Наукові основи діагностики антропогенного пошкодження лісових екосистем

Наведено результати досліджень впливу антропогенних чинників різних типів (забруднення, рекреаційне навантаження, лісові пожежі) на лісові екосистеми. Визначено основні показники антропогенної трансформації компонентів лісових екосистем. Методичні підходи можуть бути використані при діагностиці пошк...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2011
Автор:	Ворон, В.П.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України 2011
Назва видання:	Науково-виробниче видання “Лісовий журнал”
Теми:	Охорона і захист лісів
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38839
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Наукові основи діагностики антропогенного пошкодження лісових екосистем / В.П. Ворон // Науково-виробниче видання “Лісовий журнал”. — 2011. — №. 1. — С. 24-28. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-38839
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-388392012-11-25T18:21:56Z Наукові основи діагностики антропогенного пошкодження лісових екосистем Ворон, В.П. Охорона і захист лісів Наведено результати досліджень впливу антропогенних чинників різних типів (забруднення, рекреаційне навантаження, лісові пожежі) на лісові екосистеми. Визначено основні показники антропогенної трансформації компонентів лісових екосистем. Методичні підходи можуть бути використані при діагностиці пошкодження лісових екосистем. Представлены результаты исследований влияния антропогенных факторов разных типов (загрязнение, рекреационная нагрузка, лесные пожары) на лесные экосистемы. Определены основные показатели антропогенной трансформации компонентов лесных экосистем. Методические подходы могут быть использованы при диагностике повреждения лесных экосистем. Results of research of influence of different anthropogenic factors (contamination, recreational load, forest fires) on forest ecosystems are presented. The main indices of anthropogenic transformation of components of forest ecosystems are determined. Methodical approaches can be used for diagnostics of damage of forest ecosystems. 2011 Article Наукові основи діагностики антропогенного пошкодження лісових екосистем / В.П. Ворон // Науково-виробниче видання “Лісовий журнал”. — 2011. — №. 1. — С. 24-28. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. XXXX-0104 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38839 630425;630182; 630*43 uk Науково-виробниче видання “Лісовий журнал” Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Охорона і захист лісів Охорона і захист лісів
spellingShingle	Охорона і захист лісів Охорона і захист лісів Ворон, В.П. Наукові основи діагностики антропогенного пошкодження лісових екосистем Науково-виробниче видання “Лісовий журнал”
description	Наведено результати досліджень впливу антропогенних чинників різних типів (забруднення, рекреаційне навантаження, лісові пожежі) на лісові екосистеми. Визначено основні показники антропогенної трансформації компонентів лісових екосистем. Методичні підходи можуть бути використані при діагностиці пошкодження лісових екосистем.
format	Article
author	Ворон, В.П.
author_facet	Ворон, В.П.
author_sort	Ворон, В.П.
title	Наукові основи діагностики антропогенного пошкодження лісових екосистем
title_short	Наукові основи діагностики антропогенного пошкодження лісових екосистем
title_full	Наукові основи діагностики антропогенного пошкодження лісових екосистем
title_fullStr	Наукові основи діагностики антропогенного пошкодження лісових екосистем
title_full_unstemmed	Наукові основи діагностики антропогенного пошкодження лісових екосистем
title_sort	наукові основи діагностики антропогенного пошкодження лісових екосистем
publisher	Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Охорона і захист лісів
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38839
citation_txt	Наукові основи діагностики антропогенного пошкодження лісових екосистем / В.П. Ворон // Науково-виробниче видання “Лісовий журнал”. — 2011. — №. 1. — С. 24-28. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
series	Науково-виробниче видання “Лісовий журнал”
work_keys_str_mv	AT voronvp naukovíosnovidíagnostikiantropogennogopoškodžennâlísovihekosistem
first_indexed	2025-07-03T20:44:24Z
last_indexed	2025-07-03T20:44:24Z
_version_	1836659995161133056
fulltext	24 ЛІСОВИЙ ЖУРНАЛ, 1/2011 ОХОРОНА І ЗАХИСТ ЛІСІВ В. П. ВОРОН, канд. с.-г. наук Український НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького Наведено результати досліджень впливу антропогенних чинників різних типів (забруд- нення, рекреаційне навантаження, лісові по- жежі) на лісові екосистеми. Визначено основні показники антропогенної трансформації ком- понентів лісових екосистем. Методичні підхо- ди можуть бути використані при діагностиці по- шкодження лісових екосистем. Ключові слова: аеротехногенне забруднен- ня, рекреаційне навантаження, лісові пожежі, лісові екосистеми, підстилка, ґрунт, біокругообіг. Стан навколишнього середовища значною мі- рою залежить від впливу антропогенних чинників. Антропогенне перетворення ландшафтів досягло 80–85% поверхні суші, а процес глобального зне- лісення й деградації лісів розглядається як один із важливих чинників зростання вмісту СO 2 в атмо- сфері [8]. У результаті негативних змін урбосфери й техносфери та зниження фотосинтетичної про- дуктивності екосистем Україна недоотримує що- року 280 млн т кисню і 150 млн т вуглекислого газу, що відповідає втраті 80 млн т сухої речовини біоге- оценозів [9]. Поширеність і концентрація антропо- генного впливу та порушення, що виникають уна- слідок цього в навколишньому середовищі на об- меженій території, переважно суттєво перевищу- ють природний рівень і тому лісові екосистеми не встигають своєчасно до них пристосуватися. За- УДК 630425;630182; 630*43 НАУКОВІ ОСНОВИ ДІАГНОСТИКИ АНТРОПОГЕННОГО ПОШКОДЖЕННЯ ЛІСОВИХ ЕКОСИСТЕМ Рис. 1 – Схема трансформації лісових екосистем під дією аеротехногенного забруднення 25ЛІСОВИЙ ЖУРНАЛ, 1/2011 гальними проблемами у вивченні всіх типів антро- погенного впливу на лісові екосистеми є вдоско- налення діагностики трансформації екосистем, оцінювання збитків, розробка екологічного нор- мування антропогенних навантажень і визначен- ня на ближню та дальню перспективу стратегії пе- реорієнтації лісокористування з ресурсного до бі- осферного типу [8]. У комплексі негативних антропогенних чинни- ків особливе місце за масштабами й небезпекою впливу посідає аеротехногенне забруднення [12]. Техногенне надходження багатьох фітотоксикантів в атмосферу може в десятки разів перевищувати природне при вивітрюванні гірських порід і вулка- нізмі. У другій половині XX ст. внаслідок забруднен- ня суттєво погіршився стан лісів на площі, яка лише в Європі сягала мільйонів гектарів. УкрНДІЛГА з кінця 80-х років XX ст. розпочала вивчення особливостей антропотехногенної транс- формації лісів і розробку лісогосподарських захо- дів щодо підвищення їх стійкості і запобігання збит- кам для лісового господарства [11]. Сформовано систему індикаторів пошкодження лісів аеротехно- генним забрудненням [10]. Установлено, що вна- слідок дії токсикантів відбуваються суттєві зміни компонентів лісових екосистем (рис. 1). Одним із найбільш інформативних і простих способів оцінювання потоку забруднювачів у лісо- ву екосистему є хімічний склад снігового покри- ву. Встановлено, що у період забруднення макси- мального рівня поблизу цементних виробництв щорічно осідало до 16 т/га пилу, Зміївської ТЕС-3– 5 т/га, у техногенній зоні Лисичансько-Рубежансько- Сєверодонецької промагломерацїї (ЛРСПА) – до 150 кг/га сульфатiв. Загальною ознакою змін хімізму як аеротопу (по- вітря, опади), так і трофотопу (підстилка і ґрунт) є порушення балансу іонів [7, 10, 11, 14]. Для всіх до- сліджуваних типів забруднення характерним є під- лужування снігового покриву, зростання рівня за- бруднення зі збільшенням періоду лежання снігу та наближенням до джерел викидів. Особливо вели- ке воно в зонах цементних виробництв, де рН снігу може досягати 9,0–11 одиниць [7]. Маркерами цьо- го типу забруднення є вміст пилу та лужних катіонів, карбонатів і гідрокарбонатів. Підлужування опадів у техногенних зонах РВАТ «Азот», Черкаської прома- гломерації (ЧПА) та ЛРСПА було викликано викида- ми аміаку, а в районі Зміївської ТЕС – лужними і важ- кими металами (Cd, Ni, Cu, Zn) [10]. Надходження аеротехногенних забруднювачів у лісові екосистеми призводить до значних змін у ґрунті [4, 11, 14]. Їх характер і ступінь залежать як від кількісно-якісних характеристик забруднен- ня, тривалості надходження потоку полютантів, так і від фізико-хімічних властивостей самих ґрун- тів. Але спільними є насамперед зміни у ґрунтово- поглинальному комплексі, гальмування мікробіоло- гічних процесів, унаслідок яких порушується режим живлення деревної рослинності. Виявлено негативні зміни біокругообігу в ланці опад-підстилка в екосистемах техногенних зон [6]. Потужним біогеохімічним бар’єром на шляху мігра- ції забруднювачів є лісова підстилка. Саме в ній ре- єструється максимальний рівень забруднювачів. Поряд зі зменшенням надходження опаду зроста- ють запаси і період деструкції підстилки. В усіх ша- рах підстилки накопичення мортмаси домінує над процесами розкладання. При аеротехногенному забрудненні важкими металами виявляються зони з високим їх вмістом у ґрунті, підстилці, грибах, яго- дах, лікарських рослинах, що створює загрозу для здоров’я людини [4]. У результаті вказаних негативних аеротехно- генних змін довкілля відбувається трансформація деревостанів, основними ознаками якої є: – наслідки гострого пошкодження є більшою мі- рою катастрофічними, ніж хронічними; – відбуваються передчасна дефоліація, змен- шення приросту і продуктивності деревостанів, по- гіршення стану та всихання дерев; – найбільшого пошкодження зазнають дерево- стани, розташовані в напрямку переважаючих ві- трів, особливо на узліссях; – пошкодження насаджень зростає з наближен- ням до джерел викидів; – сильніше пошкоджуються насадження на по- чатку вегетаційного періоду; – ступінь пошкодження залежить від походжен- ня особин, їх віку, положення у деревостані; – чутливість дерев, як правило, зростає зі збіль- шенням віку або генерації вегетативного похо- дження; – найбільшою мірою пошкоджуються дерева панівних класів Крафта, що формують верхню час- тину намету. З посиленням урбанізації зростає інтенсивність рекреаційного користування лісом, а рекреацій- не навантаження при перевищенні ним допустимо- го рівня стає негативним лімітуючим чинником, дія якого може призвести до деградації і навіть усихан- ня лісів [1, 3]. Рівень трансформації лісів визначається рекре- агенними змінами основних компонентів лісових екосистем. Домінуючим чинником трансформації лісових екосистем є зміни фізико-механічних властивостей ґрунтів, тому базовими критеріями визначення ста- дії рекреаційної дигресії (СРД) є показники стану їх поверхні (насамперед частка витоптаної площі). Інтенсивність рекреагенних змін деревоста- нів, що викликані ущільненням ґрунтів, найчіткіше характеризуються негативними змінами фізико- механічних властивостей і водного режиму ґрун- тів, насамперед значеннями об’ємної маси, по- ристості і твердості верхнього шару ґрунту. Так, у сосняках зеленої зони м. Рівне при збільшенні об’ємної маси верхнього шару ґрунту на 0,1 г/см3 індекс стану сосняків збільшується на 0,53 одини- ці [11]. 26 ЛІСОВИЙ ЖУРНАЛ, 1/2011 У сосняках зеленої зони м. Харкова при рекре- агенному ущільненні ґрунтів збільшується величи- на об’ємної маси ґрунту і зменшується вміст воло- ги у ньому. Утворюються умови, за яких гальмуєть- ся ріст активних коренів, листя та пагонів дерев, що призводить до погіршення стану соснових дерево- станів. Ці негативні зміни є особливо відчутними у посушливі роки [3]. Лісова підстилка сосняків за таких умов набу- ває специфічної, рекреагенно порушеної структу- ри, що виявляється у зниженні її запасів, потужнос- ті, вологості, швидкості мінералізації тощо. Визна- чено чітку залежність між СРД та цими показниками підстилки [2]. Естетичний вигляд дубово-соснових насаджень суттєво погіршується внаслідок спричинення ре- креантами механічних пошкоджень. Збільшення ступеня деградації супроводжується збільшенням середньої площі механічних пошкоджень стовбурів. Негативні рекреагенні зміни продуктивності на- саджень також можуть бути відчутними. Так, у зеле- ній зоні м. Рівне радіальний приріст деревини у со- сняках зменшився при ІІ стадії рекреаційної дигре- сії на 20%, ІІІ і ІV СРД – на 42 та 40% відповідно [11]. Зменшення запасу відбувається не лише внаслідок зниження приросту, а й у результаті зниження по- вноти й густоти деревостанів [3, 11]. Дія негативних антропогенних чинників має си- нергізм з екстремальними кліматичними та гідро- логічними умовами, внаслідок чого стан дерево- станів погіршується. Так, хоча загалом природні умови району зеленої зони м. Рівне є сприятливи- ми для росту рослинності, суттєве погіршення ста- ну деревостанів спостерігалося після посушливих 1983, 1987 та 1990 років. Подібну ситуацію виявле- но в лісах зеленої зони м. Харкова. Діагностичним показником фітоценотичних змін лісових екосистем є зменшення кількості та проек- тивного покриття антропофобних, розростання ан- тропотолерантних і поява антропофільних видів. Диференційовано оцінити реакцію рослин нижніх ярусів лісу на різні форми антропогенного впливу та визначити напрями змін рослинно сті дають змо- гу шкали антропотолерантності видів трав’янистої та чагарничкової рослинності [1]. Отримані результати досліджень щодо впли- ву рекреаційних навантажень на лісові екосистеми дали змогу визначити низку показників, за якими складено діагностичну таблицю для виділення СРД (табл. 1) [11]. Особливо небезпечним антропогенним чинни- ком, дія якого призводить до найкатастрофічніших наслідків для лісів України, є лісові пожежі. Найбіль- ша кількість пожеж спостерігається переважно в лі- сах навколо міст і селищ. У таких лісах цьому спри- яють: велика інтенсивність відвідувань населенням; близькість населених пунктів, рекреаційних уста- нов, доріг. Найбільшу кількість пожеж у лісах зеленої зони м. Харкова зареєстровано у травні [5]. Подібна си- туація спостерігається і в лісах зеленої зони ЛРСПА. Найбільша пожежна небезпека існує у квітні-вересні, максимальна кількість пожеж виникає у липні та червні. Частота виникнення й негативні наслідки по- жеж різко зростають у роки й місяці з посушливими умовами [4]. Визначено чіткий зв’язок між частотою виникнення пожеж і ймовірністю перебування лю- дини у лісі – найбільша загроза виникнення пожеж- виникає з 12 до 16 години у вихідні та передвихідні дні. Пожежі в лісах зелених зон відбуваються пере- важно у кварталах, що прилягають до доріг чи межу- ють із населеними пунктами [5]. Схематично наслідки змін лісових екосистем, пошкоджених низовими пожежами, наведено на рис. 2. Вони залежать від строків пожеж (весняна, літ- ня, осіння), маси й вологості підстилки, потужності і тривалості пожежі, віку насадження, глибини зна- ходження поглинаючого коріння тощо [5, 13]. Голо- вними критеріями і показниками ступеня пошко- дження насаджень низовими пожежами є середня висота нагару (особливо небезпечне обпалювання нижньої частини зони тонкої кори), виділення живи- ці на стовбурах, ґрунтовими – глибина прогорання Таблиця 1 Основні характеристики рекреаційних змін дубово-соснових насаджень зони м. Рівне (С 2 гС, дерново-опідзолені ґрунти) Показники Стадії рекреаційної дигресії І ІІ ІІІ ІV V Частка витоптаної площі,% 0 – 5 6 – 20 21 – 50 51 – 80 < 80 Твердість ґрунту, кг/см2 > 11,0 11,1 – 12,5 12,6 – 14,0 14,1 – 15,5 < 15,5 Індекс санітарного стану (Іс) 1,01 – 1,5 1,51 – 2,50 2,51 – 3,0 < 3,0 Частка дерев з механічними пошкодженнями,% > 2 3 – 10 11 – 30 31 – 60 < 61 Частка запасу від контролю,% 100 83 – 95 < 83 Приріст деревостану за запасом, м3/га на рік > 6,3 5,9 –6,3 4,8 – 5,8 < 4,8 Середня повнота > 0,75 0,68 – 0,74 0,58 – 0,67 < 0,58 Зменшення,% радіального приросту 0 20 21 – 40 < 40 депонування СО 2 – > 8 9 – 18 19 – 30 < 30 продукування О 2 – > 5 5 – 7,5 7,6 – 25 < 25 27ЛІСОВИЙ ЖУРНАЛ, 1/2011 мохового покриву та органічних горизонтів ґрунту і ступінь пошкодження кореневих систем [5, 13]. У пошкоджених низовими пожежами соснових деревостанах визначено залежність стану дерев від висоти підняття вогню по стовбурах дерев. У та- ких сосняках радіальний приріст деревини у пер- ший рік після пожежі зменшився на 25,3%. У сосняках, що ростуть на похованих ґрунтах і які схильні до розвитку осередків кореневої губ- ки, під впливом комплексу несприятливих чинників (забруднення атмосфери, лісові пожежі, посушли- ві умови і рекреаційне навантаження) провокується розвиток епіфітопії цього патогена. Негативні зміни стану пошкоджених пожежами сосняків призводять до суттєвих втрат товарнос- ті деревини – зменшується вихід ділової дереви- ни. Так, якщо у 60–80-річних сосняках зеленої зони м. Харкова частка ділової деревини коливається від 67 до 78%, то вже через декілька місяців після пожежі в результаті погіршення стану дерев вона зменшується до 40–55%, через 1–2 роки – 30–41%, а через 3–4 роки – до 13–17%. Кількість і частка ді- лової деревини в сосняках, пошкоджених лісовими пожежами, мають тісний зворотний достовірний кореляційний зв’язок з індексом санітарного ста- ну деревостану, середній зворотний – з тривалістю післяпожежного періоду та слабкий кореляційний зв’язок з висотою підняття нагару по стовбуру де- рев. Виявлені тенденції необхідно враховувати при призначенні лісогосподарських заходів. ВИСНОВОК У результаті негативного антропогенного впли- ву відбувається трансформація лісів, що виража- ється не лише у погіршенні стану і продуктивності деревостанів, а й у зміні інших компонентів лісових екосистем. Рівень і характер трансформації лісових екосистем визначаються особливостями механіз- мів дії антропогенних чинників. Проведені комплек- сні дослідження дали змогу визначити основні по- казники антропогенної трансформації лісових еко- систем. Вказані закономірності необхідно врахо- вувати при проведенні лісогосподарських заходів щодо підвищення стійкості деревостанів. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Бондарук М. А. Оцінка антропотолерантності трав’яно-мохового ярусу соснових лісів зеленої зони Хар- кова / М. А. Бондарук, О. Г. Целіщев // Лісівництво і агро- лісомеліорація. – Х. : С.А.М., 2003. – Вип. 104.– С. 39 – 49. 2. Ворон В. П. Опад і підстилка сосняків середньої течії Сіверського Донця як показник антропогенних змін біокругообігу / В. П. Ворон, В. О. Лещенко, О. І. Романен- ко, Є. Є. Мельник // Лісівництво і агролісомеліорація. – Х.: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип . 116.– С. 231 – 237. 3. Ворон В. П. Рекреаційні зміни сосняків зеленої зони м. Зміїв / В. П. Ворон, В. О. Лещенко, О. І. Романен- ко, Є. Є. Мельник // Вісник ХНАУ. – 2009. – № 2. – С. 157 – 162. 4. Ворон В. П. Розвиток соснових деревостанів в умовах зниження аеротехногенного забруднення Зміїв- Рис. 2 – Схема трансформації лісових екосистем внаслідок низових пожеж 28 ЛІСОВИЙ ЖУРНАЛ, 1/2011 ської ТЕС / В. П. Ворон, І. М. Коваль, О. В. Леман, О. І. Воронцова, С. В. Зібцев // Науковий вісник НАУ. Лісівни- цтво. Декоративне садівництво. – 2006. – № 103. – С. 24 – 33. 5. Ворон В. П. Тенденції виникнення пожеж у лісах двох державних підприємств зеленої зони м. Харкова / В. П. Ворон, В. О. Лещенко, Є. Є. Мельник // Науковий ві- сник НЛТУ України. – 2009. – Вип. 19.3. – С. 22 – 28. 6. Ворон В. П. Трансформація опаду та підстилки як показник техногенних змін біокругообігу в сосняках Укра- їнського Полісся / В. П. Ворон // Науковий вісник УДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. – 2004. – Вип. 14.6. – С. 40 – 49. 7. Ворон В. П. Хімічний склад снігового покриву як показник аеротехногенного забруднення лісових еко- систем / В. П. Ворон // Науковий вісник УДЛТУ: Зб. наук.- техн. праць. – 2004. – Вип. 14.5. – С. 151 – 154. 8. Голубець М. А. Вступ до геосоціосистемології / М. А. Голубець. – Львів: Поллі, 2005. – 199 с. 9. Дегодюк Е. Г. Порушення і відновлення біосфер- них функцій педосфери як інтегральні показники антро- погенезу / Е. Г. Дегодюк, С. Е. Дегодюк, С. З. Гуральчук // Агрохімія і ґрунтознавство. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. Спеціальний випуск до VII з’їзду УТГА. Ґрунти – основа добробуту держави, турбота кожного. Книга 3. – Харків, 2006. – С. 214 – 216. 10. Діагностика та зонування пошкодження лісів України аеротехногенним забрудненням (Методичні ре- комендації). – Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – 53 с. 11. Ліси зеленої зони м. Рівне та їх еколого-захисні функції / [Ворон В. П., Івашинюта С. В., Коваль І. М., Бон- дарук М. А.] – Харків : Нове слово, 2008. – 224 с. 12. Мартынюк А. А. Сосновые экосистемы в услови- ях аэротехногенного загрязнения / А. А. Мартынюк. – М.: ВНИИЛМ, 2006. – 216 с. 13. Усеня В. В. Лесные пожары, последствия и борь- ба с ними / В. В. Усеня. – Гомель: ИЛ НАН Беларуси, 2002. – 236 с. 14. Voron V. P. Aeral-technogenic soil transformation in the forest ecosystems of the Ukraine / V. P. Voron. // Collection of papers by Ukrainian members European Society for soil conservation. – 1997. – №3. – P. 45 – 54. SCIENTIFIC BASE OF DIAGNOSTICS OF ANTHROPOGENIC DAMAGE OF FOREST ECOSYSTEMS V. P. VORON, PhD Ukrainian Research Institute of Forestry and For- est Melioration named after G. M. Vysotsky Results of research of influence of different an- thropogenic factors (contamination, recreational load, forest fires) on forest ecosystems are presented. The main indices of anthropogenic transformation of com- ponents of forest ecosystems are determined. Me- thodical approaches can be used for diagnostics of damage of forest ecosystems. Keywords: aerotechnogenic pollution, recre- ational load, forest fires, forest ecosystem, forest lit- ter, soil, biorotation. НАУЧНЫЕ ОСНОВЫ ДИАГНОСТИКИ АНТРОПОГЕННОГО ПОВРЕЖДЕНИЯ ЛЕСНЫХ ЭКОСИСТЕМ ВОРОН В. П., канд. с.-х. наук Украинский НИИ лесного хозяйства и агроле- сомелиорации имени Г. Н. Высоцкого Представлены результаты исследований влия- ния антропогенных факторов разных типов (загряз- нение, рекреационная нагрузка, лесные пожары) на лесные экосистемы. Определены основные по- казатели антропогенной трансформации компо- нентов лесных экосистем. Методические подходы могут быть использованы при диагностике повреж- дения лесных экосистем. Ключевые слова: аэротехногенное загряз- нение, рекреационная нагрузка, лесные пожары, лесные экосистемы, подстилка, почва, биокруго- ворот. В. Л. МЄШКОВА, доктор с.-г. наук Український НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького Досліджено динаміку середнього зваженого індексу санітарного стану дерев дуба I – IV кате- горій (IcI – IV) на ділянках, де проведено вибір- кові санітарні рубки, на межах зі зрубами суціль- них рубок і на відстані від них у 70–80-річних де- ревостанах у свіжій кленово-липовій діброві. Ключові слова: дубові деревостани; лісогос- подарські заходи; санітарний стан дерев; індекс санітарного стану. Результати наших досліджень свідчать, що на ді- лянках, де раптово змінюється мікроклімат унаслі- док пошкодження листя комахами-листогризами, стихійних лих або здійснення господарських захо- дів, зменшується стійкість дерев до атак стовбу- рових шкідників [3–5]. Одним із кількісних критері- їв стійкості дерев до заселення стовбуровими шкід- никами є показники їх санітарного стану, які визна- чають не лише з метою оцінювання наслідків дії різ- них чинників, а й для прийняття рішень стосовно подальшого призначення лісогосподарських і лісо- захисних заходів. Згідно із «Санітарними правилами...» [6] дере- ва за зовнішнім виглядом розподіляють на шість УДК 630.244; 630.453 ДИНАМІКА САНІТАРНОГО СТАНУ ДУБОВИХ ДЕРЕВОСТАНІВ У ЛІВОБЕРЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ ПІСЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЛІСОГОСПОДАРСЬКИХ ЗАХОДІВ

Наукові основи діагностики антропогенного пошкодження лісових екосистем

Репозитарії

Схожі ресурси