Актова книга Луцького гродського уряду 1561 року
Збережено в:
| Дата: | 2002 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2002
|
| Назва видання: | Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38175 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Актова книга Луцького гродського уряду 1561 року / В. Мойсієнко // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2002. — № 8. — С. 5-8. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-38175 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-381752012-11-01T12:11:34Z Актова книга Луцького гродського уряду 1561 року Мойсієнко, В. Історія мови 2002 Article Актова книга Луцького гродського уряду 1561 року / В. Мойсієнко // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2002. — № 8. — С. 5-8. — укp. XXXX-0097 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38175 uk Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія мови Історія мови |
| spellingShingle |
Історія мови Історія мови Мойсієнко, В. Актова книга Луцького гродського уряду 1561 року Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| format |
Article |
| author |
Мойсієнко, В. |
| author_facet |
Мойсієнко, В. |
| author_sort |
Мойсієнко, В. |
| title |
Актова книга Луцького гродського уряду 1561 року |
| title_short |
Актова книга Луцького гродського уряду 1561 року |
| title_full |
Актова книга Луцького гродського уряду 1561 року |
| title_fullStr |
Актова книга Луцького гродського уряду 1561 року |
| title_full_unstemmed |
Актова книга Луцького гродського уряду 1561 року |
| title_sort |
актова книга луцького гродського уряду 1561 року |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2002 |
| topic_facet |
Історія мови |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38175 |
| citation_txt |
Актова книга Луцького гродського уряду 1561 року / В. Мойсієнко // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2002. — № 8. — С. 5-8. — укp. |
| series |
Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| work_keys_str_mv |
AT mojsíênkov aktovaknigalucʹkogogrodsʹkogourâdu1561roku |
| first_indexed |
2025-07-03T20:03:12Z |
| last_indexed |
2025-07-03T20:03:12Z |
| _version_ |
1836657402983743488 |
| fulltext |
1
У цьому числі збірника подаємо підбірку ділових документів
XVI ст.: дві справи з актової книги Луцького гродського уряду 1561
року (публікація В.М. Мойсієнка), сім справ з актової книги Кре-
м’янецького земського суду 1568 року (публікація Л.В. Литвинчук)
та привілей польського короля Жигимунта Київському магістрату
1542 року (публікація В.М. Титаренко). Названі документи мають
неабияке значення для дослідження історії мови. Особливо зростає
актуальність студій цих пам’яток у контексті дискусійних публі-
кацій
∗ щодо визначення етнічного статусу мови Великого Князів-
ства Литовського та Речі Посполитої на теренах Білорусі та пів-
ночі України у XVI–XVII ст.: від повного заперечення термінів
“ білоруська” й “ українська” для кваліфікації мови цих документів і
впровадження поняття “ західноруське наріччя” до однозначного
трактування цієї мови як старобілоруської. Вже попередній аналіз
та зіставлення особливостей мови, принаймні, актових книг
земських, підкоморських та гродських судів Житомира, Києва,
Овруча, Крем’янця, Володимира-Волинського, Луцька, Бреста, Мін-
ська, Вільного,Холма, Трок показує, що писарі, які вели записи
справ, дотримувалися добре вироблених на той час орфографічних
норм, що постали на місцевому мовному грунті. Близька
фонетична, морфо-логічна та лексична основа справ, наприклад, із
Житомира та Трок – очевидна. Якщо Литовську метрику
однозначно деякі вчені зараховують до пам’яток білоруської мови,
тоді логічно буде білоруськими вважати і документи Луцьких та
Крем’янецьких актових книг. Але ж це територіально-мовний
нонсенс. “Руська” мова, що набула статусу державної у Великому
Князівстві Литовському і протягом ще тривалого часу
використовувалася у Речі Посполитій на землях українсько-
білоруського суміжжя, постала на поліській лінгвальній основі.
Південно-українські фонетичні риси (h > і; о, е > і у новозакритому
складі) та північно-східно білоруські ( акання, цекання, дзекання),
що разом з іншими становлять нині визначальні особливості
української та білоруської літературних мов окресленого періоду та
ареалу, виступають лише спорадично.
У контексті вищезазначеного публікація пропонованих
документів є важливою і нагальною, яка, сподіваємося, певною
мірою проллє світло на вирішення проблеми визначення етнічної
належності мови пам’яток українсько-білоруського пограниччя
XVI–XVII ст.
Віктор Мойсієнко.
∗ Свяжынскі У. Праблема ідэнтыфікацыі афіцыйцнай мовы Вялікага
Княства Літоўскага // Metriciana. – Мінск, 2001. – С. 109-136.
2
АКТОВА КНИГА ЛУЦЬКОГО ГРОДСЬКОГО УРЯДУ
1561 РОКУ.∗∗∗∗
Лh(Т) БО(Ж) НАРО(Ж) АFKА М~
ЦА МА# А Д~
НЯ
Казано записаты. Присила(л) до мεнε, Бориса Ивановича
Совы, по(д)старостε(го) лу(ц)кого к
~
нз Яко(в) εго м
~
л(ст)
Васи(л)εви(ч) Кропо(т)ка Яловε(ц)ко(го), повεдаючи w fоробε
до(ч)ки своεε, п~
нεε Ма(р)и Васи(л)εвоε Привεрεзо(в)скоε и
проси(л) w вижа, при которо(м) бы wна за доброε памε(ти) своεε
тастамε(нт) справова(ти) мεла. Ино я з ураду замку гд~
рско(го)
Лу(ц)ко(го) з старо(ст)ва п~
на моεго εго мл(сти) к~
нз# Богуша
Фεдоровича Корε(ц)кого посыла(л) εсми вижо(м) Миха(и)ла
Ма(р)тиновича Поло(ц)кого.
Которы(и) виж та(м) бы(в)ши и w(т)тол# приεха(в)ши,
ста(в)ши пεрεдо (м)ною вεсполо(к) и(з) служε(б)нико(м) кн~
з#
Якова Ялови(ц)кого вызнава(л) и wповεда(л) ты(м) wбычаε(м),
и(ж) п~
ни Ма(р)я Яково(в)на Васи(л)εвая Привεрεдо(в)ская,
будучи во (и)мε(н)ю Привεрεдовε лεжала u fоробε своε(и) εщε за
зупо(л)ноε а доброε памεти своεε при мнε вижу вр#дово(м) и при
за(ц)ны(х) людε(х) добры(х) шля(х)ты доброε и (в)сю
маε(т)но(ст) свою кому хотεчи водлε мы(с)ли своεε w(т)казовала
и тастамε(нт) wстато(ч)ноε воли своεε справова(ти) казала. И
кгды(ж) тастамε(нт) написано и пεрεд нεю прочитано, то(г)ды
wна просила ты(х) за(ц)ны(х) людε(и) п~
но(в) а приятεлε(и)
свои(х), которыє на то(т) ча(с) при тε(с)тамε(н)тε справова(н)я
были, абы пεча(ти) сво(и) приложили и(х) м~
л(с)ти за про(з)бою
εε пεча(т) сво(и) до того тεстамε(н)тu приложи(ти) рачи(ли), гдε
ту(т) жε, стоεчи пεрεдо (м)ною, служεбни(к) к~
нз# Якова
∗ Книга зберігається у ЦДІАУ м. Києва.
Ф. 25, оп. 1, спр. 3.
Історія мови ����
Актова книга Луцького гродського уряду 1561 року
3
Яловε(ц)кого поклада(л) тастамε(н)тъ по(д) пεча(т)ми людε(и)
добры(х) и бы(л) вычита(н) споча(т)ку аж до ко(н)ца. Которы(и)
тастамε(нт) та(к) с# в собε маεтъ.
Во (и)м# створитεл# моεго я, раба бо(ж)я Ма(р)а, жона
Васи(л)я Привεрεдо(в)ского вырозумεла εсми, и(ж) я (…)
нhпε(в)нε(и)шо(го) ко(ж)дому ч~
лвку ништо и(н)шоε, w(д)но
смε(р)тъ (…) будучи на свεтε fоробою (…) розумε казала
100 зв. справу сию мою духо(в)ницу (останный рядок нε читабεльний) //
εε справила напεро(д) εсли м# г~
д богъ с того свεта вз#ти рачи(т)
до(ч)ку свою по…у…ю εго свεто(и) м~
л(с)ти а тεло моε wтε(ц)
мо(и) к~
нзъ Яко(в) Кроко(т)ка Ялови(ц)ки(и) а му(ж) мо(и) па(н)
Василε(и) Привεрεдо(в)ски(и) εго ховати маю(т) в чεсно(го)
крεста у εловичо(х), и му(ж) мо(и) Василε(и) с ты(х) мои(х)
рухомы(х) рεчε(и), которы(и) в нε(?) в дому с# доста(ли) да(ти)
по души моε(и), по цε(р)квамъ ялови(ц)ки(м), яко та(м), гдε
будε(т) тε(ло) моε лεжа(ти) в чεсного крεста та(к) и на тую
цε(р)ко(в) свεтого Дми(т)рεя, и(ж) го(д) w(д) годu по мнh памε(т)
во(д)лу(г) закону нашого хрεст#(н)ско(го) бывала а на то с#
ткнε(т) вси(х) маε(т)ностε(и) та(к) тε(ж) и готовы(х) грошε(и),
которыε по до(л)го(м) εсть срε(б)ра, пεрε(л), ша(т) вшεл#ки(х),
конε(и) бы(д)ла, цεну (?) котло(в) и вси(х) домовы(х) рεчε(и),
которы(и) # вси ты(и) w(т) мала и до вεлика з дому w(т)ца своεго
εго м~
л(с)ти к~
нз# Якова Кроко(т)чина привε(з)ла и на(и)н#ла в
до(м) ку жалобε п~
на Привεрεдо(в)ского, то вси(и) ты(и) рεчи
маю(т) с# w(ст)ати при мужи моεмъ, а wтε(ц) мо(и) и до(ч)ка
моя, которую маю с пε(р)вы(м) мужо(м) мои(м) Васи(л)εмъ
Красо(в)скимъ и ни(х)то з бли(з)ки(х) мои(х) ты(х) вси(х) мои(х)
рεчε(и) на мужи моε(м) пану Васи(л)ю Привεрεдо(в)ско(м)
почиквати (?) нε маю(т), што с# дотычε(т), и(ж) му(ж) мо(и),
па(н) Василε(и) Привεрεдо(в)ски(и) зоста(л) мнh винε(н) двhстε
ко(п) грошε(и), на што и запи(с) εго ε(ст), а другую двhстε ко(п)
грошε(и) вhно мнε wправи(л) на трεтε(и) части имε(н)и своε(м)
Привεрεдо(в)скомъ, на што (ж) и запи(с) по тому (ж) εсть, εсли
εго свεтая м~
л(ст) с то(го) свεта рачи(т) вз#ти душу мою то(г)ды
и тε(н) мо(и) εго мл(ст) к~
нзъ Яко(в) Кропо(т)ка а д#(д)ко мо(и)
па(н) Дмитръ Кози(н)ски(и) маю(т) вε(д)лу(г) записо(в) мужа
Історико-філологічний збірник з регіональних проблем Волинь-Житомирщина №№№№8
4
моε(го) п~
на Васи(л)я своихъ Привεрεдо(в)ского всю спо(л)на
чотыриста ко(п) грошε(и) по(л)ски(х) на нε(м) справити, або
па(н), вε(д)лу(г) записо(в) маю(т) с# (…) в части εго
Привεрεдо(в)скоε uвεзε(н)ε и то всε(м) дε(р)жава (…) // 101
поки до(ч)ка моя, которую мала с пε(р)вы(м) мужо(м) мо(и)м
Васи(л)ε(м) Красо(в)ски(м), лε(т) свои(х) доростε(т) в то(т) ча(с)
выхова(в)ши εε, заму(ж) wтε(ц) мо(и) и д#(д)ко мо(и) с тыми
чоты(р)масты копами грошε(и) вида(ти) маю(т) и wсобливε εсми
слε(з)нε просила w(т)ца своεго к~
нз# Якова Ялови(ц)кого и
д#(д)ка своε(го) п~
на Дмитра Кози(н)ского, и(ж) бы до лε(т) тую
до(ч)ку мою W(в)дю(х)ну, которую(м) с пε(р)вы(м) мужо(м)
свои(м) прибыла цно(т)ливε а до(б)рε в свои(х) wпεка(х) и uв
оборонε мεли, па(к) ли (ж) чого бо(ж)ε uхова(и), на тую до(ч)ку
мою W(в)дю(х)ну смε(р)ти, то(г)ды тая чотыриста ко(п)
грошε(и) ма(л)жоно(к) мо(и), па(н) Василε(и)
Привεрεдо(в)ски(и) тεпε(р) прε(з) листы сво(и) записа(л), яко(м)
пε(р)вε(и) всε(и) духо(в)ницы моε(и) выwбразила та(к) и тεпε(р)
прε(з) руки w(т)ца и д#(д)ка моεго всhмъ сε(с)тра(м) мои(м)
рожεны(м) маε(т) быти w(т)дана, а сεстры мо(и) тую суму
п
~
нзε(и) маю(т) промε(ж)ку сεбε ро(з)дεли(т), а нε мεла εсми при
собε гε(р)бу моεго. И просила εсми εго м~
л(с)ти w(т)ца своεго
к
~
нз# Якова Кроко(т)ки и εго мл(с)ти на про(з)бу мою вчини(т)
то рачи(л) и пεча(т) свою приложи(л) к сε(и) моε(и)
духо(в)ницы. А при то(м) были и того добрε свhдоми люди
добрыє εго м~
л(ст) к~
нзъ Бо(г)да(н) Васи(л)εви(ч) Маса(л)ски(и)
а па(н) Сεмε(н) и па(н) Да(х)но Миха(и)ловичи з Броховича
Пεрεка(л)скиє, яко (ж) uстнε и(х) м
~
л(с)ти всихъ вε(р)хо
wписаны(х) пано(в) просила εсми w приложε(н)ε пεчатε(и) к
сε(и) моε(и) дuхо(в)ницы и(х) м~
л(с)ти на про(з)бу мою то
вчинити рачили и пεчати сво(и) к нε(и) приложили.
Писа(н) u Привεрεдовε лεта божого нарожε(н)# тисεча
п#(т)со(т) шε(ст)дεс#(т) пε(р)вого м~
ца мая пε(р)вого дня. И
проси(л) к~
нзъ Яко(в) Кроко(т)ка прε(з) служε(б)ника своεго
мεнε за то, абы то было записано. А та(к) то вижово со(з)на(н)є и
тастамε(нт) слово w(т) слова до кни(г) замковы(х) записати
казалъ.
101 зв. // Того (ж) м~
ца мая з д~
ня.
Казано записати. Присыла(л) до мεнε, Бориса Ивановича
Актова книга Луцького гродського уряду 1561 року
5
Совы, подстаро(с)тεго лу(ц)кого εго и(ж) па(н) Миха(и)ло
Мышка, по(д)старости(и) мозы(р)ски(и), жалуючи и
wповεдаючи ты(м) wбычаε(м), што (ж), дε(и), εго м~
л(с)тъ к~
нзъ
Костε(н)ти(н) Костε(н)тинови(ч) Wстро(з)ки(и), воεвода
киε(в)ски(и), ма(р)шало(к) Волы(н)скоε зεмли, староста
володимε(р)ски(и) вр#(д)нику εго ва(р)ко(в)скому Матысу и
людε(м) ва(р)ко(в)ски(м) wповεды и по(х)ва(л)ки чини(т) на
здоро(в)ε и(х) стои(т) хотεчи и(х) w го(р)ло приправи(ти). Дл#
которы(х), дε(и) w(т)повεдε(и) и по(х)вало(к) то(т) вр#(д)ни(к) и
по(д)даныε εго м~
л(сти) люди ва(р)ко(в)скиε нεбε(з)пε(ч)ны
здоро(в)я своε(го). А ку тому, дε(и), часо(в) нεда(в)но прошлы(х)
в по(ст) вεлики(и) пεрε(д) Вεлико(д)нεмъ за дви нεдεли м~
ца
ма(р)та два(д)ца(т) трεтε(го) д~
н# вр#(д)ни(к) дубε(н)ски(и) па(н)
Гнεво(ш) Воронови(ч) за росказа(н)εмъ εго м
~
л(сти)
кн#жε(ц)ки(м) насла(в)ши умыслнε по(д)даны(х) εго м~
л(сти)
к
~
нз# Костε(н)тина Погорεлε(ц)ки(х) Кра(т)чи(н)ски(х) мо(ц)но
кгва(л)то(м) на влостивы(и) кгрун(т) в дуброву имε(н)#
Ва(р)ко(в)ского п#тина(д)ца(ти) члвко(в) εго мл(с)ти
ва(р)ко(в)ски(х) по(з)бывали и помо(р)довали и
п#тεрона(д)цатεро конε(и) з возы, с хомутами, з сокεры. А з
ни(х) самы(х) сε(р)м#ги, кожухи, шапки, поясы с калитами и с
пεн#(з)ми в ни(х) побрали и шкоды нεмалы(и) подεлали.
Которы(х), дε(и), ты(х) вси(х) шко(д) рεεстръ написаны(и) в сεбε
бы(ти) повεдаю(т). А потомъ, дε(и), куха(р) εго м~
л(сти) на (и)м#
Станисла(в) з ымε(н)я Ва(р)ковк(и) εха(л) до Боро(ц)…? Чεрε(з)
имε(н)є εго м~
л(сти) к~
нз# Костε(н)тиново Ивани. В то(т), дε(и),
ча(с) по(д)даныε кн#жε(ц)киε ива(н)ски(и) пεрεнε(м)ши того
кухара на доброво(л)но(и) дорозε во (И)ваню ε(го) самого
бε(з)нεви(н)нε зби(ли) и на (…) рεчε(и) побра(ли), домагаючис#
в нε(го) нияко(го) мыта, которого, дε(и), w(н) вси шкоды на
рεрεстрε мεновитε спεчоныε вси маε(т) хотε(чи) εго м~
л(ст) па(н)
Миха(и)ло Мы(ш)ка w то мови(т) проси(л) записати.
102 Бы(ло) записано. А та(к) я тую жалобу и wповεда(н)ε // εго
м
~
л(с)ти до кни(г) замковы(х) записати казали.
Підготував до друку Віктор Мойсієнко.
|