Емоційно-експресивні засоби та їх стилістичні функції у поетичній мові Ліни Костенко
Gespeichert in:
| Datum: | 2002 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2002
|
| Schriftenreihe: | Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38242 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Емоційно-експресивні засоби та їх стилістичні функції у поетичній мові Ліни Костенко / В. Власенко, С. Яцик // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2002. — № 9. — С. 142-145. — Бібліогр.: 15 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-38242 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-382422012-11-02T12:13:13Z Емоційно-експресивні засоби та їх стилістичні функції у поетичній мові Ліни Костенко Власенко, В. Яцик, С. Текстологія 2002 Article Емоційно-експресивні засоби та їх стилістичні функції у поетичній мові Ліни Костенко / В. Власенко, С. Яцик // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2002. — № 9. — С. 142-145. — Бібліогр.: 15 назв. — укp. XXXX-0097 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38242 uk Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Текстологія Текстологія |
| spellingShingle |
Текстологія Текстологія Власенко, В. Яцик, С. Емоційно-експресивні засоби та їх стилістичні функції у поетичній мові Ліни Костенко Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| format |
Article |
| author |
Власенко, В. Яцик, С. |
| author_facet |
Власенко, В. Яцик, С. |
| author_sort |
Власенко, В. |
| title |
Емоційно-експресивні засоби та їх стилістичні функції у поетичній мові Ліни Костенко |
| title_short |
Емоційно-експресивні засоби та їх стилістичні функції у поетичній мові Ліни Костенко |
| title_full |
Емоційно-експресивні засоби та їх стилістичні функції у поетичній мові Ліни Костенко |
| title_fullStr |
Емоційно-експресивні засоби та їх стилістичні функції у поетичній мові Ліни Костенко |
| title_full_unstemmed |
Емоційно-експресивні засоби та їх стилістичні функції у поетичній мові Ліни Костенко |
| title_sort |
емоційно-експресивні засоби та їх стилістичні функції у поетичній мові ліни костенко |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2002 |
| topic_facet |
Текстологія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38242 |
| citation_txt |
Емоційно-експресивні засоби та їх стилістичні функції у поетичній мові Ліни Костенко / В. Власенко, С. Яцик // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2002. — № 9. — С. 142-145. — Бібліогр.: 15 назв. — укp. |
| series |
Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| work_keys_str_mv |
AT vlasenkov emocíjnoekspresivnízasobitaíhstilístičnífunkcííupoetičníjmovílínikostenko AT âciks emocíjnoekspresivnízasobitaíhstilístičnífunkcííupoetičníjmovílínikostenko |
| first_indexed |
2025-07-03T20:09:37Z |
| last_indexed |
2025-07-03T20:09:37Z |
| _version_ |
1836657806143389696 |
| fulltext |
1
Володимир ВЛАСЕНКО, Сергій ЯЦИК
ЕМОЦІЙНО-ЕКСПРЕСИВНІ ЗАСОБИ ТА ЇХ СТИЛІСТИЧНІ
ФУНКЦІЇ У ПОЕТИЧНОМУ МОВЛЕННІ ЛІНИ КОСТЕНКО
Художня мова – це обличчя поета, його внутрішня сутність, свідчення
майстерності, образності, багатства мислення тощо. Адже неможливо з
допомогою одних лише словників засвоїти навіть предметно-смислові, не
кажучи вже про функціональні значення, художні знаки. Передача
художньої інформації потребує навіяння і збудження, а їх не можна
здійснити без активної роботи асоціативного механізму [12: 41]. Взагалі,
художня література, особливо поезія, говорять особливою мовою, що
надбудовується над природною як вторинна система [11: 30]. Зазначимо
також, що вірш – це не лише форма поетичного мовлення, яка відрізняється
від прози системою паралельних рядків мовлення [9: 283], але й арсенал
емоційно-експресивних значень, що передають як почуття радості, любові,
краси, так і ненависті, жаху, горя тощо.
Останнім часом дослідження вказаної проблеми зацікавило як
лінгвостилістів, так і психолінгвістів. Актуалізація цього питання зрозуміла,
адже експресія – це не тільки емоційна якість мовлення, завдяки якій воно
набуває стилістичної маркованості і стає спроможним передати певний
нетривіальний зміст, але й складна стилістична категорія, що спирається на
цілий комплекс психічних, соціальних та лінгвістичних чинників і
виявляється як інтенсифікація виразності повідомлюваного [15: 7]. При цьо-
му треба пам’ятати, що емоційно-експресивні засоби за своєю природою
містять найтонші відтінки й безкінечні градації, що не можуть поміститися
в жорстких рамках [1: 45; 14: 16; 2: 43]. Ми розглядаємо емоційно-
експресивну лексику як поняття широке, яке передбачає адекватне,
оптимальне, цілеспрямоване донесення до читачів і слухачів змістової,
модальної й емоційної сторін повідомлення, вплив мовлення на слухачів за
допомогою лексичних засобів [3: 50].
Тепер зануримось у поетичний світ Ліни Костенко. Передусім
виділимо ту лексику, яка має емоційність уже в своєму етимологічному
значенні. Це органічно емоційні лексеми [4: 50]. Такими є слова з
протилежними сторонами характеру емоційності: позитивним і
негативним. Ось як передає поетеса позитивно забарвлене значення любові,
щастя, радості:
Цілуватиму Ваше обличчя.
Може, навіть не тиждень, а цілі роки минуть.
Будем дуже щасливі… [10: 251].
– Я люблю Тебе, Нансен! І чекатиму все життя.
Все, що є найсвятіше, в мені називається –
Нансен [10: 252].
Проте в поетеси зустрічається багато лексем з емоціями негативного
характеру: горе, сум, смерть, страх, біль, страждання, жах. Наприклад:
Страшний калейдоскоп:
в цю мить десь хтось загинув.
Розбився корабель. Горять Галапагоси.
І сходить над Дніпром гірка зоря-полин [10: 7].
Згоріли їхні храми. Мужчини їхні вбиті.
Втонули їхні дзвони у озері Севан [10: 23].
Страждаю, мучусь, і живу, і гину,
Благословляю біль твоїх тенет [10: 33].
Спеціальні афікси в поезії Ліни Костенко є характерною рисою дерива-
ційної системи української мови. Саме з їх допомогою вона експресивно пе-
редає найтонші відтінки почуттів, переживань і оцінок [15: 15; 4: 51]. Серед них:
-очок-: Двигтить місточок у дві дошки.
– Не бійтесь, куме, іще трошки [10: 47].
-оньк-: Ой ти ж роде мій, роде, родоньку!
Чом бур’ян по городоньку? [10: 56].
-очк- : Доберемся за три годиночки
за стонадцять верст до родиночки [10: 56].
-есеньк-: Чуєш, роде мій, ріднесенький,
хоч би вийшов хто хоч однесенький! [10: 56].
Ці суфікси є прийомом інтимізації [6: 51], що використовує авторка для
емоційного зближення з читачем.
Ліна Костенко звертається до наукової термінології і виявляє образність
з досягненнями науково-технічного прогресу, цивілізації. Але при цьому
по-особливому інтимізує книжну абстрактну лексику, вміє створити худож-
ній сплав ліричної емоції [13: 27]. Наприклад:
Обридли відьомські шабаші фікцій
І ця конфіскація душ під гармонь [10: 62].
Болять дисонанси, сумують симфонії [10: 62].
Для емоційного виділення поетичного рядка поетеса вводить просто-
річні лексеми:
Чи мо’, наскочили на камінь?
Чи мо’, бензину вже не є? [10: 65].
Знаходимо в поетеси інослов’янські антропоніми, які інтенсивно вико-
ристовує українське художнє мовлення, надаючи йому глибшої значущості
[4: 52]:
Касандра плаче на руїнах Трої.
В руїнах Трої гріється змія [10: 81].
На сотню Мінотаврів – один тореадор [10: 114].
Володимир Власенко, Сергій Яцик. Емоційно-експресивні засоби та іх стилістичні …
Вони – Атланти.
Держать небо на плечах. Тому і є висота [10: 107].
Неабиякої експресивності на фоні нейтральної лексики надають і введе-
ні авторкою в поетичний текст слов’янські антропоніми.
Там досі моляться Стрибогу
високі в сонці ясени [10: 123].
Русявокосі Берегині
позолотили береги [10: 123].
Щоб досягти емоційно-експресивного впливу на читача, Ліна Костенко
вдається до біблійної лексики:
В сільських церковцях квацяти анафему –
Як графа чорт за бороду скубе [10: 243].
А потім все святині, експонати [10: 243].
Все перекреслив траурний кортеж [10: 243].
У поетичному тексті Ліни Костенко присутній своєрідний експромт –
так звані оказіоналізми. Емоційно-експресивна стилістична функція оказіо-
нально утворених лексем найповніше виявляється в контексті, в конкретній
мовленнєвій ситуації [15: 111]. Хоча поза контекстом ці утворення втрача-
ють свою емоційність. У поезіях знаходимо такі новотвори:
І ми… і степ… і жовтий падолист [10: 26].
То чого ж я шукаю і чим я жива?
Велемовний світ, велелюдний [10: 8].
Гори. Щезай в пожежах самоспалень,
в гірких руїнах власних попелищ! [10: 11].
Позитивні риси вдачі та поведінки людини і пов’язані з ними позитивні
емоції поетеса передає через назви осіб за фахом або родом діяльності:
Чудний народ – художники й поети,
Усе їм сниться те, чого нема [10: 326],
а також через назви, що означають найвищий ступінь професійного вміння
[8: 78]:
Ніхто не знав. Цього й не треба знати,
Як десь ламає пальці віртуоз… [10: 58].
Поміж емоційної-експресивної лексики засоби образності займають
якісно виразне місце. Ліна Костенко – це поетеса насиченої метафори, тому
майже в кожному творі зустрічаються слова з таким перенесенням значен-
ня. Наприклад:
Відмикаю світанок скрипичним ключем [10: 8].
Чорна ніч інкрустована ніжністю [10: 8].
Бляшаний звук води, веселих
крапель кроки [10: 10].
І наче склом затовчений туман,
упала перша паморозь на віти… [10: 345].
Персоніфікація також сприяє посиленню експресивності:
Шипшина важко віддає плоди.
Вона людей хапає за рукава.
Вона кричить: – Людино, підожди! [10: 21].
У свою чергу порівняння служить основою розгорнутого емоційного
образу [5: 67]:
А ритми мчать – як вершники у полі… [10: 21].
Ще вчора була я висока, як вежа [10: 59].
Епітет теж має здатність виконувати експресивну функцію. Це такі епі-
тети, які мають оцінне забарвлення, чи є засобами, завдяки яким ця оцін-
ність досягається. Наприклад:
Сплять діамантові жуки [10: 60].
Проспект пташиний, сонячний карниз
вінчає строгі лінії собору [10: 70].
Вдається Ліна Костенко і до такого засобу образності, як оксюморон. В
ньому протиставляються контрастні поняття, які водночас набувають
неабиякого нового емоційного заряду:
Гукала тиша рупором вокзальним [10: 14].
Світали ночі, вечоріли дні [10: 14].
Як бачимо, емоційно-експресивна лексика в поетичному мовленні Ліни
Костенко відіграє значну роль. Інтелектуальне наповнення її поезії невід-
дільне від глибокого чуттєвого начала, що є засобом передачі різних відтін-
ків почуття, думки, ставлення до дійсності.
1. Балли Ш. Французская стилистика. – М.,
1961. – С. 45.
2. Бацій І.С. Краса і сила: Бесіди про мову
художнього твору. – К., 1983. – 93 с.
3. Бровченко Т.О. Інтонаційні засоби мов-
ної експресії // Мовознавство. – 1989. –
№ 2. – С. 50-55.
4. Власенко В.В. Емоційно-експресивна
лексика в поетичному мовленні Василя
Симоненка // Вісник Житомирського
педагогічного університету. – Житомир.
– 1999. – № 4. – С. 50-53.
5. Гнатюк А.Д. Засоби створення та інтен-
сифікації мовної експресії в газетно-
журнальних жанрах // Мовознавство. –
1984. – № 2. – С. 62-67.
6. Гнатюк Н.Г. Емоційна функція авторсь-
кого “Я” у передмовах до наукових
трактатів // Мовознавство. – 1989. – № 1.
– С. 51.
7. Ермоленко С.С. Образно-экспрессивные
значения морфологических категорий в
их взаимоотношениях с грамматико-се-
мантической системой / Автореф. дисс.
… канд. филол. наук. – К., 1982. – 21 с.
8. Жаркова Л.П. Емоційно-оцінні назви
осіб у системі художньо-зображальних
засобів мови // Мовознавство. – 1970. –
№ 2. – С. 76-80.
9. Квятковский А. Поэтический словарь. –
К., 1989. – С. 283.
10. Костенко Л.В. Вибране. – К., 1989. –
559 с.
11. Лотман Ю.М. Структура художест-
венного текста. – М., 1970. – С. 30.
12. Раппопорт С. Семиотика и язык // Му-
зыкальное искусство и наука. – М., 1973.
– С. 41.
13. Ставицька Л.О. Серцем вистраждане
слово // Мовознавство. – 1990. – № 6. –
С. 23-29.
14. Трипольская Т.А. Семиотическая
структура экспрессивного слова и ее
лексикографическое описание: Авто-
реф. дисс. ... канд. филол. наук. – Томск,
1985. – 18 с.
15. Чабаненко В.А. Основи мовної
експресії. – К., 1984. – 166 с.
|