Сторінки долі – сторінки книг

Цього року виповнилося 70 літ знаному українському вченому-етнологу, талановитому педагогу Таїсії Олександрівні Гонтар.

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2010
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2010
Назва видання:Народна творчість та етнографія
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37924
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Сторінки долі – сторінки книг // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 3. — С. 109-110. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-37924
record_format dspace
spelling irk-123456789-379242012-10-26T12:08:58Z Сторінки долі – сторінки книг Розвідки, рецензії та польові матеріали Цього року виповнилося 70 літ знаному українському вченому-етнологу, талановитому педагогу Таїсії Олександрівні Гонтар. 2010 Article Сторінки долі – сторінки книг // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 3. — С. 109-110. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37924 uk Народна творчість та етнографія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Розвідки, рецензії та польові матеріали
Розвідки, рецензії та польові матеріали
spellingShingle Розвідки, рецензії та польові матеріали
Розвідки, рецензії та польові матеріали
Сторінки долі – сторінки книг
Народна творчість та етнографія
description Цього року виповнилося 70 літ знаному українському вченому-етнологу, талановитому педагогу Таїсії Олександрівні Гонтар.
format Article
title Сторінки долі – сторінки книг
title_short Сторінки долі – сторінки книг
title_full Сторінки долі – сторінки книг
title_fullStr Сторінки долі – сторінки книг
title_full_unstemmed Сторінки долі – сторінки книг
title_sort сторінки долі – сторінки книг
publisher Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate 2010
topic_facet Розвідки, рецензії та польові матеріали
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37924
citation_txt Сторінки долі – сторінки книг // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 3. — С. 109-110. — укр.
series Народна творчість та етнографія
first_indexed 2025-07-03T19:45:42Z
last_indexed 2025-07-03T19:45:42Z
_version_ 1836656301494501376
fulltext 109109 Розвідки, рецензії та польові матеріали цього року виповнилося 70 літ знаному українському вченому-етнологу, талановитому педагогу Таїсії Олександрівні Гонтар. Народилася Таїсія Гонтар (дівоче прізвище Скордіна) 24 січня 1940 року в с. Бондарі Коно- топського р-ну Сумської обл. Дитиною залишила- ся без батька, який загинув у Другій світовій війні. Тяжкі повоєнні роки родина прожила в м. Пиря- тині на Полтавщині. Звідси Таїсія Олександрівна поїхала до Львова, щоб навчатися на українсько- му відділенні філологічного факультету Львів- ського державного університету ім. Івана Франка. Так вирішила доля, що життя молодої полтавської дівчини назавжди пов’язалося із цим містом, тут вона одружилася, народила доньку, стала вченим, викладачем і вихователем студентської молоді. Після завершення навчання Т. Гонтар пев- ний час працювала лаборантом на кафедрі української літератури Львівського універси- тету. На ці роки припадає її ознайомлення з народознавчою наукою, яка стала покликан- ням на все життя. З 1968 року вона – молод- ший науковий співробітник Музею етнографії та художнього промислу АН УРСР, активна учасниця багатьох експедицій і наукових від- ряджень, дослідниця різних сфер народної по- бутової культури. Поступово формується коло конкретних наукових зацікавлень, у центрі яких опиняється мало вивчена проблема народної ку- лінарії. У 1979 році Т. Гонтар успішно захищає кандидатську дисертацію «Народне харчуван- ня українців Карпат», як і всі тодішні українські етнографи, у Мінську, оскільки своєї спеціалі- зованої ради за цією спеціальністю в Україні не було. цього самого року під тією ж назвою виходить її монографія за матеріалами дисер- таційного дослідження. Спираючись на знач- ний корпус архівних джерел, власних польо- вих матеріалів, повертаючи до наукового обігу розрізнені публікації та нотатки вітчизняних і зарубіжних авторів кінця XIX ст., дослідниця вичерпно охарактеризувала режим харчування, повсякденні, святкові та обрядові страви кар- патських українців, посуд і домашнє начиння, які використовували горяни. Висновки авторки монографії про те, що харчування гуцулів, лем- ків та бойків українських Карпат має спільні риси і є локальним різновидом їжі українського народу, не втратили свого значення й досі. У 1983–1988 роках Т. Гонтар працювала завідувачкою музею етнографії та художньо- го промислу, який функціонував як відділ то- дішнього Львівського відділення Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського АН УРСР. На посаді охо- ронця фондів народної вишивки та промислових тканин вона активно займалася дослідженням та реставрацією музейних зібрань, багато ува- ги приділяла організації виставок. Підсумком цієї роботи стали статті в «Записках НТШ» (Л., 1992. – Т. CCXXIII ), журналах «Совет- ская этнография» (М., 1991. – №1), «Ethnologia Slavica» (Братислава, 1987. – Vol. XIX). Упродовж зазначених років до кола наукових інтересів Т. Гонтар, крім народного харчування, входить дослідження традиційного одягу, транс- порту, звичаїв, обрядів та вірувань українців. Кожному із цих явищ традиційно-побутової культури було присвячено ґрунтовні публікації в монографіях «Бойківщина» (1987), «Гуцуль- щина» (1987), «Полесье. Материальная куль- тура» (1988), «Лемківщина» (1999), у науковій періодиці. Вона брала активну участь у підготовці та опублікувала змістовні розділи у фундамен- тальних працях Інституту народознавства НАН України, зокрема таких, як «Етногенез та етнічна історія населення українських Карпат» (2006), «Мала енциклопедія українського народознав- ства» (2007). З 1990 року кандидат історичних наук Таїсія Гонтар обіймає посаду доцента в Українському державному лісотехнічному інституті (з 2007 року – Національний лісотехнічний університет України), викладає курси світової та вітчизняної культури, культурології, релігієзнавства. На підготовчих курсах факультету довузівської та післядипломної освіти університету, а також у Ставропігійському університеті Львова вона СТОРІНКИ ДОлІ – СТОРІНКИ КНИг 110110 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОГРАФІЯ * 3/2010 читала курс «Українське народознавство». Ве- ликий досвід викладача-гуманітарія і науковця Т. Гонтар успішно реалізувала при підготовці (спільно з колегами Інституту народознавства) навчального посібника «Українське народо- знавство» (2004, 2006), а також програми кур- су «Українське народознавство» (1994, 1995) для середніх та вищих навчальних закладів. Знання та досвід музейного фахівця Т. Гон- тар впроваджувала при створенні Кабінету- музею народної культури при Національному лісотехнічному університеті, укотре демон- струючи високу відповідальність, прагнення якнайкраще виконати доручене. Адже вона не обмежилася розробкою концепції експозиції музею, а енергійно збирала етнографічні ек- спонати, готувала експлікації. Сьогодні, як і завжди, Т. Гонтар сповнена енергії, творчих задумів, оточена колегами- народознавцями, студентською молоддю, з якими щедро ділиться глибокими професійними знаннями та життєвим досвідом. Багато сторінок її життя ще не написано. Колектив ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України Пряшівщина є східним регіоном Словач- чини, значною мірою заселеним українською людністю. Донині там збереглося понад 200 населених пунктів, де розмовляють на лем- ківському та лемківсько-бойківському діа- лектах української мови, хоча при переписах населення більшість із них декларує словаць- ку національність. Тих, що при перепису на- селення 2001 року записали себе русинами, було 24 201 осіб, українцями – 10 814. Ми вважаємо обидві групи одною національ- ністю – русинами-українцями. Від початку XIX ст. релігійним і культурним центром русинів-українців є місто Пряшів, у яко- му в 1818 році було засновано Пряшівську греко-католицьку єпархію (із приходів, ви- членених з Мукачівської єпархії), пізніше – кілька українських (руських) шкіл, культурно- просвітницьких організацій, видавництво, редакції газет і журналів тощо. На сьогодні найвизначнішим культурно- освітнім та науково-дослідним закладом, що збирає, вивчає, експонує та зберігає пам’ятки матеріальної і духовної культури цього на- селення, є Музей української культури в м. Свиднику неподалік від Дуклянського пере- валу. Його складовою є експозиція просто неба (50 об’єктів) та Галерея ім. Дезидерія Милло- го (вісім приміщень). У цьому комплексі нині працюють двадцять два співробітники, з яких десять, переважно фахових працівників, – по- Микола Мушинка ДОС лІ ДНИЦ Я Д У ХОВНОЇ К УлЬТ У РИ У К РА ЇНЦІВ С лОВАЧ ЧИНИ (до юві лею фол ьк лорист к и На д ії Вархол)