Параметри ґрунтів для оцінювання лісорослинного потенціалу дубових лісів Харківщини
Визначено, що лісорослинний потенціал ґрунтів щодо умов свіжого груду Лівобережного Лісостепу найбільш повно характеризується системою показників, що включає: морфологічні, фізичні, фізико-хімічні та агрохімічні властивості. Проте найінформативнішим індикатором потенціалу лісових земель є мінералогі...
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України
2011
|
| Schriftenreihe: | Науково-виробниче видання "Лісовий журнал" |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38854 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Параметри ґрунтів для оцінювання лісорослинного потенціалу дубових лісів Харківщини / С.П. Распопіна, А.А. Лісняк, А.А. Мостепанюк // Науково-виробниче видання “Лісовий журнал”. — 2011. — №. 2. — С. 24-27. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-38854 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-388542012-11-24T12:14:29Z Параметри ґрунтів для оцінювання лісорослинного потенціалу дубових лісів Харківщини Распопіна, С.П. Лісняк, А.А. Мостепанюк, А.А. Лісознавство та лісівництво Визначено, що лісорослинний потенціал ґрунтів щодо умов свіжого груду Лівобережного Лісостепу найбільш повно характеризується системою показників, що включає: морфологічні, фізичні, фізико-хімічні та агрохімічні властивості. Проте найінформативнішим індикатором потенціалу лісових земель є мінералогічний та гранулометричний склад ґрунтів-підґрунтя. Определено, что лесорастительный потенциал почв в условиях свежего груда Левобережной Лесостепи лучше описывается системой показателей, которые включают: морфологические, физические, физико-химические и агрохимические свойства. Самым информативным индикатором потенциала лесных земель есть минералогический и гранулометрический состав почв-грунтов. Determined that the assessment of soil capacity for forest production of oak forest of Livoberezhny foreststeppe most fully described by a system of indicators, which include morphological, physical, physical and chemical, agrochemical properties. However, the most informative indicator of forest soils potential is mineralogical and granulometric composition of soils and soils-matrix. 2011 Article Параметри ґрунтів для оцінювання лісорослинного потенціалу дубових лісів Харківщини / С.П. Распопіна, А.А. Лісняк, А.А. Мостепанюк // Науково-виробниче видання “Лісовий журнал”. — 2011. — №. 2. — С. 24-27. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. XXXX-0104 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38854 630*11:630*114.33 uk Науково-виробниче видання "Лісовий журнал" Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Лісознавство та лісівництво Лісознавство та лісівництво |
| spellingShingle |
Лісознавство та лісівництво Лісознавство та лісівництво Распопіна, С.П. Лісняк, А.А. Мостепанюк, А.А. Параметри ґрунтів для оцінювання лісорослинного потенціалу дубових лісів Харківщини Науково-виробниче видання "Лісовий журнал" |
| description |
Визначено, що лісорослинний потенціал ґрунтів щодо умов свіжого груду Лівобережного Лісостепу найбільш повно характеризується системою показників, що включає: морфологічні, фізичні, фізико-хімічні та агрохімічні властивості. Проте найінформативнішим індикатором потенціалу лісових земель є мінералогічний та гранулометричний склад ґрунтів-підґрунтя. |
| format |
Article |
| author |
Распопіна, С.П. Лісняк, А.А. Мостепанюк, А.А. |
| author_facet |
Распопіна, С.П. Лісняк, А.А. Мостепанюк, А.А. |
| author_sort |
Распопіна, С.П. |
| title |
Параметри ґрунтів для оцінювання лісорослинного потенціалу дубових лісів Харківщини |
| title_short |
Параметри ґрунтів для оцінювання лісорослинного потенціалу дубових лісів Харківщини |
| title_full |
Параметри ґрунтів для оцінювання лісорослинного потенціалу дубових лісів Харківщини |
| title_fullStr |
Параметри ґрунтів для оцінювання лісорослинного потенціалу дубових лісів Харківщини |
| title_full_unstemmed |
Параметри ґрунтів для оцінювання лісорослинного потенціалу дубових лісів Харківщини |
| title_sort |
параметри ґрунтів для оцінювання лісорослинного потенціалу дубових лісів харківщини |
| publisher |
Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Лісознавство та лісівництво |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38854 |
| citation_txt |
Параметри ґрунтів для оцінювання лісорослинного потенціалу дубових лісів Харківщини / С.П. Распопіна, А.А. Лісняк, А.А. Мостепанюк // Науково-виробниче видання “Лісовий журнал”. — 2011. — №. 2. — С. 24-27. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| series |
Науково-виробниче видання "Лісовий журнал" |
| work_keys_str_mv |
AT raspopínasp parametrigruntívdlâocínûvannâlísoroslinnogopotencíaludubovihlísívharkívŝini AT lísnâkaa parametrigruntívdlâocínûvannâlísoroslinnogopotencíaludubovihlísívharkívŝini AT mostepanûkaa parametrigruntívdlâocínûvannâlísoroslinnogopotencíaludubovihlísívharkívŝini |
| first_indexed |
2025-07-03T20:45:16Z |
| last_indexed |
2025-07-03T20:45:16Z |
| _version_ |
1836660049417601024 |
| fulltext |
24 ЛІСОВИЙ ЖУРНАЛ, 2/2011
УДК 630*11:630*114.33
ПАРАМЕТРИ ҐРУНТІВ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ
ЛІСОРОСЛИННОГО ПОТЕНЦІАЛУ ДУБОВИХ ЛІСІВ
ХАРКІВЩИНИ
С. П. РАСПОПІНА, канд. с.-г. наук,
А. А. ЛІСНЯК, канд. с.-г. наук,
Український науково-дослідний інститут
лісового господарства й агролісомеліорації
ім. Г. М. Висоцького
А. А. МОСТЕПАНЮК,
ДП «Данилівський дослідний лісгосп», м. Харків
Визначено, що лісорослинний
потенціал ґрунтів щодо умов свіжого груду
Лівобережного Лісостепу найбільш повно
характеризується системою показників,
що включає: морфологічні, фізичні,
фізико-хімічні та агрохімічні властивості.
Проте найінформативнішим індикатором
потенціалу лісових земель є мінералогічний та
гранулометричний склад ґрунтів-підґрунтя.
Ключові слова: лісорослинний потенціал ґрун-
тів, гранулометричний склад, продуктивність дубо-
вих лісів.
Н
аукові основи лісорослинної оцінки земель
та принципи їх класифікації за умовами міс-
цезростання заклали класики лісознавства
Г. Ф. Морозов, Г. М. Висоцький, А. А. Крюденер,
В. М. Сукачов, Є. В. Алексєєв, П. С. Погребняк,
Д. В. Воробйов та інші. Проте незважаючи на нако-
пичений величезний експериментальний і теоре-
тичний матеріал щодо оцінювання лісопродуктив-
ної здатності ґрунтів, коло нерозв’язаних проблем
залишається досить широким. Так, якщо якісний
аспект цієї проблеми висвітлений досить глибо-
ко, то кількісний потребує подальшого вивчення
і теоретичних розробок. Адже високий науково-
практичний рівень розвитку лісознавства та лісів-
ництва, як того потребують сучасні вимоги, немож-
ливий без надання різнобічних кількісних оцінок
продуктивності та стійкості лісових насаджень, у
т. ч. кількісної оцінки лісорослинного потенціалу
ґрунтів. Саме подібні оцінки слугують основою для
побудови математичних моделей щодо підвищен-
ня продуктивності лісів, збереження їх природо-
охоронних функцій, а також надання прогнозів
стану в умовах глобальної зміни клімату та зроста-
ючого антропогенного навантаження.
Актуальність питань з оцінювання лісорослин-
ного потенціалу земель особливо зростає з огляду
на великомасштабні завдання, викладені в Кон-
цепції реформування та розвитку лісового госпо-
дарства щодо поступового підвищення рівня ліси-
стості України до 20% за рахунок залісення земель,
вилучених із сільськогосподарського вжитку. На
цих землях до 2015 р. передбачається створити
415 тис. га лісових культур. Лісорозведення на
основі наукових розробок, що максимально врахо-
вують рівень лісопридатності земель, забезпечує
високу приживлюваність і життєздатність культур,
їх адаптованість до навколишнього середовища та
в підсумку – високу продуктивність створених лісів.
Метою досліджень є визначення ґрунтових інди-
каторів для оцінювання лісорослинного потенціалу
ґрунтів щодо умов свіжого груду Слобожансько-
го лісотипологічного району. Індикатори обирали
серед ґрунтових показників, що найчастіше вико-
ристовуються для оцінювання родючості: запаси й
потужність лісових підстилок, морфологічні озна-
ки ґрунтів, гранулометричний склад, кислотність,
вміст гумусу та різних форм NPK, склад та вміст
обмінних катіонів. Дослідження проводили в при-
родних середньовікових дібровах Великого лісу,
Кочетківської дачі, Скрипаївського лісу (типи лісу:
свіжа ясенево-липова діброва – D
2
-яс-лД та свіжа
кленово-липова діброва – D
2
-кл-лД) за загально-
прийнятими в лісовій таксації, типології, ґрунто-
знавстві методиками [1, 9], аналітичні роботи – за
класичними агрохімічними та стандартизованими
методиками [3, 7]. За основний критерій лісорос-
линного потенціалу ґрунтів обрали продуктивність
(середню висоту) деревостанів.
Дубові ліси регіону (Лівобережний Лісостеп)
формуються на вододільних плато, плакорних і схи-
лових ділянках правих корінних берегів річок, укри-
тих потужною лесовою товщею, та в абсолютній
більшості представлені умовами свіжого груду (D
2
),
які на верхніх ділянках і південних схилах змінюють-
ся їхніми сухуватими підтипами (D
1-2
) та місцями
умовами сухого груду (D
1
), а на нижніх ділянках –
вологуватими підтипами (D
2-3
) та умовами волого-
го груду (D
3
). Умови свіжого груду є оптимальними
для формування дубово-ясеневих деревостанів
найвищих класів бонітету, що виділяються довго-
вічністю та високою якістю деревини. Загалом на
Лівобережжі зосереджено основну частку дубових
лісів України, з них 50% – на Харківщині.
Основними супутниками дуба (Quercus robur
L.) є ясен звичайний (Fraxinus excelsior L.), клен
гостролистий (Аcer platanoides L.) та липа дрібно-
листа (Tilia cordata Mill.). Діброви регіону достатньо
розріджені, з розвиненим трав’янистим покривом,
що загалом сприяє формуванню темно-сірих опід-
золених ґрунтів. На ділянках з близьким рівнем
підґрунтових вод (заплави, притерасні та мікро-
пониження) утворюються гідроморфні (напівгід-
25ЛІСОВИЙ ЖУРНАЛ, 2/2011
b a
y = -0,0719x2 + 6,0463x - 97,941
R2 = 0,669
0
5
10
15
20
25
30
35
30 35 40 45 50 55 60
вміст часток <0,01 мм, %
H
, м
y = -0,062x2 + 5,1019x - 75,074
R2 = 0,7471
0
5
10
15
20
25
30
35
25 30 35 40 45 50
вміст часток<0.001 мм, %
Н
се
р.
, м
Рис. 1. Залежність висоти ясенево-дубових деревостанів від гранулометричного складу ґрунтів
(а– гумусовий горизонт; b – материнська порода)
роморфні) ґрунти. Як правило, це грудові (інколи
сугрудові) типи місцезростань різного рівня зволо-
женості (від вологуватих до мокрих типів): лучно-
чорноземні ґрунти (D
2-3
), лучні (D
3
), лучно-болотні
(D
4-5
) та болотні (D
5
).
Початок лісотипологічного районування України
пов’язують з працею Є. В. Алексєєва «Типы украин-
ского леса» (1925). У подальшому його уточнювали
та доповнювали П. П. Кожевников, Д. В. Воробйов.
Д. В. Воробйов 1953 р. у фундаментальній праці
«Типы лесов Европейской части СССР» як зональ-
ний тип лісу лісостепової зони виділив ясенево-
липову діброву (D
2
-яс-лД), що підрозділяється на
без’ясеневі (сугрудкуваті) та ясеневі підтипи [2].
Останні наукові розробки з лісової типології,
адаптовані до умов України, пов’язані з працями
Б. Ф. Остапенка, І. Ф. Федця, М. С. Улановського,
З. Г. Образцової, В. П. Пастернака, В. П. Ткача [4–6].
Вони також не були статичними і час від часу ко-
ригувалися. Так, наприклад, за лісорослинним
районуванням Української РСР 1978 року терито-
рія Харківщини входила до Харківського лісорос-
линного району, зональним типом лісу якого ви-
значено кленово-липову діброву, при цьому тип
лісу – ясенево-липова діброва – не виділявся. Піз-
ніше, 1991 р., для Харківської області зональним ви-
знається тип лісу – свіжа ясенево-липова діброва
[5, 6], а ще пізніше Харківський регіон включено до
Слобожанського лісотипологічного району, в якому
виділено два найпоширеніші дібровні типи лісу – сві-
жу ясенево-липову та свіжу кленово-липову діброви
[4]. Отже, як видно із хронології лісотипологічного
районування України, на Слобожанщині в різні ча-
сові періоди виділялися різні зональні типи лісу. З
огляду на це потрібно виявити можливі відмінності
едафічних умов, що впливають на формування того
чи іншого дібровного типу лісу.
Вивчення лісорослинного потенціалу ґрунтів
щодо умов свіжого груду проводили в два етапи.
На першому етапі за результатами польових та
аналітичних досліджень надавали загальну оцін-
ку лісопродуктивної здатності ґрунтів; на другому
– за допомогою методів математичної статистики
визначали ґрунтові показники, що можуть слугува-
ти індикаторами цієї оцінки. На таких засадах було
розроблено систему ґрунтових показників для оці-
нювання лісорослинного потенціалу умов свіжого
груду Слобожанського лісотипологічного району.
Результати досліджень показали, що серед
властивостей лісової підстилки тільки її запаси
можна рекомендувати як оціночний критерій про-
дуктивності свіжого груду. Причому визначення за-
пасів лісових підстилок потребує обов’язкового за-
стосовування методичних підходів, що враховують
різницю накопичення фітодетріту в підкроновому
й підстовбуровому просторі. Середні запаси під-
стилок свіжих ясенево-липових дібров становлять
11,5 ± 0,9 т/га, при цьому з їх зменшенням (що вка-
зує на високу інтенсивність процесу кругообігу ре-
човин) продуктивність деревостанів зростає.
Одним із найбільш надійних показників оцінки
потенціалу лісових ґрунтів та відповідно лісових
місцезростань є гранулометричний склад ґрун-
тів. Для умов свіжого груду особливо показові
щодо цього вміст фракцій фізичної глини і мулис-
тої в материнській породі та гумусовому горизонті
(рис. 1). Так, визначено, що вміст мулистої фракції
в материнській породі близько 40% оптимальний
для забезпечення росту дубових деревостанів за
І–Іа класами бонітету.
Загалом досліджені нами темно-сірі лісові ґрун-
ти свіжих ясенево-липових і свіжих кленово-липових
дібров за гранскладом належать до «важких» ґрун-
тів, що змінюються за ґрунтовим профілем від су-
глинку середнього або важкого великопилувато-
мулуватого в гумусовому горизонті до глини важкої
великопилувато-мулуватої в материнській породі.
При цьому на лесах важкоглинистого складу пе-
реважно формуються дубові деревостани ІІ класу
бонітету, тоді як на легко- та середньоглинистих –
Іа–І класів. Зниження продуктивності деревостанів
пов’язане з погіршенням водно-фізичних власти-
26 ЛІСОВИЙ ЖУРНАЛ, 2/2011
y = -54,778x + 86,245
R2 = 0,5984
0
10
20
30
40
50
60
0,50 0,70 0,90 1,10 1,30 1,50
щільність, г/см3
во
ло
гі
ст
ь,
%
Рис. 2. Залежність вологості гумусового горизонту
темно-сірого опідзоленого глинистого ґрунту
від його щільності
* Основні (найінформативніші) показники виділено жирним
шрифтом.
** Статистично доведені на 5-відсотковому рівні значущості.
*** Гумусована частина профілю, включає Н+НР+Рh горизонти.
Ґрунтові
показники,
од. виміру
Параметри** показників за гене-
тичними горизонтами ґрунтів дубо-
вих лісостанів (10Д, 10Д2Я) різних
класів бонітету
Не+НІ Р
Іа–І кл. ІІ кл. І кл. ІІ кл.
∑ часток
<0,01 мм,%
48,5±3 56±3 65±4 68±3
вологість
в’янення рос-
лин,%
6±0,5 12±0,5 9±1 16±0,5
гумус,% 3,1±0,5 2,4±0,3 - -
Са2+ (обмінний)
м-екв/100 гґ
19,4±2 4±1 - -
Са2+/Mg2+,
ум. од. 3/1 0,5/1 - -
Са (загаль-
ний),%
- - 4±0,6 2,3±0,5
Са/Mg, ум. од - - 3,5/1 1,5/1
Таблиця 1
Розподіл дерев за класами IUFRO
востей важкоглинистих ґрунтів, зокрема суттєвим
(на 20%) зростанням їх щільності та вмісту недо-
ступної рослинам вологи (вологість в’янення дося-
гає 15–16%) (рис. 2. табл.).
Висока значущість гранулометричного складу у
формуванні агрономічних властивостей ґрунтів дає
можливість використовувати його як один з найін-
формативніших критеріїв лісорослинного потенціа-
лу різних типів ґрунтів, у т. ч. темно-сірих опідзоле-
них глинистих на лесах, а також загалом потенціалу
умов свіжого груду.
Окрім гранулометричного складу, серед показ-
ників ґрунту-підґрунтя, що найбільш чітко відбива-
ють лісорослинний потенціал свіжого груду, можна
відзначити такі їх властивості: склад поглинального
комплексу ґрунтів; вміст обмінних форм Са2+, К+;
загального фосфору та кальцію, а також запаси гу-
мусу.
Гумусові горизонти темно-сірих опідзолених
ґрунтів на лесах у середньому містять від 10 до
30 мг-екв обмінного Са2+ на 100 грамів ґрунту та
0,4–1,3 обмінного К+; вміст загального фосфору
становить 0,03–0,24%, калію – 0,19–0,96%. Запаси
гумусу в шарі ґрунту до 30 см коливаються від 48 до
153 т/га. У материнській породі вміст обмінного ка-
лію становить 0,8–1,5 мг-екв/100 г ґрунту, загаль-
ного калію – 0,22–1,3%, а вміст загального фосфо-
ру – 0,02–0,17%.
Зважаючи на тісну функціональну погодженість
гранулометричного складу з іншими ґрунтовими
показниками (вміст обмінних форм К+ (t
001
-5,0),
Са2+ (t
01
-3,4), запаси гумусу (t
01
-3,4) та загально-
го фосфору (t
001
-5,1), при оцінюванні лісорослин-
ного потенціалу ґрунтів можна обмежитись тільки
визначенням фізичної глини або мулистої фракції.
При цьому більш точні кількісні залежності про-
дуктивності умов свіжого груду описуються за
допомогою системи названих вище показників
(табл.). Це пов’язано з тим, що значна частина
елементів живлення (у т. ч. фосфору та калію) по-
трапляє в ґрунтовий розчин не тільки за рахунок
вивільнення з мінеральної частини ґрунту, а також
завдяки їх активному біологічному поглинанню вна-
слідок інтенсивного кругообігу речовин в екосисте-
мі дубового лісу.
У ході досліджень з оцінювання лісорослин-
ного потенціалу умов свіжого груду ми звернули
увагу на те, що при значній подібності властивос-
тей ґрунтів дібровних типів лісу Слобожанщини
між ними все ж таки є деякі відмінності. Так, ду-
бові ліси, у складі яких присутній ясен, переваж-
но формуються на середньогумусоакумулятивних
підтипах темно-сірих опідзолених ґрунтів з дещо
ближчим до земної поверхні рівнем залягання
карбонатів (130 проти 150 см), водночас за від-
сутністю ясена – на помірно слабогумусоакуму-
лятивних. Окрім того, ґрунти D
2
-яс-лД відрізня-
ються від D
2
-кл-лД підвищеними рівнями лужності
ґрунтового розчину і трофності (більш високим
вмістом обмінного Са2+, К+, загального фосфору
та гумусу) [10]. Таким чином, поширення ясена
звичайного (Fraxinus excelsior) на Слобожанщи-
ні певною мірою обмежується невисоким рівнем
зволоженості місцезростань (порівняно з регіона-
ми його природно-історичного розповсюдження),
а також вузьким діапазоном властивостей темно-
сірих опідзолених ґрунтів на лесах, що вказують на
дещо вищий їх рівень трофності порівняно з ґрун-
тами, де в складі насаджень ясен відсутній.
ВИСНОВКИ
Продуктивність деревостанів свіжого груду
Слобожанського лісотипологічного району ха-
рактеризується системою показників ґрунту, зо-
крема їх гранулометричним складом, вмістом
гумусу, загальних і рухомих форм K та P, обмін-
них катіонів. Проте серед цих показників можна
виділити найінформативніші (при достатній для
27ЛІСОВИЙ ЖУРНАЛ, 2/2011
формування дендрофлори зволоженості місце
зростань) індикатори рівня продуктивності лісо-
вих земель – мінералогічний (хімічний) та грану-
лометричний склад ґрунтів-підґрунтя. При цьому
доведено, що гранулометричний склад ґрунту ви-
значає такі найважливіші його характеристики, як
вміст обмінних основ, загальних форм фосфору,
калію, гумусу.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Анучин Н. П. Лесная таксация / Н. П. Анучин.
– М.: Лесная промышленность, 1977.– 531 с.
2. Воробьев Д. В. Типы лесов Европейской
части СССР / Д. В. Воробьев. – Киев: Изд-во АН
УССР, 1953.– 452 с.
3. Методи визначення складу та властивостей
ґрунтів. Книга 1–2 / Укладачі: С. А. Балюк, В. О. Ба-
рахтян, М. Є. Лазебна. – Харків, 2007. – 350 с.
4. Остапенко Б. Ф. Лісова типологія: Навч. по-
сібник / Б. Ф. Остапенко, В. П. Ткач / Харк. держ.
аграрн. ун-т ім. В. В. Докучаєва. Український ор-
дена «Знак Пошани» науково-дослідний інститут
лісового господарства та агролісомеліорації ім.
Г. М. Висоцького.–Харків, 2002.– 204 с.
5. Остапенко Б. Ф. Кадастр зональных типов
леса Лесостепи Украины / Б. Ф. Остапенко, З. Г.
Образцова. Типологические основы кадастровой
оценки лесов: Сб. науч. тр. Харьк. гос. аграр. ун-та.
– Харьков, 1991. – С. 20–48.
6. Остапенко Б. Ф., Типологічна різноманіт-
ність лісів України. Зона широколистяних лісів /
Б. Ф. Остапенко, І. П. Федец, В. П. Пастернак. –
Харків: ХДАУ ім. В. В. Докучаєва, 1998. – 127 с.
7. Перелік основних нормативних документів у
галузі ґрунтознавства, агрохімії та охорони ґрунтів /
Укладачі: С. А. Балюк, М. Є. Лазебна. – Харків, 2005.
– 220 с.
8. Погребняк П. С. Общее лесоводство / П. С.
Погребняк. – М.: Изд. с.-х. л-ры, 1963.– 400 с.
9. Полупан Н. І. Визначник еколого-генетичного
статусу та родючості ґрунтів України / Н. І. Полупан,
В. Б.Соловей, В. І. Кисіль, В. А. Величко: Навч. по-
сібник. К.: Колообіг, 2005.– 304 с.
10. Распопіна С. П. Діагностична характерис-
тика ґрунтів домінантних типів лісу Слобожансько-
го лісотипологічного району /С. П. Распопіна, І. С.
Нейко // Збірник науково-технічних праць. – Львів:
РВВ НЛТУ України. – 2010. – Вип. 20. 5 – С. 45–52.
SOIL PARAMETERS FOR ESTIMATING OF THE
GROWTH POTENTIAL OF OAK FORESTS
IN KHARKIV REGION
S.P. RASPOPINA, PhD,
A.A. LISNYAK, PhD
Ukrainian Research Institute of Forestry and
Forest Melioration named after G. M. Vysotsky
A.A. MOSTEPANYUK
Danilivka Research State Forest,
Kharkiv
Determined that the assessment of soil capacity for
forest production of oak forest of Livoberezhny forest-
steppe most fully described by a system of indicators,
which include morphological, physical, physical and
chemical, agrochemical properties. However, the most in-
formative indicator of forest soils potential is mineralogical
and granulometric composition of soils and soils-matrix.
Keywords: assessment of soil capacity for for-
est production, granulometric composition of soil, the
productivity of oak forests.
ПАРАМЕТРЫ ПОЧВ ДЛЯ ОЦЕНИВАНИЯ
ЛЕСОРАСТИТЕЛЬНОГО ПОТЕНЦИАЛА
ДУБОВЫХ ЛЕСОВ ХАРЬКОВЩИНЫ
С. П. РАСПОПИНА, канд. с.-х. наук,
А. А. ЛИСНЯК, канд. с.-х. наук,
Украинский научно-исследовательский инсти-
тут лесного хозяйства и агролесомелиорации
им. Г. Н. Высоцкого
А. А. МОСТЕПАНЮК,
ГП «Даниловский опытный лесхоз», г. Харьков
Определено, что лесорастительный потенциал
почв в условиях свежего груда Левобережной Ле-
состепи лучше описывается системой показателей,
которые включают: морфологические, физические,
физико-химические и агрохимические свойства.
Самым информативным индикатором потенциала
лесных земель есть минералогический и грануло-
метрический состав почв-грунтов.
Ключевые слова: лесорастительный потенци-
ал почв, гранулометрический состав, продуктив-
ность дубовых лесов.
|