Культура мови і мовлення вчителя початкових класів
Збережено в:
Дата: | 2002 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2002
|
Назва видання: | Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38270 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Культура мови і мовлення вчителя початкових класів / В. Усатий // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2002. — № 9. — С. 270-272. — Бібліогр.: 4 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-38270 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-382702012-11-02T12:13:35Z Культура мови і мовлення вчителя початкових класів Усатий, В. Лінгводидактика 2002 Article Культура мови і мовлення вчителя початкових класів / В. Усатий // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2002. — № 9. — С. 270-272. — Бібліогр.: 4 назв. — укp. XXXX-0097 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38270 uk Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем Інститут української мови НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Лінгводидактика Лінгводидактика |
spellingShingle |
Лінгводидактика Лінгводидактика Усатий, В. Культура мови і мовлення вчителя початкових класів Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
format |
Article |
author |
Усатий, В. |
author_facet |
Усатий, В. |
author_sort |
Усатий, В. |
title |
Культура мови і мовлення вчителя початкових класів |
title_short |
Культура мови і мовлення вчителя початкових класів |
title_full |
Культура мови і мовлення вчителя початкових класів |
title_fullStr |
Культура мови і мовлення вчителя початкових класів |
title_full_unstemmed |
Культура мови і мовлення вчителя початкових класів |
title_sort |
культура мови і мовлення вчителя початкових класів |
publisher |
Інститут української мови НАН України |
publishDate |
2002 |
topic_facet |
Лінгводидактика |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38270 |
citation_txt |
Культура мови і мовлення вчителя початкових класів / В. Усатий // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2002. — № 9. — С. 270-272. — Бібліогр.: 4 назв. — укp. |
series |
Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
work_keys_str_mv |
AT usatijv kulʹturamoviímovlennâvčitelâpočatkovihklasív |
first_indexed |
2025-07-03T20:11:17Z |
last_indexed |
2025-07-03T20:11:17Z |
_version_ |
1836657910858383360 |
fulltext |
1
В’ячеслав УСАТИЙ
КУЛЬТУРА МОВИ І МОВЛЕННЯ
ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ
Провідною ідеєю державної національної програми "Освіта" (Україна
XXI століття) є створення життєздатної системи неперервного навчання і
виховання для досягнення високих освітніх рівнів, "формування інтелекту-
ального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації” [1: 6].
Школа має забезпечувати всебічний розвиток дитини, її здібностей і
обдарувань, "формування громадянина України, здатного до свідомого
суспільного вибору" [1: 22]. Потрібно "добиватися …, щоб українці мали
свою осібну школу, де б усі науки викладалися українською мовою" [2: 27].
Так, Україна має свою державну мову [3: 5], але, щоб зазвучала вона на
повну силу, її треба плекати.
У цьому "особлива роль належить початковій освіті" [4: 51], яка
забезпечує загальний розвиток дитини, є першою і незамінною сходинкою
на її шляху до здобуття загальної середньої освіти.
Найголовнішою фігурою у вирішенні завдань початкової школи є
вчитель. Працюючи з учнями свого класу протягом усього періоду, коли
здійснюється їхня початкова освіта, він формує у них знання і навички, без
яких неможливий інтелектуальний і моральний розвиток. Система знань і
навичок, яку має сформувати вчитель початкових класів, досить широка і
вимагає від нього відповідної широти інтересів, культури, глибоких і різно-
бічних знань – високої загальної ерудиції і культури. А найважливішим
засобом, основним "інструментом" професійної діяльності вчителя є слово,
його мовлення.
Від рівня культури мовлення вчителя значною мірою залежить не
тільки мовленнєвий розвиток учнів його класу, а й їхня успішність у цілому,
бо чим досконаліше мовлення школярів, тим краще вони виражають свої
думки і сприймають висловлювання інших.
Слову, мовленню у процесі пізнання надавали великого значення
Я.А. Коменський, К.Д. Ушинський, В.О. Сухомлинський, ряд інших вітчиз-
няних та зарубіжних педагогів і психологів: Л.І. Айдарова, Л.О. Варзацька,
М.С. Вашуленко, Н.Я. Грипас, І.П. Ґудзик, А.Б. Добрович, І.А. Зязюн,
В.Я. Мельничайко, М.Я. Плющ, Г.М. Сагач, Т.О. Синиця, Н.Ф. Скрипчен-
ко, М.Г. Стельмахович, О.Н. Хорошковська, В.Р. Щербина.
Проте, як показує практика роботи у школі й вузі, для поліпшення рівня
підготовки вчителів початкових класів необхідне подальше вдосконалення
їхньої мовленнєвої культури. Широкий спектр предметів, які вивчаються у
початковій ланці загальноосвітньої школи, вимагає від учителя відповідної
широти його професійної, зокрема, психологічної, педагогічної, методичної
і лінгвістичної підготовки.
Мовлення вчителя у процесі викладання цілого ряду предметів, які
відрізняються своїми пізнавально-структурними особливостями, має в
кожному конкретному випадку відповідати прийнятому у цих предметах
пізнавальному апарату, системі понять, доведень, образів, особливостей
розкриття досліджуваних фактів. Воно ґрунтується на таких узагальненнях:
1. Забезпечення належної якості навчально-виховного процесу в
початковій школі насамперед залежить від фахової і методичної підготовки
вчителя, зокрема від його знання рідної мови та рівня володіння усним і
писемним мовленням.
2. Культура мовлення вчителя початкових класів є комплексною
лінгводидактичною проблемою і передбачає оволодіння:
– технікою мовлення, в т.ч. диханням, дикцією, вміння керувати
силою і висотою голосу, орфоепічними нормами мови;
– засобами логіко-емоційної виразності читання і мовлення, в т.ч.
всіма різновидами пауз і їх тривалістю, логічними наголосами,
мелодичними змінами тону, а також темпом мовлення; вона охоплює також
уміння підготуватися до мовленнєвої дії відповідно до характеру мовлення,
матеріалу, що опрацьовується з учнями, їх психологічних особливостей і
можливостей сприймання.
3. Виходячи з характеру мовленнєвої діяльності вчителя початкових
класів на уроках і в позакласній роботі, його мовлення треба оцінювати за
двома найважливішими критеріями:
– адекватністю навчально-виховним завданням, які вирішує вчитель;
– здатністю вчителя планувати мовлення і керувати ним у класі.
Обидва ці критерії носять комплексний характер і в сукупності своїх
складових характеризують мовлення вчителя досить повно і всебічно.
4. Система лінгвістичних дисциплін у своїй єдності забезпечують
належний мовленнєвий розвиток за умови, що в процесі вивчення
предметів лінгвістичного циклу увага зосереджується на:
– формуванні нормативної вимови і подоланні діалектних впливів на
процес вивчення фонетики і орфоепії;
– збагаченні, уточненні й активізації лексичного запасу учителів
початкових класів;
– глибокому оволодінні граматичними нормами мови і вдосконаленні
граматичного ладу мовлення у процесі опрацювання морфології і
синтаксису рідної мови;
– теоретичному і практичному засвоєнні найважливіших текс-
тологічних понять, що має виступати як узагальнюючо-підсумковий етап
роботи над розвитком мовлення майбутніх учителів початкових класів;
– створенні і використанні на заняттях з лінгвістичних дисциплін,
особливо на заняттях з розвитку мовлення, таких ситуацій, які вимагають
В’ячеслав Усатий. Культура мови і мовлення вчителя початкових класів.
користування найрізноманітнішою лексикою, у тому числі математичного,
природничого, музичного, образотворчого та ін. термінологією;
– максимальному розвитку пізнавальної активності, здатності до
творчості, створенні власних текстів, словесному відображенні ситуацій, що
вимагають опису, розповіді, роздуму;
– формуванні здатності сприймати цілісність образного світу
художнього твору, уявляти його конкретні деталі і картини, розуміти
узагальнюючу суть образів, деталей, ситуацій, прирощене значення слова,
перехід слова в образ і т.ін. – як необхідної умови для створення
мовленнєвих ситуацій, адекватних характеру і особливостям художніх
творів, які вивчаються у початкових класах, і необхідності забезпечення їх
глибокого сприймання учнями .
5. Формувати розуміння зв’язку відповідних мовних конструкцій з
явищами і ситуаціями життя, людським досвідом, уміння швидко
знаходити лексико-граматичні засоби для вираження думки, характеристи-
ки ситуації, явища, розповіді про подію тощо.
6. Добір і послідовність виконання вправ, які виконуються у процесі
вивчення лінгвістичних дисциплін, повинні включати:
– пояснення явищ;
– вести до самостійного відкриття певних закономірностей;
– ставити у ситуації, коли необхідно проявити самостійну творчість
зарахуванням опрацьованих закономірностей у власному мовленні;
– в цілому вимагати системи дій, що сприяють теоретичному
усвідомленню певних закономірностей і практичному оволодінню умінням
автоматично використовувати відповідні структури у власному мовленні.
7. Необхідно підкреслити особливу важливість опрацювання теоре-
тичних відомостей з лінгвістики тексту у взаємозв’язку з практичним
виконанням завдань;
8. Поєднання навчальних і самостійних робіт на заняттях з лінг-
вістичних дисциплін.
9. Учитель повинен мати перед собою перспективу, певну концепцію,
яка допомагає орієнтуватись у потоці видань, посібників, статей, збірників
вправ і обирати шлях, що веде до реалізації усвідомленої мети.
1. Державна національна програма «Осві-
та» (Україна XXI століття). – К., 1994.
2. Грушевський М.С. Про українську мову
і українську школу. – К., 1991. – 27 с.
3. Конституція України. – К., 1996. – С. 5.
4. Вашуленко М.С., Прищепа К.С., Хо-
рошковська О.Н., Явір В.В. Розвиток
мовлення – провідний принцип удоско-
налення програми з мови // Початкова
школа. – 1982. – № 7. – С. 51.
|