Сторінки долі – сторінки книг
Цього року виповнилося 70 літ знаному українському вченому-етнологу, талановитому педагогу Таїсії Олександрівні Гонтар.
Збережено в:
Дата: | 2010 |
---|---|
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2010
|
Назва видання: | Народна творчість та етнографія |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37924 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Сторінки долі – сторінки книг // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 3. — С. 109-110. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-37924 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-379242012-10-26T12:08:58Z Сторінки долі – сторінки книг Розвідки, рецензії та польові матеріали Цього року виповнилося 70 літ знаному українському вченому-етнологу, талановитому педагогу Таїсії Олександрівні Гонтар. 2010 Article Сторінки долі – сторінки книг // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 3. — С. 109-110. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37924 uk Народна творчість та етнографія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Розвідки, рецензії та польові матеріали Розвідки, рецензії та польові матеріали |
spellingShingle |
Розвідки, рецензії та польові матеріали Розвідки, рецензії та польові матеріали Сторінки долі – сторінки книг Народна творчість та етнографія |
description |
Цього року виповнилося 70 літ знаному українському вченому-етнологу, талановитому педагогу Таїсії Олександрівні Гонтар. |
format |
Article |
title |
Сторінки долі – сторінки книг |
title_short |
Сторінки долі – сторінки книг |
title_full |
Сторінки долі – сторінки книг |
title_fullStr |
Сторінки долі – сторінки книг |
title_full_unstemmed |
Сторінки долі – сторінки книг |
title_sort |
сторінки долі – сторінки книг |
publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
publishDate |
2010 |
topic_facet |
Розвідки, рецензії та польові матеріали |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37924 |
citation_txt |
Сторінки долі – сторінки книг // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 3. — С. 109-110. — укр. |
series |
Народна творчість та етнографія |
first_indexed |
2025-07-03T19:45:42Z |
last_indexed |
2025-07-03T19:45:42Z |
_version_ |
1836656301494501376 |
fulltext |
109109
Розвідки, рецензії та польові матеріали
цього року виповнилося 70 літ знаному
українському вченому-етнологу, талановитому
педагогу Таїсії Олександрівні Гонтар.
Народилася Таїсія Гонтар (дівоче прізвище
Скордіна) 24 січня 1940 року в с. Бондарі Коно-
топського р-ну Сумської обл. Дитиною залишила-
ся без батька, який загинув у Другій світовій війні.
Тяжкі повоєнні роки родина прожила в м. Пиря-
тині на Полтавщині. Звідси Таїсія Олександрівна
поїхала до Львова, щоб навчатися на українсько-
му відділенні філологічного факультету Львів-
ського державного університету ім. Івана Франка.
Так вирішила доля, що життя молодої полтавської
дівчини назавжди пов’язалося із цим містом, тут
вона одружилася, народила доньку, стала вченим,
викладачем і вихователем студентської молоді.
Після завершення навчання Т. Гонтар пев-
ний час працювала лаборантом на кафедрі
української літератури Львівського універси-
тету. На ці роки припадає її ознайомлення з
народознавчою наукою, яка стала покликан-
ням на все життя. З 1968 року вона – молод-
ший науковий співробітник Музею етнографії
та художнього промислу АН УРСР, активна
учасниця багатьох експедицій і наукових від-
ряджень, дослідниця різних сфер народної по-
бутової культури. Поступово формується коло
конкретних наукових зацікавлень, у центрі яких
опиняється мало вивчена проблема народної ку-
лінарії. У 1979 році Т. Гонтар успішно захищає
кандидатську дисертацію «Народне харчуван-
ня українців Карпат», як і всі тодішні українські
етнографи, у Мінську, оскільки своєї спеціалі-
зованої ради за цією спеціальністю в Україні
не було. цього самого року під тією ж назвою
виходить її монографія за матеріалами дисер-
таційного дослідження. Спираючись на знач-
ний корпус архівних джерел, власних польо-
вих матеріалів, повертаючи до наукового обігу
розрізнені публікації та нотатки вітчизняних і
зарубіжних авторів кінця XIX ст., дослідниця
вичерпно охарактеризувала режим харчування,
повсякденні, святкові та обрядові страви кар-
патських українців, посуд і домашнє начиння,
які використовували горяни. Висновки авторки
монографії про те, що харчування гуцулів, лем-
ків та бойків українських Карпат має спільні
риси і є локальним різновидом їжі українського
народу, не втратили свого значення й досі.
У 1983–1988 роках Т. Гонтар працювала
завідувачкою музею етнографії та художньо-
го промислу, який функціонував як відділ то-
дішнього Львівського відділення Інституту
мистецтвознавства, фольклору та етнографії
ім. М. Т. Рильського АН УРСР. На посаді охо-
ронця фондів народної вишивки та промислових
тканин вона активно займалася дослідженням
та реставрацією музейних зібрань, багато ува-
ги приділяла організації виставок. Підсумком
цієї роботи стали статті в «Записках НТШ»
(Л., 1992. – Т. CCXXIII ), журналах «Совет-
ская этнография» (М., 1991. – №1), «Ethnologia
Slavica» (Братислава, 1987. – Vol. XIX).
Упродовж зазначених років до кола наукових
інтересів Т. Гонтар, крім народного харчування,
входить дослідження традиційного одягу, транс-
порту, звичаїв, обрядів та вірувань українців.
Кожному із цих явищ традиційно-побутової
культури було присвячено ґрунтовні публікації
в монографіях «Бойківщина» (1987), «Гуцуль-
щина» (1987), «Полесье. Материальная куль-
тура» (1988), «Лемківщина» (1999), у науковій
періодиці. Вона брала активну участь у підготовці
та опублікувала змістовні розділи у фундамен-
тальних працях Інституту народознавства НАН
України, зокрема таких, як «Етногенез та етнічна
історія населення українських Карпат» (2006),
«Мала енциклопедія українського народознав-
ства» (2007).
З 1990 року кандидат історичних наук Таїсія
Гонтар обіймає посаду доцента в Українському
державному лісотехнічному інституті (з 2007
року – Національний лісотехнічний університет
України), викладає курси світової та вітчизняної
культури, культурології, релігієзнавства. На
підготовчих курсах факультету довузівської та
післядипломної освіти університету, а також у
Ставропігійському університеті Львова вона
СТОРІНКИ ДОлІ – СТОРІНКИ КНИг
110110
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОГРАФІЯ * 3/2010
читала курс «Українське народознавство». Ве-
ликий досвід викладача-гуманітарія і науковця
Т. Гонтар успішно реалізувала при підготовці
(спільно з колегами Інституту народознавства)
навчального посібника «Українське народо-
знавство» (2004, 2006), а також програми кур-
су «Українське народознавство» (1994, 1995)
для середніх та вищих навчальних закладів.
Знання та досвід музейного фахівця Т. Гон-
тар впроваджувала при створенні Кабінету-
музею народної культури при Національному
лісотехнічному університеті, укотре демон-
струючи високу відповідальність, прагнення
якнайкраще виконати доручене. Адже вона не
обмежилася розробкою концепції експозиції
музею, а енергійно збирала етнографічні ек-
спонати, готувала експлікації.
Сьогодні, як і завжди, Т. Гонтар сповнена
енергії, творчих задумів, оточена колегами-
народознавцями, студентською молоддю, з
якими щедро ділиться глибокими професійними
знаннями та життєвим досвідом. Багато
сторінок її життя ще не написано.
Колектив ІМФЕ
ім. М. Т. Рильського НАН України
Пряшівщина є східним регіоном Словач-
чини, значною мірою заселеним українською
людністю. Донині там збереглося понад 200
населених пунктів, де розмовляють на лем-
ківському та лемківсько-бойківському діа-
лектах української мови, хоча при переписах
населення більшість із них декларує словаць-
ку національність. Тих, що при перепису на-
селення 2001 року записали себе русинами,
було 24 201 осіб, українцями – 10 814. Ми
вважаємо обидві групи одною національ-
ністю – русинами-українцями. Від початку
XIX ст. релігійним і культурним центром
русинів-українців є місто Пряшів, у яко-
му в 1818 році було засновано Пряшівську
греко-католицьку єпархію (із приходів, ви-
членених з Мукачівської єпархії), пізніше –
кілька українських (руських) шкіл, культурно-
просвітницьких організацій, видавництво,
редакції газет і журналів тощо.
На сьогодні найвизначнішим культурно-
освітнім та науково-дослідним закладом, що
збирає, вивчає, експонує та зберігає пам’ятки
матеріальної і духовної культури цього на-
селення, є Музей української культури в
м. Свиднику неподалік від Дуклянського пере-
валу. Його складовою є експозиція просто неба
(50 об’єктів) та Галерея ім. Дезидерія Милло-
го (вісім приміщень). У цьому комплексі нині
працюють двадцять два співробітники, з яких
десять, переважно фахових працівників, – по-
Микола Мушинка
ДОС лІ ДНИЦ Я Д У ХОВНОЇ К УлЬТ У РИ У К РА ЇНЦІВ
С лОВАЧ ЧИНИ
(до юві лею фол ьк лорист к и На д ії Вархол)
|