Джерельна база науки

Рецензія на монографію: Качкан В., Качкан О. Екскурси і дискурси (українська історія, література, культура, філософія, фольклористика, етнологія, пресологія в епістолярному віддзеркаленні: панорама проблеми). монографія. – Івано-Франківськ, 2009....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2010
1. Verfasser: Сулятицький, М.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2010
Schriftenreihe:Народна творчість та етнографія
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37932
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Джерельна база науки / М. Сулятицький // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 3. — С. 135-137. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-37932
record_format dspace
spelling irk-123456789-379322012-10-26T12:09:29Z Джерельна база науки Сулятицький, М. Розвідки, рецензії та польові матеріали Рецензія на монографію: Качкан В., Качкан О. Екскурси і дискурси (українська історія, література, культура, філософія, фольклористика, етнологія, пресологія в епістолярному віддзеркаленні: панорама проблеми). монографія. – Івано-Франківськ, 2009. 2010 Article Джерельна база науки / М. Сулятицький // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 3. — С. 135-137. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37932 uk Народна творчість та етнографія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Розвідки, рецензії та польові матеріали
Розвідки, рецензії та польові матеріали
spellingShingle Розвідки, рецензії та польові матеріали
Розвідки, рецензії та польові матеріали
Сулятицький, М.
Джерельна база науки
Народна творчість та етнографія
description Рецензія на монографію: Качкан В., Качкан О. Екскурси і дискурси (українська історія, література, культура, філософія, фольклористика, етнологія, пресологія в епістолярному віддзеркаленні: панорама проблеми). монографія. – Івано-Франківськ, 2009.
format Article
author Сулятицький, М.
author_facet Сулятицький, М.
author_sort Сулятицький, М.
title Джерельна база науки
title_short Джерельна база науки
title_full Джерельна база науки
title_fullStr Джерельна база науки
title_full_unstemmed Джерельна база науки
title_sort джерельна база науки
publisher Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate 2010
topic_facet Розвідки, рецензії та польові матеріали
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37932
citation_txt Джерельна база науки / М. Сулятицький // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 3. — С. 135-137. — укр.
series Народна творчість та етнографія
work_keys_str_mv AT sulâticʹkijm džerelʹnabazanauki
first_indexed 2025-07-03T19:46:08Z
last_indexed 2025-07-03T19:46:08Z
_version_ 1836656328895889408
fulltext 135135 Розвідки, рецензії та польові матеріали Інтелектуальна робітня вченого Володимира Качкана нещодавно збагатила сучасне україн- ське літературознавство добротним науковим монографічним виданням 1, що його благосло- вила вчена рада Львівської національної науко- вої бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України за загальною редакцією доктора історичних наук, професора, члена-кореспондента НАН України Мирослава Романюка. Її екскурсив- ність детермінує своєрідну екстраполяцію від базових теоретично-аналітичних аспектів на- уки про письменство в напрямі з’ясування навколопроблемних питань, уведення додатко- вої інформації, епізодів, постатей якраз почерез епістолярне відображення. Бо, як правильно резюмує основний автор, «часом – один лис- товний рядок може виказати більше об’єктивної правди, суджень чи передбачень, ніж газетна цілополосна публікація, пустослівна брошура, навіть окрема книжка». Поряд із цим – на огромі епістолярних текстів, що належать визначним діячам укра- їнства, – автори монографії в дискурсивному контексті демонструють логічно організований, аргументований виклад обстоюваних ними по- зицій, тримаючи в полі зору багатство психоло- гічних виявів численних авторів віднайденого й опрацьованого епістолярію. Перший розділ монографії під промовистою назвою «Епістолярій в академічних ризах» не тільки розкриває перед читачем квантитативну (кількісну) ознаку віднайдених в архівних при- порохах унікальних раритетних зразків листу- вання, але й додає глибокоаналітичні наукові розмисли над змістом листів, біографічними перипетіями їхніх творців, культурологічного українського поступу означеного періоду. Так, з авторських досліджень поданих в ал- фавітному порядку персоналій відчитуємо ці- каві довідки про природу художньої творчості О. Маковея, безцінну інформацію про творчі взаємини титанів слова І. Франка й А. Крим- ського, світогляд письменниці Марка Вовчка. Завдяки прочитанню чималого епістолярію руйнуються усталені догми про нібито лише «кабінетно-вчену» сутність М. Грушевського, а листи О. Кобилянської розкривають нам не тільки багатий духовний світ письменниці (за- вдяки літературно-пошуковому подвигу світлої пам’яті професора Ф. Погребенника), а також її взаємини з видатними діячами науки і літерату- ри Прикарпатського краю та зарубіжжя. Не такі численні листи зачинателя нової української літератури І. Котляревського ви- світлюють життєписні нюанси цієї постаті, зо- сібна його працю над знаковим твором нашого красного письменства – «Енеїдою». Епістолярій майстра прозової форми М. Ко- цюбинського неабияк утверджує його автори- тетність, а то й харизматичність у середовищі тодішньої претензійної письменницької богеми. Достатня відвертість у листуванні привертала до керманича українського літературного імп- ресіонізму очевидну зацікавленість – більш вдумливі реципієнти проглядали пряму лі- ричність поміж одухотвореною кореспонден- цією до О. Аплаксіної і художнім виплеском ментного творення його прозових шедеврів – «Fata Morgana», «Persona grata», «В дорозі», «Intermezzo», «Тіні забутих предків» тощо. Завдяки одному з авторів пропонованої роз- відки – проф. В. Качкану – кілька років тому побачило світ унікальне видання «Журавлі по- вертаються…: З епістолярної спадщини Богда- на Лепкого» (Упоряд., авт. передм., приміток і коментарів В. А. Качкан. – Л., 2001), де до- слідник зумів зібрати, прокоментувати і видати більше півтисячі листів. В «Екскурсах і дис- курсах…» поміщено розлогу аналітичну роз- відку про вагомий аспект творчої особистості Микола Сулятицький Д ж ЕРЕ лЬН А бАзА Н АУ К И 136136 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОГРАФІЯ * 3/2010 Б. Лепкого, а також усієї творчої династії Леп- ких – братів Миколи, Лева та їхнього батька Сильвестра (Марка Мурави). Подибуємо в тандемному дослідженні цікаві факти з життя духовного проводиря українців митрополита Іларіона (Івана Огієнка), який, попри свою досекундну зайнятість, старався знаходити якусь часину для допомоги початку- ючим духівникам, письменникам чи лінгвістам. Листування К. Студинського – це не лише дещиця приватних ціх буття громадського ді- яча, але й своєрідна хроніка українського сус- пільного і культурного життя за час від кінця ХІХ ст. до початку Другої світової війни; а епістолярій Лесі Українки, Івана Франка – то окремий художньо-мистецький, культурологіч- ний, соціально-політичний світ, не до кінця ще вивчений і поцінований. Етико-естетичні світоглядні підмурівки про- ступають із хвилюючого емоційного життєпису жінки-борця Олени Теліги, екзистенція інте- лектуального ідеалізму і змаги – з «комуно- квазівивихами» Василя Стуса, душевідверті діалоги – з листів братів Тютюнників… У наступному підрозділі монографії – «Знахідки у книжковому потоці» – автори ви хоплюють з архівних джерел, передмов, спо- гадів, досліджень, науково-документальних видань багатющий матеріал, який не тільки за- повнить певні прогалини в нашому літературо- знавстві, але й спонукатиме інших дослідників інтенсивніше розвивати цю галузь гуманітарно- го знання, оскільки вона цікава, неординарна, недостатньо розроблена нашою наукою. З якою ж цікавістю спраглий до комплекс- ного пізнання читач розкриває для себе тра- гедію Алли Горської в контексті репресивних гонінь на митців часів тоталітарної системи, що, за зболеною констатацією авторів, «у всі часи не терпіла вільнодумства інтелігенції, працю- вала “на ти” з національним інтелектом, вироб- ляла найвитонченіші форми і методи». А хіба ми так багато знаємо про особистісну глибоку філософію любові поета Зіновія Красівського, лінгвіста-емігранта Петра Митропана, творчий тріумф і трагедію українського слова, виплека- ного на чужинецьких манівцях А. Любченком, У. Самчуком, Є. Маланюком, С. Гординським, на рідній, та не своїй землі М. Хвильовим, П. Тичиною, Ю. Яновським та ін. Читач-фахівець буде потішений поданням вичерпних відомостей про збірник листів книго- знавця і літературного критика Ю. Меженка, композитора та церковного діяча у Відні про- фесора А. Гнатишина та його побратима – ме- дика О. Гридового. А навіть важко уявити, у якому глибокосекретному запроторенні була епістолярна кореспонденція очільників україн- ського націоналістичного руху Є. Коновальця, В. Мартинця, В. Липинського, а тепер маємо чітку бібліографічну вказівку на таку раритетну книжкову з’яву. Почерез епістолярій відхиляється завіса до глибшого пізнання поета і священика Я. Лесіва, вченого світового рівня І. Горбачевського, су- перечливого світогляду П. Куліша… Усього за останні роки копітка дослід- ницька скрупульозність учених із засіків історико-філологічної періодики («Дзвін», «Дивослово», «Київ», «Народна творчість та етнографія», «Український історичний жур- нал», «Слово і час», «Березіль», «Київська старовина», «Пам’ятки України: історія та куль- тура», «Українська мова та література в серед- ніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах» тощо) висіяла найвідбірніше зерно українського культуро логічного епістолярію, проштудіювала огром аналітичних дописів багатьох учених у цій галузі філологічного знання. Барометр пе- ріодики зафіксував широко амплітудні психо- емоційні, світоглядні коливання піднесення і па- діння великих вершителів української справи, життє подвиг яких то проливався дощопадом письменницької, наукової праці, то освічував розпогоджений небозвід мрією про не таке вже й далеке щасливе національне майбуття. Тут і заокеанська скитальська тужба митця С. Гординського, і відчайдушність передсмерт- ного листа-звернення М. Грушевського до ра- дянського можновладця-інтригана В. Молотова в розпуці за втраченим українством, і розробки націоідеї Є. Чикаленком, Олегом Ольжичем, 137137 Розвідки, рецензії та польові матеріали О. Сеником, О. Чемеринським, К. Осьмаком, мрієвтілювальний ентузіазм шістдесятницької когорти – Ірини Калинець, В’ячеслава Чор- новола, Івана Світличного, Алли Горської, Ліни Костенко, Надії Світличної. І не злічити тих імен, які правдою і совістю прислужилися втіленню української національної ідеї, нашої культури, суспільно-політичної думки. Другий розділ – «З літературознавчих та фольклористичних зошитів» – це до двадцяти дописів, відгуків, рецензій, шкіців, статей В. Кач- кана, що вийшли з-під його пера за останніх кілька років. Тут і зболеність душі громадянина-патріота в теоретико-прагматичному аналітичному зрізі «націоідея – ген українця», де автор глибокодуш- но й експресивно вивергає горе-правду нашого сьогодення, закликаючи «не намотувати на коле- со рідної історії тасьму новолихоліть». Засвоєно уроки Великого Кобзаря в його 195-ті рокови- ни від дня народження іскрометно-натхненного слововиплеску «За всіх сказав, за всіх перебо- лів…», у якому огниво Шевченкового слова за- палює наші смолоскипи національної гідності та честі. Достеменно розуміючи анатомію творчос- ті, вдало вловлює В. Качкан «Слід невловимого Протея», аналітично мандрує лабіринтами книги О. Слоньовської. це велемовно засвідчує його розвідка «Тяжіння до вищого імперативу». По- ціновує автор поміщеної в монографії статті «До незгасного досвіду Франка» фахову працю про- фесора Михайла Нечиталюка «Публіцистика Івана Франка – “школа політичного думання”: семінарій для журналістів (1875–1893)», а стат- тя «Шлях до сучасної рецепції та реінтерпрета- ції», звернена до дослідження праці Наталії По- плавської «Українська полемічно-публіцистична проза кінця XVI – початку XVII ст.». Не за- лишає поза увагою В. Качкан знакову, як для нинішнього часу, працю відомого закарпатського фольклориста і філолога Івана Хланти «Жанр духовної пісні: історія та поетика (на матеріа- лі Карпатського регіону)», дослідження Ольги Фабрики-Процької «Пісенна культура лемків ХХ ст.: збереження традицій та новотворчість» і розвідку Олесі церковняк-Городецької «Фольк- лористична спадщина Катерини Грушевської в контексті розвитку загальноєвропейської фольк- лористики». Подібно ж професор В. Качкан має ряд цікавих думок про дослідження Галини Литвиненко над архетипно-образною системою фольклорної свідомості календарно-обрядових пісень, а також розмислів над текстом праці Те- тяни Андреєвої «Поетика ініціаційного простору в українському фольклорі». У цьому розділі поміщено літературознавчо- критичний есей над поетичним розкриллям відо- мого вченого-філолога, професора Богдана Мель- ничука, життєподвигом Теофіла Вино градника, що спромігся сповнити заповіт свого вчителя Івана Федорака (Івана Садового) – повернути його прах із чужини на рідне Покуття, і тужлива зажура за втратою побратима, відомого вченого О. Рисака, життєва зоря якого закотилася в за- світи безсмертя так негадано передчасно. Монографія укомплектована розлогим імен- ним покажчиком, покажчиком періодичних видань, списком умовних скорочень. Наукову апробацію монографічної праці зробили профе- сори Олег Гринів, Микола Тимошик, Микола Дмитренко, Іван Хланта. Книга, що зорієнтовує читача, зацікавлено- го в неупередженій інформації, яку подибуємо в одному з найоригінальніших та змістово най- сокровенніших жанрів – епістолярному, – буде мати неабиякий успіх і наукову затребуваність як у фаховому середовищі, так і в широкому чи- тацькому загалі. 1 Качкан В., Качкан О. Екскурси і дискурси (укра- їнська історія, література, культура, філософія, фольклористика, етнологія, пресологія в епісто- лярному віддзеркаленні: панорама проблеми). Монографія. – Івано-Франківськ, 2009.