Структура, стан і динаміка чистих ялинових лісів Косівщини

Охарактеризовано структуру, стан і природне поновлення високогірного природного ялинника Косівщини і проведено оцінку ступеня природності його динаміки. Зроблено висновок щодо перспективи формування тут умовних чисто ялинових пралісів....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2011
Автори: Парпан, Т.В., Шпарик, Ю.С., Лосюк, В.П.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України 2011
Назва видання:Науково-виробниче видання "Лісовий журнал"
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38853
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Структура, стан і динаміка чистих ялинових лісів Косівщини / Т.В. Парпан, Ю.С. Шпарик, В.П. Лосюк // Науково-виробниче видання “Лісовий журнал”. — 2011. — №. 2. — С. 19-23. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-38853
record_format dspace
spelling irk-123456789-388532012-11-24T12:14:36Z Структура, стан і динаміка чистих ялинових лісів Косівщини Парпан, Т.В. Шпарик, Ю.С. Лосюк, В.П. Лісознавство та лісівництво Охарактеризовано структуру, стан і природне поновлення високогірного природного ялинника Косівщини і проведено оцінку ступеня природності його динаміки. Зроблено висновок щодо перспективи формування тут умовних чисто ялинових пралісів. Охарактеризована структура, состояние и естественное возобновление высокогорного чистого ельника Косивщины и дана оценка натуральности его динамики. Сделан вывод о перспективе формирования здесь условных чисто еловых пралесов. Structure, health condition and natural regeneration of alpine pure spruce forests at Kosiv district are described and a naturalness of its dynamic is estimated. It was concluded that such forests have a good chance to form up the close to virgin forest ecosystem. 2011 Article Структура, стан і динаміка чистих ялинових лісів Косівщини / Т.В. Парпан, Ю.С. Шпарик, В.П. Лосюк // Науково-виробниче видання “Лісовий журнал”. — 2011. — №. 2. — С. 19-23. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. XXXX-0104 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38853 630*187;226;228;3 uk Науково-виробниче видання "Лісовий журнал" Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Лісознавство та лісівництво
Лісознавство та лісівництво
spellingShingle Лісознавство та лісівництво
Лісознавство та лісівництво
Парпан, Т.В.
Шпарик, Ю.С.
Лосюк, В.П.
Структура, стан і динаміка чистих ялинових лісів Косівщини
Науково-виробниче видання "Лісовий журнал"
description Охарактеризовано структуру, стан і природне поновлення високогірного природного ялинника Косівщини і проведено оцінку ступеня природності його динаміки. Зроблено висновок щодо перспективи формування тут умовних чисто ялинових пралісів.
format Article
author Парпан, Т.В.
Шпарик, Ю.С.
Лосюк, В.П.
author_facet Парпан, Т.В.
Шпарик, Ю.С.
Лосюк, В.П.
author_sort Парпан, Т.В.
title Структура, стан і динаміка чистих ялинових лісів Косівщини
title_short Структура, стан і динаміка чистих ялинових лісів Косівщини
title_full Структура, стан і динаміка чистих ялинових лісів Косівщини
title_fullStr Структура, стан і динаміка чистих ялинових лісів Косівщини
title_full_unstemmed Структура, стан і динаміка чистих ялинових лісів Косівщини
title_sort структура, стан і динаміка чистих ялинових лісів косівщини
publisher Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України
publishDate 2011
topic_facet Лісознавство та лісівництво
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38853
citation_txt Структура, стан і динаміка чистих ялинових лісів Косівщини / Т.В. Парпан, Ю.С. Шпарик, В.П. Лосюк // Науково-виробниче видання “Лісовий журнал”. — 2011. — №. 2. — С. 19-23. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.
series Науково-виробниче видання "Лісовий журнал"
work_keys_str_mv AT parpantv strukturastanídinamíkačistihâlinovihlísívkosívŝini
AT šparikûs strukturastanídinamíkačistihâlinovihlísívkosívŝini
AT losûkvp strukturastanídinamíkačistihâlinovihlísívkosívŝini
first_indexed 2025-07-03T20:45:13Z
last_indexed 2025-07-03T20:45:13Z
_version_ 1836660046272921600
fulltext 19ЛІСОВИЙ ЖУРНАЛ, 2/2011 УДК 630*187;226;228;3 СТРУКТУРА, СТАН І ДИНАМІКА ЧИСТИХ ЯЛИНОВИХ ЛІСІВ КОСІВЩИНИ Т. В. ПАРПАН, канд. біол. наук, Ю.С. ШПАРИК, канд.с.-г. наук, Український науково-дослідний інститут гірського лісівництва ім. П. С. Пастернака, В. П. ЛОСЮК, Національний природний парк «Гуцульщина» Охарактеризовано структуру, стан і природне поновлення високогірного природного ялинника Косівщини і проведено оцінку ступеня природності його динаміки. Зроблено висновок щодо перспективи формування тут умовних чисто ялинових пралісів. Ключові слова: структура, розподіл за діаме- тром, життєвість, мертва деревина, природне від- новлення, трави. В Українських Карпатах чисті ялинові ліси за- ймають високогірні гіпсометричні рівні Гор- ган, Чорногори, Чивчинських і Гринявських гір. На Косівщині вони зосереджені в південно- західній частині гір – Грегіт, Лисина Космацька, Габо- рянська, які досягають 1500 метрів над рівнем моря. В цих умовах збереглися пралісові ділянки, що ви- конують важливі водорегулюючі, ґрунтозахисні і протиерозійні функції, а також слугують оберегами біорізноманіття. Ці ліси з позицій їх стану, структури і динаміки вивчені недостатньо [1–3, 5, 7]. С. Корпель вважає, що неможливо уяви- ти більш стабільної екосистеми, як праліс [16]. Структуру і стан таких наближених до природних гірських лісових угруповань Європи детально ви- світлили багато авторів [15–18, 20–22]. В Україн- ських Карпатах вивчення пралісів має давню істо- рію, але не торкається ялинових лісів [7, 8, 16, 19]. Більше досліджень стосується букових пралісів регіону [6, 14]. Вивчення пралісових угруповань, їх структури і динаміки слугують прототипом для ведення наближеного до природного лісівництва [5, 12]. Особливої актуальності вивченню природ- них лісів як найбільш стійких екосистем додають сучасні системи ведення лісового господарства та зміни клімату [9, 11, 12]. З метою пізнання особливостей структури, стану і динаміки високогірних природних чистих ялинових лісів Косівщини 2010 року закладено по- стійну пробну площу (ППП-1-10 Гуц) в найбільш ре- презентативних умовах Космацького лісництва ДП «Кутське лісове господарство» (квартал 29, виділ 24). Пробна площа розташована у верхній пологій частині схилу на висоті 1334–1360 метрів над рів- нем моря. Тип лісу – вологий чистий сусмеречник. Експозиція північно-західна, стрімкість – 5–10°. Ме- тодику закладки детально описано в попередніх пу- блікаціях [5, 13, 14]. Чистий ялиновий деревостан характеризується строкатістю вертикальної та горизонтальної будови і поєднанням на відносно невеликих площах дерев різного віку, діаметра і висоти. Розміщення дерев – нерівномірно групове з нечітко вираженими просві- тами, до яких приурочений підріст. Загальна кіль- кість ростучих дерев – 492 шт./га. За вертикальною структурою деревостан двоярусний, а третій ярус представлений незначною кількістю дерев. Середні значення діаметра і висоти за ярусами достовірно різняться (табл. 1). Вік найстарших дерев досягає 150 років. Клас бонітету – IІ, повнота – 0,92. Запас деревостану в цілому становить 686 м3/га, з якого 93% припадає на перший ярус. У третьому ярусі за кількістю дерев на сухостій припадає 73%, або 38 м3/га. Розмірна характеристика деревостану за кількістю дерев і діаметром засвідчує, що дере- востан є умовно-одновіковим (рис. 1а), де виді- ляється помітний пік з діаметрами від 28 до 46 см і формування піків з діаметрами від 52 до 68 см та від 12 до 24 см. Такий розподіл характерний для природних умовно-одновікових деревостанів [5, 7, 10, 16, 17]. Раніше проведені дослідження [4, 5] в природних ялинових лісах (стаціонар А-ІІІ) засвідчують, що природний чистий ялиновий ліс, який формувався впродовж двох сторіч, має ви- ражену різновіковість і складну будову за діаме- тром (рис. 1б). Аналіз деревостану за класами IUFRO, методи- ку виділення яких описано в попередніх публікаціях [5, 13, 14], вказує, що клас життєвості має законо- мірну динаміку в розрізі ярусів: перший ярус має високу життєвість (1,3), другий – ближчу до доброї (1,7), а третій ярус – добру (2). Середній показник життєвості для всього деревостану становить 1,4. Значення класу положення характерне для високо- гірних лісів – його зменшення від першого до тре- тього ярусів. Середнє значення класу положення для деревостану становило 2, тобто більшість де- рев співдомінантні в своїх ярусах (табл. 2). Клас лісівничої цінності в межах ярусів помітно знижується: в першому ярусі 4,3, в другому – 4,8, в третьому – 5. Середнє значення класу лісівничої цін- ності для всього деревостану становить 4,4. Показ- ники величини класу товарності за ярусами – 4,1, 4,2 та 5 відповідно. Середній клас довжини крони дере- 20 ЛІСОВИЙ ЖУРНАЛ, 2/2011 Склад порід Пло- ща пере- різу, м2/га По- внота Се- ред- ній діа- метр, см Се- ред- ня висо- та, м Бо- нітет За- пас жи- вих де- рев, м3/га Сухо- стій, м3/га Перший ярус 10Ял 51,6 0,83 39,8 30,4 ІІ 640,5 4,2 Другий ярус 10Ял 3,7 0,08 26,1 23,1 ІІІ 42,5 9,9 Третій ярус 10Ял 0,2 0,01 18,2 16,7 ІІ 2,5 38,1 Весь деревостан 10Ял 55,1 0,92 36,8 28,9 ІІ 685,5 52,2 востану – 4,7 (переважають дерева з середньою до- вжиною крони), а в межах ярусів коливання незна- чні (4,6–4,9). Це означає, що більшість дерев мають крону, довжина якої більша четвертини, але менша за половину їх висоти. Такі дерева в більшості випад- ків є стабілізувальними елементами лісів. Основними видами вад та пошкоджень є наяв- ність дерев з різною часткою сухих сучків (від 10 до 70%). Їх кількість – 331 шт./га (або 83%). Це харак- терний показник стану високогірних ялинових лісів. Досить рідко зустрічаються тут нахилені чи вигнуті дерева та дерева з механічними пошкодженнями, відповідно 20, 12 та 10 шт./га. На поодиноких дере- вах зафіксовані тріщини (6 шт./га), дупла (8), дво- вершинність (6), зламані та сухі вершини (по 4), поперечний рак (2 шт./га). Розподіл дерев за ви- дами пошкоджень для всього деревостану (рис. 2) свідчить, що не пошкоджене тільки кожне дев’яте (12,6%) дерево. У першому ярусі відсоток непо- шкоджених дерев становить 25,1, у другому – 36,4, а в третьому ярусі всі дерева мають різні види по- шкоджень. Наявність сухостійної деревини – обов’язкова умова для віднесення лісів до природних. На ППП- 1-10 Гуц її запас становить близько 15% від запасу живих дерев. Аналіз розподілу сухостійної дереви- ни за ярусами та ступенем розкладу (табл. 3) вка- зує на поступове формування тут умовного пралісу: найбільше сухостійних дерев зустрічається в тре- тьому ярусі (167 шт./га з запасом 37,9 м3/га), мен- ше в другому та першому. Відзначимо, що сухостій першого ярусу перебуває на початковій фазі роз- кладу, в другому – на початковому і слабкому сту- пенях розкладу, а в третьому – сухостійна деревина має всі ступені розкладу. На пробній площі є 289 мертвих лежачих дерев з запасом 128,8 м3/га, що нормально для стану природних високогірних ялинових лісів [4, 5]. Ана- ліз розподілу мертвої лежачої деревини за ступе- нем розкладу (рис. 3) свідчить, що найбільший за- пас характерний для стовбурів, що перебувають у фазі сильного розкладу, і повністю гнилих (53,9 і 53,2 м3/га відповідно). На частку стовбурів з почат- ковим і слабким ступенями розкладу припадає 7,9 та 13,7 м3/га. Якщо ці дані порівнювати з буковим пралісом [14], то маємо надлишок мертвої лежа- чої деревини сильного розкладу і дефіцит слабко- го розкладу та повністю гнилої. Плодові тіла грибів (переважно трутовиків) відмічені на мертвій дере- вині. Облік підросту на восьми кругових площах по 2,52 м2 кожна свідчить, що домінувальним видом є ялина звичайна (10 062 шт./га) з незначною кількіс- тю горобини звичайної (249 шт./га). Його просто- рове розміщення групове. Підріст характеризуєть- ся доброю життєвістю, про що свідчать прирости верхівкових пагонів за останні 3–5 років. Загалом природне поновлення успішне і воно забезпечить розвиток нового покоління лісу (рис. 4). У розрізі висотних груп помітне зменшення чи- сельності підросту ялини при збільшенні його висо- ти: у першій висотній групі (до 20 см) нараховуєть- ся 5750 шт./га, в другій (20–30 см) – 2750, а в групі (90–130 см) – тільки 125 шт./га. Великий підріст Рис. 1. Розподіл дерев за діаметром у ялинниках Українських Карпат: а) на ППП-1-10 Гуц б) на ППП А-ІІІ Таблиця 1 Лісівничо-таксаційна характеристика деревостану 21ЛІСОВИЙ ЖУРНАЛ, 2/2011 Склад Класи IUFRO (середні) ярус життє- вість поло- ження л/г цін- ність товар - ність до- вжина крони Перший ярус 10Ял 1,0 1,3 2,2 4,3 4,1 4,6 Другий ярус 10Ял 2,0 1,7 1,4 4,8 4,2 4,9 Третій ярус 10Ял 3,0 2,0 1,2 5,0 5,0 4,7 Весь деревостан 10Ял 1,2 1,4 2,0 4,4 4,1 4,7 Таблиця 1 Розподіл дерев за класами IUFRO Таблиця 3 Розподіл сухостійної деревини за ярусами і ступенем розкладу 2% 3% 2% 2% 83% 3% 5% Тріщина Вигин Мех. пошкод. Дупло Сухі сучки Пошк. верш. Нахил Рис. 2. Розподіл дерев за видами пошкоджень Рис. 3. Розподіл мертвої лежачої деревини (%) за ступенем розкладу Склад порід Запас, м3/га У т. ч. за ступенем розкладу (запас, м3/га) Почат- ковий (1) Слаб- кий (2) Силь- ний (3) Повністю гнила дере- вина (4) Перший ярус 10Ял 4,2 4,2 – – – Другий ярус 10Ял 9,9 1,8 8,1 – – Третій ярус 10Ял 37,9 3,1 17,4 14,8 2,6 Весь деревостан 10Ял 52,0 9,1 25,5 14,8 2,6 Гнилий 41% Початковий 6% Слабкий 11% Сильний 42% представлений переважно горобиною. Його незна- чна частка в природних ялинових лісах високогір’я є важливим елементом стабільності. Підлісок на пробній площі представлений по- одинокими чагарниками бузини червоної висотою до 1,5 м. Проективне покриття трав і мохів стано- вить 95%. Обліковано 29 видів трав і 3 види моху. У трав’яному покриві зустрічаються види з таким проективним покриттям: ожика волосиста (Luzula luzuloides) – 15%, ожика лісова (Luzula silvatica) – 15, щитник шартрський (Dryopteris carthusiana) – 20, безщитник жіночий (Athyrium filix-femina) – 8, підбілик альпійський (Homogyne alpine) – 15, квасениця звичайна (Oxalis acetosella) – 25, соль- данела угорська (Soldanella hungarica) – 5, чор- ниця (Vaccinium myrtillus) – 10, щитник ланцетно- гребенястий (Dryopteris lanceolatocristata) – 20, безщитник розставленолистий (Athyrium distenti- folium) – 5, щавель карпатський (Rumex carpaticus) – 2, малина звичайна (Rubus idaeus) – 8, ожина жорстко-волосиста (Rubus hirtus) – 2, сугайник австрійський (Doronicum austriacum) – 2, осот Вальдштейна (Cirsium waldsteinii) – 1, бугила лі- сова (Anthriscus sylvestris) – 2, аденостилес сіро- листий (Adenostyles alliaria) – 3, нечуйвітер темно- приймочковий (Hieracium murorum) – 1, королиця круглолиста (Leucanthemum rotundifolium) – 1, не- забудка лісова (Myosotis sylvatic) – 1, баранець зви- чайний (Huperzia selago) – 2, плаун колючий (Ly- copodium annotinum) – 1, куничник очеретяний (Calamagrostis arundinacea) – 5, роговик лісовий (Cerastium nemorale) – 2, жовтозілля дібровне (Senecio nemorensis) – 1, тирлич виточкоподібний (Gentiana asclepiadea) – +, дзвоники розлогі (Cam- panula patula) – 2, первоцвіт високий (Primula ela- tior) – 3%. Проективне покриття мохів становить 90%, серед яких зустрічалися такі види: дикранум зморшкуватий (Dicranum rugosum) – 30%, гілоко- міум блискучий (Hylocomium splendens) – + та ба- гаторядник списоподібний (Polystichum lonchitis) – 60%. Наявність трав’янистих видів підтверджує природність досліджуваних ялинових лісів. 22 ЛІСОВИЙ ЖУРНАЛ, 2/2011 ВИСНОВКИ Природні ялинові ліси в Карпатах збереглися в найбільш недоступних умовах високогір’я (на ви- сотах понад 1200 метрів над рівнем моря). Вони є монодомінантними, переважно двоярусними. В третьому ярусі зустрічаються поодинокі дерева. За віковою структурою належать до умовно одновіко- вих, а за розподілом по діаметру – до нормальних з тенденцією формування окремих поколінь. Про- дуктивність деревостану сягає 685 м3/га. З лісівни- чих позицій природні ялинники характеризуються переважанням в першому ярусі елітних і ділових дерев. Для більшості дерев (87%) характерні різно- манітні пошкодження. У природних ялинниках Косівщини зустрічаєть- ся сухостійна деревина на різних ступенях розкла- ду. Найбільший її відсоток спостерігаємо на дру- гому і третьому ступенях розкладу. Запас мертвої лежачої деревини спостерігаємо переважно на третьому і четвертому ступенях розкладу. Природ- не поновлення проходить успішно з абсолютним домінуванням ялини. Проективне покриття трав та мохів високе. За структурою, станом і динамікою чисті ялинові ліси є природно саморегулювальною екосистемою близькою, до пралісу. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Генсирук С. А. Ельники Восточных Карпат. – Л.: ЛЛТИ, 1957. – 126 с. 2. Голубец М. А. Ельники Украинских Карпат. – К.: Наук. думка, 1978. – 264 с. 3. Малиновський К. А. Біологічна продуктив- ність смерекових лісів Карпат / За ред. К. А. Мали- новського. – К.: Наук. думка, 1975. – 240 с. 4. Парпан Т. В. Стабільність природних чис- тих ялинових лісів в Українських Карпатах. Збір- ник науково-технічних праць НЛТУ України. Львів: НЛТУУ. – 2008, вип. 18.7. – С. 91–96. 5. Парпан В. І. Моніторинг лісів Карпат та опра- цювання шляхів сталого лісокористування і збере- ження біорізноманіття. Звіт з НДР № 34 (заключний), № держр. 0103U007117 / Керівник Парпан В. І. – Івано-Франківськ, 2005. – 135 с. 6. Парпан В. І. Структура, динаміка, екологічні основи раціонального використання букових лісів Карпатського регіону України: Докт. дис. – Дніпро- петровськ, 1994. – 411 с. 7. Смаглюк К. К. Девственные леса Украинских Карпат // Лесоведение. – М.: Наука. – 1969. – С. 3–13. 8. Смаглюк К. К. Природные и преобразован- ные леса с пихтой белой в Карпатах / К. К. Смаглюк, А. И. Питикин, П. Д. Маркив // Лесоведение. – 1973. – № 4. – C. 12-22. 9. Трибун П. А., Підвищення стійкості лісових екосистем проти вітровалів та сніголамів / П. А. Трибун, С. М. Стойко, В. Т. Дячук // Природа Кар- патського національного парку. – К.: Наук. думка. – 1993. – С. 176–186. 10. Чернявський М. В. Концепція створення демонстраційних стаціонарів з природоохоронно- го лісівництва // Матеріали доповідей міжнарод- ної конференції («Наукові основи ведення сталого лісового господарств» (т. ІІ). – Івано-Франківськ, 2006. – С. 139–147. 11. Швіттер Р. Догляд в захисних лісах на основі лісівництва, наближеного до природного / Р. Швіт- тер // Матеріали доповідей міжнародної конферен- ції («Наукові основи ведення сталого лісового гос- подарства»). Івано-Франківськ, 2005. – С. 282–287. 12. Шпарик Ю. С. Підходи до регламентації ве- дення лісового господарства за категоріями лісів і типами лісу /Ю. С. Шпарик // Лісівництво і агролі- сомеліорація. – 2009. – Вип. 115. – С. 135-144. 13. Шпарик Ю. С. Структура і стан деревоста- нів ялиці білої на Косівщині / Ю. С. Шпарик, В. П. Лосюк // Науковий вісник НЛТУ України. – 2009. – Вип. 19–5. – С. 42–48. 14. Шпарик Ю. С. Структура букового пралісу Українських Карпат / Ю. С. Шпарик, Б. Коммармот, Ю. Ю. Беркела // Снятин: Прут-принт, 2010. – 143 с. 15. Bischoff N. Pflege des Gebirgswaldes- Leitfaden fur die Begrundung und forstliche Nutzung von Gebirgswaldern / N. Bischoff // Bundesamt fur Forstwesen und Landschaftsschutz, 1987. – Bern. EDMZ, 379 S. 16. Korpel S. Die Urwalder der Westkarpaten. Fischer, Stuttgart, 1995. – 310 S. 17. Mayer H. Das Fichten Naturwaldreservat Rauterriegel am Eisenhut bei Turrach. Zentralblatt gesamte Forstwesen, № 2-6, 1967. – 45–48 S. 18. Mayer H., Ott, E., 1991: Gebirgswaldbau – Schutzwaldpflege. G. Fischer Verlag, Stuttgart/New York, 2. Auflage, 587 S. 19. Parpan V., Virgin and natural forest in Ukraine: state, diversity and protection / V. Parpan, Y. Shparyk, T. Parpan // Proc. Natural Forest in the Temperate Zone of Europe – Values and Utilisation. – Birmensdorf, Switzerland; Rakhiv, Ukraine. – 2005. – P. 21–29. 20. Rubner K. Das Urwaldproblem. Forstarchiv, N 2, 1925. – 43 S. 21. Schonenberger W., Okologie und Technik der Aufforstung im Gebirge – Anregungen fur die Рис. 4. Розподіл природного поновлення за породами та висотними групами (шт./га) 5750 2750 1250 125 62 125 0 0 1000 2000 3000 4000 5000 6000 7000 Ялина 10e20 см 20e30 см 30e50 см 50e70 см 70e90 см 90e130 см >130 см Горобина 23ЛІСОВИЙ ЖУРНАЛ, 2/2011 Praxis / W. Schonenberger, W. Frey, F. Leuenberger // Berichte Eidg. Forschungsanstalt fur Wald, Schnee und Landschaft. – 1990, Nr. 325, 5–8 S. 22. Wasser B., et al. Wegleitung Minimale Pflegemassnahmen fur Walder mit Schutzfunktion / B. Wasser, M. Frehner // Vollzug Umwelt. Hrsg. BUWAL. Bezugsquelle: Eidg. Drucksachen- und Materialzentrale, Bern; Bestellnummer 310.051d. – 1996, 76 S. STRUCTURE, HEALTH CONDITION AND DYNAMIC OF PURE SPRUCE FOREST AT KOSIV DISTRICT PARPAN T. V., Ph. D, SHPARYK Y. S., Ph. D, Ukrainian research institute for mountain forestry after P. S. Pasternak, LOSYUK V. P. National Natural Park «Gytsyl’schyna» Structure, health condition and natural regeneration of alpine pure spruce forests at Kosiv district are described and a naturalness of its dynamic is estimated. It was concluded that such forests have a good chance to form up the close to virgin forest ecosystem. Key words: structure, diameter distribution, vitality, dead wood, natural regeneration, herbs, succesions. СТРУКТУРА, СОСТОЯНИЕ И ДИНАМИКА ЧИСТЫХ ЕЛОВЫХ ЛЕСОВ КОСОВЩИНЫ ПАРПАН Т. В., канд. биол. наук, ШПАРЫК Ю. С., канд. с.-г.наук, Украинский научно-исследовательский институт горного лесоводства им. П. С. Пастернака. ЛОСЮК В. П., Национальный природный парк «Гуцульщина» Охарактеризована структура, состояние и ес- тественное возобновление высокогорного чистого ельника Косивщины и дана оценка натуральности его динамики. Сделан вывод о перспективе фор- мирования здесь условных чисто еловых пралесов. Ключевые слова: структура, распределение по диаметру, жизненность, мертвая древесина, естественное восстановление, травы.