Трансформаційні процеси в житловому будівництві українців Черкащини кінця ХІХ – ХХ століття (на матеріалах експедиції)

Трансформаційні процеси в житловому будівництві українців Черкащини кінця ХІХ – ХХ століття (на матеріалах експедиції)

У статті подано огляд польових матеріалів автора стосовно сільського житла українців Середньої Наддніпрянщини. Показано трансформаційні процеси в будівництві житла кінця ХІХ – ХХ ст....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2010
1. Verfasser: Довгань, С.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2010
Schriftenreihe:Народна творчість та етнографія
Schlagworte:
Трибуна молодого дослідника
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37946
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Трансформаційні процеси в житловому будівництві українців Черкащини кінця ХІХ – ХХ століття (на матеріалах експедиції) / С. Довгань // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 4. — С. 81-83. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-37946
record_format dspace
spelling irk-123456789-379462012-10-27T12:07:09Z Трансформаційні процеси в житловому будівництві українців Черкащини кінця ХІХ – ХХ століття (на матеріалах експедиції) Довгань, С. Трибуна молодого дослідника У статті подано огляд польових матеріалів автора стосовно сільського житла українців Середньої Наддніпрянщини. Показано трансформаційні процеси в будівництві житла кінця ХІХ – ХХ ст. В статье представлен обзор полевых материалов автора, касающихся сельского жилья украинцев Среднего Поднепровья. Показаны трансформационные процессы в строительстве жилья конца ХІХ – ХХ ст. The article reviews the author’s field materials concerning the Middle N addniprianshchyna Ukrainians’ rural accomodation. The transformational processes in an accomodation’s construction from the late XIXth through the XXth centuries are manifested. 2010 Article Трансформаційні процеси в житловому будівництві українців Черкащини кінця ХІХ – ХХ століття (на матеріалах експедиції) / С. Довгань // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 4. — С. 81-83. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37946 398.341(477.46)“18/19” uk Народна творчість та етнографія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Трибуна молодого дослідника
Трибуна молодого дослідника
spellingShingle Трибуна молодого дослідника
Трибуна молодого дослідника
Довгань, С.
Трансформаційні процеси в житловому будівництві українців Черкащини кінця ХІХ – ХХ століття (на матеріалах експедиції)
Народна творчість та етнографія
description У статті подано огляд польових матеріалів автора стосовно сільського житла українців Середньої Наддніпрянщини. Показано трансформаційні процеси в будівництві житла кінця ХІХ – ХХ ст.
format Article
author Довгань, С.
author_facet Довгань, С.
author_sort Довгань, С.
title Трансформаційні процеси в житловому будівництві українців Черкащини кінця ХІХ – ХХ століття (на матеріалах експедиції)
title_short Трансформаційні процеси в житловому будівництві українців Черкащини кінця ХІХ – ХХ століття (на матеріалах експедиції)
title_full Трансформаційні процеси в житловому будівництві українців Черкащини кінця ХІХ – ХХ століття (на матеріалах експедиції)
title_fullStr Трансформаційні процеси в житловому будівництві українців Черкащини кінця ХІХ – ХХ століття (на матеріалах експедиції)
title_full_unstemmed Трансформаційні процеси в житловому будівництві українців Черкащини кінця ХІХ – ХХ століття (на матеріалах експедиції)
title_sort трансформаційні процеси в житловому будівництві українців черкащини кінця хіх – хх століття (на матеріалах експедиції)
publisher Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate 2010
topic_facet Трибуна молодого дослідника
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37946
citation_txt Трансформаційні процеси в житловому будівництві українців Черкащини кінця ХІХ – ХХ століття (на матеріалах експедиції) / С. Довгань // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 4. — С. 81-83. — укр.
series Народна творчість та етнографія
work_keys_str_mv AT dovganʹs transformacíjníprocesivžitlovomubudívnictvíukraíncívčerkaŝinikíncâhíhhhstolíttânamateríalahekspedicíí
first_indexed 2025-07-03T19:46:50Z
last_indexed 2025-07-03T19:46:50Z
_version_ 1836656373300985856
fulltext 81 Трибуна молодого дослідника тра нсФорм а ційні процеси в ж итловом У бУдівництві У к ра їнців черк а щини к інц я Х і Х – Х Х століть (на матер іа ла х експед и ц ії ) сергій довгань У статті подано огляд польових матеріалів автора стосовно сільського житла українців Середньої Наддніпрян- щини. Показано трансформаційні процеси в будівництві житла кінця ХІХ – ХХ ст.  Ключові слова: житло, стіна, фундамент, цегла, стеля. The article reviews the author’s field materials concerning the Middle naddniprianshchyna Ukrainians’ rural accomodation. The  transformational processes in an accomodation’s construction from the late XIXth through the XXth centuries are manifested.  Keywords: accomodation, wall, adobe, foundation, brick, ceiling.  Дослідження  охоплює  територію  сучасної  Черкаської області, яка є складовою історико- етнографічного  регіону  Середньої  Наддні- прянщини. Джерельну базу огляду становлять  експедиційні матеріали, зібрані на Черкащині,  що висвітлюють особливості будівництва жит- ла українців кінця ХІХ – ХХ ст. Традиційне житло Черкащини вирізняєть- ся  великим  різноманіттям  способів  зведення,  конструктивних  типів  та  матеріалів  (дерево,  глина, солома, очерет, лоза, а згодом  і цегла).  Такі особливості зумовлені різними природни- ми умовами регіону та наявністю певних буді- вельних матеріалів. Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. на  лівобережній частині Черкащини для зведен- ня стін здебільшого використовували дуб, со- сну, акацію, вербу, лозу та інші породи дерева,  доступні селянинові залежно від його матері- ального  становища,  а  також  глину,  суглинок,  солому, очерет.  На  розглядуваній  території  поширеним  було  зведення  стін  «у  сохи»,  які  закопували  на відстані  1 м одна від одної. Між ними за- бивали  або  вставляли  в пази «глиці»  чи  зви- чайні дрючки. Для того, щоб глиці трималися,  їх  прибивали  на  відстані  40–60  см  одна  від  одної. Потім заплітали все хмизом, лозою або  очеретом і з обох боків замазували глиною із  соломою. Аби глина на стінах краще тримала- ся, набивали навкіс «дрючки». Товщина таких  стін була 20–30 см. 1 Не менш поширеним типом житла були так  звані хати-«литки» («ліпки»). Вони були наба- гато  дешевшими  від  попередніх  завдяки  міні- мальному використанню дерева і тому доступ- ними  для  бідного  прошарку  населення.  Для  зведення стіни з обох боків виставляли дошки- риштування (50–70 см заввишки). Між ними  лили рідку глину, змішану із соломою або поло- вою. Потім настеляли солому й утрамбовували  ногами. Для того, щоб краще зв’язати стіни на  кутах, стелили очерет. Так повторювали, допо- ки  не  наповнять  риштування  до  країв.  Потім  давали стіні кілька днів або тижнів підсохнути.  Після цього, риштування піднімали на вищий  рівень,  нарощуючи  стіну  до  потрібної  висоти.  Товщина її могла сягати 45 см. 2 Пізніше, у 50–60-х роках ХХ ст., житло  почали будувати із саману. Саман формували  з глини, за розміром, як сучасні дві-три цегли- ни. Давали кілька днів підсохнути,  і потім  із  таких  цеглин  зводили  стіни.  Саман  клали  на  глиняному розчині, а потім з обох боків обма- зували глиною 3. Стіни хат будували також із «вальків». Для  їх виготовлення робили заміс із глини та соло- ми, і відразу з них зводили стіни аж до само- УДК 398.341(477.46)“18/19” 82 ISSN 01306936 * НАрОдНА ТВОрчісТь ТА ЕТНОгрАфія* 4/2010 го верху. Товщина таких стін була приблизно  25–35  см.  Для  міцності  на  кутах  між  вікна- ми  та  дверима  іноді  встановлювали  дерев’яні   вертикальні стовпи – сохи (слупи) 4. На  значній  території  правобережної  Чер- кащини поширеними були  так  звані «топтан- ки»  5.  Цей  спосіб  зведення  стін  аналогічний  «литкам».  Таке  будівництво  було  поширеним  до 60–70-х років ХХ ст. Використання  деревини  для  будівництва  житла  було  обмеженим.  З  дерев’яних  колод   на  землю  горизонтально  клали  підвалини  з  «перев’язкою» їх на кутах. У підвалини верти- кально, на відстані  1–2 м, врубували сохи –  стовпи  товщиною  20–30  см  та  висотою,  що  відповідала  висоті  стін  житла.  Зверху  сохи  врубували в «ощепини». У сохах видовбували  пази для «закидки». Для цього брали круглі  жердини або ж колоті бруси та дошки і вкла- дали їх горизонтально в пази між сохами, далі  стелили глиняні «вальки» і прикладали знову  закидкою. І так до ощепин. Потім з обох бо- ків стіни мазали та вирівнювали глиною. Для  того,  щоб  глина  краще  трималася,  навкіс  на- бивали тріски або лозу 6. Цей спосіб подібний  до будівництва «в сохи». Відмінність полягає  в тому, що для заповнення стін тут використо- вували більше дерева, менше – глини, а також  очерету,  соломи  та  лози.  Часто  закидку  об- кручували очеретом або соломою, обмазаною  або  змоченою  розчином  глини.  Такий  спосіб  був поширений наприкінці ХІХ – на початку  ХХ  ст.,  уже  до  50–60-х  років  ХХ  ст.  його  майже  не  використовували  через  нестачу  де- ревини для будівництва. Ще один схожий спосіб зведення житла –  «на мурлатинах». Замість очерету та лози тут  використовували круглі дерев’яні жердини (чи  розколені  на  дві,  три  або  чотири  частини)  –  мурлатини. Якщо не було можливості загото- вити дерево, замість них в’язали в пучки рогіз  або очерет. На землю встановлювали підвали- ни, на підвалинах вертикально кріпили стовпи.  Зверху  стовпи  зв’язували  ощепинами.  Потім  до  стовпів  з  одного  боку  знизу  і  згори  гори- зонтально, на відстані 1,5–2 м одна від одної,  прибивалися планки. І вже потім, вертикально  до планок кріпили мурлатини. Після того, як  усі  мурлатини  було  закріплено,  з  обох  боків  на  них  прибивали  навкіс  риштування  і  зама- зували  глиною.  Так  будували  до  50-х  років  ХХ ст., згодом зводити стіни на мурлатинах  перестали 7. Метод  будівництва  з  використанням  са- ману  поширився  і  на  правобережну  частину  Черкащини.  Його  почали  використовувати  в  60–70-х роках. Стіну із саману в цей час уже  ставили на фундамент. Тоді ж почали застосо- вувати цеглу 8. Саманні хати, обкладені цеглою,  на фундаменті, – наступний конструктивний  тип  будівництва.  Саме  таке  будівництво,  по- ширене  на  значній  території  Середньої  Над- дніпрянщини  з  60–70-х  років  ХХ  ст.,  набу- ло  поширення  не  тільки  на  Черкащині,  але  й  на  значній  частині  України  в  70–90-х  роках  ХХ ст. Для  каркасної  основи  даху  використову- вали  дерево.  З  нього  виготовляли  крокви.  Їх  розміщували  по  всій  довжині  хати  на  відста- ні 1–1,5 м одна від одної. Розміри кроков за- лежали від висоти даху і ширини хати – чим  вищий  дах  і  ширша  хата,  тим  більші  крокви.  Дерево  потрібне  було  і  для  «лат»  –  жердин,  які набивали на крокви горизонтально на від- стані 40–70 см одна від одної 9.  Для накриття даху на всій території Черка- щини  кінця  ХІХ  –  першої  половини  ХХ  ст.  уживали житню солому й очерет, у поєднанні, а  також як окремі матеріали для накриття. Най- частіше покрівлю робили з житньої соломи, бо  вона довша  і  пружніша. Значну частину  своєї  землі  селяни  засівали  житом.  Зерно  викорис- товували для харчування, а із соломи вшивали  покрівлю.  У  часи  колективізації,  коли  в  селян  забрали  значну  частину  землі,  почали  більше  використовувати очерет 10. Висоту  солом’яного  або  очеретяного  даху  і  висоту  стін  хати  робили  у  співвідношенні  при- близно 1,5:1 або 2:1, тобто при висоті стін 2 м дах  міг сягати 4 м. Високий дах служив довше, адже  вода швидше стікала і менше затікала в середину  покриття. Солому або очерет у стрісі викладали  83 Трибуна молодого дослідника зрізаною частиною донизу. Її вирівнювали, підрі- зали, щоб отримати рівний і гладенький край. Ре- шту покриття розміщували зрізаним краєм дого- ри. Починали роботу зі стріхи, що нависала над  стінами,  і  закінчували зверху «гребенем», який  закріплювали  дерев’яними  ключицями.  Гребінь  могли змазувати глиною, щоби був міцнішим. Іноді стріху робили з очерету для міцності,  а поверх укладали  солому. Зверху на  гребінь  могли накидати й очерет 11. Траплялися  поодинокі  випадки,  коли  для  накриття застосовували метал (бляху). Це мог-  ли собі дозволити тільки заможні селяни 12. Солом’яні  дахи  робили  до  50–60-х  років  ХХ  ст.  Вони  були  переважно  чотирисхили- ми.  У  повоєнні  роки  почали  повсюдно  вико- ристовувати  шифер.  І  вже  у  70–80-х  роках  ХХ ст.  він  став найпоширенішим матеріалом  для покрівлі. Зі зміною матеріалу змінювати- ся почали й розміри даху – він став нижчим  і  з  меншим  виносом.  Крім  того,  кінці  кроков  закріплювали у балки стелі. Відбувалися пев- ні зміни і у формі даху (ламаний, двосхилий),  хоча переважав традиційний чотирисхилий 13. Традиційна стеля з одним поздовжнім сво- локом, поширена на всій території досліджува- ного регіону ще в 20–30-х роках ХХ ст., по- чинаючи  з 40–50-х років поступилася місцем  стелі з балок (сволочків). Згодом змінилася  їх  кількість,  значення,  спосіб  укладання  та  роз- міщення. Сволок встановлювали один, на нього  укладали сволочки. І вже на сволочках або між  ними розміщували наповнення стелі (глина, до- шки, закидка, очерет, солома). Поверх сволоч- ків клали жердини або дошки. Потім настеля- ли  глину,  змішану  із  соломою,  стелили  очерет  і  знову  замазували  глиною.  Усередині  стелю  також  мазали  та  вирівнювали  глиною  і  через  певний час білили 14. Сволок мав сакральне значення і викорис- товувався у побуті. Коли він поступово втратив  своє сакральне значення, а побутове перебра- ли на себе  інші елементи  інтер’єру, у будівни- цтві стелі почали використовувати балки. Балки  клали  впоперек  хати  на  відстані  1–2 м одна від одної. Їх підбивали дошками,  «решетували» та замазували глиною, так, щоб  їх на стелі не було видно. Зверху стелю уте- плювали шаром глини, потім очеретом і знову  замазували все глиною 15. Такий спосіб набув  поширення  в  50–60-х  роках  ХХ  ст.  Поява  балок  була  зумовлена  збільшенням  розмірів  житла та змінами в його плануванні.  Зазначимо, що характерною ознакою будів- ництва кінця ХІХ – початку ХХ ст. не тільки  на Черкащині, але й на значній території Укра- їни є відсутність фундаменту. Стіни ставили на  дерев’яні підвалини або на землю. Будівництво  сільського житла з використанням фундаменту  на Черкащині  стало масовим лише в 60–70-х  роках ХХ ст. Крім того, у цей час замість таких  традиційних  будівельних  матеріалів,  як  глина,  солома, очерет  і лоза, почали використовувати  цеглу  і  цементно-піщаний  розчин  (бетон),  які  відзначалися значно більшою міцністю на від- міну від попередніх матеріалів.  1 Польові записи автора, 2 грудня 2009 року, с. Коломиці Драбівського р-ну Черкаської обл. 2 Там само. 3 Там само. 4 Польові записи автора, 5 грудня 2009 року, с. Лящівка Чорнобаївського р-ну Черкаської обл. 5 Польові записи автора, 3 грудня 2009 року, с. Ташлик Смілянського р-ну Черкаської обл. 6 Там само. 7 Польові записи автора, 4 грудня 2009 року, с. Чубівка Черкаського р-ну Черкаської обл. 8 Польові записи автора, 3 грудня 2009 року, с. Куцівка Смілянського р-ну Черкаської обл. 9 Польові записи автора, 5 грудня 2009 року, с. Лящівка Чорнобаївського р-ну Черкаської обл. 10 Польові записи автора, 4 грудня 2009 року, с. Чубівка Черкаського р-ну Черкаської обл. 11 Польові записи автора, 5 грудня 2009 року, с. Лящівка Чорнобаївського р-ну Черкаської обл. 12 Польові записи автора, 4 грудня 2009 року, с. Чубівка Черкаського р-ну Черкаської обл. 13 Там само. 14 Там само. 15 Там само.

Ähnliche Einträge