Фразеологізми середньополіської горірки села Липно Ківерцівського району Волинської області
Збережено в:
| Дата: | 2002 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2002
|
| Назва видання: | Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38188 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Фразеологізми середньополіської горірки села Липно Ківерцівського району Волинської області / Ю. Громик // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2002. — № 8. — С. 152-170. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-38188 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-381882012-11-01T12:11:49Z Фразеологізми середньополіської горірки села Липно Ківерцівського району Волинської області Громик, Ю. Поліські животоки 2002 Article Фразеологізми середньополіської горірки села Липно Ківерцівського району Волинської області / Ю. Громик // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2002. — № 8. — С. 152-170. — укp. XXXX-0097 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38188 uk Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Поліські животоки Поліські животоки |
| spellingShingle |
Поліські животоки Поліські животоки Громик, Ю. Фразеологізми середньополіської горірки села Липно Ківерцівського району Волинської області Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| format |
Article |
| author |
Громик, Ю. |
| author_facet |
Громик, Ю. |
| author_sort |
Громик, Ю. |
| title |
Фразеологізми середньополіської горірки села Липно Ківерцівського району Волинської області |
| title_short |
Фразеологізми середньополіської горірки села Липно Ківерцівського району Волинської області |
| title_full |
Фразеологізми середньополіської горірки села Липно Ківерцівського району Волинської області |
| title_fullStr |
Фразеологізми середньополіської горірки села Липно Ківерцівського району Волинської області |
| title_full_unstemmed |
Фразеологізми середньополіської горірки села Липно Ківерцівського району Волинської області |
| title_sort |
фразеологізми середньополіської горірки села липно ківерцівського району волинської області |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2002 |
| topic_facet |
Поліські животоки |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38188 |
| citation_txt |
Фразеологізми середньополіської горірки села Липно Ківерцівського району Волинської області / Ю. Громик // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2002. — № 8. — С. 152-170. — укp. |
| series |
Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| work_keys_str_mv |
AT gromikû frazeologízmiserednʹopolísʹkoígorírkiselalipnokívercívsʹkogorajonuvolinsʹkoíoblastí |
| first_indexed |
2025-07-03T20:04:02Z |
| last_indexed |
2025-07-03T20:04:02Z |
| _version_ |
1836657455306637312 |
| fulltext |
Юрій ГРОМИК
ФРАЗЕОЛОГІЗМИ СЕРЕДНЬОПОЛІСЬКОЇ ГОВІРКИ
СЕЛА ЛИПНО КІВЕРЦІВСЬКОГО РАЙОНУ
ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Абú лузá – чуртú знайдýц:а.
Абú рýк’ і, то нáйдиц:а мýк’ і.
Бáба базáрнайа ‘занадто балакуча жінка’.
Бáба з вóза – кóн`ам лéкший.
Бáба, йак жáба, – у гóвтар на гóдна ступáт`.
Багáти, йак Радз`ів’íл ‘дуже заможний’.
Багáтом чорт і дитéй кулúше.
Бáчили гóчи, шо купл`áли, – йíжте, к’еб ви пувилáзили.
Бидá ни пу л`íси, да пу л`ýд`ах хóдит`.
Бидú ни шукáй – самá нáйде.
Биз двукáта ни бýде й свáта.
Биз йіднó жúда йáрмарок вбúйдиц:а.
Бик у стáди привúк, то вже й рикáйе.
Бирéзувей кáши пукуштувáт` ‘про покарання’.
Бирижéно і Бог бирижé.
Бирист`áнс`к’ і купиц`í ‘невеличкі копички сіна’ (жителі
сусіднього с. Берестяни сіно у великі копиці не згрібають).
Бис прáци ни бýде і в с...
Бит` і тóно слýхат`, чи дúше.
Бйíли мýх’ і ‘сніг’.
Бог вúшк’ і стрáсайе ‘сніг пізно навесні’.
Бог дав, Бог забрáв ‘про смерть немовляти’.
Бог дав нич л`ýд`ам на сон, а
ничист`акý на рубóту.
Бог змучúв, Бог і вúсушит` ‘про
Поліські животоки ����
сіно, яке несподівано намокло під дощем’.
Бог ни дит`á – дурнó ни пуслухáйе.
Бог рóдит` на вс`áко дóл`у.
Бог сутвурúв три зла: чóрта, бáбу і кузлá.
Бóже, твуйá вóл`а ‘несповна розуму’.
Бóмкнут`, йак куз`óл у вóду ‘сказати щось недоречне’.
Брат сиб’í рад.
Брихн`óйу зáйдиш далéко, да назáд ни вéрниса.
Був у млин`í дей гуд:áв «Дубрúдин`» свин`:í ‘про того, хто не
вітається’.
Бýде вс`ім гóлим пýза пáзухуйу ‘про малу кількість чогось’.
Бýдут` з йігó л`ýде, йак мýх’ і ни заг’íд`ат`.
Буйáц:а, йак турúшн`о мурóзу.
Буй’ýшче – нипукáйушче ‘про пологи: жінки бояться, але
народжують’.
Булú панú – нусúли суручк’í да штанú, пришóв сув’éт – спúна
пубáчила св’ет.
Булó б скáзано – забýц:а ни дóвго.
Булó да загулó.
Булó Сáви ни сáвит`, Варвáри ни варвáрит`, Гандрóси ни
гандрóсит`, а кудéл`у кундрóсит`.
Бул`ýшче – нипукáйушче ‘про пологи’.
Бул`ш нéмучи, йак пóмучи.
Варвáра заварúт`, Микóла загуздúт`.
Варвáра нóчи ввурвáла, га дн`а притучúла.
Вбуйтú і Крим, і Рим.
Вбирú й Пин`кá, то бе за Зин`кá.
Ввидин`:é с`ват навидé.
Вгúсин` жéниц:а бидн`áк, навис`н`í – багатúр, а зимóйу –
сиридн`áк.
В гус`т`áх дóбре, вдóма лýч:ий.
В гучáх ‘при смерті’.
В дит`áти пáлчик забулúт`, а в мáтири – сéрце.
В дóбру пóру сказáт`, а в нидóбру – пумувчáт`.
В жúнк’ і вóлос дóвг’ і, да рóзум курóтк’ і.
Вз`ат` жúнку на вéксил` ‘одружитися з жінкою, в якої є
позашлюбна дитина’.
В злóсти нимá милóсти.
Вúлиз кит на сáло дей кричúт`: мáло.
Вилик’é гаж ду нéба, да ни так’é йак трéба.
Вúлисти бóком ‘погано закінчитися’.
Вúлисти на кут`áчийа вúшк’ і ‘зістаритися’.
Вúпустит` з вúду ‘забутися’.
Вúрачивса, йак барáн на нувúйа вурóта.
Вúрват` з живúм ‘відірвати ґудзик зі шматком тканини’.
Вúрват` з мн`áсом ‘відірвати ґудзик зі шматком тканини’.
Вúсмуктат` с пáлца ‘вигадати’.
Виснá – гулуднá.
В`íд`ма мáсло кулóтит` ‘про дощ у сонячну погоду’.
В ко дитк’í, в то йагудк’í.
В ко дóчок с`ім, в то дóл`а вс`ім.
Вкрáд`ани кусóк в гóрли дирé.
Вкружúли, йак цигáни мн`íс`аца.
В курóви мулукó на йазúци.
Вóзом йíхат` ‘плакати’.
В палк’í вбрáц:а ‘стати ні від кого незалежним’.
Впáсти з дýба ‘втратити здоровий глузд’.
Впáсти с пéчи ‘народити позашлюбну дитину’.
В пичинкáх сид`íт` ‘набриднути’.
В пйáтах закулóло ‘про переляк’.
Врудúла, да ни близáла ‘про дитину, яка завдає батькам чимало
клопотів’.
Врудúса да вдáйса ‘про дитину, яка завдає батькам чимало
клопотів’.
В рудý ни биз вúрудка.
В свин`áчи гóлос ‘дуже пізно’.
Вс`і ми вмрем, да ни вс`і дрáзу.
В свуйéй халýпци дóбре й дýпци.
Встáн`те, д`áче, хай с`áде смирд`áче.
Встáтн`а пáша ‘смерть’.
Встáвса чúсти й прóсти ‘залишився без нічого’.
В субáк’ і на шúйі кубасá ни вбарúц:а.
В сус`íд`ах грýшка-минýшка.
В тибé “зáра”, йак пáнск`е “зачéкай”.
В тúхом булóти чуртú вóд`ац:а.
Вудúт` за нóса ‘обманювати’.
Габú цúгана в хáту, то с хáти ни вúприш.
Гаж гóчи вибирáйе ‘щось дуже яскраве’.
Гил`:á нарóбит` гнил`:á.
Гúрко йíсти, шкóда к`íдат`.
Г’ індик дýмав дей в суп пупáв.
Г’ індúк дýмав дей здох.
Глухá, йак Вдарá.
Глухá сук’íра ‘тупа сокира’.
Глух’é йак ни дучýйе, то збрéше.
Гóди да й пóти ‘аби тільки й того лиха’.
Гóли йак гил`, а гóстри йак брúтва.
Гóра ни наказáц:а ‘гріх нарікати’.
Гóре никó ни красúт`.
Гóчи на бáчат`, душá ни булúт`.
Грúмути да блúскути ‘сильна гроза’.
Гр`іх ни в рот ідé, но з рóта.
Грóши, шо вóши: в рукáх ни вдéржиш.
Гувурúли бабú в турм`í три рóк’ і, а пуд турмóйу – шис`т`.
Гувур`íм да мувч’íм ‘хай крім нас ніхто не знає’.
Гудúт`, йак лих’éй бул`áчци ‘комусь надто догоджати’.
Гудýй дитéй – сийнó скл`áкниш, йак Ксéн`ка пуд лáвкуйу.
Гудýй, мáти, сúна, то прибýде сúла.
Гудýт`, йак пчóли в гýлийу.
Гулéц мáйе ‘про відсутність чогось’.
Гурбáто муг’íла спрáвит`.
Гус`íн`:е сóнце йак мáчушине сéрце: хоч і св`íтит`, да ни гр`íйе.
Ґла бл`із`íру ‘про людське око’.
Дав і сибйí забрáв ‘про того, хто показує дулю’.
Дай диткáм вóл`у, пупадéш в нивóл`у.
Дай дýрн`у мн`áло, і те зламáйе.
Дáйте йíсти! – Нимá де с`íсти.
Д`áку бóгу за губйíд, шо найíвса дармуйíд.
Дарóваном кун`ý в зýби ни загл`áдайут`.
Дат` в с... пéрца ‘відлупцювати’.
Дат` грúмк’ і ‘відлупцювати’.
Д:ат` на с`ватúйа нúґди ‘не віддати ніколи’.
Дат` ружнá руспéчано ‘нічого не дати з того, що було обіцяне’.
Де два брáти, тáмка тра дв`і хáти.
Де двóйе бйýц:а, трéт`і ни мишáйса.
Де дн`ýйе, хай тáмка нучýйе ‘про покійника’.
Де ни пус`íй, тáмка врóдиц:а.
Де пумáжиш, тáмка вйíдиш.
Дéрти гóлуву вúкший вбóрней.
Де рудúласа кузá, там сулóдкайа лузá.
Де тóнко, тáмка рвéц:а.
Дивúц:а, йак Л`éн`ін на буржугаз`íйу ‘непривітно, злісно
дивитися’.
Дит`á вчи, йак пупирóк лúжка лижúт`.
Дит`á л`убú, шоб вунó ни знáло.
Дитéй гудýй, а сам турбú рихтýй.
Д`íвка дóвжна бут` н`íмка.
Д`íти, д`íти, де вас пуд`íти, в кýчу загнáти, йíсти не дáти.
Дн`увáт` і нучувáт` ‘постійно перебуваи десь’.
Дóбре д`íло ‘з цим не можна погодитися’.
Дóбре пйáници й кáпл`а.
Дóбре там, де нас нимáйе.
Дóбри бóршчик, да малéйк`і гóршчик.
Дóбри ден`! – Мишк’í пирý! – Кудá дурóга? – Кýри бг’ ідúли!
‘про того, хто не дочуває’.
Дóвга п’íсн`а ‘про зволікання у якійсь справі’.
Дубрáноч! – Забирáй вóши нáноч! – Мин`í йіднá, а тиб’í
пувраднá!
Дувилóсо чирйакý на викý ‘про того, хто зрідка випиває’.
Ду вис`íл`:а загóйіц:а.
Ду Вшéс`т`а ни стрижú гувéчк’ і, ду Микóли ни с`ій грéчк’ і.
Ду Ґм`íтра д`íвка х’íтра, а пу Ґм’íтри хоч прúпик вúтри.
Дýл`а ни цибýл`а: в гóчи ни пичé.
Ду мо бéрига йак ни г... припливé, то тр`íска.
Дурнé д св’íта і д мúра.
Дурнú пип, дурнá йігó й мóва.
Дурнú субáка на свуй хвист брéше.
Дустáт` кунц`í в млинц`í ‘знайти вихід із безнадійної ситуації’.
Жáба цúцк’ і далá ‘про померлого’.
Жал` ваг’í ни мáйе.
Жéн`ац:а ни на рик, а на цúли вйíк.
Живé, йак Гéдрик на булóти ‘дуже бідно’.
Живéмо ни гурýйімо – хл`íба ни купýйімо.
Живé – в зáдн`іцу пйáтами ни стýкайе ‘гріх нарікати на життя’.
Живé, йак вош у кужýси ‘гріх нарікати на життя’.
Жúнка ни бúта – йак кусá ни клéпана.
Жúнка ни чирвúк – з нуг’í ни ск’íниш.
Жúнку здéрти ‘поховати дружину’.
Загадáла рубóти, йак Зóс`а свей мáтири ‘доручити комусь надто
великий обсяг роботи’.
Заганýт` в Питрúвку мéрзло ‘забажати чогось неможливого’.
За грóши бáт`ка рúдн`о прудáс`т`.
За грýбу с`íсти ‘народити позашлюбну дитину’.
За гунýчу зрубúли бýчу.
За дурнéйу гулувóйу дей нугáм нимá спукóйу.
Зазирáйе, йак вурóна в кус`ц`умáху.
Зáйачи пулýдин` ‘рештки обіду з поля, які віддавали дітям як
подарунок від зайця’.
За йіднó бúто дéсит` нибúтих дайýт`.
За кавáлок к’íшк’ і с`ім к’ ілóмитрив п’íшк’ і.
Закрúй пéл`ку на питéл`ку, напишú: рив’íзийа.
За кун`á, за вулá, габú вдóма ни булá.
Зан`íткац:а в дубóву шкýру ‘категорично щось заперечити’.
Запрóс`уват`, йак мурóза ду кут`í ‘нещиро запрошувати’.
Зарикáласа свин`:á г... ни йíсти, а йак дупáласа, то й найíласа.
Заснýт`, йак у мáкувци ‘про міцний сон’.
З`ат` шоб вз`ат`.
За царá Мéн`а, йак булó л`удéй жмéн`а.
З Бóгом, Парáс`у, йакшó л`ýди трапл`áйуц:а.
Згадáла бáба, йак д`íвкуйу булá.
З гóлими рукáми ‘без подарунка’.
Згурбат`íла, йак Ксéн`ка.
З дóбро дúва ‘несподівано’.
Здрáстуйте, ни зáстуйте ‘несподівано’.
Зийтú на Мин`кúв хвист ‘звестися нанівець’.
Зúрит`, йак кит на пупóве сáло.
З йак’éй рáц`ійі? ‘чому б це раптом?’.
З йакó дúва? ‘чому б це раптом?’.
З йéйу пусварúц:а, йак з гурú скутúц:а.
Зйíсц:а за малúну ‘про щось смачне’.
З м`íн`:ем і пукул`íн`:ем ‘вщент’.
Знáйу бис пупá, шо в нид`íл`у с`вáто.
З свин`:í гóчи, з субáк’ і натýра ‘про непривітну, неприємну,
заздрісну людину’.
Зийтú на “н`éт” ‘ звестися нанівець’.
З йіднóго м’íшка хл`іб і лим’íшка ‘про нестатки’.
Злуд`íйс`ка жúлка.
Знáйе кузинý питéл`ку, да й то ни всéйку.
З укрóпу зйісéш з кóпу.
Зу свуйíм харчóм дóбре пуд курчóм.
І вáшим, і нáшим ‘про лицеміра’.
І сам ни гам, і дрýгом ни дам.
І ти йатрувúца, і йа йатрувúца, муйá спуднúца тибé ни буйíц:а.
Йа б йімý дав би, к’еб дугнáв би.
Йáбличко д йáблинк`і далéко ни закóтиц:а.
Йазикóм махáй, а рукáм вóл`і ни давáй.
Йакá мáмка, такá й л`áл`ка.
Йакá матýс`а, такá й дуц`ýс`а.
Йак б’íдни плáче, то нихтó ни бáчит`; йак багáти скрúвиц:а, то
всéйк`і мир дúвиц:а.
Йак бýде напáс`т`, то Бог грóши дас`т`.
Йак вгон` ‘той, хто легко дратується’.
Йак гулóдни, зйісéш і хулóдне.
Йак дайýт`, то бирú, йак бйут`, то втикáй.
Йак дат`, то дат`, йак вз`ат`, то вз`ат`.
Йак дóвг’ і в’ ік, то пумóже л`ік.
Йак ду нéба рáчк’ і ‘дуже далеко’.
Йак’é йíхало, так’é здúбало.
Йак за грóши, то вс`і хурóши.
Йак’í йідéц, так’í рубóтн`ік.
Йак’í кин`, так’í виз, йак’í йíхав, так’é в’ із.
Йак йе на жúти ружк’í, то бýдут` пиружк’í.
Йак йес`т`, то й дýпи чес`т`, а йак тýпо – тирпú, дýпо.
Йак кит з мишéйу ‘про тих, хто постійно разом’.
Йак кит наплáкав ‘дуже мало’.
Йак кит с субáк’ ійу ‘про тих, хто постійно конфліктує’.
Йак кýрка лáпийу ‘нерозбірливо’.
Йак курóва здóйана ‘про людину, яка вештається без роботи’.
Йак курóва ни загáн`ана ‘про людину, яка вештається без
роботи’.
Йак мед, то й лóжк’ ійу.
Йак на зáвтре ‘надто повільно’.
Йак нимá шчáс`т`а на мулуц`í, то ни бýде й на сирóватци.
Йак ни нагр`íйе дух, то ни нагр`íйе й кужýх.
Йак ни стий, ни дивúса ‘несподівано’.
Йак ни худúв муй бáт`ко ду цéркви, то ни худúв, а йак пушóв, то
на гулувйí двéри прин`íс.
Йакó пáлца ни вр`іж, то булúт`.
Йак пéриц ‘дуже сухий (найчастіше про сіно, солому)’.
Йак прúде к’ ітайéц, то бе св’íта кунéц.
Йак пришлó, так і пушлó.
Йак сам прудасéш, то і з бáт`ком ни кýпиш.
Йак сирут`í жинúц:а, то й нич малá.
Йак с кузлá мулукá ‘надто мало’.
Йак с кутá мулукá ‘надто мало’.
Йак с`ц`ул` ду нéба ‘дуже далеко’.
Йак тра, то на рúвней дурóзи спутикнéса.
Йак тра, то тра.
Йак умéр бидн`ачóк, то пришóв пйанú д`ачóк, а йак вмер
багатúр, то зуйшóвса всéйк’ і мир.
Йак ут`áв ‘дуже схожий на когось’.
Йа хоч рúжа, да с Парúжа, а ти, паскýда, откýда?
Йак хто хóче, так пу свуйóм бáт`ку і плáче.
Йак штик ‘неодмінно бути в певному місці’.
Йе л`ýди, а йе л`удúс`ка.
Йіднá ни закрúйе і дна ‘жінка без дітей і чорниць небагато
назбирає’.
Йіднéй бидú ни тра, да й тей ск’íл`ка йе.
Йіднéй м’íри ‘постійно’.
Йіднé л`íчиш – дрýг’е кал`íчиш.
Йіднé ни загóйіц:а – дрýг’е настрóйіц:а.
Йіднúм бигóм ‘дуже швидко’.
Йіж йýшку з грибáми, диржú йазúк за зубáми.
Йіж, пукýл` рот св’ іж.
Кажú, Грúцу, Бугурóд`іцу, а йа бýду Бóжи слувá.
Кáжне стрéчне-пупирéчне.
Кáчка – прáчка.
К’еб ни йíла і ни спáла, то за мóре вже б пупáла.
К’еп то знат`:é, шо в кýма пит`:é, був би й дитéй забрáв.
Кúл`ка вбйеш, тúл`ка вйíдиш.
Кин` на штирóх нугáх, да спутикáйіц:а.
К’ івáйе гулувóйу, йак кубúла в Спáсувку.
К’ інó бисплáтне ‘щось надто кумедне’.
Клúкав на дурóзи, шоб ни був на пурóзи.
Книжк’í в сýмци, а вже хлóпци на дýмци.
Книжк’í в сýмци – дивк’í на дýмци.
Кóл`ади на нéбо пуйíхали ‘про закінчення Різдвяних свят’.
Кричáт`, йак на жувúт ‘надто голосно’.
Кричáт`, йак на сво бáт`ка ‘надто голосно’.
Кров з нóса ‘конче необхідно’.
Крутú, Мартúне, мо, мáти шо путк’íне.
Крýтит` с`в’íтом, йак цúган сóнцем.
Кубúла лушáча – рубóта смирд`áча.
Кудá вурóни ни лит`íт`, то все гáдос`т` кл`увáт`.
Кудá кин` с купитóм, тудá й жáба с хвустóм.
Кудá нич, тудá й сон.
Кулú в цéркву ни придý, то все паск’í с`вáт`ат`.
Кулú ни вмирáт`, то ден` прупадáйе.
Кулусóчок йак в кумарá нусóчок.
Кулусóчок йак кумарúв нусóчок.
Кум – кум’í, кумá – свин`:í.
Кумар`í в стýпку тувчýт` ‘про комах, які перед дощем
збираються разом’.
Кумýс` рубú вигóду, а сиб’í шкóду.
Кумý шчáс`т`е, кумý дýл`а, кумý йіднá, тумý й дрýга.
Куп’íлит` нóса ‘виявляти своє невдоволення’.
Кýрка ґалаґáнс`ка ‘про того, хто взув чоботи не на ту ногу’.
Курувáм хвустú крутúт` ‘працювати різноробочим через
відсутність освіти’.
Кут`áчи бáт`ко ‘той, хто грається з котами’.
Кут`áча мáти ‘та, котра грається з котами’.
Кут`áчийа вúшк’ і ‘піч’.
Кучирáва Катирúна задивúлас на Мартúна.
Лáси, йак кит на кубáси.
Лáси, йак кит на сáло.
Лáстувку зубйéш – дóвго ни пруживéш.
Лéд`бо тéпли ‘ледь живий’.
Лéхко впáсти – вáжко встат`.
Ликс`íй – гувéс с`ій.
Лúпинс`ка свин`:á да ни пу нáшом хрóкайе.
Лúпнут` лúпинуйу ‘занадто нав`язливо пропонувати своє
товариство’.
Л`убú йак дýшу, трисú йак грýшу.
Л`убупúтней Варвáри нóса д:урвáли.
Л`ýде ни татáри: прупáсти ни дадýт`.
Лук’í – нимá хл`íба ни мук’í.
Лупúт` зýби ‘реготати’.
Лупúт`, йак Сúдуруву кузý ‘лупцювати’.
Л`ýти пукáже, йак дýти.
Л`ýти, шоб дýти.
Лýч: дитéй рудúт`, чим в калгóзи рубúт`.
Луч: с х’íтрим два рáзи згубúт`, чим з дýрним раз найтú.
Майдáнс`ка хадз`áйка ‘неохайна господиня (такими вважаються
жительки сусіднього с.Майдан-Липненський)’.
Малúйа д`íти – малú клóпот, вилúк’ ійа – вилúк’ і.
Малúйа д`íти спат` ни дайýт`, на вилик’íйа жит`.
Мáти вмре – бáт`ко вслéпне.
Мáт` кугóс` дес` ‘байдуже про когось’.
Ми йімó, худú, то й тиб’í пу мóрди дамó.
Мимéцка титýл`а ‘щось незрозуміле, таке, що важко збагнути
(від дитячої вимови словосполучення німецька література)’.
Мин`í гулувá ни булúт` ‘мені байдуже’.
Мн`íла гутувáт`, да ни мн`íла пудавáт`.
Мнóго, да дурнóго.
“Мóже” ни пумóже, а бýдиш жинúц:а, то й “мóже” пригудúц:а.
Мóкри йак хл`ушч.
Мóна Мусквý пубáчит` ‘про щось кисле’.
Мóна сук’íру вйíшат` ‘багато диму від цигарок’.
Мувчúт` йак мрук.
Муйá хáта – муйá прáвда.
Муж а жунá – йіднá сатанá.
Мужé жáба заплýтац:а ‘про надто рідке полотно’.
Мурóз за шкýруйу пушóв ‘про переляк’.
Мурóз з гучúма ‘сильний мороз’.
Набрáц:а ду свин`áчо крúку ‘забагато випити’.
Набрáц:а йак жáба мýлу ‘забагато випити’.
Наварúла Ýц`а, шо ни йіс`т` і ц`ýц`а.
Наварúли йаглú дей спат` л`аглú.
На викý йак на дóвг’ей нúвци.
На вкрáд`аном кун`í далéко ни зайíдиш.
На двур`í мурóз, пуд нóсом удлúга.
На д`íти – нап..., тра сибé глид`íти.
Найíвса – прусú Бóга, шоп рус`:íвса.
Найíд`ане гулóдном ни пув’íрит`.
Налувúт` рúби ‘про мимовільне нічне сечовипускання у дітей’.
На Лýк’ і сн`íгу пуд рýк’ і.
Написáла писáка, шо ни пуймé й субáка.
Напл`увáт` в кáшу ‘завдати образи’.
Напýдит` рúби ‘про нічне нетримання сечі у дітей’.
Напуминú куз`í смерт`, то цúли ден` блийáт` бýде.
На пух’íл`ане дéрво і кóзи скáчут`.
Нарадúц:а, йак сувá ду спóвиди ‘одягнутися надто розкішно, з
викликом’.
На скóру рýку ‘недбало, нашвидкуруч’.
Нáс`ц`а ґла Васил`á здáс`ц`а.
На тиб’í, нибóже, ши мин`í ни гóже.
На той рик у с`у пóру.
На чóрни ден` ‘про всяк випадок’.
Наш музúка-п... всéйк’е п’íрд`е руздýв.
Ни бирú Бóга за бóруду, бо з`ме тибé за с...
Ни брáц:а ни за хулóдну вóду ‘ні за що не братися’.
Ни буд` парамарóм в чужéй цéркви.
Ни вз`алá ни рад`ýжк’ і, ни пил`ýшк’ і ‘про невістку, яка прийшла
до свекрухи з малим приданим’.
Ни в тин, ни в вурóта ‘ні те, ні се’.
Ни вчирнúт` і ни вбилúт` ‘принципово мовчати, не зронити ані
слова’.
Ни ґуз`, ни питéл`ка ‘ні те, ні се’.
Ни гучú гучéно йíсти хл`íба пичéно.
Ни давáт` дихнýт` ‘не давати спокою’.
Ни дай, Бóже, с хáма пáна.
Ни дай никудá ‘несподівано’.
Нидé св’íчк’ і ни пустáвит`, да вбéрне.
Ни дихнé, йак ни брихнé.
Ни ду то вóза рубéл`.
Ни за субóйу, ни пúрид субóйу.
Ни йіж сúра – бýде гулувá сúва.
Ни йіс`т` пан к’ ісил`ý, бо ни мáйе лóжк’ і.
Ни л`із` пупирéд бáт`ка в пéкло.
Нимá бýл`шей кáри, йак нимá свей пáри.
Нимá гúршей кáри, йак нимá свей пáри.
Нимá к’íк’ і, нимá пáпи ‘нема чого їсти (з дитячого лексикону:
к’íка ‘сало’, пáпа ‘хліб’)’.
Нимá кунцá-крáйу.
Нимá ладý де ‘у якомусь неймовірному місці’.
Нимá ладý кудá ‘в якесь неймовірне місце’.
Нимá ладý скúл`ка ‘неймовірна кількість’.
Нима ладý шо ‘щось неймовірне’.
Нимá так`éй хáти, нимá такó дóму, шоб ни булó гомóну.
Нимú йазúк ‘худоба’.
Ни мишúна, ни трáхтор ‘ні те, ні се’.
Ни мóви, ни ґлóви ‘ні те, ні се’.
Ни мужé вúдиржат`, йак кантóра биз вóдк’ і.
Ни на дóвго старú жéниц:а: йак ни здур`íйе, то скрýтиц:а.
Ни при дýху нáшуму ‘божевільний’.
Ни рудúса крáсни, да шчáсни.
Ни св’атúйа гóршк’ і л`íпл`ат`.
Ни с`íло, ни впáло – давáй, бáбо, сáло.
Нúско в гóлувах ‘гріх нарікати’.
Ни слýху, ни хýху.
Ни списáт` на вулóвей шкýри ‘про надто велику кількість
чогось’.
Ни спúц:а нивйíсци, йак рóшчин на мн`íсци.
Ни стул`, ни с`ц`ул` ‘несподівано’.
Ни так шкóда, йак нивигóда.
Ни ти пéрви, ни ти встáтн`і.
Ни чипáй смирд`áче, то смирд`íт` ни бýде.
Ни штýка дат`, а скул` то брат`?
Нóг’ і йак ґринджóли ‘про криві ноги’.
Нóсиц:а йак дýрин` з стýпийу.
Нóсиц:а йак кýрка з йайцéм.
Нóсом крутúт` ‘висловлювати невдоволення’.
Нувá нувинá, шоб ни бул`íла ни гулувá, ни спинá ‘коли вперше в
цьому році щось їдять’.
Ой мáмо, нас л`ýде хвáл`ат`! – Да с`о йак’í? – На ви минé, а йа
вас.
Отó дит`á – пус`ватúт` да диржáт` ‘про дуже слухняну дитину’.
Пáва павукá вбрáла, а сибé ни ввинýла.
Пáл`іц губ пáл`іц ни стýкнут` ‘нічого не робити’.
Пéрша жúнка д Бóга, дрýга – д л`удéй, трéт`а – д ничúсто.
Пиривéр, габú ни вмер ‘з’ їсти що-небудь, аби не померти з
голоду’.
Пист – кутý пуд хвист.
Пйанú йак бéйла.
Пйанú йак чип.
Пйáте чúриз дис`áте.
Пйáтница – пухáтница (у п’ятницю жінки не пряли, а ходили на
вечорниці).
Плистú плинтýси ‘пліткувати’.
Пл`увáт` да лувúт` ‘нічого не робити’.
Пóзичку мúши ни гризýт`.
Прáвда зáвший в гúчи кóле.
Пригр`íт` чóрта за пáзух’ ійу.
Прúде кузá ду вóза, да с`íна ни бýде.
Призирáйіц:а, йак слипé ду плóта.
Примáцк’ і хл`іб субáцк’ і.
Пристáло, йак вош ду кужýха.
Притú на рузбóр шапóк ‘запізнитися на гостину’.
Притú пу л`удéй ‘запізнитися на гостину’.
Пришийкубилихвист.
Пришлá Причúста – стáла травá ничúста.
Пришóв Вирб’íч – кужýха тирб’íч.
Пришóв мáриц – ни змéрзне стáриц.
Пришóв Спас – бирú рукавúци пру запáс.
Пру мéне, Симéне.
Прусúт` на мúли бик ‘уклінно просити’.
Прушлú Гáнк’ і, дей хулóдни рáнк’ і.
Пубúт` гóршк’ і ‘посваритися’.
Пубúт` шкл`áнк’ і ‘впасти’.
Пув’íсит` нóса ‘розчаруватися, втратити надію’.
Пудивúса, жинúше, твуйá д`íвка ни дúше (до того, хто
роздратований).
Пудивúса на врóду, дей питáй здурóвйа.
Пудивúса, чулувйíче, чугóс` пйíвин` какар`íче (до того, хто
роздратований).
Пудубáйе, йак свин`í хамýт.
Пу-жидúвс`к’ і зрóбл`ане ‘зроблене будь-як’.
Пузбирáт` кришк’í й виршк’í ‘ про когось достоту схожого’.
Пуйíли, йак панú, на пук’íдали, йак свúн`:а.
Пуйтú дудóми ‘померти’.
Пуйтú пýза губулакáми ‘в обхід, не прямою дорогою’.
Пукúрне тил`áтко дв’ і мáтк’ і с:е.
Пукрóва – зимá гутóва.
Пукуштувáт` шкл`анó бóга ‘почати випивати’.
Пупáв, йак жáба в булóто ‘втрапив в ідеальне середовище’.
Пу-панс`к’éму зрубúт` ‘вишукано, зі смаком (зробити)’.
Пу Питр`í – пу типл`í.
Пупý, йак кутý, – найíвса, дей на пич`í сидúт`.
Пуспувн`áт` Х’íминийа кýри, да вс`і ду кýчи ‘пригадати відразу
все’.
Пушлá ду дучк’í да вúрачила гучк’í, дей назáд.
Пушлú дурнó пу смерт`, то хоч наживéса.
Пушл`í дурнó мулúц:а, то вун лóба пубйé.
Радéйк’ і, шо дурнéйк’ і.
Р`íзва, йак мит`íлка ‘жвава жінка’.
Р`íзви, йак мýха в смул`í ‘надто повільна жінка’.
Рубúв, рубúв да г... завиршúв.
Рубóта йде, кантóра пúше: два д`н`і рóбиш – ден` запúше.
Рубóти йак у гулóти ‘надто багато роботи’.
Рубóти ни пучáти край ‘надто багато роботи’.
Рудúнуйко, схóд`са! (про якусь подію в родині).
Рузбирáйе, йак барáн пузóра ‘нічого не розуміє’.
Руз`дз`áвив рóта, йак пен` за гурубйáми.
Рукáми зéмл`у дуставáт` ‘згорбитися’.
Рýк`і йак у вулúн`с`ко злóдийа.
Рýск’ і Йівáн ‘радянська влада’.
Рýск’ і мн`íс`ац ‘тривалий час’.
Рух йак у жúда за кумнирóм ‘про надмірну жвавість, метушню’.
С`адáй, бáбо, пудвизý! – Нимá чáсу, пубижý!
С`áк`і-тáк’ і хáйби був, габú хл`íба руздубýв.
Сам-йідéн, йак пáл`іц.
Сапóжн`ік завш биз чирвúкив.
Св’éнто-пйéнто (про людину, яка часто міняє думку з якогось
приводу).
Свикрýха – ни рúдн`айа мáти, ни далá зубéй – ни мужé вибивáти.
Свин`áча мáти ни вмирáйе, да здихáйе ‘про неохайну
господиню’.
Свуйá симрáжка никóлий ни вáжка.
Свуйá халýпка – ни змéрзне дýпка.
Свуйá хáта – свуйá прáвда.
Свуйé йак ни заплáче, то хоч скрúвиц:а.
Свуйé ни хвалú, чужé ни ган`.
Свуйý вúнку злужý на Марúнку.
Сидúт` прит`мóм, йак субáка над ризнéйу.
Сúнку! Вúсци свúнку!
Син муй, а рóзум в йігó свуй.
Сúрид зимú л`óду ни вúпрусиш.
С`ім л`іт мак ни рудúв, і гóлуду ни булó.
С`ім пйáтниц на тúждин`.
С`íсти на слúнчик ‘заспокоїтися (про корову-первістку, яка
перестала битися при доїнні)’.
С`íсти с х’íруйу ‘заспокоїтися’.
Скакáт` пичéно рáка ‘пориватися до бійки’.
Склáсти рýк’ і ‘померти’.
Слýг’ і с-пуд лáви ґла Улéга-руз`дз`áви.
Служúт` за гурóдами ‘відбувати військову службу дуже близько
від дому’.
С`óд`н`а так’é с`вáто, шо с`ім баб рузпйáто.
С`ой св’ іт йак мáкув цв’ іт: с`óд`н`а цвитéш, взáвтре зувйáниш.
Спас`íбо! – Вилúк`і рустú, пу гýши вс..., никóм и признавáйса!
Спас`íбо! – Йіж з хл`íбом!
Спас`íбо! – Пасú й нас зáймиш!
Спúлна но бул`áчка дóбра, ни рубóта.
С пирибóру вúбрав кривý Хвидóру.
Спúц:а, дей снúц:а.
См’ іх биз причúни – прúзнак дурачúни.
Спóсубом бáт`ко штанú бг’ ідúв.
Справл`áт` тиц`унú ‘займатися усілякими дурницями’.
Спуминýла бáба, йак д`íвк’ ійу булá.
Старé, малé – йіднáкуво.
Старú кин` бурузнú ни псуйé, да й глибóко ни вúгуре.
Стáрос`т` – ни рáдос`т`, мóлодос`т` – дýрос`т`.
Стинýт` мúшачийа нóри ‘ретельно все обшукати’.
Стрúжане – ни гóл`ане ‘про вперту людину’.
Стуйáт` над душóйу ‘не давати комусь спокою’.
Субáци пуд хвист ‘звести нанівець’.
Сувá ни привидé сукулá.
Сулóмн`ани вдувéц ‘чоловік, якого покинула дружина’.
Сурóк’ і кулóд`аза вбирнýли ‘нема кому принести води’.
Сухá йак шкýнд`а.
С х’íтрим пувидéса – рóзуму набирéса, а з дурнúм і той згýбиш.
Так далéко, йак ду нéба рáчк’ і.
Та курóва рúка, шо ни дайé мл`íка.
Т`ахтú кутá за хвист ‘зволікати’.
Те в луг, те в плуг.
Ти йатрóвка, йа йатрóвка, в нас ни бýде в хáти тóлку.
Ти йігó христú, а вунó прóсиц:а: “В лóзи пустú”.
Ти йімý пупá, а вун тибйí пупад`ý.
Ти йімý Бугувé, а вун тибйí чуртувé.
Тил`á ше ни врудúлусо, а цúган з дувбéшкуйу бйíгайе.
Ти сáми гóсти в ту сáму хáту.
Тúха вóда грéбл`у рве.
Тóно пишчáт` ‘виявляти сильне бажання’.
Тóрба з дýстом ‘зневажливо про надто огрядну жінку’.
То шúйе, то пóре, а все ниткáм гóре.
Тиц`, пумилó, тут тибé ни булó.
Той ни дýрин`, кутрú звéц:а Йýрий.
Тра, йак л`óду ‘конче треба’.
Тристúса, йак жид на кубúли.
Трýдна рáда ‘скрутне становище’.
Тут бижúт`, а тут лижúт`.
У гурт`í і кáша дóбре йíсц:а.
Уд Дирáжна ду Пустúйна Украйíна самустúйна.
Уд йіднó бéрига гудстáв, ду дрýго ни пристáв.
Уд квáсу хай дас`т` Бог прикрáсу.
У л`удéй пóвна п’ іч, і гурúт`, а в минé йіднé пул`íно, дей те ни
хóче.
У мо бáт`ка вс`і д`íти дурнúйа.
У нáшо Давúда ни с..., ни вúда.
Ундикá глух`íх пувизлú, йіднó забýли.
У нивм’íло рýк’ і ни бул`áт`.
У нид`íл`у кáл`а клýбу гуткусúли Васил`ý гýбу.
У Пилúпувку день ду вб’íда.
У Спáсувку на л`удý руздéрса (так жартома жінка відповідає на
питання про місце перебування чоловіка, від якого має
позашлюбну дитину).
Хадз`áйка на вс`у гýбу.
Утклáд ни йде в лад: тклáд`ани тонó сир дóбри, ни рубóта.
Хай клинé да сиб’í глинé.
Хай сувá, габú с чужó силá.
Хвал`бú пóвни турбú.
Хвалú минé, гýбуйко!
Хвáтит` вс`ім с`ватúм і нам гр`íшним.
Хвустóм бйíгат` ‘ходити за кимось слідом’.
Хл`іб а вудá дей нимá гулудá.
Хóдит`, йак бýс`ол пу булóти ‘вештається без мети’.
Хóдит`, йак душá биз т`íла ‘вештається без мети’.
Хóдит`, йак придáнка пу лáвци ‘господарює, почуває себе надто
впевнено в чужій хаті’.
Хоч вбýха варú ‘нема чого їсти’.
Хоч у гúчи пл`уй ‘впертий’.
Хоч гóли худú ‘надто гаряче’.
Хоч кулк’í на гулувйí тишú ‘надто впертий’.
Хоч ни вйíжно, áлий вл`íжно.
Хоч пéрцу, хоч лúсту, хо субáчо дрúсту ‘що хочеш, те й роби, а
мені байдуже’.
Хоч пл`уй у гúчи, кáже: дошч ідé.
Хоч р`íпу с`ій ‘брудні руки’.
Хоч самá л`аж ‘нема чого їсти’.
Хóчу мулукá! – Вúсци бикá!
Хóчут` в стáрцах жит` і з пéрцом йíсти.
Хрест у вóду – пал`íнка на пудвóду (після Водохрещів
справляють заручини).
Хто вже жýриц:а груд`мú, то ни бýде л`уд`мú.
Хто дóвго хóдит`, той сам сиб’í шкóдит`.
Хто рáно встайé, том і Бог дайé.
Хто рóбит` на Чýдо, бýде мат` дúво (Чудо – народне свято, котре
припадає на 19 вересня. У цей день селяни не працюють, аби
вберегтися від усякого лиха).
Хто спит` скрáйу – у Бóжуму рáйу, а хто в сиридúнци – у
пупóвей скрúн`ци.
Хто спит`, той п..., хто ни спит`, той н`ýхайе.
Худú здурóв, кулú намулóв.
Худúт` сл`íдом за д`íдом ‘ходити слідом за кимось’.
Худóба – нимú йазúк, а й то плáче.
Хулуднó! – Вл`із` у раднó! – Знов гарачé! – Вл`із` у йайцé!
Хумá Сáвци рúдн`і Хвéдор.
Хурóши, йак свин`:á в дошч.
Ц`éкл`іна кус`т`ýра ‘щось обіцяне, але не виконане’.
Цúган за плит вáлит`, а сийнó хвáлит`.
Цúган кун`á куйé, то жáба й свуйý лáпу тúче.
Цигáнс`к’ і пит.
Цирк на дрóт`ах ‘надто кумедний випадок’.
Чáсом з квáсом, пурóйу з вудóйу.
Чийé б бурчáло, а твуйé б мувчáло.
Чи кин`, чи кубúла, а йіднá кумáнда бúла.
Чи клóч:е, чи вóвна, габú к’íшка пóвна.
Чи надóвго старú жéниц:а?
Чúриз лад то й свúн`:а ни йід`áт`.
Чúсти й прóсти ‘не винний’.
Чорт забрáв за старúйа дувг’í.
Чорт с`ім л`іт парувáв, пукýл` ду пáри зубрáв.
Чорт с`ім пар пустулúв ступтáв, пóкл`і ду кýчи зубрáв.
Чув дзвин, да ни знáйе, скул` вин.
Чугó зажурúвса? Шо в минé грушéй нимá? Пуждú, хýтко і в тибé
ни бýде.
Чужá бул`áчка – л`ýд`ам ц`áц`ка.
Чужé дубрó завш бóком вúлизе.
Чужúми рукáми дóбре жар загр`íбат`.
Чулувйíк шо ступúв, то все зугришúв.
Чýствуйе нусóчок, шо зарúйіц:а в писóчок.
Чутнó ду кантóри ‘про надто гучний крик’.
Ше далéко Гул`:á, вúжну жúто і йа.
Ше той на св’ іт ни рудúвса, шоб вс`ім дугудúв.
Шúла в мишкý ни втайíш.
Шилéп шчáс`т`е в хáту.
Шкýрка вúчинк’ і ни стóйіт`.
Шо в твирéзо на вм’í, то в пйáно на йазúци.
Шо Гáн:а нажнé, то Палúкупа спáлит`.
Шо згурúт`, то ни зугнийé.
Шо к’íйом, шо пáлк’ ійу.
Шо кумý, а кýрци – прóсо.
Шо л`íтом нугóйу, те зимóйу рукóйу.
Шо на л`ýд`ах ни чутнó, то на мин`í виднó.
Шо ни стýпит`, то збрéше.
Шоп чáсом! ‘ я не збираюся це робити’.
Шос` вилúк’е в л`íси здóхло.
Шо стурунá, то нувинá.
Шо твóйе, то мóйе.
Шо то за бидá, шо так пйéц:а вудá? – Пуждú, хáй-но ти набирéса
бидú, то напйéса вудú.
Шукáт` вчурáшн`о дн`а.
|