Урахування фактора часу і невизначеності в процесі оцінювання еколого-соціальних послуг лісового господарства

Розглянуто різні підходи до врахування фактора часу і невизначеності під час розрахунку потоку вигод при використанні лісових екосистем. Проведено аналіз наявних методик дисконтування (експоненційного, гіперболічного, моделі дисконтованої корисності, врахування еластичності). Зазначено переваги та н...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2011
1. Verfasser:	Адамовський, O.M.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України 2011
Schriftenreihe:	Науково-виробниче видання "Лісовий журнал"
Schlagworte:	Економіка, організація та управління
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38862
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Урахування фактора часу і невизначеності в процесі оцінювання еколого-соціальних послуг лісового господарства / O.M. Адамовський // Науково-виробниче видання “Лісовий журнал”. — 2011. — №. 2. — С. 63-68. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-38862
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-388622012-11-25T12:14:08Z Урахування фактора часу і невизначеності в процесі оцінювання еколого-соціальних послуг лісового господарства Адамовський, O.M. Економіка, організація та управління Розглянуто різні підходи до врахування фактора часу і невизначеності під час розрахунку потоку вигод при використанні лісових екосистем. Проведено аналіз наявних методик дисконтування (експоненційного, гіперболічного, моделі дисконтованої корисності, врахування еластичності). Зазначено переваги та недоліки використання на практиці проаналізованих методик. Рассмотрены различные подходы к учету фактора времени и неопределенности при расчете потока выгод от использования лесных экосистем. Проведен анализ существующих методик дисконтирования (экспоненциального, гиперболического, модели дисконтированной полезности, учет эластичности). Указаны преимущества и недостатки использования на практике проанализированных методик. The article deals with different approaches to take account of time factor and the uncertainty in calculating the forest ecosystemяs flow of benefits. The existing discounting methods (exponential, hyperbolic, discounted utility model, taking into account the elasticity) are analyzed. Advantages and disadvantages of analyzed methods use in practice are specified. 2011 Article Урахування фактора часу і невизначеності в процесі оцінювання еколого-соціальних послуг лісового господарства / O.M. Адамовський // Науково-виробниче видання “Лісовий журнал”. — 2011. — №. 2. — С. 63-68. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. XXXX-0104 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38862 630*.31:338.2.001.573 (075.8) uk Науково-виробниче видання "Лісовий журнал" Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Економіка, організація та управління Економіка, організація та управління
spellingShingle	Економіка, організація та управління Економіка, організація та управління Адамовський, O.M. Урахування фактора часу і невизначеності в процесі оцінювання еколого-соціальних послуг лісового господарства Науково-виробниче видання "Лісовий журнал"
description	Розглянуто різні підходи до врахування фактора часу і невизначеності під час розрахунку потоку вигод при використанні лісових екосистем. Проведено аналіз наявних методик дисконтування (експоненційного, гіперболічного, моделі дисконтованої корисності, врахування еластичності). Зазначено переваги та недоліки використання на практиці проаналізованих методик.
format	Article
author	Адамовський, O.M.
author_facet	Адамовський, O.M.
author_sort	Адамовський, O.M.
title	Урахування фактора часу і невизначеності в процесі оцінювання еколого-соціальних послуг лісового господарства
title_short	Урахування фактора часу і невизначеності в процесі оцінювання еколого-соціальних послуг лісового господарства
title_full	Урахування фактора часу і невизначеності в процесі оцінювання еколого-соціальних послуг лісового господарства
title_fullStr	Урахування фактора часу і невизначеності в процесі оцінювання еколого-соціальних послуг лісового господарства
title_full_unstemmed	Урахування фактора часу і невизначеності в процесі оцінювання еколого-соціальних послуг лісового господарства
title_sort	урахування фактора часу і невизначеності в процесі оцінювання еколого-соціальних послуг лісового господарства
publisher	Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Економіка, організація та управління
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38862
citation_txt	Урахування фактора часу і невизначеності в процесі оцінювання еколого-соціальних послуг лісового господарства / O.M. Адамовський // Науково-виробниче видання “Лісовий журнал”. — 2011. — №. 2. — С. 63-68. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
series	Науково-виробниче видання "Лісовий журнал"
work_keys_str_mv	AT adamovsʹkijom urahuvannâfaktoračasuíneviznačenostívprocesíocínûvannâekologosocíalʹnihposluglísovogogospodarstva
first_indexed	2025-07-03T20:45:44Z
last_indexed	2025-07-03T20:45:44Z
_version_	1836660078518730752
fulltext	63ЛІСОВИЙ ЖУРНАЛ, 2/2011 ЕКОНОМІКА, ОРГАНІЗАЦІЯ ТА УПРАВЛІННЯ УДК 630*.31:338.2.001.573 (075.8) УРАХУВАННЯ ФАКТОРА ЧАСУ І НЕВИЗНАЧЕНОСТІ В ПРОЦЕСІ ОЦІНЮВАННЯ ЕКОЛОГО-СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА O. M. АДАМОВСЬКИЙ, канд. екон. наук, Національний лісотехнічний університет України Розглянуто різні підходи до врахування фактора часу і невизначеності під час розрахунку потоку вигод при використанні лісових екосистем. Проведено аналіз наявних методик дисконтування (експоненційного, гіперболічного, моделі дисконтованої корисності, врахування еластичності). Зазначено переваги та недоліки використання на практиці проаналізованих методик. Ключові слова: лісова екосистема, послуги лісового господарства, дисконтування, готовність платити, ставка дисконту. Л іс є надзвичайно складною динамічною системою відкритого типу, яка безперерв- но розвивається і змінюється у просторі та часі. Велика тривалість виробничого циклу потре- бує досить точних розрахунків та прогнозів на його початку під час прийняття управлінських рішень, помилка в яких може мати значні, а часто й незво- ротні наслідки. Тому досить важливе врахування фактора часу при розрахунку потоку вигод. Економічну ефективність грошових потоків ви- значають з урахуванням фактора часу, яка тепер відображається у двох термінах: дисконтування та обернений до нього компаундування. Найпрості- ший метод експоненційного дисконтування, зна- чення коефіцієнта дисконтування в якому для року t (dt) в класичному випадку визначають за формулою складних відсотків, де головним параметром є від- соток дисконтування (r), що вважається сталим у часі і визначається нормальною ефективністю сус- пільного виробництва, темпом інфляції та ризиком. Формула розрахунку коефіцієнта дисконтуван- ня при нормі дисконту r буде виглядати так: Теперішню вартість (ТВ), приведену на початок кожного року t, можна розрахувати як різницю між сумами отриманих вигід та вкладень: де Вt – вигоди, які можна отримати в році t; Сt – укладення, які виникають у рік t. Чисту теперішню вартість (ЧТВ) з часовим гори- зонтом часу Т розраховують як суму всіх теперішніх вартостей: Багато споживачів вважає, що вартість послуг лісу з плином часу зростає, так само як і попит на них та їхня обмеженість. Якщо використовувати будь-який позитивний відсоток дисконтування, то вигоди і вкладення майбутніх поколінь просто ігно- руються. Ця проблема може бути розв’язана шля- хом розрахунку вартості вигід, від яких потрібно відмовитися сьогодні, щоб зберегти можливість їх отримання в майбутньому. Під час прийняття рішень щодо лісового ме- неджменту гостро постає питання справедливості розподілу ресурсів між поколінням, оскільки такі рі- шення мають досить тривалий часовий горизонт, а також передбачають використання унікальних або невідновних ресурсів (тобто унеможливлює спожи- вання цих самих ресурсів у майбутньому). Нині в деяких наукових працях допускається можливість зростання одних вартостей з часом від- носно інших. Це зумовлено двома причинами: • якщо частка деревної продукції лісу продовжу- ватиме зменшуватись, то її вартість має збільшува- тись (ефект пропозиції); • якщо готовність споживачів платити за послу- ги лісу з часом буде зростати, то будуть збільшува- тись і прибутки. На жаль, досить мало відомо про те, як готов- ність споживачів платити змінюється в часі. Цікавою, на нашу думку, є модифікація звичай- ного експоненційного дисконтування, яка враховує так званий показник «еластичності доходу готовнос- ті платити», що визначається як зміна відсотка в го- товності платити за певну відсоткову зміну прибутку. Щодо числового вираження величини такої еластичності, то деякі вчені припускали, що воно ( ) . 1 1 tt r d + = ( ) , 1 t tt r CB ТВ + = ( )= + = T t t tt r CB ЧТВ 1 . 1 ∑ (1) (2) (3) 64 ЛІСОВИЙ ЖУРНАЛ, 2/2011 має бути меншим від одиниці й дорівнювати 0,2 або 0,3. Але згодом вони ж визнали, що доказів такого низького значення недостатньо, тому приймають за взірець значення 0,5 [1]. Для того, щоб урахувати еластичність у розра- хунку чистої теперішньої вартості (ЧТВ), потрібно рівняння (3) переписати в такому вигляді: де B 0 – вигоди, отримані в початковому році; g – темп зростання вигід. Іншими словами, ефект полягає у зменшенні чистого відсотка дисконтування на вигоди, що при- зведе до збільшення їх значення. Наприклад, якщо зростання доходів спожива- чів буде на рівні 4% за рік, а еластичність доходів готовності платити – 0,5, то значення показника g отримуємо множенням цих двох факторів g=2%. Річна норма дисконту 4% стане 2%. Аналізуючи отримані значення описаного еластич- ного дисконтування, можна виділити такі властивості: • якщо q<r, то теперішня вартість 1 грн з часом збільшується на q% (рис. 1); • якщо q=r, то теперішня вартість 1 грн незмінна і дорівнює 1 (рис. 2); • якщо q>r, то теперішня вартість 1 грн з часом зростає (ефект від’ємного коефіцієнта дисконту- вання) (рис. 3). Для порівняння подамо розраховану теперішню вартість 1 грн вигід на одному графіку (рис. 4). ( ) ( )== ++ + = T t T t t t t t r C r gB ЧТВ 11 0 , 11 )1( ∑ ∑ (3) Рис. 1. Теперішня вартість 1 грн при r=4%, та q=2% Рис. 3. Теперішня вартість 1 грн при r=4% та q=4,5% Рис. 4. Теперішня вартість 1 грн за різних значень q Рис. 2. Теперішня вартість 1 грн при r=q=4% 65ЛІСОВИЙ ЖУРНАЛ, 2/2011 Серед недоліків такого дисконтування можна виділити те, що ми передбачаємо постійне пропо- рційне зростання доходів та еластичності на певно- му проміжку часу. У разі великого горизонту дослі- джуваного проекту це є досить спірним явищем. Останні дослідження в галузі психології пове- дінки людини свідчать про те, що ставка міжчасо- вих уподобань споживачів різна для різних відрізків часу в майбутньому та різних одержуваних резуль- татів [2]. Це суперечить припущенню про єдину ставку міжчасових уподобань для всіх часових пе- ріодів і результатів, що виникають упродовж них. Зазначена обставина не згадується в жодному з ін- ших опрацьованих нами джерел на тему економіч- ного оцінювання, зокрема лісів або інтегрованого еколого-економічного обліку. Значної уваги під час прийняття управлінських рішень щодо лісових проектів заслуговує теорія міжчасового вибору. Рішення, які приймаються сьогодні і містять зіставлення витрат та вигод на великому горизонті часу, є центральними в дослі- дженні еколого-економічної ефективності ведення лісового господарства, споживчої поведінки, а в кінцевому результаті проблем, пов’язаних із су- спільним добробутом нації. Тому зовсім не випад- ково провідні економісти минулого приділяли зна- чну увагу проблемі теоретичного аналізу факторів, що впливають на поведінку економічних суб’єктів у ситуаціях прийняття рішень, коли наслідки (резуль- тати) дій стають відомими тільки через певний про- міжок часу. Неокласична економічна теорія також не за- лишила поза увагою цю проблему. Теоретичною основою для подальших більш ніж півсторічних досліджень цього напряму стала модель дискон- тованої корисності (МДК), запропонована П. Са- муельсоном, яка згодом отримала аксіоматичне трактування в працях Т. Купманса. У своїй найбільш спрощеній формі модель ви- значає міжчасові переваги особи, яка приймає рі- шення (ОПР), між різними конфігураціями спожив- чих планів (с t ,…c T ). За умови дотримання певних звичайних передумов (повнота, транзитивність, неперервність) такі переваги можуть бути пред- ставлені у вигляді міжчасової функції корисності Ut(с t ,…c T ). Рухаючись далі, МДК припускає, що між- часова корисність ОПР може бути представлена у вигляді такої функціональної форми (у випадку не- перервного часу МДК може бути представлена в інтегральній формі): У такому формулюванні u(ct+k) інтерпретується як кількісна функція корисності ОПР – його добро- бут у момент часу t+k, а D(k) – це функція дисконту- вання ОПР, тобто та відносна вага, яку він приписує в момент часу t своєму рівню добробуту в період t+k. Параметр ρ в цьому випадку це – чистий показ- ник часової переваги ОПР (ставка дисконтування). Отже, у спрощеній моделі П. Самуельсона всі психологічні фактори було зведено до одного па- раметра – ставки дисконтування. З часом МДК набула застосування в різних галу- зях економіки, зокрема й в оцінці лісівничих інвес- тиційних проектів. Ця модель забезпечила просту і водночас потужну аналітичну схему для розгляду широкого спектра господарських рішень, наслідки яких не повністю відомі в момент виконання дій. За дотримання деяких чітко визначених умов, аксіом, які, можливо, є нереалістичними, ОПР ло- гічно змушені приймати позитивні часові переваги (ставки дисконтування), при цьому жодних претен- зій щодо адекватності МДК явищам чи фактам ре- ального світу не відображається. Існують характерні риси МДК, які так чи інакше завжди присутні в практичному застосуванні такого виду функціональної форми: 1. Незалежність за корисністю, тобто сукупна цінність або загальна корисність од відповідної по- слідовності рівнів споживання, дорівнює дискон- тованій сумі корисностей від обсягів споживання в кожному періоді. 2. Незалежність за рівнем споживання, тобто добробут ОПР у момент часу t+k, не залежить від рівня споживання благ у будь-якому іншому періоді. 3. Сталість функції корисності, тобто кількісна міжчасова функція корисності u(ct+k), є незмінною з плином часу. 4. Незалежність операції дисконтування, від рівнів споживання, тобто функція дисконтування незмінна для всіх можливих видів споживання. 5. Сталість у дисконтуванні та часова несупе- речність, тобто сталість у дисконтуванні ОПР, перед- бачає, що її переваги несуперечливі з плином часу або що її пізні переваги підтверджують та відповіда- ють більш раннім смакам, діям, у подобанням. Унаслідок великої кількості експерименталь- них та емпіричних досліджень, які було проведено з цієї проблематики протягом останніх десятиліть, учені знайшли та задокументували чимало невід- повідностей, аномальних варіантів поведінки ОПР, що заперечують використання МДК як адекватного дескриптивного інструмента аналізу поведінки ін- дивідів у ситуаціях міжчасового вибору. Серед та- ких парадоксів: 1. Гіперболічне дисконтування (hyperbolic discounting) – ОПР здебільшого характеризують- ся спадаючою нормою часових переваг (зусилля, вжиті завтра, потребують менших витрат, ніж на- силля над собою сьогодні). 2. Ефект маркування (sign effect) – доходи, ви- граші дисконтуються ОПР за більш високими став- ками, ніж втрати. 3. Ефект абсолютної величини (the absolute magnitude effect) – більші за абсолютною величною виграші, грошові суми дисконтуються ОПР за мен- шими ставками, ніж малі суми грошей. ∑ (4) 66 ЛІСОВИЙ ЖУРНАЛ, 2/2011 4. Ефект асиметрії «уповільнення-прискорення» (the «delay>speedup» asymmetry) – існування неси- метричних переваг між відкладеним та прискоре- ним споживанням. Велика кількість прикладних досліджень пока- зала, що в загальному випадку кількість грошей, потрібних для компенсації ОПР відкладеного отри- мання вигод на період часу від моменту часу t до t+s, становить двічі-тричі більшу величину від суми, яку суб’єкти згодні пожертвувати на скорочення часу до споживання на той самий інтервал, тобто з періоду t+s до t. Таким чином, так само, як і у випадку з теорі- єю очікуваної корисності, МДК продемонструва- ла слабкі, недостатні передбачувальні можливос- ті щодо значного обсягу реальних даних. Один із можливих виходів у цьому випадку полягає у спробі врахування зазначених відхилень шляхом введен- ня у модель додаткових параметрів або за рахунок змін початкових передумов аналізу. За останні двадцять років в економічній літера- турі з’явилась ціла низка праць, в яких дослідже- но різні розширення, вдосконалення традиційної МДК. На практиці всю сукупність запропонованих сьогодні моделей міжчасового вибору можна поді- лити на окремі групи залежно від того, яку з харак- терних особливостей стандартної МДК намагалися пом’якшити, послабити або взагалі позбавитись від неї. Серед них такі: Перша група – моделі, що містять інші види функцій дисконтування, ніж постійне експоненційне. Друга – моделі, що видозмінюють міжчасову функцію корисності. Тут необхідно виділити так зва- ні моделі «формування звичок» (habit formation), які розвивають ідею про те, що корисність, яка асоці- юється зі споживанням у поточному періоді, може випробовувати на собі вплив рівня споживання, що був в минулому. Третю групу створюють різні моделі, які є зна- чним відступом від МДК. Такі моделі видозмінюють функцію дисконтування або включають нові пара- метри в стандартну міжчасову функцію корисності, намагаючись таким чином формалізувати різні ви- сунуті гіпотези. Остаточною метою всіх наукових пошуків щодо модифікації МДК є намагання мати у своєму роз- порядженні складніші і змістовніші моделі та теорії, які б пояснювали певні закономірності поведінки міжчасового вибору ОПР. Тому немає необхідності обговорювати питання, наскільки більше значен- ня в даному випадку має точна інформація щодо схильності ОПР витрачати чи зберігати фінансові ресурси, вкладати кошти в довготермінові проекти. Завдання нині полягає не в тому, щоб знайти деяку ідеальну модель, яка б пояснювала все можливе, а в проясненні нашого уявлення про рухомі мотиви психологічного, соціального або іншого походжен- ня, які безумовно впливають на прийняття рішення. Рекомендації для встановлення числових зна- чень норми дисконту для лісового господарства висвітлено в матеріалах Міжурядової групи експер- тів щодо зміни клімату (IPCC), де виокремлено два підходи до дисконтування [3]: 1. Моральний, або вказівний, підхід на базі кое- фіцієнтів дисконтування, які можна застосовувати (2–3%). Це так звана суспільна ставка дисконту- вання часу, що дорівнює сумі ставки чистих часових уподобань і ставки приросту добробуту, одержаного від приросту доходу на одну особу в майбутньому. 2. Описовий підхід на основі коефіцієнтів дис- контування, які фактично застосовують люди в по- всякденних рішеннях (6% і більше). Цей підхід вра- ховує ринкову ставку доходу від інвестицій, яка в Україні нині в певних галузях сягає 17%. Рекомендовано для аналізу програм щодо пом’якшення наслідків кліматичних змін принаймні частково використовувати коефіцієнти дисконту- вання, які відображають альтернативні можливості використання капіталу, що дорівнюють для розви- нених країн 4–6%. Такі ставки застосовують у кра- їнах європейської спільноти для оцінки проектів у суспільному секторі. Для країн, що розвиваються, рекомендована ставка становить 10–12% і навіть вище. Це ставка, яку застосовують міжнародні бан- ки для фінансування інвестиційних проектів у цих країнах. Окрім того, у звіті IPCC вагоме значення нада- ється гіперболічному дисконтуванню: «Наукова література свідчить про те, що сьогодні великого поширення набувають коефіцієнти дисконтування, які знижуються з часом і в зв’язку з цим надають більшої ваги вигодам, що забезпечуються в довго- строковій перспективі» [3]. В основу гіперболічного дисконтування покладено теоретичне обґрунтуван- ня, згідно з яким ставки дисконту, що відповідають фінансовим інструментам, можна застосовувати лише в межах часового горизонту в кілька десяти- літь, однак вони не придатні для довших часових горизонтів. Величина ставок часових уподобань щодо віддаленого майбутнього буде визначатися можливостями, що відкриватимуться в майбутньо- му, зокрема завдяки економічному зростанню, які на сьогодні залишаються невідомими. Ця невизна- ченість сприяє зниженню ставок дисконту [3]. У разі гіперболічного дисконтування коефіцієнт розраховують за формулою: де γ, α>0, а значення α=γ→∞ для відображення гіперболічної залежності. Таку залежність, порівняно з розглянутою вище експоненційною, зображено на рис. 5. Модель гіперболічного дисконтування пере- дбачає зменшення ставки дисконтування з плином часу. За допомогою гіперболічного дисконтування прогнозується, що переваги споживачів динамічно суперечливі, тобто вони припускають конфлікт між оптимальним планом на майбутнє з позиції «сьо- (5), 67ЛІСОВИЙ ЖУРНАЛ, 2/2011 годнішньої перспективи і оптимальним планом на майбутнє з позиції «завтрашньої» перспективи. За результатами опитування професійних еко- номістів [4], ставки дисконту зменшуються від 4% до 0% в міру поступового зсуву від найближчого (до 5 років) до віддаленого майбутнього (понад 300 років). Як вважають деякі вчені [4], для довготермі- нових проектів прийнятною є ставка, менша за 2%. Гіперболічне дисконтування широко обгово- рювали в теоретичній літературі, але ця ідея мала слабкий вплив на політичні рекомендації більшості економістів. Винятком є рекомендації щодо вико- ристання гіперболічного дисконтування для моде- лювання процесів глобального потепління [5] та в моделі сталого розвитку [6]. Звичайно, це не озна- чає, що експоненційне дисконтування потрібно від- кинути в усіх рішеннях, які стосуються капітальних інвестицій. У час змін і переходу до централізованого по- стачання та появи ринкових відносин у лісовому гос- подарстві інвестиційний аналіз стає важливим еле- ментом у прийнятті рішень. Високі відсоткові ставки, порівняно з низькими цінами на заготівлю деревини, змінили погляди на ліс як екологічний фонд. З одно- го боку, оскільки економіка часто зазнає ударів че- рез непевність у зростанні прибутків, людство має більше інвестувати у майбутнє. Такий превентивний аргумент схиляє до скорочення рівня дисконтної ставки. Концепція рівності між поколіннями працює так само, як і ідея щодо зменшення лісових ресурсів та поняття етичної незахищеності. Вони підтриму- ють низький рівень дисконтної ставки. З іншого боку, фінансові повернення є зазвичай низькими. Ризик при інвестуванні у лісове господарство досить ви- сокий, наприклад через можливість лісових пожеж або недостатню захищеність права власності. Проте прийняття рішень щодо довготермінових інвестицій в лісовому господарстві за умов ризику і невизначе- ності приводять до отримання більш високого рівня дисконтної ставки для забезпечення впевненості у прибутках від заготівлі деревини швидше сьогодні, ніж у майбутньому. У приватних лісах, як наслідок, вибір власника залежить від економічних, а не еко- логічних чинників. ВИСНОВКИ Для лісового господарства в перехідний пері- од, який характеризується нестабільністю процесів охорони навколишнього середовища, високими процентними ставками і ризикованими інвестиція- ми, виникають позитивні дисконтні ставки. Засто- сування позитивної дисконтної ставки має здійсню- ватися разом з урахуванням впливу на навколишнє середовище. Враховуючи труднощі визначення ставки дис- конту, доцільно проводити оцінку чутливості про- ектів до неї. Загальноприйнятною ставкою, що від- повідає етичним міркуванням, під час звичайного експоненційного дисконтування найбільш пошире- ним у світі рівнем дисконтної ставки є 0–3%. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Kriström B., Riera P. Is the Income Elasticity of Environmental Improvements Less Than One?// B. Kris- tröm, P. Riera Environmental and Resource Economics N 7,1996, Р. 45–55. 2. Gowdy J. M. The revolution in welfare econom- ics and its implications for environmental valuation and policy // Land Economics, N 80.– 2004– Р. 250. 3. McCarthy J. J. Climate Change 2001: Impacts, Adaptation, and Vulnerability. Cambridge University Press. – 2001. – 1020 p. 4. Weitzman M. L. Gamma Discounting // American Economic Review, American Economic Association, vol. 91(1). – 2001.– Р. 260–271 5. Cropper M. L., Laibson D. The Implication of Hyperbolic Discounting for Project Evaluation. / M. L. Cropper, D. Laibson. Discounting and Intergeneration- al Equity, Portney, P. R. and J.P. Weynant (Eds.). Re- source for the Future Press, Washington, DC. – 1999. – Р. 163–172. 6. Chichilnisky G. An axiomatic approach to sustainable development // Social Choice and Welfare 13. – 1996. – Р. 231–257. TAKING INTO ACCOUNT THE TIME FACTOR AND THE UNCERTAINTY IN THE VALUATION OF ECO-SOCIAL FORESTRY SERVICES A. M. ADAMOVSKY., PhD Ukrainian National Forestry University The article deals with different approaches to take account of time factor and the uncertainty in calculating the forest ecosystemяs flow of benefits. The existing discounting methods (exponential, hyperbolic, discounted utility model, taking into account the elasticity) are analyzed. Advantages and disadvantages of analyzed methods use in practice are specified. Key words: forest ecosystem, forestry service, discounting, willingness to pay, discount rate. Рис. 5. Теперішня вартість 1 грн під час експонен- ційного та гіперболічного дисконтування (r=4%) 68 ЛІСОВИЙ ЖУРНАЛ, 2/2011 УЧЕТ ФАКТОРА ВРЕМЕНИ И НЕОПРЕДЕЛЕН- НОСТИ В ПРОЦЕССЕ ОЦЕНКИ ЭКОЛОГО-СОЦИАЛЬНЫХ УСЛУГ ЛЕСНОГО ХОЗЯЙСТВА А. Н. АДАМОВСКИЙ, канд. екон. наук, Национальный лесотехнический университет Украины Рассмотрены различные подходы к учету фак- тора времени и неопределенности при расчете по- тока выгод от использования лесных экосистем. Проведен анализ существующих методик дискон- тирования (экспоненциального, гиперболическо- го, модели дисконтированной полезности, учет эластичности). Указаны преимущества и недостат- ки использования на практике проанализированных методик. Ключевые слова: лесная экосистема, услуги лесного хозяйства, дисконтирование, готовность платить, ставка дисконта.

Урахування фактора часу і невизначеності в процесі оцінювання еколого-соціальних послуг лісового господарства

Institution

Ähnliche Einträge