До 140-річчя від дня народження академіка Євгена Оскаровича Патона. Коріфей зварювальних технологій

У березні 2010 року наукова спільнота країни відзначила 140-річчя від дня народження видатного вченого в галузі електрозварювання і мостобудування Євгена Оскаровича Патона. Є.О. Патон - академік Академії наук України, визначний громадський діяч і талановитий організатор науки, професор, заслужений д...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2010
Format:	Artikel
Sprache:	Russian
Veröffentlicht:	Інститут електродинаміки НАН України 2010
Schriftenreihe:	Гідроенергетика України
Schlagworte:	Енергетична мозаїка
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38746
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	До 140-річчя від дня народження академіка Євгена Оскаровича Патона. Коріфей зварювальних технологій // Гідроенергетика України. — 2010. — № 3. — С. 60-64. — рос.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-38746
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-387462012-11-21T12:10:01Z До 140-річчя від дня народження академіка Євгена Оскаровича Патона. Коріфей зварювальних технологій Енергетична мозаїка У березні 2010 року наукова спільнота країни відзначила 140-річчя від дня народження видатного вченого в галузі електрозварювання і мостобудування Євгена Оскаровича Патона. Є.О. Патон - академік Академії наук України, визначний громадський діяч і талановитий організатор науки, професор, заслужений діяч науки і техніки України, Герой Соціалістичної Праці СРСР, учасник Великої Вітчизняної війни. Він створив наукову школу в галузі мостобудування та електрозварювання, яка здобула всесвітнє визнання; заснував і протягом 20 років очолював Інститут електрозварювання, якому в 1945 році було присвоєно його ім'я. 2010 Article До 140-річчя від дня народження академіка Євгена Оскаровича Патона. Коріфей зварювальних технологій // Гідроенергетика України. — 2010. — № 3. — С. 60-64. — рос. 1812-9277 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38746 ru Гідроенергетика України Інститут електродинаміки НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Russian
topic	Енергетична мозаїка Енергетична мозаїка
spellingShingle	Енергетична мозаїка Енергетична мозаїка До 140-річчя від дня народження академіка Євгена Оскаровича Патона. Коріфей зварювальних технологій Гідроенергетика України
description	У березні 2010 року наукова спільнота країни відзначила 140-річчя від дня народження видатного вченого в галузі електрозварювання і мостобудування Євгена Оскаровича Патона. Є.О. Патон - академік Академії наук України, визначний громадський діяч і талановитий організатор науки, професор, заслужений діяч науки і техніки України, Герой Соціалістичної Праці СРСР, учасник Великої Вітчизняної війни. Він створив наукову школу в галузі мостобудування та електрозварювання, яка здобула всесвітнє визнання; заснував і протягом 20 років очолював Інститут електрозварювання, якому в 1945 році було присвоєно його ім'я.
format	Article
title	До 140-річчя від дня народження академіка Євгена Оскаровича Патона. Коріфей зварювальних технологій
title_short	До 140-річчя від дня народження академіка Євгена Оскаровича Патона. Коріфей зварювальних технологій
title_full	До 140-річчя від дня народження академіка Євгена Оскаровича Патона. Коріфей зварювальних технологій
title_fullStr	До 140-річчя від дня народження академіка Євгена Оскаровича Патона. Коріфей зварювальних технологій
title_full_unstemmed	До 140-річчя від дня народження академіка Євгена Оскаровича Патона. Коріфей зварювальних технологій
title_sort	до 140-річчя від дня народження академіка євгена оскаровича патона. коріфей зварювальних технологій
publisher	Інститут електродинаміки НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Енергетична мозаїка
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38746
citation_txt	До 140-річчя від дня народження академіка Євгена Оскаровича Патона. Коріфей зварювальних технологій // Гідроенергетика України. — 2010. — № 3. — С. 60-64. — рос.
series	Гідроенергетика України
first_indexed	2025-07-03T20:37:20Z
last_indexed	2025-07-03T20:37:20Z
_version_	1836659549775331328
fulltext	Е Н Е Р Г Е Т И Ч Н А М О З А Ї К А 6060 Гідроенергетика України, 3/2010, ISSN 1812�9277 НН ародився Є.О.Патон 20 лютого (5 бе� резня) 1870 року в Ніцці, Франція) в сім'ї російського консула відставного гвардії полковника Оскара Петровича Патона та його дружини Катерини Дмитрівни. 29 березня (10 квітня) 1870 р. Євге� на охрестили. Хрещеними батьками стали його імператорська високість великий князь В'ячеслав Костянти� нович та її імператорська високість княгиня Олександра Йосипівна. Євген Оскарович — виходець із відомого дворянського роду Па� тонів, сімейною традицією якого бу� ло служіння Батьківщині трудови� ми і ратними справами. Його дід — Петро Іванович Патон (1796—1871 рр.) — у віці 16 років був відрядже� ний до війська М.І. Кутузова. У бою під Полоцьком (1812 р.) виявив хоробрість, за що нагороджений орденом Святої Анни IV ступеня. Брав участь у знаменитому бою на переправі че� рез Березину, де полягла значна частина армії На� полеона. Відзначився в битві під Фер�Шампенау� зом та боях за Париж, за що одержав медаль "За взятие Парижа". Після закінчення вітчизняної війни багато років перебував на дійсній військовій службі, неодноразово потрапляючи в горнило бойових подій, зокрема під час російсько�турецької війни 1828—1829 рр., коли був нагороджений орденом Святого Володимира IV ступеня з бантом і підвищений у чин полков� ника. За довгу і бездоганну службу П.І. Патон був відзначений багатьма орденами і медалями. У йо� го послужному списку — участь у десяти успішних воєнних кампаніях. Завершив службу Петро Іванович генералом від інфантерії та сена� тором Російської імперії. Батько — Оскар Петрович Патон — народив� ся 2 листопада 1823 р. У 15�річному віці був зара� хований на військову службу в Головне (Мико� лаївське) інженерне училище. У 1843 р. закінчив курс наук у верхньому офіцерському класі й всту� пив на дійсну військову службу в інженерний корпус. Брав участь у Кримській війні. У 1854 р. в складі Петергофського загону обороняв бе� реги Балтійського моря під Красним Селом. Він кавалер орденів Святої Анни ІІ і ІІІ ступенів, Святого Станіслава ІІ ступеня, Святого Во� лодимира IV ступеня, нагороджений кавалерійським хрестом ордена По� чесного легіону. Після звільнення з війська одержав призначення на службу в Департамент наділів у чині надвірного радника. У 1865 р. був відряджений консулом у Ніццу, а потім — у Бреславль. За вислугу років рішенням Правлячого сенату 25 серпня 1875 р. він був підвищений у статські радники. У Ніцці Євген здобув домашню освіту, потім навчався в реальній гімназії в Штутгарті, а згодом — у Бреславлі. У 1888 р. продовжив навчання на інженерному відділенні Дрезденського політех� нічного інституту. У 1891—1892 рр. відбував вій� ськову повинність у Россії, у Києві, в чині молод� шого феєрверкера 4�ї батареї 23�ї артилерійської бригади. Перед поверненням до Німеччини ус� пішно склав у Новозибкові іспити на російський атестат зрілості. У 1894 р. Є.О. Патон закінчив Дрезденський політехнічний інститут і почав працювати асис� тентом на кафедрі мостів цього навчального за� кладу й інженером�проектантом на будівництві залізничного вокзалу. З липня 1895 р. він — інже� нер мостобудівного заводу фірми "Гуттехофф� нунгсхютте" в місті Штеркраді (Німеччина). До 140�річчя від дня народження академіка Євгена Оскаровича ПАТОНА. КОРІФЕЙ ЗВАРЮВАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У березні 2010 року наукова спільнота країни відзначила 140�річчя від дня народження видатного вченого в га� лузі електрозварювання і мостобудування Євгена Оскаровича Патона. Є.О. Патон � академік Академії наук України, визначний громадський діяч і талановитий організатор науки, професор, заслужений діяч науки і техніки України, Герой Соціалістичної Праці СРСР, учасник Великої Вітчизняної війни. Він створив наукову школу в галузі мостобудування та електрозварювання, яка здобула всесвітнє визнання; заснував і протягом 20 років очолював Інститут електрозварювання, якому в 1945 році було присвоєно його ім'я. 6161 Е Н Е Р Г Е Т И Ч Н А М О З А Ї К А Гідроенергетика України, 3/2010, ISSN 1812�9277 Прагнучи служити своїй Батьківщині, Євген Оскарович дуже хотів працювати в Росії, але без вітчизняного диплома знайти тут роботу не вда� валося. Він написав прохання на ім'я імператора Олександра ІІІ, і йому "милостиво" було дозволе� но завершити освіту в Петербурзі, в Інституті шляхів сполучення, протягом одного року та скласти всі додаткові іспити й захистити свої про� екти. Виконання цієї умови вимагало концент� рації всіх фізичних і духовних зусиль, і 30 травня 1896 р. Є.О. Патона затвердили у званні інженера шляхів сполучення із правом складання проектів та проведення різноманітних будівельних робіт, а також із правом на чин колезького секретаря за умови вступу на державну службу. Після закінчення інституту Євген Оскарович пішов на державну службу на Миколаївську залізницю інженером із розрахунку мостів. Потім служив начальником технічного відділу уп� равління Московсько�Ярославсько�Архан� гельської залізниці (1897—1899 рр.) з 1898 р. він викладач. А потім екстраординарний професор Імператорського московського інженерного училища. Тут він працював разом із видатними вченими — професорами Ф.Є. Максименком, Л.Д. Проскуряковим та ін., читав лекції з розра� хунку мостів і розпочав науково�дослідну діяльність. У 1901 році вчена рада Санкт�Петербурзько� го інституту шляхів сполучення присудила Євге� нові Оскаровичу науковий ступінь ад'юнкта. Йо� го опонентом був видатний механік — професор Л.Ф. Ніколаї. У вересні 1901 р. Євген Оскарович був призначений на посаду професора кафедри мостів. У 1902—1904 рр. він опублікував ряд робіт: "Ферми балкових мостів", "Залізні мости", "Опорні частини балкових мостів"; брав участь у проектуванні й будівництві мостів через річку Матиру, Зушу, Рось та інші. У 1904 р. Є.О. Пато� на запросили на роботу до Київського політех� нічного інституту (КПІ), де його обрано ординар� ним професором кафедри мостів (з 1904 до 1929 р. він її завідувач). У 1907 р. Є.О. Патон — декан інженерного факультету КПІ. У тому ж році він спроектував Мухранський міст через річку Куру в Тбілісі. Діяльність Євгена Оскаровича в КПІ в дореволюційній Росії була відзначена орденами Святої Анни ІІІ ступеня та Святого Володимира IV ступеня. У 1913—1915 рр. Є.О. Патон мешкав і ліку� вався за кордоном. Після повернення до Росії він зробив багато проектів мостів різних типів для потреб військового відомства, завідував секцією мостів військово�промислового комітету. У 1918—1929 рр. Євген Оскарович читав лекції у вищих навчальних закладах Києва, підго� тував ряд фундаментальних робіт із будівництва мостів; у КПІ виховав понад 180 молодих інже� нерів. До проектування мостів він залучав тала� новитих студентів і випускників КПІ, що захища� ли реальні проекти як дипломні роботи. Євген Оскарович створив Мостовипробну станцію на інженерному факультеті КПІ, організував і очо� лив Київську мостовипробну станцію Народного комісаріату шляхів сполучення, керував віднов� ленням зруйнованих мостів і випробуванням уже споруджених. Під його опікою розроблено проект відновлення Київського ланцюгового мосту через Дніпро, спорудженням якого Євген Оскарович керував особисто. У 1926 р. його призначають керівником науково�дослідної кафедри інженер� но�будівельних наук Укрголовнауки при КПІ та керівником секції мостів цієї кафедри. Варто згадати, що в перше десятиліття у сфері діяльності Академії наук України перева� жали соціогуманітарні дослідження, а процес ін� дустріалізації країни вимагав залучення до цієї установи вчених у галузі природничих і Є.О. Патон з синами. Володимир (ліворуч) та Борис (праворуч). 1949 рік Е Н Е Р Г Е Т И Ч Н А М О З А Ї К А 6262 Гідроенергетика України, 3/2010, ISSN 1812�9277 технічних наук, завдяки чому на початку 30�х рр.. виникли передумови для створення Інституту електрозварювання. У 1929 р. Євгена Оскаровича Патона обрано членом Всеукраїнської академії наук (ВУАН). Він очолив кафедру інженерних споруд і елект� розварювальну лабораторію. Кафедра була не� численною: її штат налічував лише 8 наукових співробітників та аспіратів. Але незабаром про справи цього маленького колективу стане відомо й за межами України. Уряд УРСР виділив кошти на будівництво Інституту електрозварювання (двісті тисяч карбованців). Із червня 1933 р. почалося зведення будівлі інституту. Як згадував Михайло Михайлович Си� доренко — "душа інститутського верстотобуду� вання". Євген Оскарович дуже поспішав із будів� ництвом. Лаборанти виконували поставлені за� вдання, робота велась у ще неоштукатурених стінах споруди. Для Євгена Оскаровича не було дріб'язків. Він усе перевіряв із надзвичайною точністю, заглиблюючись у справи будівництва не менше від виконроба. Зведення корпусу було завершене вже в 1933 р. Водночас тривали на� укові дослідження та прикладні випробування. У 1933 р. ВУАН була реорганізована — її ос� новною структурною одиницею визначено науко� во�дослідний інститут. Нова організаційна форма була введена 13 лютого 1934 р. До складу реор� ганізованої Академії включено Інститут елект� розварювання з Є.О. Патоном на чолі. Один із основних принципів, закладених Євгеном Оскаровичем під час створення Інститу� ту, — проведення цілеспрямованих фундамен� тальних досліджень і тісний зв'язок науки з ви� робництвом. Цей принцип і його наполегливе втілення в життя вирізняють діяльність колекти� ву наукової установи, визнаної світовим лідером зварювальних технологій, протягом усієї її 76� річної історії. У передвоєнні роки інститут провів низку досліджень із механіки зварних конструкцій, ме� талургії й технології зварювання та ін. Їхні ре� зультати заклали підґрунтя для створення раціональних зварних конструкцій. Найбільш важливим досягненням цих років було освоєння способу автоматичного зварювання під флюсом. Роботу очолив Євген Оскарович. У 1941 р. він був удостоєний Сталінської премії СРСР І ступе� ня. Величезне значення цієї розробки виявилося під час Великої Вітчизняної війни, коли інститут був евакуйований у Нижній Тагіл на Уралвагон� завод. Багато його співробітників пішло на фронт. Євген Оскарович згадує про цей період: "Сил у нас було мало, усього лише вісім старших і стільки ж молодших наукових співробітників і два інженери. Співробітники інституту працюва� ли в заводських цехах по десять — дванадцять го� дин на добу. Прцювали самовіддано, дуже дружно й згуртовано… Ми пишалися й зараз пишаємося тим, що радянські танкобудівники першими в світі навчилися зварювати броню під флюсом". Усі сили коллективу були зосереджені на створенні технології, матеріалів та устаткування для автоматичного зварювання під флюсом бро� ньових сталей та їх впровадженні у виробництві танків. Автоматизація процессу дала змогу збільшити в багато разів випуск танків та іншої військової техніки, підвищити якість зварних з'єднань. Завдяки надійній зварній броні було врятовано життя багатьох тисяч танкістів. Колек� тив інституту на чолі з Євгеном Оскаровичем здійснив трудовий подвиг. У воєнні роки наші заводи випустили близько 100 тис. танків, у тому числі 35 тис. середніх Т�34. До речі Т�34 було визнано найкращим середнім танком часів Другої світової війни. У своїх спогадах Євген Оскарович писав: "Усього себе без залишку я віддаю роботі, намага� 6363 Е Н Е Р Г Е Т И Ч Н А М О З А Ї К А Гідроенергетика України, 3/2010, ISSN 1812�9277 юся жити так, щоб завжди прямо й чесно дивити� ся в очі радянським людям". На згадку про пато� новців, що працювали в Нижньому Тагілі в роки війни, в інституті встановлено меморіальну до� шку. Щорічно в День перемоги тут проходить уро� чиста церемонія вшанування пам'яті цих героїв. За самовіддану працю на зміцнення обороноз� датності країни Євген Оскарович у січні 1943 р. був нагороджений орденом Леніна, а в березні того ж року удостоєний звання Героя Соціалістичної Пра� ці із врученням ордена Леніна й золотої медалі "Серп і молот". Він був відзначений також бойови� ми орденами Вітчизняної війни І ступеня й Черво� ної Зірки, а в мирні роки — двома орденами Трудо� вого Червоного Прапора. Багато співробітників інституту теж удостоєні орденів і медалей. Після війни Є.О. Патон організував широке впровадження нових зварювальних технологій для потреб відбудови народного господарства країни. Промисловість вимагала нових розробок у цій галузі. Є.О. Патон ініціював дослідження металургійних процесів зварювання під флюсом. За короткий проміжок часу було створено основи теорії металургії зварювання й наплавлення під флюсом, розроблено гаму флюсів різного призна� чення, організовано потужне виробництво плав� лених флюсів. У роки війни повністю припинилося виготов� лення труб великого діаметра для газо� і нафто гонів. Заводські цехи були зруйновані. Але відра� зу ж після війни це виробництво вдалося швидко відновити завдяки запропонованому Є.О. Пато� ном способу автоматичного зварювання під флю� сом. Під його керівництвом було розроблено тех� нологію зварювання труб на підвищених швидко� стях, зварювальні флюси й високопродуктивне устаткування. На основі цих розробок на Хар� цизькому трубному заводі вперше в країні почали виготовляти високоякісні труби великого діамет� ра. Ця робота фактично започаткувала їх сучасне масове виробництво на Харцизькому, Челябінсь� кому, Волзькому, Виксунському та інших заво� дах. За завданням Є.О. Патона було освоєно спосіб автоматичного зварювання під флюсом швів, розташованих у різних просторових поло� женнях. Його вперше застосовано під час монта� жу секцій Київського мосту через Дніпро, назва� ного ім'ям Є.О. Патона — головного ідеолога зварного мостобудування, технічного керівника проектування й зведення цієї унікальної споруди, а також під час спорудження магістральних тру� бопроводів, металургійних агрегатів, хімічних апаратів, корпусів суден. Принципи, підходи й конструктивно�технологічні рішення, які були відпрацьовані під час спорудження мосту ім. Є.О. Патона, відкрили дорогу широкому застосуванню зварювання в мостобудуванні. Цей міст визнаний Американським зварювальним товариством як визначна зварна конструкція XX століття. В інституті традиційно проводять досліджен� ня з метою створення економічних, надійних і довговічних зварних конструкцій. Розроблено нові типи зварних будівельних конструкцій, секцій автодорожніх і залізничних мостів, важко навантажені конструкції машин і споруд гірничо� металургійного комплексу. Разом із науково�дослідним і проектним інститутом "Укрпроектстальконструкція" створе� но проекти та розроблено нові технології Міст Патона, м. Київ Е Н Е Р Г Е Т И Ч Н А М О З А Ї К А 6464 Гідроенергетика України, 3/2010, ISSN 1812�9277 будівництва, які успішно реалізовані під час зве� дення унікальних телевізійних веж у Києві, Санкт�Петербурзі, Єревані, Тбілісі, Вітебську, Харкові. У повоєнні роки Євген Оскарович продовжу� вав наукову і науково�організаційну роботу, зна� ходячи час і для громадської діяльності. Він був обраний депутатом Верховної Ради СРСР, віце� президентом (1945—1951 рр.) і членом Президії (1951—1953 рр.) АН УРСР, головою Президії всеукраїнського науково�технічного товариства. Йому присвоєно звання заслуженого діяча науки й техніки УРСР. Є.О. Патон доклав чимало зу� силь для відновлення інститутів АН УРСР, а та� кож для створення нових наукових установ. Ідею комплексного розв'язання наукових за� вдань Євген Оскарович висловив одним із пер� ших і неухильно реалізував її на практиці. Уже в ті далекі роки він виступав як учений�новатор, незважаючи на те що був інтелігентом старої шко� ли, сформованої зовсім іншим суспільством. Є.О. Патон — легендарна особистість. Він вірою і правдою служив своїй Батьківщині. Був суворою, вимогливою, чесною, дуже порядною, принциповою, справедливою, надзвичайно точ� ною, працьовитою і доброю людиною. У 1953 році після смерті Євгена Оскаровича інститут очолив Борис Євгенович Патон, який успішно керує ним уже протягом п'ятдесяти семи років. Сьогодні в ІЕЗ ім. Є.О. Патона працює понад півтори тисячі співробітників. Наукові відділи інституту, ДКТБ, інженерні центри, експеримен� тальні виробництва та дослідні заводи протягом усієї історії цієї визначної установи були і зали� шаються невід'ємними ланками системи ор� ганізації досліджень і впровадження їхніх резуль� татів у виробництво. Реалізація цієї системи дала можливість створити унікальні конструкції, ус� таткування, матеріали, технології, практичне за� стосування яких надзвичайно вплинуло на розви� ток багатьох галузей промисловості — машино�, судно� та авіабудування, ракетно�космічній і гірничопромисловий комплекси, енергетику, ме� талургію й хімічне виробництво, на створення си� стем трубопровідного транспорту, а також роз� роблення нових інструментів і технологій для ме� дицини. Багаторічна й цілеспрямована діяльність усь� ого колективу науково�технічного комплексу інституту на чолі з Борисом Євгеновичем Пато� ном здобула цій установі світове визнання. Багато патонівців віддали інституту деся� тиліття свого життя. Для більшості з цих ІЕЗ — єдина організація, де вони працювали. За ці роки тут сформувалися десятки і сотні талановитих учених. Серед патонівців багато членів Національної академії наук, лауреатів Ленінської й Державної премій. Їхні імена відомі не тільки в нашій країні, але й далеко за її межами. Науково�технічний прогрес розвивається стрімкими темпами в усьому світі. Зварювальні процеси й споріднені технології дедалі ширше за� стосовують у багатьох галузях техніки, у космосі, під водою, у медицині. Життя ставить перед нами нові складні завдання. Ми можемо й мусимо їх розв'язувати. Отож бережімо славні традиції й пам'ять про видатного вченого та інженера Євгена Оскарови� ча Патона. Дж. інф.: Походня І.К. ”Коріфей зварювальних технологій”/Вісн. НАН України. — 2010. — № 4. — С. 3—9; http://ru.wikipedia.org/wiki/; http://www.nbuv.gov.ua/peo� ple/patony.html �

До 140-річчя від дня народження академіка Євгена Оскаровича Патона. Коріфей зварювальних технологій

Institution

Ähnliche Einträge