Культура мови і мовлення вчителя початкових класів

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2002
Автор: Усатий, В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут української мови НАН України 2002
Назва видання:Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38270
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Культура мови і мовлення вчителя початкових класів / В. Усатий // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2002. — № 9. — С. 270-272. — Бібліогр.: 4 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-38270
record_format dspace
spelling irk-123456789-382702012-11-02T12:13:35Z Культура мови і мовлення вчителя початкових класів Усатий, В. Лінгводидактика 2002 Article Культура мови і мовлення вчителя початкових класів / В. Усатий // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2002. — № 9. — С. 270-272. — Бібліогр.: 4 назв. — укp. XXXX-0097 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38270 uk Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем Інститут української мови НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Лінгводидактика
Лінгводидактика
spellingShingle Лінгводидактика
Лінгводидактика
Усатий, В.
Культура мови і мовлення вчителя початкових класів
Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем
format Article
author Усатий, В.
author_facet Усатий, В.
author_sort Усатий, В.
title Культура мови і мовлення вчителя початкових класів
title_short Культура мови і мовлення вчителя початкових класів
title_full Культура мови і мовлення вчителя початкових класів
title_fullStr Культура мови і мовлення вчителя початкових класів
title_full_unstemmed Культура мови і мовлення вчителя початкових класів
title_sort культура мови і мовлення вчителя початкових класів
publisher Інститут української мови НАН України
publishDate 2002
topic_facet Лінгводидактика
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38270
citation_txt Культура мови і мовлення вчителя початкових класів / В. Усатий // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2002. — № 9. — С. 270-272. — Бібліогр.: 4 назв. — укp.
series Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем
work_keys_str_mv AT usatijv kulʹturamoviímovlennâvčitelâpočatkovihklasív
first_indexed 2025-07-03T20:11:17Z
last_indexed 2025-07-03T20:11:17Z
_version_ 1836657910858383360
fulltext 1 В’ячеслав УСАТИЙ КУЛЬТУРА МОВИ І МОВЛЕННЯ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ Провідною ідеєю державної національної програми "Освіта" (Україна XXI століття) є створення життєздатної системи неперервного навчання і виховання для досягнення високих освітніх рівнів, "формування інтелекту- ального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації” [1: 6]. Школа має забезпечувати всебічний розвиток дитини, її здібностей і обдарувань, "формування громадянина України, здатного до свідомого суспільного вибору" [1: 22]. Потрібно "добиватися …, щоб українці мали свою осібну школу, де б усі науки викладалися українською мовою" [2: 27]. Так, Україна має свою державну мову [3: 5], але, щоб зазвучала вона на повну силу, її треба плекати. У цьому "особлива роль належить початковій освіті" [4: 51], яка забезпечує загальний розвиток дитини, є першою і незамінною сходинкою на її шляху до здобуття загальної середньої освіти. Найголовнішою фігурою у вирішенні завдань початкової школи є вчитель. Працюючи з учнями свого класу протягом усього періоду, коли здійснюється їхня початкова освіта, він формує у них знання і навички, без яких неможливий інтелектуальний і моральний розвиток. Система знань і навичок, яку має сформувати вчитель початкових класів, досить широка і вимагає від нього відповідної широти інтересів, культури, глибоких і різно- бічних знань – високої загальної ерудиції і культури. А найважливішим засобом, основним "інструментом" професійної діяльності вчителя є слово, його мовлення. Від рівня культури мовлення вчителя значною мірою залежить не тільки мовленнєвий розвиток учнів його класу, а й їхня успішність у цілому, бо чим досконаліше мовлення школярів, тим краще вони виражають свої думки і сприймають висловлювання інших. Слову, мовленню у процесі пізнання надавали великого значення Я.А. Коменський, К.Д. Ушинський, В.О. Сухомлинський, ряд інших вітчиз- няних та зарубіжних педагогів і психологів: Л.І. Айдарова, Л.О. Варзацька, М.С. Вашуленко, Н.Я. Грипас, І.П. Ґудзик, А.Б. Добрович, І.А. Зязюн, В.Я. Мельничайко, М.Я. Плющ, Г.М. Сагач, Т.О. Синиця, Н.Ф. Скрипчен- ко, М.Г. Стельмахович, О.Н. Хорошковська, В.Р. Щербина. Проте, як показує практика роботи у школі й вузі, для поліпшення рівня підготовки вчителів початкових класів необхідне подальше вдосконалення їхньої мовленнєвої культури. Широкий спектр предметів, які вивчаються у початковій ланці загальноосвітньої школи, вимагає від учителя відповідної широти його професійної, зокрема, психологічної, педагогічної, методичної і лінгвістичної підготовки. Мовлення вчителя у процесі викладання цілого ряду предметів, які відрізняються своїми пізнавально-структурними особливостями, має в кожному конкретному випадку відповідати прийнятому у цих предметах пізнавальному апарату, системі понять, доведень, образів, особливостей розкриття досліджуваних фактів. Воно ґрунтується на таких узагальненнях: 1. Забезпечення належної якості навчально-виховного процесу в початковій школі насамперед залежить від фахової і методичної підготовки вчителя, зокрема від його знання рідної мови та рівня володіння усним і писемним мовленням. 2. Культура мовлення вчителя початкових класів є комплексною лінгводидактичною проблемою і передбачає оволодіння: – технікою мовлення, в т.ч. диханням, дикцією, вміння керувати силою і висотою голосу, орфоепічними нормами мови; – засобами логіко-емоційної виразності читання і мовлення, в т.ч. всіма різновидами пауз і їх тривалістю, логічними наголосами, мелодичними змінами тону, а також темпом мовлення; вона охоплює також уміння підготуватися до мовленнєвої дії відповідно до характеру мовлення, матеріалу, що опрацьовується з учнями, їх психологічних особливостей і можливостей сприймання. 3. Виходячи з характеру мовленнєвої діяльності вчителя початкових класів на уроках і в позакласній роботі, його мовлення треба оцінювати за двома найважливішими критеріями: – адекватністю навчально-виховним завданням, які вирішує вчитель; – здатністю вчителя планувати мовлення і керувати ним у класі. Обидва ці критерії носять комплексний характер і в сукупності своїх складових характеризують мовлення вчителя досить повно і всебічно. 4. Система лінгвістичних дисциплін у своїй єдності забезпечують належний мовленнєвий розвиток за умови, що в процесі вивчення предметів лінгвістичного циклу увага зосереджується на: – формуванні нормативної вимови і подоланні діалектних впливів на процес вивчення фонетики і орфоепії; – збагаченні, уточненні й активізації лексичного запасу учителів початкових класів; – глибокому оволодінні граматичними нормами мови і вдосконаленні граматичного ладу мовлення у процесі опрацювання морфології і синтаксису рідної мови; – теоретичному і практичному засвоєнні найважливіших текс- тологічних понять, що має виступати як узагальнюючо-підсумковий етап роботи над розвитком мовлення майбутніх учителів початкових класів; – створенні і використанні на заняттях з лінгвістичних дисциплін, особливо на заняттях з розвитку мовлення, таких ситуацій, які вимагають В’ячеслав Усатий. Культура мови і мовлення вчителя початкових класів. користування найрізноманітнішою лексикою, у тому числі математичного, природничого, музичного, образотворчого та ін. термінологією; – максимальному розвитку пізнавальної активності, здатності до творчості, створенні власних текстів, словесному відображенні ситуацій, що вимагають опису, розповіді, роздуму; – формуванні здатності сприймати цілісність образного світу художнього твору, уявляти його конкретні деталі і картини, розуміти узагальнюючу суть образів, деталей, ситуацій, прирощене значення слова, перехід слова в образ і т.ін. – як необхідної умови для створення мовленнєвих ситуацій, адекватних характеру і особливостям художніх творів, які вивчаються у початкових класах, і необхідності забезпечення їх глибокого сприймання учнями . 5. Формувати розуміння зв’язку відповідних мовних конструкцій з явищами і ситуаціями життя, людським досвідом, уміння швидко знаходити лексико-граматичні засоби для вираження думки, характеристи- ки ситуації, явища, розповіді про подію тощо. 6. Добір і послідовність виконання вправ, які виконуються у процесі вивчення лінгвістичних дисциплін, повинні включати: – пояснення явищ; – вести до самостійного відкриття певних закономірностей; – ставити у ситуації, коли необхідно проявити самостійну творчість зарахуванням опрацьованих закономірностей у власному мовленні; – в цілому вимагати системи дій, що сприяють теоретичному усвідомленню певних закономірностей і практичному оволодінню умінням автоматично використовувати відповідні структури у власному мовленні. 7. Необхідно підкреслити особливу важливість опрацювання теоре- тичних відомостей з лінгвістики тексту у взаємозв’язку з практичним виконанням завдань; 8. Поєднання навчальних і самостійних робіт на заняттях з лінг- вістичних дисциплін. 9. Учитель повинен мати перед собою перспективу, певну концепцію, яка допомагає орієнтуватись у потоці видань, посібників, статей, збірників вправ і обирати шлях, що веде до реалізації усвідомленої мети. 1. Державна національна програма «Осві- та» (Україна XXI століття). – К., 1994. 2. Грушевський М.С. Про українську мову і українську школу. – К., 1991. – 27 с. 3. Конституція України. – К., 1996. – С. 5. 4. Вашуленко М.С., Прищепа К.С., Хо- рошковська О.Н., Явір В.В. Розвиток мовлення – провідний принцип удоско- налення програми з мови // Початкова школа. – 1982. – № 7. – С. 51.