Стан та проблеми розвитку лісової сертифікації в Україні

Проаналізовано існуючі в Україні механізми досягнення сталого ведення лісового господарства, зокрема, лісову сертифікацію – фактори, що сприяють її розвитку, та проблеми, що виникають при її практичному втіленні. Пропонуються заходи зі сприяння подальшому розвитку лісової сертифікації в Україні....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2011
Автори:	Бондарук, Г.В., Букша, І.Ф.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України 2011
Назва видання:	Науково-виробниче видання “Лісовий журнал”
Теми:	Економіка, організація та управління
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38843
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Стан та проблеми розвитку лісової сертифікації в Україні / Г.В. Бондарук, І.Ф. Букша // Науково-виробниче видання “Лісовий журнал”. — 2011. — №. 1. — С. 39-41. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-38843
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-388432012-11-25T18:27:57Z Стан та проблеми розвитку лісової сертифікації в Україні Бондарук, Г.В. Букша, І.Ф. Економіка, організація та управління Проаналізовано існуючі в Україні механізми досягнення сталого ведення лісового господарства, зокрема, лісову сертифікацію – фактори, що сприяють її розвитку, та проблеми, що виникають при її практичному втіленні. Пропонуються заходи зі сприяння подальшому розвитку лісової сертифікації в Україні. Проанализированы существующие в Украине механизмы достижения устойчивого ведения лесного хозяйства, в частности, лесная сертификация – факторы, содействующие её развитию, и трудности, возникающие при её практической реализации. Предлагаются мероприятия по содействию дальнейшего развития лесной сертификации в Украине. Existing in Ukraine mechanisms to reach the sustainable forest management, in particular forest certification – incentive factors and difficulties for its practical implementation – are analyzed. Promoting measures for forest certification development in Ukraine are proposed. 2011 Article Стан та проблеми розвитку лісової сертифікації в Україні / Г.В. Бондарук, І.Ф. Букша // Науково-виробниче видання “Лісовий журнал”. — 2011. — №. 1. — С. 39-41. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. XXXX-0104 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38843 630*22 uk Науково-виробниче видання “Лісовий журнал” Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Економіка, організація та управління Економіка, організація та управління
spellingShingle	Економіка, організація та управління Економіка, організація та управління Бондарук, Г.В. Букша, І.Ф. Стан та проблеми розвитку лісової сертифікації в Україні Науково-виробниче видання “Лісовий журнал”
description	Проаналізовано існуючі в Україні механізми досягнення сталого ведення лісового господарства, зокрема, лісову сертифікацію – фактори, що сприяють її розвитку, та проблеми, що виникають при її практичному втіленні. Пропонуються заходи зі сприяння подальшому розвитку лісової сертифікації в Україні.
format	Article
author	Бондарук, Г.В. Букша, І.Ф.
author_facet	Бондарук, Г.В. Букша, І.Ф.
author_sort	Бондарук, Г.В.
title	Стан та проблеми розвитку лісової сертифікації в Україні
title_short	Стан та проблеми розвитку лісової сертифікації в Україні
title_full	Стан та проблеми розвитку лісової сертифікації в Україні
title_fullStr	Стан та проблеми розвитку лісової сертифікації в Україні
title_full_unstemmed	Стан та проблеми розвитку лісової сертифікації в Україні
title_sort	стан та проблеми розвитку лісової сертифікації в україні
publisher	Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Економіка, організація та управління
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38843
citation_txt	Стан та проблеми розвитку лісової сертифікації в Україні / Г.В. Бондарук, І.Ф. Букша // Науково-виробниче видання “Лісовий журнал”. — 2011. — №. 1. — С. 39-41. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
series	Науково-виробниче видання “Лісовий журнал”
work_keys_str_mv	AT bondarukgv stantaproblemirozvitkulísovoísertifíkacíívukraíní AT bukšaíf stantaproblemirozvitkulísovoísertifíkacíívukraíní
first_indexed	2025-07-03T20:44:39Z
last_indexed	2025-07-03T20:44:39Z
_version_	1836660010259578880
fulltext	39ЛІСОВИЙ ЖУРНАЛ, 1/2011 Г. В. БОНДАРУК, канд. біол. наук І. Ф. БУКША, канд. с.-г. наук Український НДІ лісового господарства та агролісомеліорації Проаналізовано існуючі в Україні механіз- ми досягнення сталого ведення лісового госпо- дарства, зокрема, лісову сертифікацію – фак- тори, що сприяють її розвитку, та проблеми, що виникають при її практичному втіленні. Пропо- нуються заходи зі сприяння подальшому розви- тку лісової сертифікації в Україні. Ключові слова: стале ведення лісового госпо- дарства, лісова сертифікація, сертифікат ведення лісового господарства, сертифікат походження лі- сової продукції. У 1987 році було запропоновано концепцію ста- лого (невиснажливого, чи збалансованого) роз- витку сучасної цивілізації, тобто «розвитку, що від- повідає потребам сьогодення без піддавання ри- зику можливості майбутніх поколінь задовольня- ти власні потреби». За п’ять років на конференції в Ріо-де-Жанейро було прийнято план досягнен- ня невиснажливого розвитку у ХХІ сторіччі. Також було визначено лісові принципи, згідно з якими кра- їни зобов’язалися розробити науково обґрунтова- ні критерії та керівні принципи для невиснажливого (сталого) розвитку лісів та сталого ведення лісово- го господарства. Під сталим веденням лісового господарства ро- зуміють догляд за лісами і лісовими землями та їх використання таким чином і з такою інтенсивністю, щоб підтримувати біорізноманіття, продуктивність, відновну здатність, життєвість та їх потенціал щодо виконання нині і в майбутньому всіх притаманних лі- сам екологічних, економічних і соціальних функцій на місцевому, національному та глобальному рів- нях, не викликаючи при цьому пошкодження інших екосистем. Концепція сталого ведення лісового госпо- дарства тісно пов’язана з багатьма міжнародними зобов’язаннями України. Як приклад можна навес- ти Конвенцію з охорони біорізноманіття, одним із найважливіших завдань якої є застосування екоси- стемного підходу (ecosystem approach) до природ- них екосистем. Згідно з одним із рішень 7-ої кон- ференції країн-учасниць Конвенції в Куала-Лумпур, стале ведення лісового господарства вважається практичним застосуванням екосистемного підходу до лісів. Іншим прикладом таких зобов’язань на рівні лі- сової галузі є Резолюції конференцій міністрів із за- хисту лісів Європи, зокрема резолюції Н1 «Загальні принципи сталого господарювання в лісах Європи» (1993) та L2 «Загальноєвропейські критерії, індика- тори та практичні рекомендації із сталого ведення лісового господарства» (1998). Механізмами досягнення невиснажливості (ста- лості) ведення лісового господарства вважаються національне законодавство та національна політика, а також маркетингові механізми. Ще в 1996 році було затверджено Програму сприяння сталому розвитку в Україні, а з 1997 року функціонує Національна комісія сталого розвитку при Кабінеті Міністрів України. У новій редакції Лісового кодексу України, за- твердженій Верховною Радою в 2006 році, прописа- ні положення про стале ведення лісового господар- ства та стале використання лісових ресурсів. Основним маркетинговим механізмом досяг- нення сталого ведення лісового господарства вва- жається сертифікація лісів – процес, за яким неза- лежна третя сторона (аудитор) здійснює оцінюван- ня, щоб визначити, чи відповідає ведення господар- ства у лісах заздалегідь установленим стандартам, і засвідчує це у письмовому документі – сертифіка- ті, який підтверджує, що ліси управляються згідно з принципами невиснажливості (сталості). Багаторічною світовою практикою доведено, що впровадження сертифікації лісів поліпшує рівень ведення лісового господарства та лісозаготівель, формує привабливий для споживача імідж підпри- ємства, яке отримує при цьому найновіші знання та практичні навички екологічно та соціально орі- єнтованого лісівництва. Коли рівень економічних, екологічних і соціальних стандартів лісового гос- подарства наближується до належного, підприєм- ство отримує від незалежної міжнародної органі- зації сертифікат – як підтвердження високого рівня ведення лісового господарства. Маючи сертифікат, підприємство отримує конкурентні переваги: дов- готермінове партнерство з покупцями сертифікова- ної лісової продукції за кордоном та доступ до нових ринків збуту, зокрема тих, які мають високі екологіч- ні вимоги до лісової продукції. Нині рушійними силами зростання попиту на сертифіковану лісопродукцію у світі є: ЕКОНОМІКА, ОРГАНІЗАЦІЯ ТА УПРАВЛІННЯ УДК 630*22 СТАН ТА ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ЛІСОВОЇ СЕРТИФІКАЦІЇ В УКРАЇНІ 40 ЛІСОВИЙ ЖУРНАЛ, 1/2011 – «зелена» політика державних закупівель лі- сової продукції (запроваджена станом на травень 2010 року у восьми європейських країнах, а також у Китаї, Японії, Мексиці та Новій Зеландії); – зобов’язання великих видавництв – збільшити використання паперу з джерел постачання, вартих довіри (тобто сертифікований папір і папір, виготов- лений з макулатури); – широке впровадження політики «зеленого бу- дівництва», в якому, згідно зі стандартами, має ви- користовуватися сертифікована лісова продукція; – прийняття законодавства щодо законності по- ходження деревини. З 2011 року деревина та вироби з неї можуть реалізовуватися на ринках країн-членів Євросоюзу лише за наявності доказів щодо легаль- ності їх походження. Одним із доказів (проте не єди- ним можливим) законності походження деревини є наявність сертифікату однією з міжнародних схем. Площа сертифікованих лісів у світі за станом на травень 2010 року сягає 355 млн га (9% від площі усіх лісів). У Західній Європі площа таких лісів ста- новить 85 млн га (51,2% від площі західноєвропей- ських лісів) [3]. Кількість сертифікатів ланцюга похо- дження деревини (CoC) зросла за останній рік з 18 до майже 24 тисяч [3]. Єдиною схемою сертифікації лісів, яка нині іс- нує в Україні, є сертифікація лісів за схемою Лісової опікунської ради – ЛОР (Forest Stewardship Council – FSC). Створена у 1993 році кількома торговельни- ми й екологічними організаціями за підтримки та- ких міжнародних неурядових екологічних організа- цій, як Фонд охорони дикої природи (WWF), Грін- піс (Greenpeace) та інших, ця схема нині домінує на ринку сертифікованої лісової продукції. Згідно з Лісовим кодексом України лісова сер- тифікація є складовою ведення лісового господар- ства. У статті 56 Кодексу (2006 р.) вказується, що «Лісова сертифікація – оцінка відповідності системи ведення лісового господарства встановленим між- народним вимогам щодо управління лісами та лі- сокористування на засадах сталого розвитку. Ме- тою лісової сертифікації є забезпечення економіч- но, екологічно і соціально збалансованого ведення лісового господарства». У 2004 році було створено Національну робо- чу групу з лісової сертифікації для розробки укра- їнських національних стандартів лісової сертифіка- ції. У 2008 році в Держспоживстандарті України за- реєстровано українські національні стандарти до- бровільної лісової сертифікації: СОУ «Сертифікація системи ведення лісового господарства. Принци- пи, критерії та індикатори». Стандарти передано до ЛОР для затвердження. На початку рушійними силами розвитку лісової сертифікації в Україні був попит на сертифіковану деревину закордонних покупців – імпортерів укра- їнської лісової продукції. Саме за їх ініціативи у 1999 році було розпочато перші роботи з добровільної лі- сової сертифікації в Україні, а наступного року було сертифіковано за схемою ЛОР чотири лісогоспо- дарських підприємства. Важливим чинником, що сприяв розвитку лісо- вої сертифікації в Україні, був вступ у 2004 році до Євросоюзу Польщі, Словаччини та Угорщини, кра- їн – традиційних імпортерів української лісової про- дукції. У цих країнах значно зріс попит на лісову про- дукцію, сертифіковану за схемою ЛОР. Останнім часом з’явився попит на сертифікова- ну лісову продукцію і в Україні. Про це свідчить різ- ке зростання сертифікатів походження лісової про- дукції, отриманих деревообробними підприємства- ми України за останні роки (рис. 1). Станом на грудень 2010 року в Україні є чинни- ми шість сертифікатів ведення лісового господар- ства у п’яти областях Карпатського регіону і Поліс- ся, які поширюються на 824 тис. га лісів, і 20 серти- фікатів ланцюга походження деревини (табл. 1). Реалізація процесу сертифікації лісів в Україні ускладнюється неузгодженістю лісівничих правил із сертифікаційними вимогами, схематичною та спро- щеною практикою ведення лісового господарства, відсутністю практичних навичок з питань сталого ве- дення лісового господарства, поганою адаптацією 0 5 10 15 20 25 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 Роки К іл ьк іс ть с е р ти ф ік ат ів Рис. 1 – Зростання кількості сертифікатів по- ходження лісової продукції в Україні Таблиця 1 Площа сертифікованих лісів і кількість сертифікатів ведення лісового господарства та походження лісової продукції в Україні, дійсних на 01.12.2010 р. [4] Області Кількість сертифікатів Площа сер- тифікованих лісів, тис. га ведення лісово- го госпо- дарства похо- дження лісової продукції Волинська 1 1 52,540 Житомирська 2 2 56,038 Закарпатська 8 – Івано- Франківська 2 – Київська 1 3 35,906 Львівська 1 2 478,200 Одеська 1 – Рівненська 1 – Чернігівська 1 201,325 Разом 6 20 824,009 41ЛІСОВИЙ ЖУРНАЛ, 1/2011 лісових працівників і спеціалістів до нових вимог щодо ведення лісового господарства. Все ще слаб- кими й нерозвиненими лишаються інституційна та інформаційна інфраструктури лісової сертифікації, відсутні належні експертна та консалтингова під- тримки для місцевих спеціалістів, існують проблеми щодо термінів і понять між аудиторськими компані- ями та українськими спеціалістами-практиками. Для подолання вказаних перешкод дуже важ- ливою є наукова підтримка процесу сертифі- кації лісів. Останнім часом лісовими освітні- ми та науково-дослідними установами проведе- но науково-методичні дослідження питань впрова- дження лісової сертифікації, в яких брали участь на- уковці різних спеціальностей (біологи, екологи, еко- номісти, географи тощо). У рамках інформаційної та консультативної під- тримки процесу сертифікації, крім численних ста- тей, видано також дві монографії [1, 2]. Важливою умовою розвитку лісової сертифіка- ції є співпраця представників виробництва, громад- ськості, науки, національних і зарубіжних експертів. ВИСНОВКИ Для розвитку лісової сертифікації в Україні необ- хідно здійснити такі заходи: законодавчо-нормативні: – затвердити «Положення про організацію та проведення лісової сертифікації в Україні» (на вико- нання статті 56 Лісового кодексу України); – переглянути нормативні документи з ведення лісового господарства з метою усунення протиріч із принципами та критеріями FSC, зокрема стосовно поводження із сухостійними та лежачими мертвими деревами, фаутними та поодинокими старовікови- ми деревами, які є важливими елементами збере- ження біорізноманіття; проектні (що стосуються планування й ве- дення лісового господарства): – на замовлення лісогосподарських підпри- ємств, що мають (або збираються отримати) серти- фікат, при розробці Проекту організації та ведення лісового господарства необхідно: – оцінювати можливі екологічні та соціальні на- слідки лісогосподарської діяльності; – розробляти план з виявлення й охорони рід- кісних видів, видів, що перебувають під загро- зою, та зникаючих видів, наводити перелік усіх та- ких виявлених видів, указавши їх місцеперебуван- ня. Для кожного виду вказувати заходи з охорони (загальні обмеження у лісокористуванні або спе- ціальні заходи, спрямовані на збереження таких видів); – включати опис особливо цінних для збережен- ня лісів та плани заходів щодо їх збереження; – створити картографічні матеріали з нанесе- ними репрезентативними ділянками лісових еко- систем, місцями перебування на території підпри- ємства рідкісних і зникаючих видів флори й фауни, рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, особливо цінних для збереження лісів; – залучати представників органів місцевого са- моврядування та інших зацікавлених сторін до роз- робки проекту організації й ведення лісового госпо- дарства та планів розвитку підприємства; економічні: – надати право лісогосподарським підприєм- ствам, що мають міжнародні сертифікати, які під- тверджують стале ведення лісового господарства на підприємстві, встановлювати вищу (до 15%) ціну на власну лісову продукцію, котра продається як сертифікована. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Інституційна розбудова лісової сертифікації в Укра- їні / [Кравець П. В., Лакиза П. І., Кременецька Є. О. та ін.] ; за ред. П. В. Кравця . – К.: ННЦ ІАЕ, 2009. – 250с. 2. Сертифікація лісогосподарського підприємства: практичний посібник. Монографія (Бондарук Г. В., Букша І. Ф.). – Х.: УкрНДІЛГА, 2008. – 172 с. 3. Forest Products Annual Market Review 2009 – 2010. Geneva Timber and Forest Study Paper 25 / Project Manager Ed Pepke. – United Nations, New York and Geneva, 2010. – 185 p.p. 4. www.info.fsc.org CURRENT STATUS AND PROBLEMS OF FOREST CERTIFICATION DEVELOPMENT IN UKRAINE G. V. BONDARUK., PhD, I. F. BUKSHA., PhD Ukrainian Research Institute of Forestry and Forest Melioration named after G. M. Vysotsky Existing in Ukraine mechanisms to reach the sus- tainable forest management, in particular forest certifi- cation – incentive factors and difficulties for its practical implementation – are analyzed. Promoting measures for forest certification development in Ukraine are pro- posed. Key words: sustainable forest management, forest certification, forest management certificate, chain on custody certificate. СОВРЕМЕННОЕ СОСТОЯНИЕ И ПРОБЛЕМЫ РАЗВИТИЯ ЛЕСНОЙ СЕРТИФИКАЦИИ В УКРАИНЕ Г. В. Бондарук, канд. биол. наук, И. Ф. Букша, канд. с.-х. наук Украинский НИИ лесного хозяйства и агролесомелиорации имени Г. Н. Высоцкого Проанализированы существующие в Украи- не механизмы достижения устойчивого ведения лесного хозяйства, в частности, лесная сертифи- кация – факторы, содействующие её развитию, и трудности, возникающие при её практической ре- ализации. Предлагаются мероприятия по содей- ствию дальнейшего развития лесной сертифика- ции в Украине. Ключевые слова: устойчивое ведение лесного хозяйства, лесная сертификация, сертификат ве- дения лесного хозяйства, сертификат происхожде- ния лесопродукции.

Стан та проблеми розвитку лісової сертифікації в Україні

Репозитарії

Схожі ресурси