Роль тексту в діалектологічних дослідженнях (на прикладі зразків польського живого мовлення)

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2002
1. Verfasser: Гримашевич, Г.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут української мови НАН України 2002
Schriftenreihe:Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38244
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Роль тексту в діалектологічних дослідженнях (на прикладі зразків польського живого мовлення) / Г. Гримашевич // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2002. — № 9. — С. 150-152. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-38244
record_format dspace
spelling irk-123456789-382442012-11-02T12:12:35Z Роль тексту в діалектологічних дослідженнях (на прикладі зразків польського живого мовлення) Гримашевич, Г. Текстологія 2002 Article Роль тексту в діалектологічних дослідженнях (на прикладі зразків польського живого мовлення) / Г. Гримашевич // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2002. — № 9. — С. 150-152. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. XXXX-0097 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38244 uk Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем Інститут української мови НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Текстологія
Текстологія
spellingShingle Текстологія
Текстологія
Гримашевич, Г.
Роль тексту в діалектологічних дослідженнях (на прикладі зразків польського живого мовлення)
Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем
format Article
author Гримашевич, Г.
author_facet Гримашевич, Г.
author_sort Гримашевич, Г.
title Роль тексту в діалектологічних дослідженнях (на прикладі зразків польського живого мовлення)
title_short Роль тексту в діалектологічних дослідженнях (на прикладі зразків польського живого мовлення)
title_full Роль тексту в діалектологічних дослідженнях (на прикладі зразків польського живого мовлення)
title_fullStr Роль тексту в діалектологічних дослідженнях (на прикладі зразків польського живого мовлення)
title_full_unstemmed Роль тексту в діалектологічних дослідженнях (на прикладі зразків польського живого мовлення)
title_sort роль тексту в діалектологічних дослідженнях (на прикладі зразків польського живого мовлення)
publisher Інститут української мови НАН України
publishDate 2002
topic_facet Текстологія
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38244
citation_txt Роль тексту в діалектологічних дослідженнях (на прикладі зразків польського живого мовлення) / Г. Гримашевич // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2002. — № 9. — С. 150-152. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.
series Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем
work_keys_str_mv AT grimaševičg rolʹtekstuvdíalektologíčnihdoslídžennâhnaprikladízrazkívpolʹsʹkogoživogomovlennâ
first_indexed 2025-07-03T20:09:45Z
last_indexed 2025-07-03T20:09:45Z
_version_ 1836657814997565440
fulltext 1 Галина ГРИМАШЕВИЧ РОЛЬ ТЕКСТУ В ДІАЛЕКТОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ (НА ПРИКЛАДІ ЗРАЗКІВ ПОЛІСЬКОГО ЖИВОГО МОВЛЕННЯ) Упродовж останніх десятиліть у слов’янському мовознавстві помітно зросла увага до діалектної мови як об’єкта досліджень, що зумовило появу ряду діалектологічних праць. Але, незважаючи на це, розширення джерель- ної бази діалектологічних досліджень, осягнення усієї складності й об’єм- ності різних структурних рівнів діалектної мови як окремих об’єктів лінгвіс- тики, їх структури й закономірностей розвитку залишаються одним з акту- альних завдань сучасного мовознавства [1: 4]. В українській діалектології помітно активізувалися лексикологічні до- слідження – збирання і наукова систематизація лексичного матеріалу. Зрос- лий інтерес до діалектного слова зумовлений, з одного боку, необхідністю забезпечити надійним матеріалом ті галузі мовознавства та суміжних наук, які пов’язані з вивченням розвитку духовної й матеріальної культури носіїв мови, а з другого – потребами вирішення питань інтралінгвістичних, суто мовних [2: 3]. Текст як певний тип фіксованої мовної інформації відбиває певні закономірності функціонування лексики у мовленні. Тексти дають змогу моделювати лексичний склад, зокрема репертуар лексем з ідеогра- фічного погляду, виявляти частоту окремих лексем у мовленні, відбивати семантику в усій сукупності компонентів семантичної структури та зв’язки між лексемами у мовленні [3: 112]. Але наявність діалектного тексту не менш важлива і для дослідження інших структурних рівнів мови. Як відомо, основними методами діалектологічних досліджень є описо- вий та лінгвогеографічний. Тому збирання і впорядковування діалектних матеріалів здійснювалося і здійснюється, як правило, за спеціальними пи- тальниками і підпорядковане вирішенню актуальних на час збирання мате- ріалу лінгвістичних проблем. Таке підпорядкування матеріалу проблемі не- минуче зумовлює структурну неповноту, а інколи – й фрагментарність зі- браного матеріалу [3: 12]. Це також призводить до того, що в описових та лінгвогеографічних працях зневиразнюються або не враховуються функ- ціональні характеристики, які творять індивідуальне обличчя говірки [4: 44]. Тому для відтворення говірки як функціонуючої системи необхідним є за- лучення до аналізу текстів. Отже, щоб у цілому дослідити діалектні особли- вості певної говірки, доцільно було б поєдати традиційне збирання матеріа- лів за питальниками із широким записуванням текстів діалектного мовлен- ня, які значною мірою компенсують неповноту свідчень описових та лінг- вогеографічних праць і які є наближеним до фотографічного відтворенням не лише окремих звуків, словоформ, а й розгортання тексту як цілості у мовленнєвому потоці [3: 12]. На цінність діалектних текстів вказує П.Гри- ценко, який зауважує, що автентичні тексти відбивають такі особливості спонтанного мовлення діалектоносіїв, яких не фіксують (чи засвідчують ли- ше зрідка) писемні (недіалектні) тексти. У діалектному тексті як різновиді мовного простору виявляється реальне співвідношення структурних еле- ментів говірки, їх синтагматичні зв’язки, квантитативні характеристики; у ньому виразно проступає поділ одиниць за частотою їх використання у го- вірковому мовленні [5: 8-9]. Цінність діалектних текстів ще раніше усвідомлювали ряд учених, зо- крема О.Брох, В.Гнатюк, І.Верхратський, І.Панькевич, О.Горбач, В.Ващен- ко, А.Москаленко, які до своїх описових діалектологічних праць додавали зразки зв’язних текстів. Важливою подією у галузі сучасної діалектної текс- тології є видання збірника діалектних текстів чорнобильських говірок “Го- вірки Чорнобильської зони. Тексти”, в якому представлено записи кількох середньополіських говірок, які зараз функціонують як переселенські ост- рівні у новому діалектному оточенні, але ще зберегли усі риси своїх рідних говірок. Ми акцентуємо увагу саме на текстологічне дослідження території По- лісся, оскільки вона не випадково є об’єктом нашого дослідження, що зумовлено такими історичними чинниками цього реґіону, як безпосереднє сусідство із областю слов’янської прабатьківщини чи навіть входження в неї, автохтонність населення Полісся, збереження до останнього часу тра- диційних форм та елементів народної культури й мови тощо [6: 8-9]. Ми об- стежували безпосередньо говірки Середнього Полісся, які “знаходяться в центрі поліського діалектного континуума, вони є говірками давньої форма- ції зі стабільним протягом віків тубільним населенням” [7: 41]. Але в наш час ці говірки зазнають змін, зумовлених міграційними процесами, які є ре- зультатом аварії на ЧАЕС. Це призвело до того, що середньополіський аре- ал як діалектна цілість перестав існувати. Тому таким актуальним сьогодні є збереження історичної, культурної та мовної спадщини цієї території, знач- ним внеском у яке є діалектний текст, який містить інформацію про житття, побут, матеріальні та духовні цінності поліщука. Наводимо кілька зразків діалектних текстів, записаних у говірках, насе- лення яких потерпіло від аварії на ЧАЕС: [йак поч’і\найец:а с\вад`ба / то з\разу \м’іс`ат \т і̀сто // от йа з\разу \буду роз\казуват / йак це \м’ісиіц:а \т і̀сто і до \чого во\но приіз\водиіт // у\се \т`êсто пок\ралиі / да хто ў м’е\шок / а хто ў к’і\шен і̀ / да t д`êў\кам на ве\черу / да ўже т\реба t сп’е\ват // оt не се\диі / \марйечко / не се\диі / одчи і \ни і ок\но / подиі\в’іс / ч’і ба\гато бо\йароў надво\р`ê / ч’і хо\рош’і ва\си і л`ко на ко\н`ê // оt хо\рош’і / хо\рош’і / не в’е\л і̀к / шче не ку\п’іў \марйец:иі чере\в’ік / ч’і не \будеш / \марйечко / жалко\ват / йак м’і \будемо на \вули і ц і̀ ўс`ê гу\л`атиі да пуд тво\йе о\конечко пудб’е\гатиі // оt хо\диіла \марйечка на ве\чôрочк’і / те\пер не поt\ду / на\с`êйала чорноб\риіўцôў \ц`êлу гра\ду / рос`\т`êт / рос`\т`êт / чорноб\риіўциі / не бу\йаtте / а в’і / мо\йê Галина Гримашевич. Роль тексту в діалектологічних дослідженнях. под\ружк’і / ме\не не забу\ваtте //] (Народичі Житомирська область); [наро\диіласа йа ў се\л`ê у за\можниіх бат`\кôў // \бат`ка бу\лиі с пр і̀\ходом ра\д`анскойе ў\ладиі репре\с і̀ровалиі / \в’іслалиі \бат`ка t \матер у \перс`ку \област ̀ // \баба / \материіна \мат і̀ заб\рала нас до се\бе // м’і\н`ê бу\ло ў\с`ого тр і̀ \годиі // гор`е\валиі / ц`е бу\ло ў \черўн і̀ ў т\р і̀цат д\ругом \роци і / а\ле ўже ў \березн і̀ \бат`ко буў // ут`ек\лиі з \перскоt \област і̀ ў б’ело\рус і̀йу // ўлашто\валиіса там на ро\боту / гор`е\валиі / ўт`êк\лиі с то\йê б’ело\рус і̀йі / ж’і\лиі аж ў вос`\м’і облас\т`ах // \бат`ко пр і̀\йêхаў у \оўруч / ж’ід його по\бач’іў / і зноў заб\ралиі \бат`ка на \в’іселк’і // ота\ка ра\д`анска ў\лада // уйа\в’і со\б’ê / ўстан ̀у\ранциі / кру\гом \хатиі по\рожн і̀йе / \ôкна пороз\ч’ін`атиійе / заб’і\ралиі \цêлиім’і \семйам’і л`у\деt //] (Клочки Народиць- кий район Житомирська область). На прикладі цих зразків текстів можна простежити основні фонетичні та морфологічні особливості говірок, чого не можна зробити, працюючи тільки за питальником. Так, у тексті № 1 відзначимо такі фонетичні та мор- фологічні особливості: непослідовна рефлексація h у наголошеній позиції в і, ê; у ненаголошеній позиції h - е; наявність иі на місці дієзного и; о давній рефлексувався в у; ствердіння р; ствердіння с у постфіксі сь; наявність су- фікса -ова- у дієсловах; ствердіння т у формі наказового способу дієслів; усічення форм прикметників у називному відмінку однини чоловічого ро- ду; наявність форм кличного відмінка іменників тощо. У тексті № 2 відзна- чимо такі основні риси: у наголошеній позиції h рефлексувався в е, ê; у не- наголошеній – в е; о давній у наголошеній позиції – ô; ы (и) етимологічний рефлексувався в иі; и (і) давній – в і; ствердіння с у прикметниковому су- фіксі -ськ- тощо. Наявність наведених рис підтверджує належність цих гові- рок до середньополіського діалекту поліського наріччя. Тому саме розвиток діалектної текстографії, а згодом – і діалектної текстології, здатні забезпечити створення кадастру української діалектної мови у параметрах повного репертуару одиниць, явищ і процесів, забезпе- чити вияв інтегральних і специфічних рис кожної з досліджуваних діалект- них систем [3 : 261]. 1. Гриценко П.Ю. Ареальне варіювання лексики. – К., 1990. – 270 с. 2. Гриценко П.Ю. Моделювання системи діалектної лексики. – К., 1984. – 226 с. 3. Говірки Чорнобильської зони. Систем- ний опис. – К., 1999. – 272 с. 4. Гриценко П.Ю. Говірки Чорнобильської зони сьогодні // Полісся: мова, культура, історія. – К., 1996. – С. 38-46. 5. Говірки Чорнобильської зони. Тексти. – К., 1996. – 358 с. 6. Толстой Н.И., Толстая С.М. О задачах этнолингвистического изучения Полесья // Полесский этнолингвистический сборник. – М., 1983. – С. 8-9. 7. Залеський А.М. Говірки Київського По- лісся // Київське Полісся. Етнолінгвіс- тичне дослідження. – К., 1989. – С. 41-75.