Західнослов’янські ойконімні паралелі до українських назв поселень на -иця відонімного походження

У статті представлені українсько-західнослов’янські ойконімні паралелі. Проілюстровано українські назви поселень на -иця, які походять від інших онімів. Ключові слова: оніми, ойконіми, назви поселень....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2010
Автор: Михайличенко, Н.Є.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2010
Назва видання:Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38330
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Західнослов’янські ойконімні паралелі до українських назв поселень на -иця відонімного походження / Н.Є. Михайличенко // Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство: Міжвуз. зб. наук. ст. — 2010. — Вип. XXIII, ч. 3. — С. 439-445. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-38330
record_format dspace
spelling irk-123456789-383302013-02-13T03:39:51Z Західнослов’янські ойконімні паралелі до українських назв поселень на -иця відонімного походження Михайличенко, Н.Є. Студії з ономастики У статті представлені українсько-західнослов’янські ойконімні паралелі. Проілюстровано українські назви поселень на -иця, які походять від інших онімів. Ключові слова: оніми, ойконіми, назви поселень. В статье представлены украинско-западнославянские ойконимные параллели. Проиллюстрировано украинские названия поселений на -ица, которые происходят от других онимов. Ключевые слова: онимы, ойконимы, названия населенных пунктов. There are presented Ukrainian-western-Slavic parallels of place names on -ica that arise from other proper names. Keywords: onims, oikonims, names of towns. 2010 Article Західнослов’янські ойконімні паралелі до українських назв поселень на -иця відонімного походження / Н.Є. Михайличенко // Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство: Міжвуз. зб. наук. ст. — 2010. — Вип. XXIII, ч. 3. — С. 439-445. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. XXXX-0041 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38330 811.161’373.21 uk Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Студії з ономастики
Студії з ономастики
spellingShingle Студії з ономастики
Студії з ономастики
Михайличенко, Н.Є.
Західнослов’янські ойконімні паралелі до українських назв поселень на -иця відонімного походження
Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство
description У статті представлені українсько-західнослов’янські ойконімні паралелі. Проілюстровано українські назви поселень на -иця, які походять від інших онімів. Ключові слова: оніми, ойконіми, назви поселень.
format Article
author Михайличенко, Н.Є.
author_facet Михайличенко, Н.Є.
author_sort Михайличенко, Н.Є.
title Західнослов’янські ойконімні паралелі до українських назв поселень на -иця відонімного походження
title_short Західнослов’янські ойконімні паралелі до українських назв поселень на -иця відонімного походження
title_full Західнослов’янські ойконімні паралелі до українських назв поселень на -иця відонімного походження
title_fullStr Західнослов’янські ойконімні паралелі до українських назв поселень на -иця відонімного походження
title_full_unstemmed Західнослов’янські ойконімні паралелі до українських назв поселень на -иця відонімного походження
title_sort західнослов’янські ойконімні паралелі до українських назв поселень на -иця відонімного походження
publisher Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
publishDate 2010
topic_facet Студії з ономастики
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38330
citation_txt Західнослов’янські ойконімні паралелі до українських назв поселень на -иця відонімного походження / Н.Є. Михайличенко // Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство: Міжвуз. зб. наук. ст. — 2010. — Вип. XXIII, ч. 3. — С. 439-445. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
series Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство
work_keys_str_mv AT mihajličenkonê zahídnoslovânsʹkíojkonímníparalelídoukraínsʹkihnazvposelenʹnaicâvídonímnogopohodžennâ
first_indexed 2025-07-03T20:14:54Z
last_indexed 2025-07-03T20:14:54Z
_version_ 1836658138482212864
fulltext Актуальні проблеми слов’янської філології. – 2010. – Випуск XXІІІ. – Частина 3. 439 УДК 811.161’373.21 Михайличенко Н.Є., аспірантка, Львівський національний університет імені Івана Франка ЗАХІДНОСЛОВ’ЯНСЬКІ ОЙКОНІМНІ ПАРАЛЕЛІ ДО УКРАЇНСЬКИХ НАЗВ ПОСЕЛЕНЬ НА -ИЦЯ ВІДОНІМНОГО ПОХОДЖЕННЯ Українці з давніх часів перебували у тісних економічних, політичних та культурних взаємозв’язках із західними слов’янами. “Процес взаємовпливу української і словацької мов становить надзвичайно цінний науковий матеріал про історію, мову і культуру двох народів, які тривалий час проживають пліч-о-пліч, спілкуються між собою <…>” [4, 76]. Процес формування словацької літературної мови полягав у взаємодії старочеської літературної мови зі словацькими діалектами [1, 51]. Це, звичайно, не могло не відбитися на лексичному складі двох сусідніх народів. Поширеність чеської мови на українських землях, що входили до складу Польщі і Литовської держави, дозволяє твердити про вплив чеської мови на староукраїнську літературну мову. У взаємодії польської та української мов виділяють два періоди: 1) рівноправне існування двох мов; 2) насильне насаджування польської культури після загарбання українських земель [2, 6]. Наслідком взаємозв’язків української мови із західнослов’янськими стало те, що між українською та західнослов’янськими мовами, зокрема польською, словацькою, чеською, існує ряд мовних паралелей. Ці паралелі бувають властиві: 1) лише словацькій та польській мовам; 2) словацькій, українській та польській мовам; 3) словацькій, українській та південно-слов’янським мовам; 4) східнослов’янському та бойківському діалектам [5, 97]. Деякі із згаданих паралелей є результатом незалежного мовного розвитку, інші – результатом взаємовпливу мов одна на одну. Якщо українсько-західнослов’янські мовні паралелі у галузі фонетики і морфології опрацьовано задовільно, то у галузі синтаксису, словотвору та лексики в славістичній літературі вони є “білою плямою” [5, 97]. Ойконімія є важливим джерелом паралельних явищ та тенденцій у слов’янській ономастиці. У процесі дослідження виявлено значну кількість західнослов’янських паралелей до українських ойконімів на -иця відонімного походження, які встановлюємо на основі дослідження Ф. Жетельської-Фелешко “Rozwój i zmiany toponimicznego formantu -ica na obszarze zachodniosłowiańskim”, а також монографій Біяк Уршули “Nazwy miejscowe południowej części dawniego województwa mazowieckiego” і Вуйцік Уршули “Nazwy miejscowe dawniego województwa rawskiego”. Проаналізований матеріал засвідчив такі підгрупи досліджуваних найменувань: 1. Західнослов’янські ойконімні паралелі до українських назв поселень на -иця відантропонімного походження: Брониця: Актуальні проблеми слов’янської філології. – 2010. – Випуск XXІІІ. – Частина 3. 440 – (1946, Дрогобицький р-н Др., Укр. АТП, 137); – (1946, Городницький р-н Жт., Укр. АТП, 168); – (1946, Камінь-Каширський р-н Вл., Укр. АТП, 55). Бронниця – (1946, Вінницька обл., Укр. АТП, 8). Назву інтерпретуємо двояко: 1) це або відантропонімний ойконім композита Броніслав (Дем., 36); 2) або похідне від апелятива борона, що отримав фонетичний вияв брона. // Пол., чес., слвц. Brъnica (Rz.-F., 18). Такі лексеми слід уважати не запозиченнями, а лексичними засобами, які вживалися під впливом польської мови, “сполонізованими формами на відміну від лексичних неадаптованих слів”: неповноголосні форми брона “брама” [7, 135]. Крупиця – (1946, Бориславський р-н Хрс., Укр. АТП, 621). Це відантропонімна назва (ОН Крупа, Тупиков, 211); (Krupa, Skul., 188). // Пол. Kropica (Rz.-F., 32). Соколиця – (1946, Бережанський р-н Тр., Укр. АТП, 554). Відантропонімне утворення. // Пол., луж. Sokolica (Rz.-F., 50). Туриця – (1946, Перечинська округа, Зк., Укр. АТП, 687). Від ПН Туриця, ОН Тур (Туръ, Дем., 122). // Чес. Turica (Rz.-F., 55). Яструбиця – (1946, Дубнівський р-н Рв., Укр. АТП, 445). Від антропоніма Яструбиця, Яструб (Ястребъ, Тупиков, 459). 2. Західнослов’янські паралелі до українських відойконімних назв поселень на -иця: Свидниця – (1946, Краковецький р-н Лв., Укр. АТП, 333). Очевидно, відойконімне утворення від Свидно (Рв.). Пор. Свидний = свидовий “изъ дерева свид =свидина” (Гр. ІV, 105). // Пол., чес. Svidьnica (Rz.-F., 52). Ситниця: – (1946, Степанський р-н Рв., Укр. АТП, 464); – (1946, Колківський р-н Вл., Укр. АТП, 60). Від ойконіма Ситне (Червоноармійський р-н Рв., Укр. АТП, 466). Пор. ситний = ситий, ситник “дѣліющій сита, ситовщикъ” (Гр. ІV, 124). // Пол., слвц. Sitьnica (Rz.-F., 48); Теребенниця – (1946, Клесівський р-н Рв., Укр. АТП, 450). Від ойконіма Теребені (Степанський р-н Рв., Укр. АТП, 464). // Пол., чес., слвц. Terbenica (Rz.-F., 54). 3. Західнослов’янські ойконімні паралелі до українських відгідронімних назв поселень на -иця: Об’єктами, стосовно яких здійснювалася номінація поселень у староукраїнський період, обиралися насамперед ріки (або інші гідрооб’єкти), а також певні елементи рельєфу. У результаті використовувалась назва гідрооб’єкта, до того ж ойконімізація гідронімів значно поступалася деривації. Продуктивність суфікса -иця у творенні назв гідрооб’єктів не викликає ніяких сумнівів. Формант -иця є спільнослов’янським гідронімним формантом. Гідроніми з цим суфіксом розташовані на давніх слов’янських територіях [3, 60; 6, 99]. а) паралелі до відгідронімних ойконімів, утворених від однозвучних гідронімів: Актуальні проблеми слов’янської філології. – 2010. – Випуск XXІІІ. – Частина 3. 441 Бистриця: – (1946, Надвірнянський р-н Стн., Укр. АТП, 510). Від назви річки Бистриця- Надвірнянська – п. пр. Бистриці, п. пр. Дніпра (СГУ, 50); (Bistryca, 1487, AGZ XIX, 323); – (1946, Богородчанський р-н Стн., Укр. АТП, 499). Від гідроніма Бистриця- Солотвинська – л. пр. Бистриці, п. пр. Дністра (СГУ, 50); – (1946, Віньковецький р-н К-П, Укр. АТП, 225). Від гідроніма Бистриця – п. пр. Калюсу, л. пр. Дністра, що протікає через це село (СГУ, 50); (Bistrzica, 1436, AGZ XII, 9). (1946, Мукачівська округа Зк., Укр. АТП, 685). Від гідроніма Бистриця – л. пр. Лютянки, л. пр. Ужа, л. пр. Лабірця, п. пр. Бодрогу, п. пр. Тиси, л. пр. Дунаю (СГУ, 50); – (1946, Підбузький р-н Др., Укр. АТП, 146). Від гідроніма Бистриця- Тисьменицька – п. пр. Дністра (СГУ, 50); – (1946, Дублянський р-н Др., Укр. АТП, 138); – (1946, Камінь-Каширський р-н Вл., Укр. АТП, 56). Від однойменного потоку – пр. Стоходу, п. пр. Прип’яті, п. пр. Дніпра (СГУ, 50); – (1946, Вишнівецький р-н Тр., Укр. АТП, 560); – Гідроніми із назвою Бистриця належать до праслов’янського гідронімного фонду, дослідники виводять їх від псл. *bystrica, укр. діал. бистриця “швидкий і шумний потік” (ПГФ, 56). // Пол., чес., слвц., луж. Bystrica (Rz.-F., 19). Білиця: – (1946, Ямпільський р-н См., Укр. АТП, 549). Від однойменного гідроніма – п. пр. Івоту, л. пр. Десни, л. пр. Дніпра (СГУ, 55); – (1946, Ратнівський р-н Вл., Укр. АТП, 69); (зъ Бѣлицы, 1551, на Волині, АЮЗР І, 133). Нема зафіксованого відповідного гідроніма у цій області. Однак він міг існувати раніше. Твірною основою гідроніма є прикметник білий. // Пол., чес., луж. Bělica (Rz.-F., 17). Брусниця – (1946, Вашківецький р-н Чрв., Укр. АТП, 636). Від гідроніма Брусниця – п. пр. Пруту, л. пр. Дунаю, у цьому НП (СГУ, 71). // Чес., слвц. Brusьnica (Rz.-F., 18). Вінниця: – (1946, Вн., Укр. АТП, 5); – (1946, Широківський р-н Днп., Укр. АТП, 130). Пор. р. Вінничка – л. пр. Південного Бугу, протікає через місто (СГУ, 112). // Пол., чес., луж. Vinica (Rz.-F., 57); В’язовиця – (1946, Іллінецький р-н Вн., Укр. АТП, 798). Від гідроніма В’язовиця – п. пр. Собу, л. пр. Південного Бугу, у цьому НП (СГУ, 124). // Пол. Vęzovica (Rz.-F., 56). Водиця: – (1946, Рахівська округа Зк., Укр. АТП, 687). Гідронім Водиця – п. пр. Дніпра (СГУ, 115). Водиця “пестл. до вода” (СУМ І, 718); – (1946, Любешівський р-н Вл., Укр. АТП, 63). // Чес. Vodica (Rz.-F., 57). Зубриця – (1946, Турківський р-н Др., Укр. АТП, 154). Від однойменного потоку, що протікає через цей НП (СГУ, 217). // Пол. Zubrica (Rz.-F., 60). Актуальні проблеми слов’янської філології. – 2010. – Випуск XXІІІ. – Частина 3. 442 Муравиця – (Млинівський р-н Рв., Укр. АТП, 455). Від гідроніма Муравиця – л. пр. Случі, п. пр. Горині, п. пр. Прип’яті, п. пр. Дніпра, Дубровицький Рв. (СГУ, 379). // Пол. Muravica (Rz.-F., 38). Оржиця: – (1946, Оржицький р-н Пл., Укр. АТП, 422). Від гідроніма Оржиця – п. пр. Сули, л. пр. Дніпра (СГУ, 400); – (1946, Гребінківський р-н Пл., Укр. АТП, 401). // Пол. Orzgica (Rz.-F., 41). Остриця: – (1946, Чернівецький р-н Чрв., Укр. АТП, 646); – (1946, Садгірський р-н Чрв., Укр. АТП, 644). Гідронім Остриця у Кв. (СГУ, 406), Остер у Чрг. (СГУ, 406). // Пол., луж. Ostrica (Rz.-F., 42). Рудниця – (Піщанський р-н Вн., 29). Рудниця – п. пр. Словечни, п. пр. Прип’яті, п. пр. Дніпра (СГУ, 479). Руда “іржа” (Он ІІ, 195). // Пол. Rudьnica (Rz.-F., 48). Серебряниця – (1946, Турійський р-н Вл., Укр. АТП, 75). Від назви річки Серебряниця – пр. Турії, п. пр. Прип’яті, п. пр. Дніпра (СГУ, 496). Від рос. серебреный “кольору срібла”. // Пол., чес. Serbrьnica (Rz.-F., 49). Сільниця – (1946, Шпиківський р-н Вн., Укр. АТП, 42). Від гідроніма Сільниця – п. пр. Південного Бугу, Тульчинський р-н Вн. (СГУ, 504); (Sielnica, AS III, 35), солоний. // Чес. Silnica (Rz.-F., 49). Студениця: – (1946, Вінницький р-н Вн., Укр. АТП, 13). Від однойменної річки – л. пр. Південного Бугу (СГУ, 536); – (1946, Староушицький р-н К-П, Укр. АТП, 247). Від гідроніма Студениця – л. пр. Дністра (СГУ, 536); – (1946, Камінь-Каширський р-н Вл., Укр. АТП, 56). Від гідроніма Студениця – п. пр. Вижівки, л. пр. Прип’яті, п. пр. Дніпра (СГУ, 536); – (1946, Любешівський р-н Вл., Укр. АТП, 63). Пор. Студеница (Тр., 30). Належить до давніх праслов’янських гідронімів, укр. студениця (студінь) “холод”, “холодна вода” (Он. ІІ, 262). // Пол. Studenica (Rz.-F., 51). Сушиця – (1946, Старосамбірський р-н Др., 151). Від гідроніма Сушиця – пр. Дністра (СГУ, 551). // Пол., чес. Sušica (Rz.-F., 52). Тисмениця – (1946, Тисменицький р-н Стн., Укр. АТП, 517). Від гідроніма Тисьмениця – п. пр. Бистриці-Тисьменицької, п. пр. Дністра (СГУ, 565). // Пол. Tyśmienica (Rz.-F., 55). Тишивниця – (1946, Сколівський р-н Др., Укр. АТП, 149); (Tyszownica, 1890, Сколе, Стрий, SORG, 568). Від гідроніма Тишівниця – п. пр. Стрия, п. пр. Дністра (СГУ, 566). Пов’язано з тихий. // Пол., чес. Tysovьnica (Rz.-F., 56). Тишиця: – (1946, Кам’янко-Бузький р-н Лв., Укр. АТП, 332); – (1946, Березнівський р-н Рв., Укр. АТП, 566). Від відповідного гідроніма – у басейні Стиру, п. пр. Прип’яті, п. пр. Дніпра (СГУ, 566), тихий. // Пол. Tišica (Rz.-F., 54). Актуальні проблеми слов’янської філології. – 2010. – Випуск XXІІІ. – Частина 3. 443 Ушиця: – (1946, Віньковецький р-н К-П, Баранівська сільрада, Укр. АТП, 224); – (1946, Віньковецький р-н К-П, Вербсько-Мурована слр., Укр. АТП, 224); – (1946, Коростенський р-н Жт., Укр. АТП, 175). Від гідроніма Ушиця – л. пр. Дністра (СГУ, 582). // Пол. Uszwica (Rz.-F., 56). – Черниця: – (1946, Миколаївський р-н Др., Укр. АТП, 143); – (1946, Жт., Укр. АТП, 161); – (1946, Підкамінський р-н Лв., Укр. АТП, 343); – (1946, Корецький р-н Рв., Укр. АТП, 452). Гідронім Черниця – л. пр. Корчика, л. пр. Случі, пр. Горині, п. пр. Прип’яті, п. пр. Дніпра, у цьому р-ні (СГУ, 606). // Пол., чес. Ćeŕnica (Rz.-F., 21). Яблуниця: – (1946, Жаб’ївський р-н Стн., Укр. АТП, 505). Від гідроніма Яблуниця – п. пр. Прутця, л. пр. Пруту, л. пр. Дунаю, Надвірнянський р-н І-Ф (СГУ, 632). – (1946, Яремчанський р-н Стн., Укр. АТП, 519). – (1946, Путильський р-н Чрв., Укр. АТП, 643). // Пол., слвц. Jablonica (Rz.-F., 26). б) паралелі до відгідронімних ойконімів, утворених з долученням або зміною суфікса: Ільниця – (1946, Іршавська округа Зк., Укр. АТП, 684). Від назви потоку Ільничка – л. пр. Іршави, п. пр. Боржави, п. пр. Тиси, л. пр. Дунаю (СГУ, 222). Пор. ил “глинистая, вязкая, мелко истертая природой земля, обычно попелистого цвета на дне вод или осадок бывших вод” [8, 101]. // Пол. Ilьnica (Rz.-F., 26). Лопушниця – (1946, Хирівський р-н Др., Укр. АТП, 155). Від гідроніма Лопушна – п. пр. Сприні, л. пр. Черхави, п. пр. Бистриці-Тисьменицької, п. пр. Дністра, Самбірський Лв. (СГУ, 326). // Пол. Lopušьnica (Rz.-F., 35). Смільниця: – (1946, Старосамбірський р-н Др., Укр. АТП, 150). – (1946, Хирівський р-н Др., Укр. АТП, 155). Від гідроніма Смільничок – п. пр. Сяну, п. пр. Вісли (СГУ, 512). // Пол., чес. Smolьnica (Rz.-F., 50). Тисовиця – (1946, Стрілківський р-н Др., 153). Пор. Тисовиця (СГУ, 565); Тисовець – п. пр. Свічі, п. пр. Дністра (СГУ, 564). // Чес. Tysъvica (Rz.-F., 54). Ямниця: – (1946, Рогатинський р-н Стн., Укр. АТП, 514). – (1946, Станіславський р-н Стн., Укр. АТП, 517). Від гідроніма Ямничанка – л. пр. Бистриці, п. пр. Дністра (СГУ, 636). // Пол., чес., луж. Jamьnica (Rz.-F., 27). Засвідчено значну кількість українсько-західнослов’янських паралелей ойконімів відонімного походження із формантом -иця, що пояснюється тим, що ця морфема належить до праслов’янських суфіксів, бере участь у словотвірних процесах у всіх слов’янських мовах; апелятиви, що стали твірними основами для досліджуваних найменувань, належать в основному до спільнослов’янського фонду. Відонімні найменування на -иця – це у своїй більшості оніми, що походять Актуальні проблеми слов’янської філології. – 2010. – Випуск XXІІІ. – Частина 3. 444 від назв річок, які протікають поруч (Сільниця, Солониця, Ясениця). Первинність гідронімів стосовно ойконімів доводять: 1) гідронімна функція форманта -иця, який поширений у назвах річок на всіх слов’янських територіях; 2) засвідчення гідроніма на території того чи іншого населеного пункту; 3) основи відгідронімних ойконімів пов’язані із ознаками води. Окрім відгідронімних ойконімів на -иця, виявлено поодинокі відантропонімні (Туриця) та відтопонімні (Теребенниця) найменування, що мають паралелі у західнослов’янських мовах. Скорочення АЮЗР – Акты, относящіеся къ исторіи Южной и Западной Россіи, собранные и изданные Археографическою Комиссіею. – Спб. : Въ типографіи Эдуарда Праца, 1863. – Т. 1 (1361–1598). – 302 с. Дем. – Демчук М. О. Слов’янські автохтонні особові власні імена в побуті українців ХІV– XVІІ ст. / М. О. Демчук. – К., 1988. – 171 с. Он. – Онишкевич М. Й. Словник бойківських говірок / М. Й. Онишкевич. – К., 1984. – Ч. 1. – 515 с. ; Ч. 2. – 496 с. ПГФ – Шульгач В. П. Праслов’янський гідронімний фонд (фрагмент реконструкції) / В. П. Шульгач. – К., 1998. – 368 с. ЕСУМ – Етимологічний словник української мови : у 7 томах. – К., 1983–2003. – Т. І–V. СГУ – Словник гідронімів України / [укл. І. М. Желєзняк та ін.]. – К., 1979. – 780 с. СУМ – Словник української мови : в 11 т. – К., 1970–1980. Укр. АТП – Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. – К., 1947. – 1062 с. AGZ – Akta Grodzkie i Ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego Bernardyńskiego we Lwowe. – Lwów, 1865–1935. – T. 1–20. AS – Archiwum ksiąząt Lunartowiczów Sanguszków w Sławucie. – Lwów, 1890. – T. 3–4 ; Lwów, 1910. – T. 6. Bijak – Bijak Urszula. Nazwy miejscowe południowej części dawniego województwa mazowieckiego. – Kraków, 2001. – 368 s Rz.-F. – Rzetelska-Feleszko Ewa. Rozwój i zmiany toponimicznego formantu -ica na obszarze zachodniosłowiańskim. – Wrocław-Warszawa-Kraków-Gdańsk : Zakład Narodowy imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978. – 176 s. Urz. – Urszula Wójcik. Miejscowe dawniego województwa rawskiego. – Warszawa-Kraków, 2001. – 298 s. Література 1. Гілецька З. Роль чеської мови у формуванні словацької літературної мови : історія та сучасність / З. Гілецька // Studia slovakistica / Віртуальний інститут словакістики. – Ужгород, 2007. – Вип. 7. – С. 50–56. 2. Дзендзелівський Й. О. Українсько-західнослов’янські лексичні паралелі / Й. О. Дзендзелівський. – К. : Наукова думка, 1969. – 212 с. 3. Карпенко О. П. Назви річок Нижньої Правобережної Наддніпрянщини / О. П. Карпенко ; АН УРСР. Ін-т мовознавства ; [відп. ред. І. М. Желєзняк]. – К. : Наукова думка, 1989. – 192 с. 4. Миголинець О. Про деякі українсько-словацькі ізоглоси (на матеріалі ботанічної лексики) / О. Миголець // Studia slovakistica / Віртуальний інститут словакістики. – Ужгород, 2007. – Вип. 7. – С. 76–80. 5. Онишкевич М. Й. Словацько-українські мовні зв’язки / М. Й. Онишкевич // Питання слов’янознавства (до V Міжнародного з’їзду славістів). – Львів : Вид-во Львів, 1962. – С. 97–109. Актуальні проблеми слов’янської філології. – 2010. – Випуск XXІІІ. – Частина 3. 445 6. Пура Я. О. Назви річок басейну Горині, Ствиги та Середнього Стиру / Я. О. Пура. – Львів, 1985. – 174 с. 7. Титаренко Валентина. Вплив польської мови на фонетичну систему староукраїнської ділової мови (на матеріалі пам’яток ХVI–XVII cт. північноукраїнського ареалу) / В. Титаренко // Лінгвістичні студії : збірник наукових праць ; МОН України ; Черкаський нац. ун-т ім. Б. Хмельницького ; [відп. ред. Г. І. Мартинова]. – Черкаси : Брама-Україна, 2006. – С. 134–139. 8. Rzetelska-Feleszko Ewa. Rozwój i zmiany toponimicznego formantu -ica na obszarze zachodniosłowiańskim / Ewa Rzetelska-Feleszko. – Wrocław-Warszawa-Kraków-Gdańsk : Zakład Narodowy imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978. – 176 s. Анотація У статті представлені українсько-західнослов’янські ойконімні паралелі. Проілюстровано українські назви поселень на -иця, які походять від інших онімів. Ключові слова: оніми, ойконіми, назви поселень. Аннотация В статье представлены украинско-западнославянские ойконимные параллели. Проиллюстрировано украинские названия поселений на -ица, которые происходят от других онимов. Ключевые слова: онимы, ойконимы, названия населенных пунктов. Summary There are presented Ukrainian-western-Slavic parallels of place names on -ica that arise from other proper names. Keywords: onims, oikonims, names of towns. УДК 81’373.21 Яніцька Н.Р., аспірантка, Львівський національний університет ім. І. Франка СПЕЦИФІКА ЗМІНИ МОВНИХ КОДІВ У МІКРОТОПОНІМНОМУ ДИСКУРСІ У сучасній лінгвістичній науці мовні одиниці усіх структурних рівнів розглядаються як елементи різних типів комунікативної діяльності, мовленнєвого потоку, що відбувається в межах конкретних каналів спілкування. Адже лише у структурі мовленнєвих жанрів можна різнобічно вивчити мовну одиницю, проаналізувати її у найрізноманітніших аспектах (семасіологічному, ономасіологічному, когнітивному, ментальному, концептуальному, функціонально- дискурсному і т.д. [2, 4]). А спостереження над мовною одиницею у процесі комунікативної діяльності є неможливим без абстрагування від суб’єкта, того, хто породжує цю мовну одиницю. Співвіднесення лінгвістичного знака з суб’єктом номінації, зі специфікою його вживання у комунікативній діяльності називають динамічним аспектом мовної одиниці [2, 14].