Дистрибуція ад’єктивних модифікаторів при іменниках – назвах абстрактних понять у структурах з семантикою умови

У статті описано дистрибуцію ад’єктивних модифікаторів при опорних конституентах з урахуванням їх конкретних мовленнєвих значень; стрижневі компоненти обставинно- детермінантних структур розглядаються в їх синтагматичному зв’язку з іншими одиницями мовленнєвого потоку. Ключові слова: обставинно-...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2010
1. Verfasser:	Руденко, Л.М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2010
Schriftenreihe:	Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство
Schlagworte:	Питання словотвору та морфології
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38099
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Дистрибуція ад’єктивних модифікаторів при іменниках – назвах абстрактних понять у структурах з семантикою умови / Л.М. Руденко // Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство: Міжвуз. зб. наук. ст. — 2010. — Вип. XXIII, ч. 2. — С. 593-600. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-38099
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-380992013-02-13T03:21:38Z Дистрибуція ад’єктивних модифікаторів при іменниках – назвах абстрактних понять у структурах з семантикою умови Руденко, Л.М. Питання словотвору та морфології У статті описано дистрибуцію ад’єктивних модифікаторів при опорних конституентах з урахуванням їх конкретних мовленнєвих значень; стрижневі компоненти обставинно- детермінантних структур розглядаються в їх синтагматичному зв’язку з іншими одиницями мовленнєвого потоку. Ключові слова: обставинно-детермінантна структура, ад’єктивний модифікатор, субстантивний модифікатор, ядерна структура. В статье описана дистрибуция адъективных модификаторов при опорных конституентах с учетом их конкретных речевых значений; стержневые компоненты обстоятельственно- детерминантных структур рассматриваются в их синтагматической связи с другими единицами речевого потока. Ключевые слова: обстоятельственно-детерминантная структура, адъективный модификатор, субстантивный модификатор, ядерная структура. The article reveals the distribution of the adjective modifiers at basic constituents with consideration of their specific speech meanings; the principal components of the adverbial-determinant structures are observed in their syntagmatic relations with other units of speech flow. Keywords: adverbial-determinant structure, adjective modifier, substantive modifier, nuclear structure. 2010 Article Дистрибуція ад’єктивних модифікаторів при іменниках – назвах абстрактних понять у структурах з семантикою умови / Л.М. Руденко // Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство: Міжвуз. зб. наук. ст. — 2010. — Вип. XXIII, ч. 2. — С. 593-600. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. XXXX-0041 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38099 801.8:81’37 uk Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Питання словотвору та морфології Питання словотвору та морфології
spellingShingle	Питання словотвору та морфології Питання словотвору та морфології Руденко, Л.М. Дистрибуція ад’єктивних модифікаторів при іменниках – назвах абстрактних понять у структурах з семантикою умови Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство
description	У статті описано дистрибуцію ад’єктивних модифікаторів при опорних конституентах з урахуванням їх конкретних мовленнєвих значень; стрижневі компоненти обставинно- детермінантних структур розглядаються в їх синтагматичному зв’язку з іншими одиницями мовленнєвого потоку. Ключові слова: обставинно-детермінантна структура, ад’єктивний модифікатор, субстантивний модифікатор, ядерна структура.
format	Article
author	Руденко, Л.М.
author_facet	Руденко, Л.М.
author_sort	Руденко, Л.М.
title	Дистрибуція ад’єктивних модифікаторів при іменниках – назвах абстрактних понять у структурах з семантикою умови
title_short	Дистрибуція ад’єктивних модифікаторів при іменниках – назвах абстрактних понять у структурах з семантикою умови
title_full	Дистрибуція ад’єктивних модифікаторів при іменниках – назвах абстрактних понять у структурах з семантикою умови
title_fullStr	Дистрибуція ад’єктивних модифікаторів при іменниках – назвах абстрактних понять у структурах з семантикою умови
title_full_unstemmed	Дистрибуція ад’єктивних модифікаторів при іменниках – назвах абстрактних понять у структурах з семантикою умови
title_sort	дистрибуція ад’єктивних модифікаторів при іменниках – назвах абстрактних понять у структурах з семантикою умови
publisher	Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Питання словотвору та морфології
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38099
citation_txt	Дистрибуція ад’єктивних модифікаторів при іменниках – назвах абстрактних понять у структурах з семантикою умови / Л.М. Руденко // Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство: Міжвуз. зб. наук. ст. — 2010. — Вип. XXIII, ч. 2. — С. 593-600. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series	Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство
work_keys_str_mv	AT rudenkolm distribucíâadêktivnihmodifíkatorívpriímennikahnazvahabstraktnihponâtʹustrukturahzsemantikoûumovi
first_indexed	2025-07-03T19:58:52Z
last_indexed	2025-07-03T19:58:52Z
_version_	1836657130410606592
fulltext	Актуальні проблеми слов’янської філології. – 2010. – Випуск XXІІІ. – Частина 2. 593 Анотація Статтю присвячено проблемі визначення статусу деяких випадків компресійного словотвору, з одного боку, та функціонування універбів конкретних запозичених номінатем, з іншого. Описується процес транспозиції номінатем в російській мові. Пропонуються схеми досліджуваного процесу. Робляться висновки про особливості транспозиції універбів. Ключові слова: компресійний словотвір, дериват, композит, номінатема, універб, транспозиція. Summary The article is about the problem of compressive word-building status definition and univerbs’ functioning. The process of nominatheams’ transposition into Russian is described. The decision about univerbs’ transposition peculiarities is given. Keywords: compressive word-building, derivate, composite, nominatheam, univerb, transposition. УДК 801.8:81’37 Руденко Л.М., доктор філологічних наук, Херсонський державний університет ДИСТРИБУЦІЯ АД’ЄКТИВНИХ МОДИФІКАТОРІВ ПРИ ІМЕННИКАХ – НАЗВАХ АБСТРАКТНИХ ПОНЯТЬ У СТРУКТУРАХ З СЕМАНТИКОЮ УМОВИ Інтерес лінгвістів до явищ сполучуваності слів пов’язується із загально лінгвістичною тенденцією до виявлення тих закономірностей, за якими певні елементи мови формують відповідні висловлювання. Сполучуваність слів у наш час використовується як основа дистрибутивної методики вивчення лексичних і морфологічних явищ мови. Ми розглядаємо сполучуваність як безпосередні синтагматичні зв’язки між мовними елементами, а дистрибуцію – як суму всіх оточень, у яких зустрічається ядерний іменник структури. Виявлені в текстах структурні різновиди умовних утворень диференціюємо на прості, прості ускладнені та складні аналітичні. До уваги у цій статті беремо морфологічне наповнення таких структур, кількість опорних конституентів у них, порядок розміщення елементів конструкції. Прості обставинно-детермінантні структури умовної семантики залежно від морфологічної сутності модифікатора членуємо на бінарні утворення з ад’єктивним модифікатором та бінарні утворення з субстантивним модифікатором. Аналіз мовного матеріалу виявив таку переважаючу закономірність: у функції ад’єктивних модифікаторів у простих обставинно-детермінантних утвореннях умовної семантики виступають прикметники, займенники та числівники. Опорними конституентами в аналізованих утвореннях є іменники абстрактної семантики. Розглянемо їх дистрибуцію. Широкі сполучувальні можливості при назвах абстрактних понять у бінарних структурах із семантикою умови мають якісні прикметники, які в складі усієї Актуальні проблеми слов’янської філології. – 2010. – Випуск XXІІІ. – Частина 2. 594 синтаксичної побудови окреслюють поняття за його відповідністю / невідповідністю (в нормальних умовах; за сприятливих обставин); за ознакою внутрішньої повноти (при доброму бажанні); за близькістю / віддаленістю (при найближчій нагоді). Менша сполучуваність з названою семантичною групою іменників у складі бінарних умовних структур властива займенникам, які вказують на: узагальненість ознаки (за такої умови; за таких обставин); на індивідуальну приналежність (на випадок його смерті); ідентифікують референта за шкалою близькості (за цих умов); вказують на виділення предмета (за всяку умову). Зовсім обмежені сполучувальні можливості в числівників з названою групою імен. Нами зафіксовано в аналізованих структурах лише функціонування числівника перший, що вказує на порядок слідування явищ (при першій нагоді; при першій же можливості). Що ж до відносних прикметників та кількісних числівників, то їх сполучуваність у зазначених структурах є негативною, нульовою. Прості обставинно-детермінантні структури умовної семантики із субстантивними модифікаторами репрезентовані лише моделлю N + N2. Наприклад: У разі виникнення небезпеки вони піднімають догори черевце, вип'ячують жало і сильно махають крильцями (Прод. бджільн.). Опорними конституентами в аналізованих структурах виступають іменники – назви дії, процесів, при яких у функції субстантивного модифікатора використовуються як абстрактні (у разі виникнення небезпеки; в умовах реформування економіки; в міру відтворення ситуацій), так і конкретні іменники (у разі приходу султана; у випадку окупації країни; за умови герметизації трубопроводів). Прості ускладнені обставинно-детермінантні структури умовної семантики за кількістю конкретизаторів при компонентах ядерного утворення членуємо на: 1. Трикомпонентні утворення, якими виступають: а) конструкції з ядерною структурою Adj + N, втілювані в 1 моделі: Adj + Adj + N – ядерна структура з препозитивним прикметником (у разі своєчасної корекційної роботи); б) конструкції з ядерною структурою N + N2, передавані 5 моделями: Adj + N + N2 – ядерна структура з препозитивним прикметником (за умови недостатньої герметизації трубопроводів); N + Adj + N2 – ядерна структура з інтерпозитивним прикметником (у разі природженонедорозвитку третинних полів); Pr + N + N2 – ядерна структура з препозитивним займенником (при всілякому сприянні гетьмана); N + Pr + N2 – ядерна структура з інтерпозитивним займенником (при дотриманні цих правил); N + N2 + N2 – ядерна структура з постпозитивним іменником (за умов падіння народжуваності населення); в) в конструкції з ядерною структурою N + N4, які мають лише одну модель: Актуальні проблеми слов’янської філології. – 2010. – Випуск XXІІІ. – Частина 2. 595 N + Pr + N4 – ядерна структура з інтерпозитивним займенником (без відповіді на ці питання); г) конструкції з ядерною структурою N + N5, які репрезентовані 2 моделями: N + Adj + N5 – ядерною структурою з інтерпозитивним прикметником (на випадок ускладнення з англійською адміністрацією); N + N5+ N2 – ядерною структурою з позитивним іменником (у разі запізнення зі строками сівби). 2. Чотирикомпонентні утворення, до складу яких входять: а) конструкції з ядерною структурою N + N2 з її 3 моделями: Adj + N+ Adj+ N2 – ядерною структурою з препозитивним та інтерпозитивним прикметниками (в міру регулярного відтворення близьких ситуацій); Pr + Adj + N + N2 – ядерною структурою з препозитивними займенником і прикметником (за такої відкатної трансформації суспільства); N + Pr + N2 + N2 – ядерною структурою з інтерпозитивним займенником і постпозитивним іменником (за умови відриву цієї групи від партії); б) конструкції з ядерною структурою N + N4, втілювані в 1 моделі: Pr + N + Adj + N4 – ядерна структура з препозитивним займенником та інтерпозитивним прикметником (у разі його втечі на Лівобережну Україну). 3. П’ятикомпонентні утворення, які охоплюють лише конструкції з ядерною структурою N + N2, репрезентовані 4 моделями: Adj + Adj + N+ Adj + N2 – ядерною структурою з двома препозитивними і одним інтерпозитивним прикметниками (при значній мовній єдності східнослов’янських народів); N + Adj+ Adj + Adj + N2 – ядерною структурою з трьома інтерпозитивними прикметниками (в умовах переходу від адміністративно-командної до ринково- економічної системи); N + Pr + N2 + N4+ N2 – ядерною структурою з інтерпозитивним займенником і двома постпозитивними іменниками (на випадок посадки нашого авіалайнера на води Атлантики); N + N2 + N2 + Pr + N2 – ядерною структурою з двома постпозитивними іменниками і займенником (при ультиматумі з боку німців та їх союзників). 4. Шестикомпонентні утворення, представлені конструкціями з ядерною структурою N+ N2, яким властива лише 1 модель: N + Pr + Adj + N5 + Adj + N2 – ядерна структура з позитивними двома прикметниками і двома іменниками (за умови визнання її єдиним представником українського парламенту). Приклади розглянутих різноструктурних детермінантів: Крім того, у разі своєчасної корекційної роботи розвивається компенсаторні відхилення в розвитку учнів (журн. “Педагог і психолог”); Висока легкість ртуті ..., а також температура коксування... за умови недостатньої герметизації трубопроводів спричиняє утворення... техногенних ореолів ртуі (журн. “Допов. АПН Укр.”); У разі природженонедорозвитку третинних полів Актуальні проблеми слов’янської філології. – 2010. – Випуск XXІІІ. – Частина 2. 596 людина не розвивається як особистість, не може опанувати мову (І. Кучеров); При всілякому сприянні гетьмана міністр народної освіти та мистецтва М. Василенко розпочав українізацію загальноосвітньої школи (М. Котляр, С. Кульчицький); При дотриманні цих правил через 3 роки можна проводити повторну заготівлю на тому ж масиві (І. Перевозченко, Т. Андрієнко); “Беріть Попова, на випадок ускладнення з англійською адміністрацією, і їдьте” (П. Загребельний); За умов падіння народжуваності населення необхідно докласти максимальних зусиль до збереження потенційної материнської та наявної дитячої генерації (журн. “Віче”); Без відповіді на ці питання перед нами не зовсім ясно стануть ні заслуга й вага Котляревського в історії нашого письменства, ні його місце серед діячів українського відродження (С. Єфремов); Тому в посушливі періоди боби в сумішці з кукурудзою у разі запізнення зі строками сівби потерпали від нестачі вологи, а кукурудза росла й розвивалась нормально (журн. “Тварин. Укр.”); ... в міру регулярного відтворення близьких ситуацій постає потреба виразити деякі компоненти більш економним способом (І. Вихованець); Які ж тенденції у соціальному житті намітилися за такої відкатної трансформації суспільства? (журн. “Віче”); Отже, було б абсурдом припускати, що ця цілком міська група літераторів візьме на себе... роль представника ідеології глитая, що ж до позасвідомого... непмана, то це можливо... за умови відриву цієї групи від партії (М. Хвильовий); Многогрішний розрахував, що Дорошенко буде розбитий своїми супротивниками, і тому писав у Москву, щоб у разі його втечі на Лівобережну Україну наказано було не приймати його... (Д. Яворницький); При значній мовній єдності східнослов’янських народів складалися у процесі їх формування специфічні особливості мови кожного народу (Культ. і побут нас. Укр.); В умовах переходу від адміністративно-командної до ринкової економічної системи в економіці України формуються три основні групи підприємств... (журн. “Політ.думка”); На випадок посадки нашого авіалайнера на води Атлантики ви одягаєте на себе жилет... (О. Чорногуз); При ультиматумі з боку німців та їхніх союзників він наполягав на... підписанні... умов миру... (М. Котляр, С. Кульчицький); УСДРП вважала можливим об'єднання з РСДРП на федеративних засадах за умови визнання її єдиним представником українського пролетаріату (М. Котляр, С. Кульчицький). Як видно з прикладів, компоненти ядерних утворень та їх поширювачі займають різну позицію в складі простих ускладнених обставинно-детермінантних структур умовної семантики. Цю позицію можна характеризувати, як: а) контактне розміщення елементів ядерного утворення і препозиція конкретизатора (в обмежених лексичних умовах); б) контактне розміщення елементів ядерного утворення і постпозиція конкретизатора (у разі запізнення зі строками сівби); в) дистантне розміщення елементів ядерного утворення з інтерпозицією конкретизатора (в умовах існування ворожих організацій); г) дистантне розміщення елементів ядерного утворення із симетричним наповненням конкретизаторів (в міру Актуальні проблеми слов’янської філології. – 2010. – Випуск XXІІІ. – Частина 2. 597 регулярного відтворення близьких ситуацій); ґ) дистантне розміщення едементів ядерного утворення з асиметричним наповненням конкретизаторів (при значній мовній єдності східнослов’янських народів). Конкретизатори в простих ускладнених обставинно-детермінантних конструкціях із семантикою умови виконують функцію семантичного уточнення (за умови недостатньої герметизації трубопроводів; на випадок ускладнення з англійською адміністрацією) або ж використовуються для граматико-смислової конденсації структури (при ультиматумі з боку німців та їх союзників). Функцію конкретизаторів компонентів ядерних сполучень в аналізованих структурах частіше виконують якісні прикметники, рідше – прикметники відносні та іменники. За якісними прикметниками в препозиції до ядерної структури закріпилась характеризувальна роль. Залежним компонентом ядерного іменника у таких випадках виступає відносний прикметник, що виконує функцію специфікації: корекційна робота – своєчасна; лексичні умови – обмежені; синтаксичні умови – певні; мовна єдність – значна. Якісні прикметники у функції конкретизаторів залежних компонентів характерні для ядерних структур з двома іменниками: в умовах існування ворожих організацій; при відтворенні ідентичних умов; без узгодження з вищою владою та ін. Ними може характеризуватись як опорний, так і залежний компоненти одночасно: в міру регулярного відтворення близьких ситуацій. Відносні прикметники поширюють, як правило, ядерну структуру з двома іменниками, характеризуючи залежний компонент: у разі природженонедорозвитку третинних полів; на випадок ускладнення з англійською адміністрацією. Іменники-конкретизатори в аналізованих структурах уживаються епізодично, детермінуючи кожного разу залежний компонент ядерних утворень з двома іменниками – з абстрактним або конкретним значенням: у разі запізнення зі строками сівби; на випадок посадки нашого авіалайнера на води Атлантики: при ультиматумі з боку німців. Мінімальною частотністю вживання в складі простих ускладнених обставинно- детермінантних утворень з семантикою умови характеризуються займенники, якими детермінуєься залежний або опорний компоненти ядерної структури – переважно ідентифікуються референт за шкалою близькості (за умови відриву цієї групи...; при дотриманні цих правил) або ж вказуються на його індивідуальну приналежність (у разі його втечі; у випадку посадки нашого авіалайнера). Найчастотншими є трикомпонентні утворення з детермінуючою умовною семантикою. Відносно часто простежуються чотири – і п’ятикомпонентні конструкції, малочастотними є шестикомпонентні утворення. Найвищий конструктивний потенціал у таких утвореннях властивий бінарній структурі з керованим іменником у родовому відмінку (13 моделей). Складні аналітичні обставинно-детермінантні структури умовної семантики за кількістю опорних конституентів та їх конкретизаторів членуємо на складні непоширені та складні поширені. Складні непоширені структури представлені лише Актуальні проблеми слов’янської філології. – 2010. – Випуск XXІІІ. – Частина 2. 598 адвербіальними утвореннями на рівні двочленних – (Adv) + (Adv); п’ятичленних – (Adv) + (Adv) + (Adv) + (Adv) + (Adv) структур, напр.: Дотримуючи закони природи, використовуючи знання біології та екології видів лікарських рослин, люди можуть зберігати скарби зеленої аптеки (І. Перевозченко, Т. Андрієнко); Але, кохаючись в чудових гекзаметрах безсмертних греків, розуміючи красу Піндара, бачачи культуру Риму ступенем вищого життя, пізнавшись на софістських мудрощах, на діалектиці, розуміючи загальну високість духовного й культурного життя, він уже мусив дивитися на світ божий очима римлянина... (Філософія). Складні поширені обставинно-детермінантні структури умовної семантики репрезентовані в текстах лише субстантивними утвореннями, а саме: 1. Двочленними з однією ядерною структурою (2 моделі): (N) + (N + Pr + N2) – у процесі пізнання при викладі своєї позиції; (Pr + N) + (N) – на випадок його оточення або захоплення. 2. Двочленними з двома ядерними структурами (8 моделей): (Adj + N) + (Adj + N) – залежно від природної вдачі, при вдячній нагоді; (Adj + N) + (Pr + N) – при добрій протекції і при твоїй освіті; (N + N2) + (N + N2) – у разі уникнення відповідальності, невиконання обов’язку; (N + N2) + (N + N2 + N2) – залежно від умов льоту і поповнення запасів перги; (Adj + N) + (N + Adj + N2 + N2) – при назверхній млявості та нахилі до занадто вже повільного темпу праці; (Pr + N + Adj + N2) + (Adj + N) – за такої одностайності громадських інтересів та культурного стану; (N + Adj + N2) + (N + N2 + N6 + N2 + N2) – в разі невиконання даного зобов’язання, а також при відсутності продавця в місці знаходження споживача; (N + Adj + N2) + (N + N2 + N2 + Adj + Adj + N2 + N2) – в умовах загострення екологічної ситуації і необхідності збереження генофонду рослинного і тваринного світу України. 3. Тричленні утворення з однією ядерною структурою, представлені 1 моделлю: (Adj + Adj + N) + (N) + (N) – навіть при шаленій Мосендзовій невтомності, цілеспрямованості, енергійності. 4. Тричленні утворення з трьома ядерними структурами, які втілені в 1 моделі: (N + Pr + N2 + Adj + Adj + N2) + (Adj + N) + (Adj + N + N2 + Adj + N2) – з використанням усіх механізмів даного президентського Указу, відповідного законодавства та при належному контролі з боку Фонду державного майна. Приклади розглянутих детермінантів: Філософ у процесі пізнання, при викладі своєї позиції мусить триматись чіткого визначення понять... (Філософія); На випадок його оточення або захоплення важливе місце відводилось організації партизанських загонів... (А. Чайковський); Спрагла влади людина, залежно від природної вдачі, при вдячній нагоді стає тираном або Актуальні проблеми слов’янської філології. – 2010. – Випуск XXІІІ. – Частина 2. 599 мудрецем (Р. Іваничук); При добрій протекції і при твоїй освіті тебе можуть зробити старшим над запорозькими козаками (А. Чайковський); Роль несвідомого виявляється в дії психологічних механізмів наслідування та частково навіть ідентифікації..., а також у механізмах захисту “Я” в разі уникнення відповідальності, невиконання обов’язку (журн. “Педагог. і психолог.”); Потім підгодовують бджіл 1–2 рази залежно від умов льоту і поповнення запасів перги (Прод.бджільн.); І тоді я помітив, що в нього при назверхній млявості та нахилі до занадто вже повільного темпу праці є... інтенсивне та всебічне сприймання зовнішнього світу та інтенсивність і глибина інтелектуальної творчої сили (Г. Костюк); В разі невиконання даного зобов’язання, а також при відсутності продавця в місці знаходження споживача доставка і повернення товарів можуть бути здійснені споживачем... (журн. “Політ.думка”); В умовах загострення екологічної ситуації і необхідності збереження генофонду рослинного і тваринного світу України рівень інтенсивності лісокористування має бути приведеним до... норм (Укр. геогр. ж-л); Навіть при шаленій Мосендзовій невтомності, цілеспрямованості, енергійності названого вистачило б на кілька життів (Л. Череватенко); За такої одностайності громадських інтересів та культурного стану цілком натуральною була річ, що дума про братів Азовських або Самійла Кішку, про повстання Хмельницького... однаково могла зворушити серця усім українцям... (С. Єфремов); З використанням усіх механізмів даного президентського Указу, відповідного законодавства та при належному контролі з боку Фонду державного майна, приватизація на селі, гадаю піде (Укр. газ.). Таким чином, структурні різновиди обставинно-детермінантних утворень з семантикою умови репрезентують собою мовні одиниці – прості бінарні, прості ускладнені, складні аналітичні, що реалізуються на мовленнєвому рівні у вигляді синтаксичних моделей або дистрибутивних формул. Бінарні (ядерні) конструкції утворюють як семантичний, так і структурний кістяк ускладнених структур, тоді як усі інші конкретизатори-поширювачі виконують функцію подальшого розчленування загального поняття. Простежується широка валентність в утворенні багатокомпонентних та багаточленних семантико-синтаксичних єдностей – обставинно-детермінантних структур умовної семантики, які, виконуючи номінативну функцію, належать до системи комунікативних засобів мови у складі речення, тексту. Література 1. Головин Б. Н. К вопросу о языковой природе словосочетаний / Б. Н. Головин // Учен. зап. Горьк. гос. ун-та, 1970. – Вып. 99. – С. 3–14. 2. Ким Л. Л. О сочетаемости прилагательных в русском языке / Л. Л. Ким // Структура и функционирование единиц русского языка : сб. ст. – Ташкент : Изд-во Ташк. гос. ун-та, 1986. – С. 87–94. 3. Ковалева Л. П. Сочетаемость глаголов движения в тексте как реализации их дистрибуции / Л. П. Ковалева // Проблема лингвистического анализа текста. – Иркутск : Изд-во Иркут. гос. пед. ин-та, 1980. – С. 61–67. 4. Котелова Н. З. Значение слова и его сочетаемость / Н. З. Котелова. – Л. : Наука, 1975. – 163 с. Актуальні проблеми слов’янської філології. – 2010. – Випуск XXІІІ. – Частина 2. 600 5. Кочерган М. П. Лексическая сочетаемость и значение слова : автореф. дис. ... д-ра филол. наук / М. П. Кочерган. – К., 1983. – 47 с. 6. Сергеева Ж. А. О сочетаемости как средстве разграничения некоторых синтаксических структур / Ж. А. Сергеева // Вопросы сочетаемости языковых единиц : сб. ст. – Саратов : Изд-во Сарат. гос. пед. ин-та, 1974. – С. 116–121. 7. Harris Z. S. Structural linguistics / Z. S. Harris. – Chicago, 1961. – P. 15–16. Анотація У статті описано дистрибуцію ад’єктивних модифікаторів при опорних конституентах з урахуванням їх конкретних мовленнєвих значень; стрижневі компоненти обставинно- детермінантних структур розглядаються в їх синтагматичному зв’язку з іншими одиницями мовленнєвого потоку. Ключові слова: обставинно-детермінантна структура, ад’єктивний модифікатор, субстантивний модифікатор, ядерна структура. Аннотация В статье описана дистрибуция адъективных модификаторов при опорных конституентах с учетом их конкретных речевых значений; стержневые компоненты обстоятельственно- детерминантных структур рассматриваются в их синтагматической связи с другими единицами речевого потока. Ключевые слова: обстоятельственно-детерминантная структура, адъективный модификатор, субстантивный модификатор, ядерная структура. Summary The article reveals the distribution of the adjective modifiers at basic constituents with consideration of their specific speech meanings; the principal components of the adverbial-determinant structures are observed in their syntagmatic relations with other units of speech flow. Keywords: adverbial-determinant structure, adjective modifier, substantive modifier, nuclear structure. УДК 811.161.1’373.611 Гафарова Р.И., старший преподаватель, Крымский инженерно-педагогический университет СЛОВООБРАЗОВАТЕЛЬНЫЕ ПАРАДИГМЫ СУФФИКСАЛЬНЫХ УНИВЕРБОВ РУССКОГО ЯЗЫКА Универбация как процесс проявления экономии языковых средств лежит в основе всей системы словообразования (А.В. Исаченко, Е.А. Земская, В.В. Лопатин, И.А. Осипова, И.А. Устименко и др.). Разновидностью универбации является суффиксальные универбы. Производные мотивируются основой одного компонента словосочетания, а по значению соответствуют многословному наименованию: багажник ← багажное отделение, зарядка ← зарядное устройство и др. Являясь производными единицами, универбы занимают особое место в словообразовательной системе языка.

Дистрибуція ад’єктивних модифікаторів при іменниках – назвах абстрактних понять у структурах з семантикою умови

Institution

Ähnliche Einträge