Ізомеризація н-пентану та н-гексану на каталізаторах синтетичної морденітової основи

Приготовано серію каталізаторів ізомеризації н-парафінів на основі синтетичного морденіту. Оптимізовано хімічний склад зразків та умови реакції ізомеризації. Показано, що ефективність каталізаторів синтетичної морденітової основи помітно залежить від способу їх приготування. Разом з тим вони не пере...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2003
Hauptverfasser: Патриляк, Л.К., Романюк, Р.В., Левчук, М.М., Манза, І.А., Цуприк, І.М.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут бiоорганiчної хiмiї та нафтохiмiї НАН України 2003
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/3866
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Ізомеризація н-пентану та н-гексану на каталізаторах синтетичної морденітової основи / Л.К. Патриляк, Р.В. Романюк, М.М. Левчук, І.А. Манза, І.М. Цуприк // Катализ и нефтехимия. — 2003. — № 11. — С. 21-24. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-3866
record_format dspace
spelling irk-123456789-38662009-07-13T12:01:31Z Ізомеризація н-пентану та н-гексану на каталізаторах синтетичної морденітової основи Патриляк, Л.К. Романюк, Р.В. Левчук, М.М. Манза, І.А. Цуприк, І.М. Приготовано серію каталізаторів ізомеризації н-парафінів на основі синтетичного морденіту. Оптимізовано хімічний склад зразків та умови реакції ізомеризації. Показано, що ефективність каталізаторів синтетичної морденітової основи помітно залежить від способу їх приготування. Разом з тим вони не перевершують найкращих зразків природної морденітклиноптилолітової основи. Приготовлена серия катализаторов изомеризации н-парафинов на основе синтетического морденита. Оптимизированы химический состав образцов и условия реакции изомеризации. Показано, что эффективность катализаторов синтетической морденитовой основы заметно зависит от способа их приготовления. Тем не менее они не превосходят лучшие образцы природной морденитклиноптилолитовой основы. A series of linear paraffins isomerization catalysts of the synthetic mordenite base have been prepared. Chemical composition of the samples prepared as well as isomerization reaction conditions have been optimized. It has been shown that the efficiency of the synthetic mordenite base catalysts considerably depends upon the method of their preparation. Nevertheless they ranked under the best samples of natural mordenite-clinoptilolite base. 2003 Article Ізомеризація н-пентану та н-гексану на каталізаторах синтетичної морденітової основи / Л.К. Патриляк, Р.В. Романюк, М.М. Левчук, І.А. Манза, І.М. Цуприк // Катализ и нефтехимия. — 2003. — № 11. — С. 21-24. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/3866 6547.216: 662.183.4 uk Інститут бiоорганiчної хiмiї та нафтохiмiї НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description Приготовано серію каталізаторів ізомеризації н-парафінів на основі синтетичного морденіту. Оптимізовано хімічний склад зразків та умови реакції ізомеризації. Показано, що ефективність каталізаторів синтетичної морденітової основи помітно залежить від способу їх приготування. Разом з тим вони не перевершують найкращих зразків природної морденітклиноптилолітової основи.
format Article
author Патриляк, Л.К.
Романюк, Р.В.
Левчук, М.М.
Манза, І.А.
Цуприк, І.М.
spellingShingle Патриляк, Л.К.
Романюк, Р.В.
Левчук, М.М.
Манза, І.А.
Цуприк, І.М.
Ізомеризація н-пентану та н-гексану на каталізаторах синтетичної морденітової основи
author_facet Патриляк, Л.К.
Романюк, Р.В.
Левчук, М.М.
Манза, І.А.
Цуприк, І.М.
author_sort Патриляк, Л.К.
title Ізомеризація н-пентану та н-гексану на каталізаторах синтетичної морденітової основи
title_short Ізомеризація н-пентану та н-гексану на каталізаторах синтетичної морденітової основи
title_full Ізомеризація н-пентану та н-гексану на каталізаторах синтетичної морденітової основи
title_fullStr Ізомеризація н-пентану та н-гексану на каталізаторах синтетичної морденітової основи
title_full_unstemmed Ізомеризація н-пентану та н-гексану на каталізаторах синтетичної морденітової основи
title_sort ізомеризація н-пентану та н-гексану на каталізаторах синтетичної морденітової основи
publisher Інститут бiоорганiчної хiмiї та нафтохiмiї НАН України
publishDate 2003
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/3866
citation_txt Ізомеризація н-пентану та н-гексану на каталізаторах синтетичної морденітової основи / Л.К. Патриляк, Р.В. Романюк, М.М. Левчук, І.А. Манза, І.М. Цуприк // Катализ и нефтехимия. — 2003. — № 11. — С. 21-24. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT patrilâklk ízomerizacíânpentanutangeksanunakatalízatorahsintetičnoímordenítovoíosnovi
AT romanûkrv ízomerizacíânpentanutangeksanunakatalízatorahsintetičnoímordenítovoíosnovi
AT levčukmm ízomerizacíânpentanutangeksanunakatalízatorahsintetičnoímordenítovoíosnovi
AT manzaía ízomerizacíânpentanutangeksanunakatalízatorahsintetičnoímordenítovoíosnovi
AT cuprikím ízomerizacíânpentanutangeksanunakatalízatorahsintetičnoímordenítovoíosnovi
first_indexed 2025-07-02T07:03:54Z
last_indexed 2025-07-02T07:03:54Z
_version_ 1836517775850340352
fulltext Катализ и нефтехимия, 2003, №11 21 УДК 6547.216: 662.183.4 © 2003 Ізомеризація н-пентану та н-гексану на каталізаторах синтетичної морденітової основи Л.К. Патриляк, Р.В. Романюк, М.М. Левчук, І.А. Манза, І.М. Цуприк Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України, Україна, 02094 Київ, вул. Мурманська,1; факс: (044) 573-25-52 Приготовано серію каталізаторів ізомеризації н-парафінів на основі синтетичного морденіту. Оптимізовано хімічний склад зразків та умови реакції ізомеризації. Показано, що ефективність каталізаторів синтетичної морденітової основи помітно залежить від способу їх приготування. Разом з тим вони не перевершують найкращих зразків природної морденітклиноптилолітової основи. За останні роки виконано серію робіт з ізомеризації н-гексану на паладійвмісних каталізаторах природної морденітклиноптилолітової основи [1–14]. Вивчення цієї реакції становить не лише теоретичний, але й практичний інтерес як шлях до поліпшення антидето- наційних характеристик прямогонної бензинової фра- кції, що википає до 70 °С і парафінова частина якої представлена переважно н-пентаном і н-гексаном. Пе- рший конвертує у 2-метилбутан (2-МБ) і 2,2-диметил- пропан (2,2-ДМП), другий – у 2- і 3-метилпентани (2- і 3-МП), а також у 2,2- і 2,3-диметилбутани (2,2- і 2,3- ДМБ). А тому синтез ефективного каталізатора на ос- нові морденітклиноптилолітових порід українських родовищ є дуже заманливим. Термодинаміка ізомеризації така, що підвищення температури реакції зумовлює зростання неконверто- ваної частки н-парафінів (табл. 1) [15]. Оптимальні по- казники ізомеризації на каталізаторах морденітової основи спостерігаються приблизно при 300 °С, оскіль- ки при нижчих температурах конверсія зменшується, очевидно, з кінетичних причин, в тому числі через зниження сили кислотності каталізатора. Деяке зни- ження температури реакції без погіршення показників процесу можливе у випадку модифікування каталіза- тора цирконієм [11]. Найвищих показників ізомеризації досягнуто за пе- вної послідовності стадій приготування каталізатора на основі морденітклиноптилолітових порід [3, 9, 14]: оде- ржання NH4-форми породи, переведення останньої у Н-форму прогрівом до 600 °С, часткове деалюміну- вання водневої форми кислотою, нанесення паладію іонним обміном і, нарешті, відновлення паладію до нуль-валентного стану. На приготованому таким чи- ном каталізаторі ступені конверсії н-гексану станов- лять [14] до 79,5 % за вмісту найціннішого з ізомерів – 2,2-ДМБ – у реакційній суміші до 13 %. Каталізатор, приготований за цих же умов на основі синтетичного морденіту, дає, дивним чином, дещо нижчі конверсії н-гексану та виходи 2,2-ДМБ [16]: 72–73 і 10,4–10,6 % відповідно. Таблиця 1. Склад рівноважної суміші ізомерних парафі- нів С5, С6, мол. доля, % Ізомер Температура, °С 25 127 227 300 327 Пентани н-Пентан 3,0 11,0 18,0 22,4 24,0 2-МБ 44,0 65,0 69,0 67,5 67,0 2,2-ДМП 53,0 24,0 13,0 9,9 8,7 Гексани н-Гексан 1,3 6,1 13,0 17,4 19,0 2-МП 7,1 16,0 24,0 26,2 27,0 3-МП 2,5 7,5 12,0 14,2 15,0 2,2-ДМБ 84,0 61,0 41,0 32,2 29,0 2,3-ДМБ 5,4 9,2 10,5 10,43 10,4 Одержані результати спонукали нас приготувати каталізатор на основі синтетичного морденіту за іншої послідовності стадій та за дещо інших умов. Як і в роботі [16], використовували синтетичний морденіт NaM (Si/Al = 4,9) виробництва АТ "Сорбент" (Нижній Новгород, Росія) за ТУ 38 102168-85 (партія 368). Наважку цеоліту завантажували в колбу з мішал- кою, куди додавали 5,5 М розчин НСl до співвідно- шення рідкої (Р) та твердої (Т) фаз 2,6. При постійному перемішуванні суспензію витримували на водяній бані при 98–99 °С протягом кількох годин, після чого пере- носили на фільтр Шотта, і цеоліт промивали гарячою водою для видалення іонів хлору. У фільтраті визнача- ли вміст алюмінію, за яким оцінювали величину дося- гнутого співвідношення Si/Al. Таким способом доби- вались різних значень Si/Al в межах 5,25–15,05. Оче- видно, що паралельно з деалюмінуванням певною мі- рою йшло і декатіонування зразків. Для видалення за- лишкового натрію деалюміновані зразки обробляли 2 М розчином NH4NO3 (Т:Р = 3–10) у цій самій колбі з мішалкою при 80–90 °С протягом 1–2 год. Проводили до шести обробок. Після кожної з них суспензію пере- носили на фільтр, проміжні іонообмінні форми проми- вали для видалення катіонів натрію. Інколи проміжні форми прожарювали при 500 °С протягом 2 год. Осно- 22 Катализ и нефтехимия, 2003, №11 вна частина катіонів натрію видалялася з цеоліту вже після двох обробок. Третя та подальші обробки прак- тично вже не впливали на каталітичні властивості зра- зків. А тому три обробки вважали достатніми для заве- ршення цієї операції. Наступним етапом була сушка зразка та його прожарювання для розкладу іонів амо- нію до аміаку та протонів. Але до цієї процедури ми, як правило, не вдавались, оскільки завершальною стадією приготування каталізатора було введення в нього па- ладію іонним обміном через аміачний комплекс. Паладій вводили при кімнатній температурі та по- стійному перемішуванні. Наважку зразка заливали ди- стильованою водою до Р:Т = 10, рН суспензії доводили до величини 8–9 за допомогою водного розчину аміа- ку. Перед цим на основі хлористого паладію готували його водорозчинну сіль [17], кількість якої розрахову- вали, виходячи з бажаного вмісту паладію у повітряно сухому каталізаторі. Паладійвмісний розчин розбавля- ли дистильованою водою до 0,5–1,0 об'єму суспензії цеоліту і прикапували при постійному перемішуванні протягом 2 год. По закінченні цієї операції зразок за- лишали у колбі на 20 год із періодичним перемішуван- ням. Відтак його промивали на фільтрі, контролюючи наявність іонів паладію у фільтраті [18]. За наведених умов практично весь паладій входив до цеолітної фази, яку висушували при кімнатній температурі. Вміст па- ладію у зразку з величиною Si/Al = 9,7 варіювали у межах мас. долей 0,05–0,7 %. Каталізатор таблетували на лабораторному пресі із зусиллям 10–12 МПа, релак- сація тривала 15 с. Таблетки подрібнювали і відбирали фракцію 0,5–1,0 мм. Останньою стадією синтезу ката- лізатора була його активація, яка складалася з сушки та прожарювання зразка, а також відновлення іонів пала- дію воднем безпосередньо в реакторі. Було прийнято схему ступеневого підвищення температури для вида- лення вологи: в потоці повітря чи азоту зразок нагріва- ли до 100 °С зі швидкістю 3 °С за 1 хв, після чого ви- тримували 1 год. У такому ж режимі нагріву піднімали температуру до 200, 300 і 400 °С, з тою різницею, що при 400 °С зразок витримували не менше 4 год. Відтак температуру понижували до 150 °С, подавали водень та із зазначеною швидкістю зразок нагрівали до 400 °С з подальшим його витримуванням при цій температурі впродовж 16 год. На цьому активацію каталізатора вважали завершеною. Зразок охолоджували до тем- ператури проведення реакції в атмосфері водню (Н2/н-СnH2n+2 = 1) за таких умов: температура – 280– 320 °С, тиск – 3,0 МПа, об'ємна швидкість (ν) по рід- ких н-пентану та н-гексану – 0,5–3 год-1. Кислотність синтезованих зразків вивчали методом тер- мопрограмованої десорбції (ТПД) аміаку за методикою [19]. ТПД-спектр (рис. 1) зразка (Si/Al = 9,7) з вмістом мас. долей паладію 0,5 % є по суті двокомпонентним з явно вираженою високотемпературною (сильнокисло- тною) компонентою і дуже нагадує спектри зразків на основі морденітклиноптилолітових порід [11, 12]. Рис. 1. Спектр ТПД аміаку зразка 0,5 % Pd/HM (Si/Al = 9,7) На рис. 2 показано вплив величини Si/Al на ре- зультати ізомеризації н-пентану. Як бачимо, має місце досить явно виражений оптимум для Si/Al ≈10, що є близьким до співвідношення Si/Al, відомого з літера- тури [20]. 4 6 8 10 12 14 50 55 60 65 Ви хі д ма с. д ол ей із оп ен та ні в, % Si/Al Рис. 2. Вихід ізопентанів на зразках 0,5 % Pd/HM залежно від величини Si/Al (300 °С; ν = 1 год-1) Для зразка з величиною Si/Al = 9,7 встановлено, що найкращі результати ізомеризації спостерігаються при вмісті мас. долей паладію біля 0,5 %: зниження його вмісту до 0,3 % помітно погіршує показники реакції, тоді як підвищення до 0,7 % практично не поліпшує їх. Каталізатор з величиною Si/Al = 9,7 і вмістом мас. до- лей паладію 0,5 % ми розглядаємо як оптимальний за хімічним складом. Вивчався вплив величини ν подачі н-пентану на сумарний вміст ізопентанів (Σі–С5) у випадку каталіза- тора оптимального співвідношення Si/Al. Нижче наве- дено залежність вмісту ізопентанів у ізомеризаті від величини ν для каталізатора 0,5 % Pd/HM (Si/Al = 9,7) при 300 °С: ν, год-1 Σі–С5 0,5 66,5 1,0 64,4 2,0 55,8 3,0 42,7 Для об'ємних швидкостей 0,5 і 1,0 год-1 наближе- ність до рівноваги становить приблизно 80 %. Разом з тим різниця величин Σі–С5 для даних значень ν досягає 2,1 %. Зрозуміло, що, виходячи з абсолютної кількості Катализ и нефтехимия, 2003, №11 23 утворюваних ізопентанів, доцільніше працювати при ν = 1 год-1. Вплив температури на склад ізомеризату для опти- мального каталізатора при ν = 1 год-1 показано на рис. 3. Температурний оптимум припадає на діапазон 300–320 °С: при нижчих температурах мають місце низькі виходи ізопентанів через неповноту конверсії н- пентану, тоді як при більш високих температурах вони знижуються за рахунок посилення крекінгу. 280 300 320 340 360 30 40 50 60 3 2 1 Температура, оС М ас . д ол я пе нт ан ів , % 2 4 6 8 М ас . д ол я пр од ук ті в кр ек ін гу , % Рис. 3. Залежність складу продуктів ізомеризації н- пентану від температури реакції для каталізатора 0,5 % Pd/HM (Si/Al = 9,7): 1 – ізопентани, 2 – н-пентан, 3 – про- дукти крекінгу У табл. 2 подано результати ізомеризації н-гексану з повною розгорткою складу ізомеризату. Показники ізомеризації помітно кращі, ніж у випадку н-пентану. Зокрема, для ν = 0,5 год-1 досягнуто практично рівно- важної конверсії – на рівні 81 %. При ν = 1 год-1 і 300 °С цей показник становить біля 78 %, що на 1,0– 1,5 % нижче за величини конверсії на найкращих ка- талізаторах морденітклиноптилолітової основи [14], але на 5–6 % перевершує конверсію на каталізаторі синтетичної морденітової основи, приготованому за іншою методикою [16]. Протягом 300 год безперерв- ної роботи каталізатор знизив конвертуючу здатність лише на 1,41 % (табл. 2, досліди 2, 6). Причину можливих розбіжностей показників ізо- меризації на каталізаторах однієї і тієї ж синтетичної основи, але різних способів приготування ми вбачає- мо або в неповноті декатіонування натрійової форми морденіту у випадку її безпосереднього деалюміну- вання сірчаною кислотою, незважаючи на близькість величини Si/Al (9,5) [16] до оптимального значення цього показника (10), або у неоптимальності значення Si/Al (7,9) [16] у випадку деалюмінування попередньо декатіонованої форми морденіту. Таким чином, кращі каталізатори морденітклино- птилолітової основи, модифіковані іонообмінним па- ладієм, за своїми характеристиками не поступаються каталізаторам синтетичної морденітової основи. Вод- ночас кожен тип каталізаторів вимагає свого способу модифікування цеолітної основи для досягнення най- вищих показників ізомеризації. Таблиця 2. Показники ізомеризації н-гексану на паладійвмісному каталізаторі оптимального складу Склад продуктів конверсії, мас. доля, % № д ос лі ду Т, о С ν, го д-1 Го ди на ві дб ор у п р об и <C4 i-C4 н-С4 і-С5 н-С5 2,2-ДМБ 2-МП 3-МП н-С6 >C6 Σі -С 6, ма с. до ля , % Σі -С 4-С 6, м ас . д ол я, % К он ве рс ія н -С 6, % 1 280 1 6-та 0,12 0,35 0,31 0,72 0,40 9,40 24,18 16,45 47,89 0,18 50,03 51,10 52,11 2 300 1 6-та 0,45 1,83 0,51 2,77 0,12 14,16 35,14 22,50 22,25 0,27 71,80 76,40 77,75 3 320 1 6-та 0,44 1,88 0,62 3,22 0,20 14,00 35,19 22,23 22,08 0,14 71,42 76,52 77,92 4 300 0,5 4-та 0,60 2,12 0,72 3,98 0,28 14,83 35,22 22,95 19,21 0,09 73,00 79,10 80,79 5 300 2 4-та 0,11 0,25 0,20 0,71 0,43 10,10 33,53 21,48 33,10 0,09 65,11 66,07 66,90 6 300 1 300-та 0,28 1,56 0,79 2,24 0,45 13,90 38,27 18,66 23,66 0,19 70,83 74,63 76,34 Література 1. Бобонич Ф.М., Манза И.А., Патриляк К.И. и др., Минерал. журн., 1995, 17 (4), 85. 2. Бобонич Ф.М, Патриляк К.И., Волошина Ю.Г. и др., Теорет. и эксперим. химия, 1997, 33 (6), 385. 3. Patrylak K.I., Bobonych F.M., Voloshyna Yu.G. et al., Appl. Catal. A: General, 1998, 174 (1), 187. 4. Патриляк К.І., Бобонич Ф.М., Левчук М.М. та ін., Пат., 24297А Україна, опубл. 07.07.98. 5. Патриляк К.І., Тези І наук.-техн. конф. "Поступ в нафтогазопереробній і нафтохімічній промисловос- ті", Львів, 1998, 16. 6. Патриляк К.І., Вісн. Держ. ун-ту "Львівська по- літехніка", Сер. Хімія, технологія речовин та їх застосування, 1998, (342), 55. 24 Катализ и нефтехимия, 2003, №11 7. Яковенко О.М., Бобонич Ф.М., Левчук М.М. та ін., Тези ІІ наук.-техн. конф. "Поступ в нафтогазоперероб- ній і нафтохімічній промисловості", Львів, 1999, 42. 8. Patrylak K.I., Bobonych F.M., Voloshyna Yu.G. et al., Book of Abstracts of the 4th Eur. Congr. on Catalysis (EuropaCat-4), Rimini, Italy, 1999, 596. 9. Патриляк К.И., Бобонич Ф.М., Волошина Ю.Г. и др., Журн. прикл. химии, 1999, 72 (11), 1836. 10. Voloshyna Yu.G., Patrylak K.I., Bobonych F.M. et al., Abstracts of Dutch-Ukrainian Int. Colloquium on Catalysis, Kyiv, 2000, 86. 11. Патриляк К.И., Бобонич Ф.М., Патриляк Л.К. и др., Катализ и нефтехимия, 2000, (4), 10. 12. Яковенко О.М., Бобонич Ф.М., Волошина Ю.Г. та ін., Вісн. Держ. ун-ту "Львівська політехніка", Сер. Хімія, технологія речовин та їх застосування, 2000, (388), 176. 13. Patrylak K.I., Bobonych F.M., Voloshyna Yu.G. et al., Abstracts of 5th Ukrainian-Polish Symp. "Theoretical and Experimental Studies of Interfacial Phenomena and their Technological Application", Odessa, 2000, 147. 14. Patrylak K.I., Bobonych F.M., Voloshyna Yu.G. et al., Сatal. Today, 2001, 65 (2–4), 129. 15. Егиазаров Ю.Г., Савчиц М.Ф., Устиловская Э.Я., Гетерогенно-каталитическая изомеризация углеводородов, Минск, Наука и техника, 1989. 16. Бобонич Ф.М., Патриляк К.И., Левчук Н.Н. и др., Катализ и нефтехимия, 2001, (9/10), 98. 17. Шарло Г., Методы аналитической химии. Ко- личественный анализ неорганических соединений, Мо- сква, Химия, 1969, Ч. 2. 18. Quik W.C.G., Cooling J.J., Edrol und Kohle, 1972, 25 (12), 706. 19. Patrylak L.K., Adsorpt. Sci. and Technol., 1999, 17 (2), 115. 20. Миначев Х.М., Исаков Я.И., Нефтехимия, 1990, 30 (3), 291. Надійшла до редакції 25 лютого 2002 р. Изомеризация н-пентана и н-гексана на катализаторах синтетической морденитовой основы Л.К. Патриляк, Р.В. Романюк, Н.Н. Левчук, И.А. Манза, И.Н. Цупрык Институт биоорганической химии и нефтехимии НАН Украины, Украина, 02094 Киев, ул. Мурманская,1; факс: (044) 573-25-52 Приготовлена серия катализаторов изомеризации н-парафинов на основе синтетического морденита. Оптимизированы химический состав образцов и условия реакции изомеризации. Показано, что эффек- тивность катализаторов синтетической морденитовой основы заметно зависит от способа их приготов- ления. Тем не менее они не превосходят лучшие образцы природной морденитклиноптилолитовой ос- новы. Linear pentane and hexane isomerization on the synthetic mordenite base catalysts L.K. Patrylak, R.V. Romanyuk, M.M. Levchuk, I.A. Manza, I.M.Tsupryk Institute of Bioorganic Chemistry and Petrochemistry, National Academy of Sciences of Ukraine, 1, Murmanskaya Str., Kyiv, 02094, Ukraine, Fax.: (044) 573-25-52 A series of linear paraffins isomerization catalysts of the synthetic mordenite base have been prepared. Chemical composition of the samples prepared as well as isomerization reaction conditions have been optimized. It has been shown that the efficiency of the synthetic mordenite base catalysts considerably depends upon the method of their preparation. Nevertheless they ranked under the best samples of natural mordenite-clinoptilolite base.