Проблеми перекладу фразеологічних одиниць (на матеріалі німецької, української, латинської, російської мов)
Збережено в:
| Дата: | 2002 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2002
|
| Назва видання: | Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38229 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Проблеми перекладу фразеологічних одиниць (на матеріалі німецької, української, латинської, російської мов) / Л. Гречина // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2002. — № 9. — С. 85-89. — Бібліогр.: 5 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-38229 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-382292012-11-02T12:12:50Z Проблеми перекладу фразеологічних одиниць (на матеріалі німецької, української, латинської, російської мов) Гречина, Л. Перекладознавство 2002 Article Проблеми перекладу фразеологічних одиниць (на матеріалі німецької, української, латинської, російської мов) / Л. Гречина // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2002. — № 9. — С. 85-89. — Бібліогр.: 5 назв. — укp. XXXX-0097 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38229 uk Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Перекладознавство Перекладознавство |
| spellingShingle |
Перекладознавство Перекладознавство Гречина, Л. Проблеми перекладу фразеологічних одиниць (на матеріалі німецької, української, латинської, російської мов) Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| format |
Article |
| author |
Гречина, Л. |
| author_facet |
Гречина, Л. |
| author_sort |
Гречина, Л. |
| title |
Проблеми перекладу фразеологічних одиниць (на матеріалі німецької, української, латинської, російської мов) |
| title_short |
Проблеми перекладу фразеологічних одиниць (на матеріалі німецької, української, латинської, російської мов) |
| title_full |
Проблеми перекладу фразеологічних одиниць (на матеріалі німецької, української, латинської, російської мов) |
| title_fullStr |
Проблеми перекладу фразеологічних одиниць (на матеріалі німецької, української, латинської, російської мов) |
| title_full_unstemmed |
Проблеми перекладу фразеологічних одиниць (на матеріалі німецької, української, латинської, російської мов) |
| title_sort |
проблеми перекладу фразеологічних одиниць (на матеріалі німецької, української, латинської, російської мов) |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2002 |
| topic_facet |
Перекладознавство |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38229 |
| citation_txt |
Проблеми перекладу фразеологічних одиниць (на матеріалі німецької, української, латинської, російської мов) / Л. Гречина // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2002. — № 9. — С. 85-89. — Бібліогр.: 5 назв. — укp. |
| series |
Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| work_keys_str_mv |
AT grečinal problemiperekladufrazeologíčnihodinicʹnamateríalínímecʹkoíukraínsʹkoílatinsʹkoírosíjsʹkoímov |
| first_indexed |
2025-07-03T20:08:48Z |
| last_indexed |
2025-07-03T20:08:48Z |
| _version_ |
1836657755670183936 |
| fulltext |
1
Лідія ГРЕЧИНА
ПРОБЛЕМИ ПЕРЕКЛАДУ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ
(НА МАТЕРІАЛІ НІМЕЦЬКОЇ, УКРАЇНСЬКОЇ, ЛАТИНСЬКОЇ,
РОСІЙСЬКОЇ МОВ)
Питання перекладу ідіом (фразеологічні сполучення, прислів’я та
приказки тощо) дуже суттєві не тільки для практики, але й для теорії
перекладу. Автентичний переклад фразеологізмів викликає значні
труднощі, оскільки їм притаманне розмовне забарвлення, афористичність,
образність, лаконізм. Використання фразеологізмів характерне як для
художньої літератури та публіцистики, так і для живого мовлення. Ці
питання слід розглядати не тільки як проблему перекладу художньої літера-
тури, але й як надзвичайно важливу загальну проблему перекладу.
Коли при перекладі фразеологізмів виникають труднощі, то, як
правило, у таких випадках еквівалент добирається за загальним і
функціональним змістом. Наприклад: Unter den Blinden ist ein Einäugiger
König. – На безлюдді й Хома чоловік.
Як бачимо, кальки в перекладі відсутні, наочність досягається не на
рівні мовних відповідностей, а на рівні загального змісту. При цьому
необхідно звертати увагу на той ефект, який досягається оригіналом
(обурення, іронія, зневага, захват тощо). Як відомо, фразеологічні вирази –
це окраса мови. Спроба їх дослівного перекладу призводить до
неточностей, а часом до недоречностей і може навіть порушити гармонію
мовлення. При перекладі фразеологічних зворотів важливо звертати увагу
на лаконічність і влучність передачі думки. Передати фразеологізми однієї
мови іншою – завдання надзвичайно складне і делікатне.
Прагнення точності перекладу не повинно зводитися до калькування,
оскільки калькування та дослівний переклад провокують спотворення зміс-
ту фразеологізма і призводять до втрати його самобутності, автентичності.
В роботі з перекладом основний їх зміст не можна перекладати не врахо-
вуючи форми, адже сама форма фразеологічної одиниці теж має певне
забарвлення і несе певну інформацію і нерідко її визначає. Інформація, яка
міститься у фразеологізмі, сприймається іноді лише через саму форму.
Перекладачеві необхідно аналізувати оригінал не тільки з точки зору
комунікативного завдання, але і стосовно його формальної структури,
визначаючи в ній особливості інформації, що перекладається.
У багатьох випадках перекладач змушений відмовитись від створення
так званої предметної точності через те, що вона часто неможлива за відсут-
ністю відповідного поняття у мові перекладу (МП) або небажана за стиліс-
тичними нормами. У такому разі зміст оригіналу та перекладу зберігають
лише стилістичні та фразеологічні особливості мов. Вчені в таких випадках
розглядають еквівалентні співвідношення як відомі мовні перетворення ло-
гічного характеру. Численні спеціальні засоби досягнення адекватності пе-
рекладу, відомі в перекладацькій практиці, поєднуються один з одним і час-
то застосовуються в комплексі. Цим досягається адекватність перекладу.
Іноді весь зміст фрази та її склад в процесі перекладу стають зовсім невпіз-
наваними, але за своїми функціями вони є відповідними і створюють в мові
перекладу ті ж самі враження, що й оригінал носіїв іноземної мови (ІМ). Ін-
шими словами комунікативне завдання та його функція повністю відтворю-
ються. Зрозуміло, що в площині перекладацької діяльності шлях до таких
змін – не завжди легкий. Великі труднощі виникають особливо тоді, коли в
перекладі зустрічаються слова з переносним значенням, часто пов’язані з
незвичайним слововживанням або з незвичайним словоєднанням.
Вирішення проблем вибору словопоєднання, яку дозволяє лексико-
граматична норма, можливо лише стосовно того чи іншого конкретного
випадку, тому що на сучасному етапі вивчення фразеології ще немає
матеріалу для найбільш широких узагальнень [1: 156]. Немає сумнівів, що
практика перекладознавства та детальний аналіз існуючих перекладів
зможуть виявити велику кількість коректних та некоректних варіантів.
Відхилення від оригіналу нерідко викликані саме фразеологічними
вимогами, з однієї сторони, (нормою словоєднання) в мові перекладу та
необхідністю відтворювати зміст оригіналу словами та словосполученнями,
які виражають факти тієї дійсності, яка стоїть за оригіналом.
Мовознавці пропонують три способи, якими можуть передаватися
фразеологічні одиниці іншою мовою. По-перше, у багатьох випадках
можливим є точний переклад, що зберігає загальний зміст і характер
фразеологізму [1: 149]. Другий тип передачі фразеологізмів становить певні
видозміни окремих складових частин словесної формули [1: 150]. Цей вид
перекладу відображає до певної міри творчу, а не буквальну передачу зміс-
ту. Третій спосіб перекладу – це використання прислів’їв та приказок, що є
у мові, на яку здійснюється переклад [1: 151]. Такий спосіб перекладу
передає самобутній і яскравий колорит оригіналу і вимагає від перекладача
глибоких знань фразеології рідної мови.
Розглянемо на конкретних прикладах перший спосіб перекладу. Отже,
ми визнаємо принцип можливості абсолютного (повного) перекладу окре-
мих фразеологічних одиниць. Наведені приклади прислів’їв та приказок
мають одну природу, а саме: так говорять в народі.
Розглянемо переклад деяких крилатих фраз, що мають біблійне похо-
дження.
Німецька мова Українська мова Російська мова
Ein Buch mit sieben Siegeln. Книжка за сімома
печатками
Книга за семью
печатями.
Wem viel gegeben ist, von dem
wird man auch viel fordern.
Кому багато дано, з то-
го багато й спитають.
Кому много дано, с то-
го много и спросится.
Лідія Гречина. Проблеми перекладу фразеологічних одиниць …
Wer Wind sät, wird Sturm
ernten.
Хто сіє вітер, пожне
бурю.
Кто сеет ветер,
пожнёт бурю.
Der Mensch lebt nicht von Brot
allein.
Не хлібом єдиним живе
людина
Не хлебом единым
живёт человек.
В наведених прикладах у перекладача немає можливості перебирати
варіанти і шукати синоніми. Точний переклад Біблії забезпечив входження
цих виразів без жодних відхилень як у німецьку, так і в російську,
українську та інші мови.
Точному перекладу піддається значна частина афоризмів, що прийшли
в сучасні мови з часів античності.
Німецька мова
Латинська мова
Українська мова
Російська мова
Tropfen höhlt den Stein.
Gutta cavat lapidem.
Крапля і камінь точить.
Капля долбит камень.
Die Stimme eines Predigers in der Wüste.
Vox clamantis in deserto.
Голос волаючого в пустелі.
Глас вопиющего в пустыне.
O diese Zeiten, diese Sitten!
O Tempora, o mores!
О часи, о звичаї!
О времена, о нравы!
Ein gesunder Geist in einem gesunden Körper.
Mens sana in corpore sana.
У здоровому тілі – здоровий дух.
В здоровом теле – здоровый дух.
Die goldene Mitte.
Aurea mediocritas.
Золота середина.
Золотая середина.
Die Würfel sind gefallen.
Alea iacta est.
Жереб кинуто.
Жребий брошен.
В наведених прикладах ми спостерігаємо елементарний перекладаць-
кий прийом, коли дії перекладача зводяться до простої підстановки одиниці
ПМ замість одиниці ІМ.
Проаналізуємо другий тип передачі фразеологічних зворотів, в яких
змінюються окремі компоненти мови-оригіналу.
Буквальний переклад нім.: Gibt Gott Häschen, gibt er auch Gräschen
означає: Бог дасть зайчика, дасть і травичку. Проте такий переклад цього
прислів’я викликає подив. Для перекладу обирається адекватний варіант:
Дасть Бог день, дасть і їжу. Як бачимо, німецьке “Gibt Gott ”, “Gibt er”
перекладене дослівно: “Бог дасть” і “дасть і”, німецьке”Häschen” (зайчик),
“Gräschen” (травичка) перекладається як “день” і “їжу”.
Аналогічне спостерігаємо і в перекладі інших ідіом. Наприклад:
Німецька мова Українська мова
(адекватний переклад)
Das Hemd ist mir näher als Rock.
букв: Сорочка мені ближче ніж піджак.
Своя сорочка до тіла ближча.
Des Gärtners Hund.
букв: Собака садівника.
Собака на сіні.
Die Zunge im Zaum halten.
букв: Тримати язика в уздечці.
Тримати язика за зубами
Es juckt mir in den Fingern.
букв: Мені свербить у пальцях.
Руки сверблять.
Латинський вислів:
Німецька мова
Латинська мова
Українська мова
(адекватний переклад)
Plato ist mir lieb, noch lieber die Wahrheit.
Amicus Plato, sed magis amica veritas.
букв: Платон мені дорогий, але істина дорожча.
Платон мені друг, але
істина дорожча.
Для адекватної передачі наведених фразеологізмів необхідно, перш за
все, добре розуміти їх зміст, адже заміна окремих компонентів мови-
оригіналу не спричиняє негативного впливу на ступінь точності і, навіть
навпаки, робить переклад змістовним, емоційно забарвленим. Тут дуже
важливо зберігати форму вираження думки, а саме такий підхід до перекла-
ду фразеологізмів є найбільш плідним. Різна система понять певної мови
накладає свій відбиток на переклад фразеологізмів, не даючи здійснювати
його шляхом послідовної заміни елементів однієї системи елементами
іншої (МП). [2: 119] Переклад у такому випадку здійснюється перш за все
шляхом звертання до змісту висловлювання, занурення у нього,
абстрагування від його складових. [2: 120]
Третій спосіб передбачає при перекладі фразеологічних одиниць вико-
ристання уже готових прислів’їв, приказок та інших фразеологічних зворо-
тів. Цей спосіб повністю виключає буквальний переклад і вимагає від пере-
кладача активізації усього його творчого потенціалу. Надзвичайно важливо
при цьому уникати хибних асоціацій, які можуть виникнути на базі міжмов-
них омонімів. Перекладачеві слід глибоко знати культуру обох народів, що
є носіями мови-оригіналу, і мови, на яку здійснюється переклад. Фонові
знання включають знання фольклору, географії, антропоніміки, історії, літе-
ратури, музики, живопису тощо. Саме вони будуть допомагати перекладачу
знаходити в рідній мові еквіваленти фразеологічних одиниць іноземної мови.
Німецька мова Українська мова
Російська мова
Böser Gewinn fährt bald dahin.
букв: Лихий прибуток скоро пропадає.
Чужим добром не забагатієш.
Чужим добром не разживёшься.
Leeres Stoh dreschen.
букв: Молоти пусту солому
Переливати з пустого в порожнє.
Переливать из пустого в порожнее.
In Rom tu, was Rom tut.
букв: Роби в Римі те, що робить Рим.
У чужий монастир зі своїм уставом
не сунься.
В чужой монастырь со своим
уставом не ходи.
Лідія Гречина. Проблеми перекладу фразеологічних одиниць …
Die Ziege ist satt und der Kohl unberührt.
букв: Коза сита і капуста не зачеплена.
І кози ситі і сіно ціле.
И волки ситы, и овцы целы.
Morgenstunde hat Gold im Munde.
букв: Вранішній час має золото в роті.
Хто рано встає, тому Бог дає.
Кто рано встаёт, тому Бог даёт.
Es ist unter aller Konone.
букв: Нижче за всякі канони.
Нижче за всяку критику.
Ниже всякой критики.
У наведених прикладах ми стикаємося з незбіганням певного об’єму
понять у різних мовах, а іноді навіть з відсутністю деяких специфічних
понять однієї мови в іншій мові. Дослівний, буквальний переклад у таких
випадках є неможливим, адже ціла фраза стає незрозумілою.
Добираючи еквівалент, перекладач дбає про те, щоб загальний зміст
фразеологізмів співпадав, не мінялась образність ідіом, зберігався культуро-
логічний елемент. Хоча чимало перекладачів [3: 104] розповідаючи про свій
досвід перекладацької діяльності, зізнаються, що спершу допускають бук-
вальний переклад ідіоми, а потім обов’язково шукають еквівалент в рідній мові.
Таким чином, сучасна теорія перекладу виходить із принципової
можливості перекладу [3: 107] будь-яких фразеологічних одиниць однієї
мови іншою мовою. У разі відсутності еквівалентних співвідношень між
одиницями МП і ІМ точний переклад досягається інтерпретацією, тобто
зверненням до широкого культурологічного фону.
Для правильного вирішення питання про переклад конкретних
фразеологічних одиниць, перекладач повинен ясно усвідомлювати, який з
способів він використає: які елементи фразеологізму ІМ можна замінити
або взагалі не перекладати, де використати еквівалент, де подати переклад
кожного слова тощо. Перекладача перед усім мусить хвилювати найбільш
точна відповідність загального змісту, емоціонального та стилістичного
забарвлення, природна відповідність культурологічного фону.
1. Федоров А.В. Введение в теорию пере-
вода. – М., 1963. –330 с.
2. Латышев Л.К. Курс перевода. – М., 1981.
– 243 с.
3. Стрелковский Г.М. Пособие по перево-
ду. – М., 1973. – 182 с.
4. Олійник М.М. Українсько-російський і
російсько-український фразеологічний
словник. – К., 1978. – 446 с.
5. Извиллинг М.Я. Російсько-німецький
словник приказок. – М., 1984. – 214 с.
|