Джерельна база науки
Рецензія на монографію: Качкан В., Качкан О. Екскурси і дискурси (українська історія, література, культура, філософія, фольклористика, етнологія, пресологія в епістолярному віддзеркаленні: панорама проблеми). монографія. – Івано-Франківськ, 2009....
Gespeichert in:
Datum: | 2010 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2010
|
Schriftenreihe: | Народна творчість та етнографія |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37932 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Джерельна база науки / М. Сулятицький // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 3. — С. 135-137. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-37932 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-379322012-10-26T12:09:29Z Джерельна база науки Сулятицький, М. Розвідки, рецензії та польові матеріали Рецензія на монографію: Качкан В., Качкан О. Екскурси і дискурси (українська історія, література, культура, філософія, фольклористика, етнологія, пресологія в епістолярному віддзеркаленні: панорама проблеми). монографія. – Івано-Франківськ, 2009. 2010 Article Джерельна база науки / М. Сулятицький // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 3. — С. 135-137. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37932 uk Народна творчість та етнографія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Розвідки, рецензії та польові матеріали Розвідки, рецензії та польові матеріали |
spellingShingle |
Розвідки, рецензії та польові матеріали Розвідки, рецензії та польові матеріали Сулятицький, М. Джерельна база науки Народна творчість та етнографія |
description |
Рецензія на монографію: Качкан В., Качкан О. Екскурси і дискурси (українська історія, література, культура, філософія, фольклористика, етнологія, пресологія в епістолярному віддзеркаленні: панорама проблеми). монографія. – Івано-Франківськ, 2009. |
format |
Article |
author |
Сулятицький, М. |
author_facet |
Сулятицький, М. |
author_sort |
Сулятицький, М. |
title |
Джерельна база науки |
title_short |
Джерельна база науки |
title_full |
Джерельна база науки |
title_fullStr |
Джерельна база науки |
title_full_unstemmed |
Джерельна база науки |
title_sort |
джерельна база науки |
publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
publishDate |
2010 |
topic_facet |
Розвідки, рецензії та польові матеріали |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37932 |
citation_txt |
Джерельна база науки / М. Сулятицький // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 3. — С. 135-137. — укр. |
series |
Народна творчість та етнографія |
work_keys_str_mv |
AT sulâticʹkijm džerelʹnabazanauki |
first_indexed |
2025-07-03T19:46:08Z |
last_indexed |
2025-07-03T19:46:08Z |
_version_ |
1836656328895889408 |
fulltext |
135135
Розвідки, рецензії та польові матеріали
Інтелектуальна робітня вченого Володимира
Качкана нещодавно збагатила сучасне україн-
ське літературознавство добротним науковим
монографічним виданням 1, що його благосло-
вила вчена рада Львівської національної науко-
вої бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України
за загальною редакцією доктора історичних
наук, професора, члена-кореспондента НАН
України Мирослава Романюка. Її екскурсив-
ність детермінує своєрідну екстраполяцію від
базових теоретично-аналітичних аспектів на-
уки про письменство в напрямі з’ясування
навколопроблемних питань, уведення додатко-
вої інформації, епізодів, постатей якраз почерез
епістолярне відображення. Бо, як правильно
резюмує основний автор, «часом – один лис-
товний рядок може виказати більше об’єктивної
правди, суджень чи передбачень, ніж газетна
цілополосна публікація, пустослівна брошура,
навіть окрема книжка».
Поряд із цим – на огромі епістолярних
текстів, що належать визначним діячам укра-
їнства, – автори монографії в дискурсивному
контексті демонструють логічно організований,
аргументований виклад обстоюваних ними по-
зицій, тримаючи в полі зору багатство психоло-
гічних виявів численних авторів віднайденого й
опрацьованого епістолярію.
Перший розділ монографії під промовистою
назвою «Епістолярій в академічних ризах» не
тільки розкриває перед читачем квантитативну
(кількісну) ознаку віднайдених в архівних при-
порохах унікальних раритетних зразків листу-
вання, але й додає глибокоаналітичні наукові
розмисли над змістом листів, біографічними
перипетіями їхніх творців, культурологічного
українського поступу означеного періоду.
Так, з авторських досліджень поданих в ал-
фавітному порядку персоналій відчитуємо ці-
каві довідки про природу художньої творчості
О. Маковея, безцінну інформацію про творчі
взаємини титанів слова І. Франка й А. Крим-
ського, світогляд письменниці Марка Вовчка.
Завдяки прочитанню чималого епістолярію
руйнуються усталені догми про нібито лише
«кабінетно-вчену» сутність М. Грушевського,
а листи О. Кобилянської розкривають нам не
тільки багатий духовний світ письменниці (за-
вдяки літературно-пошуковому подвигу світлої
пам’яті професора Ф. Погребенника), а також її
взаємини з видатними діячами науки і літерату-
ри Прикарпатського краю та зарубіжжя.
Не такі численні листи зачинателя нової
української літератури І. Котляревського ви-
світлюють життєписні нюанси цієї постаті, зо-
сібна його працю над знаковим твором нашого
красного письменства – «Енеїдою».
Епістолярій майстра прозової форми М. Ко-
цюбинського неабияк утверджує його автори-
тетність, а то й харизматичність у середовищі
тодішньої претензійної письменницької богеми.
Достатня відвертість у листуванні привертала
до керманича українського літературного імп-
ресіонізму очевидну зацікавленість – більш
вдумливі реципієнти проглядали пряму лі-
ричність поміж одухотвореною кореспонден-
цією до О. Аплаксіної і художнім виплеском
ментного творення його прозових шедеврів –
«Fata Morgana», «Persona grata», «В дорозі»,
«Intermezzo», «Тіні забутих предків» тощо.
Завдяки одному з авторів пропонованої роз-
відки – проф. В. Качкану – кілька років тому
побачило світ унікальне видання «Журавлі по-
вертаються…: З епістолярної спадщини Богда-
на Лепкого» (Упоряд., авт. передм., приміток і
коментарів В. А. Качкан. – Л., 2001), де до-
слідник зумів зібрати, прокоментувати і видати
більше півтисячі листів. В «Екскурсах і дис-
курсах…» поміщено розлогу аналітичну роз-
відку про вагомий аспект творчої особистості
Микола Сулятицький
Д ж ЕРЕ лЬН А бАзА Н АУ К И
136136
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОГРАФІЯ * 3/2010
Б. Лепкого, а також усієї творчої династії Леп-
ких – братів Миколи, Лева та їхнього батька
Сильвестра (Марка Мурави).
Подибуємо в тандемному дослідженні цікаві
факти з життя духовного проводиря українців
митрополита Іларіона (Івана Огієнка), який,
попри свою досекундну зайнятість, старався
знаходити якусь часину для допомоги початку-
ючим духівникам, письменникам чи лінгвістам.
Листування К. Студинського – це не лише
дещиця приватних ціх буття громадського ді-
яча, але й своєрідна хроніка українського сус-
пільного і культурного життя за час від кінця
ХІХ ст. до початку Другої світової війни; а
епістолярій Лесі Українки, Івана Франка – то
окремий художньо-мистецький, культурологіч-
ний, соціально-політичний світ, не до кінця ще
вивчений і поцінований.
Етико-естетичні світоглядні підмурівки про-
ступають із хвилюючого емоційного життєпису
жінки-борця Олени Теліги, екзистенція інте-
лектуального ідеалізму і змаги – з «комуно-
квазівивихами» Василя Стуса, душевідверті
діалоги – з листів братів Тютюнників…
У наступному підрозділі монографії –
«Знахідки у книжковому потоці» – автори
ви хоплюють з архівних джерел, передмов, спо-
гадів, досліджень, науково-документальних
видань багатющий матеріал, який не тільки за-
повнить певні прогалини в нашому літературо-
знавстві, але й спонукатиме інших дослідників
інтенсивніше розвивати цю галузь гуманітарно-
го знання, оскільки вона цікава, неординарна,
недостатньо розроблена нашою наукою.
З якою ж цікавістю спраглий до комплекс-
ного пізнання читач розкриває для себе тра-
гедію Алли Горської в контексті репресивних
гонінь на митців часів тоталітарної системи, що,
за зболеною констатацією авторів, «у всі часи
не терпіла вільнодумства інтелігенції, працю-
вала “на ти” з національним інтелектом, вироб-
ляла найвитонченіші форми і методи». А хіба
ми так багато знаємо про особистісну глибоку
філософію любові поета Зіновія Красівського,
лінгвіста-емігранта Петра Митропана, творчий
тріумф і трагедію українського слова, виплека-
ного на чужинецьких манівцях А. Любченком,
У. Самчуком, Є. Маланюком, С. Гординським,
на рідній, та не своїй землі М. Хвильовим,
П. Тичиною, Ю. Яновським та ін.
Читач-фахівець буде потішений поданням
вичерпних відомостей про збірник листів книго-
знавця і літературного критика Ю. Меженка,
композитора та церковного діяча у Відні про-
фесора А. Гнатишина та його побратима – ме-
дика О. Гридового. А навіть важко уявити, у
якому глибокосекретному запроторенні була
епістолярна кореспонденція очільників україн-
ського націоналістичного руху Є. Коновальця,
В. Мартинця, В. Липинського, а тепер маємо
чітку бібліографічну вказівку на таку раритетну
книжкову з’яву.
Почерез епістолярій відхиляється завіса до
глибшого пізнання поета і священика Я. Лесіва,
вченого світового рівня І. Горбачевського, су-
перечливого світогляду П. Куліша…
Усього за останні роки копітка дослід-
ницька скрупульозність учених із засіків
історико-філологічної періодики («Дзвін»,
«Дивослово», «Київ», «Народна творчість та
етнографія», «Український історичний жур-
нал», «Слово і час», «Березіль», «Київська
старовина», «Пам’ятки України: історія та куль-
тура», «Українська мова та література в серед-
ніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах»
тощо) висіяла найвідбірніше зерно українського
культуро логічного епістолярію, проштудіювала
огром аналітичних дописів багатьох учених у
цій галузі філологічного знання. Барометр пе-
ріодики зафіксував широко амплітудні психо-
емоційні, світоглядні коливання піднесення і па-
діння великих вершителів української справи,
життє подвиг яких то проливався дощопадом
письменницької, наукової праці, то освічував
розпогоджений небозвід мрією про не таке вже
й далеке щасливе національне майбуття.
Тут і заокеанська скитальська тужба митця
С. Гординського, і відчайдушність передсмерт-
ного листа-звернення М. Грушевського до ра-
дянського можновладця-інтригана В. Молотова
в розпуці за втраченим українством, і розробки
націоідеї Є. Чикаленком, Олегом Ольжичем,
137137
Розвідки, рецензії та польові матеріали
О. Сеником, О. Чемеринським, К. Осьмаком,
мрієвтілювальний ентузіазм шістдесятницької
когорти – Ірини Калинець, В’ячеслава Чор-
новола, Івана Світличного, Алли Горської,
Ліни Костенко, Надії Світличної. І не злічити
тих імен, які правдою і совістю прислужилися
втіленню української національної ідеї, нашої
культури, суспільно-політичної думки.
Другий розділ – «З літературознавчих та
фольклористичних зошитів» – це до двадцяти
дописів, відгуків, рецензій, шкіців, статей В. Кач-
кана, що вийшли з-під його пера за останніх кілька
років. Тут і зболеність душі громадянина-патріота
в теоретико-прагматичному аналітичному зрізі
«націоідея – ген українця», де автор глибокодуш-
но й експресивно вивергає горе-правду нашого
сьогодення, закликаючи «не намотувати на коле-
со рідної історії тасьму новолихоліть». Засвоєно
уроки Великого Кобзаря в його 195-ті рокови-
ни від дня народження іскрометно-натхненного
слововиплеску «За всіх сказав, за всіх перебо-
лів…», у якому огниво Шевченкового слова за-
палює наші смолоскипи національної гідності та
честі. Достеменно розуміючи анатомію творчос-
ті, вдало вловлює В. Качкан «Слід невловимого
Протея», аналітично мандрує лабіринтами книги
О. Слоньовської. це велемовно засвідчує його
розвідка «Тяжіння до вищого імперативу». По-
ціновує автор поміщеної в монографії статті «До
незгасного досвіду Франка» фахову працю про-
фесора Михайла Нечиталюка «Публіцистика
Івана Франка – “школа політичного думання”:
семінарій для журналістів (1875–1893)», а стат-
тя «Шлях до сучасної рецепції та реінтерпрета-
ції», звернена до дослідження праці Наталії По-
плавської «Українська полемічно-публіцистична
проза кінця XVI – початку XVII ст.». Не за-
лишає поза увагою В. Качкан знакову, як для
нинішнього часу, працю відомого закарпатського
фольклориста і філолога Івана Хланти «Жанр
духовної пісні: історія та поетика (на матеріа-
лі Карпатського регіону)», дослідження Ольги
Фабрики-Процької «Пісенна культура лемків
ХХ ст.: збереження традицій та новотворчість» і
розвідку Олесі церковняк-Городецької «Фольк-
лористична спадщина Катерини Грушевської в
контексті розвитку загальноєвропейської фольк-
лористики». Подібно ж професор В. Качкан
має ряд цікавих думок про дослідження Галини
Литвиненко над архетипно-образною системою
фольклорної свідомості календарно-обрядових
пісень, а також розмислів над текстом праці Те-
тяни Андреєвої «Поетика ініціаційного простору
в українському фольклорі».
У цьому розділі поміщено літературознавчо-
критичний есей над поетичним розкриллям відо-
мого вченого-філолога, професора Богдана Мель-
ничука, життєподвигом Теофіла Вино градника,
що спромігся сповнити заповіт свого вчителя
Івана Федорака (Івана Садового) – повернути
його прах із чужини на рідне Покуття, і тужлива
зажура за втратою побратима, відомого вченого
О. Рисака, життєва зоря якого закотилася в за-
світи безсмертя так негадано передчасно.
Монографія укомплектована розлогим імен-
ним покажчиком, покажчиком періодичних
видань, списком умовних скорочень. Наукову
апробацію монографічної праці зробили профе-
сори Олег Гринів, Микола Тимошик, Микола
Дмитренко, Іван Хланта.
Книга, що зорієнтовує читача, зацікавлено-
го в неупередженій інформації, яку подибуємо
в одному з найоригінальніших та змістово най-
сокровенніших жанрів – епістолярному, – буде
мати неабиякий успіх і наукову затребуваність
як у фаховому середовищі, так і в широкому чи-
тацькому загалі.
1 Качкан В., Качкан О. Екскурси і дискурси (укра-
їнська історія, література, культура, філософія,
фольклористика, етнологія, пресологія в епісто-
лярному віддзеркаленні: панорама проблеми).
Монографія. – Івано-Франківськ, 2009.
|