З експедиційних досліджень. Лісорубська лексика українців Карпат

У статті висвітлено лісорубську лексику українського говору в гірських районах Карпат. У лексику карпатського лісорубства проникло чимало іншомовних запозичень: полонізми, словакізми, мадяризми, румунізми, германізми. На теренах Українських Карпат розглянуті запозичення узвичаїлися в лексичному скла...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2010
Автор:	Чоповський, В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2010
Назва видання:	Народна творчість та етнографія
Теми:	З історії культури. Експедиційні, архівні та музейні колекції
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38008
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	З експедиційних досліджень. Лісорубська лексика українців Карпат / В. Чоповський // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 6. — С. 94-98. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-38008
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-380082012-10-28T12:10:08Z З експедиційних досліджень. Лісорубська лексика українців Карпат Чоповський, В. З історії культури. Експедиційні, архівні та музейні колекції У статті висвітлено лісорубську лексику українського говору в гірських районах Карпат. У лексику карпатського лісорубства проникло чимало іншомовних запозичень: полонізми, словакізми, мадяризми, румунізми, германізми. На теренах Українських Карпат розглянуті запозичення узвичаїлися в лексичному складі лісорубських говорів у повсякденному житті українських горян. В статье освещается лесорубская лексика украинского говора в горных районах Карпат. В лексику карпатского лесорубства проникло немало иноязычных заимствований: полонизмы, словакизмы, мадьяризмы, румунизмы, германизмы. На територии Украинских Карпат рассмотренные заимствования установились в лексике лесорубских говоров в повседневной жизни украинских горян. The lumbermen’s vocabulary spread across the mountainous regions of the Ukrainian Carpathians is covered in the article. The Carpathian lumbermen’s jargon contains a lot of loan-words, including the P olonisms, Slovakisms, Magyarisms, Romanianisms, and G ermanisms. These loan-words have become an integral part of the lumbermen’s jargon in the everyday life of the Ukrainian highlanders. 2010 Article З експедиційних досліджень. Лісорубська лексика українців Карпат / В. Чоповський // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 6. — С. 94-98. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38008 811.161.2’282.2(477.87) uk Народна творчість та етнографія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	З історії культури. Експедиційні, архівні та музейні колекції З історії культури. Експедиційні, архівні та музейні колекції
spellingShingle	З історії культури. Експедиційні, архівні та музейні колекції З історії культури. Експедиційні, архівні та музейні колекції Чоповський, В. З експедиційних досліджень. Лісорубська лексика українців Карпат Народна творчість та етнографія
description	У статті висвітлено лісорубську лексику українського говору в гірських районах Карпат. У лексику карпатського лісорубства проникло чимало іншомовних запозичень: полонізми, словакізми, мадяризми, румунізми, германізми. На теренах Українських Карпат розглянуті запозичення узвичаїлися в лексичному складі лісорубських говорів у повсякденному житті українських горян.
format	Article
author	Чоповський, В.
author_facet	Чоповський, В.
author_sort	Чоповський, В.
title	З експедиційних досліджень. Лісорубська лексика українців Карпат
title_short	З експедиційних досліджень. Лісорубська лексика українців Карпат
title_full	З експедиційних досліджень. Лісорубська лексика українців Карпат
title_fullStr	З експедиційних досліджень. Лісорубська лексика українців Карпат
title_full_unstemmed	З експедиційних досліджень. Лісорубська лексика українців Карпат
title_sort	з експедиційних досліджень. лісорубська лексика українців карпат
publisher	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate	2010
topic_facet	З історії культури. Експедиційні, архівні та музейні колекції
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38008
citation_txt	З експедиційних досліджень. Лісорубська лексика українців Карпат / В. Чоповський // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 6. — С. 94-98. — укр.
series	Народна творчість та етнографія
work_keys_str_mv	AT čopovsʹkijv zekspedicíjnihdoslídženʹlísorubsʹkaleksikaukraíncívkarpat
first_indexed	2025-07-03T19:50:34Z
last_indexed	2025-07-03T19:50:34Z
_version_	1836656607863242752
fulltext	94 ISSN 01306936 * Народ На тВорчість та ЕтНографія* 6/2010 Лісоруби, споконвічні господарі Українських Карпат, зуміли зберегти свою національну вда- чу, свій характер, свої уподобання, незважаючи на різні політичні обставини та шматування пра- дідівських територій іноземними окупантами. У гірських регіонах збереглися не лише старовин- ні діалекти, але й лісорубська лексика. Це пояс- нюється взаємодією на цій території української мови з низкою інших мов, зокрема польською, словацькою, угорською, румунською та молдав- ською, а також досить складною історією Укра- їнських Карпат. В актуальній проблемі контактів української мови з іншими важливе місце посідає лісорубська лексика. Її формування відбулося в період кар- патських лісорозробок, що пов’язано з історією розвитку цього виробничого процесу в окресле- ному регіоні. У XIX ст., коли в Західній Європі у зв’язку з розвитком капіталізму зростав попит на сировину, Австро-Угорська монархія, у складі якої перебували Галичина, Буковина та Закар- паття, для задоволення потреб у лісоматеріалах вдалася до пограбування лісових багатств Україн- ських Карпат. Для інтенсивної експлуатації кар- патських лісів було вжито ряд заходів, зокрема вербування австрійських, німецьких, італійських фахівців. Унаслідок цього лісорозробки в Кар- патах швидко набули значного розмаху і згодом стали провідною галуззю господарства, у якій брало участь не тільки місцеве гірське населення, але й людність навколишніх країн: поляки, сло- ваки, мадяри, румуни та ін. Завдяки тривалим виробничим контактам українців з робітниками багатьох інших національностей у лісорубську лексику ввійшло чимало іншомовних запозичень різноманітного походження: тут є полонізми, сло- вакізми, мадяризми, румунізми, германізми, сло- ва італійського та іншого походження. У липні–серпні 2009 року нами було прове- дено науково-дослідницьку експедицію на Бой- ківщину. Маршрут її пролягав по гірських селах Богородчанського, Долинського та Рожнятівсько- го районів. Ми поставили мету зібрати від старо- жилів матеріал про лісорубську лексику горян Карпатського регіону. Відомо, що у 20–30-х ро- ках XX ст. на лісорозробках у Карпатах працю- вало багато робітників із країн Західної Європи, що сприяло проникненню іншомовних запозичень. І сьогодні їх використовують для позначення най- різноманітніших понять, пов’язаних з відповідною технікою. Це переважно лексеми, що позначають споруди, знаряддя, пристрої та їхні частини, про- цеси заготівлі й перевезення, а також сигнали для спуску й транспортування деревини тощо. Німецькі запозичення Гриф, гр’іф – «дерев’яний важіль з металевою голівкою пірамідальної або конічної форми для підняття колод» < нім. griff – «держак, ручка». Кл’ауза, клауза, клауз’н’а, кл’аус – «лісосплавна гребля» < нім. klause – «гребля, ущелина». Варіанти клауза і клауз’н’а наявні в закарпатських, а кл’аус – у бойківських говорах. Кл’оц, клоц – «колода середньої величини» < нім. klotz – «колода». Варіант клоц характер- Василь чоповський з еКСПе ДИЦІйНИ Х ДОС ЛІ Д Ж еНЬ. ЛІСОРУ бСЬК А ЛеКСИК А У К РА ЇНЦІВ К А РП АТ У статті висвітлено лісорубську лексику українського говору в гірських районах Карпат. У лексику карпатського лісорубства проникло чимало іншомовних запозичень: полонізми, словакізми, мадяризми, румунізми, германізми. На теренах Українських Карпат розглянуті запозичення узвичаїлися в лексичному складі лісорубських говорів у повсякденному житті українських горян. Ключові слова: Карпати, лісоруби, лісорозробки, лексика, говір, українці, бойки, гуцули, лемки. The lumbermen’s vocabulary spread across the mountainous regions of the Ukrainian Carpathians is covered in the article. The Carpathian lumbermen’s jargon contains a lot of loan-words, including the polonisms, Slovakisms, Magyarisms, Romanianisms, and germanisms. These loan-words have become an integral part of the lumbermen’s jargon in the everyday life of the Ukrainian highlanders. Keywords: the Carpathians, lumbermen, timber logging, vocabulary, jargon, Ukrainians, Boikos, hutsuls, lemkos. УДК 811.161.2’282.2(477.87) 95 З історії культури. Експедиційні, архівні та музейні колекції ний для закарпатських говорів. На місцевому говірковому ґрунті від цього запозичення виникли похідні кл’оцик і кл’оцак – «невелика колода». Кл’упа, клупа, глупа – «штангенциркуль для вимірювання товщини дерева» < нім. kluppe – «щипці, кліщі, затискач». Останні два варіанти поширені в закарпатських говорах. Відзначено також деривати кл’упувати – «вимірювати тов- щину дерева», кл’упован’а – «вимірювання тов- щини дерева» > кл’упований «виміряний». Коц, кац – «підставка з обрізка колоди, ка- меня тощо, яку кладуть під колоду, щоб вона не покотилась або не посунулась» < нім. kotz – «бруд, брудний предмет». Ця лексема в обсте- жених говорах входить до словосполучення дати коца (кац) – «підкласти що-небудь під колоду, щоб вона не покотилась або не посунулася». Крангак, капгак – «важіль з дугоподібним загостренням для повертання колоди» < нім. kranhaken – те саме значення. Латер – «чотири кубічних метри дров», ла- три «дрова» < нім. klaftei – «сажень (дров)». Поширені також похідні: п’іулатерок – «два кубічних метри дров», латріука – 1) «поліно зав- довжки один метр»; 2) «пилка для різання дров»; латровий – «завдовжки один метр», а також сполучення рубати латри – «заготовляти дро- ва», піти у латри – «піти заготовляти дрова». Райц, рац, рапс – «ланцюг завдовжки один метр із клинами на кінцях, що його прибивають знизу під колоду або обмотують ним колоду, щоб гальмувати її під час транспортування» < нім. Reiz – «дратування, збудження, тертя». Зафіксовані також утворення райцувати, рейцувати, рацувати – «гальмувати колоду, обмотавши її таким ланцюгом або прибивши його знизу». Рауф, раух – 1) «піднімання вгору колоди або одного її кінця»; 2) «сигнал підняти вгору колоду або один з її кінців» < нім. Rauf < herauf – «угору, догори». В обстежених говорах записано й похідне від цього запозичення райфи (рауфиути) – «підняти вгору колоду або один її кінець» та сполучення брити на рауф, здоймати рауфи – «піднімати вгору колоду або один з її кінців». Ризи, рийзи, р’із’н’і – «жолоб для спуску дерева» < нім. Riese – те саме значення. Дру- гий варіант поширений у бойківських говорах, третій – у деяких закарпатських. На українському діалектному ґрунті від цього запозичення виник- ло чимало похідних, зокрема, ризувати, ризо- вати, р’із’н’овати – «спускати дерево жолоба- ми», риздван’е, риздван’а, р’із’н’бван’а, а також (останнім часом) – ризоука – «спускання де- рева спусковими жолобами», риз’іуник, ризар, р’із’н’овач – «лісоруб, який спускає деревину», риз’енка – «колода в спусковому жолобі, складо- ва частина жолоба». Таф’л’а – «секція спускового жолоба» < нім. Tafel – «дошка, панель». За допомогою цієї лек- семи виникло словосполучення таф’л’ові ризи – «жолоб з дощок для спускання дров». Трама, шрам – «дуже довга й тонка коло- да» < нім. Tram – «балка, балка перекриття». Цвайка – «оброблений на вогні стовбурець молодого деревця для закріплення плотів коло берега» < нім. Zweig – «гілка, сук, паросток». Цукштанга, цукштанґл’а – «спеціальне дишло, що повертається в основі, для перевезен- ня колоди кіньми» < нім. Zugstange – «шатун, тяга, приводна штанга». Ш’в’інтаф’л’а – «платформа з колод, яку кладуть на окремих місцях сплавної річки, щоб плоти не занурювалися глибоко у воду» < нім. Schwimmtafel – «плавуча платформа». Ш’н’іт, с’н’їт – 1) «різання, переріз»; 2) «ко- лода»; 3) «відрізок колоди» < нім. Schnitt – «рі- зання, переріз, надріз». Від цієї лексеми ви- никли деривати ш’н’ітувати, ш’н’ітовати, с’н’ітовати – «порізати що-небудь», а також словосполучення дати ш’н’іт, ударити ш’н’іт – «перерізати що-небудь на певному місці». Шпера – «лісосплавна гребля» < нім. Sper- re – «гребля». Штама, штам – 1) «довга колода»; 2) «стовбур дерева» < нім. Stamm – «стовбур, колода, дерево». Штант – «купа впорядкованого де- рева» < нім. Stand – «розташування». Відзначено ще похідне штампувати – «упо- рядкувати деревину». 96 ISSN 01306936 * Народ На тВорчість та ЕтНографія* 6/2010 Шух – «два кубічних метри дров», шухи – «дрова» < нім. Schuh – 1) «фут»; 2) «черевик». Ця лексема часто використовується в сполучен- нях робити у шухах – «працювати на заготівлі дров», піти у шухи – «піти на заготівлю дров». італійські запозичення Варда! (Варди!) – «увага, спускаємо де- рево!» < італ. varda! – «увага!». Цей сигнал лісоруби вигукують перед спуском дерева, перед його транспортуванням тощо. Вол’та, вол’ти – «переміщення колоди качанням» < італ. volta – «оберт, обертан- ня». Від розглянутого запозичення виник- ли похідні вол’тати – «переміщувати ко- лоду качанням» (пор. іт. voltare – «робити оберт»), вол’танка вол’тан’а, вол’тан’е – «переміщення колоди качанням» і словосполучення брати вол’ти – «починати переміщення колоди качанням». Ґарга! (Ґарте!) – 1) «можна пускати дерево!»; 2) «давай дерево!» < італ. guarda! – «стережись!». Дура! (Дури!) – «на обід!». Цим сигналом сповіщають лісорубів про обід. (пор. італ. dura – «тривалість»). Кордони – «бокові стінки в жолобі, яким спускають дерево» < італ. cordone «виступ, уступ». Латеріна – «убиральня» < італ. latrina – те саме значення. Мар’іна, мар’іни – «повертання колоди навко- ло її осі за допомогою важеля» < італ. marina – «морський». Можливо, це якийсь спеціальний термін італійських портовиків. Зафіксовано похідне від цього запозичення мар’інувати, мар’іновати – «повертати колоду важелем на- вколо її осі». Мене-мене! – «не так часто пускати дере- во!» < італ. meno-meno – «менше-менше!» Цей сигнал вигукують, коли колоди наскакують одна на одну, або коли не встигають прибрати спущену деревину. Наведенене запозичення вживається в бойківських говорах. Полента, пулинта – «каша з кукурудзяної муки, куліш» < італ. polenta – те саме значення. Зафіксовано також дериват пулинтар’ – «стіл у лісорубському притулку, на який кладуть цю страву». Тасон – 1) «складена купа колод»; 2) «місце, куди спускають дерево» < італ. taso – «купа». Цап’іна – «спеціально окутий важіль» < італ. zappone – «кирка, сапа». На українському діалектному ґрунті від цього запозичення виник- ли похідні цап’інар’ і цап’ін’арош – «лісоруб, який спускає дерево». Про італійське походження лек- семи ца’піна свідчить поширене словосполучення, що означає це знаряддя, – цап’іна тал’ійан’ц’ка або цап’іна тал’ійанка. Угорські запозичення Бокор – 1) «пліт»; 2) «пліт із двох або кількох секцій» (пор. угор. bokor – «в’язка, жмут»). Із цим самим коренем тут широковідоме похідне бокораш – «плотар». Вагаш – «лісорозробка» < угор. vagas – «ру- бання, лісозаготівля». На місцевому говірковому ґрунті від нього виникли похідні вагаш’ілник, вбагаш’ен – «лісоруб». Дараба – 1) «пліт»; 2) «секція плоту» < угор. darab – «шматок, частина, штука». Про значне поширення цього мадяризму в карпатсь- ких говорах свідчить і те, що його часто вжива- ли в своїх творах І. Франко, М. Коцюбинський, Ю. Федькович, М. Вороний, Олександр Олесь та ін. Отже, це слово певною мірою ввійшло до літературної мови. Відзначено й похідне від цьо- го кореня – дараб’іука – «вода, якою можна сплавляти плоти», а також сполучення вертіти дараби – «в’язати плоти», гонити (купувати) дараби – «вести плоти». Канч’і – «важіль з дугоподібним наконечни- ком для повертання колод» < угор. kancsi – «ко- сий, кривий». Корман’ош, корман’уш – «плотар» < угор. kormanyos – «керманич, стерновий». Це, очевид- но, зворотне запозичення з угорської мови (пор. укр. керманич). Ракаш, рокаш, рагаш, рохиш – 1) «купа спущених колод»; 2) «шлях, яким спускають де- рево» < угор. rakas «купа». Цей мадяризм дав похідне ракаш ’єн чи ракашан «вантажник на лісорозробці». Із цією самою лексемою поширені й сполучення лежати ракашем, лежати у ра- 97 З історії культури. Експедиційні, архівні та музейні колекції каши – «лежати невпорядковано (про дерево)», зган’ети у ракаш – «спускати вниз (дерево)». Сакманиш, сакман’уш – «старший у групі лісорубів» < угор. szokmanyos «відрядний, відрядно». Табла – 1) «секція плоту або жолоба, через яку спускають дерево»; 2) «платформа, яку кладуть на окремі місця сплавної річки, щоби плоти не занурю- валися глибоко в воду», тал’ба – «секція плоту» < угор. tabla –«дошка (класна), платформа». Із цим мадяризмом відзначено утворення однотаблаш- ка – «пліт, що складається з однієї секції», двота- блашка, тритаблашка– «пліт, що складається з двох (трьох) секцій, поєднаних між собою». східнороманські запозичення Балонна, баланджа – 1) «балка або жер- дина, по якій висаджують колоду на віз, сани, естакаду тощо»; 2) «шматок дерева, що може слугувти опорою, підставкою тощо» < рум. ba- lanta – «балка». На ґрунті українських говорів це запозичення дало дериват балансувати чи баланджувати 1) «висаджувати колоду по жердині на віз, сани або естакаду»; 2) «підкласти що-небудь під колоду, щоб вона не покотилась або не посунулась». Бутук, ботук, бот’ук 1) «колода»; 2) «груба коротка колода» < рум. butuc «колода, пень, оцу- пок». Зафіксовано ще похідне бутуковатий – «товстий, незграбний (про людину або тварину)». Данц – 1) «ланцюг завдовжки 1,5 м з кли- нами на кінцях, яким причеплюють додаткові колоди для транспортування»; 2) «додаткова ко- лода, причеплена для транспортування» < рум. dant – «танець, танок». На основі цього на ґрунті українських говорів виникло похідне данцувати, данц’овати 1) «причіпляти додаткові колоди»; 2) «з’єднувати колоди ланцюгом, вужівкою або тросом», а також сполучення прибити у данц – «причепити додаткові колоди». Друмар’ – «робітник, що працює на ремонті доріг на лісозаготівлях» < рум. drumar 1) «подорожній»; 2) «мандрівник». Від цього румунізму виникло похідне друма- рити – «працювати ремонтником доріг на лісозаготівлях». Кода – «підняти колоду, підваживши її важе- лем» < рум. coada – «ручка, держак, топорище». Румунізм, про який ідеться, також уживається у словосполученні брати (здоймати) кода – «піднімати колоду, підваживши її важелем». Манджинар’– «бокова колода в жолобі, якою спускають дерево» («пор. рум. margine – «край, межа, рант»). Мигла, мьігла – 1) «упорядкована купа ко- лод»; 2) «склад дерева»; 3) «естакада» < рум. migla – «купа». Похідні: миглувати, мигло- вати – «складати колоди в купи, упорядкову- вати колоди», миглар’, миглаш – «вантажник деревини», а також словосполучення кач’єти на мйгл’і – «вантажити деревину, працювати ван- тажником деревини». Пражина 1) «балка або жердина, по якій вантажать колоди на сани, віз, естакаду та ін.»; 2) «жердина, по якій підважують колоди» < рум. prajina – «жердина, палиця, тичина». Цунт’а – «груба довга колода» (пор. рум. tiunt – «усохле дерево з надламаним верхів’ям». Західнослов’янські елементи В’іврат – «вивернене дерево» (окремі західні закарпатські говори) < слу. vyrvat – те саме зна- чення. Ворар’ «плотар» < чес. vorar – те саме зна- чення. Ця лексема відома в окремих говорах на заході Закарпаття. Жлопи – «жолоби з дощок для спуску дров» < польс. zloby – «жолоби». З таким самим значенням побутує й дериват жлопки. Клат – 1) «колода»; 2) «поліно» (окремі західні закарпатські говори) < слц. klat – те саме значення. Кулат – «непридатний відрізок колоди» (окремі західні бойківські та закарпатські гово- ри) < слц. kulat – «кругляк». С’одло – «колода, до якої прикріплюється кермо плоту» (окремі бойківські говори) < польс. siodlo – 1) те саме значення; 2) «сідло». Стром – «стовбур з надламаним верхів’ям» (окремі західнозакарпатські говори) < слц. strom – «дерево». 98 ISSN 01306936 * Народ На тВорчість та ЕтНографія* 6/2010 Тама – «лісосплавна гребля» (бойківські та суміжні гуцульські говори) < пол. tama – «гребля». Частина лісорубської лексики згаданих українських говорів поширилася в діалектах бага- тьох сусідніх мов. Так, у суміжні румунські говори проникли такі українізми, як homoanca – «гребля, що стримує плоти» < укр. гамованка – те саме значення, pilha – «колода, по якій вантажать деревину або на якій в’яжуть плоти» < укр. п’іл’га – те саме значення, орасіпа – «весло плота» < укр. опачина – те саме значення та ін. В окремих угорських говорах Закарпаття поширився український лісорубський термін butin, buting – «лісорозробка» < укр, бутин – те саме значення та ін. У словацьку мову ввійшли такі українські слова, як rizn’a – «жолоби, якими спускають дерево» < укр. різ’н’і – те саме значення, krama- novat’ – «керувати плотом» < укр. кормановати 1) те саме значення, 2) «вести плоти» (пор. укр. керманич – 1) «плотар», 2) «рульовий» та ін.). У сусідніх польських діалектах трапляється слово українського походження kierma – «кермо пло- ту» < укр. кирма – «весло плоту» та ін. Щодо свого поширення іншомовні нашару- вання діляться на дві групи: 1) запозичення, що вживаються в усіх або в більшості карпатських говорів; 2) запозичення, поширені лише в окре- мих говорах цього ареалу. Першу групу становлять лексеми різнома- нітного походження, що є переважно єдиними позначеннями тих чи інших реалій, пов’язаних з лісорозробками, наприклад: цап’іна, ризи, ракаш, миґла, портош, гр’іф, райц, кл’упа, мар’іна, вол’та, рауфа та ін. Ці запозичення є стійкими й належать до активного словника лісо- рубів. До другої групи належать запозичення, що поширилися в окремих говорах. Це переважно лексеми, які вживаються факультативно поряд з українськими. Наприклад, германізми шлот (закарпатські говори), фил’унок (бойківські го- вори), румунізм бу’тин (гуцульські й буковин- ські говори), мадяризм вагаш (деякі гуцульські й закарпатські говори) побутують поряд з україн- ськими рубан’а або зруб. Такі запозичення стають уже архаїзмами, бо завдяки впливу літературної мови, а також у зв’язку з підвищенням освітнього рівня лісорубів частіше вживаються їхні українські відповідники. Розглянуті запозичення узвичаїлися в лек- сичному складі карпатських говорів, і більшість із них стала навіть основою для творення ряду по- хідних. Наприклад, від германізму ризи виникли похідні ризар’, риз’іуник, від румунізму мита – михлаш, від мадяризму бокор – бокораш, від італійського запозичення цап’іна – цап’інар і ба- гато інших. Можна вважати, що проаналізовані запозичення відіграли певну роль у формуванні лексики лісорозробок карпатських говорів. Отже, сформувавшись порівняно пізно, лісорубська лексика українських говорів Кар- патського регіону на сьогодні становить досить значний шар виробничої лексики, яка в сучас- них умовах архаїзується і зникає на переважній частині території Українських Карпат. Тим ча- сом дослідження її дає важливі відомості про деякі закономірності у формуванні діалектної виробничої лексики. Лісорубська лексика українських говорів Карпат, що виникла у специфічних умовах, дає також цікавий матеріал для вивчення міжмовних (міждіалектних) контактів.

З експедиційних досліджень. Лісорубська лексика українців Карпат

Репозитарії

Схожі ресурси