Особливості графічної організації вірша
Збережено в:
| Дата: | 2002 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2002
|
| Назва видання: | Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38255 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Особливості графічної організації вірша / В. Назарець // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2002. — № 9. — С. 197-200. — Бібліогр.: 2 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-38255 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-382552012-11-02T12:13:28Z Особливості графічної організації вірша Назарець, В. Мова письменства 2002 Article Особливості графічної організації вірша / В. Назарець // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2002. — № 9. — С. 197-200. — Бібліогр.: 2 назв. — укp. XXXX-0097 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38255 uk Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Мова письменства Мова письменства |
| spellingShingle |
Мова письменства Мова письменства Назарець, В. Особливості графічної організації вірша Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| format |
Article |
| author |
Назарець, В. |
| author_facet |
Назарець, В. |
| author_sort |
Назарець, В. |
| title |
Особливості графічної організації вірша |
| title_short |
Особливості графічної організації вірша |
| title_full |
Особливості графічної організації вірша |
| title_fullStr |
Особливості графічної організації вірша |
| title_full_unstemmed |
Особливості графічної організації вірша |
| title_sort |
особливості графічної організації вірша |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2002 |
| topic_facet |
Мова письменства |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38255 |
| citation_txt |
Особливості графічної організації вірша / В. Назарець // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2002. — № 9. — С. 197-200. — Бібліогр.: 2 назв. — укp. |
| series |
Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| work_keys_str_mv |
AT nazarecʹv osoblivostígrafíčnoíorganízacíívírša |
| first_indexed |
2025-07-03T20:10:25Z |
| last_indexed |
2025-07-03T20:10:25Z |
| _version_ |
1836657856297828352 |
| fulltext |
1
Віталій НАЗАРЕЦЬ
ОСОБЛИВОСТІ ГРАФІЧНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ВІРША
Упродовж свого історичного розвитку поезія виробила різноманітні
форми графічного упорядкування вірша, сукупність яких, зрештою, можна
звести до п’яти основних форм вірша з симетричним розташуванням рядків.
Форма асоціюється з загальноприйнятою, традиційною, порушення і
відступи від якої сприймаються на її тлі як графічний експеримент. Зага-
льноєвропейська традиція писемної фіксації поетичних творів передбачає
запис кожного вірша (віршового рядка) у вигляді окремого друкованого
рядка з чіткою тенденцією до симетричного вирівнювання усіх рядків як по
горизонталі, так і по вертикалі по лівому краю початкового рядка. Таке
оформлення оптимально сприяє відтворенню встановленій між рядками
вірша ритмічній симетрії і немовби візуально відтворює задану у вірші
метричну інерцію. Зміна розміру при такій побудові часто фіксується навіть
при візуальному сприйнятті – коли, наприклад, чергуються більш довгі і
більш короткі рядки.
Фігурна поезія, яку ще називають живописною поезією, зоровою
поезією, віршами для ока, віршовими іграшками, курйозною поезією і т.д. –
це перша в історії розвитку європейської поезії спроба реформувати тра-
диційну графіку вірша. Форми фігурної поезії надзвичайно численні і
різноманітні, але в цілому їх можна об’єднати в дві великі групи: 1) вірші,
пов’язані із створенням власне зорових фігур (інакше контурний вірш або
ще – кентавр); 2) вірш, пов’язаний із створенням словесно-числових фігур.
Традиція віршів, пов’язаних із створенням зорових фігур, особливо
масштабних форм подібні графічні експерименти набули в епоху бароко. У
Симеона Полоцького є вірші, написані у формі хреста, зірки, сонця, серця, у
Каріона Істоміна – вірш-яйце, у Іоанна Величковського – у формі куща, пі-
раміди тощо. Епізодично контурні вірші створювались і в подальші епохи,
новий же спалах інтересу до них припадає на кінець ХІХ – початок ХХ ст.
Особливо охоче в цей час до візуальних графічних експериментів вдаються
поети-авангардисти (каліграми Г.Аполлінера, вірші М.Жакоба, А.Бретона
тощо).
Вірш, пов’язаний із створенням словесно-числових фігур, також
походить із античності. Традиція написання таких віршів була підхоплена і
доведена до піку формальної довершеності поетами бароко.
Після бароко спроби відродити фігурну словесно-числову поезію роби-
лися неодноразово. Останні з цих спроб були зроблені в другій половині
ХХ ст. і відомі під назвою леттризм і конкретна поезія. За словами М.Гаспа-
рова, «вони спираються на стилістичну тенденцію, що визріла ще в літера-
турі модернізму і авангарду: синтаксична зв’язність тексту послаблюється
(зокрема, зникають знаки пунктуації) і компенсується специфічно віршо-
вою зв’язністю («тіснотою віршового ряду», за термінологією Тинянова),
фрази стискуються в уривки фраз і далі в окремі слова, що перекликаються
одне з одним асоціаціями з розрахунком на те, щоб викликати у читача по-
дальші асоціації, у кожного свої. Віршову організацію текста, розсипаного
на такі окремі слова, взяла на себе конкретна поезія (засновники – Е.Гомрін-
гер і бразільська група «Нойгандрес» на початку 1950-х років); віршову ор-
ганізацію тексту, розсипаного на ще більш подріблені елементи, літери,
кожна з яких повинна була стати естетичним подразником, взяв на себе лет-
тризм (засновники – І.Ізу і М.Леметр наприкінця 1940-х років)» [1: 265-266].
Наприкінці ХІХ і на початку ХХ ст. поряд з використанням традиційної
графіки з симетричним розподілом віршових рядків пожвавлюються експе-
рименти, пов’язані з пошуком нових засобів графічного оформлення вірша.
Ці пошуки відбуваються у двох основних напрямках. Перший з них поля-
гав у експериментах з поєднанням окремих віршових рядків в суцільну лі-
нію за зразком графічного оформлення прози. Характерними зразками цьо-
го типу графічних експериментів можуть служити відомі свого часу твори
М.Горького “Пісня про Буревісника” (4-стопний хорей) і “Пісня про Соко-
ла” (2-стопний ямб). Графічно оформлені автором як проза, вони легко мо-
жуть бути переоформлені і засобами специфічно віршової графіки. Другий
напрямок експериментів був більш складним і полягав у спробі не поєднан-
ня, а, навпаки, подальшого поділу і подріблення віршових рядків. У цьому
напрямку експеримент пройшов немовби дві фази, відмінні за масштабом
подріблення рядків. На першій з них фрагменти поділеного рядка спробува-
ли записувати стовпчиком. Друга фаза полягала у спробі розташувати по-
дріблені фрагменти рядка сходинками. Одним з перших до подібних експе-
риментів вдався російський поет-символіст А.Бєлий, а найбільш активно,
так що це навіть стало однією з найбільш яскравих відмінних ознак його
вірша, техніку запису рядка стовпчиком і сходинками впроваджував у пое-
тичну практику В.Маяковський.
Вірш із стовпчиковим поділом рядків – це така графічна композиція, в
якій фрагменти подрібленого віршового рядка записуються в окремі дру-
карські рядки, але при цьому зберігають загальну симетрію в розташуванні
рядків, вирівнюючись по лівому краю вірша. Візуально така конструкція
нагадує стовпчик. Наприклад (цифрами пронумеровані друкарські, не роз-
дріблені рядки; в першому рядку замість стовпчика – сходинки):
1) О ноче!
А хто ж тому винний,
2) Що ближче, ніж вічність, – куліш,
3) І мрія буває – двогривенний?
4) Чого ж ти мовчиш?
Чого не ричиш
Віталій Назарець. Особливості графічної організації вірша.
5) Над нами
Громами
6) Так,
Щоб змішались докупи гами,
7) Щоб догори ногами
Все!
(Є.Плужник)
Стовпчикова графіка наголошує численні смислові, звукові, ритміко-
синтаксичні зв’язки, які встановлюються між окремими словами та
групами слів віршового рядка, але проходять повз увагу при їх звичайному,
лінійному рядковому розташуванні. Так, у вищенаведеному прикладі
стовпчиковий запис рядків візуально наголошує смислову виділеність
окремих слів, які, зокрема, активізують задану віршем оклично-
стверджувальну риторичну інтонацію (“О ноче!”, “Так”, “Все!”), смислову
співвіднесеність груп слів, які, завдячуючи стовпчиковому запису, потрап-
ляють в анафоричну синтаксичну позицію, тобто позицію, що підкреслює
їх смислову симетрію. Стовпчиковий запис, нарешті, акцентує виявлену у
вірші однорідність синтаксичної конструкції фраз як складової загальної
ритмічної побудови вірша, посилює звукову спорідненість фрагментів
віршового рядка, визначає особливості інтонації, з якою потрібно читати да-
ний вірш. Майже усі з виявлених у такий спосіб ознак вірша зникнуть,
якщо для його запису використати засоби традиційної графіки.
Сходинкова форма графіки, по суті, являє собою логічне продовження
форми запису стовпчиком і ставить за мету ще більш деталізовану
систематизацію і наголошеність метрично-смислових зв’язків між подріб-
леними частинами віршового рядка. Так В.Маяковський, який вважається
основоположником нової графіки вірша, за спостережєеннями
М.Гаспарова, “до 1923 р. роздріблені фрагменти вірша друкував “стовпчи-
ком”, як самостійні рядки, після 1923 р. – “сходинками”, із зсувом подаль-
ших фрагментів рядка вправо, що полегшувало розрізняти першорядні
(міжрядкові) і другорядні (внутрішньорядкові) подріблення тексту. Звичай-
ний поділ вірша Маяковського – 2+2 або 1+1+2 слова (в 3-ударному вірші –
1+2 слова), що в цілому відповідає природному співвідношенню синтаксич-
них зв’язків у вірші” [2: 238].
Запис вірша у формі комбінованої графіки передбачає використання в
межах однієї віршової композиції двох або й більше типів графічного
оформлення поетичного тексту. Комбінуватися при цьому можуть як тра-
диційна з нетрадиційною, так і різні поєднання в межах власне нетради-
ційної графіки (стовпчикові вкраплення у вірш з симетричним розташуван-
ням рядків – прийом, який не так вже й рідко використовувася вже поетами
ХІХ ст.; сполучення стовпчикої і сходинкової форм запису; стовпчиковий і /
або сходинковий запис + додаткові типографічні підкреслення – зміною
шрифту, курсивом, розрядкою тощо). Наприклад:
1. Рукою обійми холодні жили твору
І дай рукам своїм німим
Піднести серце власне вгору
На грановитих списах рим,
Щоб в очі скнарі темних веж
Заглянуло воно,
Мов дзвін сухий, забилось,
І тінь впаде із пальців веж, як стилос
І почерку її на серці не знесеш.
Немов кістляві й люті пута,
На серце ляже слів важкий узор.
Залізом,
полум’ям,
єлеєм,
кров’ю
куто
Зловіщу повість про собор…
(М.Бажан; комбінація традиційної, стовпчикової і сходинкової графіки).
2. Скок ЕКСЦЕНТРИКИ
СКОК
Перекувирк
Все-таки
Геть трико
НОГИ ВИЩЕ ГОЛОВИ
ВСЯКІ секи тюкань
Карком втру.
ВиклиКаю тільки гру,
ТІЛЬки трюк,
З смерковим какаду
В трик-трак
Прийду
б е з б р ю к
атак
ЦЕ ГРА
ЦЕ ТРЮК
Не тік аттак….
(М.Бажан; комбінація стовпчикового запису з елементами сходинки і
засобами додаткового типографічного підкреслення – укрупненням шриф-
ту та розрядкою).
1. Гаспаров М. Очерк истории европейско-
го стиха. – М., 1989.
2. Гаспаров М. Очерк истории русского
стиха. – М., 1984.
|