Конференція «Вікові цінності православ’я» на Глухівщині

8–9 червня 2010 року в м. Глухові Сумської області відбулася п’ята науково-практична конференція «Вікові цінності православ’я», яку підготували і провели чоловічий ставропігійний монастир Різдва Пресвятої Богородиці Глинська пустинь, Національний заповідник «Глухів» та Глухівський національний педаг...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2010
Автори:	Гудченко, З., Таран, О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2010
Назва видання:	Народна творчість та етнографія
Теми:	Постаті. Конференції та наукові форуми. Рецензії
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37953
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Конференція «Вікові цінності православ’я» на Глухівщині / З. Гудченко, О. Таран // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 4. — С. 118-120. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-37953
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-379532012-10-27T12:08:04Z Конференція «Вікові цінності православ’я» на Глухівщині Гудченко, З. Таран, О. Постаті. Конференції та наукові форуми. Рецензії 8–9 червня 2010 року в м. Глухові Сумської області відбулася п’ята науково-практична конференція «Вікові цінності православ’я», яку підготували і провели чоловічий ставропігійний монастир Різдва Пресвятої Богородиці Глинська пустинь, Національний заповідник «Глухів» та Глухівський національний педагогічний університет ім. О. Довженка. 2010 Article Конференція «Вікові цінності православ’я» на Глухівщині / З. Гудченко, О. Таран // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 4. — С. 118-120. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37953 061.3(477.52) uk Народна творчість та етнографія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Постаті. Конференції та наукові форуми. Рецензії Постаті. Конференції та наукові форуми. Рецензії
spellingShingle	Постаті. Конференції та наукові форуми. Рецензії Постаті. Конференції та наукові форуми. Рецензії Гудченко, З. Таран, О. Конференція «Вікові цінності православ’я» на Глухівщині Народна творчість та етнографія
description	8–9 червня 2010 року в м. Глухові Сумської області відбулася п’ята науково-практична конференція «Вікові цінності православ’я», яку підготували і провели чоловічий ставропігійний монастир Різдва Пресвятої Богородиці Глинська пустинь, Національний заповідник «Глухів» та Глухівський національний педагогічний університет ім. О. Довженка.
format	Article
author	Гудченко, З. Таран, О.
author_facet	Гудченко, З. Таран, О.
author_sort	Гудченко, З.
title	Конференція «Вікові цінності православ’я» на Глухівщині
title_short	Конференція «Вікові цінності православ’я» на Глухівщині
title_full	Конференція «Вікові цінності православ’я» на Глухівщині
title_fullStr	Конференція «Вікові цінності православ’я» на Глухівщині
title_full_unstemmed	Конференція «Вікові цінності православ’я» на Глухівщині
title_sort	конференція «вікові цінності православ’я» на глухівщині
publisher	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Постаті. Конференції та наукові форуми. Рецензії
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37953
citation_txt	Конференція «Вікові цінності православ’я» на Глухівщині / З. Гудченко, О. Таран // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 4. — С. 118-120. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
series	Народна творчість та етнографія
work_keys_str_mv	AT gudčenkoz konferencíâvíkovícínnostípravoslavânagluhívŝiní AT tarano konferencíâvíkovícínnostípravoslavânagluhívŝiní
first_indexed	2025-07-03T19:47:18Z
last_indexed	2025-07-03T19:47:18Z
_version_	1836656401893556224
fulltext	118 ISSN 01306936 * НАрОдНА ТВОрчісТь ТА ЕТНОгрАфія* 4/2010 сьогодні побутують і в селі, і в міській культу- рі, перекази Житій святих та сюжетів з Біблії, якими такі багаті українське село і місто, дівочі анкети, шкільні й армійські альбоми тощо. Важливою проблемою сучасної фолькло- ристики, про яку, здається, мало говорили, є функціонування сучасних сімейних обрядів, насамперед у міському середовищі. Зокрема це стосується весілля, похорон, коли за про- ведення ритуалу беруться відповідні агент- ства. Більше інформації про роботу Конгресу, його Програму, де зазначено доповіді всіх учасників, ре- комендації Конгресу, а також фотогалерею можна оглянути на сайті Державного республіканського центру російського фольклору (centrfolk.ru). конФеренці я «вікові цінності пра вос л а в’я» н а гл У Х івщині Зоя гудченко, Олена Таран 8–9 червня 2010 року в м. Глухові Сумської області відбулася п’ята науково-практична конференція «Вікові цінності православ’я», яку підготували і провели чоловічий ставро- пігійний монастир Різдва Пресвятої Богоро- диці Глинська пустинь, Національний запо- відник «Глухів» та Глухівський національний педагогічний університет ім. О. Довженка. На пленарному засіданні головував архієпис- коп Конотопський і Глухівський Лука, наміс- ник монастиря Різдва Пресвятої Богородиці Глинська пустинь, співголовою була вчений секретар Національного заповідника «Глухів» І. Мошик. У роботі конференції взяли участь науковці, викладачі, аспіранти, краєзнавці з Києва, Харкова, Сум, Ніжина, Конотопа, Хмельницького, Шостки, Глухова, Путивля та Луганська. Головна увага доповідачів була зосереджена на проблемах соціальної педаго- гіки і ролі релігійних організацій у вихованні молоді, формуванні її духовно-ціннісних орі- єнтирів, на проблемах дослідження право- славних святинь України (монастирів, храмів, речей релігійного культу), а також біографій видатних особистостей православ’я. До ро- боти конференції долучилися й співробітники ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, автори цього повідомлення, виступивши з до- повідями «Предмети богослов’я, церковної історії та права в університеті Святого Воло- димира та досвід їх викладання» (О. Таран), «З історії православних монастирів Слобід- ської України» (З. Гудченко). Цікавим доповненням до науково- теоретичної частини конференції були дві екс- курсії – у Глухові та Глинській пустині. Перша проходила історичним середмістям останньої столиці Гетьманщини. Такий ста- тус Глухів мав майже все XVIII ст., допоки в 1781–1783 роках тут не було введено загально- імперські адміністративні порядки та скасова- но ознаки автономії: Малоросійську колегію, Генеральний суд, козацький полковий устрій. Незважаючи на великі містобудівні зміни, втрати визначних культових, громадських споруд, житлових будинків, Глухів зберігає чимало пам’яток архітектури доби бароко, кла- сицизму, пізніх стильових напрямків. Найдав- ніша з них – мурована Миколаївська церква, заснована у 1693–1695 роках – головна спо- руда на колишній Радній площі, де благослов- ляли на гетьманство Івана Скоропадського (1708), Данила Апостола (1727) і Кирила Розумовського (1750). Перед церквою збира- лися козацькі ради, відбувалися інші важливі події столичного міста, радісні й трагічні. Від УДК 061.3(477.52) 1 Українські народні думи / Упоряд. С. Грица, А. Іваницький, А. Філатова, Д. Щириця. – К., 2007. 119 Постаті. Конференції та наукові форуми. рецензії часів Гетьманщини збереглися також церкви Спасо-Преображенська (1765) і Вознесенська (1767), а також Київська брама (1766), які піз- ніше зазнали переробок. У 1885–1893 роках на місці першої в Глухові гетьманської рези- денції постав величезний п’ятибанний Трьох- Анастасіївський храм – найбільший серед тих, які існують сьогодні. Учасники конференції оглянули ці пам’ятки, помилувалися панорамами Глухова з оглядово- го майданчика оригінальної інженерної спору- ди – водонапірної башти (1929), вшанували видатних вихідців із Глухова – композиторів Максима Березовського та Дмитра Борт- нянського біля присвячених їм монументів, а також відому родину промисловців і мецена- тів Терещенків, представники якої поховані в Трьох-Анастасіївській церкві. Прогулянка територією Державного історико-культурного заповідника, започат- кованого 1994 року, справила неабияке вра- ження на учасників конференції, викликала почуття вдячності та поваги щодо людей, причетних до його створення. Це – киянин, кандидат архітектури Віктор Вечерський, ав- тор понад 200 наукових публікацій, частина з яких присвячена Глухову. Він же, разом з архі- тектором Володимиром Ленченком, є автором історико-архітектурного опорного плану Глу- хова, проекту зон охорони пам’яток (1984). Це й, безумовно, місцеві ентузіасти, працівники заповідника – перший директор Зиновій Ка- цюба, наступний директор Сергій Слєсарев, науковці: Світлана Жукова, Юрій Коваленко, Віктор Заїка, Валерій Бєлашов, Ірина Мошик, головний архітектор міста Валерій Грибан та інші патріоти міста. Великі здобутки належать заповіднику у видавничій діяльності (видання газети «Со- борний майдан», щорічних збірок наукових праць), врешті, у проведенні щорічних науко- вих конференцій. Другою екскурсійною складовою програми конференції були відвідини монастиря Різдва Пресвятої Богородиці Глинська пустинь, який розташований неподалік Глухова у с. Соснівка попід лісом. За переказами, зафіксованими в першій половині ХІХ ст. преподобним Філа- ретом (Данилевським), обитель було засновано поблизу місця, де 1557 року місцевим бортни- кам на дереві явилася чудотворна ікона Божої Матері. Ця ікона мала ще назву «Пустинно- Глинська», розміром приблизно 20 см × 15 см. На ній зображені святий праведний Іоаким, праведна Анна та немовля – Пресвята Бого- родиця на руках у матері. Із часом ікону було оздоблено золотою карбованою ризою зі сріб- ними «привісами», які жертвували прочани на знак подяки за чудове зцілення. На сьогодні ікону втрачено, але існують дві копії, також чудотворні. Одна – у храмі в ім’я Святителя Миколая Чудотворця, архієпископа Мир Лі- кійських, інша – в покоях Владики Намісника. Спочатку братія налічувала декілька чо- ловік. Початкова забудова монастиря була рублена з дерева, а згодом головні споруди вимурували із цегли. Постав чудовий містобу- дівний ансамбль. Згідно з описом підпоручика Рязанцева (1764), у Глинській пустині височів дерев’яний на кам’яному фундаменті собор Різдва Богородиці з різьбленим позолоченим чотириярусним іконостасом, дерев’яна дзві- ниця з п’ятьма дзвонами, братський та насто- ятельський корпуси, трапезна, кухня, шість амбарів, стайня, два хліви, готель. Кам’яний собор на честь Різдва Богородиці було спору- джено в 1770–1781 роках. Близько 1786 року до його притвору було прибудовано й кам’яну дзвіницю. У храмі праворуч від царських врат містилася Глинська ікона Божої Матері. У со- борі зберігалися також шановані Молченська ікона Богородиці у срібній ризі, образи Іоан- на Богослова, святителя Геннадія І, патріарха Константинопольського, та інші святині. У часи розквіту монастиря на поклоніння головній святині – іконі Пресвятої Богороди- ці – паломники сходилися за тисячі кіломе- трів, а кількість ченців зросла до 600. В економічному плані пустинь була забез- печена значними маєтностями. На 1764 рік вона володіла 4800 га землі, рибними ловами на ріках Клевень та Обеста, пасікою на 80 ву- 120 ISSN 01306936 * НАрОдНА ТВОрчісТь ТА ЕТНОгрАфія* 4/2010 ликів; у 1789 році – вже 2523 га землі. Того ж року її було позбавлено усіх володінь. Та поступово її добробут частково відновився, і на початок ХХ ст. Глинська пустинь, завдя- ки земельним пожертвам благодійників, була найбільшим землевласником Курської єпархії. 1911 року обитель володіла 1946 десятинами землі, 501 десятиною лісу, водяними млина- ми, монастирським подвір’ям у Глухові (від- новленим і сьогодні діючим), домовою церк- вою архистатига Михаїла в Путивлі та ін. Але вже в 1918–1920 роках, після утвердження радянської влади, пустинь почала втрачати свої маєтності. 1922 року рішенням комісії Путивльського виконкому Глинську пустинь було закрито. Чудотворна ікона зникла, а за кілька років усі храми, окрім Хрестовоздви- женського, було підірвано, а майно розграбо- вано. У решті залишених будівель було орга- нізовано містечко для дітей Поволжя, 1928 року – сільськогосподарську артіль, яку 1934 року було реорганізовано на колгосп «Черво- ний жовтень», а 1936 року – на промисловий комбінат з виготовлення сільськогосподар- ського реманенту. 1942 року Глинську пустинь було відкрито німецькою окупаційною владою, 1943 року пустинь отримала 5 га болотяної землі, яку вона використовувала під город, 1947 року – іще 10 га, на яких висівали овес, просо, ячмінь, кукурудзу, квасолю; у розпоря- дженні монахів були 2 коня, 2 воли, 3 корови, бик, а також облаштована пасіка на 14 вули- ків. Духовне життя тривало до 13 липня 1961 року, коли пустинь було закрито радянською владою вдруге. У часи незалежності України, 1994 року, Глинську пустинь повернули церк- ві, а від 1996 року вона отримала статус став- ропігійного монастиря. На сьогодні в пустині несуть духовну службу 15 чоловік. Митропо- лит Київський Володимир (Сабодан) освятив відновлені та побудовані надбрамний храм на честь Іверської ікони Божої Матері (1999), Микільський храм із дзвіницею (2001) та ке- лії; у Ямполі на місці зруйнованого було зведе- но Преображенський храм (2001), при якому відкрито подвір’я. На місці Ближнього скиту освячено джерело, зведено каплицю на честь праведних Іоакима та Анни (2002), на місці Дальнього скиту розчищено джерело. Поряд з каплицею відновлено надмогиль- ні знаки на похованнях спочилих ієромонахів. Так само впорядковано могили з давніми і не- давніми похованнями на братському цвинтарі. Серед найбільш шанованих – могила монаха Феодота (Левченка). Сьогодні прочани збираються звідусю- ди, аби вклонитися мощам глинських старців. Особливо багато їх 22 вересня – у день пам’яті тринадцяти подвижників благочестя, каноні- зованих Священним Синодом УПЦ МП, які пов’язали своє життя з пустинню. Поступово відновлюється і господар- ське життя монастиря – братія доглядає город, має дві теплиці, ставок, а також па- сіку, де збирають мед для власних потреб та на продаж. Учасники конференції ознайомилися з істо- рією монастиря, переночували в келіях для па- ломників, скуштували пісних монастирських страв, адже тривав Петрів піст. 1. Вечерський В. Православні святині Сумщини. – К., 2009. 2. Сотник О. М. Сумщина християнська. – Суми, 2000. 3. Иоанн (Маслов), схиархимандрит. Глинская пустынь: История обители и её духовно- просветительская деятельность в XVI–XX вв. – М., 1994. 4. Маслов Н. В. Глинская пустынь // Православная энциклопедия. – М., 2006. – Т. 11.

Конференція «Вікові цінності православ’я» на Глухівщині

Репозитарії

Схожі ресурси