На славістичних орбітах України
Рецензія на: Болгарський щорічник – Т. IV. – К.: Київський славістичний університет, 2006. – 266 с.
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2007
|
| Назва видання: | Слово і Час |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38522 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | На славістичних орбітах України / В. Захаржевська // Слово і Час. — 2007. — № 10. — С. 92-93. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-38522 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-385222013-02-13T03:47:22Z На славістичних орбітах України Захаржевська, В. Рецензії Рецензія на: Болгарський щорічник – Т. IV. – К.: Київський славістичний університет, 2006. – 266 с. 2007 Article На славістичних орбітах України / В. Захаржевська // Слово і Час. — 2007. — № 10. — С. 92-93. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38522 uk Слово і Час Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії Рецензії |
| spellingShingle |
Рецензії Рецензії Захаржевська, В. На славістичних орбітах України Слово і Час |
| description |
Рецензія на: Болгарський щорічник – Т. IV. – К.: Київський славістичний університет, 2006. – 266 с. |
| format |
Article |
| author |
Захаржевська, В. |
| author_facet |
Захаржевська, В. |
| author_sort |
Захаржевська, В. |
| title |
На славістичних орбітах України |
| title_short |
На славістичних орбітах України |
| title_full |
На славістичних орбітах України |
| title_fullStr |
На славістичних орбітах України |
| title_full_unstemmed |
На славістичних орбітах України |
| title_sort |
на славістичних орбітах україни |
| publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
Рецензії |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38522 |
| citation_txt |
На славістичних орбітах України / В. Захаржевська // Слово і Час. — 2007. — № 10. — С. 92-93. — укp. |
| series |
Слово і Час |
| work_keys_str_mv |
AT zaharževsʹkav naslavístičnihorbítahukraíni |
| first_indexed |
2025-07-03T20:29:00Z |
| last_indexed |
2025-07-03T20:29:00Z |
| _version_ |
1836659026042028032 |
| fulltext |
92 Слово і Час. 2007 • №10
НА СЛАВІСТИЧНИХ ОРБІТАХ УКРАЇНИ
Болгарський щорічник – Т. IV. – К.: Київський славістичний університет,
2006. – 266 с.
Назустріч XIV Міжнародному з’їзду славістів
(Македонія, Охрид, 2008 р.) наприкінці 2006 року
вийшов із друку черговий, VI випуск наукового
славістичного видання Українського державного
славістичного центру НАН України і Міністерства
освіти та науки України й Київського
славістичного університету трьома мовами –
українською, болгарською й російською. До
Днів слов’янської писемності й культури в Україні
відбулась його презентація на науковій
конференції “Динаміка славістичної думки в
Україні” (Київський славістичний університет, 30
травня ц. р.), а також у Болгарії УкраїнськоB
болгарським товариством “МатиBБолгарія”
(голова І.Сардарева) разом з Українською
недільною школою (орг. А.Якимова).
“Болгарський щорічB
ник” – науковий періоB
дичний орган КСУ –
об’єднує творчу думку
славістівBболгаристів
України, Болгарії, Росії й
Польщі. VI випуск
видання присвячений
актуальним проблемам
болгаристики – міждисB
циплінарної науки –
славістики (літературоB
знавства, мовознавства, фольклоBристики,
історії культури), пов’язаним із джерелами
розвитку науки (“Ю.Венелін і Болгарське
національне Відродження” – матеріали
Міжнародної наукової конференції в КСУ до
200Bріччя від дня народження Ю.І.ВеBнеліна),
наукової діяльності акад. М.Державіна в
Україні, українського вченого М.Попруженка
– будівничого болгарської науки, фольклоB
риста С.Цветка та інших ученихBславістів.
Досліджуються також динаміка розвитку
літератури, мови, мистецтва, фольклору
Болгарії ХІХ–ХХ ст., традиції і новаторство,
українськоBболгарські, російськоBболгарські
історичні й культурні взаємини, що сприятиме
подальшому розвитку славістичної думки й
вихованню молодої генерації болгаристів.
Невипадково у статті “Кубрат – володар
Великої Булгарії” історик В.Жук згадує Перший
Собор болгар України (у серпні 2001 р. на
Полтавщині), в якому взяли участь як учені
України і студентиBболгаристи КСУ, так і
представники Болгарії, Молдови, Російської
федерації. У ці дні на могилі Кубрата, поблизу
Малої Перещепини, встановлено пам’ятний знак
володареві Великої Булгарії, а неподалік, на
околиці села, встановлено хрест і закладено
символічний камінь та капсулу на місці, де буде
споруджено церкву святих Кирила і Мефодія.
Відкривають збірник статті, що досліджують
діяльність Ю.Венеліна – видатного ученогоB
славіста України: “Біля джерел болгаристики і
славістики” (І.Стоянов), “Юрій Венелін в
загальнославістичному європейському контексті”
суміжжі поетичних творів М.Наєнко повідомляє
в розділі “Поезія: модернізація форми,
поліфонія філософських символів”.
Прикінцевим розділом монографії стала
“Драматургія: фройдівська психоаналітика,
романтичноBбарокові візії як вияви творчого
модернізму”. У ній уже у другому абзаці
літературознавець якось полегшено заявляє:
“Драматургія – Третя художня любов
І.Франка” (77). Хоч сам письменник давно
зізнався про свою давню любов до
драматургії. У цьому контексті М.Наєнко й
констатує “синтетичне (модерністське)
уявлення про світ і модерну його
інтерпретацію” (86). Далі автор пише, що
І.Франко у статті “Старе й нове...” торкався
поетичного синтезу, і цитує: “Це синтез у
найвищому розумінні цього слова...
Письменники нової генерації ... виводять свої
постаті перед наші очі вже готові...”
Різнопланова й різнооказійна розмова в тексті
ведеться про твори К.Гамсуна й Г.Гауптмана,
про драматичні твори самого І.Франка,
найперше про “Украдене щастя”.
Завершує монографію розділ “Свідоме й
інтуїтивне: єдність протистоянь”, де вчений
зачинає надто обширну (як для кінцівки)
розмову про літературу після “упадку
південної Русі” та оглядові екскурси про
“Третє, “нове”, літературне відродження”.
Сенс рецензованої монографії полягає
насамперед у синтезуючій ідеї, що й побачено
автором у поетичному розвитку різних
літературних родів (епічного, ліричного,
драматичного), різних літературних жанрів уже
у творчості Івана Франка.
Микола Кодак
Слово і Час. 2006 • №10 93
(В.Захаржевська), “Недосліджена ділянка
фольклористичної діяльності Юрія Венеліна”
(Н.Шумада), “Від Ю.Венеліна до
О.Кронштейнера: славістика або політика”
(Е.Стоянова); привертають увагу до ролі в
розвитку культури, бібліотечної справи,
просвітництва: “Бібліотека Ярослава Мудрого в
історії літератури” (Н.Солонська), “Венелінська
бібліотека як основа пловдивської національної
бібліотеки” (А.Якимова), “Вплив праць
Ю.І.Венеліна на розвиток етнопедагогіки Болгарії
у 30–40 р.р. ХІХ ст.” (С.Вятчаніна), “Роль
болгарських вчителів, що здобули освіту в Росії
та Україні у розвитку шкільної освіти в Болгарії
(40–50Bті роки ХІХ ст.)” (К.Потапенко) та ін.
У розділі “Література. Культура. Мистецтво”
розглядаються “Особистість і творчість Тараса
Шевченка в інтерпретації болгарського
літературознавства” (Г.Димов, Софія), “Творча
рецепція А.Блока в болгарському культурному
контексті 20Bх років ХХ ст.” (Е.Даскалова,
Софія) і “Дуалістичні архетипи в поезії
П.К.Яворова” (В.Панайотов, Шумен), “Творча
особистість в художньому світі слов’ян другої
половини ХХ ст.” (В.Захаржевська, Київ) і
“Відображення справи Святих Кирила і
Мефодія в болгарському кіномистецтві і
телебаченні” (І.Садовська, СанктBПетербург).
Серед матеріалів розділу “Наукове й культурне
життя” привертають увагу спогади
болгарського дипломатаBписьменника
К.Химирського “Зустрічі з Джоном Атанасовим
– батьком комп’ютера”.
“На болгарськоBукраїнських культурних
орбітах” постають ювілейні фрески до 70Bріччя
з дня народження відомого болгарського
поета – “володаря Зірок” Л.Левчева, 80Bріччя
з дня народження І.Давидкова, лауреата премії
ім. Івана Франка, співця українськоB
болгарських творчих взаємин, змальовано
яскраву постать письменниціBперекладачкиB
болгаристки України Лідії Горячко та ін.
Розділ “In memoriam” присвячений пам’яті
М.Дихана (1925–2006) – патріарха болгар в
Україні, відомого вченогоBславіста, а також
пам’яті О.Міланова (1933–2006) – відомого
болгарського письменника, перекладача
поезії І.Драча, Д.Павличка, Д.Білоуса та ін.
На завершення “Болгарський щорічник”
знайомить із проектом тематики XIV МіжнаB
родного з’їзду славістів, підготовкою якого
займається й Український комітет славістів.
Вікторія Захаржевська
Київська Русь. – Кн. 4 (ХІІІ). Схід.
Починається словом головного редактора часопису “Протяг Сходу”. Номер будується
на романі Любові Голоти “Епізодична пам’ять” (“про високу любов, нерозмінну на секс та
ненависть” – Д.Стус “Смерть? Зрада? Втеча?”), добірці поезій Павла Вольвача “Тривання
подорожі” та дослідженні О.Шокала “Феномени традиційного
українського світу в культурному контексті Сходу”. У “Забороненій
зоні” – уривок з роману Тетяни Каплунової, у рубриці “Проза”
– новели Сергія Грабаря. Уміщено низку рецензій (“Критикарка”,
“Переоблік”): І.Лисого на “Прощання з імперією: Українські
дискусії про ідентичність” Олі Гнатюк, Альони Артюх на “Слугу
добромиля” Г.Пагутяк, Олесі Дзири на “Сакрал” Ірини Хомин,
Лєри Лауди на “Перший гріх Ізабелли: історія одного інцесту”
та на “Хтивню” Міхала Вітковського, Наталі Литвинової на Генрі
Лайона Олді “Де батько твій, Адаме?” та “Діалоги з янголом”
Гіти Маляс, Дмитра Шульги на роман “Ты посмотри на нее”
Єлени Стяжкіної, Олеся Ульяненка на поезії Сергія Грабаря “Твоє
ім’я”. Ганна Улюра розмірковує над особливостями літературного
преміювання 2006 року в Росії на матеріалі антиутопії лауреатки
російського (і “Студентського”) Букера за 2006 р. уральської письменниці для снобів
Ольги Славникової – “2017”. Уміщено оголошення про літературний конкурс “Витоки”
(м. Острог) та літературну премію ім. Юрія Долгорукого.
В.Л.
|