Особливості гендерної характеризації персонажів та гендерні характеристики автора
Gespeichert in:
| Datum: | 2002 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2002
|
| Schriftenreihe: | Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38251 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Особливості гендерної характеризації персонажів та гендерні характеристики автора / І. Кузнєцова // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2002. — № 9. — С. 176-181. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-38251 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-382512012-11-02T12:13:15Z Особливості гендерної характеризації персонажів та гендерні характеристики автора Кузнєцова, І. Мова письменства 2002 Article Особливості гендерної характеризації персонажів та гендерні характеристики автора / І. Кузнєцова // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2002. — № 9. — С. 176-181. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. XXXX-0097 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38251 uk Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Мова письменства Мова письменства |
| spellingShingle |
Мова письменства Мова письменства Кузнєцова, І. Особливості гендерної характеризації персонажів та гендерні характеристики автора Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| format |
Article |
| author |
Кузнєцова, І. |
| author_facet |
Кузнєцова, І. |
| author_sort |
Кузнєцова, І. |
| title |
Особливості гендерної характеризації персонажів та гендерні характеристики автора |
| title_short |
Особливості гендерної характеризації персонажів та гендерні характеристики автора |
| title_full |
Особливості гендерної характеризації персонажів та гендерні характеристики автора |
| title_fullStr |
Особливості гендерної характеризації персонажів та гендерні характеристики автора |
| title_full_unstemmed |
Особливості гендерної характеризації персонажів та гендерні характеристики автора |
| title_sort |
особливості гендерної характеризації персонажів та гендерні характеристики автора |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2002 |
| topic_facet |
Мова письменства |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38251 |
| citation_txt |
Особливості гендерної характеризації персонажів та гендерні характеристики автора / І. Кузнєцова // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2002. — № 9. — С. 176-181. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. |
| series |
Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| work_keys_str_mv |
AT kuznêcovaí osoblivostígendernoíharakterizacíípersonažívtagenderníharakteristikiavtora |
| first_indexed |
2025-07-03T20:10:09Z |
| last_indexed |
2025-07-03T20:10:09Z |
| _version_ |
1836657840271392768 |
| fulltext |
1
Ірина КУЗНЄЦОВА
ОСОБЛИВОСТІ ГЕНДЕРНОЇ ХАРАКТЕРИЗАЦІЇ ПЕРСОНАЖІВ
ТА ГЕНДЕРНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ АВТОРА
Поняття гендеру в сучасних гуманітарних та соціальних науках в
останні десятиліття набуло характеру знаковості. Це спричинено, можливо,
динамічною зміною соціальних ролей чоловіка та жінки в сучасному житті,
а також тим фактом, що соціально-гуманітарна відмінність жінки як вели-
кого шару суспільства не потрапляла до центру уваги вчених та дослідників
взагалі. Винятком можна назвати медико-біологічну сферу та романтично-
естетичний напрямок зображувального мистецтва та мистецтвознавства.
Висунення гендерної тематики до центру кола досліджень дало змогу
виявити дещо недостатню окресленість гендеру в наших умовах, недостат-
ність гендерної ідентифікації та, врешті решт, опозиційний характер цього
поняття культури в цілому та особистості зокрема, тому що вивчення ген-
дерних характеристик будь-якого явища зводить нанівець традиційне по-
няття сингулярності особистості. Разом з тим цілком слушним є зауваження
[10: 129] про те, що ця тематика є природною частиною сучасного культур-
ного ландшафту, і її вивчення збільшує розлом між сучасною та традицій-
ною культурами.
Сучасна бібліографія гендерних особливостей у мові нараховує сотні
праць різного обсягу, причому питання гендеру є центральними в тематиці
цілих лінгвістичних конференцій [9]. Але слід зазначити, що спостереження
над лінгвістичними особливостями гендерних відносин належать О.Єспер-
сену. Надалі західні лінгвісти доклали немало зусиль та наснаги для висвіт-
лення конкретних питань, пов’язаних з вивченням “чоловічої” та “жіночої”
мов та виділенням ознак маскулінності та фемінінності, експлікованих у
мовленні. Ці численні роботи, незважаючи на багатоаспектність об’єкту до-
слідження, включають одну спільну тезу: чоловіче мовлення фактично вва-
жається нормою, а “жіноче” – більшим або меншим відхиленням від неї.
Цікавий аналіз західних робіт з гендерної тематики зроблений в книзі
О.О. Антинеску та Г.С. Двинянінової [1].
Для нашого дослідження доцільним є зупинитися на аналізі статті Р.Ла-
кофф “Стилістичні стратегії в граматиці стилю” [7], де автор не задовольня-
ється констатацією лексичних, граматичних та стилістичних особливостей
чоловічого та жіночого мовлення. Автор переносить модель трансформа-
ційної граматики на розглядання чоловічого та жіночого стилів мови. Ос-
новною тезою цієї роботи є припущення про застосування власної моделі
не тільки для створення свого, але й для інтерпретації чужого мовлення. За
думкою Р.Лакофф, мовлення розшифровується за допомогою застосування
власної трансформаційної процедури до реалізованого на поверхні чужого
мовлення. При цьому припускається, що існує різниця між трансформацій-
ними стратегіями мовлення чоловіків та жінок, і це може спричиняти неро-
зуміння у відношеннях між статями. Дослідник пропонує ввести термін
“граматика стилю”, тобто здійснити перенос розроблених лінгвістичною те-
орією правил, понять сполучуваності, неграматичності і т.д. на опис інших
форм людської поведінки, наприклад, манери мовної поведінки людини,
яка варіюється в межах шкали “ясний – стриманий – поважний – дружній”.
Причому кожна культура має власне розуміння стилю на даній шкалі. Ця
градація досить чітко вказує на наявність певної “емоційно-стилістичної”
домінанти в мовленнєвому спілкуванні.
Цікаво відзначити, що нормою мовленнєвого спілкування Р.Лакофф
вважає чоловічий стиль. Обидва стилі в розумінні дослідниці є стереотип-
ними: автор проводить паралель між типом психічного складу та особли-
востями мовлення, й правило сполучуваності лексичного, синтаксичного та
семантичного матеріалу переносить на мовленнєву поведінку. Для жіночо-
го мовлення, вказує Р.Лакофф, характерне використання евфемізмів, де-
скиптивних та оцінювальних епітетів, нечітких відповідей, питань замість
відповідей. На думку дослідника, існують також різні контексти для різних
стилів, тобто однакова мовна поведінка чоловіків та жінок тлумачиться по-
різному.
Розглядаючи специфіку прояву певних ознак у мовленні чоловічих та
жіночих персонажів художніх творів, О.О. Антинеску та Г.С. Двинянінова
проводять цікаві висновки, згідно з якими для жінок в цілому (у художніх
творах другої половини ХХ століття) характерний досить високий ступінь
частотності використання емоційно-забарвлених мовних засобів (фемінінна
лексика, лексика окличного, вигукового та емфатичного характеру), кон-
струкцій, які зменшують категоричність висловлювання, та загальна
правильність мовлення й консерватизм.
Водночас, для чоловіків найбільш частотними виявилися “маскулінна
лексика” з досить високою наявністю жаргонної та інвективної, та відхи-
лення від граматичних норм, особливо компресія та інверсія [1: 65-66].
Втім, автори засвідчують, що у дру-гій половині ХХ століття спостерігаєть-
ся певна нейтралізація гендерних розбіжностей за рахунок зниження час-
тотності фемінінних ознак у мовленнєвих портретах жінок та зменшення
кількості маскулінних ознак у мовленнєвих портретах чоловіків [1: 68].
У зв’язку з викладеним вище, цікаво дослідити, чи існує гендерна
Ірина Кузнєцова. Особливості гендерної характеризації персонажів та гендерні ...
закономірність репрезентації персонажів англійських художніх творів. Крім
того, якщо така закономірність все-таки спостерігається, якою мірою
гендерні особливості жіночого та чоловічого мовлення можуть бути
перенесені на втілення жіночих та чоловічих персонажів. Вважаємо, що
робоче припущення про можливу наявність зазначеної закономірності
цілком мотивоване, в зв’язку з тим, що елементи характеристик персонажів,
віддзеркалюючи ставлення автора до них, свідомо чи несвідомо, можуть
нести певні риси гендерних особливостей цих персонажів. Адже в
художньому тексті на основі об’єктивної інформації реалізуються авторські
тенденції, надалі формулюється художній зміст тексту, в якому присутнє і
особисте ставлення автора до дійсності й до своїх персонажів, і авторська
трактовка подій, і ставлення героїв до фактів і подій, і естетичні якості твору
[8: 268].
Аналіз правильності названої тези був приведений на матеріалі мови
чоловічих та жіночих характеристик у творах Г.Гріна [6: 119-124]. Перевір-
ка робочого припущення свідчить про те, що автор, по-перше, використо-
вує “чоловічі” характеристики в декілька разів частіше, ніж “жіночі”. По-
друге, в “чоловічих” характеристиках яскраво прослідковується значна пе-
ревага так званої маскулінної лексики (в основному нейтральна, з помітною
кількістю слів негативної семантики, що наближаються до вульгаризмів),
порівняно невелика частотність образної лексики, в якій також досить бага-
то слів негативної семантики.
Порівнявши ці спостереження з особливостями “жіночих” характерис-
тик, відзначаємо, що для останніх більш характерна метафоризація, підви-
щення семантичної забарвленості, незначна кількість грубих слів та повна
відсутність вульгаризмів.
Дані висновки, зроблені на матеріалі творів тільки одного письменника,
не можуть, звичайно, мати регулярного характеру математичної формули, і
не можуть сприйматися як абсолютний мовленнєвий факт. Проте приведе-
ний аналіз свідчить про досить чіткі гендерні особливості персонажної ха-
рактеризації.
Однак гендерні особливості можуть стосуватися не тільки опосередко-
ваної, вигаданої особистості – персонажа художнього твору. Значний інте-
рес становить сукупність гендерних особливостей реального мовця – автора
художнього твору. Тому наступним етапом нашого дослідження є подібний
аналіз особливостей “чоловічих” та “жіночих” персонажних характеристик
у мові творів жінки – відомої англійської письменниці М.Спарк [10]. Вибір
автора зумовлений, по-перше, спільним з Г.Гріном часом життя та творчої
діяльності, а по-друге, деякими спільними для обох письменників рисами
творчого методу: реалізмом, майстерним володінням словом та сатиричним
способом відображення дійсності [10: 7-8; 12: 126; 4: 344]. На матеріалі на-
званих творів буде зроблено спробу виділити особливості характеризації
чоловічих та жіночих персонажів та порівняти отримані результати з подіб-
ними стосовно до творів Г.Гріна.
Слід зауважити, що для аналізу було взято різні за тематикою та розмі-
ром твори М.Спарк (два романи, чотири оповідання та шість коротких опо-
відань), загальний обсяг яких може бути співставлений із загальним обся-
гом проаналізованих раніше творів Г.Гріна. Тому можна вважати правомір-
ним узагальнення отриманих спостережень.
В першу чергу слід відзначити, що відібрані твори характеризуються
різною щільністю персонажних характеристик. Так, в романі “The Prime of
Miss Jean Brodie” дана щільність становить у середньому дві-три характе-
ристики на сторінку тексту, а в деяких оповіданнях вона значно вища (в
оповіданні “Miss Pinkerton’s Apocalypse” – 5 персонажних характеристик на
сторінку). Проте щільність вживання образної лексики в даних характерис-
тиках однакова в усіх проаналізованих творах. В цілому М.Спарк вживає
образну та стилістично марковану лексику, характеризуючи своїх персона-
жів, на третину частіше, ніж “чоловічий” письменник Г.Грін. Причому це
стосується змальовування як жіночих, так і чоловічих персонажів. Наведе-
мо деякі приклади.
У романі “The Prime of Miss Jean Brodie” знаходимо такі фрагменти,
присвячені головному персонажу – вчительці приватної школи для дівчат в
Едінбурзі:
– With Rose walked Miss Brodie, head up, like Sybil Thorndike, her nose arched
and proud. She wore her loose brown tweed coat with the beaver collar tightly
buttoned, her brown felt hat with the brim up at one side and down at the other (p.42).
– “Alas, and in all that rain!” said Sandy for want of something to say, while
Miss Brodie’s voice soared up to the ceiling, and curled round the feet of the Senior
girls upstairs (p.33).
Стилістично маркована лексика вживається у кожному фрагменті, хоч і
не перевантажує їх. Немовби всупереч загальній сатиричній тональності да-
них характеристик, семантика образно забарвлених одиниць скоріше пози-
тивна, ніж негативна, і тільки широкий контекст твору показує відсутність
суперечності або логічності. Інший персонаж, одна з дівчат класу міс Броді,
характеризується ще сатиричніше завдяки значній кількості негативно за-
барвлених лексем з досить глибоким додатковим смислом:
– Sandy watched Miss Brodie through her little pale eyes, screwed them smaller
and shut her lips tight (p.32).
– Sandy craned back her head, pointed her freckled nose in the air and fixed her
little pig-like eyes on the ceiling as she walked along in the file.
“What are you doing, Sandy?”
“Walking like Sybil Thorndike, ma’am” (p.35).
З наведених фрагментів видно, що автор використовує мовні одиниці
Ірина Кузнєцова. Особливості гендерної характеризації персонажів та гендерні ...
більш високого ступеня стилістичної маркованості – символи, за якими сто-
ять традиційні соціальні оцінки вподобання невподобання та символи /
сигнали певного ступеня респектабельності. Письменниця не вживає у да-
них характеристиках грубих слів, негативний смисл характеристики досяга-
ється у більш делікатний спосіб – за допомогою символів, з опором на за-
гальну ерудицію читача.
В оповіданні “Miss Pinkerton’s Apocalypse” та в інших частотність
“чоловічих” персонажних характеристик зростає. Але для опису чоловіків
та їх поведінки письменниця вживає досить багато слів з негативним
словниковим значенням. Наприклад:
– “Don’t touch it, don’t go near it! George pushed her aside and grabbed the
steps, knocking over a blue glass bowl, a Dresden figure, a vase of flowers and a
decanter of sherry; like a bull in a china shop, as Miss Pinkerton exclaimed (p.165).
– …the affair was beginning to tell on her, as George told himself. In fact he
sized up that she was done for; his irritation abated, his confidence came flooding back
(p.166).
Цікаво відзначити також, що М.Спарк приділяє значно більшу увагу
характеризації жіночих персонажів у порівнянні з чоловічими, тоді як
Г.Грін, як було зазначено раніше, набагато частіше та ретельніше змальовує
чоловічі персонажі [5: 120], тобто змістові особливості творів названих
письменників теж мають гендерний характер. Зрозуміло, що це спостере-
ження коректне тільки для проаналізованого матеріалу, але й такі преферен-
ції можуть вважатися цікавими та симптоматичними.
Вважаємо можливим стверджувати, що на матеріалі персонажних ха-
рактеристик у творах М.Спарк ми спостерігаємо особливості сприйняття
авторкою персонажів як продуктів творчої уяви, важливість якої у роботі
митця підкреслював ще Ш.Бодлер. За його словами, уява поєднує в собі і
аналіз, і синтез. Саме завдяки уяві ми збагнули духовну суть кольорів, кон-
турів, предметів в цілому. Уява розкладає світ на складові елементи і потім,
збираючи та поєднуючи їх за законами, які виходять із самих глибин душі,
відтворює новий світ, викликаючи відчуття нового [2: 191-192].
У розрізі текстотворчої діяльності письменника (у нашому випадку
М.Спарк) ми маємо можливість спостерігати результат вибору та творчого
комбінування назв саме тих часточок уявної реальності (елементів характе-
ризації персонажів), які є релевантними для даного автора. Таким чином,
можна говорити про певні важливі авторські стилеві риси, які, як бачимо,
мають гендерні властивості. Адже, як зазначив І.Кант, відчуття реальності
повинні бути певним способом поєднані, а спосіб поєднання здійснюється
самим суб’єктом (у нашому випадку – письменницею). Це поєднання є
функцією продуктивної діяльності синтеза, тобто актом самодіяльності.
Синтез є взагалі виключно дією здатності уявляти, без цієї функції ми б не
мали ніякого знання [5: 173].
Розмірковуючи про важливість уяви та мислительної функції митця-
письменника, доцільно згадати думку про відбиття діяльності уяви в проце-
сі створення тексту. Уявний світ, породжений текстотворною діяльністю
людини, не є простою фікцією, міражем, сновидінням. Він реальний, по-
перше, як невід’ємна сторона повністю сприйнятливого, матеріально ваго-
мого та вищою мірою загальнозначимого тексту. Зміст та матеріальна фак-
тура тексту взаємно визначають одне одного, їх взаємозв’язок не
випадковий, а зумовлений культурними факторами [3: 143], одним з яких,
як було показано вище, є гендерні особливості письменника. Саме в цьму
розрізі розглядалися у даній статті особливості персонажних характеристик
у творах М.Спарк. Одержані спостереження не носять, безумовно, уні-
версального характеру. Проте вивчення та аналіз більшого за обсягом
текстового матеріалу різних авторів зможе, на наш погляд, підтвердити дані
попередні спостереження, а також здобути нові.
1. Антинеску О.А., Двинянинова Г.С. Ста-
тусные роли говорящих и их роль (на
материале английского языка). – Пермь,
1998. – 95 с.
2. Бодлер Ш. Об искусстве. – М., 1986. –
422 с.
3. Васильев С. Синтез смысла при созда-
нии и понимании текста. – К., 1988. –
317 с.
4. История всемирной литературы. Т. 7. –
М., 1991. – 830 с.
5. Кант И. Критика чистого разума: Сочи-
нения в 6 т. – Т. 3. – М., 1964. – С. 67-79.
6. Кузнєцова І.В. Категорія особливого та
гендерні ролі в тексті // Мова і культура.
Вип. 4. Т. 1. – К., 2002. – С. 119-122.
7. Лакофф Р. Стилистические стратегии в
грамматике стиля // Общественные нау-
ки за рубежом (РЖ). – 1981. – № 1. –
С. 21-38.
8. Максимчук Ю.В., Рязанова Т.В. Нацио-
нально-культурный потенциал художе-
ственного текста // Мова і культура. –
Вип. 2. Т. 1. – К., 2000. – С. 268-269.
9. Нормы человеческого общения: Тезисы
докладов международных научных кон-
ференций / Нижегородский универси-
тет. – Нижний Новгород, 1997. – С. 265.
10. Роговский А.М. Гендер и время: де-
формация гендера в культуре. Между
«вечно – женственным» и «вечно – ба-
бьим» // Мова і культура. Вип. 2. Т. 1. –
К., 2000. – С. 128-143.
11. Spark M. The Prime of Miss Jean Brodie.
– N. Y., 1961. – 187 p.
12. Stanford D. Muriel Spark. A Biographical
and Critical Study. – Fontwell, 1963. – 230 p.
|