Формування ідентичності: поляки, турки та євреї в українських думах
To locate workings of identity in the duma texts, this paper will focus on the images of the «other». The working hypothesis is that these epics, by content, reflect the historical events of the era, that is the Cossacks' conflictive relations with the Poles, the Ottomans, the Tatars and the Je...
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2010
|
| Назва видання: | Народна творчість та етнографія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37969 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Формування ідентичності: поляки, турки та євреї в українських думах / Гусейн Алюпінар // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 5. — С. 74-77. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-37969 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-379692012-10-27T12:09:28Z Формування ідентичності: поляки, турки та євреї в українських думах Гусейн Алюпінар Епічний світ традиції To locate workings of identity in the duma texts, this paper will focus on the images of the «other». The working hypothesis is that these epics, by content, reflect the historical events of the era, that is the Cossacks' conflictive relations with the Poles, the Ottomans, the Tatars and the Jews, they would contain information about the definition of the «self» and the «other». Ukrayna halk destanlarında kimlik konusunu gözlemek amacıyla bu çalışma destanlarda bulunan «öteki» üzerine anlatımlara yoğunlaşacaktır. Burada dayanılan hipotez bu destanların içerik olarak Kozakların Lehlerle, Osmanlılarla ve Yahudilerle olan çatışmalarını anlatması nedeniyle «kendi» ve «öteki» üzerine bilgi içermesi gerektiğidir. 2010 Article Формування ідентичності: поляки, турки та євреї в українських думах / Гусейн Алюпінар // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 5. — С. 74-77. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37969 398.87(477)(=162.1=512.161=411.16):316.347.00136 uk Народна творчість та етнографія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Епічний світ традиції Епічний світ традиції |
| spellingShingle |
Епічний світ традиції Епічний світ традиції Гусейн Алюпінар Формування ідентичності: поляки, турки та євреї в українських думах Народна творчість та етнографія |
| description |
To locate workings of identity in the duma texts, this paper will focus on the images of the «other». The working hypothesis is that these epics, by content, reflect the historical events of the era, that is the Cossacks' conflictive relations with the Poles, the Ottomans, the Tatars and the Jews, they would contain information about the definition of the «self» and the «other». |
| format |
Article |
| author |
Гусейн Алюпінар |
| author_facet |
Гусейн Алюпінар |
| author_sort |
Гусейн Алюпінар |
| title |
Формування ідентичності: поляки, турки та євреї в українських думах |
| title_short |
Формування ідентичності: поляки, турки та євреї в українських думах |
| title_full |
Формування ідентичності: поляки, турки та євреї в українських думах |
| title_fullStr |
Формування ідентичності: поляки, турки та євреї в українських думах |
| title_full_unstemmed |
Формування ідентичності: поляки, турки та євреї в українських думах |
| title_sort |
формування ідентичності: поляки, турки та євреї в українських думах |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Епічний світ традиції |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37969 |
| citation_txt |
Формування ідентичності: поляки, турки та євреї в українських думах / Гусейн Алюпінар // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 5. — С. 74-77. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
| series |
Народна творчість та етнографія |
| work_keys_str_mv |
AT gusejnalûpínar formuvannâídentičnostípolâkiturkitaêvreívukraínsʹkihdumah |
| first_indexed |
2025-07-03T19:48:14Z |
| last_indexed |
2025-07-03T19:48:14Z |
| _version_ |
1836656461698039808 |
| fulltext |
ISSN 01306936 / Народна творчість та етнографія / №5 2010
Ідентичність – це відоме науці поняття, яке широко
застосовують під час наукових дискусій на теми,
пов’язані з націями, культурами та етнічними групами.
На поняття ідентичності часто посилаються та завдяки
йому намагаються пояснити релігійні конфлікти, наці-
ональне виживання, захист суспільного буття та цивілі-
заційні зіткнення. Це, безсумнівно, домінантний посе-
редник у виникненні наукових припущень і аргумента-
ції для пояснення соціальних феноменів. За своєю
суттю, поняття «ідентичність» означає: бути схожим з
однією групою/категорією та бути несхожим з іншою
групою/категорією 1. Якщо це так, то ідентичність
можна окреслити як: ким «ми є» і ким «ми не є».
Завдання полягає в тому, щоби віднайти формулюван-
ня «ми» в рамках тої соціальної реальності, у якій ми
живемо. Одним із серйозних завдань є визначення
функції особистості. Для того, щоб збагнути функцію та
становлення ідентичності, ми в нашій статті розгляне-
мо образи «інших» у текстах дум 2. Основна ідея – пока-
зати народні образи «інших», зображені в думах.
Робоча гіпотеза така: оскільки ці епічні твори за зміс-
том відображають історичні події епохи, конфліктні від-
ношення козаків з поляками, турками, татарами і єврея-
ми, вони можуть містити інформацію про визначення
«я» завдяки визначенню й сприйняттю «іншого».
Звернувшись до змісту дум, можна побачити, що
основною їхньою темою є героїзм, героїчна смерть, дра-
матичні умови повсякденного життя і боротьба проти
іноземців-поневолювачів. Адже події, що тут відбували-
ся, набували соціальної функції саме через зображення
подвигів та героїчної смерті. Одна з основних соціаль-
них функцій стосується героїчних постатей, їхніх дій та
моралі. Ще одна функція полягає в публічному обгово-
ренні збитків, що їх завдали під час вищезазначених
подій. Останню та не менш важливу функцію в думі від-
ведено оповідачеві, який мав тамувати біль від складних
та гірких реалій соціального середовища.
Кобзарі, виконавці дум, поступово перетворюва-
лися на професіоналів і набували роль виразників і
передавачів історичних і моральних тем у думах,
ставали останньою сходинкою в усіх зазначених
вище функціях. Що стосується термінології, з народ-
ної точки зору, то думи в кобзарському репертуарі
були відомі як козацькі пісні, героїчні пісні, козаць-
кі плачі та плачі невольників 3. Термін «дума» – літе-
ратурний, і отримав широке застосування, особли-
во після праці М. Максимовича в 1827 році. Сам
термін, очевидно, походить від фізичного акту мис-
лення, споглядання та роздумів 4. Якщо казати про
тексти дум, то вважають, що перші їхні записи
можна знайти в записах Кондрацького 5, які дату-
ють ХVІІ ст., проте перші рукописні записи датовано
В. Ломиковським ще ХІХ ст., приблизно 1804–
1809 роками 6. Ця колекція складається з 13 дум.
Після цієї збірки з’явилися збірки М. Цертелєва
(1819 р.) та М. Максимовича (1834 р.). Майже одно-
часно з Максимовичем опублікував свої власні запи-
си І. Срезневський. П. Лукашевич опублікував свою
працю в 1836 році 7 після її доопрацювання. У 1854
році А. Метлинський вніс до своєї праці нові, нещо-
давно записані думи 8. За працею Метлинського
була праця П. Куліша 1854 року, важливим дороб-
ком також вважають збірку В. Антоновича та
М. Драгоманова 9. Публікації записів продовжували-
ся наприкінці ХІХ ст. та на початку ХХ-го, однак у
цей період враховували і музичний аспект дум 10.
Праця Катерини Грушевської, опублікована в 1927
році, і досі залишається однією з провідних у цій
галузі 11. За радянських часів зміст текстів дум роз-
глядали з точки зору марксистсько-ленінської про-
паганди та світової класової боротьби.
Образи поляків у думах
Одна з основних тем у думах – це наруга над селяни-
ном. Тексти дум передають реалістичні картини такого
ставлення до селян та їхній вплив на сприйняття поля-
ків як «інших». У «Думі про Хмельницького та Барабаша»
знущання стає основною причиною козацького нападу
на польську шляхту. Це яскравий приклад представлен-
ня поляків як «інших». Козацький ватажок командує:
Формування ідентичності: поляки, турки та євреї в
українських думах
Huseyn alupinar. Formation of Identity: poles, Ottomans and Jews in ukrainian dumas. To locate workings of identity
in the duma texts, this paper will focus on the images of the «other». The working hypothesis is that these epics, by content,
reflect the historical events of the era, that is the Cossacks' conflictive relations with the Poles, the Ottomans, the Tatars and the
Jews, they would contain information about the definition of the «self» and the «other».
Keywords: identity, duma, Cossacks, Poles, Turks, Jews.
Huseyn alüpinar. Kimlik Oluşumu: Türkler, polonyalılar ve Yahudiler ukrayna düşüncelerinde. Ukrayna halk
destanlarında kimlik konusunu gözlemek amacıyla bu çalışma destanlarda bulunan «öteki» üzerine anlatımlara yoğunlaşacaktır.
Burada dayanılan hipotez bu destanların içerik olarak Kozakların Lehlerle, Osmanlılarla ve Yahudilerle olan çatışmalarını
anlatması nedeniyle «kendi» ve «öteki» üzerine bilgi içermesi gerektiğidir.
anahtar Kelimeler: kimlik, destanlar, Kozaklar, Lehler, Türkler, Yahudiler.
УДК 398.87(477)(=162.1=512.161=411.16):316.347.00136
Гусейн Алюпінар
ISSN 01306936 / Народна творчість та етнографія / №5 2010
75
«Ей козаки, друзі молодці, добре дбайте,
...
Ляхів у день рубайте,
Кров їх лядську з жовтним піском мішайте,
А віри християнської на поталу в вічний час не
подайте» 12.
Інша «Дума про Корсунську битву» починається з
опису конфлікту між козаками й поляками. Розповідь у
думі відображає гнів, спрямований на поляків – «інших»,
таким чином, з точки зору козаків, подано характерис-
тику поляків як нечесних, брехливих та хитрих. Текст
думи вказує на існування недовіри до поляків, яка
стала причиною наростаючого гніву та спровокувала
конфлікт між сторонами:
«А вже козаки Хмельницького з ляхами барзо посварили.
...
Зчинили козаки з ляхами велику драчку,
...
Не одного ляха козак, якби скурвого сина, за чуба стряс.
Ляхи чогось догадались,
Від козаків чогось утікали,
“Ой ви, ляхове,
Пеські синове!
Чом ви не дожидаєте,
Нашого пива не допиваєте”» 13.
Ще один приклад образу «іншого» можна спостері-
гати в «Думі про польський гніт України після
Білоцерківського договору». Він відображає нарос-
тання конфлікту одразу після підписання мирного
договору між поляками й козаками. Головна тема
цієї думи – гноблення й невдоволення козаків та
селян поведінкою поляків. У думі зазначено, що дого-
вір уклали на користь поляків: вони повернули у
своє володіння українські землі, тоді як мали зали-
шити після повстання ці території. Із текстів видно,
що таке повернення поляків означало відновлення
польського гніту:
«Да вже ж пани-ляхи на Вкраїні три місяці стояли;
Стало на четвертий місяць повертати,
Стали пани-ляхи способ прибирати:
Од козацьких, од мужицьких комор ключі одбирати,
Над козацьким, над мужицьким добром господаря-
ми знаходжатись» 14.
Далі в думі, доволі зневажливо щодо поляків, зображе-
но боротьбу між ними та козаками в корчмі, де вони мали
зустрітися. Цей приклад важливий, оскільки демонструє
відображення характеру «іншого». Це ще один спосіб ска-
зати, що це не «наш» характер, не «наш» шлях.
«То вже ж, каже, лях містом іде,
Як свиня ухом веде.
То лях до корчми приходжає» 15.
Думу завершує епізод, коли козацький гетьман
Богдан Хмельницький вирішує розпочати повстання.
У заключній частині поляків «розбито» козацькою
булавою.
Образи евреїв у думах
Ще один образ «іншого» в думах – образ єврея.
У «Думі про Корсунську битву» зображення єврея постає
ще одним джерелом гніву для козаків та селян. Згідно з
тестом думи, ненависть козаків спрямовано на євреїв
за посередництва поляків. Зрештою, козак сприймає
єврея як одного із супротивників, тому реагує на при-
душення євреїв та їхню економічну експлуатацію так:
«Гей ви, жидове,
Псячiйi синове!
На що-то ви великий бунт, тревоги зривали,
На милю по три корчми становили,
Великийi мита брали:
Вiд возового
По пiв-золотого,
Вiд пiшого – по два грошi,
А ще не минали й сердешного старця –
Вiдбiрали пшоно та яйця!» 16.
Розповідь продовжується після козацьких погроз
втечею євреїв. У тексті думи євреїв зображено як
людей, які хвилюються через втрату свого майна.
Наприкінці думи козаки знищують євреїв. «Дума
про утиск України єврейськими орендарями» надає
нам додаткових рис до образу єврея ХVІІ ст. У ній
також знаходимо скарги на економічні зловживан-
ня євреїв:
«Як жиди-рандарі
Всі шляхи козацькі заорандовали,
Що на одній милі
Да по три шинки становили,
Становили шинки по долинах,
Зводили щогли по високих могилах.
...
На славній Україні всі козацьки торги заорандовали,
Да брали мито-промито:
Од возового
По пів-золотого,
Од пішого пішениці по три денежки мита брали,
Од неборака старця
Брали кури да яйця» 17.
Окрім цього, у тексті думи зображено, що економіч-
ний тиск єврейських орендарів поширюється також на
релігійні функції церкви, а це, своєю чергою, викликає
козацький гнів:
«На славній Україні всі козацьки церкви заорандовали.
Которому б то козаку, альбо мужику, дав Бог дитину
появити,
То не йди до попа благословиться,
Да пійди до жида-рандара да полож шостак, щоб
позволив церкву одчинити,
Тую дитину охрестити» 18.
Гусейн Алюпінар. Формування ідентичності: поляки, турки та євреї
в українських думах
ISSN 01306936 / Народна творчість та етнографія / №5 2010
76 Епічний світ традиції
Ця дума показує, що всі ці процеси також вплину-
ли на церковний шлюбний обряд. У тексті знаходи-
мо також інші приклади єврейської економічної
експлуатації: оренда річок та встановлення обме-
жень для місцевих жителів на використання річко-
вої води. Такі прояви гніту є основним джерелом
гніву щодо євреїв і сприйняття єврея як «іншого». В
оповіді чітко показано, що всі сили було спрямовано
на знищення євреїв, наприклад, таким є наказ
Хмельницького:
«Гетьман Хмелницький козаків до сходу сонця у
поход виправляв
I стиха словами промовляв:
“Ей козаки ви, діти друзі!
Прошу вас добре дбайте,
Од сна вставайте,
Руський Очинаш читайте.
На славну Україну прибувайте,
Жидів-рандарів у пень рубайте,
Кров їх жидівську у полі з жовтим піском мішайте,
Віри своєї Християнської у поругу не подайте,
Жидівському шабашу не польгуйте”» 19.
Образи турків у думах
Багато праць у думах присвячено образам турків, а
саме, захопленню в полон козаків та селян 20. «Дума про
плач невольника» реалістично зображує козаків та/або
селян, захоплених «мусульманськими поневолювача-
ми». Ця дума зображує плач невольників у турецький
галері, яка, очевидно, везе їх до Стамбула, де їх прода-
дуть або ж обміняють, тобто викуплять 21. У тексті діють
специфічні османські/татарські персонажі. Таке зобра-
ження «турка» дозволяє нам побачити, що козаки й
селяни думають про свого ворога. Наприклад, пашу
Османського названо «турецьким бусурменським
пашою, недовірком християн». «Бусурменський паша»
наказує на галері турецьким яничарам піддати неволь-
ників тортурам. Невольники у відповідь посилають про-
кльони в бік турків: «Ти, земле турецька, віро бусурмен-
ська, ти, розлуко християнська». Вони моляться:
«Господи», звільни «бідних» полонених з «тяжкої неволі
турецької» 22.
Інша дума «Про плач невольника» стосується тої
самої теми і зображує схожі образи «інших». Вона
демонструє біль козаків, що знаходяться в руках осма-
нів, і їхнє прагнення здобути свободу та побачити
близьких. У цій думі «турок» виступає як загарбник:
«Будуть ушкали, турки-яничари набігати за червоне
море у фрабську землю запродати (відноситься до бать-
ків полонених. – Г. А.)» 23. Тут часто зображено нещас-
тя, біль та страждання козаків:
«Кайдани руки, ноги поз'їдали,
Сирая сириця до жовтої костi
Тiло козацьке попроїдала,
То біднії невільники на кров, на тіло поглядали,
Об вірі християнській гадали,
Землю турецькую, віру бусурменську проклинали» 24.
У «Думі про Івана Богуславця» козацький гетьман уті-
кає після десяти років полону в Османській імперії. Він не
виконує вимогу змінити віру і тікає, а згодом повертаєть-
ся разом зі своїми товаришами-козаками, щоби помсти-
тися 25. У «Думі про Марусю-Богуславку» подано іншу
історію. Тут йдеться про те, що 700 козаків були в полоні
впродовж 30 років. Українська дівчина-невольниця на
ім’я Маруся – за однією версією, прислужниця, а за
іншою, одна з жінок гарему – відмикає двері в’язниці і
випускає на волю козаків 26. «Дума про Самійла Кішку»
також зображує боротьбу невольників-козаків за свободу
проти Османської імперії. Ці та інші думи подають доклад-
ну інформацію про характер взаємодії між «гнобителем»
і «полоненим» 27. «Дума про втечу трьох братів з міста
Азова» та «Дума про трьох братів Самарських» зображу-
ють біль постраждалих від «невірних турків». В останній
козак ділиться своїм болем з товаришами:
«Брати мої милії,
Як голубоньки сивії!
Чи не ті ж мене саблі турецькі порубали, що і вас?
Чи не ті ж мене стрілки-яничарки постріляли, що і вас?
Як вам, братця, не можна на ноги козацькії вставати.
Так же і мені.
Хоч я, братця, буду в тонкії суремки жалібненько іграти,
То будуть турки-яничари,
Безбожні бусурмани,
Чистим полем гуляти,
Будуть наші ігри козацькії зачувати,
Будуть до нас приїжджати,
Будуть нам живйом каторгу завдавати.
...
Стали козаки в чистім полі помирати,
Стали свої голови козацькії в річці Самарі покладати» 28.
У «Думі про вдову Івана Сірка» та «Думі про отамана
Матяша старого» наявні спільні епізоди: конфлікти з
османами, унаслідок яких козаки отримали перемогу
над своїм турецьким супротивником і взяли реванш за
завданий «невірними» терор. Образ османців-«інших»
можна також побачити в думах, присвячених повстан-
ню. У «Думі про Івана Богуна» зображено боротьбу
козаків проти об’єднаних сил поляків і турків; ця дума –
ніби докладний звіт про битву. Дума характеризує
османців та поляків таким чином:
«Богун стояв,
Із турками-пашами,
Крулевськими ляхами,
Калмицькими князями
Богун воював!
Силу він ляхів-турків стріляв
І шабельками рубав,
На аркан забирав,
В річку Буг їх утопляв.
А лядський круль
І турецький коноїд-паша,
Нехрещена душа,
Силу війська збирали,
ISSN 01306936 / Народна творчість та етнографія / №5 2010
77Гусейн Алюпінар. Формування ідентичності: поляки, турки та євреї
в українських думах
Івана Богуна і його військо
Хмарою бусурманською обступали» 29.
У думах також можна віднайти козацькі уявлення
про татар. «Дума про козака Голоту» та «Дума про
Івана Коновченка» розповідають про те, що козаки
сприймають татар як «інших». Тут, як і у випадку з
турками, татар зображено як основного конкурента:
вони загрожують життю й вірі людей.
На основі реального досвіду українських селян і
козаків у думах постають бінарні опозиції, у яких «я»
сприймається як «істина» та «добро», а «інший» – як
«зло» і «порушник». Бінарні точки зору «свій» та «інший»
є підвалиною для вибудовування загальної самоіден-
тичності, це потребує якомога більшого дистанціюван-
ня «свого» від «іншого». «Пригноблене «я» тільки з такої
відстані може відчувати себе захищеним і зберігати
негативне сприйняття «іншого». Розбудова, згідно з
цими бінарними відмінностями, такої особистості
може призвести до цілісного сприйняття себе самого
як єдино «правильного» 30.
З огляду на зміст і тематику текстів дум, під час фор-
мування козацької спільнотної ідентичності в ХVІ та
ХVІІ ст. думи мали відігравати важливу роль в громад-
ській сфері. Кобзарем, виконавцем дум, певно, висту-
пали козак, воїн або ж обізнана з козацьким життям
особа. Вони, здебільшого, долучались до козацьких
полків, подорожували разом з ними і, таким чином,
набували нових вражень. Отже, вони мали можливість
спостерігати події та битви і зображувати їх у думах.
Інколи ці поетичні композиції вони виконували своїм
побратимам, козакам і тим, хто жив біля них. У цьому
випадку думи, очевидно, функціонували для передачі
новин та подій в козацькій соціальній сфері, а також
для ознаменування попередніх подій, пригадування,
переосмислення минулих подій та збереження уявлен-
ня про «інших» в громадській свідомості.
Таким чином, завдяки функції колективної пам’яті,
виконання дум у народному середовищі змінює
сприйняття слухача і переносить його в простір та
час, про які мовиться в думі. Отже, слухачеві пропо-
нують такі обставини, за яких можна було й перео-
смислити своє теперішнє становище 31. Таке повер-
нення в минуле формує спільний для всіх досвід
минувшини, а цей досвід є основою для створення
уявної спільноти. Таким чином виконавці дум ство-
рюють умови для формування козацької спільнотної
ідентичності 32.
Примітки
1 Malesevic Sinisa. Identity as Ideology:
Understanding Ethnicity and
Nationalism. – 2006. – P. 15.
2 Визначення «інших» див.: The Streotype
of the «Other» within folk Culture, An
Attempt at a formal Description // East
European Jewish Affairs. – 2007. –
Vol. 17. – No. 3.
3 Нудьга Г. А. Думи. – К., 1969. – C. 18.
4 Дума має спільний етимологічний
корінь з дієсловом «думати»
(Грушевська К. Українські Народні
Думи. – 1927. – С. XII–XVII).
5 Нудьга Г. А. Думи. – С. 7.
6 Грушевська К. Українські Народні
Думи. – 1927. – С. XIX.
7 Там само. – С. XLII–XLIV.
8 Метлинский А. Народные южнорус-
ские песни. – 1854.
9 Антонович В., Драгоманов М.
Исторические песни малорусского
народа с объяснениями. – 1874.
10 Колесса Ф. Мелодії українських народ-
них дум (серії І, ІІ) // Матеріали до
української етнології. – Л., 1910.
11 Грушевська К. Українські Народні
Думи. – 1927. Другий том було опублі-
ковано в 1931 році. Праці дослідниці
наприкінці 1930-х років вважалися
антирадянськими та були заборонені.
12 Ukrainian Dumy / Tarnawsky George,
Kilina Patricia. – Canadian Institute of
Ukrainian Studies. – 1979. – P. 177.
13 Там само. – P. 157.
14 Там само. – P. 178.
15 Там само. – P. 177.
16 Там само. – P. 159.
17 Там само. – P. 162.
18 Там само.
19 Там само. – P. 167.
20 Kortepeter Carl M. Ottoman Imperial Policy
and the Economy of the Black Sea Region in
the 16th Century // Journal of the American
Oriental Society. – 1966. – Vol. 86. – No. 2;
Faroqhi Suraiya. The Ottoman Empire and
the World Around It. – 2004.
21 У текстах дум надано перевагу словам
«турок», «турецький» і «Туреччина», а не
«оттоман» чи «Османська імперія».
Османські султани та турецькомовні
піддані імперії ніколи не використову-
вали слово «турок» на позначення своєї
етнічної приналежності, оскільки в
Османській імперії слово «турок» мало
негативну конотацію. Його використо-
вували як зневажливий прикметник по
відношенню до селян: «турками» нази-
вали брудних селян. Але на початку
ХХ ст. в Османській імперії виникає
націоналізм, і слово «турок» у кінцевому
підсумку стає назвою етнічної групи.
22 Ukrainian Dumy. – P. 23.
23 Там само. – P. 27
24 Там само.
25 Там само. – P. 32.
26 Там само. – P. 37.
27 Там само. – P. 47.
28 Там само. – P. 93–94.
29 Там само. – P. 181.
30 Edwards John. Language, Society and
Identity. – 1985; Brewer M. Many faces of
Social Identity: Implications for Political
Psychology // Political Psychology. – No.
22. – Pp. 115–126; Cornell Stephen,
Hartmann Douglas. Ethnicity and Race:
Making Identities in a Changing World. –
2007. – P. 18; також див.: Wasik Elzbieta.
Linguistic Properties of Communicating
Individuals in the Construction of
Intersubjective World of Meanings //
Worlds in the Making: Constructivism and
Postmodern Knowledge (ред. – Едита
Лорек Єзинська та ін.). – 2006.
31 Lowenthal David. The Past is a foreign
Country. – 1985. – P. 44.
32 Думи не згадують про співпрацю між
козаками та османами/татарами в
мирний час. Це цілком зрозуміло з
огляду на потреби розбудови суспільс-
тва, що вимагає вибіркового
запам’ятовування.
Переклад з англійської Асі Биконі
|