Бамси Бейрек у контексті героїчної подорожі та процес навчання

In this article the popular folk narrative, «Bay Büre Beg Oglı Bamsı Beyrek Boyı» in the Dede Korkut Book, is analyzed within the context of heroic adventure. The actions of the hero is considered with the universal formula of the initiation rituals. Bamsı Beyrek, after the extraordinary birth, star...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2010
Автор:	Туба Салтик Озкан
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2010
Назва видання:	Народна творчість та етнографія
Теми:	Епічний світ традиції
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37965
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Бамси Бейрек у контексті героїчної подорожі та процес навчання / Туба Салтик Озкан // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 5. — С. 48-52. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-37965
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-379652012-10-27T12:09:36Z Бамси Бейрек у контексті героїчної подорожі та процес навчання Туба Салтик Озкан Епічний світ традиції In this article the popular folk narrative, «Bay Büre Beg Oglı Bamsı Beyrek Boyı» in the Dede Korkut Book, is analyzed within the context of heroic adventure. The actions of the hero is considered with the universal formula of the initiation rituals. Bamsı Beyrek, after the extraordinary birth, started to journey as an initial adventure and returned to the starting point of the adventure, having been transformed in the end of the narrative. This journey occurs in a circular line. While the departure of the hero is the symbol of being grown up, the initiation part is the hard process of exams. And the way back home symbolizes the rebirth of the hero, by leaving his old life and entering the adult’s life. Bu makalede Dede Korkut Kitabı’ndan “Bay Büre Beg Oğlı Bamsı Beyrek Boyı” adlı anlatı, kahramanın yolculuğu esas alınarak incelenmiştir. Kahramanın eylemleri, erginlenme ayinlerinin yapısında yer alan evrensel formülle birlikte okunmuştur. Bamsı Beyrek, olağanüstü doğumunun ardından bir erginlenme macerası olan yolculuğuna başlar. Sınavlarla dolu bu yolculukta başarılı olur ve erginlenmiş olarak evine, maceranın başladığı yere geri döner. Bu macera dairesel bir çizgi üzerinde gerçekleşir. Yola Çıkış, büyümenin işaretiyken Erginlenme, sınavlarla dolu zorlu bir geçiş s ürecidir, Geri Dönüş ise erginlenen, dönüşen kahramanın eski hayatını terk ederek erişkinlerin toplumuna girmesini ve yeniden doğuşunu simgeler. 2010 Article Бамси Бейрек у контексті героїчної подорожі та процес навчання / Туба Салтик Озкан // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 5. — С. 48-52. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37965 [398.21:392.17](56) uk Народна творчість та етнографія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Епічний світ традиції Епічний світ традиції
spellingShingle	Епічний світ традиції Епічний світ традиції Туба Салтик Озкан Бамси Бейрек у контексті героїчної подорожі та процес навчання Народна творчість та етнографія
description	In this article the popular folk narrative, «Bay Büre Beg Oglı Bamsı Beyrek Boyı» in the Dede Korkut Book, is analyzed within the context of heroic adventure. The actions of the hero is considered with the universal formula of the initiation rituals. Bamsı Beyrek, after the extraordinary birth, started to journey as an initial adventure and returned to the starting point of the adventure, having been transformed in the end of the narrative. This journey occurs in a circular line. While the departure of the hero is the symbol of being grown up, the initiation part is the hard process of exams. And the way back home symbolizes the rebirth of the hero, by leaving his old life and entering the adult’s life.
format	Article
author	Туба Салтик Озкан
author_facet	Туба Салтик Озкан
author_sort	Туба Салтик Озкан
title	Бамси Бейрек у контексті героїчної подорожі та процес навчання
title_short	Бамси Бейрек у контексті героїчної подорожі та процес навчання
title_full	Бамси Бейрек у контексті героїчної подорожі та процес навчання
title_fullStr	Бамси Бейрек у контексті героїчної подорожі та процес навчання
title_full_unstemmed	Бамси Бейрек у контексті героїчної подорожі та процес навчання
title_sort	бамси бейрек у контексті героїчної подорожі та процес навчання
publisher	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Епічний світ традиції
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37965
citation_txt	Бамси Бейрек у контексті героїчної подорожі та процес навчання / Туба Салтик Озкан // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 5. — С. 48-52. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
series	Народна творчість та етнографія
work_keys_str_mv	AT tubasaltikozkan bamsibejrekukontekstígeroíčnoípodorožítaprocesnavčannâ
first_indexed	2025-07-03T19:48:00Z
last_indexed	2025-07-03T19:48:00Z
_version_	1836656445853007872
fulltext	ISSN 01306936 / Народна творчість та етнографія / №5 2010 Структурна подібність народних оповідань є пред- метом багатьох досліджень. У цій статті жанрову схо- жість розглянуто за принципом, описаним Джозефом Кемпбеллом у творі «Герой з тисячами облич», пере- кладеному на турецьку мову як «Безкінечна подорож героя». Д. Кемпбелл порівнює становлення героя в народних оповіданнях з подорожжю, ототожнюючи її з рухом Землі протягом року або із зернятком, яке проходить три фази становлення: відділення – зрі- лість – перетворення [2, с. 41]. У пропонованій розвід- ці з погляду теорії Д. Кемпбелла досліджується опові- дання «Бай Бюре Бег Огли Бамси Бейрек Бої» з «Книги Деде Коркута». Незвичайне народження та отримання імені У своєму дослідженні Д. Кемпбелл зосередив увагу винятково на подорожі героя, проте варто зважати й на обставини його народження, які відповідають певній моделі зачину в турецькому та світовому оповіданні. За традиційною наративною схемою, герой потрапляє до лона матері завдяки надзвичай- ній таємничій силі. Лорд Раглан у своїй праці «Традиційний герой» зауважив, що «умови, за яких герой потрапляє до лона матері, є незвичайними, через що він сприймається як син Божий». Власне, це й ставало своєрідною передумовою до майбутніх героїчних пригод. Традиційно герой народжується в подружжя, у якого довго не було дітей. Батько Бамси Бейрека Бай Бюре Бег на розкішних гостинах Баїндир-хана у присутності батьків, які мали синів, не може при- ховати смутку й гірко плаче. Огузькі беї глибоко співчувають горю бідолахи, вони здіймають руки до Всевишнього і в молитві благають Аллаха посла- ти йому сина. Минув час, і Бай Бюре став батьком. З цих молитов починається розповідь про головно- го героя. Крім незвичайного народження, варто зауважити й важливість обряду надання імені та уславлення відважності і сміливості героя. «У ті часи юнакові не давали імені, доки він не зітне голови і не проллє крові» [8, с. 69]. Очевидно, юнак, щоб здобути ім’я, має пройти незвичайну ініціацію, випробування сили та кмітливості. Учений-фольклорист Жан-Поль Ру в розвідці «Вірування тюрків та монголів» відсто- ює думку, що змужніння юнака ініціюється через вправність забиття тварини до смерті під час полю- вання (традиційного сюжету народних оповідань), що пов’язується з випробуванням готовності паруб- ка торкнутися жінки та вступити в шлюб. Тобто між здобуттям імені, зрілістю та одруженням існує тіс- ний зв’язок, і вправність пролиття крові здобичі під час полювання вказує на готовність до одружен- ня [6, с. 229]. У зазначеній розповіді йдеться про те, як парубок вирушає на полювання, визволяє крама- рів, вбиваючи кяфірів, які на них напали. Так він виправдовує надії оточуючих, підтверджує свою силу та здобуває право отримати ім’я. Цей подвиг демонструє зрілість парубка, знаменуючи новий етап у його житті та в розповіді про Бейрека. Відтак, найшановніший та наймудріший старійшина гро- мади – Деде Коркут – нарікає парубка іменем. Бамси Бейрек у контексті героїчної подорожі та процес навчання Tuba Saltik Ozkan. bamsı beyrek in the context of Hero’s Journey and the Initiation process. In this article the popular folk narrative, «Bay Büre Beg Oglı Bamsı Beyrek Boyı» in the Dede Korkut Book, is analyzed within the context of heroic adventure. The actions of the hero is considered with the universal formula of the initiation rituals. Bamsı Beyrek, after the extraordinary birth, started to journey as an initial adventure and returned to the starting point of the adventure, having been transformed in the end of the narrative. This journey occurs in a circular line. While the departure of the hero is the symbol of being grown up, the initiation part is the hard process of exams. And the way back home symbolizes the rebirth of the hero, by leaving his old life and entering the adult’s life. Keywords: Bamsı Beyrek, hero, adventure, initiation. Tuba Saltik Özkan. Kahramanin Yolculuğu bağlaminda bamsi beyrek ve erginleme Süreci. Bu makalede Dede Korkut Kitabı’ndan “Bay Büre Beg Oğlı Bamsı Beyrek Boyı” adlı anlatı, kahramanın yolculuğu esas alınarak incelenmiştir. Kahramanın eylemleri, erginlenme ayinlerinin yapısında yer alan evrensel formülle birlikte okunmuştur. Bamsı Beyrek, olağanüstü doğumunun ardından bir erginlenme macerası olan yolculuğuna başlar. Sınavlarla dolu bu yolculukta başarılı olur ve erginlenmiş olarak evine, maceranın başladığı yere geri döner. Bu macera dairesel bir çizgi üzerinde gerçekleşir. Yola Çıkış, büyümenin işaretiyken Erginlenme, sınavlarla dolu zorlu bir geçiş sürecidir, Geri Dönüş ise erginlenen, dönüşen kahramanın eski hayatını terk ederek erişkinlerin toplumuna girmesini ve yeniden doğuşunu simgeler. anahtar Kelimeler: Bamsı Beyrek, kahraman, yolculuk, erginlenme. Туба Салтик Озкан УДК [398.21:392.17](56) ISSN 01306936 / Народна творчість та етнографія / №5 2010 49 Герой вирушає в дорогу Наріжним сюжетом народних оповідань є прово- ди героя в дорогу. Д. Кемпбелл називає проводи героя в небезпечну мандрівку «закликом» (покли- ком до небезпечних пригод) і наголошує, що ця іні- ціація знаменує пробудження самосвідомості героя. «Адже це, – зазначає дослідник, – є нелегким випро- буванням, яке загартовує героя, ключовим періодом у його житті, подібно до народження чи смерті. Це перехід героя на новий рівень, де колишні ідеали та уявлення вже не виправдовують себе» [2, с. 65]. Після отримання імені Бейрек разом з огузькими беями вирушає на полювання, де йому вдається натрапити на слід косулі. Д. Кемпбелл стверджує, що в народних оповіданнях обов’язково наявний образ провісника, який також відіграє суттєву роль у ста- новленні героя, закликаючи його до здійснення чогось важливого [2, с. 65]. У згаданому оповіданні такою істотою можна вважати косулю, яку наздога- няв Бейрек. Вона ніби підштовхує, навіть провокує героя до пригод. Зазначимо, що провіщати героєві пригоди, на думку різних дослідників, можуть різні обставини. Наприклад, відомий дослідник В. Пропп охарактеризував вихід на полювання Бамси Бейрека разом з огузькими беями як віддалення від дому [4, с. 45]. Прикметно, що в «Книзі Деде Коркута» момен- тів, що знаменують початок нового важливого етапу в житті героїв, чимало. Отже, появу косулі під час полювання Бейрека та його віддалення від друзів через прагнення вполювати звіра можна розглядати з позиції як В. Проппа, так і Д. Кемпбелла. У свою чергу Ж.-П. Ру зазначає, що вбитий під час полювання звір (трофей), тобто здійснення першо- го вбивства в ініціації дорослішання юнака, сприй- мається громадою чоловіків племені як перша пере- мога, що надає право юнакові приєднатися до дорослих чоловіків племені та отримати право на одруження. Сила в поєднанні зі статевою зрілістю знаменує нове народження [6, с. 188]. Коментар Ж.-П. Ру цілком відповідає оповіді про Бамси Бейрека. Так, Бейрек мчить навздогін за косулею і потрапляє на угіддя, де мешкала Бани Чічек; коли герой дізнається, кому належать землі, – розтіка- ються ріки крові [8, с. 72]. Відповідно, полюючи на тварину, герой демонструє свою готовність до пригод-випробувань. Відбувається зміна цінностей та поглядів Бейрека. Він починає проявляти заці- кавленість до протилежної статі. Герой уже проде- монстрував мужність та приєднався до когорти чоловіків – досягнув біологічної зрілості, і йому необхідна присутність особи протилежної статі. Відповідно всі епізоди у творі невипадкові. Важливо й те, що реалізація такої зміни вимагала наявності жінки. Зміни відбувалися одна за одною. Бейрек був готовий до них, тому й персонаж, який підштовхнув героя до зміни, виник сам по собі [2, с. 69]. Д. Кемпбелл стверджує, що насамперед герой на своєму шляху зустрічає таємничу особу (найчастіше жінку або чоловіка похилого віку), яка дає йому зброю проти чудовиська [2, с. 84]. Критики назива- ють його «надприродним помічником». Д. Кемпбелл будує свою теорію і термінологічний апарат на ана- літичній психології та термінологічній системі Карла Юнга. Тому доречно звернутися до його робо- ти. У своїй праці «Чотири архетипи» К. Юнг згадує про фігуру мудрого наставника, який допомагає герою впродовж подорожі долати перешкоди [3]. На допомогу героєві мудрий наставник може приходи- ти в образі тварини, чоловіка похилого віку чи жінки, даючи корисні поради або магічні предмети для подолання перешкод і переходу на вищий щабель удосконалення. В. Пропп у праці «Морфологія казки» стверджує, що одним із семи персонажів, на яких тримається сюжет казки, є Порадник, що в усьому допомагає герою долати шлях вдосконалення. Він може бути як предметом, так і живою істотою (постає як чаклун-порадник) [4, с. 105–109]. У пригоді Бамси Бейрека порадником є Деде Коркут. Бейрек зустрічає Бани Чічек і отримує право одружитися з нею. Проте сватання дівчини – це три- вала процедура з традиційними обрядами, яка потребує особливих зусиль. Огузькі беї та Бай Бюре напружено обмірковують можливу кандидатуру свата. Зрештою, було прийнято рішення звернутися за допомогою до Деде Коркута, який на таке рішен- ня промовляє: «Друзі, коли ви мене відправляєте, то знаєте, що Делю Карчар убиває всіх тих, хто сватає його сестру» [8, с. 74]. З цих слів очевидно, що Деде Коркут і є тією надзвичайною силою, порадником. Коли перед героями постає потреба в мудрому порадникові – в оповідь входить Деде Коркут. У пев- ному сенсі архетип душі Деде Коркута [3, с. 87] є надприродною силою порадника. В оповіді Деде Коркут вирішує одну ситуацію в пригоді Бамси Бейрека. Коли Деде Коркут іде до Делю Карчара просити руки його сестри, той не зна- ходить собі місця від гніву. Делю Карчар наказує осідлати жеребця, щоб наздогнати Деде Коркута та покарати його. Коли він наздоганяє віщуна і вже підіймає над його головою меча, той мовить: «Якщо піднімеш меча, в тебе відсохне рука». З волі Аллаха рука Делю Карчара повисла в повітрі. Пророцтво Деде Коркута збулося [8, с. 75]. Відповідно Деде Коркут – уособлення Божого промислу. Ще К. Юнг акцентував увагу на зв’язку старого віщуна з Творцем [3, с. 94]. У наведеному прикладі Деде Коркут уособлює допомогу, яку герой чекає від Бога. Делю Карчар спокутує свою провину й обіцяє віддати сестру заміж за Бейрека. Деде Коркут звер- тається до Бога з проханням повернути руці Делю Карчара колишній стан. Однак Делю Карчар вису- ває низку нелегких завдань: «Приведіть тисячу верблюдів, які не бачили самки. Ще тисячу жереб- ців, які ще не піднімалися на кобил. Ще тисячу бара- нів, що не бачили овець. Ще тисячу безхвостих, безвухих собак. І ще тисячу бліх. І тоді ваше бажан- ня виповниться» [8, с. 75]. Деде Коркут запевняє, Туба Салтик Озкан. Бамси Бейрек у контексті героїчної подорожі та процес навчання ISSN 01306936 / Народна творчість та етнографія / №5 2010 50 Епічний світ традиції що всі вимоги буде виконано, і, зігнавши стада, про- вчає його. Зрештою Делю Карчар просить у Деде Коркута допомоги і віддає дівчину. Ця обставина ще раз підтверджує надприродні здібності Деде Коркута і його функцію в оповіді як порадника-віщуна. Від початку розповіді до кульмінаційного момен- ту минає певний час. За цей період герой зустрічає персонажів, які відіграватимуть важливу роль у пригоді, вони також будуть мешканцями місць дале- кої мандрівки. Д. Кемпбелл цю обставину охаракте- ризував як «перехід чарівного порогу, який уособ- лює відродження, символічно ототожнюється з животом кита. Герой, щоб здобути силу від першого порогу, замість того, аби віддалитися від нього, роз- чиняється в невідомому просторі, і складається вра- ження, що він помер» [2, с. 107]. Д. Кемпбелл у своєму творі «Первісна міфологія» описує цей перехід як ритуал, що символізує нове народження. Долання героєм порогу рівноцінне ново- му народженню. Особу, яка віддалилася від громади, чекає низка випробувань. Щоб змінити самого себе далеко від суспільства, існує процес, який тлумачиться як символічна смерть. Після подолання всіх випробу- вань особа заново народжується. Герой, перед тим як зустрітися зі своїми випробуваннями, ознайомлюєть- ся з ритуалами, які перевіряють його готовність до пригод. Це ключники – охоронці порогу. Бамси Бейрек під час полювання, переслідуючи косулю, потрапляє в місця, недалеко від яких живе Бани Чічек. Коли Бейрек опиняється на цій терито- рії, за висловом Д. Кемпбелла, «він залишає свій звичний земний характер, як змія шкуру» [2, с. 10]. Бейрек переживає й емоційні зміни. Герой уперше опиняється поруч з особою протилежнї статі. Зміни, які переживає юнак у 13–14 років під час спілкуван- ня з жінкою, охоплюють процеси змужніння героя. Допомагає у спілкуванні молодих нянька Бани Чічек. Отже, нянька виконує роль «наглядача порогу». Зрілість Героя, який відгукнувся на заклик пригодницької мандрівки та перетнув магічний поріг, чекає нова земля. Цей новий світ з новими перешкодами (боротьба із чудовиськами, велетнями та потворни- ми істотами) випробовує розум та мужність героя, і тим самим готує до зрілості та наступного етапу подорожі. Д. Кемпбелл коментує це так: «Подолавши поріг, герой долає новий ряд випробувань і перехо- дить у новий невідомий світ» [2, с. 115]. Випробування відокремлюють героя від громади й усамітнюють його. Д. Кемпбелл намагається охарактеризувати містичність випробувань через проходження етапів зрілості [2, с. 115]. В оповіді перше випробування Бамси Бейрек пройшов далеко від дому, під час знайомства з Бани Чічек. Потім було випробування Делю Карчара, який вимагав принести йому неймовірне. Під час другого іспиту за допомогою Деде Коркута Бамси Бейрек отримав дозвіл на одруження з дівчиною. Бейрек опинився перед серйозним випробуванням, і нагорода була високою – одруження з коханою. Подібне траплялося з героями всіх світових опові- дань [2, с. 384]. Випробування демонстрували, як герой підготов- лений до дорослого життя [2, с. 119]. Ж.-П. Ру вва- жає, що в оповіді обов’язково має бути бій, перемо- гу в якому відважно здобуває герой. Так, у дастані «Огуз Каган» маємо описану подію під назвою «бій, який має виграти герой». На думку Ж.-П. Ру, це опо- відання досить заплутане, проте воно показує, що повернення героя до громади на правах дорослого чоловіка можливе за умови одруження з жінкою [6, с. 210]. Герой, щоб отримати кохання як нагороду, про- ходить складне випробування, яке Д. Кемпбелл характеризує як «зустріч з богинею» (яка народжу- ється в кожній жінці) [2, с. 139]. Якщо герой подо- лає випробування, про які він знає і на які очікує, він одружиться з жінкою, яка змінить його життя. Якщо одруження відбувається, соціальний та біоло- гічний статус героя в громаді змінюється. Однак, щоб отримати у винагороду кохання, необхідно подолати ще одну перешкоду. Бамси Бейрек, долаючи випробування Бани Чічек та Делю Карчара, отримує право на одружен- ня з Бани Чічек. Вона надсилає Бейреку кафтан, який він має одягнути й випустити стрілу. Там, куди впаде стріла, він повинен поставити весіль- ний намет. Весь вечір тривали приготування до весілля. Бейрек зібрав сорок парубків, поки вони пили та їли, на них напали сімсот кяфірів, які пере- могли та забрали в полон у фортецю Байбурт трид- цять дев’ять парубків і Бейрека. Оскільки одружен- ня Бейрека ще не відбулося внаслідок неочікуваної перешкоди, можна зробити висновок, що герой не досяг необхідного рівня. Для аналізу цього випробування можна звернути- ся до праці Д. Кемпбелла «Підкорення батьківського серця та обожнювання». Автор так коментує ці випробування: «Зазвичай усі випробування, пов’язані з боротьбою з різноманітними велетнями, закінчуються містичним, богинею – королевою землі» [2, с. 128]. Останнім і найскладнішим випробуванням для Бейрека стало його ув’язнення й рабство. Бейрек шістнадцять років перебував у полоні у фортеці. Одного дня під час обіду з кяфірами Бейрек грав на копузі. Він випадково зустрівся з купцями, які за наказом батька ходили по світу й розпитували про сина. Купці повідомили, що Бани Чічек мала одру- житися з Яртаджуком, сином Яланджи. Оскільки донька місцевого правителя була закохана в Бейрека, вона допомогла йому втекти з полону за умови, що він повернеться й одружиться з нею. Бамси Бейрек багато років провів на чужині, далеко від своїх рідних і близьких. У цей час вони отримали звістку про його смерть. Ніхто з рідних вже й не сподівався на його повернення. Відсутність ISSN 01306936 / Народна творчість та етнографія / №5 2010 51Туба Салтик Озкан. Бамси Бейрек у контексті героїчної подорожі та процес навчання героя можна трактувати як його символічну смерть перед новим народженням, початком нового періо- ду в його житті, що демонструє відхід минулого в небуття й початок нового етапу. Період ув’язнення має паралелі з реальним життям, коли дітей, які мали пройти ініціацію, залишали за межами села, щоб вони навчилися боротися з труднощами [7, с. 49, 50]. В оповіданні бачимо духовне зростання Бамси Бейрека. За шістнадцять років перебування в поло- ні завдяки своїй грі на копузі він здобув авторитет серед поневолювачів, підтвердженням чому є спіль- не бенкетування та взаємна приязнь [8, с. 79]. Герой може отримувати різні винагороди: чарівний меч, еліксир, важливі знання, просвітлення, зустріч із коханою [Voytilla 1999, с. 11]. Присутність Бамси Бейрека на бенкетуванні кяфірів дає йому змогу обмінятися інформацією з торговцями. Отже, це привід (заклик) до повернення. Зустріч з ними дещо суперечить твердженням Д. Кемпбелла стосовно останнього розділу про винагороду. Повернення Д. Кампбелл стверджує, що «герой після довгих поневірянь і пригод, які змінили його життя, має повернутися». Щодо повернення, він додає, «що, здобуваючи нові знання, які суттєво можуть впли- нути на оточуючих або на весь світ, герой має як ще одну винагороду принести людям сплячу красу- ню» [2, с. 225]. Герой, переживаючи пригоди, набуває неабияко- го досвіду, сили та мудрості. Для оновленого героя настає час повернутися на свою землю. Бамси Бейрек перебував у фортеці шістнадцять років. Як зазначалося раніше, тривале поневолення символі- зує його смерть. Утеча окреслилася лише після спіл- кування з купцем, який повідомив про одруження Бани Чічек. Звичайно, зустріч із купцем – це як дарунок долі, що ототожнюється з милістю Господа. Отже, ця зустріч є подією знаковою, своєрідним закликом повернутися. Д. Кемпбелл наголошує, що повернутися з тривалої подорожі можливо лише за допомогою надприродної сили. «Для героя, відтак, необхідне пробудження, пев- ний поштовх, можливий за рахунок підтримки над- природної сили» [2, с. 239]. Для визволення Бамси Бейрека недостатньо було заклику повернутися, нада- ного купцем. Врятуватися з в’язниці йому допомогла ще одна введена ззовні фігура – закохана в нього дівчина. Утеча з неволі була останнім випробуванням. Відповідно доньку правителя можна охарактеризува- ти як «наглядача порогу». Повернення – це ініціація родиною/племенем. З поверненням героя відбувається ритуал соціаліза- ції та входження у свою громаду, відродження з тими знаннями та мудрістю, які герой здобув про- тягом подорожі [7, с. 49, 50]. Д. Кемпбелл пояснює, чому герой, який успішно пройшов випробування, на зворотному шляху зару- чається підтримкою Бога: «Герой, який здобуває перемогу, може здобути підтримку Бога чи Богині, до того ж йому можуть доручити відповідальне завдання і направити з цілющим еліксиром поря- тунку до людей. У такому випадку на останньому етапі мандрівки героя у всьому підтримуватиме добрий чаклун» [2, с. 228]. Бамси Бейрек, звільнившись із фортеці, узяв най- кращого сірого скакуна й поспішив додому. Дорогою він зустрів озана, у якого попросив копуз. Так, під виглядом озана, він планував потрапити на весілля Бани Чічек. Зміна одягу символізує оновлення Бейрека, його відродження та воскресіння. Такий прийом надзвичайно часто використовують у народ- них оповіданнях як мотив «зміни форми». Усі пере- шкоди подолано, Бейрек як духовно, так і фізично здійснив повне перевтілення. Зауважимо, що Д. Кемпбелл звертає особливу увагу на перевтілен- ня героя, його очищення та духовне вдосконалення, яке стає можливим за умови постійних випробувань та вдосконалення [2, с. 270]. Бейрека не впізнати, довготривала подорож змінила його. За час його відсутності змінилася його родина, наречена та все довкола. Коли він увійшов до помеш- кання, ані мати, ані рідна сестра його не впізнали. Змінився також його рідний край. Повернувшись, Бейрек довідався, що його близький друг, замість того, щоб сумувати з приводу його зникнення, заручився з його нареченою і вже влаштував весілля. Однак тепер Бейрек подорослішав, пізнав світ і з легкістю вже роз- різняв ворогів та друзів. Йому все ж таки вдалося одру- житися з Бани Чічек і, таким чином, завершити своє становлення. ISSN 01306936 / Народна творчість та етнографія / №5 2010 52 Епічний світ традиції 1. Campbell Joseph. Ilkel Mitoloji. – Ankara: Imge Yay., 1995. 2. Campbell Joseph. Kahramanin Sonsuz Yolculuğu. – Istanbul: Kabalci Yay., 2000. 3. Jung C. Gustav. Dört Arketip / Çev. Ender Gürol. – Istanbul: Metis Yay., 2003. 4. Propp Viladimir. Masalin Biçimbilimi. – Istanbul: Om Yay., 2001. 5. Raglan Lord. Geleneksel Kahraman Kalıbı // Halkbiliminde Kuramlar ve Yaklaşımlar 1. – Ankara: Milli folklor Yay., 2003. 6. Roux Jean-Poul. Türklerin ve Moğolların Eski Dini. – Istanbul: Kabalcı, 2002. 7. Tecimer Ömer. Sinema Modern Mitoloji. – Istanbul: Plan B Yay., 2005. 8. Tezkan Semih, Boeschoten H. Dede Korkut Oğuznâmeleri. – Istanbul: YKY, 2001. Література Така строкатість народних оповідей насправді зводить- ся до однієї загальноприйнятої в літературознавстві моде- лі. Пропонована розвідка аналізує пригоди Бамси Бейрека з погляду теорії та коментарів Д. Кемпбелла. Зафіксовано, що оповідь про подорож героя відповідає трьом основним періодам віддалення – навчання – повернення у пригодах- повчаннях і періодам вирушення в дорогу – навчання – повернення в пригодах Бамси Бейрека. Переклад з турецької Анни Рог, Катерини Каші *** Подорож героя Незвичайне народження Вступ до чоловічої спільноти Зміна форми (нове народження) Ув’язнення (символічна смерть) Приготування до весілля Випробування Закоханість Полювання – початок подорожі Надання імені Героїчність (бій на випробування зрілості)

Бамси Бейрек у контексті героїчної подорожі та процес навчання

Репозитарії

Схожі ресурси