Компресія в системі німецьких компаративних тропів
Збережено в:
| Дата: | 2002 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2002
|
| Назва видання: | Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38232 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Компресія в системі німецьких компаративних тропів / В. Прищепа // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2002. — № 9. — С. 98-102. — Бібліогр.: 14 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-38232 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-382322012-11-02T12:12:11Z Компресія в системі німецьких компаративних тропів Прищепа, В. Текстологія 2002 Article Компресія в системі німецьких компаративних тропів / В. Прищепа // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2002. — № 9. — С. 98-102. — Бібліогр.: 14 назв. — укp. XXXX-0097 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38232 uk Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Текстологія Текстологія |
| spellingShingle |
Текстологія Текстологія Прищепа, В. Компресія в системі німецьких компаративних тропів Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| format |
Article |
| author |
Прищепа, В. |
| author_facet |
Прищепа, В. |
| author_sort |
Прищепа, В. |
| title |
Компресія в системі німецьких компаративних тропів |
| title_short |
Компресія в системі німецьких компаративних тропів |
| title_full |
Компресія в системі німецьких компаративних тропів |
| title_fullStr |
Компресія в системі німецьких компаративних тропів |
| title_full_unstemmed |
Компресія в системі німецьких компаративних тропів |
| title_sort |
компресія в системі німецьких компаративних тропів |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2002 |
| topic_facet |
Текстологія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38232 |
| citation_txt |
Компресія в системі німецьких компаративних тропів / В. Прищепа // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2002. — № 9. — С. 98-102. — Бібліогр.: 14 назв. — укp. |
| series |
Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| work_keys_str_mv |
AT priŝepav kompresíâvsistemínímecʹkihkomparativnihtropív |
| first_indexed |
2025-07-03T20:09:00Z |
| last_indexed |
2025-07-03T20:09:00Z |
| _version_ |
1836657767480295424 |
| fulltext |
1
Василь ПРИЩЕПА
КОМПРЕСІЯ В СИСТЕМІ НІМЕЦЬКИХ
КОМПАРАТИВНИХ ТРОПІВ
Феномен лінгвістичної економії здавна вивчається лінгвістами, але
інтерес до нього не зменшується і в наш час. Причому під цим терміном
розуміють досить неоднорідні явища й пов’язують його з так званою
“природністю” мови (Natürlichkeit der Sprache). Природність у розумінні
О.Вернера – це звичний процес звукових змін, що усуває складність,
полегшує артикуляцію [1: 34]. Спираючись на погляди А.Мартіне, який
пояснював причини мовних змін у сфері фонології у співвідношенні зі
своєю ж теорією лінгвістичної економії, ряд німецьких германістів спробу-
вали дослідити взаємозв’язок між природністю мови та економними
засобами на морфологічному рівні [2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10] і частково на
синтаксичному [6, 5]. Р.Бебермайер порівнює мовну економію з
аналогічними процесами у виробництві й називає її “мовною
раціоналізацією” [5: 75]. Г.ван дер Ельст наголошує на співвідношенні
формальних та змістовних ознак. На його думку, мовна економія є не що
інше, як існуюча в мові тенденція виражати за допомогою обмежених
формальних засобів велику кількість семантичних категорій [2: 324].
Термін “компресія” зустрічається у філологічній літературі досить
рідко. У дослідженнях німецьких авторів це явище позначається словами
Komprimieren або Schrumpfung [1: 37, 41]. Ці позначення, на наш погляд,
невдалі та не зовсім точні. Перше є конвертованим утворенням і тому
підкреслює процес явища, в той час як друге в якості віддієслівного
іменника – його результат. Російські дослідники оперують переважно
терміном “языковая экономия” [11: 57-59; 12: 215].
Під компресією, на наш погляд, слід розуміти ущільнення одиниць
різних рівнів, злиття двох та більше частин конструкції в одну при
збереженні значення цілого. Ми свідомо уникаємо в цьому визначенні
часового аспекту економії, тому що безперечна економія простору не
перебуває у прямій залежності від часового фактора компресії: (адресант) >
Viagra = Vigor + Niagara < > (адресат) > Viagra (препарат із збуджуючим
ефектом).
Мовна компресія має різні види свого вияву. Прикладом компресії
можуть бути: фонетична редукція та стягнення слів завдяки апокопам та
синкопам, різні типи абревіації слів та словосполучень, складні слова,
синтаксичні сегменти, які репрезентують більші частини речення,
поглинання декількох видів понять, що представлені різними словами,
однією родовою назвою.
Своєрідний тип компресії особливої властивості закладений у номінації
тропів та образів [6: 175]. До образності звертаються не лише з
експресивною метою, але й чисто з прагматичних міркувань, тому, що це за
певних умов є рішенням, котре забезпечує зрозумілість та точність. З точки
зору мовної економії нас цікавлять перш за все компаративні тропи.
Лінгвісти, на жаль, до цих пір не змогли дійти висновку, яким чином можна
було б розмежувати споріднені тропи (порівняння, метафору, порівняльний
та метафоричний епітети), що досить ускладнює їх класифікацію.
Структурну модель “класичного” порівняння зображають, як правило,
у вигляді формули N1 + m + l + N2, де компоненти N1 (cуб’єкт порівняння)
та N2 (об’єкт порівняння) зіставляються на основі загальної ознаки (модуля,
tercium comparationis) за допомогою сполучника. Між іншим наведена
формула є “прокрустовим ложем” для порівнянь, що залишаються за
межами традиційної класифікації. Це стосується перш за все порівнянь, у
яких відсутні один або й два факультативні компоненти, – база порівняння
та сполучник. У кожному порівнянні мають бути експліцитно виражені два
імені: суб’єкт N1 та об’єкт N2, що і є категоріальною ознакою порівняння.
Отже, метафора та порівняння – тропи різноструктурні, хоча перша й
базується на порівнянні. Порівняння завжди становить симетричну
конструкцію, метафора є конструкцією асиметричною. Симетрія
порівняння забезпечується наявністю у ньому двох експліцитно виражених
імен, асиметрія метафори зумовлена відсутністю у ній одного з імен
порівняльної формули. Елімінація некатегоріальних компонентів викликає
утворення компресивів.
Er (der Hund) sah aus, als ob ein Kehrbesen, der den Stiel verloren hatte, von
einem Uhrwerk getrieben, auf der Gasse dahin rutschte. Der Kehrbesenhund
kümmerte sich nicht um Plaudereien der Frau. Der schwarze Handfegerhund
lauschte. Dazu winselte und bellte der Besenhund.
(der Kehrbesenhund > der Handfegerhund > der Besenhund)
Наведений приклад свідчить про те, що розгорнуту порівняльну
конструкцію можна перевести з найвищого (синтаксичного) рівня до більш
нижчого, – у нашому випадку – до словотворчого.
Отже, до засобів вираження порівнянь ми можемо віднести такі мовні
одиниці:
1) синтаксичні конструкції: Der Regen geht als eine alte Frau (W.Bor-
chert); … ein gelbes Stück Schweizerkäse von einem Mond (F. Dürrenmatt);
Sie ist eine richtsge Straßensperre (von der Grün); … Mezei Margit, eine
weiße Blume der Angst (A.Seghers);
Василь Прищепа. Компресія в системі німецьких компаративних тропів.
2) конструкції з лексичним показником порівняння: … zwei
Flaschen aus Kork geschnitten in der Form von bemützten Zwergen
(A.Seghers);
3) словотворчі засоби: bierflaschengrün (W.Borchert); Knollennase
(W.Meinck); Madonnenfrisur (E.Strittmatter); Till-Eulenspiegeleien
(L.Feuchtwanger); … orgelt über uns der Wind (W.Borchert).
Процес метафоризації компаративних відношень призводить до
закріплення результатів цього явища у межах конкретної формальної
структури. Семантична структура, логічна основа метафори та порівняння
можуть співпадати, але ідентичність їх форм виключається.
Метафора – найефективніший засіб компресування компаративної
семантики. Семантико-стилістична ефективність цього компаративного
тропа перебуває у прямій залежності від ступеня гетерогенності
порівнюваних імен. У процесі метафоризації – особливо на її останньому
етапі – відбувається обмін ознаками (семами), котрі не співпадають і не
ототожнюються.
Так, порівняння типу Die Augen sind rund wie Kirschen може бути
редуковане мовцем аж до лексеми Kirschen, яка вбирає в себе семантику
синтаксичної конструкції, пригнічуючи в результаті “гри сем” узуальні
ознаки суб’єкта порівняння Augen та витісняючи їх за межі власного
значення.
Отже, при конструюванні метафори компаративні відношення між
іменами, що порівнюються, зберігаються до тих пір, доки існує прямий
зв’язок між суб’єктом та об’єктом порівняння. Якщо одне з імен
компаративної формули зникає, обривається або затьмарюється
аксіональний зв’язок між іменами, виникає метафора:
… Paul glich einem Kobold; (A.Seghers); Er aß Eiweißpillen (Bohnen)
(E.Strittmatter).
Порівняння та метафора перебувають у стані постійної взаємодії і
можуть виражатися різними за об’ємом мовними одиницями. Метафору
слід вважати найвищим ступенем семантичної компресії. Вона передається
мовними одиницями різних рівнів:
– простим словом або атрибутивним словосполученням: Der Mensch
sendet eiserne Tauben aus… (E.Strittmatter); … und seine Stimme bekam jenen
schneidenden Ton (B.Apitz);
– похідним словом: Er schaufelte drei Teller Bohnensuppe (E.Strittmatter);
– компонентом складного слова або композитом у цілому: Lederwaden
(Langstiefel) (E.Strittmatter); … mit einer scheußlichen Zementglocke war die
Erde eingemauert (W.Steinberg);
– іменним реченням: Gelb-süße Baumwurst aus Übersee (Bananen)
(E.Strittmatter);
– комбінованим способом (складена метафора): … brüllte wieder das
verwundete Elefantenjunge (knatterte das defekte Auto) (W.Steinberg).
Метафора, як і порівняння, може членуватися на кілька мовних оди-
ниць, але вона позначає один денотат: eiserne Tauben = Flugzeuge. Проте
компаративні компресиви не мають на меті лише погоню за іменем
[13: 160]. Дуже часто компарати як знаки знаків є засобами мовної
виразності, втіленням експресивно-образної семантики тому, що в процесі
компресії відбувається часткове порушення арбітрарного характеру
мовного знака, яке зумовлює зсув у семантичній структурі компресива. Так,
наприклад, епітет служить для утворення та закріплення певних понять тієї
чи іншої якості. Компаративні епітети в залежності від того, як вони
виражають відношення порівняння (експліцитно чи імпліцитно), поділя-
ються на порівняльні та метафоричні.
Особливістю порівняльного епітета є його зв’язок з іменем, що
детермінується, у метафоричному епітеті він відсутній. Саме з огляду на це
вони мають різну структуру:
При передачі німецьких компаративних компресивів на рідну мову
перед перекладачем постає складне завдання. Він має донести до читача
авторський стиль, зберігши при цьому, незважаючи на всі неминучі
модифікації компресивів, адекватний художній образ, його оригінальну
цілісність та самобутність. Саме тому переклад подібних одиниць є, мабуть,
однією з найбільш складних проблем у перекладознавстві. Відсутність у
мові перекладу структурних аналогів (пор.: Federhalter – ручка, але Kulli –
кулькова ручка) змушують перекладача здійснювати цілу низку пе-
ретворень формального плану. Проте декомпресія досить часто негативно
позначається на якості перекладу:
Der schwarze Handfegerhund lauschte.
Черный ручной (!?) песик насторожился.
Чорний песик (?) насторожився (E.Strittmatter. Der Wundertäter. – Bd. 1.
– Berlin, 1973. (Перекл. на рос. мову І.Горкіної, Л.Яковенко, Л.Лежньової;
на укр. – О.Словенко, Ю.Михайлюка).
Як видно з прикладів, у мові перекладу сталася повна девальвація
образу [14].
Таким чином, можна зробити висновок, що у компаративних конденса-
тах об’єм інформації не зменшується; у деяких випадках він навіть зростає.
ein zwerghafter Hirt (W.Meinck) – синтагматичний зв’язок;
überzuckerte Trümmer (W.Schreier) – парадигматичний зв’язок.
(Schnee)
Василь Прищепа. Компресія в системі німецьких компаративних тропів.
1. Werner O. Sprachökonomie und Natürlich-
keit im Bereich der Morphologie // ZPSK.
Bd. 42. – 1989.– S. 34-47.
2. Van der Elst G. Zur Entwicklung des deu-
tschen Kasussystems. Ein Beispiel für
Sprachökonomie // Zeitschrift für germa-
nistische Linguistik. Bd. 12. – 1984.–
S. 313-331.
3. Harnisch R. Natürliche Morphologie und
morphologische Ökonomie // ZPSK. Bd.
24. – 1988.– S. 426-437.
4. Meineke E. „Natürlichkeit“ und „Ökono-
mie“. Neue Auffassungen des Sprach-
wandels // Sprachwissenschaft. Nr. 3/4. –
1989. –– S. 318 -356.
5. Bebermeyer R. Was ist – und zu welchem
Zweck betreibt man Sprachökonomie? //
Zeitschrift für germanistische Linguistik.
Bd. 24. – 1996. –– S. 75-79.
6. Burkhardt A. Zwischen Poesie und Öko-
nomie. Die Metonymie als semantisches
Prinzip // Zeitschrift für germanistische
Linguistik. Bd. 24. – 1996. –– S. 175-195.
7. Schellenberg W. Mat’rialverschleiß // Der
Sprachdienst. Nr. 6. – 1996. –– S. 190.
8. Wilder Ch., Gärtner H.-M. Zur Rolle von
Ökonomieprinzipien in der generativen
Linguistik // Zeitschrift für Sprachwissen-
schaft. Bd. 16. – 1997. –– S. 227-265.
9. Walther H. Wörterer des Jahres 1988 // Der
Sprachdienst. Nr. 1. – 1999.– S. 1-16.
10. Steinhauer A. Abkürzungen und Kürz-
wörter // Der Sprachdienst. Nr. 1. – 1999. –
– S. 41-42.
11. Девкин В.Д. Немецкая разговорная
речь. Синтаксис и лексика. – М., 1979. –
254 с.
12. Троянская Е.С. Лингво-стилистичес-
кое исследование немецкой научной ли-
тературы. – М., 1982. – 310 с.
13. Арутюнова Н.Д. Языковая метафора
(синтаксис и лексика) // Лингвистика и
поэтика. – М., 1979. – C. 147-173.
14. Прищепа В.Е. Структурно-семанти-
ческие особенности немецких компара-
тивных композитов и их перевод (На
материале романа Э.Штриттматтера
"Чудодей") // Теорія и практика перево-
да. Вып. 9. – К., 1983. – С. 79-84; Прище-
па В.Е. Передача сравнений с помощью
словообразования в современной не-
мецкой и украинской прозе // Культура
слова. Вип. 25. – К., 1983. – С. 59-62.
|