Православні ярмарки Москви і Києва як етнографічне джерело

Цель исследования заключается в изучении особенного религиозного пространства православных ярмарок, тесно связанных с жизнью современных городов. Сближение сакрального и мирского происходит на широком социальном пространстве. Торговля сосуществует с молебнами и крестными ходами, с благотворительност...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2010
Автор:	Снєжкова, І.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2010
Назва видання:	Народна творчість та етнографія
Теми:	Етнологія пострадянського простору
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37906
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Православні ярмарки Москви і Києва як етнографічне джерело / І. Снєжкова // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 2. — С. 64-68. — Бібліогр.: 1 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-37906
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-379062012-10-26T12:07:04Z Православні ярмарки Москви і Києва як етнографічне джерело Снєжкова, І. Етнологія пострадянського простору Цель исследования заключается в изучении особенного религиозного пространства православных ярмарок, тесно связанных с жизнью современных городов. Сближение сакрального и мирского происходит на широком социальном пространстве. Торговля сосуществует с молебнами и крестными ходами, с благотворительностью и миссионерской деятельностью. The target is the studies of the specific religiously painted space of the Orthodox fairs that tightly connect with the modern urban life. The sacral and secular are drawing closer upon the broad social background. The commerce co-exists with prayer service and procession, with charity and mission. 2010 Article Православні ярмарки Москви і Києва як етнографічне джерело / І. Снєжкова // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 2. — С. 64-68. — Бібліогр.: 1 назв. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37906 394.2(477–25+470–25) uk Народна творчість та етнографія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Етнологія пострадянського простору Етнологія пострадянського простору
spellingShingle	Етнологія пострадянського простору Етнологія пострадянського простору Снєжкова, І. Православні ярмарки Москви і Києва як етнографічне джерело Народна творчість та етнографія
description	Цель исследования заключается в изучении особенного религиозного пространства православных ярмарок, тесно связанных с жизнью современных городов. Сближение сакрального и мирского происходит на широком социальном пространстве. Торговля сосуществует с молебнами и крестными ходами, с благотворительностью и миссионерской деятельностью.
format	Article
author	Снєжкова, І.
author_facet	Снєжкова, І.
author_sort	Снєжкова, І.
title	Православні ярмарки Москви і Києва як етнографічне джерело
title_short	Православні ярмарки Москви і Києва як етнографічне джерело
title_full	Православні ярмарки Москви і Києва як етнографічне джерело
title_fullStr	Православні ярмарки Москви і Києва як етнографічне джерело
title_full_unstemmed	Православні ярмарки Москви і Києва як етнографічне джерело
title_sort	православні ярмарки москви і києва як етнографічне джерело
publisher	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Етнологія пострадянського простору
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37906
citation_txt	Православні ярмарки Москви і Києва як етнографічне джерело / І. Снєжкова // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 2. — С. 64-68. — Бібліогр.: 1 назв. — укр.
series	Народна творчість та етнографія
work_keys_str_mv	AT snêžkovaí pravoslavníârmarkimoskviíkiêvaâketnografíčnedžerelo
first_indexed	2025-07-03T19:44:41Z
last_indexed	2025-07-03T19:44:41Z
_version_	1836656237748420608
fulltext	ISSN 01306936 / Народна творчість та етнографія / №2 2010 64 Упродовж останніх десятиріч в етнографічній науці дедалі більше уваги приділяють співвідношенню етно- су й релігії. Завдання етнології – вивчати не релігію, а функціонування її в конкретних етносах, побутування у сфері релігійних свят, участь у хресних ходах і палом- ництвах. Сюди належить і предмет нашого досліджен- ня – православні ярмарки, що їх активно проводять протягом останніх двадцяти років у Росії, в Україні, Білорусі, Сербії, Греції та інших православних країнах. На території Росії православні ярмарки організовують як у центральних містах – Москві й Петербурзі, так і в провінційних – Нижньому Новгороді, Тулі, Воронежі, Новосибірську та ін. В Україні, крім Києва, православні ярмарки відбува- ються в Одесі, Харкові, Дніпропетровську, а також у Криму та інших регіонах країни. Мета дослідження полягає у вивченні особливого релігійного простору, який є продовженням соціальної діяльності церкви. На православних ярмарках відбува- ються зустрічі відвідувачів, які мають стосунок до церк- ви або далеких від її життя, із духівництвом, із право- славними святинями, життям монастирів і парафій. Завдання дослідження: – вивчити структуру православних ярмарків; – взяти інтерв’ю у продавців, покупців, організаторів виставки; – простежити роль духовенства, послушників монас- тирів, присутніх на ярмарку. Наразі періодичність проведення православних ярмарків у Москві – кожні два-три тижні. Тривалість проведення кожного ярмарку – тиждень. У Києві пра- вославні ярмарки проводять трохи рідше, напередодні великих релігійних свят. Організаторами ярмарку можуть бути кілька людей, які розуміють специфіку ярмаркової справи. Проте організатори мають дотримуватися правил проведен- ня саме православних ярмарків, які відрізняються невисокою орендою, відповідним асортиментом това- рів. Зазвичай на рекламних щитах при вході на ярма- рок завжди вказано її організаторів, інформаційне і спонсорське забезпечення, а також організації, які дали благословення на проведення цього заходу. Основне місце проведення православних ярмарків у Москві – Всеросійський виставковий центр (ВВЦ, колишня ВДНГ, павільйони 69 і 70), а також споруда виставкового залу Манежу, де проводять ярмарки в дні Великодніх свят. У Києві ярмарки відбуваються на території Києво-Печерської лаври, у приміщенні Будинку культури заводу «Арсенал», у виставковому комплексі міста. Зазвичай ярмарки приурочують до річного святкового православного циклу, що знайшло відображення в їхніх назвах: «Різдвяний дар», «Хрещення Господнє», «Широка масляна», «Великий піст», «Великодній подарунок», «Трійця» та ін. Крім прив’язки до річного богослужбового кола, ярмарки можуть бути присвячені святим, наприклад, ярмарки на честь Кирила і Мефодія, Антонія і Феодосія Печерських, Данила Московського, які відрізняються певною спеціалізацією. Так, на московському ярмарку «Спочатку було слово», присвяченому засновникам слов’янської писемності, були особливо широко пред- ставлені православні видавництва. Ярмарок під назвою Православні ярмарки Москви і києва як етнографічне джерело  Iryna Sniezhkova. The Moscow and Kyiv Orthodox Fairs as an ethnographical Source The target is the studies of the specific religiously painted space of the Orthodox fairs that tightly connect with the modern urban life. The sacral and secular are drawing closer upon the broad social background. The commerse co-exists with prayer service and procession, with charity and mission. Keywords: offerings, church utensil, Orthodox literature, audioproduction, benevolent organizations, pilgrimage centres, folk crafts, goods for health. ирина Снежкова. Православные ярмарки Москвы и Киева как этнографический источник Цель исследования заключается в изучении особенного религиозного пространства православных ярмарок, тесно связанных с жизнью современных городов. Сближение сакрального и мирского происходит на широком социальном пространстве. Торговля сосуществует с молебнами и крестными ходами, с благотворительностью и миссионерской деятельностью. Ключевые слова: требы, церковная утварь, православная литература, аудиопродукция, благотворительные организа- ции, паломнические центры, народные промыслы, товары для здоровья. Ірина Снєжкова Дослідження здійснено за за підтримки РГНФ (грант 09–01–0057 1а/И). УДК 394.2(477–25+470–25) ISSN 01306936 / Народна творчість та етнографія / №2 2010 65Ірина Снєжкова. Православні ярмарки Москви і Києва як етнографічне джерело «Церковний дзвін» збирає майстрів дзвонарної справи, а в його культурній програмі – виконання духовних піснеспівів і романсів. Мета православного ярмарку: залучення коштів на відновлення монастирів і храмів, а також розширення кола прихожан, благодійників і жертводавців. За статистикою організаторів ярмарків, протягом тижня їх відвідують від 50 до 100 тисяч охочих. Кількість учасників кожного ярмарку – близько 300–400 осіб. Вартість квадратного метра – близько 5000 тис. рублів за весь термін. Ті, хто хоче взяти участь у ярмарку, можуть отримати інформацію в Інтернеті й оформити заявку про свою участь. На стендах, при вході до павільйонів, де відбуваються ярмарки, і біля офісу адміністрації розміщено інформацію про учасників. Зазвичай це представники від таких організацій: 1. Монастирі, двори і храми, які торгують монастир- ською продукцією, а також ті, хто приймає треби (молебні, панахиди, сорокоусти). 2. Підприємства, виробники церковного начиння: іконні крамниці, свічкові заводи, майстерні з пошиття богослужбового одягу. 3. Видавництва, які випускають православну літера- туру й аудіопродукцію. 4. Організації, які продукують відеофільми право- славної спрямованості та світової художньої класики морального змісту. 5. Благодійні організації. 6. Паломницькі центри, які пропонують поїздки до святих місць у Росії, Україні та за кордоном. 7. Підприємства, пов’язані з народними промислами. 8. Фермерські господарства, які виробляють продук- ти харчування. 9. Виробники меду. 10. Виробники товарів для оздоровлення (лікувальні трави, вітаміни). 11. Виробники товарів легкої промисловості. 12. Організації громадського харчування. Від змісту релігійного свята залежить наповнення ярмарку товарами, а також заходи, що проводяться. Якщо на різдвяні, хрещенські, масляничні, великодні ярмарки можна спостерігати багаточисленні виступи народних і професійних музикантів, продаж м’ясних, рибних, молочних продуктів, цукерок і тортів, то під час Великого, Успенського, Різдвяного й Петрівського постів асортимент продуктів – лише для постування. Концертних програм стає менше, змінюється їхній характер. Якщо на Різдво й Великдень виступають хори зі святковими програмами, то під час посту про- понують концерти з відповідною назвою, наприклад, концерт А. Абікулової «Пісна тріодь, сумні рядки…» або «Псалми Давида». Асортимент промислових товарів відповідає призначенню ярмарку. Ярмарки відвідують три категорії людей – покупці, продавці й церковнослужителі. Покупці Серед продавців і покупців – майже однакова кіль- кість людей, які мають відношення до церкви й виріз- няються з-поміж інших (чоловіки – довгою бородою, жінки – довгими спідницями й хустками, особливим стилем спілкування), і звичайних людей, які приходять на ярмарок, щоб щось купити. У процесі спілкування з покупцями було з’ясовано, що вони високо оцінили сам факт організації ярмарків. Відповідаючи на запитання «Що вам сподобалося на православному ярмарку?», покупці відзначали, «що їм приємно бувати на ярмар- ках, де панує особлива душевна атмосфера, де можна доторкнутися до духовних цінностей. Крім того, на ярмарку можна купити нові книжки різних видав- ництв, придбати потрібну ікону, замовити дешеві треби, поспілкуватися зі священиком». Продавці Крамниці від монастирів і храмів найчастіше пред- ставляють послушники монастирів або церковні служи- телі. Спеціалізований продаж церковного начиння, пра- вославної літератури, аудіо- й кінопродукції здійснюють звичайні продавці, переважно воцерковлені люди. Продукти харчування, товари легкої промисловості, лікарські засоби продають ті, хто не завжди має відно- шення до церкви. Спілкування з продавцями видав- ництв засвідчило, що свою працю вони сприймають не лише як виконання комерційного завдання, але і як місіо- нерську діяльність. Багато з них за роки роботи навчили- ся досить правильно оцінювати ступінь воцерковленості покупця й пропонувати йому відповідну літературу, яка могла б його зацікавити. Особливим було звертання продавців до відвідувачів: «користуйтесь купленою річчю з Богом», «Бог вам на поміч», замість «Дякую» – «Спаси Вас Господи». На Великдень незмінним привітан- ням було «Христос Воскрес!». Духівництво на ярмарку Особлива категорія учасників ярмарку – духівни- цтво (священики, монахи, послушники), яких можна впізнати за їхнім убранням. Кожен ярмарок почина- ється й завершується молебнями, які служать панот- ці. Протягом ярмарку священики при зібранні вели- кої кількості людей також можуть служити молебні й панахиди перед великими храмовими іконами, яких багато на ярмарку. Крім замовлення треб, можна спостерігати бесіди відвідувачів ярмарку, які зверта- ються зі своїми проблемами до священиків. Священики також здійснюють помазання охочих єлеєм, кроплять свяченою водою, благословляють. Слід зауважити, що священики ніколи не займають- ся торгівлею. Монастирі, двори. Храми Оскільки ярмарок – це комерційний захід, на кожно- му місці, яке орендує монастир або церква, найчастіше відвідувачам пропонують придбати друковану продук- цію, яка розповідає про монастир або храм. Це книжки, брошури, буклети, календарі, репродукції ікон, фото- графії святих, які прославили монастир, натільні хрес- тики, лампадна олія. Крім того, монастирі привозять найбільш шановані ікони, мощі, предмети або одяг, що колись належали святим, які жили або були причетні до їхніх храмів чи обителей 1. У деяких монастирях функціонують іконописні май- стерні та майстерні з пошиття одягу для духовенства. ISSN 01306936 / Народна творчість та етнографія / №2 2010 66 Етнологія пострадянського простору Багато монастирів пропонують на продаж монастирський хліб, натуральну соняшникову олію, монастирське вино. Оскільки на ярмарку священиків не так і багато, основну просвітницьку роль на себе беруть послушни- ки й послушниці різних монастирів і храмів, які власне орендують місця на виставці, представляючи свої оби- телі. Вони активно проводять бесіди з відвідувачами на різноманітні духовні теми, розповідають про свої монастирі й храми. Охочі можуть подати записки на треби: «За здоров’я» і «За спочилих» – на літургії, сороко- усти, молебні й панахиди. Варто зазначити, що поминання на ярмарках значно дешевші, ніж у храмах Москви чи Києва (приблизно втричі), що дає можливість тим, у кого є така потреба, подати записки в кількох місцях. Хто не може дати пожертву на треби, у того приймуть записки без опла- ти. На ярмарку заборонено змінювати будь-кому вар- тість пожертви, вона однакова для всіх учасників. Однією з нових поминальних традицій є «іменні цеглин- ки». В обмін на пожертву видається сертифікат про закладку під час будівництва храму або храмових спо- руд цеглинки, на якій буде написано ім’я жертводавця. Це зазвичай характерно для монастирів і храмів, що дозволяє залучити до церковної традиції більше людей, які рідко відвідують храми. Продаж церковного начиння На ярмарку відбувається активна торгівля церков- ним начинням – свічками, лампадною олією, хрестика- ми, іконами, виготовленими на Софрінських, Дівеєвських і Боровських підприємствах. Розглянемо деякі тенденції, пов’язані, зокрема, з тор- гівлею свічками. Згідно з публікаціями, які висвітлюють проблеми церковної економіки, торгівля свічками при- носить міському й сільському храму близько половини щорічного прибутку. Ціни на свічки в сільських і міських храмах майже не відрізняються. Продавці свічок розпо- відали, що «кожен вид церковних свічок має свій номер або назву, строго визначений каноном розмір і вагу. Найменша свічка важить трохи більше трьох грамів, а найбільша має висоту 33 сантиметри. Незалежно від розміру свічок, їх упаковка важить два кілограми, і в ній строго визначено кількість свічок, залежно від їх номе- ра. Зовнішній вигляд церковних свічок не такий одна- ковий, як це може здатися на перший погляд. Вінчальні свічки мають конусну форму. Архієрейські свічки багато прикрашають золотою пудрою і тисненою спіраллю». Продаж лампадної олії, як засвідчують продавці, – «це відповідальна справа, тому що існує багато підробок під спеціальну маслинову (“дерев’яну”) олію, придатну для розпалювання лампад. Святе Письмо рекомендує вико- ристовувати лише високоякісну лампадну олію. Неякісна олія – все одно що жертва Каїна, яка не була прийнята Богом». Неочищена олія може викликати алергію. При горінні запах нафтопродуктів перебиває всі парфумерні домішки. Неякісна олія завдає храмам значної шкоди, закопчуючи ікони і фрески. Іконні крамниці Іконопис – невід’ємна частина церковного побуту, широко представлена на ярмарках. Можна купити ікони, написані на дошці, в оправах, на гобелені і, нарешті, виконані друкарським способом на дерев’яній або кар- тонній основі. На ярмарку можна придбати або замо- вити такі види ікон: 1) Мірна ікона – образ святого, чиїм ім’ям дитину називають при народженні. Така ікона має висоту, яка відповідає росту немовляти. 2) Подарункова ікона зазвичай пишно оздоблена. Такі ікони замовляють до ювілею чи до інших свят для керівників фірм і відомих політичних діячів або для близьких людей. 3) Дві ікони – ікону Ісуса Христа і Пресвятої Богородиці – називають вінчальною парою. Вони необ- хідні під час таїнства вінчання. Цими іконами свяще- ник благословляє молодих на шлюб. 4) На сімейних іконах пишуть святих покровителів усієї родини. Такі ікони мистецтвознавці зазвичай називають «Іконами з вибраними святими». Оскільки імена святих завжди різні, то на такі ікони приймають замовлення. 5) Ікони «на всяку потребу» – це ікони-покровителі й захисники дому. Ікона Богородиці «Неопалима Купина» захищає від пожежі. Образ Богородиці «Аз с Вами и никто же на Вы» – оберігає від грабіжників і недобро- зичливців. У сільській місцевості популярні «хлівні» ікони із зображенням святих (Власій, Флор, Лавр), які допомагають у сільському господарстві й тваринництві. У засуху молилися про дощ цілими селами й селищами святому пророку Іллі. Мандрівники беруть із собою в дорогу ікону Богородиці «Одигітрія» і образок Миколи Чудотворця. За зцілення хворих моляться образу Богородиці «Цілителька» і Пантелеймону Цілителю. Православні видавництва на ярмарках На ярмарку зазвичай представлено 15–20 видав- ництв православної книжки. У Росії і в Україні їх біль- ше сотні. Кожне видавництво має назву, пов’язану із церковною діяльністю: «Издательский совет РПЦ», «Даръ», «Русский паломник», «Благовест», «Лепта», «Сатис», «Русиздат», «Отчий дом» та ін. Видавництва спеціалізуються переважно в таких напрямах: видан- ня Святого Письма, богослужбових книжок, науково- богословської літератури, дитячої літератури, худож- ньої християнської літератури, психолого-педагогічної книги, календарів, нотної літератури та аудіопродук- ції. Розпитуючи покупців у книжкових крамницях про літературу, яка їх цікавить, можна переконатися в різ- номанітності запитів покупців. Священики купували богослужбові видання й книжки духовного спряму- вання. Регенту хору потрібні були ноти церковних піснеспівів, молодій мамі – дитячі казки, книжки про християнські чудеса. Аудіопродукція – напрям, який набирає дедалі біль- ших обертів. Поширення аудіопродукції на духовні теми зумовлене швидким темпом життя, наприклад, коли людина або подорожує, або займається хатніми справа- ми, вона може послухати Житія святих, молитви (раніш- ні, вечірні, до причастя або подячні), духовну музику. Цей вид продукції представлений такими напрямами: молитви, Житія святих, духовні хори (професійні, монас- ISSN 01306936 / Народна творчість та етнографія / №2 2010 67Ірина Снєжкова. Православні ярмарки Москви і Києва як етнографічне джерело тирські, парафіяльні), романси, бардівські пісні духовно- го змісту, дитячі казки, літературні твори. Кінопродукція На ярмарках продають різноманітну кінопродук- цію: 1) На біблійні сюжети, про православні свята і таїн- ства, святині християнського світу, а також про релігій- ні секти. 2) Високоморальні художні російські, українські, радянські та зарубіжні фільми. 3) Дитячі фільми й мультфільми. 4) Фільми православних кінофестивалів, які відбува- ються досить часто. На цій продукції варто зупинитися детальніше, оскільки це нове явище в кінематографіч- ному середовищі. Упродовж останніх років регулярно проводяться фестивалі православного кіно як у Росії, так і в Україні. Російський фестиваль «Радонеж» спеціалізу- ється на історико-патріотичному й документальному кіно, Сретенський фестиваль «Встреча» випускає фільми про соціальні проблеми сучасності з погляду християн- ської етики. Український фестиваль «Покров» приймає до перегляду документальні й художні стрічки мораль- ного змісту. Доброчинні стенди Доброчинні організації на ярмарках – це окрема галузь діяльності волонтерів, з яких не беруть орендної плати. Їхнє головне завдання – проінформувати відвіду- вачів про такі організації в місті та їхню діяльність, а також зібрати пожертви й залучити добровольців. На знак подяки за пожертви представники благочинних організацій записують імена жертводавців до списку «За здоров’я», щоб передати їх священикам для поми- нання на службах. На виставках були представлені такі організації: «Діти – онкологічно хворі», «Покинуті діти», «Православна служба соціальної допомоги безпритуль- ним»; «Подолання залежності від алкоголю й наркоти- ків», «Допомога тим, хто перебуває в тюрмах»; «Підтримка одиноких людей похилого віку». Паломницькі маршрути по Росії, Україні та інших країнах Сьогодні кількість паломницьких служб швидко зростає. Найбільші серед них у Росії – «Радонеж», «Ковчег», «Троицкий паломник»; в Україні – «Паломник» у Києво-Печерській лаврі та ін. Паломницькі служби, представлені на ярмарках, можуть бути як російськи- ми, українськими, так і зарубіжними паломницькими центрами. Найдавнішу паломницьку службу в Росії «Радонеж» було утворено 1989 року. За двадцять років розроблено більше ста маршрутів по Росії та за її межа- ми, відкрито філіали й представництва в багатьох міс- тах. Крім мандрівок, паломницькі служби організову- ють освітні тури, семінари, прийом іноземних груп у Росії і в Україні, випуск періодичних видань «Путівник святими місцями», здійснюють радіопрограми про паломництво. На православних ярмарках усім охочим надають консультації і продають путівки. Народні промисли на ярмарках На православних ярмарках у Росії зазвичай пред- ставлена продукція народних промислів, а саме: хох- ломські дерев’яні вироби, гжельський посуд, палехська лакована мініатюра, ростовська фініфть, оренбурзькі пухові й павлово-посадські хустки, розпис на бересті, валянки традиційних і сучасних моделей. В Україні на таких заходах продають опішнянську кераміку, народні вишиванки, великодні писанки. На православних ярмарках проводять майстер-класи з розпису, наприклад, керамічних або порцелянових виробів, що викликає інтерес у відвідувачів. Зазвичай охочим пропонують заготовки й фарби, зразки орна- ментів, що дозволяє ознайомитися з азами промислу. Залежно від релігійного свята пропонують тематику розпису. На Різдво в Росії розписують ялинкові іграшки й порцелянові ялинки в стилі гжель. До Великодня в хохломській манері розписують яйця, на Трійцю в палехській манері оздоблюють скриньки. На деяких ярмарках добровольці проводять екскурсії, розповідають про історію промислів, асортимент виро- бів, про їхні екологічні властивості, вивірені часом. Мед на ярмарку На православних ярмарках часто продають кілька десятків сортів екологічно чистого меду – каштановий, липовий, травневий, мед з різнотрав’я, гречаний, квіт- ковий, гірський, буркуновий, акацієвий тощо, а також пилок, пергу, прополіс для лікування різних захворю- вань. Географія виробників меду в Росії – від Сибіру до Краснодарського краю; в Україні – від Західної України до Криму. Також пропонують народні рецепти лікуван- ня за допомогою різних сортів меду, які відвідувачі охоче переписують. Більше дізнатися про чудодійні властивості меду допомагають спеціалізовані лекції «Що ми знаємо про мед і продукти бджільництва?», які періодично відбуваються в рамках православних ярмарків. Лікарські трави й медичні препарати Лікарські трави, так само як і мед, сприяють оздо- ровленню. На ярмарку представлено чимало продукції із лікарських трав: у Росії – з гірського Алтаю, Сибіру, Кавказу; в Україні – з Полісся, Закарпаття, гірських районів Криму. Це десятки сортів лікувальних чаїв, збори лікарських трав, муміє, олія, камедь, смоли, дьо- готь, бальзами, сиропи, трав’яні набори для ванн, аро- матичні подушки й натуральна косметика. Монастирські й фермерські продукти. Організації громадського харчування На ярмарку можна придбати продукти монастир- ських і фермерських господарств. Монастирська продук- ція – це переважно хліб, пиріжки за монастирськими рецептами, соняшникова олія, яблука, вино. Продукція, виготовлена в монастирях, має особливий попит. Чому ж вона така популярна? Продавці й покупці завжди від- повідали: «ці продукти благословляли перед їх приготу- ванням, готували з молитвою, тому вони мають особли- ві смакові якості й користь». Кожен монастир продавав свою специфічну продукцію. Так, представники Дівеєвської обителі пропонували сухарики, освячені в казанку Серафима Саровського (ця традиція зберігаєть- ся з ХІХ ст.). Монастирі Ставропольського краю, Кавказу, Греції, Афона, Ізраїлю пропонували маслинову олію, ISSN 01306936 / Народна творчість та етнографія / №2 2010 68 Етнологія пострадянського простору мариновані маслини, виноградне вино. Монастирі України продавали хлібобулочні вироби, на яких зобра- жені їхні основні обителі. Продукти фермерських господарств, зібрані з усіх регіонів Росії й України, вражають розмаїттям, свіжим виглядом, приємним запахом. Це м’ясні та рибні копче- ні вироби, недорога червона ікра, молочні продукти, фрукти та овочі. На кожному ярмарку свої маленькі кафе представля- ють організації громадського харчування. Під час роз- мови з однією з господинь такого міні-кафе з’ясувалося, що «її благословив годувати людей панотець, і з того часу вона виконує його духовну заповідь». Асортимент продукції змінюється залежно від днів посту. Це пере- важно пироги й пиріжки, інколи гарячі страви, млинці, домашнє вино й мед. Власники кафе на монастирський лад бажали: «Ангела за трапезою», замість: «Смачного». Культурна програма У культурній програмі на православних ярмарках виступають як музиканти-аматори, так і запрошені артисти. До першої категорії можна віднести гуслярів, балалаєчників, бандуристів, гітаристів, сопілкарів та дударів. Вони грають на інструментах, розповідають про свою творчість, приймають пожертви. Друга кате- горія виконавців – запрошені артисти. Серед них можуть бути відомі й невідомі виконавці. Склалося певне коло артистів, які виконують духовні пісні. Групуванню таких артистів сприяє проведення всеро- сійських музичних фестивалів духовних піснеспівів, таких як «Серебряная псалтырь», «Поющий ангел», «Невские купола», «Исповедь сердца», «Благодатное небо». До журі фестивалів входять заслужені артисти Росії та України, виконавці романсів та народних пісень. У програмах православних фестивалів – висту- пи духовних хорів, майстрів оперного співу, виконав- ців романсів, духовних балад, давньоруської музики, виступи ансамблів авангардного фольку й року, вико- нання пісень християнських бардів. Особлива катего- рія – це панотці й паніматки, які співають, а також монахи. Соціальна програма Проведення круглих столів, які проходять у рамках православних ярмарків, стосуються гострих соціаль- них проблем суспільного життя. На ярмарках було порушено такі теми: 1) «Демографія й сім’я». У рамках цієї теми було роз- глянуто питання про відповідальність і батьків за збе- реження сім’ї, виховання дітей, шкоду абортів. 2) «Допомога залежним від алкоголю, куріння й нар- котиків». Відвідувачів цієї секції ознайомлювали з діяльністю реабілітаційних центрів допомоги наркоза- лежним, розташованих у Москві та Києві. Зазвичай медичні працівники в таких організаціях співпрацю- ють зі священиками. 3) «Сімейні форми виховання дітей-сиріт». У рамках цього круглого столу була можливість зустрітися й обмінятися досвідом багатодітним родинам, які усино- вили сиріт. 4) «Досвід тюремного служіння монастирів і парафій Російської та Української Православної церкви». Тут розглядалися проблеми ув’язнених і шляхи залучення їх до віри. 5) «Досвід і мудрість сім’ї та суспільства». У рамках цієї секції відбулося ознайомлення з програмами, що стосуються людей старшого покоління. *** Православні ярмарки представляють церковно- орієнтоване середовище поза храмом, тісно пов’язане з життям сучасного міста. Зближення сакрального й мирського відбувається на ярмарках на широкому соціальному тлі. Торгівля співіснує з молебнями й хресними ходами, з благочинністю й місіонерською діяльністю. Після відвідування православного ярмар- ку створюється враження більшого залучення до культурно-релігійного життя суспільства, ніж від учас- ті в комерційному заході. 1 Налетова И. В. Современные православные ярмарки как выражение православной веры вне храма // Традиции и современность. Научный православный журнал. – 2006. – № 5. – С. 75. Примітки переклад Валентини Конвай

Православні ярмарки Москви і Києва як етнографічне джерело

Репозитарії

Схожі ресурси