Презентація тематики з народної медицини у вітчизняних інтернет-ресурсах
У статті на прикладі презентації народної медицини, зокрема народного акушерства, в українському сегменті Інтернет-мережі розглянуто якість представленої інформаційної продукції, а також нові можливості використання сучасних інформаційних технологій задля збереження етнологічних знань, їх популяриза...
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2010
|
| Назва видання: | Народна творчість та етнографія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37919 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Презентація тематики з народної медицини у вітчизняних інтернет-ресурсах / О. Боряк // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 3. — С. 71-77. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-37919 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-379192012-10-26T12:06:21Z Презентація тематики з народної медицини у вітчизняних інтернет-ресурсах Боряк, О. Українська традиційність у сучасному культурно-інформаційному просторі У статті на прикладі презентації народної медицини, зокрема народного акушерства, в українському сегменті Інтернет-мережі розглянуто якість представленої інформаційної продукції, а також нові можливості використання сучасних інформаційних технологій задля збереження етнологічних знань, їх популяризації та подальшого функціонування. В статье на примере презентации народной медицины, в частности народного акушерства, в украинском сегменте интернет-сети проанализировано качество представленной информационной продукции, новые возможности использования современных информационных технологий с целью сохранения этнологических знаний, их популяризации и дальнейшего функционирования. Using an example of folk medicine presentation, and particularly folk obstetrics, in a Ukrainian Internet segment the author analyzes the present informational products’ quality, as well as the new possibilities of the contemporary e-technologies usage in order to preserve the ethnological knowledges, their popularization and further functioning. 2010 Article Презентація тематики з народної медицини у вітчизняних інтернет-ресурсах / О. Боряк // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 3. — С. 71-77. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37919 392.1:004.738.5 uk Народна творчість та етнографія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Українська традиційність у сучасному культурно-інформаційному просторі Українська традиційність у сучасному культурно-інформаційному просторі |
| spellingShingle |
Українська традиційність у сучасному культурно-інформаційному просторі Українська традиційність у сучасному культурно-інформаційному просторі Боряк, О. Презентація тематики з народної медицини у вітчизняних інтернет-ресурсах Народна творчість та етнографія |
| description |
У статті на прикладі презентації народної медицини, зокрема народного акушерства, в українському сегменті Інтернет-мережі розглянуто якість представленої інформаційної продукції, а також нові можливості використання сучасних інформаційних технологій задля збереження етнологічних знань, їх популяризації та подальшого функціонування. |
| format |
Article |
| author |
Боряк, О. |
| author_facet |
Боряк, О. |
| author_sort |
Боряк, О. |
| title |
Презентація тематики з народної медицини у вітчизняних інтернет-ресурсах |
| title_short |
Презентація тематики з народної медицини у вітчизняних інтернет-ресурсах |
| title_full |
Презентація тематики з народної медицини у вітчизняних інтернет-ресурсах |
| title_fullStr |
Презентація тематики з народної медицини у вітчизняних інтернет-ресурсах |
| title_full_unstemmed |
Презентація тематики з народної медицини у вітчизняних інтернет-ресурсах |
| title_sort |
презентація тематики з народної медицини у вітчизняних інтернет-ресурсах |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Українська традиційність у сучасному культурно-інформаційному просторі |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37919 |
| citation_txt |
Презентація тематики з народної медицини у вітчизняних інтернет-ресурсах / О. Боряк // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 3. — С. 71-77. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
| series |
Народна творчість та етнографія |
| work_keys_str_mv |
AT borâko prezentacíâtematikiznarodnoímediciniuvítčiznânihínternetresursah |
| first_indexed |
2025-07-03T19:45:24Z |
| last_indexed |
2025-07-03T19:45:24Z |
| _version_ |
1836656283024883712 |
| fulltext |
7171
Українська традиційність у сучасному
культурно-інформаційному просторі
1 Семенов Ю. И. Возникновение и развитие
социальных норм // Курсом развивающейся
Молдовы. – М., 2009. – Т. 6. Культурное насле-
дие и его социальные добродетели. – С. 75.
2 Байбурин А. К., Топорков А. Л. У истоков
этикета. – Ленинград, 1990. – С. 3, 4.
3 Прислів’я та приказки. Взаємини між людьми. –
К., 1991. – С. 33, 35, 36.
4 Толковый словарь русского языка / Под.
ред. Д. Н. Ушакова. – М., 1935. – Т. 1. – С. 608.
5 Словник української мови / Ред. П. П. Доценко,
Л. А. Юрчук. – К., 1971. – Т. 2. – С. 142.
6 Полное собрание русских летописей. – 1928. –
Т. 1. – Вып. 1. – С. 246.
7 Срезневский И. И. Материалы для словаря
древнерусского языка по письменным памят-
никам. – С.Пб., 1893. – Т. 1. – Стлб. 569.
8 Макушев В. Сказания иностранцев о быте и нра-
вах славян. – С.Пб., 1861. – С. 154, 161.
9 Памятники литературы Древней Руси. ХІІ век. –
М., 1980. – С. 616.
10 Там само.
11 Величко Самійло. Літопис. – К., 1991. – Т. 1. –
С. 70, 71.
12 Яворницький Д. І. Історія запорозьких козаків. –
К., 1990. – Т. 1. – С. 234.
13 Кулиш П. А. Записки о Южной Руси. –
С.Пб., 1856. – Т. 1. – С. 151.
14 Етимологічний словник української мови. –
К., 1982. – Т. 1. А–Г. – С. 517.
15 Памятники литературы Древней Руси. ХVII век.
Книга третья. – М., 1994. – С. 67.
16 Срезневский И. И. Материалы для словаря древне-
русского языка по письменным памятникам. –
Стлб. 570.
17 Там само. – Стлб. 568.
18 Былины. – Ленинград, 1957. – С. 170.
19 Байбурин А. К., Топорков А. Л. У истоков
этикета. – С. 15.
20 Рейналь Г. История двух Индий. – С.Пб., 1805–
1811. – Кн. 9. – С. 5.
21 Аничков Е. Язычество и Древняя Русь. –
С.Пб., 1914. – С. 159.
22 Байбурин А. К., Топорков А. Л. У истоков
этикета. – С. 111.
23 Косвен М. Происхождение обмена и меры цен-
ностей. – М.; Ленинград, 1927. – С. 36.
24 Прислів’я та приказки. Взаємини між людьми. –
С. 32, 33.
25 Словник української мови. – К., 1973. – Т. 4. –
С. 775.
26 Токарев С. А. К методике этнографического
изучения материальной культуры // Советская
этнография. – 1970. – № 4. – С. 7.
27 Семенов Ю. И. Возникновение и развитие
социальных норм. – С. 79.
Олена Боряк
ПРЕзЕНТА ЦІ Я ТЕм АТИК И з Н А РОДНОЇ
мЕ ДИЦИНИ У ВІТ ЧИзН ЯНИ Х
ІНТЕРНЕТ-РЕСУ РСА Х
У статті на прикладі презентації народної медицини, зокрема народного акушерства, в українському сегменті Інтернет-
мережі розглянуто якість представленої інформаційної продукції, а також нові можливості використання сучасних інфор-
маційних технологій задля збереження етнологічних знань, їх популяризації та подальшого функціонування.
Ключові слова: народна медицина, народне акушерство, родильна обрядовість, Інтернет-ресурси, тяглість тра-
диції, популяризація етнологічних знань.
Using an example of folk medicine presentation, and particularly folk obstetrics, in a Ukrainian Internet segment the author
analyzes the present informational products’ quality, as well as the new possibilities of the contemporary e-technologies usage in
order to preserve the ethnological knowledges, their popularization and further functioning.
Keywords: folk medicine, folk obstetrics, childbirth rites, Internet resources, tradition’s duration, ethnological knowledges’
popularization.
УДК 392.1:004.738.5
Інтернет давно вже став невід’ємною части-
ною нашого повсякденного життя. Ми не мо-
жемо не помічати паралельного існування поряд
зі звичними для нас інформаційними масивами
в традиційному книжковому форматі само-
стійного потужного довідково-інформаційного
7272
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОГРАФІЯ * 3/2010
масиву знань у вигляді електронних ресурсів.
Природа цих ресурсів особлива, оскільки вони
перебувають у постійному русі – легко зника-
ють, поглинаються іншими, тимчасово з техніч-
них причин припиняють роботу, інколи міняють
адреси тощо.
По суті, ми маємо перед собою абсолютно
недосліджений історіографічний об’єкт, який
функціонує і розвивається за своїми законами,
активно впливає на віртуальну аудиторію ко-
ристувачів Інтернету, надає оцінку результатам
роботи академічної науки, встановлює офіцій-
ні й неофіційні рейтинги вчених та їхніх праць.
Змістове наповнення електроного середовища
дозволяє говорити про появу таких дисциплін,
як, наприклад, інтернет-народознавство, з об-
рисами субдисциплін – інтернетні родильна
обрядовість, народна медицина, магія, народні
промисли, метеорологія тощо, які мають пере-
важно прикладний характер, адже, на відміну
від наукових праць, вони максимально набли-
жені до потреб конкретного користувача. Треба
визнати, що з кожним днем електронні ресурси
стають дедалі потужнішим засобом, здатним
суттєво впливати на формування масової сві-
домості та історичної культури в широкому
розумінні цього слова (ідеться про усвідомле-
не сприйняття себе частиною єдиного етносу з
власною етнічною історією, притаманними йому
етнічними рисами та етнічними особливостями).
Тому, як із професійного, так і з громадянського
погляду, ми не можемо нехтувати ними.
Ми стаємо свідками того, як етнологія, не-
зважаючи на свою традиційно завуальовану
присутність у житті пересічного громадяни-
на, адже для широкого загалу вона переважно
сприймається як наука, зосереджена на рекон-
струкції реліктових форм повсякденного жит-
тя, як така, що залишилася в «минувшині»,
завдяки Інтернету виявилася затребуваною,
а отже – сучасною та актуальною. Етноло-
гічний сегмент Інтернет-мережі виявився на-
сиченим різного роду текстами, віртуальними
зображеннями найрізноманітнішого змісту,
спрямування і тематики.
Для початку спробуємо розглянути ресурси
лише українського сегмента Інтернет-мережі.
Такий вибір пов’язаний насамперед з конста-
тацією факту практичної неосяжності етно-
логічної частини російсько-, англо-, франко-,
іспаномовного та інших сегментів Всесвітнього
павутиння, пов’язаних з електронними публі-
каціями етнологічних пам’яток. Не викликає
сумніву – окреслені загальні тенденції, а саме:
динамізм, доступ до Інтернету в будь-який час,
з будь-якого місця, легкість створення або пуб-
лікації, оновлення та копіювання й зберігання,
відкритість, мобільність, ненав’язливість, до-
ступність і дешевизна поширення відомос-
тей, розміщених у Всесвітньому павутинні,
виявилися тими обставинами, що наблизили
надбання етнологічної науки до користувача.
Крім того, завдяки існуванню Інтернету з його
високим ступенем технологічності, виникла
унікальна можливість оперативно аналізува-
ти дієвість наукового слова, його сприйняття
широким загалом, встановлювати зворотний
зв’язок. Такі можливості відкриває, зокрема,
існування так званої групи новин (конферен-
ції) – сервісу, побудованого за принципом
дошки оголошень з можливістю відповіді на
опубліковані повідомлення. Кожен відвідувач,
потрапивши на сервер, бачить перелік надісла-
них раніше повідомлень із вказівкою відправ-
ника й теми повідомлення. Тут представлені
анонси подій, результати досліджень, думка з
будь-якої теми, а також прохання про допомогу
з будь-якого питання. Користувачі можуть на-
діслати свій лист або відповісти на повідомлення
навіть без попередньої реєстрації, хоча й сама
реєстрація є переважно формальним момен-
том. Тому нерідко зав’язуються жваві дискусії,
у яких часом беруть участь сотні людей з різ-
них частин світу. Відкритість Інтернету нада-
ють також блоги (англ. blog, від web log, «веб-
журнал», або «щоденник подій») – сайти, що
складаються з невеликих записів і мультиме-
діа тимчасового значення 1. Як правило, блоги
дозволяють залишати відвідувачам коментарі
до окремих записів, що робить їх середовищем
мережевого спілкування.
7373
Українська традиційність у сучасному
культурно-інформаційному просторі
Оцінювання якості ресурсу з погляду про-
фесійного використання інформації є надзви-
чайно складним завданням. Часто задовільна
якість ресурсу, його відмінність від неякісної
інформаційної продукції досягається інтуїтив-
ним шляхом, а новачку – користувачу Інтер-
нету, особливо в незнайомій галузі знання, –
інколи взагалі буває важко дати оцінку якості
веб-сайта. Кількісне накопичення, видове та
жанрове розмаїття етнографічних та навколо-
етнографічних мережевих проектів, очевидно,
уже досягло певної «критичної маси». Тому
виникає нагальна потреба у виокремленні ре-
сурсів, їх верифікації, тобто встановленні іс-
тинності розміщеної в Інтернеті інформації з
її наступною каталогізацією. Інакше зорієнту-
ватися в цьому безмежному інформаційному
масиві незабаром буде неможливо. Так само,
як буде неможливо встановити, якій інформа-
ції можна довіряти, а до якої треба ставитися з
обережністю.
Окінавська хартія глобального інформа-
ційного суспільства, схвалена лідерами Вели-
кої вісімки 22 липня 2000 року, проголосила
«безперервний рух до загального доступу для
всіх» 2. Звісно, це «все» можна охопити лише
з окремих галузей знань. Етнологія тут не є
винятком, а отже, задля здійснення пошуку
етнологічної інформації й розуміння ефектив-
ності її впливу на формування суспільної сві-
домості, варто озброїтися чітким розумінням,
хто і як створює відповідні ресурси у всесвіт-
ній мережі. Для аналізу таким ресурсом нами
обрано галузь народної медицини та її складо-
вої – народного акушерства.
Як засвідчив спеціальний пошук базової
інформації, тема «народна медицина» стосу-
ється як професійної медицини, так і етнології.
Прик ладом підходу до розгляду історії меди-
цини, включаючи сегмент народних медичних
знань, може слугувати сайт Українського лі-
карського Товариства у Львові (далі – УЛТ),
на якому розміщено електронну версію роз-
логої статті із цієї тематики кардіохірурга,
проф. Андрія Олеарчика (Лікарський Ві-
сник. – 1980. – С. 37–49); тут також подано
відомості з історії УЛТ, відомості з біографії та
професійної діяльності знаних лікарів тощо 3.
Певним джерелом інформації щодо етапів
розвитку медичних знань можуть слугувати
також сайти медичних навчальних закладів 4.
До того ж тема народної медицини займає
в Інтернеті власний окремий сегмент. Свідчен-
ням цього є наявність сайтів, де ця галузь озна-
чена в самій назві 5. Так, на сайті «Українська
народна медицина» під окремими категоріями
(вода та вогонь у лікувальній магії; дерева, кущі
та лісові ягоди в народній медицині; дикорослі
лікарські трави, лікувальні засоби мінерально-
го походження, лікувальні засоби тваринного
походження; лікування овочами, зерновими та
технічними культурами; магія дій, предметів і
чисел; народні назви хвороб та їх діагностика;
профілактика захворювань у народній меди-
цині; рослинні ліки та їх виготовлення; слово
як компонент народної медицини; фізіотера-
певтичні засоби; хто такі народні лікарі?) по-
слідовно представлено етнографічний погляд
на цю проблематику 6.
Поширеною практикою є розміщення всіля-
ких рекомендацій, запропонованих прихильни-
ками народних методів лікування (щоправда,
невідомо, чи лікарів за фахом) у рубриках різно-
манітних сайтів, у тому числі загальноінформа-
ційного профілю, рекламних послуг 7 тощо. По-
відомлення «Інформація на сайті представлена
виключно для ознайомлення. Встановлювати
діагноз і призначати лікування має право тіль-
ки лікар» не є обов’язковим додатком до таких
матеріалів.
З усього кола питань, дотичних до народної
медицини, найжвавіший інтерес викликають
народні рецепти використання лікувальних
трав, запропоновані в інтернет-форумах 8. По-
казовим є започаткування онлайн-конференцій
з відомими народними лікарями. Так, популяр-
ними є матеріали акції, спеціально влаштова-
ної на своєму сайті Західною інформаційною
корпорацією для відомого спеціаліста з народ-
ної медицини Наталії Земної (Зубицької) в
лютому 2009 року, з активним відображенням
лінку на інших сайтах 9.
7474
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОГРАФІЯ * 3/2010
Завдання поглиблення знань з народної
медицини беруть на себе й освітні установи,
насамперед ті, які вбачають користь у вивченні
народознавчої тематики. Скажімо, на сайті лі-
цею «Наукова зміна» (Київ) розміщено ґрун-
товний матеріал під назвою «Таємниці народ-
ної медицини», щоправда, використано лінк на
сайт навчальних рефератів 10.
Проте аналіз інтернет-ресурсів одразу ви-
значив характерну закономірність – мінімаль-
ну представленість інформації, поданої акаде-
мічною або освітньою установами. Український
сегмент наукових видань, фахової літератури,
періодичних або серійних видань, які в ідеалі
мають відповідати вимозі об’єктивного, вива-
женого підходу до представлених відомостей,
попри загальну популярність цієї тематики, не
стали об’єктом широкої веб-публікації. Виняток
становить розміщення в електронному варіан-
ті повнотекстової версії монографії І. Колодюк
«Народна медицина у традиційній культу-
рі українців центрального Полісся (остання
чверть ХХ – початок ХХІ ст.)» 11, а також
праця «365 рецептів народної медицини» під
авторством Н. Данинкова. Лінк на останню ду-
блююється на багатьох інформаційних сайтах,
присвячених популярній літературі 12.
Певною мірою лакуну у представленні в
Інтернеті народної медицини заповнюють ре-
сурси, створені, так би мовити, «групами за
інтересами». це численні медичні організації
та установи, які беруть на себе завдання по-
пуляризації знань з народної медицини. Для
прикладу, на сайті likar.info різні практич-
ні рекомендації з народної медицини можна
знайти у блогах; сайт «Холістична медицина
у Львові» містить рубрику «Традиційна ме-
дицина», де розміщено розвідки професійних
лікарів: «Чому бабця робила це краще», «На-
родна медицина бойків» тощо. Безумовно,
помічними для користувачів є електронні пуб-
лікації матеріалів нормативно-правової бази,
зокрема «Положення про лікаря з народної і
нетрадиційної медицини», «Кваліфікаційна
характеристика лікаря-фахівця зі спеціальнос-
ті “Народна і нетрадиційна медицина” різних
категорій» тощо 13.
Що ж до персональних ресурсів, які би ре-
презентували матеріали з народної медицини,
то їхнє коло загалом виявилося незначним.
Для прикладу, рефлексотерапевт-натуропат
Ярослав Федорів на своєму сайті розмістив
сторінку про лікарські рослини 14.
На наш погляд, для розуміння сприйняття
сьогоднішньою громадою самої категорії «на-
родна медицина», варто уважніше розглянути
сегмент інтернет-ресурсів, який завдяки сво-
єму тематичному спрямуванню виявився найпо-
пулярнішим. Ідеться про народження дитини
й відповідно родильну обрядовість, яка вклю-
чає різноманітні аспекти народної медицини, у
тому числі – народне акушерство, вагітність,
преднатальний (внутрішньоутробний) період,
рододопомогу породіллі, перші після пологів
дії як практичного, так і символічного значен-
ня тощо. Відразу зазначимо, що всі ці питання
в першому пошуку будуть висвітені переважно
в різних за обсягом та якістю подачі матеріалу
навчальних рефератах. Як правило, вони від-
значаються вузьким колом джерел, посилання
на які «кочують» з одного тексту в інший 15.
Утім, Інтернет відкриває унікальну можли-
вість досягнення мети презентації хоча б віднос-
но достовірної інформації, яка ще повною мірою
не усвідомлена академічним загалом. Ідеться про
вихід на новий рівень публікацій шляхом відкри-
того розміщення в Інтернеті електронних версій,
для початку – періодичних видань. Адже до
сьогодні більшість редакцій наукових часописів,
зокрема й з народознавчої тематики, наважу-
ються лише розмістити інформацію про свої ма-
теріали, публікуючи зміст журналу, а також їхні
ключові терміни (до того ж трьома мовами). При
цьому саме джерело є закритим, хіба що зали-
шається сподіватися, що користувач знайде час і
можливість віднайти номер журналу в бібліотеці.
Про дієвість такого заходу свідчить хоча б роз-
міщення в Інтернеті, для прикладу, повнотек-
стової електронної версії часопису «Український
історичний журнал». Уведена в такий спосіб у
науковий обіг стаття з історії народного акушер-
7575
Українська традиційність у сучасному
культурно-інформаційному просторі
ства, вміщена в одному з його номерів, сприяла
актуалізації цієї тематики, про що свідчить час-
тота лінків на її публікацію. Вона дала певний
імпульс для обговорення зазначеного аспекту
повсякденного життя не тільки етнологами, але
й істориками 16.
Зауважмо, що інтернет-ресурс уже тепер,
незважаючи на свою надзвичайну строкатість,
стає унікальним джерелом для дослідження
такої теми, як зрушення свідомості житель-
ки сучасного міста. Адже численні форуми
та чати як неодмінні складові окремих сайтів
найрізноманітнішої тематики, а також «живі
журнали» містять унікальні авторські розпо-
віді про пологи як найбільш значущу подію в
особистому житті жінки. Тому вони стають
зручними об’єктами для розуміння, зокрема
таких явищ сучасного життя, як сприйняття
прикмет-приписів щодо поведінки вагітної,
проведення пологів вдома, присутність чолові-
ка під час народження дитини, маніпуляції з
плацентою/пуповиною, вигодовування дитини
материнським молоком, ім’янаречення, перше
купання тощо. Ми поки що можемо вести мову
лише про тексти, які репрезентує в Інтернеті
переважно міська жителька, але, безумовно,
в міру того, як «павутиння» охопить і повсяк-
денне життя жінки-селянки, цей ресурс дасть
можливість поширити подібні досліди на всі
верстви сучасного жіночого населення. Однак,
враховуючи порівняно добру розробленість
родильної тематики з погляду її традиційного
побутування, уже тепер ми маємо міцне під-
ґрунття для поглибленного аналізу культурних
уявлень наших сучасниць 17.
Розглянемо таке джерело, як листування у
форумах, сам жанр яких передбачає відверте,
невимушене, вільне спілкування членів вірту-
ального співтовариства (та ще й не під своїми
прізвищами, а за вигаданими «ніками»). По-
при поширеність думки, що сучасне суспільство
схильне кваліфікувати велику частину того, що
етнологи відносять до «духовної спадщини», як
належну до категорії «марновірства» і «забо-
бонів», форуми дають нам інші свідчення: «Не
вірите в сучасну медицину? – запитує допису-
вачка у своїх віртуальних “товарок”. – Тоді гай-
да в народ. Якщо маєте бабусю, запевняю вас,
вона буде просто щаслива, коли ви запитаєте її
думки щодо статі майбутньої онучки чи онука».
А далі ми знайдемо у віртуальному спілкуванні
користувачів того чи іншого профільного (і не
тільки 18) сайта майже вичерпний перелік відо-
мих з етнографічної літератури прикмет, під-
кріплених розповідями-свідченнями з власного
(або й чужого, але достовірного) досвіду наро-
дин, спробою їх осмислити, а подеколи й навіть
«науково» пояснити 19.
Найбільша «концентрація» етнологічних
сюжетів, їх густе переплетення із сучасністю ви-
явилися на тих сайтах, які порушують тему під
загальною назвою «Домашні пологи». Тільки в
українському сегменті Інтернет-мережі пошук
цього гасла висвітлює близько 29 тис. позицій,
і це, вочевидь, ще не межа, адже РУНЕТ дає
близько 1 млн подібних посилань на відповідні
сайти. При першому ознайомленні з ними відра-
зу виникає думка, що в палких дискусіях, май-
же неосяжних за багатоголоссям думок, щодо
відмови від народження в пологовому будинку
промовляє глибинна жіноча пам’ять, у якій за-
карбувалися «переживання» давньої традиції
пологів удома, у своїй хаті, за допомогою баби-
повитухи: «Усі пологи я внутрішньо залишалася
така, як і завжди, не кричала, не панікувала, не
концентрувалася на болю – просто спостеріга-
ла за ходом подій. Мене не різали, не шили, не
стимулювали. У мене не було взагалі проблем, я
не знаю, що таке післяпологова депресія, її замі-
нили щасливі емоції» 20, – подібними свідчен-
нями рясніє мережа Інтернету. Аналіз окресле-
ного тематичного блоку свідчить, що етнологічні
реалії, приховані під гаслами «натуральні або
природні пологи», «партнерські пологи», «по-
шуки радості», «знеболювання від природи»,
«ім’я – ключ до долі» та багато інших, дедалі
більше даються взнаки в сучасному суспільстві.
У них навіть не доводиться шукати неминучих
змін і трансформацій. Так, у назві сайта «Гімн
пологам» підзаголовком обрано гасло: «Відро-
дження традиції повивальної справи» 21. Кіль-
кість відповідних сайтів, жваве обговорення
7676
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОГРАФІЯ * 3/2010
на них проблеми народження вдома взагалі та
«партнерських пологів» зокрема є безумовним
свідченням затребуваності теми. Провідну роль
у цьому взяли на себе як громадські організації
медичного й загальногуманітарного профілю,
так і ентузіасти-акушери. Хоча не виключаємо,
що розгортанню руху до так званої «духовної
акушерки» сприяє й певний комерційний зиск.
Варто зазначити, що технологія Інтерне-
ту, яка забезпечує відкритість, доступність
інформації та її вільний обіг, зробила ще до-
недавна неймовірне – можливість індивіду-
ального підходу до кожної жінки, оперативне
озброєння її необхідними знаннями, залишив-
ши за нею право на свідомий вибір обставин
народження дитини. У цьому аспекті показо-
вим є сайт http://babyzone.org.ua, де розміщено
«Рекомендації Всесвітньої організації охорони
здоров’я» (ВООЗ) з родопомочі, у яких ідеть-
ся про права кожної жінки на момент пологів.
У ній окремо наголошується, що кожна жінка
може вибрати будь-який тип обслуговування
при пологах (у клініці або вдома), якому вона
віддає перевагу (лежачи, на колінах, сидячи
навпочіпки тощо). Автори цього документа
наполягають, що неофіційні системи обслу-
говування в передпологовому, пологовому й
післяпологовому періодах (там, де вони вже
існують) повинні функціонувати поряд з офі-
ційною системою. Співробітництво з ними
варто всіляко підтримувати в інтересах матері
й дитини. Такі відносини встановлюються при
відсутності переваги однієї системи над іншою
і тому можуть бути найефективнішими 22. Тут
лише зазначимо, що в різних культурах на-
роджували по-різному, а тому вибір пози сто-
сується також і культурологічного дискурсу.
Загалом дослідники народного акушерства
називають вісім поз, які займають жінки під
час пологів. Кожна з них має ряд окремих під-
варіантів, загальна кількість яких – тридцять
вісім. Однак саме повитуха рекомендувала та
допомагала жінці обрати певну позу, яка б, на
її думку, полегшила пологові потуги 23.
Звертає на себе увагу сайт Благодійного
фонду «Материнство», заснованого 2005 року.
Його мета, серед інших, – організація інфра-
структури домашньої повивальної допомоги
(підготовка вагітних і членів їхніх родин до
домашніх пологів, волонтерська допомога під
час домашніх пологів, післяпологовий патро-
наж). Нещодавно (грудень 2009 р.) на своє-
му сайті фонд розмістив матеріал: «Природні
(домашні) пологи в запитаннях та відповідях»
(автор – Анастасія Кислицька). Показово,
що аргументація, здавалося б, суто медичних
питань (зважене, за показниками, викорис-
тання стимулюючих препаратів, вибір пози
для породіллі, «вигнання» плода та плаценти,
перерізування пуповини тощо) підкріплюєть-
ся фактами з народних традицій, щоправда,
авторка виявила краще знання індійської. Як
відомо етнологам, в українців існували тради-
ційні способи поводження як із плацентою (за-
копування її так, щоб маркувати «місце» наро-
дження), так і з пуповиною (зав’язування вузла
з подальшим її засушуванням і розв’язанням
перед тим, як дитина йшла до школи). Нато-
мість авторка радить зберігати плаценту в мо-
розильній камері, не уточнюючи, що робити з
нею далі. Показово, що в цьому разі знання
з українського народного акушерства виявля-
ються незатребуваними.
До речі, нами було здійснено спробу вста-
новити зв’язок з одним з відомих медичних
сайтів likar.info, було проведено переговори з
його адміністратором, зокрема, пропонува-
лося розмістити матеріал з народного аку-
шерства, а також анкету-запитальник щодо
проблем спадкоємності й відмінностей між
традиційною та сучасною міською культурою
на матеріалах уявлень і вірувань, пов’язаних з
народженням дитини. Проте на останньому
етапі переговорів адміністратор на запити не
відповів, так і не пояснивши причин відмови
від можливого співробітництва. цей факт є,
на нашу думку, показовим – часто власнико-
ві електронного ресурсу легше взяти інфор-
мацію із сумнівного за своєю якістю та до-
стовірністю шкільного реферату, ніж надати
слово фаховому спеціалісту. це, безумовно,
7777
Українська традиційність у сучасному
культурно-інформаційному просторі
1 Куліков В. О. Пошук історичної інформаціії в
інтернеті: Посібник для студентів історичних
факультетів. – Х., 2007. – С. 7, 8.
2 Див.: http: //zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/mail.
cg?nreg=998_163.
3 Див.: http://www.ult.lviv.ua/index.php?newsid=638
та інші розділи сайту.
4 Див.: http://www.nmu.edu.ua/kaf1.php.
5 Див.: http://narodnaya.com.ua/ (останнє оновлен-
ня – 2008 р.); http://narmed.in.ua/ (оновлення в
квітні 2009 р.); http://lekar.net.ua.
6 Українська народна медицина. Режим доступу: http://
oldmedicina.org.ua/?page_id=3, назва з екрану.
7 http://lviv.olx.com.ua/iid-13310273; http://www.
babushka.ua/receipts/list/?cat=3&sub=18; http://
www.epochtimes.com.ua/articles/view/8/13932.html.
8 Див., напр.: http://lekar.net.ua; agroua.net/plant/
medicative; www.kosivart.com; likar.blox.ua та ін.
9 Див., напр.: http://zik.com.ua/ua/chat/36; http://lutsk.ws/
forum/narodna-meditsina-2-vid-nataliyi-zemnoyi.
10 http://ethnology.ucoz.ua/; http://www.grinchuk.lviv.
ua/referat/1/1153.html.
11 Колодюк І. В. Народна медицина у традиційній
культурі українців Центрального Полісся
(остання чверть ХХ – початок ХХІ ст.):
Монографія. – К., 2006. Режим доступу: http://
www.histori.univ.kiev.ua/ethnology/publ.htm.
12 Данников Н. 365 лучших рецептов народной
медицины. – М.: Рипол-классик, 2003. – 607 с.
Режим доступу: www.knigka.org.ua, freelib.
in.ua/load/154, knigi-ru.ru/category/ та ін.
13 Див.: http://www.holimed.lviv.ua/u_02_tradmed.html.
14 Див.: http://fedoriv.com.ua/index.php.
15 http://ua.textreferat.com/referat-14825.html.
16 Боряк О. Стан народного акушерства в ХІХ ст. //
Український історичний журнал. – Режим до-
ступу: http://www.history.org.ua/JournALL/
journal/2001/2/4.pdf;. Див. також: http://www.
nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Idvu/2008_19/17.
pdf та ін.
17 Див.: Лабащук О. Материнський меморат як те-
матичний різновид неказкової прози // Вісник
Львівського університету. Серія філол. –
2007. – Вип. 41. – С. 289.
18 Для прикладу, на форумі сайта Тернопільського
національного технічного університету
ім. І. Пулюя розгорнуто дискусію студенток
щодо народжування вдома. Див.: http://forum.
tstu.edu.ua/index.php?s=b6e12b07f292e67e30f2fa
118487c48d&showtopic=5989&st=15&hl.
19 Див., напр: http://www.greenmama.ua/nid/1447827/Ж
http://prclub.com.ua/vsi-devyat-yardiv/u-shho-
viryty-vagitnym-prykmety-i-marnovirstva/3/Ж
ht t p: //w w w.te reven i .org.ua /for u m /index.
php?showtopic=19031.
20 Цит. за: http://community.livejournal.com/bude_
dytyna/29323.html.
21 Див.: http://www.povituha.ru.
22 Див.: http://babyzone.org.ua/content/view/575/144.
23 Географія подібних дій надто широка, аби
її уточнювати. Досить детальний аналіз
родопомічних дій у різних народів і племен у
віддаленних одна від одної частинах світу на-
ведено у спеціальному дослідженні Г. Плосса:
Плосс Г. Женщина в естесствоведении и народо-
ведении. Антропологическое исследование.
Пер. с 5-го немецкого изд-я, дополн. и перераб.
М. Бартельсом / Под. ред. А. Г. Фейнберга. –
С.Пб., 1900. – Т. ІІ. – С. 161.
обмежує науково вивірений потенціал наяв-
них інформаційних ресурсів.
Звісно, глобалізаційні процеси будуть де-
далі більше впливати і на таку сферу знань,
як народна медицина, й інтернет-ресурси ста-
ватимуть тут чи не основним стимулом і регу-
лятором. Окрім того, презентація в Інтернет-
мережі широкого кола питань із традиційних
медичних знань, безумовно, сприятиме ніве-
люванню регіональних рис, зокрема, і в мето-
дах народного лікування, а звідси – згасанню
традиційної практики в тому чи іншому регіо-
ні. Проте популяризація знань із традиційної
культури українців серед такої широкої аудито-
рії, якою вже сьогодні є інтернет-користувачі,
подальше «завоювання» науковцями Інтернет-
мережі, активізація електронних публікацій з
етнологічної тематики та створення своєрідної
електронної бібліотеки, зокрема, для розмі-
щення «клонів» академічних паперових видань
етнологічного напряму, презентація різнома-
нітних баз даних – усе це разом, безумовно,
дасть можливість показати широкому загалові
етнічно специфічні риси української традицій-
ної культури.
|