Дослідження сіл в Інтернеті
In this paper, the relationship between folklore and technology, in particular internet, is studied. Village monography is still accepted as one of the main field works of folklore. Many folklorists have prepared their theses on the village monography for years. Life, therefore social sciences and f...
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2010
|
| Назва видання: | Народна творчість та етнографія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37960 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Дослідження сіл в Інтернеті / Небі Оздемір // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 5. — С. 11-20. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-37960 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-379602012-10-27T12:09:25Z Дослідження сіл в Інтернеті Небі Оздемір Фольклорний вимір культури In this paper, the relationship between folklore and technology, in particular internet, is studied. Village monography is still accepted as one of the main field works of folklore. Many folklorists have prepared their theses on the village monography for years. Life, therefore social sciences and folklore/cultural studies have been changed due to many factors. One of these factors is Internet. Nowadays, many outsiders who are not folklorists have created many village sites as the different types of the village monographies on Internet. There are many sites related to Turkish village on Internet. Some of them on the west villages of Turkey (the Aegean Region/Denizli-Çivril) are studied in this article. These sites, including many motifs and traditions, are like new data base for a cultural researcher/folklorist. These sites, updated periodically are virtual memory of community. As a result, these sites are the virtual monographies of the villages to be analysed closely by a folklorist. Bu çalışmada, halkbilimi ve teknoloji, özellikle de internet arasındaki ilişki incelenmektedir. Köy monografileri, bugün de halkbiliminin temel araştırma alanlarından biri olarak kabul edilmektedir. Pek çok halkbilimci, köyler üzerine tezler hazırlamaya devam etmektedir. Yaşam, dolayısıyla sosyal bilimler ve de halkbilimi kültür bilimi, çeşitli faktörlerin etkisiyle değişmektedir. Son dönemin baskın değişim dinamiklerinden biri de İnternettir. Bugün İnternette, çoğunluğu folklorcu olmayan meraklılarca oluşturulmuş k öy siteleri bulunmaktadır. Bu incelemenin esasını, Ege Bölgesi (Denizli-Çivril)’ndeki köylerle ilgili siteler meydana getirmektedir. Pek çok gelenek ve yerel motifin tarihsel süreç içindeki durumları da dahil, rahatlıkla belirlendiği bu siteler, kültür araştırmacılarının yeni veri bankası/tabanı gibidir. Sürekli güncelleştirilen bu siteler, aynı zamanda toplumun sanal belleğidir. Yaşam içinde kendini konumlandırma arayışındaki günümüz folklorcu ya da kültür bilimcisi, doğal olarak bu belleğin yaratıcısı ve yöneticisi durumundadır. Bu nedenle çağdaş k ültür bilimcilerin, bu sanal köy sitelerini daha yakından incelemeleri gereklidir. 2010 Article Дослідження сіл в Інтернеті / Небі Оздемір // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 5. — С. 11-20. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37960 [316.334.55+303.423]:398(560):004.738.5 uk Народна творчість та етнографія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Фольклорний вимір культури Фольклорний вимір культури |
| spellingShingle |
Фольклорний вимір культури Фольклорний вимір культури Небі Оздемір Дослідження сіл в Інтернеті Народна творчість та етнографія |
| description |
In this paper, the relationship between folklore and technology, in particular internet, is studied. Village monography is still accepted as one of the main field works of folklore. Many folklorists have prepared their theses on the village monography for years. Life, therefore social sciences and folklore/cultural studies have been changed due to many factors. One of these factors is Internet. Nowadays, many outsiders who are not folklorists have created many village sites as the different types of the village monographies on Internet. There are many sites related to Turkish village on Internet. Some of them on the west villages of Turkey (the Aegean Region/Denizli-Çivril) are studied in this article. These sites, including many motifs and traditions, are like new data base for a cultural researcher/folklorist. These sites, updated periodically are virtual memory of community. As a result, these sites are the virtual monographies of the villages to be analysed closely by a folklorist. |
| format |
Article |
| author |
Небі Оздемір |
| author_facet |
Небі Оздемір |
| author_sort |
Небі Оздемір |
| title |
Дослідження сіл в Інтернеті |
| title_short |
Дослідження сіл в Інтернеті |
| title_full |
Дослідження сіл в Інтернеті |
| title_fullStr |
Дослідження сіл в Інтернеті |
| title_full_unstemmed |
Дослідження сіл в Інтернеті |
| title_sort |
дослідження сіл в інтернеті |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Фольклорний вимір культури |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37960 |
| citation_txt |
Дослідження сіл в Інтернеті / Небі Оздемір // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 5. — С. 11-20. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| series |
Народна творчість та етнографія |
| work_keys_str_mv |
AT nebíozdemír doslídžennâsílvínternetí |
| first_indexed |
2025-07-03T19:47:42Z |
| last_indexed |
2025-07-03T19:47:42Z |
| _version_ |
1836656427415896064 |
| fulltext |
ISSN 01306936 / Народна творчість та етнографія / №5 2010
***
Зміни, що відбуваються в комунікаційних та інфор-
маційних технологіях, роблять відмінним або, якнай-
менше, примушують змінюватися соціокультурне
життя і, відповідно, пов’язані з ним наукові галузі.
Останнім часом Інтернет знаходиться на першому
місці серед стимулів цих змін. Через це очікується, що
дослідники, які займаються вивченям культури міста
чи обирають для дослідження вужчу галузь, під впли-
вом цієї динаміки запропонують свої оригінальні дослі-
дження та тлумачення. Зв’язки культури й технології,
їхні взаємовпливи в Туреччині, можливо, ще не визна-
чаються дослідниками культури як предмет досліджень,
а особливо в галузі етнології, однак це питання най-
ближчим часом будуть посилено вивчати. Ця робота є
спробою подалати вищезгадане запізнення.
За останнє десятиліття в Туреччині швидко розпо-
всюдилось користування Інтернетом. Разом з інвести-
ціями у сферу телекомунікацій, які надходили останні
декілька років, було забезпечено збільшення кількості
користувачів Інтернету. Інтернет, яким донедавна
можна було користуватися лише в таких установах, як
університет, міністерство, підприємство, за короткий
проміжок часу став відомим усім суспільним прошар-
кам, а його використання стало системним.
Різноманітні мережі, у тому числі й сільські, які ста-
новлять основу цього дослідження, можуть виразити
себе в загальній мережі.
***
Інтернет, який часто називають самостійною культу-
рою, сферою культури, у процесі свого поширення сам
суттєво скористався й послуговується з наявної куль-
турної будови й пам’яті. У період, коли все визначаєть-
ся як культурний вияв, Інтернет становить собою вірту-
альний світ, у якому мають місце різноманітні продук-
ти культури. Навіть більше, продукування відмінності
завойовує ще більше значення у світлі конкуренції при-
ваблювання, яка утворює підґрунтя системи, званої
Інтернетом. Особливо в цьому творенні різноманітнос-
ті є помітним використання місцевого та національно-
го соціокультурного багатства та оригінальності.
Напевно, власники місцевого багаства, яке створює
національну культуру, замість того, аби чекати на те,
щоб їх відкрили, обирають Інтернет як шлях власної
презентації та розвитку.
Як і в усьому світі, фольклористика в Туреччині
намагалася розвиватися на ґрунті укладання збірок і,
особливо, на основі матеріалів, зібраних у селах. Як у
Німеччині збірки казок братів Грімм та їхніх послідов-
ників, у країнах Скандинавії – анкетування задля визна-
чення загальнонаціонального та місцевого, у
Сполучених Штатах Америки – дисертаційне дослі-
дження Кеннета С. Ґольдштайна (2), присвячене мето-
дам польового збору фольклорного маеріалу, так і в
Туреччині дослідження й етнографічні експедиції
Турецької Асоціації, Стамбульської муніципальної кон-
серваторії, Турецької асоціації фольклору, будинків
народної культури, Анкарської державної консервато-
рії, Товариства турецької мови, їхні директиви, анкету-
вання, довідники – усе це є першим, що спадає на
думку при обговоренні цього питання. Навіть деякі
дослідники фольклору в Туреччині під впливом таких
фольклористів епохи, як Ван Ґеннеп, заявляли про те,
Дослідження сіл в Інтернеті
Nebi Ozdemir. The Virtual monographies of the Villages. In this paper, the relationship between folklore and technology, in
particular internet, is studied. Village monography is still accepted as one of the main field works of folklore. Many folklorists have
prepared their theses on the village monography for years. Life, therefore social sciences and folklore/cultural studies have been
changed due to many factors. One of these factors is Internet. Nowadays, many outsiders who are not folklorists have created many
village sites as the different types of the village monographies on Internet. There are many sites related to Turkish village on Internet.
Some of them on the west villages of Turkey (the Aegean Region/Denizli-Çivril) are studied in this article. These sites, including many
motifs and traditions, are like new data base for a cultural researcher/folklorist. These sites, updated periodically are virtual memory
of community. As a result, these sites are the virtual monographies of the villages to be analysed closely by a folklorist.
Keywords: folklore, Internet, village monography on Internet, cultural economy, Denizli-Çivril, Türkiye.
Nebi Özdemir. Sanal dünyanın Köy monografileri. Bu çalışmada, halkbilimi ve teknoloji, özellikle de internet arasındaki
ilişki incelenmektedir. Köy monografileri, bugün de halkbiliminin temel araştırma alanlarından biri olarak kabul edilmektedir.
Pek çok halkbilimci, köyler üzerine tezler hazırlamaya devam etmektedir. Yaşam, dolayısıyla sosyal bilimler ve de halkbilimi
kültür bilimi, çeşitli faktörlerin etkisiyle değişmektedir. Son dönemin baskın değişim dinamiklerinden biri de İnternettir. Bugün
İnternette, çoğunluğu folklorcu olmayan meraklılarca oluşturulmuş köy siteleri bulunmaktadır. Bu incelemenin esasını, Ege
Bölgesi (Denizli-Çivril)’ndeki köylerle ilgili siteler meydana getirmektedir. Pek çok gelenek ve yerel motifin tarihsel süreç
içindeki durumları da dahil, rahatlıkla belirlendiği bu siteler, kültür araştırmacılarının yeni veri bankası/tabanı gibidir. Sürekli
güncelleştirilen bu siteler, aynı zamanda toplumun sanal belleğidir. Yaşam içinde kendini konumlandırma arayışındaki günümüz
folklorcu ya da kültür bilimcisi, doğal olarak bu belleğin yaratıcısı ve yöneticisi durumundadır. Bu nedenle çağdaş kültür
bilimcilerin, bu sanal köy sitelerini daha yakından incelemeleri gereklidir.
anahtar Kelimeler: halkbilimi, İnternet, sanal köy monografileri, kültür ekonomisi, Denizli-Çivril, Türkiye.
Небі Оздемір
УДК [316.334.55+303.423]:398(560):004.738.5
ISSN 01306936 / Народна творчість та етнографія / №5 2010
12 Фольклорний вимір культури
що фольклор передусім накопичує матеріал, тому саме
його слід пропонувати таким галузям науки, як педаго-
гіка, психологія, соціологія, історія, які, своєю чергою,
цей фольклор можуть упорядкувати, зіставити і глибо-
ко дослідити (4; 24). Таку ж саму позицію було проде-
монстровано в 1940-х роках (DTCf), у 1950-х
(Університет ім. Ататюрка) і наприкінці 1980-х років в
академічних дослідженнях турецького фольклору.
Дипломні бакалаврські та магістерські роботи, семіна-
ри, які були присвячені селу та невеликим містам,
були особливо спрямовані на збір елементів, які є
базою цієї наукової галузі. В усіх основних публікаці-
ях, пов’язаних з фольклором (3; 1 та ін.), поряд з їхньою
подібністю між собою помітна обов’язкова наявність
розділів, присвячених кадровому складу фльклорних
експедицій, вимогам до збору, опису того, як, де і хто
має проводити збір фольклорного матеріалу. Ці відо-
мості також стосуються усної культури, а особливо
сільської усної анонімної літератури, невеличких міст
та населених пунктів. І знову ж таки, значну частину
подібних відомостей зібрано не так експедиціями, як
однією людиною, і вони, природно, складаються з тво-
рів усної літератури, які найлегше піддаються збиран-
ню і є досить різноманітні. Через різні причини, серед
яких – брак економічних або технічних ресурсів, часу
(від того й нестаранність, неприділення уваги запису
звуку й зображення особи-джерела), у таких працях
особливо не зустрічаються візуалізовані та підкріплені
зображенням чи записом відомості чи матеріали.
Оскільки значну частину зібраних польових матеріалів
не було опубліковано, більшість матеріалу зберігається
в приватних колекціях чи інститутських архівах. І хоч
мета цієї роботи полягає не в тому, щоби покритикува-
ти цей тип етнологічної роботи, однак у підсумку недо-
ліки подібної збиральницької роботи є реальністю, яку
визнають усі, включно із самими фольклористами.
За останні роки в Інтернеті починають з’являтися
сайти сіл – селищ – містечок, які можна розцінювати в
межах подібних фольклористичних праць. Місцеве
під’єднується до глобального за допомогою інтерактив-
ної мережі, або ж місцеве розміщується в глобальному
за допомогою сайтів. У багатьох аспектах між цими
сайтами є багато спільного в змісті та формі, бо всі
вони формують дослідження сіл – селищ – містечок.
Навіть більше, сайти сіл – селищ – містечок, з огляду на
такі особливості, як можливість комунікації й взає-
мовпливів, знаходяться у вигіднішому становищі, аніж
класичні дослідження поселень. Поява цих явищ, навіть
якщо її в першу чергу спричинив розвиток технології
комунікації, є також близько пов’язаною зі змінами, які
відбуваються в соціокультурному житті.
Зовнішню та внутрішню міграцію, особливо помітну
в 1950–1960-х роках, спричинювали різні фактори, такі
як швидкий приріст населення, перехід на сучасне сіль-
ське господарювання, попит на середню й вищу освіту,
подолання тягарів існування, бажання підвищити жит-
тєві стандарти, індустріалізація тощо, а міграція, своєю
чергою, змінила соціокультурне життя Туреччини.
Перше покоління представників того прошарку, який,
полишивши села, оселився на окраїнах міст, спочатку
отримало освіту, опанувало спеціальність і почало
займати посади в певних номенклатурних колах.
Покоління ж, якому зараз 40–50 років, завдяки можли-
востям, що їм створили їхні батьки працею на фабри-
ках, полишало околиці міст та оселялося в центрі.
Батьки цього покоління згодом виходили на пенсію та
поверталися до своїх сіл та містечок, у яких вони про-
вели майже половину свого життя. Полишені ними
будинки переходили до цього другого покоління. Це ж
попереднє покоління, залишаючи отримані в спадок
від батьків будинки в нетрях своїм малозабезпеченим
родичам чи здаючи їх в оренду, перебиралося в центр
міста. Натомість оте перше покоління постійно зали-
шається під впливом незалежної усної культури, яка
утворилася в проміжку між селом та містом, і проживає
на околицях міст, що відомі під назвою ґеджеконду
(букв. «побудовано за ніч», назва будівель на самозахо-
плених землях). Це покоління, завдяки заснованим
свого часу місцевим земляцтвам та фондам, обрало
шлях збереження, розвитку й підтримання живою тієї
пам’яті, яку вони принесли із сіл, де й дотепер вона ще
наявна, хоч і дещо призабута. Цей вид суспільно-
громадських організацій, що й очевидно з їхніх назв,
має за мету своєї діяльності, серед іншого, і допомогу,
розвиток, збереження, підтримку та представлення в
соціокультурній сфері. Відомо, що цей вид фондів та
організацій є впливовим у певному прошарку.
Від 1960-х років громадяни Туреччини почали виїз-
дити до багатьох країн світу, а особливо до Німеччини,
заради працевлаштування. На сьогоднішній день вели-
ка частина цих турецьких громадян, ставши пенсіоне-
рами, повністю або частково повертається до
Туреччини. Більшість цих людей або народжена в
Туреччині, або ж належить до першого покоління, що
народилося за кордоном. У країнах свого мешкання,
отримавши якісну освіту чи опанувавши професію, та
посівши робоче місце, вони спромоглися піднестися до
шанованих посад. Представники цього покоління в
країнах, де вони мешкали, також створюючи різнома-
нітні фонди та організації, намагалися оволодіти, збе-
регти та розвинути свою національну ідентифікацію та
місцеву пам’ять. Навіть цей тип організацій досить
ефективно працює, порівняно зі своїми турецькими
аналогами. Є відомості, що кількість турецьких фондів
та асоціацій в Європі перевищує три тисячі.
Такі об’єднання, що останніми роками стали самі по
собі предметом дослідження, почали ефективно вико-
ристовувати Інтернет. Ці установи, швидко створюючи
сайти у віртуальному світі, намагаються розширити
свою діяльність. Поряд із цим існують і такі сільські
сайти, які є продуктом співпраці групи людей чи однієї
людини, обізнаної з Інтернетом та комп’ютерними тех-
нологіями. У віртуальному світі існує багато подібних
сайтів. Деякі з них пов’язані з провінційними та район-
ними центрами. Загалом такі сайти, що їх створюють
місцеві уряди, обов’язково потрібно досліджувати. У
цій статті ми розглянемо сільські сайти,що є досліджен-
нями окремих сіл. Звісно, неможливо в рамки цієї стат-
ISSN 01306936 / Народна творчість та етнографія / №5 2010
13
ті вмістити таке дослідження, яке б узагальнювало всі
сільські Інтернет-сторінки Туреччини, тому в цій праці
ми за основу беремо сайти, повязані із селами / волос-
тями, що входять до складу району Чівріль провінції
Денізлі. Одночасно ми принагідно скористаємося тими
відомостями, що розміщені на сайтах, пов’язаних з
іншими місцевостями Туреччини.
Сільські сайти
У Туреччині загалом існують сайти, пов’язані з окреми-
ми провінціями та районами. Зазвичай такі сайти відкри-
вають провінційні, муніципальні та районні адміністрації
або ж підтримувані ними місцеві фонди та організації. Не
так вже й багато, як здається, у Туреччині сайтів, присвя-
чених окремим селам. Ось деякі з них: www.adiller.com
(пров. Караман, р-н Саривелілер), www.himiroglu.com
(пров. Чорум, р-н Чорум), www.egriderekoyu.gen.tr (пров.
Трабзон, р-н Чайкара), www.sarivadi.com (пров. Караман,
р-н Ерменек), www.kocapinar.net (пров. Самсун, р-н
Хавза), http://comlekci67_sitemynet.com (пров. Зонгулдак,
р-н Чайджума). У районі Чівріль провінції Денізлі багато
сільських сайтів, і найбільш наповненими сільськими
інтерактивними сторінками, що першими спадають на
думку, є сайти поселень Єшільяка [колишня назва –
Хайдан (www.yesilyaka.com)], Токча (http://tokca.de),
Читак (http://citakliyiz.somee.com/citak/citakliyiz), Боздаг
і Баят (www.Bozbay.net) та Боздаг (www.bozdagli.com).
Подібні сайти створюють та оновлюють ті, хто
зазвичай у цих селах не проживає. Сайти сіл у районі
Чівріль створено тими, хто постійно мешкає в Денізлі,
Ізмірі, Німеччині та Бельгії. Наприклад, сайт www.
Bozbay.net створено Спілкою культури та солідарності
уродженців сіл Боздаг і Баят, які проживають в Ізмірі,
так само, як сайт www.bozdagli.com – Спілкою вихід-
ців з Боздага (р-н Чівріль), що мешкають у Денізлі. Що
ж до сайту http://tokca.de, то це досить розвинутий
сайт, заснований вихідцем із с. Токча Рамазаном
Олґуном, який наразі проживає в Німеччині. Попри
це, у с. Єшільяка (Хайдан) від 2000 року працює
Інтернет-кафе, а мешканці села активно користують-
ся Інтернетом, але сайт, присвячений цьому поселен-
ню, створено уродженцем Хайдана, який нині прожи-
ває за кордоном.
Окрім турецькомовних сільських сайтів, існують
також їхні різновиди, створені англійською, німець-
кою, французькою, італійською та фламандською
мовами, особливо це стосується тих сайтів, що їх засну-
вали громадяни Туреччини, які мешкають за кордо-
ном. Наприклад, сайт, присвячений району Карахалли,
що підпорядковується провінції Ушак, – шестимовний,
сайт с. Єшільяка (пров. Денізлі, р-н Чівріль) – тримов-
ний (турецька, англійська, німецька), сайт с. Токча –
двомовний (турецька, німецька). Природно, що всі
головні сторінки сільських сайтів представлено турець-
кою мовою, і турецькомовну версію сайтів за розвину-
тістю структури та багатством змісту не можна навіть
порівняти з іншими мовними версіями. Сайти, викла-
дені іноземними мовами, спрямовано на всебічне
вивчення певного поселення. Проте, наприклад, на
сайті www.karahalli.net (Ушак) у графі повідомлень є
повідомлення різними мовами (фламандською, фран-
цузькою, англійською тощо), тоді як на сайтах www.
bozdagli.com та www.Bozbay.net вживано лише турець-
ку мову.
Зазвичай на титульних сторінках сільських сайтів
розміщують анімацію турецького прапора, що майо-
рить, та неодмінно – зображення Ататюрка (сайти сіл
Токча, Боздаг і Баят тощо). На головній сторінці сайту
с. Єшільяка є слайд-шоу з різних фотографій під гаслом
«Анатолійський яблуневий рай». Разом з різномовністю,
аудіовізуальне багатство титульної сторінки (слайд-шоу,
відеозаписи, радіотрансляції та зразки місцевої музики
тощо) сприяє залученню на сайт більшої кількості від-
відувачів. Незалежно від якостей, притаманних таким
сайтам, вони, попри очікування, є досить популярні. І
дійсно, сторінки сайту жителів с. Боздаг (р-н Чівріль)
майже за рік переглянули 31 697 разів, а сайт с. Токча –
24 563 рази (від жовтня 2006 р.).
Ці сайти складаються з відомостей, документів,
відео- та аудіозаписів, розміщених під такими заголов-
ками: «Керівництво», «Діяльність», «Географія»,
«Історія», «Розкопки давніх поселень», «Економіка»,
«Сполучення», «Членство» («Сторінка учасника»,
«Станьте учасником», «Відомості про учасників», «Нові
учасники»), «Інформація про нас», «Гостьова книга»,
«Форум», «Анкета», «Статистика», «Новини» («Топ-
10», «Гарячі новини», «На цю хвилину», «Запропонуй
новину», «Архів новин»), «Повідомлення» («Приватні
повідомлення», «Поділіться вашими думками»,
«Любовні послання»), «Фотогалерея», «Додати на
сайт», «Бесідка», «Оголошення» («Я щойно народив-
ся», «Привіт життю», «Весілля», «Одруження»,
«Некрологи»), «Популярне», «Новонароджені»,
«Карти» («Де ми знаходимося / Зображення із супут-
ника»), «Відеозображення», «Ми в Інтернеті»,
«Реклама» («Тут може бути ваша реклама»), «Вихідці з
Токчі, що живуть в Європі / на чужині», «Теми»
(«Комп’ютер», Google, «Новини», «Хакер», «Інтернет»,
Linux, «Журнали», «Здоров’я», «Спорт», «Технології»,
«Супутникові частоти» тощо), «Розваги», «Релігія»,
«Чат» (live chat), «Радіо та ТВ on-line», «Те, що ви шука-
єте на сайті», «Електронний уряд» («Ідентифікаційний
код громадянина Туреччини», «Ідентифікаційний
номер платника податків», «Транспортний податок»,
«Департамент корпоративного податку», «Довідник
“Türk Telekom”», «Документація послуг Фонду соціаль-
ного страхування», «Оплата квитанцій “Тюрк
Телекому”», «Запит номерів IMEI» тощо), «Електронна
книга», MSN, «Ігри online», «Ринок Токчі», «Анімація»,
«Дитятко», «Пошукові системи», «Топ-10 скачувано-
го», «Цитата дня», «Суперліга («Результати зустрічей
та турнірна таблиця»), «Топ-10 Саду поезії», «Комічні
ігри», «Гостьова книга», «Надіслане вами», «Афоризми»
(Ататюрка та ін.) та «Турецькі народні пісні».
На цих сайтах є такі позиції, як «Головна сторінка»,
«Членство», «Корисні посилання», «Електронний
уряд», «Пошукові системи», «Анкета», «Форум»,
«Контакти», «Прогноз погоди», «Новини», «Пошук на
Небі Оздемір. Дослідження сіл в Інтернеті
ISSN 01306936 / Народна творчість та етнографія / №5 2010
14 Фольклорний вимір культури
сайті», «Статистика», «Повідомлення», «Гостьова
книга», «Фотогалерея», «Про нас». Майже на всіх цих
сайтах знаходиться інформація про засновників сайту
[членів земляцтв, ініціатора (ініціаторів) сайту],
також обов’язково надається електронна адреса однієї
чи кількох осіб для зв’язку. У деяких випадках наведе-
но детальну інформацію про фонди та об’єднання,
їхніх засновників, цілі, статут та діяльність (www.
Bozbay.net та ін.). Як пояснюють на сайті с. Єшільяка,
засновники подібних сайтів ставлять собі за мету
насамперед збереження, розвиток і презентацію куль-
тури та історії. Цю позицію можна тлумачити як спро-
бу захистити у віртуальному світі себе й місцеве на
ґрунті спільного минулого і своєї спадщини, включа-
ючи й пам’ять, на противагу глобалізаційному впли-
вові з його уніфікацією. З одного боку, засновники
цих сайтів таким чином реалізують ностальгію за
власним минулим. З другого, вони опановують місце-
ву пам’ять, тобто збагачують її новими відомостями
та презентують, і, таким чином, ставлять собі за мету
виховати нове покоління (яке в цих населених пунк-
тах у більшості своїй ще не народилося) свідомими
особистостями, формуючи в них усвідомлення свого
коріння, батьківщини й народу. Для розуміння цілей
таких сайтів велике значення має вислів Ататюрка
(«Турецька молодь, пізнавши своїх предків, знайде в
собі силу для ще більших звершень»), що міститься
посередині титульної сторінки (одразу під зображен-
ням Ататюрка та турецьким прапором) сайту Спілки
культури та солідарності уродженців сіл Боздаг і Баят.
Ще важливішу функцію сільські сайти мають для тих
людей, що мешкають за межами країни.
На сільських сайтах докладно висвітлюються питання
географічного розташування поселень, історичні, еко-
номічні та комунікаційні можливості. Навіть більше: на
сайті с. Єшільяка у розділі «Де ми перебуваємо» вико-
ристано карти та супутникові зображення. На усіх таких
сайтах наводиться детальна інформація про історію села
та його династії. Проаналізувавши разом з фотогалерея-
ми, обов’язково присутніми на сільських сайтах, пись-
мову інформацію, наведену під заголовками «Вихідці з
Токчі в Європі», «Вихідці з Токчі на чужині», «Спогади
про Токчу», «Випускники початкової школи від давнини
до сьогодення», «Відомі люди та оповідання про них»,
«Ті, кого ми втратили», «Ті, хто на чужині», «Ті, хто вчив-
ся в університетах», «Портрети», «Спогади», «Ті, хто
залишив слід», «Підприємці в нашому селі від давнини
до сьогодення», «З історії», «Гей, аж з 1530-го року»,
«Мемуари», «Родовід», «Історія Баназа й Пашаджика»,
«З історії села», «На згадку про...», «Наші загиблі воїни», –
стає зрозуміло, що на подібних сайтах пам’ять займає
важливе місце. Ця обставина, з точки зору мікроісторич-
них досліджень, є дуже важлива. Якби не було цих сай-
тів, було б неможливо дізнатися про такі постаті, як
герой турецької-російської війни 1878 року Ашик Даї,
герой кіпрської війни Аріф Тозан, перший мельник села
Мулла Даї, легендарний імам Ях'я Ходжа, цілитель Нютуф
Ходжа, казкарка, складачка частівок-мані ніне (бабуся)
Азізе Тейзе, Джемаль Ходжа, котрий уперше привіз до
села яблуневі саджанці, авантюрист Ефе Хюсеїн, архі-
тектор Мімар Местан, меланхолійний відомий одинак
Шакір Даї та Кандирали Халіль Ібрахім, який тримав у
руках кларнет до сімдесяти років (www.yesildere.com). У
цих різноманітних розділах, поруч з історичними доку-
ментами [карта, що зображає поселення в 1530 р. (с.
Єшільдере); постанови-фірмани (с. Егрідере) та ін.] та
винаходами, використано також відомості з усної істо-
рії. Напевно, також у цьому контексті місцеві дослідники-
аматори мікроісторії, зосереджуючись на вивченні сіль-
ської та родової історії (назви родів та генеалогічні
таблиці цих родів), пропонують історикам-науковцям
нові оригінальні відомості.
На цих сайтах помітні зусилля, спрямовані на озна-
йомлення та комерційне використання продукції міс-
цевого сільськогосподарського, видобувного та тва-
ринницького секторів. Такі зусилля, підкріплені істо-
ричною, археологічною та культурною своєрідністю,
націлені на ще більше використання національного та
глобального туристичного ринку. На ґрунті таких від-
мінностей / особливостей, як «Анатолійський яблуне-
вий рай», «Турецький Пекін» (в основу новини покла-
дено газетну замітку про населений пункт у Туреччині,
в якому на душу населення припадає найбільша кіль-
кість велосипедів), «Наша яйла-полонина», можна
досліджувати напрямки регіонального розвитку (www.
yesilyaka.com).
На всіх сільських сайтах застосовують членську сис-
тему, і відвідувачі або постійні члени активно цими
сайтами користуються. Реєстрація членів відбувається
за умови виконання різноманітних вимог завдяки роз-
ділам, що мають такі заголовки: «Членська сторінка»,
«Ваш рахунок», «Хочу стати членом», «Стань членом»,
«Реєстрація користувачів», «Список членів», «Членська
система», «Нові користувачі». Після введення імені
користувача й пароля на сайті зареєстровані члени
можуть заходити на спеціальні розділи. Так, доступни-
ми лише для членів є приватні повідомлення, анкету-
вання, список членів та деякі інші особливі розділи.
Наприклад, число членів сайту с. Токча, який відвідало
24 563 людини, становить лише 275 осіб (станом на
жовтень 2006 р.). Членська система побудована за
принципом належності до певного населеного пункту.
З одного боку, таку систему спрямовано на селян задля
налагодження спілкування між ними, а також на роз-
ширення їхньої співпраці. Водночас це дозволяє здобу-
ти нові відомості про певне село. У такий спосіб засно-
вники сайту визначають, якою кількістю зібраної
інформації вони будуть ділитися з іншими. Таким
чином, про членську систему можна казати як про сис-
тему постійного збору інформації.
Іншим розділом, тісно пов’язаним із членською сис-
темою, є розділ синхронного чи послідовного зв’язку.
Ледь не на всіх сільських сайтах під такими заголовка-
ми, як «Повідомлення», «Дошка повідомлень»,
«Особливі повідомлення», «Виключно для вас»,
«Гостьова книга», «Спілкування», «Чат», MSN spezial,
«Хто в онлайні?», «Електронна пошта», люди, переваж-
но мешканці цих населених пунктів, можуть обмінюва-
ISSN 01306936 / Народна творчість та етнографія / №5 2010
15
тися новинами на різні теми, ділитися думками, інколи
навіть сперечатися. Завдяки швидкості, легкості у вико-
ристанні, розвинутості та дешевизні віртуальної систе-
ми зв’язку такі форми зв’язку, як телеграф чи листуван-
ня, втрачають свою актуальність. Розділи спілкування
та повідомлень, які користуються найбільшим попи-
том на сільських сайтах, сприяють утворенню потуж-
ного зв’язку між вихідцями з певного села. Розміщені
на сайті www.Bozbay.net повідомлення є дотичні пере-
важно таких тем, як повідомлення про смерть, некро-
логи, привітання, запрошення, закічення мисливсько-
го сезону, оголошення про заручини й весілля, оголо-
шення про діяльність, довідки про самопочуття, потре-
ба крові, новини про народження, привітання зі свята-
ми й релігійними подіями. Що ж до розділу Live Chat,
розміщеного на сайті с. Токча, то він вказує на тих, хто
зараз знаходиться в мережі, тим самим полегшуючи
зв’язок між членами. У цьому аспекті можна відзначи-
ти соціалізуючу й культурну функцію цих сайтів.
Словом, як ніколи до цього, уперше вдалося забезпечи-
ти настільки розвинутий та швидкий зв’язок між вихід-
цями із села та подолати бар’єр місця й часу, і таким
чином хоча б частково вирішити питання, що виникли
через самотність та перебуванням на чужині. Не варто
забувати, що серед тих, хто обмінюється повідомлення-
ми на сайті, є люди із сільським корінням, які живуть за
межами певного населеного пункту (особливо ті, хто
живе за кордоном). Можна зауважити, що, віддалив-
шись від села, люди починають частіше відвідувати
сільські сайти, надавати їм більшого значення, вста-
новлювати за допомогою цих сайтів зв’язки. Ті, хто
живе в близько розміщених до сіл містах, якщо вони не
мають родичів за кордоном і не виконують обов’язки у
створенні сайту, зазвичай досить рідко відвідують поді-
бні сайти. Наявність у цих розділах окремих відділів
для відвідувачів та членів, неможливість написати
повідомлення та неодноразовий перегляд відвідувача-
ми сайту якогось певного повідомлення – усе це демон-
струє тенденцію з боку вихідців із села створити у вір-
туальному світі особливий приватний простір. Це спо-
стереження є дійсне також і для всіх сайтів, що засно-
вані на принципі членства. Можливо, села пізнього
періоду і є цими сайтами; іншими словами, світ – це
глобальне село, а такі сайти – райони цього села. У
цьому пункті старе розуміння села вичерпується, а в
такій зміні понять віртуалізація села має вплив не мен-
ший, аніж глобалізація світу.
Розділи «Форум», «Анкетування», «Повідомлення»,
«Новини», «Те, що надходить від вас», «Найчитаніше/
Найзавантажуваніше» покликані визначити схиль-
ності, уподобання, допомогти особистісному розви-
ткові членів і відвідувачів сайтів. Анкети складають-
ся з питань на теми популярної культури, які можна
побачити чи не на всіх сайтах, як-от: «Де ви проведе-
те літню відпустку?», «Вік відвідувачів/членів», «Ваш
вік», «Що важливо для вас?», «Чи схвалюєте ви про-
даж нерухомості іноземцям?», «Кому вигідний кари-
катурний скандал?», «Ваші враження від стрічки
“Долина вовків – Ірак”», «Чи подобається вам нова
версія нашого сайту?», «Ваш улюблений розділ», «Хто
в цьому році стане чемпіном?», «За яку команду ви
вболіваєте?» (тут на сайті http://tokca.de, поруч із
«Фенербахче», «Ґалатасараєм», «Бешикташем», роз-
міщено й місцеву команду «Денізліспор») тощо.
Розділи, заголовки яких читають або завантажують
найчастіше, також мають певне анкетне значення.
На сайті с. Боздаг (www.bozdagli.com) як найпопу-
лярнішу було визначено статтю «Вихідці із с. Боздаг
зустрілися на пікніку» (23 перегляди), а найбільше
завантажень (10 разів) припадає на народну пісню
«Моя люба Айше», яку озвучив Озай Гьонлюм (10
завантажень). Іншими важливими файлами, що
завантажують із цього сайту, є музичні файли:
«Зейбек Таваса», «Хармандали», «Вітер світанку»,
«Розквітлі троянди», «Шляхи Аджипаяма», «Півні
Денізлі», «Тітка Кезбан», «Керімоглу». Ці файли вихо-
дять на перший план як найулюбленіші витвори
культури в музичній і танцювальній традиції регіону.
На інших сайтах також можуть подаватися новини,
пов’язані з минулими подіями, про які повідомлялося
в оголошеннях і посланнях (www.yesilyaka.com і
под.). Під головним заголовком «Повідомлення»
інформують про сільські справи, заручини – весілля
– обрізання, зібрання земляцтва, святкування, закін-
чення мисливського сезону та ін. Що ж до форуму, то
там відвідувачі діляться думками стосовно різних
тем, а в розділі «Те, що надійшло від вас» викладено
вірші, оповідання, новели та інші літературні спро-
би, написані переважно відвідувачами сайту.
Одразу ж упадає в око значна увага, що її приділяють
на цих сайтах розділам, пов’язаним з культурою.
Наприклад, якщо не брати до уваги розділи повідо-
млень, спрямовані на встановлення зв’язків, то голов-
ною причиною такої популярності цих сайтів серед
відвідувачів є те, що вони містять детальні відомості
про культурну своєрідність регіону. Типові елементи
також породжують різноманітність цих сайтів. Знову ж
таки, дійсність, яка породжує традиції, з яких склада-
ється національна культура на ґрунті регіональної різ-
номантності, завдяки віртуальному світові вивляє себе
ще відкритіше. Інакше кажучи, процес націоналізації
за допомогою подібних сайтів, заснованих на принципі
об’єднання, відбувається потужніше й швидше. Головна
функція таких сайтів – нести зміст, який розвиває та
зміцнює цілісність і єдність турецького народу.
На сільських сайтах легко можна здобути значний
обсяг інформації, пов’язаної з різними традиціями, що
утворюють турецьку культуру; за бажанням, ці відо-
мості без перешкод завантажують у постійну пам’ять
комп’ютера. Якщо завважити, що написані фолькло-
ристами дослідження сіл загалом звернено до акаде-
мічного середовища і що лише малу їхню частину
могли б надрукувати, а через це вона б залишилася
обмеженою з погляду використання, – то тоді легко
зрозуміти велику функціональність таких сайтів, які
можна назвати також віртуальними дослідженнями
сіл. Розмаїття місцевої культури можна подавати у
вигляді самостійних одиниць (кухня нашого села тощо)
Небі Оздемір. Дослідження сіл в Інтернеті
ISSN 01306936 / Народна творчість та етнографія / №5 2010
16 Фольклорний вимір культури
чи під різними заголовками (спогади та ін.). Нижче
надається інформація про деякі з таких заголовків:
А. Музика й Танці: Як це бачимо на сайті с. Єшільяка,
на головній його сторінці звучить інструментальна
музика. Сайт с. Егрідере (р-н Чайкара) відкривається
під супровід мотивів, виконуваних на інструменті ней.
Подібно до сайту с. Токча, де є такі розділи, як «Слухай
музику онлайн», «Пряма телетрансляція з м. Чівріль»,
«Радіо та телебачення онлайн», на сільських сайтах
наведено інтерактивні адреси різноманітних радіо- та
телеканалів, особливо тих, мовлення яких має місцеве
чи національне спрямування. За бажанням, відвідува-
чі, переглядаючи сайти, мають можливість слухати та
дивитися трансляції радіо та ТБ, де переважно озвучу-
ють місцеві музичні твори. На цих сайтах представлено
записи мелодій місцевих народних пісень, що часто
подаються разом з текстами. З огляду на це, такі сайти
виступають у певному сенсі віртуальним архівом
турецької народної музики. Під такими заголовками,
як «Наша народна пісня в Хайдані» (www.yesilyaka.
com), «Народні пісні», можна прослухати відомі місцеві
народні пісні. На сайті с. Боздаг (www.bozdagli.com)
список найбільш завантажуваних треків складається
виключно з аудіофайлів місцевих народних пісень. Із
цих музичних народних творів (зокрема, пісні «Моя
люба Айше», «Зейбек Таваса», «Хармандали», «Вітер
світанку», «Розквітлі троянди», «Перед твоїм домом»,
«Дороги Аджипаяма», «Півні Денізлі», «Тітка Кезбан»,
«Керімоглу») значну частину прокоментували Озай
Ґьонлюм та інші місцеві митці. «Зейбек Таваса»,
«Хармандали» та «Керімоглу» одночасно є назвами
основних місцевих танців. На сайті с. Єшільдере можна
знайти важливу інформацію як про місцеві чоловічі
танці (зейбеки Чівріля, Айдина, Аджипаяма, Муґли, Алі
Йорюка, Авшара, Аль Язми та «Ефе оюну»), так і про
танці, що їх виконують разом із жінками («Сепетчіоглу»,
«Фінджан», «Киз оюну», «Хармандали»).
Б. Кухня: Чи не на всіх сільських сайтах розміщено
інформацію про страви, їжу, напої, накривання столу,
притаманні певному регіонові. На деяких сайтах рецеп-
ти цих страв супроводжуються фотокартками з їхнім
зображенням. Місцеві страви подано під такими заго-
ловками, як «Відомі страви Пашаджика» (р-н Ушак,
с. Баназ), «Кухня» (пров. Зонгулдак, р-н Чайджума,
с. Чомлекчі), «Страви / Смак» (р-н Чайкара, с. Егрідере).
Коли представляють с. Єшільяка як «Анатолійський
яблуневий сад», а с. Сариваді – як країну грецького
горіха та винограду, то на перший план виступають
місцеві традиційні страви.
В. Мова та література: На сільських сайтах під
заголовками «Будова мови», «Наш словник» та інших
обов’язково зустрічаються супроводжувані словни-
ками й текстами (вірші, повідомлення, спілкування,
спогади та ін.) цикли публікацій, присвячені опису
особливостей місцевого говору. Завдяки Інтернету
національним та глобальним споживачам пропону-
ють численні анонімні й авторські літературні твори:
вірші, народні пісні, епоси-дастани, загадки, частівки-
мані, новели, оповідання, прислів’я, приказки й
молитви. З одного боку, продемонстровано твори,
що належать до усної літератури або ті, які живлять-
ся, надихаються та створені на ґрунті цієї усної літе-
ратурної традиції, з другого ж, представлено важливі
літературні твори (вірші, новели тощо) письмової
літературної традиції. На противагу скрутним часам
минулого в наш час завдяки Інтернету відразу зросла
кількість нових чи ще невідомих поетів, новелістів,
котрі черпають натхнення в письмовій чи усній
народній традиції. На сільських сайтах у розділах під
назвами «Топ-10 Саду поезії», «Вірші», «З-під вашого
пера», «Література та вірш» є можливість виразити
багато своїх прихованих талантів. У віршах під заго-
ловками «Моя принцеса», «Наше село», «Сніжинка»,
«Зустрітися з тобою очима», «Не можу любити тебе»,
«Ти», «Німецький сон», «Стежками полонини»,
«Змінні цінності», «На згадку про Ісмаїла», «Чужина»,
«Міст», «Лавка краси», «Хочу плакати», «Млин» «Тітка
Фадіма», «Терен», «Розмова», «Журавлі», «Молитва»,
«Бути батьком», «Вони були Матерями з великої
букви», «Сваха», «Туга» (www.egriderekoyu.gen.tr)
висловлені почуття анатолійської людини. У цих
віршах панують асоціації й мотиви (кохання, приро-
ди, батьківщини, чужини, розлуки, відданості цін-
ностям, туги, материнства, батьківства), пов’язані з
тими, хто багато втратив чи спинився на чужині.
Анатолійська людина, замість того, щоби виливати
жаль піснею, пишучи та публікуючи у віртуальному
світі свої вірші, шукає собі розраду від проблем і
спільника в радості. З певної точки зору, цими оригі-
нальними творами літературна традиція ашиків про-
довжує своє існування у віртуальному світі. Можливо,
зменшилася кількість ашики, що мандрували із сазом
у руках, натомість в Інтернеті з’явилися «віртуальні
ашики», які, живлячись усною традицією, створю-
ють віршовані рядки та висловлювання. Окрім того,
ті повідомлення, що зазвичай сприймають у їхньому
інформаційному контексті, водночас часто мають
поетичні особливості. Навіть коли анатолійська
людина спілкується повідомленнями у віртуальному
світі, вона залишається вірною місцевому літератур-
ному стилеві так, ніби веде звичайну розмову.
Повідомлення та вірші, що демонструють багатство,
різнобарвність та особливості говірок турецької
мови, містять у собі досить важливі підказки для
лінгвістів. На сільських сайтах (наприклад, www.
yesildere.com) розміщено такі прислів’я, як «Позич
коня – і станеш другом; віддай доньку – і станеш
ворогом», «Під одним деревом може влягтися тисяча
овець», «Не наближайся до чорного казана – замур-
заєшся», «Рука лагідна, а язик гострий», «Зглянешся –
злізеш з коня і пересядеш на віслюка» тощо, що від-
сутні в багатьох публікаціях. Приказки-мані є неза-
мінними витворами анонімної літратури, які часто
подані на сільських сайтах під самостійними заголо-
вками. На сайті с. Єшільдере зі збереженням особли-
ISSN 01306936 / Народна творчість та етнографія / №5 2010
17
востей діалекту опубліковано понад сорок частівок-
мані, зібраних від найвідомішої оповідачки села Азізе
Тейзе (Тітки Азізе), ось одна з них:
Шовковиця плодоносить,
Її листя опадає.
Якщо хлопець більший, а дівчина менша,
Коли вони обнімаються, це їм пасує.
Фортеця близька до фортеці,
Виходьте, подивіться на дим.
Мені не подобається ваш хлопчик,
Хай навіть подарує тисячу прикрас.
Чорний поїзд набирає швидкість,
У руці хусточка майорить,
Надішли мені, кохана, листа,
Хай серце ним втішиться.
Край моєї хустки розшито,
Важко тому, хто закохався.
Райська діва або ж янгол та,
Що обіймається зі своїм коханим.
На сайті с. Егрідере (р-н Чайкара) розміщено важли-
ву інформацію про одного з місцевих поетів-ашиків
Мустафу Бала та його поеми. Цей епізод, демонструю-
чи продовження життя ашикської традиції у віртуаль-
ному світі, обов’язково приверне увагу дослідників цієї
традиції. Досить цікавими з огляду на представлення
різних поетичних вимірів усної літератури є викладені
там-таки відомості про одну з жінок – традиційних
акторок того села – Фадіме Хала (Тітка Фадіме) та запи-
сана від неї віршована оповідь під назвою «Дастан про
Куртдаг (Вовчу Гору)». На сайті Спілки вихідців з
Боздага можна прочитати зібрані в цій місцевості
загадки (30 штук), анекдоти, гумористичні оповіді
(розмови в кав'ярнях, жарти тощо).
Г. Перехідні періоди: Один з найважливіших розді-
лів цих сайтів пов’язано з оголошеннями про зміну
соціального стану. Під заголовками «Весілля /
Одружені», «Я тільки-но народився / Привіт життю! /
Життя, привіт!» «Він тепер солдат», «Ми одружуємося»,
«Ті, кого ми втратили» (www.yesilyaka.com), «Померлі»
(www.egriderekoyu.gen.tr), «Новини нашого села /
Вітання / Некролог» (http://comlekci67_sitemynet.
com), «Новини про смерті, весілля та суннети» (www.
kocapinar.net) повідомляють про зміни, що відбулися в
житті селян певного населеного пункту. Розділ «Наші
традиції» зазвичай охоплює минулі часи. Читання заго-
ворів на одужання та вигнання злих духів, що посідає
важливе місце в усній традиції, у наш час здійснюють
також завдяки цим сайтам. Так само вітальні послання
й співчуття, розміщені в розділах повідомлень, ґрунту-
ються на висловлюваннях (є наративами) усної тради-
ції. Важливу частину повідомлень і віршів, знову ж
таки, на цих сайтах становить освідчення в коханні:
молоді дівчата й хлопці з однієї місцевості, використо-
вуючи різні псевдоніми, можуть знайомитися між
собою, не чекаючи на свято, весілля чи нагоди біля
джерела. Навіть якщо у віртуальному світі («Написи на
стіні», «Любовні повідомлення», «СМС-повідомлення»
тощо) деякі фрази (як-от, «Якби небо було листком
паперу, а море – пляшкою чорнил, то й тоді мені б
цього не вистачило, аби висловити свої почуття до
тебе», «Як тримаю твої руки, перед очима минають усі
пори року», «При зустрічі твоїх очей з моїми з
Чумацького Шляху падає зірка», «Моє серце вогке, бо
плаче в затишних кутках, а його колір потьмянів, бо ти
часто вивішувала його на сонці, аби просохло») є ста-
лими висловами почуттів, усе одно вони містять місце-
вий колорит. Подібно до сайту с. Єшільдере (р-н
Чівріль), на подібних сайтах докладно розкриваються
такі теми, як «Запрошення на військову службу» та
«Проводи до армії». Традиції місцевого весілля пред-
ставлено на сайті с. Егрідере під заголовком «Наші
весілля». На цьому ж сайті в розповіді про суперечки
між свекрухою та невісткою подано вірш, що його
записав почесний муфтій Орхан Ерсой, де йдеться про
інститут сватання (www.egriderekoyu.gen.tr).
СВАХА
Сватання – це мистецтво, яке вимагає глибокої тонкості,
Більше того, вимагає терпіння й чесності.
«Посередник», який вдягає вишукані шкарпетки,
Не повинен бути чужим до традиції «посередни-
цтва».
Відомим є вислів: «Не можна принижувати посланни-
ка».
Свасі належить обов’язок екзаменувати дівчину.
Спочатку подивиться, чи чистий, чи облаштований
туалет?
У хліві корови доглянуті, годовані?
Загальна чистота, загальний устрій дому:
Чи до шухляд уважно ставиться, чи старанність
присутня?
Потім ніби захоче пришити ґудзика на рукаві,
Знайде нитку-голку і попросить протягнути нитку у
вушко голки.
Таким чином непомітно перевірить зір дівчини:
Чи не близорука, чи є в неї здібності?
В око ніби щось попало – авжеж, це теж хитрування,
Скаже дівчині: «Гей, люба, подуй мені в око!»
Подивиться, чи є запах з рота,
Чи доглянута, чи слухняна кицька цього дому?
Чи одягнена дівчина чисто, зі смаком?
Чи вбрана неохайно, недоречно?
Небі Оздемір. Дослідження сіл в Інтернеті
ISSN 01306936 / Народна творчість та етнографія / №5 2010
18 Фольклорний вимір культури
Огляне все: китиці на поясі,
Візерунок на шкарпетках.
Чи кисле обличчя, чи очі посміхаються?
Як розмовляє, як себе веде?
Чи хвора, чи худа, чи обличчя зблідло?
Чи здорова, чи вгодована, чи товста?
Чи робить намаз, чи читає «Коран»?
Чи вміє вишивати, плести мереживо?
Які страви полюбляє, а які не полюбляє їсти? –
Майстерно дізнається необхідні відомості.
Важливіший за звіти таємних служб звіт свахи.
Інакше все життя, як горб, буде нести відповідальність.
Духовне й матеріальне – все на совісті свахи:
Суддя не може підтримувати лише одну сторону.
Людині, що зветься свахою, потрібна надзвичайна
дипломатичність.
Те, що вона каже, – закон, їй довіряють.
Натомість, кажучи при одруженні: «Ти – моя доля,
Я теж тобі довіряюся», можна нажити неприємностей.
(Тобто, одружені на підставі хибних висновків сімей-
ної свахи будуть мати до неї претензії.)
Розміщені на сільських сайтах фотографії з минувши-
ни весіль, зустрічі з хаджу, проводів до армії становлять
собою дуже важливі місцеві відомості, корисні для порів-
няльного аналізу та дослідження перехідних періодів.
Д. Розваги: З погляду вивчення системи традицй-
них розваг велике значення мають розміщені на сіль-
ських сайтах фотографії місць відпочинку й прогуля-
нок, археологічних пам’яток, полонин, фауни та
флори, водоспадів, мостів / джерел, лісів, поруч із
зображеннями тих заходів, які там відбуваються (уро-
чисті обіди, святкування, фестивалі тощо). Сільські
сайти виконують дуже важливі функції в процесі фор-
мування фондів та організацій. Завдяки Інтернету
збільшилися число різноманітних зборів, святкувань,
які відбуваються кожного року в призначений день,
та кількість їхніх учасників. Прикладом цього є свят-
кування, удруге влаштоване в 2006 році спілкою вихід-
ців з Боздага р-ну Чівріль. На стадії підготовки цього
заходу були враховані висловлені в надісланих повідо-
мленнях побажання селян, особливо щодо приурочен-
ня дати святкування до часу відпусток тих вихідців
села, які мешкають далеко, а також щодо часу весіль
місцевих селян. На цьому сайті можна знайти відомос-
ті (фото, статті) про страви (кешкек, м’ясна страва та
ін.), ігри (змагання в мішках, перенесення яйця в
ложці), танці (фольк лорний колектив Егейського регі-
ону) та учасників згаданого святкування.
На сайті с. Егрідере під заголовком «Традиції» доклад-
но представлені місця, де танцюють місцевий танець
хора. На всезагальному святкуванні весни, яке було
оганізовано Спілкою культури та солідарності уро-
дженців сіл Боздаг і Баят в Ізмірі, влаштовували різні
розваги (шаховий турнір та ін.) та проводили різні кон-
курси. Поруч із такими призами за перемогу на змаган-
нях, як каблучка, аудіокасета, телевізор, соковижимал-
ка, дуже важливим, з точки зору демонстрації переваг
такого роду об’єднань, стало вручення книги під назвою
«Ці божевільні турки». На сайті одного об’єднання роз-
міщено досить цікаве повідомлення, що його відправи-
ла Спілка культури та солідарності бойнуїнджелійських
йюрюків, у якому запрошували земляцтво с. Бозбай на
Перший з’їзд йюрюків, що відбувся 20 червня 2006
року в районному центрі Ердемлі (пров. Мерсін). Ця
подія стала прикладом того, як постає національна
єдність і згуртованість у різних контекстах (розвага,
Інтернет та тощо). Також адреси споріднених сайтів
наведено під заголовками «Сайт Братів», «Сайт друзів»,
«Приєднуйся до сайту», «Корисні посилання», і вони є
іншим виявом цієї тенденції.
Установлено, що під заголовками «Розваги» усі сайти
зазвичай пропонують різноманітні електронні ігри.
Пропонуючи такі види ігор, як «Флеш ігри», «Спортивні
ігри» (Billiards, Soccer, Quickshot та ін.), «Пізнавальні
ігри» (Typer Shark, Alphabet Soup, Boo тощо), «Ігри-
кросворди» (Blox forever, Cube Buster, Collapse та ін.),
«Ігри-місії» (flashman, Tetris, Zuma тощо), «Ігри-
пригоди» (Black Knight, Heavy Weapon, AİB та ін.),
«Дитячі ігри» (Pig on the Rocket, Mega Jump, 2 Many
Bugs, franky fish тощо), «Інші ігри» (Cartoon Network,
MSN Games та ін.), ці сайти намагаються збільшити
кількість відвідувачів. Black Knight, Heavy Weapon, 3
foot Ninja – це найбільш популярні ігри-пригоди.
Заслуговує на увагу факт потужного розвитку цієї тен-
денції. Такі ігри, як Tavla, Batak, Okey, у які можна грати
онлайн, користуються попитом серед ігор, розміщених
у загальній ігровій системі. У випадку, коли люди, меш-
каючи в одному селі, не можуть побачитися, завдяки
Інтернету вони зустрічаються за одним гральним сто-
лом.
Такі елементи, як жартівливе відео, фотографія,
анекдот, анімація, графіті, карикатура, оповідання,
також пропонують у розділі «Розваги». Спорт теж є
одним з розважальних розділів сайту. Тут можна зустрі-
ти таку інформацію, як «Матчі Турецької Суперліги»,
«Стан рахунку», «Обговорення», анкети на тему «Хто
стане чемпіоном», фотографії із зображенням футбо-
лістів команди с. Токча в Німеччині, які наприкінці
матчу тримають у руках турецькі прапори, фотографії
футбольної команди с. Чомлекчі тощо. Віртуальний
конкурс краси можна оцінювати як певний вид розваг,
а особливо на сільських сайтах, створених в інших кра-
їнах (наприклад, http://tokca.de). Підсумовуючи,
можна сказати, що змінюються як засновані на усній
традиції сільські сайти, так і, відповідно, розважальні
традиції, структура, світ і розуміння різних за віком
засновників та адміністраторів цих сайтів та їхніх від-
ISSN 01306936 / Народна творчість та етнографія / №5 2010
19
відувачів. Водночас види розваг, що згадано під назва-
ми «Спогади» або «Наші традиції», живуть у спільній
пам’яті і навіть, як це видно на прикладі с. Боздаг, роз-
виваються.
Е. Вірування: Один з найважливіших розділів сіль-
ських сайтів пов’язано також з віруваннями. Найчастіше
зустрічаються привітання, повідомлення, статті, спо-
гади, що пов’язані з релігійними днями, місяцями та
ночами. Цю тему розкривають вітальні звернення з
нагоди свят кандилю, рамазану та курбану, статті під
заголовками «Хадиси», «О, рамазан!», «Проводи в
хадж», «Зовсім інша вечеря-іфтар», «Рамазан та піст»,
«Попередні рамазани», «Нестійкі цінності», «Свято
рамазану в селі» тощо, а також відео- й фотозображен-
ня святкових вітань та внутрішнього й зовнішнього
оздоблення мечетей (www.egriderekoyu.gen.tr; http://
comlekci67_sitemynet.com). На одному з найрозвинуті-
ших серед сільських сайтів сайті с. Токча під заголов-
ком «Релігійний розділ» розміщено підзаголовки «Коран
та наука», «Есма-юль Хюсна», «Молитви під час омовін-
ня», «Здійснення намазу», «Життя нашого Пророка»,
«Іслам та обов’язки», «Що таке віра?», «Що таке релі-
гія?», «Обов’язкові релігійні приписи 32/54»,
«Спеціально для дітей», «П’ятниця та п’ятничний
намаз», «Релігійні оповідання», «Релігійні свята», що
покликані навчити ісламу. Якщо взяти до уваги, що цей
сайт створив турок, який мешкає в Німеччині, слід
визнати за природний поступ те, що, разом з іншими
розділами, присвяченими культурі, у підготовці релі-
гійного розділу також було виявлено велику старан-
ність. На цьому ж сайті під заголовком «Розваги» зна-
ходимо підзаголовки «Сонник», «Щоденні прикмети»
та «Ворожіння на кавовій гущі», які містять описи й
коментарі відповідних символів. У цьому розділі деталь-
но описано, як перевертати філіжанку з кавою, як її
охолоджувати, як пояснювати різні символи (запаль-
ничка, вівця, скринька, скрипка, Караґьоз, орел, граль-
ні карти, залізниця, терези, кінь, дитина та багато ін.);
усе розповідається в детальній формі. Розміщені на
інтерактивній сторінці с. Кoджапинар (р-н Самсун)
молитви (www.kocapinar.net) є оригінальним витво-
ром турецької культури.
Є. Архітектура, одяг, вироби ужиткового мистец
тва, інструменти й матеріали: На досліджуваних сай-
тах зазвичай розміщено відеозображення, є також
фотографії будівель (будинків, мечетей, клунь тощо),
інструменти й матеріали для їхнього оздоблення, виро-
би ужиткового мистецтва. Фотографії, пов’язані з
повсякденним життям або особливими днями, містять
інформацію про традиційний місцевий одяг та стиль
прикрас. На сайті с. Егрідере (р-н Чайкара) є фотогра-
фії різних речей (швейна машинка, дзбан-кюфе, гле-
чик, ліхтарик, мітла, тринога та ін.), виробів мистецтва
(дерев’яна колиска, арочні кам’яні двері, вулик, різь-
блений кам’яний комин, рукодільний виріб для посагу
тощо), інструментів (сокира, лопата, сапа, молоток,
кувалда, ковадло, чілері, мотика, точило, коса, терези
та ін.) і кухонного посуду (мідна таця, дзбан-бакрач,
мідний глечик, стільниця, ситечко, мідна каструля, гле-
чик для води тощо). На цьому ж сайті є інформація про
місцевих умільців.
Ж. Народна медицина: Майже на всіх сільських
сайтах є розповіді про місцеву фауну, підкріплені чис-
ленними фотографіями, натомість замало інформації
стосовно народного лікування. На сайті с. Егрідере під
заголовком «Портрети» можна знайти різноманітні
відомості про ліки та народні методи лікування Хаджи
Юсуфа Коджи, відомого на прізвисько «Володар рос-
лин».
На цьому сайті з різною наповненістю представлено
й інші культурні традиції, що були подані раніше під
кількома заголовками, однак визначення й коментар
усіх цих елементів та традицій не є метою цієї роботи.
Сфера сільських сайтів за кількістю та якістю потребує
окремої серії наукових досліджень. Наше дослідження
покликане привернути увагу спеціалістів у цій галузі
до різноманітного поєднання традицій, які утворюють
культуру. Між іншим, у висновках представлено нові
пропозиції для тих етнографів/культурологів, які оста-
точно не визначилися в житті відносно своєї функції та
позиції.
***
Індустрія, побудована на ностальгії, та, опосередко-
вано, культура як галузь економіки перебувають серед
основних секторів сучасного світу, при цьому регіо-
нальна різноманітність і, природньо, рівнодійна сила
цих складових значною мірою живиться національною
культурою. Медіа та Інтернет є тими головними рушій-
ними силами, які дозволяють цим індустріям стати
незалежними секторами, і для цього процесу досить
важливе значення мають такі феномени, як реклама,
мода, культура споживання, дизайн, створення марки/
іміджу/враження. Завдяки зазначеним чинникам тра-
диційна культура переноситься в стан активної пам’яті
задля появи нових оригінальних витворів. Питання
популяризації, масовості, перенесення місцевого в гло-
бальне, обезцінення значення традиційного та повтор-
не його відкриття в різних контекстах, культура наслі-
дування тощо стають предметом дискусій під час обго-
ворень теми «традиція і завтрашній день». З огляду на
це, ті, хто переносить традицію в майбутнє, є переваж-
но позатрадиційними чинниками. На жаль, багато
науковців, схильних до заморожування, консервування
традицій та пов’язаних з ними відомостей, залишають-
ся поза межами цієї групи. Натомість помітними є
зусилля щодо перенесення цих культур, які різними
засобами і в різних контекстах живляться традиційним
корінням, у майбутнє, і приклади таких зусиль ми
бачимо в цьому дослідженні. Зазначимо тут сайт
с. Токча (див. підзаголовок «Ринок Токчі»), де закоха-
ний у традицію засновник/керівник сайту, підписуючи
назвою свого села різноманітні вироби (одяг, келих,
прикраси-сувеніри), які він на цьому сайті продає, уже
давно спромігся перетворити ім’я села на марку.
Небі Оздемір. Дослідження сіл в Інтернеті
ISSN 01306936 / Народна творчість та етнографія / №5 2010
20 Фольклорний вимір культури
Література
Переклад з турецької Омера Дерменджі, Ірини Покровської
Висловлюючися влучніше, в інтерактивному середови-
щі, з одного боку, постають умови для життя культури,
а з другого, набуває ваги також традиція як галузь еко-
номіки, і ці двоє постійно перетікають одна в одну.
Культурологи майбутнього будуть своєрідними інже-
нерами пам’яті, професіоналами, економістами культури.
У цей період, коли кожну сферу життя створюватимуть
заново, народна пам'ять та культура, які складаються зі
своєрідних даних та відкриттів, перебуватимуть у полі
зору дослідників культури. Слід також звернути увагу на
те, що останнім часом будь-яке явище розглядають як
культурний феномен. Засновників і адміністраторів сіль-
ських інтерактивних сторінок можна вважати своєрідни-
ми «акторами аматорської культури». До створення ака-
демічної та професійної культури ці та подібні чинники
продовжать надавати послуги в цьому секторі, а Інтернет
пришвидшить процес професіоналізації. Можливості та
принципи віртуального світу стають причиною корінних
змін у житті і, відповідно, у тих галузях науки, що вивча-
ють життя. Завдяки Інтернету, через інтерактивні сторін-
ки сіл і містечок, здійснюються спроби створення й опри-
люднення сільських віртуальних досліджень. Масова
комунікація ніколи не розвивалася, не поширювалася так
стрімко і не була такою доступною, як зараз. Дослідження
та оцінки академіків і професіоналів, які жили до епохи
Інтернету, поступово втрачають вагу. Зокрема, носії тра-
диції, не чекаючи на посередників, обрали шлях опану-
вання, збереження й розвитку власної пам’яті, удоскона-
люючись у різних сферах, і найперше – у сфері масової
комунікації. Як показано вище на прикладах, традиції в
інтерактивному світі живуть та процвітають, інколи до
них додаються нові. Різновиди національної та регіональ-
ної людської пам’яті, що зветься цивілізацією, зберігають-
ся, розвиваються та є презентовані громадськості в музе-
ях та бібліотеках віртуального світу, а також на сайтах
сіл – селищ – містечок. Таким чином культура перестає
бути залежною від обсягу пам’яті носіїв усної культури. І
насамкінець, на інтерактивних сайтах / у селах утворю-
ються, змінюються та зберігаються традиції, що форму-
ють культуру і, відповідно, цивілізацію.
1. Artun, Erman. Türk Halkbilimi. –
İstanbul: Kitabevi Yay., 2005.
2. Goldstein, Kenneth. Sahada folklor
Derleme Metotları / Çev. Ahmet E. Uysal, –
Ankara: Kültür Bakanlığı Yay., 1997.
3. Örnek, Sedat Veyis. Türk Halkbilimi. –
Ankara: Kültür Bakanlığı Yay., 2000.
4. Ülkütaşır, M. Şakir. Cumhuriyet’le
Birlikte Türkiye’de folklor ve Etnografya
Çalışmaları. – Ankara: Başbakanlık Kültür
Müsteşarlığı Yay., 1973.
http://citakliyiz.somee.com/citak/
citakliyiz
http://comlekci67_sitemynet.com
http://tokca.de
www.adiller.com
www.Bozbay.net
www.bozdagli.com
www.egriderekoyu.gen.tr
www.himiroglu.com
www.karahalli.net
www.kocapinar.net
www.sarivadi.com
www.yesildere.com
www.yesilyaka.com
|