Народні метеорологічні знання українців в електронних та друкованих засобах масової інформації (аналіз джерельної бази)
У статті здійснено аналіз рівня презентації народних метеорологічних знань, поширених в обласних газетах, інтернет-ресурсах, на радіо та телебаченні. Найчастіше трапляються коротко- й довгострокові прогнози та метеорологічні поради рибалкам, садівникам та ін....
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2010
|
| Назва видання: | Народна творчість та етнографія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37944 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Народні метеорологічні знання українців в електронних та друкованих засобах масової інформації (аналіз джерельної бази) / О. Васянович // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 4. — С. 69-75. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-37944 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-379442012-10-27T12:06:54Z Народні метеорологічні знання українців в електронних та друкованих засобах масової інформації (аналіз джерельної бази) Васянович, О. Розвідки та польові матеріали У статті здійснено аналіз рівня презентації народних метеорологічних знань, поширених в обласних газетах, інтернет-ресурсах, на радіо та телебаченні. Найчастіше трапляються коротко- й довгострокові прогнози та метеорологічні поради рибалкам, садівникам та ін. В статье проанализирован уровень презентации народных метеорологических знаний, распространённых в областных газетах, интернет-ресурсах, на радио и телевидении. Чаще всего встречаются кратко- и долгосрочные прогнозы, а также метеорологические советы рыбакам, садовникам и т. д. The author performs an analysis of the level of presentation of folk meteorological knowledge disseminated in the regional newspapers, online resources, radio and television. One could most often take notice of the short- and long-term weather forecasts, meteorological advices to fishermen, gardeners, etc. 2010 Article Народні метеорологічні знання українців в електронних та друкованих засобах масової інформації (аналіз джерельної бази) / О. Васянович // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 4. — С. 69-75. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37944 398.3(477):004.75/.032.6 uk Народна творчість та етнографія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Розвідки та польові матеріали Розвідки та польові матеріали |
| spellingShingle |
Розвідки та польові матеріали Розвідки та польові матеріали Васянович, О. Народні метеорологічні знання українців в електронних та друкованих засобах масової інформації (аналіз джерельної бази) Народна творчість та етнографія |
| description |
У статті здійснено аналіз рівня презентації народних метеорологічних знань, поширених в обласних газетах, інтернет-ресурсах, на радіо та телебаченні. Найчастіше трапляються коротко- й довгострокові прогнози та метеорологічні поради рибалкам, садівникам та ін. |
| format |
Article |
| author |
Васянович, О. |
| author_facet |
Васянович, О. |
| author_sort |
Васянович, О. |
| title |
Народні метеорологічні знання українців в електронних та друкованих засобах масової інформації (аналіз джерельної бази) |
| title_short |
Народні метеорологічні знання українців в електронних та друкованих засобах масової інформації (аналіз джерельної бази) |
| title_full |
Народні метеорологічні знання українців в електронних та друкованих засобах масової інформації (аналіз джерельної бази) |
| title_fullStr |
Народні метеорологічні знання українців в електронних та друкованих засобах масової інформації (аналіз джерельної бази) |
| title_full_unstemmed |
Народні метеорологічні знання українців в електронних та друкованих засобах масової інформації (аналіз джерельної бази) |
| title_sort |
народні метеорологічні знання українців в електронних та друкованих засобах масової інформації (аналіз джерельної бази) |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Розвідки та польові матеріали |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37944 |
| citation_txt |
Народні метеорологічні знання українців в електронних та друкованих засобах масової інформації (аналіз джерельної бази) / О. Васянович // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 4. — С. 69-75. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
| series |
Народна творчість та етнографія |
| work_keys_str_mv |
AT vasânovičo narodnímeteorologíčníznannâukraíncívvelektronnihtadrukovanihzasobahmasovoíínformacííanalízdžerelʹnoíbazi |
| first_indexed |
2025-07-03T19:46:43Z |
| last_indexed |
2025-07-03T19:46:43Z |
| _version_ |
1836656365578223616 |
| fulltext |
69
розвідки та польові матеріали
символ дощу та ін.). В Україні така практика
відсутня; єдине, що, за словами студентки зі
Львова Лінь Хань, робить вона та її коле-
жанки, – це примітивні ліхтарики із черво-
ного паперу, їх підвішують у своїх кімнатах у
гуртожитку (у самому ж Китаї примітивізм не
схвалюється – чим гарніший ліхтар, тим ша-
нованіший його автор в очах оточуючих). Інша
китаянка – Чень Юань Юань – узагалі не
святкує цю останню фазу китайського Нового
року. В Україні вона лише прибирає кварти-
ру та робить до святкового столу ціяоцзи; на
святкову вечерю вона з чоловіком іноді запро-
шує друзів, хоча для традиційної китайської
родини це неприпустимо, оскільки за столом
мають бути лише члени родини. На другий-
третій день нового року вона відвідує з приві-
танням друзів (необов’язково китайців).
Свято ліхтарів завжди припадає на першу
повню нового року, тому до столу подають та-
кож і кульки з рисового борошна, які за формою
нагадують місяць у повні і мають назву «юань-
сяо». Цю страву як святкову зафіксовано в пись-
мових джерелах династії Сун (960–1279 рр.) 5:
маленькі кульки начиняли солодкою фруктовою
або горіховою начинкою та відварювали в окро-
пі. Згідно з китайською традицією, ці святкові
солодощі спроможні принадити щастя в родину,
зробити її повноцінною, досягнути сімейних ра-
дощів та добробуту.
За останні десятиліття значна кількість
традиційних елементів, які є складовою ки-
тайського Нового ріку, зазнала змін, але
для будь-якого китайця, де б той не мешкав,
Новий рік (свято Весни) – це головне свято
року. Цей висновок також справедливий і для
китайців, які перебувають в Україні, де вони
загалом намагаються дотримуватися основних
поведінкових норм, усталених канонами цього
свята.
1 http://www.ukrinform.ua/
2 Маємо на увазі студентську громаду певного
ВНЗу.
3 Eberhard W. Chinese festivals. – London; New-
York, 1958.
4 Баранов И. Г. Верования и обычаи
китайцев. – М., 1999.
5 Общие знания по культуре Китая. – Пекин,
2007.
н а родні метеорологі чні зн а нн я У к ра їнців
в е лек тронни Х та дрУ кова ни Х засоба Х
м асової інФорм а ції
(а на л із д жере л ьної ба зи)
Олександр Васянович
У статті здійснено аналіз рівня презентації народних метеорологічних знань, поширених в обласних газетах, інтернет-
ресурсах, на радіо та телебаченні. Найчастіше трапляються коротко- й довгострокові прогнози та метеорологічні поради
рибалкам, садівникам та ін.
Ключові слова: народні знання, народна метеорологія, коротко- та довгострокові прогнози, метеорологічні приказки,
газета, Інтернет.
The author performs an analysis of the level of presentation of folk meteorological knowledge disseminated in the regional
newspapers, online resources, radio and television. one could most often take notice of the short- and long-term weather forecasts,
meteorological advices to fishermen, gardeners, etc.
Keywords: folk knowledge, folk meteorology, short-term forecasts, long-term forecasts, weather stories, newspaper, Internet.
УДК 398.3(477):004.75/.032.6
Невід’ємним елементом системи народних
знань є народна метеорологія, яка становить
сукупність прикмет, пов’язаних із прогно-
зуванням погоди. Землеробський характер
господарських занять українців зумовлю-
вав значну залежність успішного ведення
сільськогосподарських робіт, а отже, і добробу-
ту селянина, від природно-кліматичних умов.
70
ISSN 01306936 * НАрОдНА ТВОрчісТь ТА ЕТНОгрАфія* 4/2010
Українець, займаючись розведенням худоби,
вирощуванням зернових, льону та конопель,
овочів і фруктів, відчував на собі примхи при-
роди. Усвідомлення цього змушувало уважно
приглядатися до навколишнього середовища,
розвивати спостережливість, вибудовувати
причинно-наслідкові зв’язки між зміною пев-
них атмосферних явищ, характером поширен-
ня звуку, поведінкою тварин, станом рослин та
зміною погоди. Усе це пізніше проходило три-
валу перевірку й у випадку успішного резуль-
тату залучалося до практичного життєвого
досвіду наших пращурів.
Ці факти спонукають уважніше ста-
витися до вивчення традиційної народної
культури, зокрема народного досвіду у
сфері життєзабезпечувальної діяльності,
досліджувати особливості цього етно-
графічного матеріалу. Нагромаджений у
процесі багатовікової господарської діяльності
в умовах тісного органічного зв’язку з при-
родою, цей етнографічний матеріал є син-
кретичним, відображає специфіку бачен-
ня світу представниками традиційного,
доіндустріального суспільства і вимагає ком-
плексного міждисциплінарного підходу до
його вивчення.
Ми живемо в новій історичній фазі роз-
витку цивілізації, у якій основними продук-
тами виробництва стали інформація та знан-
ня. У наш час їхня роль невпинно зростає,
інформаційні комунікації, продукти та по-
слуги набувають нового значення в житті
людей, надають їм нових можливостей. Гло-
бальний інформаційний простір охопив май-
же весь світ і тепер забезпечує ефективну
інформаційну взаємодію людей з усіх куточків
світу. У нинішніх умовах збором, обробкою
та поширенням різноманітних відомостей
займається розгалужена мережа установ – за-
соби масової інформації, які об’єднують теле-
та радіопрограми, газети, журнали тощо. Їхній
вплив на суспільство є надзвичайно потужним
і поширюється на громадське та особисте жит-
тя. Нині важко знайти сферу людського жит-
тя, яка не була б висвітлена в ЗМІ. Сьогодні в
українському медіа-просторі активно почина-
ють використовувати Інтернет, який, будучи
універсальним середовищем для спілкування,
розваг і навчання, має дуже багато соціальних
та культурних граней. Інтернет – усесвітня
система добровільно об’єднаних комп’ютерних
мереж, побудована на використанні протоко-
лу ІР і маршрутизації пакетів даних. Інтернет
утворює глобальний інформаційний простір,
слугує фізичною основою доступу до веб-сайтів
і багатьох систем передачі даних. Найбільш
масовий і сильний вплив на суспільство ма-
ють аудіовізуальні засоби масової інформації,
насамперед телебачення. Проте опрацюван-
ня телевізійної інформації значно ускладне-
не тим, що немає можливості переглядати всі
програми в повному обсязі для їх ґрунтовного
аналізу.
З метою визначення рівня презентації народ-
них метеорологічних знань автором цієї статті
було опрацьовано всеукраїнські та регіональні
газети, інтернет-сайти, а також телепередачі.
Аналізуючи сучасні електронні та друковані
ЗМІ, вдалося помітити, що метеорологічні
прикмети посідають у них значне місце. До
найуживаніших варто віднести спеціалізовані ру-
брики газет і сайти з рибальства, садівництва та
городництва, які містять прикмети-рекомендації;
щомісячні та щоденні колонки, що пропонують
перевірити народні прикмети; народознавчі сай-
ти з традиційним пластом народних знань; сай-
ти окремих населених пунктів з регіональними
прикметами; обговорення на форумах цікавих,
на думку дописувачів, проблем тощо. Саме на
аналізі зазначених матеріалів ми зосередимо
основну увагу.
Обласні газети та окремі регіональні
інтернет-сайти нерідко пропонують своїм чи-
тачам метеорологічні послуги. Інколи повніше,
а часом у більш загальних рисах вони пода-
ють перелік народних, здебільшого кален-
дарних, прикмет. Деякі газети мають постійні
рубрики, де вміщено коротко- та довгострокові
метеорологічні прикмети: у газеті «Гали-
чина» (Івано-Франківськ) – «Народні
спостереження», «Прикмети місяця»; у
71
розвідки та польові матеріали
«Донеччині» (Донецьк) – «Наш календар»;
у «Житомирщині» (Житомир) – «Народні
прикмети», «День за днем»; у «Новинах За-
карпаття» (Ужгород) – «Прикметі вір, але
й перевір», «Погода»; у «Слобідському краї»
(Харків) – «З народних звичаїв і спостере-
жень». Для прикладу візьмемо газету «Дес-
нянська правда», яка виходить у Чернігівській
області і містить метеопрогнози на місяць.
Назвами статей тут слугують народні при-
казки, які несуть метеорологічне наванта-
ження: «У березні кожух і без ґудзиків
теплий», «Прийшов Миколай – коней ви-
пасай», «Прийшов Спас – бери рукавиці
про запас», «Яка погода на Покрову, такою
буде й зима» 1. Раніше народному календарю
відводили значну роль у традиційних довгостро-
кових метеорологічних прогнозах. У календарі
українців і нині простежується увага до таких
вузлових точок, які дають можливість перед-
бачати погоду на місяць або на конкретні пори
року, особливого значення надають дням, коли
одна пора року змінює іншу. Проаналізувавши
електронні та друковані ЗМІ, ми виявили, що
найважливішими в цьому плані є дні Різдва,
Стрітення, Сорока святих, Благовіщення,
Покрови тощо. Якщо на Стрітення півень
води нап’ється, то на Юрія віл напасеть-
ся. Якщо на Сорок святих буде мороз, то
варто очікувати ще сорок морозів. Яка по-
года на Благовіщення, така й на Великдень
буде. Якщо на Покрову південний вітер, то
зима буде теплою, а якщо північний – то
холодною. У більшості таких прикмет важко
простежити регіональні ознаки, у них відсутня
територіальна прив’язка. Коли ж хтось захоче
їх перевірити у своєму населеному пункті, то
це може викликати певні труднощі, відсутність
збігів, а отже, недовіру до народного метео-
прогнозування.
Деякі засоби масової інформації насичені
народними метеорологічними прикметами.
Більшість із них дають довгострокові про-
гнози, що ґрунтуються на спостереженнях
за погодними явищами, насамперед циклічно
повторюваними. Такі прикмети переважно
прив’язані до народного календаря. Проте
до народного календаря найчастіше залу-
чають лише ті дати й дні, які мають певний
взаємозв’язок з характерними сезонними яви-
щами та подіями господарського життя. Таким
чином, він охоплює не всі християнські свята,
а лише окремі, прикріплені до певного дня, що
мають особливе значення.
Майже всі обласні газети друкують
інформацію про християнські свята, які є еле-
ментами річного кола богослужінь. Це насампе-
ред Дванадесяті неперехідні [Різдво Христове,
Хрещення Господнє (Богоявлення, Водохре-
ща), Стрітення Господнє, Благовіщення, Пре-
ображення Господнє тощо], перехідні (Велик-
день, Вхід Господній в Єрусалим, Вознесіння
Господнє, П’ятидесятниця) та просто великі
свята річного кола богослужінь (Обрізання
Господнє, Покрова Пресвятої Богородиці
та ін.). Автори статей подають християнсь-
ку й народну традицію святкувань та деякі
метеорологічні прикмети до цих днів. Інколи
використовують місцевий матеріал. Прикла-
дом може бути християнське свято Стрітення
Господнє (15 лютого), яке на Волині нази-
вають Громниці. Цього дня, за уявленнями
українців, зустрічаються зима й весна, між
якими відбуваються певні змагання, супереч-
ки. За станом погоди цього дня дізнавалися,
якими будуть весна, літо, умови для
сільськогосподарських робіт, кількість перед-
бачуваного врожаю тощо. На Громницю маєш
зими половицю. Як на Стрітення капає зі
стріхи, не надійся із літа потіхи. Коли на
Громницю півень нап’ється водиці, то на
Юрія (6 травня) кінь напасеться травиці 2.
Часом у газетних статтях трапляються
народні назви деяких свят, які вказують на
характер погоди: 30 січня – Антон Перезим-
ник, 14 березня – Явдоха-Плющиха, 10 лип-
ня – Самсон-сіногній, 14 вересня – Семен-
літопродавець, 24 вересня – Федір Замочи
Хвости, 25 грудня – Спиридон Сонцево-
рот 3 тощо.
Аналізуючи довгострокові метеорологічні
прикмети українців, можна помітити в народ-
72
ISSN 01306936 * НАрОдНА ТВОрчісТь ТА ЕТНОгрАфія* 4/2010
ному календарі основні моменти погоди, що
мають взаємозв’язок з характерними сезонни-
ми явищами та подіями господарського життя.
Це прикмети, які констатують, що в конкретні
дні чи нетривалі періоди року зазвичай буває
певна погода. Переважно це приказки, які ма-
ють метеорологічні ознаки. На Петра Вериги
(29 січня) тріщать на річках криги. Прий-
шов Влас (24 лютого) – з печі злазь. Прий-
шов Хома (3 квітня) – зими нема. Прийшов
Федул (18 квітня) – теплом подув. Прий-
шов Спас (19 серпня) – пішло літо від нас.
На Катерину (7 грудня) ховайся під перину 4
та ін.
Окрім довгострокових прикмет, які дозво-
ляють дізнаватися про погоду на тривалий
період (від кількох місяців до року), у друкова-
них ЗМІ значне місце посідають прикмети, які
дають змогу прогнозувати погоду на короткий
час (від кількох годин до трьох днів і більше).
Мета короткотермінових передбачень пого-
ди – прогнозування кількості опадів, зміни
температури, напряму вітру тощо найближ-
чим часом. Для цього українці спостерігали
за астрономічними об’єктами (Сонце, Місяць,
зірки), атмосферними явищами (хмари, вітер,
роса, туман, веселка, дощ, вологість повітря),
фауною (свійські та дикі тварини, птахи, ко-
махи), флорою (дерева, дикорослі та кім-
натні квіти) тощо. Вечірній захід сонця за
хмару – на дощ. Біля місяця стовпи – до
морозу. Хмари йдуть проти вітру –
буде дощ. Чим рясніша роса звечора, тим
спекотнішим буде завтрашній день. Туман
угору здіймається – на добру годину. Тяга
сильна в печі – на мороз, слабка – на воло-
гу погоду. Свині перед настанням холоду чи
негоди заносять до сараю підстилку. Коли
раннього морозяного вечора розспівалися
півні – чекай на відлигу. Солов’ї співають
цілу ніч – на суху погоду. Березка польова
закриває свої квіти-грамофончики – вірна
ознака негоди, що наближається. Домашня
кала «плаче» – на відлигу 5.
Інколи в газетних статтях, присвячених
різноманітним темам, які безпосередньо не
стосуються метеорологічних питань, зокрема
розповідям про господарювання та домашніх
тварин, подано також прикмети, що дозволя-
ють дізнатися про зміни погоди, слідкуючи за
поведінкою коня, кота, бджоли тощо 6.
Спеціальні інтернет-ресурси дають
певні практичні поради садівникам. Зо-
крема, останні мають можливість пере-
писуватися у форумах, зазначаючи окремі
раціональні, насамперед фенологічні,
прикмети, які були перевірені багатьма
попередніми поколіннями 7. Іноді на сай-
тах розміщують сільськогосподарські пора-
ди та метеорологічні передбачення гарного
врожаю 8. Вони цілком можуть слугувати
показниками строків проведення польових
робіт і різноманітних агротехнічних заходів.
У зв’язку із цим доцільно уважніше розгля-
дати традиційні спостереження і прикме-
ти, що стосуються сільськогосподарського
виробництва та агрометеорології. Викори-
стання позитивного досвіду традиційної
агрометеорології після відповідної перевірки
спеціалістами, на нашу думку, може бути ко-
рисним у сільськогосподарській практиці.
Інтернет-ресурси містять чимало по-
рад рибалкам, серед яких виокремлюються і
метеорологічні. Так, наголошено, що справжні
рибалки вирушають на риболовлю за погоди,
яка зрідка переривається короткочасними до-
щами, або під час стійкої помірно похмурої,
але не дощової погоди, коли горизонт затяг-
нутий серпанком. У зимовий час рибній ловлі
сприяє стійка морозна або з відлигою погода
без снігопадів та завірюх, а також супутніх їм
сильних вітрів і різких перепадів атмосферно-
го тиску. Зауважено, що в будь-якій місцевості
риба добре клює, переважно коли атмосфер-
ний тиск у нормі. Вилов риби погіршується при
пониженні тиску й, навпаки, покращується
при його підвищенні. Розробники сайтів ре-
комендують, окрім метеорологічних прогнозів,
які пропонують радіо, телебачення та преса,
використовувати місцеві метеорологічні озна-
ки погоди. Під час складання свого прогно-
зу погоди слід враховувати групу ознак, що
73
розвідки та польові матеріали
свідчать про зміну погоди (атмосферний тиск,
температуру й вологість повітря, напрям і силу
вітру, поведінку тварин і рослин) 9.
Останнім часом науковці дедалі частіше по-
чали звертатися до традиційного досвіду народів
у сфері життєзабезпечувальної діяльності.
Так, сучасна медицина широко використовує
традиційні методи лікування та діагностування
хвороб. Увагу до традиційних способів прогно-
зування природних явищ також проявляють
сейсмологи та метеорологи.
Представники наукового метеопрогнозу-
вання досить скептично ставляться до народ-
них передбачень, але автори статей об’єктивно
наводять різні погляди. Зокрема, 76-річна
вінничанка Людмила Грушко повідомила:
«Хай кажуть, що хочуть, але Покрова не
бреше. Щороку навмисно помічаю, і щоро-
ку прогнози справджуються. От яка по-
года буде цього дня, таку і зиму варто
очікувати» 10. Проте науковці відстоюють свої
позиції. Начальник Бориспільської метеостанції
М. Іщенко зауважує: «Точного довготрива-
лого прогнозу нині дати майже неможливо,
адже земний клімат унаслідок техногенних
і атмосферних процесів зазнав значних змін.
Вірю в народні прикмети лише частково. Те,
що віщували наші діди-прадіди, внаслідок
зміни кліматичних умов часто не відповідає
дійсності. Але короткочасні народні про-
гнози здебільшого справджуються» 11. Ме-
тодист Вінницької обласної станції юних
натуралістів О. Демчик відмічає: «Народні
прикмети тепер рідко здійснюються. Ми
разом зі школярами проводимо дослідження
за народними прикметами протягом усьо-
го року. І ми помітили, що зараз переваж-
но ці прикмети не збуваються. Колись їм
можна було вірити, а зараз, на жаль, ні.
Справа у нестабільних кліматичних умо-
вах на Вінниччині та в Україні останніми
роками. На це вплинули низка екологічних
негараздів, природні катаклізми і особливо
діяльність людей. Тому ці народні прикмети
зараз у першу чергу мають народознавчий,
а не прикладний характер» 12. Отже, сучасне
метеорологічне прогнозування, яке побудоване
на інструментальних спостереженнях, позитив-
но оцінює лише деякі народні метеорологічні
прикмети.
Професійні метеорологічні сайти також по-
дають варіанти народних прикмет погоди, про-
те не завжди там використано українські ма-
теріали. Так, досить популярний сайт gismeteo.
ua пропонує суто російські прикмети. Зокрема,
на Явдохи (14 березня) можна було прочитати
таке: Авдотья – подмочи порог, весну сря-
жает. Коли Авдотья красна – и весна крас-
на. С Авдотьи погоже – все лето пригоже.
На Евдокею теплый ветер – будет лето
теплое и мокрое. Коли Евдокея с дождем –
быть лету мокрому. У Евдокеи вода – у Его-
рья (6 травня) трава. Коли курочка в Евдокеи
напьется, то и овечка на Егорья наестся. На
Евдокею холодно – скот кормить лишние
две недели 13.
Останнім часом неабиякої популярності на-
бувають передбачення погоди народного ме-
теоролога з багаторічним стажем В. Лиса. Він,
користуючись давніми способами передбачень,
пропонує свої прогнози для Луцька та най-
ближчих районів Волині. Зокрема, ретельно
записуючи погоду від 26 грудня до 6 січня, він
домагається більш-менш точного її прогнозу-
вання на наступний рік. Майже по всій Україні
було поширеним передбачення погоди на 12
місяців року за 12-ма днями перед Різдвом, які
пов’язані з днем зимового сонцестояння. Ця
метода пов’язує кожен день із цілим місяцем:
26 грудня – січень, 27 грудня – лютий, 28 груд-
ня – березень і т. д. Будь-які найменші зміни
погоди зумовлюють зміни протягом місяця:
сонячна погода віщує гарну погоду, сніг –
опади, мороз – спеку, відлига – похолодання
тощо 14. І хоча сам автор методики стверджує,
що ці передбачення справджуються лише на
Волині, однак його статті передруковують і в
інших регіонах України. Так, у газеті «Донеч-
чина» навіть не подано коментаря про можливу
неточність прогнозу для Східної України 15.
На форумі сайта «Домівка» протягом
2007–2008 років тривала дискусія на тему
74
ISSN 01306936 * НАрОдНА ТВОрчісТь ТА ЕТНОгрАфія* 4/2010
1 Миколаєнко В. У березні кожух і без ґудзиків
теплий // Деснянська правда. – 2009. – № 23. – С. 8;
Ларіонов П. Прийшов Миколай – коней випасай // Там
само. – 2006. – № 59. – С. 4; Миколаєнко В. Прийшов
Спас – бери рукавиці про запас // Там само. – 2008. –
№ 93. – С. 5; Миколаєнко В. Яка погода на Покрову,
такою буде й зима // Там само. – 2006. – № 59. – С. 4.
2 Штинько В. Чи нап’ється півень стрітенської
водиці // Волинь. – 2005. – № 16. – С. 3.
3 День за днем // Житомирщина. – 2009. – № 10. –
С. 12; Петрук В. Березень – весновій // Хочу все
знати. – 2005. – № 10. – С. 6; Ткаченко М. Зеніт літа,
його вершина і краса // Деснянська правда. – 2005. –
№ 74. – С. 4; Натальчук А. У вересні ще дихаєш літом
«Забобони чи народні прикмети», яка звелася
до аналізу переважно народних забобонів. Що
ж до прикмет, то там вдалося відшукати лише
одну, та й то метеорологічну. Хоча вона була
наведена як приклад, з яким важко не погоди-
тися, проте без особливих пояснень: Ластівки
низько літають, значить, буде дощ 16. Ін-
коли на сайтах можна натрапити на цілком
наукові пояснення цієї прикмети: Ластівки
їдять маленьких комашок, що літають в
повітрі. Ластівки літають низько, коли
слабенькі комашки літають низько через
те, що вологість повітря велика, і їм важко
літати на висоті. А підвищена вологість –
до дощу 17. Подібні обговорення проводяться й
на християнських сайтах. Проте, як правильно
зауважив один з дописувачів, там відбуваєть-
ся підміна понять, адже «народні прикме-
ти – це мудрість народу, а забобони – це
його затурканість» 18. Загалом автори пові-
домлень схиляються до думки, що прикмети,
вироблені часом і перевірені багатьма поколін-
нями, особливо метеорологічні, мають науко-
ву основу і право на життя, адже вони тісно
пов’язані з природою, а забобони є вигадкою,
яка зумовлена людською слабкістю.
На форумах вдалося помітити процес тво-
рення новітніх метеорологічних прикмет, часто
і забобонного характеру, адже вони не мають
жодного наукового обґрунтування: «Літаки
літають – до ясної погоди» 19. Також мож-
на натрапити на метеорологічні прикмети гу-
мористичного характеру. «Я кажу – хочу
спати, буде дощ. А мій чоловік – якби дощ
падав, коли ти спати хочеш, то би не пере-
ставав. Якщо сніг іде – то в Олександрівці
зима. Якщо помити машину, обов’язково
піде дощ» 20.
Нині в Україні триває процес творення
нових, раніше не відомих народові, прикмет.
Зокрема, від 2004 року в метеорологічному
календарі з’явився День бабака, який припадає
на 2 лютого. Ініціаторами проведення свята
стали харківські журналісти та екологи, які
запропонували відзначати його за аналогією
до американського дня. На території біостан-
ції Харківського національного університе-
ту ім. Каразіна в селищі Гайдарі Зміївського
району Харківської області, де біологи займа-
ються розведенням і вивченням бабаків, те-
пер щороку прогнозують погоду на наступну
весну. Суть прикмети полягає в тому, що коли
бабак, якого розбудили й дістали з його буди-
ночка, не побачить власну тінь, то це віщує
ранню й теплу весну. Якщо ж на вулиці соняч-
но і бабак побачить тінь, то весна буде пізньою
та холодною 21. У народі ж існує інша прикме-
та, пов’язана із цією тваринкою: «Просвистів
байбак – ховай у затінок сіряк!» 22, що за-
галом має певні відмінності від новітньої при-
кмети.
Серед сучасних дослідницьких проблем у
царині народних знань одне з чільних місць
посідає етнометеорологія. Інтерес до цієї га-
лузі народної культури закономірний і зрозу-
мілий, тож він досить широко представлений
у друкованих та електронних засобах масової
інформації, оскільки має прикладний аспект із
широкими можливостями використання її ба-
гатогранного і віковічного досвіду на практиці.
Аналіз широкого масиву традиційних знань у
сучасному інформаційному просторі становить
інтерес як для етнології, оскільки розширює
нашу обізнаність із духовною культурою етно-
су, так і для різних галузей природознавства
завдяки їх науково-практичній цінності.
75
розвідки та польові матеріали
і не думаєш про зиму // Вісті Придніпров’я. – 2005. –
№ 67. – С. 16; Народний календар // Галичина. – 2008. –
№ 131–132. – С. 14; Народні прикмети і звичаї //
Житомирщина. – 2005. – № 144. – С. 11.
4 День за днем // Житомирщина. – 2009. –
№ 10. – С. 12; Наумчик О. Треба злазити з печі //
Волинь. – 2005. – № 21. – С. 7; Квітень землю
будить // Черкаський край. – 2009. – № 24. –
С. 8; Квітень прохолодний – рік недородний //
Вісті Придніпров’я. – 2005. – № 25. – С.16;
Миколаєнко В. У серпні спина мліє, а зерно спіє //
Деснянська правда. – 2008. – С. 16; День за днем //
Житомирщина. – 2005. – № 137. – С. 8.
5 Всі у літечко, сюди! Червень – хлопець хоч
куди! // Свобода. – 2009. – № 44. – С. 14; Прикмети
місяця // Черкаський край. – 2009. – № 1. – С. 12;
Народні прикмети // Житомирщина. – 2006. –
№ 64. – С. 10; Прикмети // Свобода. – 2005. –
№ 68–69. – С. 7; Натальчук А. На порозі осінь
золота // Вісті Придніпров’я. – 2008. – № 61. –
С. 8; Народні прикмети // Житомирщина. –
2009. – № 10. – С. 11; Домашні синоптики //
Житомирщина. – 2005. – № 52. – С. 7; Куценко
П. Січень – року початок, зими середина //
Деснянська правда. – 2008. – № 2. – С. 10;
Прикмети місяця // Галичина. – 2008. – № 70–
71. – С. 16; Липень – місяць громовий // Земля,
садиба, господар. – 2005. – № 25. – С. 4; Прикмети
місяця // Галичина. – 2008. – № 18–19. – С. 19.
6 Какадій О. «Якщо кінь фиркає...» // Хочу все
знати. – 2005. – № 24. – С. 8; Коти – метеорологи //
Галичина. – 2008. – № 10. – С. 20; Вандзеляк Г. Світ
захоплення – бджоли // Свобода. – 2008. – № 53. – С. 8.
7 http://www.vashsad.ua/rus/forum/showthread.
8 http://0kk.org.
9 http://rybalka.co.ua/article.php.
10 http://20minut.ua/news.
11 http://borvisti.com.ua/index.
12 http://20minut.ua/news.
13 http://www.gismeteo.ua.
14 http://www.volyn.com.ua.
15 Лис В. Вікно відчинив, а навстріч – листя
зелене... // Донеччина. – 2008. – № 6. – С. 4.
16 http://www.domivka.net/forum/showthread.
17 http://forum.lvivport.com/showthread.php.
18 http://forum.jerelo.info/viewtopic.php.
19 http://forum.lvivport.com/showthread.php.
20 http://forum.lvivport.com/showthread.php;
http://www.olexandrivka.at.ua/forum; http://www.
forum.poshtovh.org.ua/index.php.
21 http://novynar.com.ua/politics.
22 http://romny.info/cikavo.
Валентина Новійчук
листи н ата лії полонської-васи ленко до
сераФими яворницької
Лиcти відомого історика Наталії Полонської-Василенко до Серафими Яворницької – дружини, відданого друга
й однодумця видатного українського вченого Дмитра Івановича Яворницького – збагачують нас не тільки новою
інформацією про Д. Яворницького і діяльність Української Академії наук в передвоєнні роки, але й розкривають
людяність, що проявляється у цих взаєминах.
Ключові слова: листування, дослідження Півдня України, Н. Полонська-Василенко, С. Яворницька, Д. Явор-
ницький.
The letters of a well-known historian nataliia polonska-Vasylenko to Serafima yavornytska, a wife, true friend and assistant of
outstanding Ukrainian scholar dmytro yavornytskyi, not only give us a new information about yavornytskyi himself and activities
of pre-war Ukrainian Academy of Sciences, but also reveals a humaneness of their relations.
Keywords: correspondence, study of Ukrainian South, n. polonska-Vasylenko, S. yavornytska, d. yavornytskyi.
УДК 929 Полонська-Василенко+Яворницька
[930.253+394.92]
Увазі читачів пропонується листування
Наталії Дмитрівни Полонської-Василенко із
Серафимою Дмитрівною Яворницькою (у ді-
воцтві Бураковою) – дружиною Дмитра Івано-
вича Яворницького – видатного українського
історика, фольклориста, етнографа, організа-
тора музейної справи в Україні. У Наукових
архівних фондах рукописів та фонозаписів Ін-
ституту мистецтвознавства, фольклористики
та етнології ім. М. Т. Рильського НАН Укра-
їни (далі – НАФРФ ІМФЕ) зберігають-
ся п’ять листів Н. Полонської-Василенко до
|