Дослідниця духовної культури українців Словаччини (до ювілею фольклористки Надії Вархол)

Щиро вітаємо Надію Вархол з ювілеєм! Зичимо їй доброго здоров’я, аби нинішній оптимізм і надалі не покидав її. Чекаємо від невтомної дослідниці нових публікацій.

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2010
Main Author:	Мушинка, М.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2010
Series:	Народна творчість та етнографія
Subjects:	Розвідки, рецензії та польові матеріали
Online Access:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37925
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Дослідниця духовної культури українців Словаччини (до ювілею фольклористки Надії Вархол) / М. Мушинка // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 3. — С. 110-117. — Бібліогр.: 28 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-37925
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-379252012-10-26T12:09:10Z Дослідниця духовної культури українців Словаччини (до ювілею фольклористки Надії Вархол) Мушинка, М. Розвідки, рецензії та польові матеріали Щиро вітаємо Надію Вархол з ювілеєм! Зичимо їй доброго здоров’я, аби нинішній оптимізм і надалі не покидав її. Чекаємо від невтомної дослідниці нових публікацій. 2010 Article Дослідниця духовної культури українців Словаччини (до ювілею фольклористки Надії Вархол) / М. Мушинка // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 3. — С. 110-117. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37925 uk Народна творчість та етнографія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Розвідки, рецензії та польові матеріали Розвідки, рецензії та польові матеріали
spellingShingle	Розвідки, рецензії та польові матеріали Розвідки, рецензії та польові матеріали Мушинка, М. Дослідниця духовної культури українців Словаччини (до ювілею фольклористки Надії Вархол) Народна творчість та етнографія
description	Щиро вітаємо Надію Вархол з ювілеєм! Зичимо їй доброго здоров’я, аби нинішній оптимізм і надалі не покидав її. Чекаємо від невтомної дослідниці нових публікацій.
format	Article
author	Мушинка, М.
author_facet	Мушинка, М.
author_sort	Мушинка, М.
title	Дослідниця духовної культури українців Словаччини (до ювілею фольклористки Надії Вархол)
title_short	Дослідниця духовної культури українців Словаччини (до ювілею фольклористки Надії Вархол)
title_full	Дослідниця духовної культури українців Словаччини (до ювілею фольклористки Надії Вархол)
title_fullStr	Дослідниця духовної культури українців Словаччини (до ювілею фольклористки Надії Вархол)
title_full_unstemmed	Дослідниця духовної культури українців Словаччини (до ювілею фольклористки Надії Вархол)
title_sort	дослідниця духовної культури українців словаччини (до ювілею фольклористки надії вархол)
publisher	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Розвідки, рецензії та польові матеріали
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37925
citation_txt	Дослідниця духовної культури українців Словаччини (до ювілею фольклористки Надії Вархол) / М. Мушинка // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 3. — С. 110-117. — Бібліогр.: 28 назв. — укр.
series	Народна творчість та етнографія
work_keys_str_mv	AT mušinkam doslídnicâduhovnoíkulʹturiukraíncívslovaččinidoûvíleûfolʹkloristkinadíívarhol
first_indexed	2025-07-03T19:45:45Z
last_indexed	2025-07-03T19:45:45Z
_version_	1836656304995696640
fulltext	110110 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОГРАФІЯ * 3/2010 читала курс «Українське народознавство». Ве- ликий досвід викладача-гуманітарія і науковця Т. Гонтар успішно реалізувала при підготовці (спільно з колегами Інституту народознавства) навчального посібника «Українське народо- знавство» (2004, 2006), а також програми кур- су «Українське народознавство» (1994, 1995) для середніх та вищих навчальних закладів. Знання та досвід музейного фахівця Т. Гон- тар впроваджувала при створенні Кабінету- музею народної культури при Національному лісотехнічному університеті, укотре демон- струючи високу відповідальність, прагнення якнайкраще виконати доручене. Адже вона не обмежилася розробкою концепції експозиції музею, а енергійно збирала етнографічні ек- спонати, готувала експлікації. Сьогодні, як і завжди, Т. Гонтар сповнена енергії, творчих задумів, оточена колегами- народознавцями, студентською молоддю, з якими щедро ділиться глибокими професійними знаннями та життєвим досвідом. Багато сторінок її життя ще не написано. Колектив ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України Пряшівщина є східним регіоном Словач- чини, значною мірою заселеним українською людністю. Донині там збереглося понад 200 населених пунктів, де розмовляють на лем- ківському та лемківсько-бойківському діа- лектах української мови, хоча при переписах населення більшість із них декларує словаць- ку національність. Тих, що при перепису на- селення 2001 року записали себе русинами, було 24 201 осіб, українцями – 10 814. Ми вважаємо обидві групи одною національ- ністю – русинами-українцями. Від початку XIX ст. релігійним і культурним центром русинів-українців є місто Пряшів, у яко- му в 1818 році було засновано Пряшівську греко-католицьку єпархію (із приходів, ви- членених з Мукачівської єпархії), пізніше – кілька українських (руських) шкіл, культурно- просвітницьких організацій, видавництво, редакції газет і журналів тощо. На сьогодні найвизначнішим культурно- освітнім та науково-дослідним закладом, що збирає, вивчає, експонує та зберігає пам’ятки матеріальної і духовної культури цього на- селення, є Музей української культури в м. Свиднику неподалік від Дуклянського пере- валу. Його складовою є експозиція просто неба (50 об’єктів) та Галерея ім. Дезидерія Милло- го (вісім приміщень). У цьому комплексі нині працюють двадцять два співробітники, з яких десять, переважно фахових працівників, – по- Микола Мушинка ДОС лІ ДНИЦ Я Д У ХОВНОЇ К УлЬТ У РИ У К РА ЇНЦІВ С лОВАЧ ЧИНИ (до юві лею фол ьк лорист к и На д ії Вархол) 111111 Розвідки, рецензії та польові матеріали над тридцять років; найдовше – Надія Вархол, яка цього року святкує свій шістдесятирічний ювілей. * * * Надія Вархол (дівоче прізвище – Вар’ян) [у відділі народознавства – ділянці духо- вної культури Музею української культури у Свиднику – без перерви працює від 1972 року, тобто майже сорок років]. Народилася вона 8 квітня 1950 року в с. Хмельова (раніше – Ком- лоша) Бардіївського округу, однак її дитинство проходило в курортному осередку цем’ята біля Пряшева, де тоді (середина 1950-х років) діяв професіональний Український ансамбль пісні і танцю (пізніше – Піддуклянський український народний ансамбль; нині – Піддуклянський художній народний ансамбль). Допитлива ді- вчина була постійною учасницею репетицій цього колективу. Звідси – її тривале захоплен- ня фольклором. Правда, і домашнє середовище збагачувало її духовний світ В одному з інтерв’ю вона про це згадувала: «Ще змалку я понад усе любила слухати народні пісні, які в нашо- му домі часто співали. Для мене справді було святом, коли під час домашніх робіт лунали народні балади або ліричні пісні про козака та дівчину, а увечері мені читали народні казки, які вміли досконало розвивати чисту дитячу фантазію, не заплямовану ніякими агресив- ними комп’ютерними грами» 1. Під час навчання в Українській середній школі у Пряшеві вона в шкільному журна- лі «Наші погляди» опублікувала свою першу фольклористичну статтю «Жартівливі опо- відання в селі Хмельова». Після закінчення Пряшівської основної та середньої загальноосвітньої школи з україн- ською мовою навчання вона вступила на педа- гогічний факультет Університету ім. П. Й. Ша- фарика у Пряшеві зі спеціальності українська мова та художнє виховання, який успішно за- кінчила 1972 року. У тому самому навчальному закладі вона здобула звання доктора філософії. Після закінчення університету Н. Вархол при- ступила до роботи в Свидницькому музеї україн- ської культури, у якому працює і тепер. До речі, вона прийшла на місце відомого фольклориста й письменника Михайла Шмайди (звільнений з ро- боти з політичних причин), який залишив у музеї помітний слід. Як і її попередник, основну увагу вона зосереджувала на дослідженні словесного та обрядового фольклору русинів-українців Східної Словаччини. З магнітофоном та записною книж- кою Надія Вархол відвідала майже кожне з по- над двохсот українських сіл Пряшівщини, щоб зафіксувати зразки фольклору. Записувала вона і на фольклорних фестивалях, оглядах, змаганнях, а також безпосередньо на хрестинах, весіллях, по- хоронах, обрядових святах, в автобусі, поїзді тощо. Результати її польових досліджень зберігаються в архіві Музею української культури у Свиднику. Нині її архів охоплює понад 20 000 одиниць. Фон- ди музею вона збагатила і рядом предметів матері- альної культури. У 1978 році до цього ж відділу духовної куль- тури МУК на роботу було прийнято випускника Пряшівського педфакультету Йосифа Вархо- ла, з яким Надія згодом поєднала своє життя. Досі вони працюють в одному відділі і навіть у спільному робочому кабінеті. Разом вони їздять у фольклорні експедиції і пишуть спільні праці. Науковий доробок Надії Вархол у галузі словесного фольклору русинів-українців Сло- ваччини можна поділити на кілька тематичних груп: 1. Демонологія. 2. Народні перекази. 3. Народна медицина та ветеринарія. 4. Па- реміологія. 5. Рослини в народних віруван- нях. 6. Народні обряди, звичаї та поезія. Усі праці Н. Вархол побудовані на власних ма- теріалах і відповідають найсуворішим вимогам су- часної фольклористики. Авторка точно фіксує го- вірку кожного села. Діалектні слова майже завжди пояснює еквівалентами української літературної мови. Кожен, навіть найменший текст (прислів’я, загадку) вона супроводжує паспортизацією (ім’я і вік інформатора, село та округ, найважливішим інформаторам дано характеристику). Фольклорні явища вона розглядає за до- помогою історично-порівняльного методу в загальноукраїнському та загальнослов’ян сько- му контексті, пояснюючи їх ґенезу і порівню- ючи з аналогічними явищами сусідніх народів 112112 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОГРАФІЯ * 3/2010 та етнічних груп. Як правило, авторка посила- ється на наукову літературу з окресленого пи- тання. Майже кожна книжкова публікація Н. Вархол доповнена фотографіями з польових досліджень. Чимало уваги авторка у своїх працях при- святила діалектній лексиці, тому вони є важ- ливим внеском і в діалектологію. Але найбільше значення опублікованих праць Н. Вархол полягає в тому, що вона вво- дить в україністику та слов’янську фольк- лористику нові матеріали про фольклор найзахіднішої групи українського народу – русинів-українців Словаччини. Більшість статей Н. Вархол було опубліко- вано в «Науковому збірнику Музею української культури у Свиднику» або зачитано на конфе- ренціях та опубліковано в збірниках матеріалів цих конференцій. Розглянемо їх детальніше. Праці з демонології У 1985 році Н. Вархол опублікувала роз- відку «Чоловік-демон у народному повір’ї українців Східної Словаччини» 2, побудовану на матеріалах 57-ми інформаторів із 36-ти сіл. У ній вона розглянула таких демонічних істот: - хмарник – людина, обдарована магічною си- лою впливати під час бурі на хмари, тобто направ- ляти їх у той чи інший бік або призупиняти їх; - гонихмарник – магічна істота, яка «гонить хмари», тобто керує громами, блискавками, а, розсердившись, нищить врожаї дощем і градом; - чорнокнижник є близьким до хмарника; - домовик – покровитель роду, дому та майна є (його часто уявляли в подобі малого хлопчика або чорного курчати); - хованець; - чорт (сатан, дябол, нечистий, вінклюс) – найпоширеніша демонічна істота чоловічої статі русинів-українців Словаччини, – характерною ознакою якого є червоний колір, ріжки та копита. Про кожну з демонічних істот авторка наве- ла численні народні оповідання, а також народні повір’я про те, як боротися з ними або їх уникнути. З вищенаведеною працею Н. Вархол безпо- середньо пов’язана її наступна розвідка «Жінка- демон в українсько-словацькому фольклорному прояві» 3. У ній авторка розглянула таких демо- нічних істот, як перелесниця, дика баба, богиня, боґинка, сатана, єжибаба, та їхніх людських прототипів: босорка, босорканя, стріґа, гушляр- ка. Про кожну з них вона навела конкретні опо- відання та описала способи боротьби з ними. Окрему розвідку дослідниця присвятила пережиткам культу бога Перуна у фольк- лорі українців Словаччини 4. Культ бога гро- му і блискавки Перуна був відомий в усіх слов’янських народів (на Пряшівщині це ім’я збереглося у прокльонах та географічних наз- вах як синонім слова грім). Після прийняття християнства функція цього язичницького бога перейшла святому Іллі. Як демонічні по- статі відомі також образи Сави та Варвари – це покровительки домашніх жіночих робіт у фольклорі русинів-українців Словаччини. Їм Н. Вархол присвятила окрему студію 5. Майже в кожному селі Н. Вархол запису- вала оповідання про відвідування небіжчиком живих людей, найчастіше – чоловіком дружи- ни. ця тема часто наявна і в баладах. Н. Вархол опрацювала її в студії «Повір’я про реверантів русинів-українців Східної Словаччини» 6. З демонологією пов’язана і розвідка Н. Вар- хол «Образ долі в українсько-словацькому фольклорному контексті» 7, у якій розгля- нуто цей абстрактний образ в українському та словацькому фольклорі й літературі. Народні перекази Одну зі своїх перших наукових праць до- слідниця присвятила відображенню у фольк- лорі русинів-українців Словаччини історично- го образу угорського короля Матвія Корвіна (1458–1490) 8, відомого у фольклорі багатьох народів Австро-Угорської монархії як «спра- ведливого володаря», що захищає інтереси простого люду і карає панів, які порушують закони. Н. Вархол у 1979–1981 роках зібрала значну кількість оповідань про цього короля, які поділила на три групи: 1) вибори Матвія за короля та його коронація; 2) подорож по краї- ні Матвія, переодягненого в селянське вбран- ня; 3) боротьба короля з «Погань-дівчиною». Найбільше уваги вона приділила переказам 113113 Розвідки, рецензії та польові матеріали третьої групи, які широко побутували, зокре- ма, на Снинщині. У додатку вона подала тек- сти шістнадцятьох переказів про короля Мат- вія, записаних нею в 1979–1981 роках. Близькими до переказів цього типу є перекази про татар, яким Н. Вархол присвятила окрему студію 9. У русинів-українців авторка зафіксувала такі теми: 1) виманювання татарами людей зі сховищ; 2) вбивство татарина жінкою або дитиною; 3) татарський полон; 4) загублене село Стежна. Авторка навела тексти дев’ятьох переказів, записаних нею у 1973–1980 роках. Однією з найпоширеніших тем у переказах русинів-українців Словаччини є перекази про опришків (розбійників). Опришківський рух у цьому регіоні зафіксований уже в документах XIII–XIV ст. Найвідомішим є лист україн- ських опришків із групи Федора Головатого (Главати), уродженця с. Руська Волова, до ме- рії міста Бардієва 1493 року 10. Н. Вархол у до- сліджуваному регіоні зібрала кілька десятків переказів та пісень про опришків, на підставі яких опрацювала студію «Опришківський рух у фольклорі русинів-українців Словач- чини» 11. Виключно на власних польових записах побудована монографія Н. Вархол про топоні- мічні перекази русинів-українців Словаччини «Звідки і коли...» 12. У першій частині книги авторка навела перекази про виникнення назв: від місця заснування села (Курів, Новосели- ця, Полянка, Прикра, Присліп, Рівне, Руни- на, Старина); від географічних явищ (Крас- ний Брід, Руський Потік, Свидник, Ториски, Щавник); від назви дерев (Грабське, Кали- нів, Хмельова, Рокитовець, Тополя, Яблінка, Ялинка, Ялова); від назв тварин, домашньої птиці, риб та комах (Волиця, Руська Волова, Гачава, Рунина, Гусак, Комарник, Пчолинне); від прізвищ перших поселенців та власників (Баєрівці, Белеївці, Валентівці, Ладомирова, Матисова, Ондавка, Снаків, Стащин, Сулин); від переселенців (Біловежа, Доброслава, Ко- пинувці, Леґнава, Улич, Чертіжне); від різних мовних елементів (Гавай, Гостовиці, Дара, Довгуня, Завада, Іновець, Нехваль-Полянка, Пихні, Русинець, Руська Воля, Собран- ці, Юркова Воля); від різних видів ремесел (Банське, Вапеник, Гутка, Млинарівці, Тва- рожець); від діяльності опришківських груп (Збій, Збійне, Княгиня, Ряшів, Стежна). Кожен з вищенаведених топонімів авторка документує текстами переказів. Слід зазначи- ти, що майже всі наведені назви поширені та- кож на території України, що ще раз засвідчує українське походження місцевого населення і заснованих ним сіл. У другій частині (с. 87–137) Н. Вархол роз- глянула народні перекази про замки, монастирі, природні особливості (Бараній Ріг, Біла Мако- виця, Букова Гірка, Бусів, Голубова Студня, Го- род, Громова Скала, Дев’ята Гірка, Закоханець, Зборів, Каштелик, Красна Долина, Красно- бродський Монастир, Крива Гора, Леґнавський Замок, Могила, Мокошин Верх, Німецька До- лина, Настас, Перунів Дуб, Перунова Скала, Пустайова Діра, Равка, Рогуля, Ряба Скала, Снинський Камінь, Списька Маґура, Чичван- ський Замок, Чортів Камінь тощо). ці топоніми мають аналогії і на території України. Третій розділ монографії присвячений пріз- виськам та глузливим назвам мешканців окремих сіл (с. 138–226), яких є декілька десятків. Авторка поділила їх на дванадцять груп, як і в першому розділі. Праця доповнена резюме словацькою та англійською мовами. Народна медицина та ветеринарія цій темі Н. Вархол присвятила дві студії. У першій з них – «Народні методи профі- лактики та лікування дитячих захворю- вань» 13 – авторка спирається на результати власних польових досліджень у 52-х селах (68 інформаторів). У першій частині вона подає понад півсотні раціональних та ірраціональних практик і заборон, спрямованих на здоров’я дитини, коли вона ще перебуває в утробі ма- тері, а також відразу після її народження. У другій частині праці дослідниця наводить за абеткою 23 дитячі захворювання і народні спо- соби їх лікування – за допомогою лікувальних рослин (поряд з діалектними та українськими 114114 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОГРАФІЯ * 3/2010 наз вами подано ще й їхні латинські еквівален- ти) та шляхом магічних практик (запропонова- но цікаві тексти народних замовлянь). У другій студії «Народна ветеринарія та методи профілактики свійських тварин» 14 Н. Вархол, ґрунтуючись на відомостях 74-х інформаторів із 55-ти українських сіл Словач- чини, навела різні способи лікування корів, ко- ней та овець. Профілактикою захворювань цих тварин займався кожен господар індивідуально, особливо при першому їх вигоні на пасовисько, першій оранці, під час календарних церковних свят (Різдво, Великдень, Русалії) тощо. Часто лікуванням тварин займалися напівпрофесіона- ли, головним чином, громадські пастухи (бачі). Авторка тут також подала назви десятків рос- лин з означенням хвороб, які вони лікують. Рослини в народних віруваннях У 1992 році Н. Вархол опублікувала студію «Народна уява про дерево» 15, побудовану на ма- теріалах, зібраних від 36-ти інформаторів із 31-го села. У ній вона навела численні факти щодо при- писування деревам, зокрема дубу та липі, здат- ності магічно впливати на людину. Магічна сила приписувалась і так званим перуновим тріскам, тобто тріскам з дерева, у яке влучила блискавка. Вирубування здорових фруктових дерев мог- ло спричинити нещастя, а то й смерть людини. Основну увагу авторка зосередила на лікувальній силі дерев, зокрема їхнього листя, квітів та плодів. Тут же вона навела численні пісні та казки про ма- гічне перетворення людини в дерево. Виняткове місце в українському народо- знавстві займає монографія Н. Вархол «Рос- лини в народних повір’ях русинів-українців Пряшівщини» 16. У першому розділі (с. 4–21) авторка роз- глянула магічні рослини, у другому розділі (с. 22–99), що є основою книги, – рослини в народних повір’ях, магічній фітотерапії та фольклорі. Тут вона подала ґрунтовний опис 118-ти рослин. Назву кожної рослини наведено місцевою говіркою, українською, словацькою та латинською мовами. Найважливіші рослини ще й графічно зображено. Для кожної рослини наведено приклади її використання в народній медицині, в обрядах та народній поезії. У розділі «Травознавці» (с. 100–110) автор- ка подала описи людей, які зналися на лікарських рослинах. Були це люди, пов’язані з природою: громадські пастухи овець (бачі), жінки-знахарки та ін. Про деяких з них наведено цілі оповідання. Книжка закінчується «Словником народних бо- танічних назв» (с. 111–144), причому для кожної діалектної назви зазначено села, у яких було цю назву зафіксовано. Усього в книзі є посилання на 102 населені пункти. Скорочену та доповнену версію праці Н. Вар- хол виголосила словацькою мовою на міжнарод- ній науковій конференції «Зелень в народних звичаях» у м. Угерське Градіште 2003 року 17. Пареміологія Посилену увагу від початку своєї фольклорис- тичної діяльності дослідниця приділяла дрібним фольклорним жанрам (пареміології)ґ: прислів’ям, приказкам, загадкам та фразеологізмам. У 1985 році вона видала книжку «Народні загадки українців Східної Словаччини» 18, яка містить 583 загадки (без варіантів), записані від 115-ти інформаторів, та із 41-го друкованого джерела. Для кожного тексту наведено ім’я інформатора або джерело, з якого його передруковано. Збірка завершується ґрунтовною науковою розвідкою авторки про історію збирання загадок українців Словаччини та їх жанрово-тематичний аналіз і характеристику (с. 83–102). Діалектні слова і тут пояснено еквівалентами української літера- турної мови. Загадки є улюбленим жанром мо- лоді, оскільки розвивають логіку та абстрактне мислення. З огляду на це Н. Вархол підготувала для учнів українських шкіл Словаччини багато оформлений збірник місцевих загадок під наз- вою «Ходить орач по полі» 19. У співавторстві з харківським мовознавцем Анатолієм Івченком Н. Вархол підготувала до друку і видала «Фразеологічний словник лем- ківських говірок Східної Словаччини» 20 . це, по суті, збірник прислів’їв, приказок та інших фразеологізмів, зібраних дослідницею в 1982– 1987 роках на основі укладеного авторами за- питальника у 58-ми населених пунктах Східної 115115 Розвідки, рецензії та польові матеріали Словаччини і доповнений збірками прислів’їв Ю. Харитуна, Ю. цигри та І. Легдана. Слов- ник охоплює 2300 фразеологізмів, упорядко- ваних за абеткою за основними іменниками (Абрагам, Автобус, Адам, Америка, Амінь, Ангел, Андрій тощо). Малозрозумілі діалектні слова пояснено в кінці книжки (с. 152–159). Український мовознавець Валерій Мокієнко у вступній статті до книжки написав: «Дана книж- кова публікація це – абсолютно самостійний, ретельно зібраний шляхом анкетування й опи- тування мешканців 58 сіл Пряшівщини [ма- теріал]. Цінність його, між іншим, і в тому, що Словник – перше книжкове видання не лише лемківської фразеології Східної Словаччини, але і взагалі – перше книжкове видання діалек- тної української фразеології. Його ретельно паспортизований матеріал може прислужи- тися не лише українським діалектологам, але й багатьом дослідникам народної фразеології усієї Східної Славії та її діалектів у сусідніх регіонах. Зрозуміло, що найбільше значення цей Словник має перш за все для українського населення ЧССР, оскільки ідіоматичні скарби не “прихованні”, а навпаки – відкриті в ньому для широкого огляду, будуть стимулювати і майстрів слова, і вчителів, і шанувальників народної словесності, і численних шукачів сві- жого образу. Маємо надію, що Словник сприя- тиме вдосконаленню культури мови україн- ців, прищепить їм ще більшу любов до рідної мови» 21. Не кожна пряшівська українська книж- ка дістала подібну високу оцінку спеціаліста тако- го високого рангу. Як справжній науковець, Н. Вархол не оминала і «делікатних» тем у пареміях, що їх в умовах тоталітарного ладу в Чехословаччині та Україні вважали не фольклорними зразками, а продуктом буржуазії. Ідеться про еротичні мо- тиви в пареміях. Офіційна наука їх не тільки не досліджувала, але й не рекомендувала за- писувати. Н. Вархол, усупереч цим офіційним рекомендаціям, під час польових досліджень записувала й такі тексти, а згодом опублікува- ла їх у студії «Еротичні мотиви в пареміях русинів-українців Чехословаччини» 22. По- давши всебічний аналіз і характеристику цього жанру, авторка в додатку опублікувала 77 еро- тичних загадок та 135 прислів’їв і приказок. За бажанням авторів, не всі вони паспортизовані. Народні обряди, звичаї та поезія цій темі дослідниця присвячувала увагу від самого початку своєї науково-дослідницької діяльності в Музеї української культури. Її перша наукова праця на цю тему була присвя- чена купальським звичаям 23, у даному регіо- ні відомим під назвою «собітки». Авторка задокументувала у дванадцяти українських селах Східної Словаччини звичай розкладання вогнів і спалювання минулорічного священно- го зілля. Увечері перед християнським святом Івана (Яна) Хрестителя (24 червня за старим стилем, або 7 липня за новим) жінки до схід сонця збирали зілля, яке згодом освячували в церкві. Святоянському зіллю приписували магічну силу. Ним лікували від різних хвороб, «заганяли» бурю, охороняли врожай від граду, будинок від пожежі і блискавки тощо. Дівчата причаровували ним парубків. Особливе зна- чення серед святоянського зілля мала папо- роть. Очищувальну силу приписували також собітковому вогню, через який молодь стри- бала і переганяла худобу. У додатку до своєї праці авторка навела тексти та мелодії 25-х собіткових пісень, поділивши їх за мотивами на чотири тематичні групи: аграрні, любовні, еротичні та інші мотиви. Окрему студію Н. Вархол присвятила куль- ту води в календарних та сімейно-побутових обрядах русинів-українців Словаччини 24, та- ких, як Різдво, Водощі, Великдень, Трійця (Русалії), хрестини, весілля, похорон тощо. Результати наукового опрацювання польових матеріалів лягли в основу доповідей дослідниці, зачитаних на міжнародних наукових конферен- ціях в Угерському Градишті в Моравії («По- критка в народній традиції українців Східної Словаччини»,, «Про подарунки в народній сло- весності» 25 та «Тіло в словесному фольклорі русинів-українців Словаччини» 26). У співавторстві з чоловіком Н. Вархол до- слідила календарні та сімейно-побутові зви- 116116 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОГРАФІЯ * 3/2010 1 Мушинка М. Охоронці традицій // Нове життя. – 2004. – Чис. 21–22. – С. 5. 2 Вархол Н. Чоловік-демон в народному повір’ї укра- їнців Східної Словаччини // Науковий збірник Музею української культури у Свиднику (далі – НЗ МУК). – Т. 12. – Пряшів, 1985. – С. 229–262. 3 Вархол Н. Жінка-демон в українсько-словацькому фольклорному прояві // Там само. – Т. 24. – 2007. – С. 151–160. 4 Вархол Н. Пережитки культу слов’янського бога Перуна // Збірник матеріалів з міжнародної наукової конференції «Словацько-українські взаємини». – Banská Bystrica, 2003. – С. 50–60. 5 Varcholová N. Demonický obraz Varvary a Savy vo folklórnom kontexte Rusínov-Ukrajincov východného Slovenska // Ethnologia Actualis Slovaca. – Trnava, 2004. – S. 70–78. 6 Varcholová N. Poverové predstavy o reverantoch v rusínsko-ukrajinskej oblasti východného Slovenska // Obyčajové tradície pri úmrtí a pochovávaní na Slovensku s osobitným zreteľom na etnickú a konfesionálnu mnohotvárnosť. – Bratislava, 2001. – S. 103–107. 7 Вархол Н. Образ долі в українсько-словацькому фольклорному контексті // Studia Slovakistica, 5. – Ужгород, 2005. – С. 36–45. 8 Вархол Н. Матвій Корвін у народній прозі укра- їнців Східної Словаччини // НЗ МУК. – 1988. – Т. 15. – С. 141–162. 9 Там само. – С. 173–180. 10 Мушинка М. Погрозливий лист опришків місту Бардієву з 1493 року як пам’ятка української мови і культури // НЗ МУК. – Свидник, 2007. – Т. 24. – С. 82–87. 11 Varcholová N. Zbojníctvo v ľudovej slovesnosti Rusínov-Ukrajincov Slovenska // Janošík a fenomén zbojníctva na slovensko-poľsko-českom pomendzi. Zborník príspevkov z konferencie. – Terchova, 2. – 4. 8. – 2007. Považské múzeum v Žiline. – S. 263–295. 12 Вархол Н. Звідки і коли... Топонімічні перекази про заснування сіл та виникнення їх назв. – Пряшів; Свидник, 2009. – 230 с. 13 Вархол Н. Народні методи профілактики та лі- кування дитячих захворювань // НЗ МУК. – 1995. – Т. 20. – С. 239–258. 14 Вархол Н. Народна ветеринарія та методи про- філактики свійських тварин // НЗ МУК. – 1998. – Т. 21. – С. 201–215. 15 Вархол Н. Народна уява про дерево // НЗ МУК. – 1992. – Т. 18. – С. 228–244. 16 Вархол Н. Рослини в народних повір’ях русинів- українців Пряшівщини. – Пряшів; Едмонтон, 2002. – 152 с. 17 Varcholová N. Rastliny v ľudových poverách Ukrajincov východného Slovenska // Studie Slováckeho Muzea, 8. Zeleň v lidových obyčejích. – Uherské Hradište, 2003. – S. 171–180. 18 Вархол Н. Народні загадки українців Східної Словаччини. – Пряшів, 1985. – 118 с. 19 Вархол Н. Ходить орач по полі. Загадки для ді- тей. – Пряшів, 1992. 20 Вархол Н. Івченко А. Фразеологічний словник лемківських говірок Східної Словаччини. – Пряшів, 1990. – 160 с. 21 Там само. – С. 12,13. 22 Вархол Н. Еротичні мотиви в пареміях русинів- українців Чехо-Словаччини // НЗ МУК. – Т. 16. –1990. – С. 287–300. 23 Вархол Н. Купальські звичаї українського насе- лення Східної Словаччини // НЗ МУК. – 1980. – Т. 9. – Кн. 1. – С. 253–274. чаї в рідному селі благословенного єпископа греко-католицької церкви Петра Павла Ґой- дича – Руські Пекляни Пряшівського окру- гу 27 та в рідному селі благословенного єписко- па тієї самої церкви – Грабське Бардіївського округу 28. Обидва єпископи в умовах тоталі- тарного режиму за свої релігійні переконання були безпідставно засуджені на довгі строки ув’язнення. Перший з них помер у в’язниці. Н. Вархол не є лише фольклористкою. Вона ще й активна письменниця – член Спілки укра- їнських письменників Словаччини. Її оповідання з побуту населення, серед якого вона живе і пра- цює, від 1976 року з’являлися на сторінках укра- їнських друкованих видань Словаччини «Дукля», «Дружно вперед» та «Нове життя». Частину з них було видано окремими книжками – «Погор- да» (1991, Пряшів) та «Інтер’єр несувітності» (1995, Пряшів), які отримали позитивну оцінку читачів та критиків. У них є багато автобіогра- фічного, емоційно-ліричного, але й фольклорно- етнографічного, хоча це, по суті, – модерна проза. Дуже популярними були і є радіоп’єси Н. Вар- хол та науково-популярні радіопередачі про на- родні звичаї русинів-українців Словаччини в цик- лі «Корені», що їх передає українська редакція Словацького радіо в Кошице. Деякі з них за ба- жанням слухачів повторювалися декілька разів. Щиро вітаємо Надію Вархол з ювілеєм! Зичимо їй доброго здоров’я, аби нинішній оптимізм і надалі не покидав її. Чекаємо від невтомної дослідниці нових публікацій. 117117 Розвідки, рецензії та польові матеріали 24 Вархол Н. Культ води в обрядовості русинів- українців Словаччини // Jazykovedný zborník vedeckých štúdií venovaný životnému jubileu doc. PhDr. Zuzany Hanudeľovej, CSc. – Prešov, 2009. – S. 462–477. 25 Varcholová N. Dary a obdarovania v ľudovej slovesnosti Ukrajincov-Rusínov Slovenska // Studie Slováckeho múzea. Č. 12.– Uherské Hradište, 2007. – S. 185–194. 26 Varcholová N. Telo v slovesnom folklóre Rusínov- Ukrajincov Slovenska // Sborník materialů vědecké konference Tělo jako kulturní fenomen. – Uherské Hradiště, 2010 (у друці). 27 Varcholová N. Z výročných a rodinných obyčajov v Ruských Pekľanoch // Zborník materiálov medzinárodnej vedeckej konferencie Blahoslavený biskup Pavol Peter Gojdič (1888–1960) v súradniciach času a doby. – Prešov, 2007. – S. 210–235. 28 Varcholová N. Tradičná duchovná kultúra v obci Hrabské // Zborník prednášok z vedeckej konferencie Reflexia jednoty v diele a pôsobení blahosloveného biskupa Vasiľa Hopka (1904– 1976). – Prešov, 2009. – S. 201–223. Пригадалося, що основне завдання для тек- стології перед виданням тексту – це вивчення його історії [4, с. 8]. Для розвитку гуманітарис- тики таким мірилом є відмінне знання бібліо- графії – систематизованих переліку літератури чи опису книг і видань на яку-небудь тему або з певної галузі знань. У літературознавстві – це передусім бібліографія видань творів визначних письменників з відповідними матеріалами про них. В епоху, коли інформаційний потік дедалі ін- тенсивніший, бібліографія вбезпечує від ситуації «винайдення велосипеда» і сприяє концентрації уваги й зусиль науковців у необхідному напря- мі. Особливо важливо мати чітко коментовану бібліографію прижиттєвих видань про геніальних постатей у культурі. Адже це не лише вможлив- лює з’ясування сприйняття певної людини її су- часниками, але й дозволяє здійснити відповідні порівняння, пов’язані з нашою епохою, що є та- кож одним з аспектів перевірки даної особистості саме на геніальність. З огляду на вищевикладене вітаємо появу книги «Тарас Шевченко у прижит- тєвій критиці (1839–1861). Бібліографія. Матері- али», видану як навчальний посібник Інститутом філології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка до 195-ліття від дня наро- дження поета. З коментарями та покажчиками книгу сумлінно впорядкувала завідувачка на- вчальної лабораторії шевченкознавства Інсти- туту філології В. Іскорко-Гнатенко. У короткому вступі вона повідомила, що в посібнику лише «… зроблено спробу з можливою повнотою охопити і систематизувати наявний дру кований матеріал прижиттєвих відгуків про Т. Шевченка (статті, рецензії, повідомлення, перекази, замітки, згад- ки, присвяти, листи), розкиданих по тогочасних періодичних та книжкових виданнях, переважно малодоступних» [5, c. 3, 4]. Тим часом структура книги ніби вже «програмує» розлогий зачин. Вона складається із чотирьох розділів: перший – при- життєві публікації та видання Шевченкових тво- рів (1840–1861); другий – прижиттєві переклади творів Т. Шевченка у світі (1856–1861); третій – бібліографія «Т. Шевченко в оцінці прижиттєвої критики (1839–1861)»; четвертий (понад 80 % обсягу книги) – матеріали до бібліографії, поданої в попередньому розділі. У хронологічний перелік прижиттєвих публікацій увійшли також видані роботи Шевченка-художника. Такий підхід є ціл- ком прийнятним з огляду на те, що його поетична й малярська творчість перебували в органічному зв’язку і мали єдине спрямування [6, с. 118]. Деякі зазначені в першому розділі позиції ав- торка супроводжує цінною довідкою, що розширює наше уявлення про видання та відсилає за додат- ковою інформацією про нього. Уважаємо, що до- цільно виробити виразніший шаблон подачі таких відомостей про прижиттєві публікації та видання Василь Яременко У ПІ Дм У РІВОК ШЕВЧЕНКОзН А ВСТВА Тарас Шевченко у прижиттєвій критиці (1839–1861). Бібліографія. Матеріали : на- вчальний посібник / Упорядник В. Іскорко-Гнатенко. – К., 2009. – 324 с.

Дослідниця духовної культури українців Словаччини (до ювілею фольклористки Надії Вархол)

Institution

Similar Items