Врахування особливостей текстів науково-популярного та наукового характеру при організації роботи студентів неспеціальних факультетів по їх перекладу
Gespeichert in:
| Datum: | 2002 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2002
|
| Schriftenreihe: | Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38269 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Врахування особливостей текстів науково-популярного та наукового характеру при організації роботи студентів неспеціальних факультетів по їх перекладу / В. Добржанська // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2002. — № 9. — С. 265-269. — Бібліогр.: 5 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-38269 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-382692012-11-02T12:13:33Z Врахування особливостей текстів науково-популярного та наукового характеру при організації роботи студентів неспеціальних факультетів по їх перекладу Добржанська, В. Лінгводидактика 2002 Article Врахування особливостей текстів науково-популярного та наукового характеру при організації роботи студентів неспеціальних факультетів по їх перекладу / В. Добржанська // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2002. — № 9. — С. 265-269. — Бібліогр.: 5 назв. — укp. XXXX-0097 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38269 uk Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Лінгводидактика Лінгводидактика |
| spellingShingle |
Лінгводидактика Лінгводидактика Добржанська, В. Врахування особливостей текстів науково-популярного та наукового характеру при організації роботи студентів неспеціальних факультетів по їх перекладу Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| format |
Article |
| author |
Добржанська, В. |
| author_facet |
Добржанська, В. |
| author_sort |
Добржанська, В. |
| title |
Врахування особливостей текстів науково-популярного та наукового характеру при організації роботи студентів неспеціальних факультетів по їх перекладу |
| title_short |
Врахування особливостей текстів науково-популярного та наукового характеру при організації роботи студентів неспеціальних факультетів по їх перекладу |
| title_full |
Врахування особливостей текстів науково-популярного та наукового характеру при організації роботи студентів неспеціальних факультетів по їх перекладу |
| title_fullStr |
Врахування особливостей текстів науково-популярного та наукового характеру при організації роботи студентів неспеціальних факультетів по їх перекладу |
| title_full_unstemmed |
Врахування особливостей текстів науково-популярного та наукового характеру при організації роботи студентів неспеціальних факультетів по їх перекладу |
| title_sort |
врахування особливостей текстів науково-популярного та наукового характеру при організації роботи студентів неспеціальних факультетів по їх перекладу |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2002 |
| topic_facet |
Лінгводидактика |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38269 |
| citation_txt |
Врахування особливостей текстів науково-популярного та наукового характеру при організації роботи студентів неспеціальних факультетів по їх перекладу / В. Добржанська // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2002. — № 9. — С. 265-269. — Бібліогр.: 5 назв. — укp. |
| series |
Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| work_keys_str_mv |
AT dobržansʹkav vrahuvannâosoblivostejtekstívnaukovopopulârnogotanaukovogoharakterupriorganízacíírobotistudentívnespecíalʹnihfakulʹtetívpoíhperekladu |
| first_indexed |
2025-07-03T20:11:13Z |
| last_indexed |
2025-07-03T20:11:13Z |
| _version_ |
1836657907359285248 |
| fulltext |
1
Вікторія ДОБРЖАНСЬКА
ВРАХУВАННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ТЕКСТІВ НАУКОВО-
ПОПУЛЯРНОГО ТА НАУКОВОГО ХАРАКТЕРУ ПРИ
ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ НЕСПЕЦІАЛЬНИХ
ФАКУЛЬТЕТІВ НАД ЇХ ПЕРЕКЛАДОМ
Переклад спеціальних текстів з мови, що вивчається, на рідну є однією
з практичних цілей навчання іноземної мови на неспеціальних факультетах.
Для більшості студентів переклад спеціальних текстів виступає як цілком
новий вид писемної мовленнєвої діяльності, в якому процес читання здійс-
нюється іноземною мовою, а процес письмової фіксації – рідною. Зазначи-
мо, що програма для середніх загальноосвітніх шкіл передбачає читання,
переклад, анотування, переказ спеціальних іншомовних текстів суспільно-
політичного та науково-популярного характеру. Переважна більшість ав-
тентичних текстів науково-популярного характеру адаптована. Переклади
речень, що містять мовні явища (лексичні та граматичні) пасивного мініму-
му, винесені в лексико-граматичний коментар до тексту або наявні в знос-
ках. При читанні таких науково-популярних текстів відпадає необхідність
самостійного аналізу незрозумілих мовних явищ та роботи зі спеціальними
словниками.
Процес перекладу спеціальних текстів потребує певного рівня сформо-
ваності мовної компетенції для уможливлення виконання певних операцій:
передбачення змісту тексту, виділення в тексті основних структурних еле-
ментів, відбір словників чи іншої довідкової літератури для роботи над пе-
рекладом тексту, співвіднесення схем, рисунків, іншого ілюстративного ма-
теріалу зі змістом тексту, ознайомлювальне читання тексту, вивчаюче чи-
тання тексту з метою здійснення його перекладу. Для результативного
здійснення цих операцій як необхідні складові виступають сформовані ре-
цептивні граматичні та лексичні навички. Операція сприймання графічного
образу граматичної структури супроводжується розпізнаванням граматич-
них форм та співвіднесенням їх з певним значенням. Щодо лексичних нави-
чок, що є першочерговими для здійснення процесу перекладу іншомовного
спеціального тексту, то їх можна визначити (за С.Ф. Шатіловим) як “на-
вички інтуїтивно-правильного… розуміння іншомовної лексики на основі
… лексичних зв’язків між … графічною формою слова і його значенням, а
також зв’язків між словами іноземної мови” [1: 129].
Переклад спеціального тексту виступає як складна мовленнєва дія. З
одного боку, це рецептивний вид мовленнєвої діяльності, і мовленнєвою
дією в процесі перекладу виступає смислове рішення, умовивід, що здійс-
нюється в процесі власне читання тексту про себе, яке може здійснюватись
лише на основі сформованого вміння зрілого читання. З іншого боку, це
продуктивний вид мовленнєвої діяльності. Продуктивна мовленнєва дія
реалізується в процесі здійснення перекладу на рівні судження, що виража-
ється у формі речення. Особливістю цього процесу є те, що судження реалі-
зується засобами рідної мови в усній чи письмовій формі. При перекладі
науково-популярних та наукових текстів нерідкі випадки, коли виникає не-
обхідність інтерпретації (в противагу точному дослівному перекладу) дум-
ки автора засобами рідної мови. В процесі сприймання, розуміння, співвід-
несення з мовними засобами мови, на яку здійснюється переклад, значну
роль відіграють власне знання з фахових дисциплін (за специфікою спеці-
ального тексту) та достатній рівень сформованості рецептивних лексичних
навичок, навичок обґрунтованої здогадки про значення лексичних одиниць,
що можуть бути визначені як ЛО потенціального словника, та навички ко-
ристування двомовними словниками, спеціальними словниками. Склад-
ність процесу перекладу зумовлюється також певною психолого-лінгвіс-
тичною особливістю.
Теорія мовної комунікації передбачає дослідження щодо суті
сприймання та переробки мовної інформації у графічному коді, визначення
форм фіксації в пам’яті людини слова або структурної схеми, речення
[2: 17]. Переклад здійснюється в умовах постійно діючого двомовного се-
редовища. З довготривалої пам’яті постійно викликаються та співвід-
носяться мовні одиниці обох мов – структурні (граматичні), семантичні
(лексичні) та виражальні (графічні). Виражальними одиницями спеціально-
го тексту обов’язково виступають певні єдності: графіки зі спеціальними
позначеннями, формули, рівняння, спеціальні таблиці тощо.
Постає питання, чи можна розглядати процес перекладу як комуніка-
тивно-діяльнісний. Розглянемо випадок, коли переклад здійснюється лише
одним перекладачем. На перший погляд, наявна лише одна особа, що здійс-
нює усну мовленнєву дію в процесі читання та мовленнєву дію в письмовій
формі в процесі перекладу. Учасників взаємодії процесу читання текстового
матеріалу можна було б представити як “інформатора (автора) при одному
інформованому, на якому цей … процес комунікації замикається” [3: 300].
Перекладач постійно сприймає думки, що викладені автором у статті,
співвідносить їх зі своїми смисловими рішеннями та умовиводами, інтер-
претує думки автора засобами мови, на яку здійснюється переклад. Комуні-
кативна спрямованість цього складного процесу взаємодії двох осіб, що ви-
ражають думки різними мовами, здійснюється в процесі перекладу на ви-
щому рівні, ніж просте сприймання та розуміння в процесі читання. Процес
інтерпретації думок автора текстового матеріалу передбачає наступного
учасника комунікації, на якого, власне, він і направлений. Цим учасником є
особа, яка через словесно реалізовані перекладачем думки автора матиме
змогу здійснювати процес спілкування з автором текстового матеріалу. Ви-
ще зазначена схема набуде такого вигляду: а) джерело інформації: словесно
Вікторія Добржанська. Врахування особливостей текстів науково-популярного …
матеріалізовані думки автора, що викладені в текстовому матеріалі; б) пере-
кладач: інтерпретація думок автора засобами іншої мови, що зафіксована в
письмовій формі; в) читач (фахівець): сприйняття інтерпретованих перекла-
дачем словесних, матеріалізованих засобами іншої мови, думок автора в
процесі читання.
Дистанцію між автором наукової спеціальної статті та фахівцем, якому
для підвищення свого професійного рівня необхідні дані, що викладені в ін-
шомовній статті, можна скоротити. Фахівець може самостійно здійснити
переклад необхідного для його наукової діяльності текстового матеріалу з
іноземної мови на рідну. Саме тому однією з практичних цілей навчання
іноземної мови є навчити студентів неспеціальних факультетів читати з
повним розумінням, анотувати, рецензувати, реферувати та перекладати ав-
тентичний текстовий матеріал за фахом. Експериментальні дані підтвер-
джують гіпотезу щодо доцільності добору вправ залежно від структурно-
смислових і мовних характеристик текстів різних рівнів складності для на-
вчання читання та перекладу фахової літератури [4: 46].
Розглянемо основні випадки, що викликають труднощі при перекладі
спеціальних текстів науково-популярного та наукового характеру для сту-
дентів природничого факультету.
Приклад 1: Переклад назв хімічних елементів.
Пропонуємо студентам встановити еквіваленти назв хімічних елемен-
тів без словника, з опорою на фахові знання, використовуючи дані щодо по-
рядкового номера елемента, його атомної ваги або символу.
Приклад 2: Визначення граматичної структури та переклад речень, в
яких відносні займенники der, die, das, die вводять означальне підрядне ре-
чення. Причиною трудності є неспівпадання родових значень відповідних
іменників в різних мовах.
1. In dieser Zeit veröffentlichte Mendelejew seine Arbeit über spezifische Vo-
lumina, in der er die Ergebnisse seiner Untersuchungen zusammenfasste. 2. Er ar-
beitete im Labor von Bunsen und Kirchhoff, die damals eine Metode fanden, mit
deren Hilfe man die Zusammensetzung der Stoffe untersuchen konnte.
1. В цей час опублікував Менделєєв свою роботу про специфічні об’є-
ми, у якій він узагальнив результати своїх останніх досліджень.
2. Він працював в лабораторії Бунсена та Кірхгофа, які на той час визна-
чили метод, за допомогою якого можна було досліджувати склад речовин.
При перекладі таких речень рекомендуємо студентам графічно визна-
чити структурні граматичні елементи, а лише потім здійснювати переклад.
Приклад 3: При перекладі підрядних умовних речень не виникають
труднощі, якщо сполучники wenn “якщо” та falls “у випадку якщо” вводять
підрядні речення. Трудність у процесі розпізнавання, співвіднесення та пе-
рекладу виникає у випадку, якщо сполучники wenn і falls відсутні, внаслі-
док чого змінюється структура головного та підрядного речення, яка може
бути схематично представлена таким чином: Wenn (falls ) …, so… .
Wenn Glasplatten bleihaltig sind, sind sie weniger durchlässig. Sind
Glasplatten bleihaltig, so sind sie weniger durchlässig. Якщо в складі
пластинок є свинець, то вони менш проникні.
Приклад 4: Однією з особливостей наукового спеціального тексту є ви-
користання граматичних структур, до складу яких входить Parfizip ІІ в якос-
ті означення. У студентів часто виникає трудність щодо визначення лексич-
ного значення слова. Студентам пропонується така схема послідовності пе-
рекладу: переклад речення без означення, визначення лексичного значення
дієслова, переклад означення, введення означення в структуру перекладено-
го речення з визначенням його місця в реченні. При необхідності змінюємо
граматичну структуру речення, вводячи у варіант перекладу підрядне озна-
чальне речення.
1. Marie Curie begann nach einer stark strahlenden Substanz zu suchen.
2. Trotz ihrer angegriffenen Gesundheit arbeitete Marie Curie unermüdlich
weiter.
1. Марія Кюрі почала шукати сильно випромінюючу субстанцію. (Варі-
анти: субстанцію, що давала сильне випромінювання; субстанцію з висо-
ким рівнем випромінювання).
Незважаючи на своє здоров’я, що руйнувалося, Марія Кюрі продовжу-
вала невтомно працювати. (В даному випадку використання підрядного ре-
чення є єдино можливим варіантом при перекладі означення).
Приклад 5: Переклад Parfizip І і ІІ в якості означення часто стає
завданням підвищеної трудності, якщо дієслівна форма утворює разом з
пояснювальними словами, що стоять перед нею, поширене означення (das
erweiterte Attribut). В більшості випадків студентам не важко здійснити
власне переклад речення після того, як правильно визначена дана
граматична структура, що іноді перешкоджає розумінню змісту речення в
цілому при першому читанні. Сформована граматична навичка щодо
вміння аналізувати речення з точки зору граматичних структур, що входять
до нього, та розрізняти ці граматичні структури за граматичними
“сигналами” допомагає долати цю перешкоду. Переклад здійснюється за
алгоритмом, запропонованим в попередньому прикладі.
Das von Mendelejew aufgestellte Periodensystem war eine anschauliche
Verallgemeinerung des Materials, das über alle zu jener Zeit bekannten Elemente
vorlag. Періодична система, розроблена Менделєєвим, була наочним
узагальненням матеріалу, який включав відомі на той час елементи.
Приклад 6: Значну трудність при перекладі спеціальних текстів
складають речення з граматичною структурою lassen + Infinitiv iншого
дієслова. Такі речення потребують ретельного аналізу щодо змісту
(лексичного) та точного перекладу, так як вони, крім основної, мають ще й
важливу додаткову інформацію (модальне значення) щодо процесу, який
описується. Розглянемо приклади.
Durch die Anwesenheit freier Elektronen läßt sich auch die hohe
Wärmeleitfähigkeit der Metalle erklären. Завдяки наявності вільних електронів
можна пояснити також високу теплопровідність металів.
Вікторія Добржанська. Врахування особливостей текстів науково-популярного …
Дослідження доводять, що розуміння тексту не гарантує вербалізацію
одержаної інформації в процесі перекладу. Досягнутий певний рівень
прагматикона й тезауруса вимагає достатньо розвиненого лексикону
студентів для перекладу термінологічних сполучень, складних граматичних
структур [5: 79].
Отже, розглянуті нами випадки, що утруднюють переклад спеціальних
текстів студентами неспеціальних факультетів, слід розглядати, на наш
погляд, як особливості, які необхідно враховувати при організації
самостійної роботи студентів з метою виконання завдань, що пов’язані з
перекладом спеціальних текстів. Переклад тісно пов’язаний з такими
компонентами комунікативної компетенції як мовна компетенція
(лексична, граматична) та мовленнєва компетенція (читання, письмо), а
також фахова компетенція (вміння розрізняти в тексті, перекладати
термінологічні лексичні одиниці, співвідносячи їх з еквівалентами в рідній
мові).
Типовою помилкою студентів при здійсненні перекладу є те, що вони
надають першочергове значення визначенню лексичного значення слова та
власне перекладу речення, а не попередньому аналізу граматичних
структур. Ще до власне перекладу здійснюється шлях первинного
сприйняття та осмислення думки автора на рівні речення або частини
тексту (визначення синтагм у реченні, головних та другорядних членів
речення, аналіз морфологічних елементів). Таким чином, процес перекладу
постійно супроводжується процесами вивчаючого читання та узагаль-
ненням думки автора текстового матеріалу.
Читання та переклад спеціального автентичного текстового матеріалу
стає основою для закріплення та розвитку мовної та мовленнєвої
компетенції студентів.
1. Шатилов С.Ф. Методика обучения
немецкому языку в средней школе. – М.,
1986. – 222 с.
2. Бухбіндер В.А. Слово як лексична пси-
хологічна одиниця // Методика викла-
дання іноземних мов. Вип. 25. – К., 1996.
– С. 17-23.
3. Брагина А.Ф. Значение порядка слов и
интонаций как факторов измерений в
структуре немецкого предложения // Пу-
ти улучшения преподавания иностран-
ных языков. – М., 1970. – С. 228-297.
4. Гринюк Г.А. Експериментальна перевір-
ка ефективності вправ для інтенсифіка-
ції навчання читання текстів різної
складності з фаху в немовних вузах //
Методика викладання іноземних мов.
Вип. 25. – К., 1996. – С. 44-46.
5. Баранов О.С. Передмова навчання пов-
ного письмового перекладу в умовах
факультету в технічному вузі // Методи-
ка викладання іноземних мов. Вип. 21. –
К., 1992. – С. 76-78.
|