Гіпертекст - новий крок у розвитку тексту
Збережено в:
| Дата: | 2002 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2002
|
| Назва видання: | Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38233 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Гіпертекст - новий крок у розвитку тексту / Н. Місяць // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2002. — № 9. — С. 103-105. — Бібліогр.: 3 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-38233 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-382332012-11-02T12:12:12Z Гіпертекст - новий крок у розвитку тексту Місяць, Н. Текстологія 2002 Article Гіпертекст - новий крок у розвитку тексту / Н. Місяць // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2002. — № 9. — С. 103-105. — Бібліогр.: 3 назв. — укp. XXXX-0097 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38233 uk Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Текстологія Текстологія |
| spellingShingle |
Текстологія Текстологія Місяць, Н. Гіпертекст - новий крок у розвитку тексту Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| format |
Article |
| author |
Місяць, Н. |
| author_facet |
Місяць, Н. |
| author_sort |
Місяць, Н. |
| title |
Гіпертекст - новий крок у розвитку тексту |
| title_short |
Гіпертекст - новий крок у розвитку тексту |
| title_full |
Гіпертекст - новий крок у розвитку тексту |
| title_fullStr |
Гіпертекст - новий крок у розвитку тексту |
| title_full_unstemmed |
Гіпертекст - новий крок у розвитку тексту |
| title_sort |
гіпертекст - новий крок у розвитку тексту |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2002 |
| topic_facet |
Текстологія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38233 |
| citation_txt |
Гіпертекст - новий крок у розвитку тексту / Н. Місяць // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2002. — № 9. — С. 103-105. — Бібліогр.: 3 назв. — укp. |
| series |
Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| work_keys_str_mv |
AT mísâcʹn gípertekstnovijkrokurozvitkutekstu |
| first_indexed |
2025-07-03T20:09:04Z |
| last_indexed |
2025-07-03T20:09:04Z |
| _version_ |
1836657771302354944 |
| fulltext |
1
Наталія МІСЯЦЬ
ГІПЕРТЕКСТ – НОВИЙ КРОК У РОЗВИТКУ ТЕКСТУ
У ХХ столітті людство накопичило стільки інформації, що почали
виникати серйозні проблеми з її пошуками і переробкою, у тому числі в
бібліотеках та енциклопедіях. Розв’язання цієї гострої проблеми зумовило
появу і розвиток інформаційних систем, що здатні зберігати та
опрацьовувати різного роду інформацію. Саме в цій галузі був зроблений
новий крок у розвитку тексту – гіпертекст.
Уперше термін “гіпертекст” використав американський вчений Тед
Нельсон у 1965 році [1]. Вчений замахнувся на створення такої системи
збереження інформації (гіпермедіа), що містила б у собі ідеї та факти
найрізноманітніших типів, які б не мали між собою наперед визначеної
послідовності та не утворювали б жорсткої структури. На думку вченого, це
давало б можливість забезпечити швидкий доступ до будь-якої частини
цього інформаційного масиву. Більше того, Т.Нельсон вважав, що подібне
інформаційне поле могло б взаємодіяти з його користувачем. Однак ідеї
вченого, як це нерідко трапляється, довгий час залишалися лише на папері,
оскільки в світі ще не було створено достатньо розвинених технологій для
втілення їх у життя.
У 80-х роках ХХ століття з’явилися такі комп’ютерні технології, які
забезпечують створення значних за об’ємом масивів інформації і одночасно
дозволяють користування будь-якою частиною цієї інформації. За таких
умов гіпертекст знайшов своє реальне втілення. Саме комп’ютер створив
нові можливості читання і писання тексту, створив гіпертекст.
Гіпертекст продовжив ланцюжок, що свідчить про розвиток мови як
засобу спілкування: просте речення, складне речення, складна синтаксична
конструкція, надфразова єдність, гіпертекст. Поступ триває. Всесвітня
комп’ютерна мережа свідчить про новий стан у розвитку гіпертексту.
Інтернет можна розглядати як гігантський гіпертекст, автором якого є усе
людство. Цей гіпертекст містить у собі всі види гіпертекстів.
За формальним визначенням гіпертекст можна окреслити як систему,
що дозволяє користуватися певним набором інформації так, щоб мати до
неї доступ у будь-якій послідовності. Вже у цьому визначенні окреслюється
те нове, що різнить текст і гіпертекст, а саме: порушується традиція
сприйняття тексту як цілісності.
Читач гіпертексту – це новий тип читача, точніше кажучи, це
користувач комп’ютера. Процес читання гіпертексту також має свої
особливості: інформація з’являється перед користувачем у вікні
комп’ютера. В ній за допомогою шрифту або кольору виділені окремі слова
чи фрази, що є гіперпосиланнями, ключовими словами. Приведення в дію
цих гіперпосилань шляхом натискання комп’ютерної миші відкриває
додаткове вікно, у якому в свою чергу з’явиться новий текст зі своїми
ключовими словами, активізація яких знову відкриє доступ до нової інфор-
мації зі своїми гіперпосиланнями. Процес цей триватиме так довго, доки не
відкриється уся закладена у комп’ютер інформація. Користувач комп’ютера
(читач гіпертексту) сам визначає послідовність та навіть вибір / невибір
документу, з яким буде працювати.
Найважливішою ознакою гіпертексту, що кардинально різ-нить його з
текстом, є його гранулярність (від лат. granularum – “зернятко”).
Гранулярність – це властивість об’єкту складатися з таких частин, які
зв’язані одна з іншою, проте не зливаються у щось єдине. У складі
гіпертексту зернятками або вузлами інформації можуть бути цілі тексти,
окремі параграфи, фрази, слова, малюнки, звуки. Логічний зв’язок між
ними утворює сітку вузлів, що характеризується гранулярністю.
Текст – це теж система частин: абзаців, речень, слів, літер. У тексті ці
частини нерозривно поєднані, відділити їх можна тільки в результаті
аналізу, який зруйнує текст як такий. Складові частини гіпертексту існують
автономно. З’єднати їх в елементарну послідовність, як це робиться у тексті,
надзвичайно складно, а, врешті, це не матиме сенсу. Подібне об’єднання
буде руйнівним для гіпертексту, оскільки порушить його гранулярність,
яка, власне, становить природу гіпертексту.
Гранулярність зумовлює ще одну властивість гіпертексту – його
нелінійність. У звичайному тексті (наприклад, книзі) частини розміщені у
суворій лінійній послідовності, зміна якої може бути руйнівною:
порушаться логічні зв’язки , система так званих внутрішніх посилань тощо.
Нелінійність зв’язку між елементами у гіпертексті робить досить умовними
початок та кінець тексту.
Елементи гіпертексту (документи, що містяться у комп’ютері) зв’язані
між собою не ієрархічно, тобто серед них немає більш або менш важливих,
немає правил, за якими один документ належить читати після конкретно
означеного іншого, а не навпаки. Послідовність документів визначає лише
користувач комп’ютера.
Серед особливостей гіпертексту можна відмітити його інтерактивність,
тобто здатність до взаємодії з читачем (користувачем комп’ютера): вибір
послідовності роботи з документами, зміни в документах, укладання нових
документів, створення нових зв’язків тощо.
Гіпертексти можуть бути різних типів [2]. До гіпертексту умовно
можна віднести видані матеріали наукових конференцій, з’їздів,
симпозіумів з певної проблематики. Користувач подібних матеріалів сам
обирає послідовність ознайомлення з ними та спосіб взаємодії:
заслуховування доповідей, участь у їх обговоренні (підтримка думки автора
або заперечення йому), подальше використання у своїй науковій діяльності
Наталія Місяць. Гіпертекст – новий крок у розвитку тексту.
(посилання, розвиток думки, експериментальна перевірка висновків тощо).
Мандрівник, турист, дослідник знайомиться з країною, оглядаючи
місцевість або архітектурні споруди, слухаючи при цьому провідника чи
екскурсовода, відвідуючи музеї, читаючи текст путівника-довідника,
роблячи фотографії. Як наслідок – створення своєрідного гіпертексту, а
саме – образу відвідуваної країни. Повернувшись з подорожі, він може
користуватися елементами цього гіпертексту у довільному порядку.
В наш час у престижних університетах світу студенти, засвоюючи
певну навчальну дисципліну, також створюють своєрідні гіпертексти, що
включають текст прослуханих лекцій, який доповнюється матеріалом з
опрацьованої наукової літератури або отриманим під час консультацій у
викладача, інформацією, що залучена через мережу Інтернету.
Можливості гіпертексту надзвичайно великі. Гіпертекстові системи
можуть бути використані у наукових дослідженнях для пошуку усієї
зафіксованої інформації про предмет дослідження, для розташування
зібраного дослідником матеріалу у будь-якій послідовності, за будь-яким
принципом тощо. За допомогою гіпертексту можна створювати художні
твори, наприклад, літературні гіперромани, в яких не існує єдиної сюжетної
лінії, в яких читач сам може обирати з поданих варіантів поворот сюжету,
що йому імпонує, може визначати героя, від особи якого буде вестися
оповідь, може сам дописати якісь епізоди. Важко переоцінити роль
гіпертексту у підготовці та випуску енциклопедій, словників, довідників з
різних галузей знань, наприклад, “Всесвітня історія”, “Великі світу”,
“Мистецтво” з серії “Енциклопедія для дітей”.
Сучасний світ все активніше опановує інформаційну технологію. Ця
нова технологія, що базується на комп’ютерах, та інших засобах
інформатики, може виявитися для людства доленосною і приведе до
народження інформаційної цивілізації, адже вчені прогнозують безсмертя
комп’ютерів [3]. Гіпертекст – це частинка з цього майбутнього у нашому
сьогоденні.
Гіпертекст – це новий крок у розвитку тексту, що надає нові
можливості його сприйняття та створення, передбачає більшу активність
користувача, по-новому акумулює інформацію і певною мірою може
розглядатися як форма існування ноосфери.
1. Nelson, Ted H. “The Hypertext” // Proc. Int.
Documentation Federated Conference. –
1965.
2. Nelson, Ted H. Replacing the Printed
Word: A Complete Literary System // In-
formation Processing. – 1980. – P. 307-324.
3. Victor J. Stenger. Not By Design.
– Buffalo, 1988. – P. 188-189.
|