До історії участі українських козаків у військових подіях початкового етапу Північної війни (1700 - 1702 рр.)

У статті на основі нових документів уточнюється хронологія та послідовність дій козацьких загонів на початковому етапі Північної війни, наводяться персональні списки козаків, що вирушали в далекі походи....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2011
Hauptverfasser: Горобець, С., Рябцев, В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України 2011
Schriftenreihe:Сiверянський лiтопис
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/39111
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:До історії участі українських козаків у військових подіях початкового етапу Північної війни (1700 - 1702 рр.) / С. Горобець, В. Рябцев // Сiверянський лiтопис. — 2011. — № 3. — С. 23-38. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-39111
record_format dspace
spelling irk-123456789-391112013-02-13T03:13:13Z До історії участі українських козаків у військових подіях початкового етапу Північної війни (1700 - 1702 рр.) Горобець, С. Рябцев, В. Мовою документів У статті на основі нових документів уточнюється хронологія та послідовність дій козацьких загонів на початковому етапі Північної війни, наводяться персональні списки козаків, що вирушали в далекі походи. 2011 Article До історії участі українських козаків у військових подіях початкового етапу Північної війни (1700 - 1702 рр.) / С. Горобець, В. Рябцев // Сiверянський лiтопис. — 2011. — № 3. — С. 23-38. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. XXXX-0055 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/39111 94(477) uk Сiверянський лiтопис Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Мовою документів
Мовою документів
spellingShingle Мовою документів
Мовою документів
Горобець, С.
Рябцев, В.
До історії участі українських козаків у військових подіях початкового етапу Північної війни (1700 - 1702 рр.)
Сiверянський лiтопис
description У статті на основі нових документів уточнюється хронологія та послідовність дій козацьких загонів на початковому етапі Північної війни, наводяться персональні списки козаків, що вирушали в далекі походи.
format Article
author Горобець, С.
Рябцев, В.
author_facet Горобець, С.
Рябцев, В.
author_sort Горобець, С.
title До історії участі українських козаків у військових подіях початкового етапу Північної війни (1700 - 1702 рр.)
title_short До історії участі українських козаків у військових подіях початкового етапу Північної війни (1700 - 1702 рр.)
title_full До історії участі українських козаків у військових подіях початкового етапу Північної війни (1700 - 1702 рр.)
title_fullStr До історії участі українських козаків у військових подіях початкового етапу Північної війни (1700 - 1702 рр.)
title_full_unstemmed До історії участі українських козаків у військових подіях початкового етапу Північної війни (1700 - 1702 рр.)
title_sort до історії участі українських козаків у військових подіях початкового етапу північної війни (1700 - 1702 рр.)
publisher Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України
publishDate 2011
topic_facet Мовою документів
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/39111
citation_txt До історії участі українських козаків у військових подіях початкового етапу Північної війни (1700 - 1702 рр.) / С. Горобець, В. Рябцев // Сiверянський лiтопис. — 2011. — № 3. — С. 23-38. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
series Сiверянський лiтопис
work_keys_str_mv AT gorobecʹs doístorííučastíukraínsʹkihkozakívuvíjsʹkovihpodíâhpočatkovogoetapupívníčnoívíjni17001702rr
AT râbcevv doístorííučastíukraínsʹkihkozakívuvíjsʹkovihpodíâhpočatkovogoetapupívníčnoívíjni17001702rr
first_indexed 2025-07-03T21:01:23Z
last_indexed 2025-07-03T21:01:23Z
_version_ 1836661063755497472
fulltext Сіверянський літопис 23 МОВОЮ ДОКУМЕНТІВ УДК 94(477) Сергій Горобець, Віталій Рябцев. ДО ІСТОРІЇ УЧАСТІ УКРАЇНСЬКИХ КОЗАКІВ У ВІЙСЬКОВИХ ПОДІЯХ ПОЧАТКОВОГО ЕТАПУ ПІВНІЧНОЇ ВІЙНИ (1700-1702 рр.) У статті на основі нових документів уточнюється хронологія та послідовність дій козацьких загонів на початковому етапі Північної війни, наводяться персональні списки козаків, що вирушали в далекі походи. Ключові слова: Північна війна, козаки, старшина, Чернігівський полк. Після російсько-турецьких війн 1686-1699 рр., коли Росія здобула Азов і вихід до узбережжя Азовського моря, Петро І розпочав боротьбу за вихід до Балтійського моря. 9 серпня 1700 р. він оголосив війну Швеції і вже з перших місяців став максимально використовувати для далеких походів на північ козацьке військо, й без того стомлене щорічними виправами у Крим. Зокрема, найактивнішу участь козаки Гетьманщини брали у військових діях у Прибалтиці – у так званій Малій війні (грудень 1700 – жовтень 1702 рр.) [4, с. 104]. Взагалі, перші місяці війни для козацтва виявилися доволі сумбурними. Як зазначає С. Павленко: «Спочатку цар наказав гетьману надіслати козаків у Лівонію на допомогу польському королю. Для походу був споряджений підрозділ загальною чисельністю 3000 козаків під командуванням наказного гетьмана, полтавського полковника Івана Іскри. Не встиг він відбути за призначенням, як, згідно з новим царським указом, Мазепі доручалося зібрати 10 тисяч козаків і йти з ними у Прибалтику. Проте, коли полки вже перебували у готовності до походу, Петро І скасував своє попереднє рішення. Гетьман, розпустивши козаків по домівках, несподівано отримує новий Указ: спорядити на війну 12 тисяч козаків». [6, с. 193-194]. Така плутанина з царськими наказами призвела до певних непорозумінь щодо послідовності дій українських військ у перші місяці війни. Зокрема Т. Чухліб, намагаючись узгодити наявні відомості, запропонував таку компіляцію: «23 серпня того ж [1700] року близько 10 тисяч козаків Полтавського, Чернігівського, Ніжинського та двох охочекомонних полків на чолі з ніжинським полковником та гетьманським небожем І. Обидовським вирушили на «монаршу службу» в напрямку Новгорода». І далі: «Окрім того, у царській грамоті від 20 серпня 1700 р. наказувалося відіслати частину козацьких полків з Лівобережної України «на допомогу королівській величності [Августу ІІ] під Ригу». На допомогу польському © Горобець Сергій Михайлович – асистент кафедри педагогіки і методики викладання історії та суспільних дисциплін Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка. Рябцев Віталій Володимирович – краєзнавець, м. Запоріжжя. 24 Сіверянський літопис королю Августу ІІ Саксонському до Лівонії було відправлено 3000 українців на чолі з полтавським полковником З. Іскрою» [12, с. 414]. У цьому уривку поєднано два різночасних походи. На їх розведеність у часі недвозначно натякає і Самовидець: «А о Воздвиженії честного креста по указу его царского величества гетман запорожский Іван Мазепа послал своего войска на помоч королеві полскому часть з розних полков. Тоей же осени по указу его царского величества войска запорожского немалую часть послал гетман Мазепа з своїм сестренцем, полковником ніжинским Іваном Обидовским и з арматами до Великого Новагорода» [8, с. 163]. Із відправлення загону Івана Обидовського веде відлік військовим діям О. Со- кир ко [9, с. 249]. Натомість Лизогубівський літопис похід І. Обидовського рахує за третю виправу на північ: «Тогожъ года Іскра, полковникъ Полтавскій, подъ Ругодинъ ходилъ въ легци, а за нимъ полковникъ Чернговскій Евфимъ Лизогубъ съ пушками, которого под Смоленскомъ и Обыдовскій, полковникъ Нъжинскій, за гетмана правящій, догналъ» [3, с. 42]. Дається взнаки обмеженість джерельної бази, через що і виникають окремі непорозуміння. Між тим у фондах Російського державного архіву давніх актів (РДАДА) збереглися два списки козацького війська часів «Малої війни», які дозволяють роз’яснити окремі моменти козацьких походів. Перший із списків датований 2 вересня 1700 р. Він укладений у Смоленську і стосується підрозділу загальною чисельністю 3000 козаків під командуванням наказного гетьмана, полтавського полковника Івана Іскри [10]. Перед козаками ставилося подвійне завдання: одна половина мала водним шляхом вирушити під Ригу на допомогу Августу ІІ, інша – до Великого Новгорода. Для розуміння ситуації звернемо увагу на лист І. Мазепи до російського царя від 28 серпня 1700 р., який дає змогу узгодити хронологічну канву. Зокрема, гетьман згадує указ Петра І від 20 серпня, яким, слід гадати, і запускався механізм військових мобілізацій на Гетьманщині. В указі «изображено то, дабы я […] указное число отпустил я на вшу монашескую службу: одну часть в Инфлянтии великие свшнии црского пресветлого величества великороссийскими войсками. А другую часть на помочь королевскому величеству под Ригу» [1, с. 63-64]. І далі Іван Степанович рапортує про оперативне виконання наказу: «…доношу, что уже первую посилку регименту моего войскових людей сего мсца 23 числа послал в Инфляндию. Приказал мне спешити днем и ночью, понеже налегко, бес пушек и иных приналежащих готовости, отпустил оных, а о другой посылке как скоро дошел до меня премощный вш великого гсдря цря указ, так я скоро розослал по полкам универсалные мои писма, скоро приказывая, дабы без всякой мешкоты належит в военный поход из домов своих выходили, как уже наимянованых число войско до походу есть готово, понеже прежде всем велел есмъ в готовности к походу быти» [1, с. 64]. Також І. Мазепа звертає увагу, що воля царя щодо відправлення війська доведена до нього через листи боярина Федора Головіна, однак це призвело до різночитання: Ф. Головін писав, щоб козаків відразу ж «посылати в границы Инфляндии» для сполучення з російською армію, тоді як Петро І направляв українські полки безпосередньо до Новгорода через Брянськ, Можайськ та Смоленськ. Російські канцеляристи, у копії яких і зберігся лист гетьмана І. Мазепи, записали нижче, що 27 серпня 1700 р., ще до отримання відповіді Івана Мазепи, цар Петро І надіслав новий указ «о посылке тех же малороссийских войск регименту ево с наказным ево гетманом к Новугороду и в помоч королевскому величеству сентября в 15 числу» [1, с. 64]. Отже, можемо стверджувати, що перша партія козаків таки вирушила в похід 23 серпня 1700 р. під проводом Івана Іскри, а слідом за нею відправився інший загін, на чолі якого перебував наказний ніжинський полковник Леонтій Шрамченко. Обидва загони зустрілися в Смоленську, де російськими канцеляристами були переписані «списки блоруского писма на листах, и т листы переведены на руское писмо». Із списків дізнаємося, що до Риги вирушали 1345 козаків Полтавського (полковник Іван Іскра, 268 чоловік), Прилуцького (наказний полковник Семен Сіверянський літопис 25 Федоров, 550 чоловік) та Стародубівського (наказний полковник Іван Юркевич, 527 чоловік) полків. Найдетальніше укладено перепис Прилуцького полку, де по кожній сотні вказані не лише сотники, а й отамани. Список інших полків являє собою перелік старшини із зазначенням кількості козаків, що знаходились у підлеглих старшинам куренях. Зауважимо, що сотні Стародубівського полку розбиті на три «знаки» [10, с. 3-7]. За схожою схемою укладено список загону, який направлявся до Великого Новгорода: 1100 козаків Ніжинського полку (наказний полковник Леонтій Шрамченко) та окремо перелічених 550 козаків «в полку полковника Глуховского» (не вказаного на ім’я). Щодо останнього, то можемо припустити, що мається на увазі не окрема адміністративна одиниця, а окремий військовий підрозділ, виділений зі складу Ніжинського полку на початку Північної війни [10, с. 7-8]. Отже, всього до Смоленська прибув 3001 козак (6 наказних полковників та 2995 чоловік «товариства»). Хоча зауважимо, що підрахунки велися достатньо приблизно, і сума козаків у куренях часто не збігається із підсумковими цифрами писарів. Так, у Полтавському полку сумарно в куренях нараховуємо 275 козаків, а не 268, у Прилуцькому – 525, а не 550. У Стародубівському полку козаки розписані «под знаками», однак і тут просте додавання (269 козаків під першим «знаком», 150 – під другим, 107 – під третім) дає число 526 козаків, тоді як писар зазначає 527. У Ніжинському полку сума козаків у куренях дорівнює 1065 чоловік, а не 1100. Нарешті, серед відправлених до Риги фігурують усього два наказних полковники, тоді як у документі вказані троє. Вірогідно, деякі цифри округлювалися канцеляристами, аби забезпечити виконання запланованого наряду. Як відомо, Август ІІ припинив облогу Риги 8 вересня, тож українці не встигли долучитися до військової акції саксонців. Невідома і подальша доля загону, відправленого до Новгорода. Втім, з огляду на загальну стратегічну ситуацію, навряд чи їх відпустили додому. Саме в цей час Петро І розгортав свою 35-тисячну армію для облоги Нарви (з 9 вересня до 14 жовтня 1700 р.) і нагально потребував підкріплень. Тож буде вірогідним припустити, що незначні козацькі загони увійшли до складу російської армії. Тим часом на Гетьманщину прийшов новий указ Петра І, згадуваний С. Пав- ленком та іншими дослідниками: направити в Прибалтику 10-тисячне військо на чолі з гетьманом. Але ще до виступу в похід надійшов наказ про відміну виступу і спорядження 12 тисяч козаків на допомогу основним російським силам, що направлялися під Нарву [4, с. 103]. Це і був загін, очолений наказним гетьманом, ніжинським полковником І. Обидовським. Гетьманський небіж вирушив на війну з Ніжинським (3000 козаків), Київським (понад 1000), Чернігівським (4000), Полтавським (2000), Стародубським (більше 1000), Миргородським (1000) і Прилуцьким (500) полками, а також із двома компанійськими (Пєшковського та Степановича – разом 1000 компанійців) та двома сердюцькими (Чечеля й Шульги – разом 1000 сердюків) полками [7, с. 70]. О. Сокирко вважає більш правдоподібною чисельність загону І. Обидовського у 7200 чоловік [9, с. 249]. Можливо, розходження у цифрах може бути пояснено тим, що Чернігівський полк (4000 козаків на чолі з полковником Юхимом Лизогубом) вирушив у похід дещо раніше, а вже потім його наздогнали під Смоленськом основні сили, як про те свідчить Лизогубівський літопис [3, с. 42]. 19 листопада 1700 р. шведи розгромили росіян під Нарвою. Звістка про це застала корпус І. Обидовського, коли він уже проминув Псков і рухався далі [9, с. 249]. Петро І намагався не допустити шведів до центральної частини Росії й виграти час для реорганізації армії, тож, згідно з його указом від 28 листопада 1700 р., псковський воєвода Бухвостов повинен був повернути козаків і розташувати їх у Пскові, Гдові і Печерському монастирі (поблизу Пскова) [4, с. 105]. Сюди ж стягувалися й російські війська, а загальне командування над російськими та українськими загонами Петро І 4 грудня 1700 р. доручив генералу Борису Шереметєву. а козацтво покладалося завдання завдати «лутчаго вреда неприятелю». Загони гетьманців повинні були 26 Сіверянський літопис «итти вдаль», розоряючи села й хутори, знищуючи продовольчі запаси і фураж [4, с. 108]. Що ті й робили. Як записано в Лизогубівському літопису, «подъздами час- тыми шведскіе повты огнемъ и мечемъ пустошили и въ полонъ великое множество позабирали; а Чечеля и Хведька, полковниковъ охочихъ, и Якова Лизогуба, за пол- ковника Черниговского правящого, съ полторю тысячею полку Чернговского ко- за ковъ выборныхъ до Вдова-городка, лежачого надъ Чудскимъ озеромъ, оттуду вып равилъ для обереженя границъ россійскихъ; шведы же до тогожъ городка Вдова приходили добувать, толькожъ онымъ слушный отпоръ давши, прогнали шведовъ и первыхъ языковъ шведскихъ до Шеремета въ Псковъ послали, а землю шведскую огнемъ и мечемъ плюндровали по именному указу Царского Величества, отъ Шеремета присланному» [3, с. 42-43]. Гдов забезпечував правий фланг угруповання (лівий контролювався Печерським монастирем, де були розташовані основні сили гетьманців на чолі з Обидовським) й був вигідно прикритий Чудським озером, що полегшувало його оборону [9, с. 250-251]. Уже за два тижні після фіаско під Нарвою український загін розсіяв шведських фуражирів, що направлялися до Псковського повіту. У грудні біля Гдова козаки розгромили інший відділ противника, який рухався за продовольством [9, с. 251]. А 16 грудня 1700 р. І. Обидовський із чималим загоном перейшов кордон, рушив углиб Естляндії і за 30 верст від Дерпта, біля мизи Керепецької, змусив відступити півтисячний загін шведів. Наступного дня українці атакували супротивника, до якого надійшло підкріплення, та після годинного бою самі відступили [4, с. 109]. Незабаром козаки досягли успіху поблизу Нейгаузена (Шереметєв доповідав царю про це 26 грудня), під час оборони Гдова, у поході на Сиренськ [6, с. 195]. Протягом «Малої війни» 1700-1702 рр. українці брали участь у неодноразових походах на Марієнбурзьку (Мальборкську) фортецю, а також відзначилися в локальних перемогах над шведами поблизу Ерестфера, Гуммельсгофа, Гелнетів, Каркузи, Лагоса, Ракобора, Алісти та інших міст Естляндії й Ліфляндії [12, с. 415]. Разом із тим, козаки потерпали від холоду і нестачі їжі, несправедливого ставлення російського командування [6, с. 196]. 31 січня 1701 р. від застуди помер І. Обидовський. Його корпус (10636 «слобідських черкас») весною повернувся на батьківщину («а Евфимъ Лизогубъ, полковникъ Чернговскій, оставленъ съ охочими двома полками и малою частью Чернговского полку козаковъ» [3, с. 43]), проте на північ вирушали все нові і нові з’єднання. Навзамін І. Мазепа відрядив у Прибалтику 7000 запорожців та козаків Гадяцького полку на чолі з наказним полковником Михайлом Бороховичем [6, с. 196], де вони допомагали польсько- саксонській армії атакувати Ригу [12, с. 415]. А за царським наказом 26 червня 1701 р. гетьман спорядив 17-тисячний корпус у складі Миргородського, Полтавського, Лубенського, Переяславського та двох компанійських полків під командуванням наказного гетьмана Данила Апостола, що був розкиданий у підпорядкування російським генералам [6, с. 197]. Декілька полків зі Слобідської України у вересні- жовтні сприяли витісненню шведів із Псковщини [12, с. 415]. За вдалі дії українці не тільки не отримали ніяких нагород, але знову поверталися на початку 1702 р. додому з великими втратами коней, хворі, обношені. У козацьких полках почалися великі заворушення, деякі навіть переходили на бік шведів [12, с. 416]. А 2 березня 1702 р. Шереметєв доповідав Петру І, що «ради той крайней нужды» змушений був відпустити в Україну і ті два полки (570 чоловік), що залишалися при ньому після відходу корпусу Апостола. 1702 р. також виявився виснажливим для гетьманців. Улітку 1200 козаків разом із росіянами ходили на «Свейську землю», де випалювали хутори. А за царським указом від 12 липня 1702 р. 12-тисячний загін під орудою стародубівського полковника Миклашевського вирушив до литовських міст Бихова та Могильова [6, с. 198-199]. Тим часом Чернігівський полк, очолюваний Ю. Лизогубом, був задіяний у боях у гирлі Неви під Нотенбургом (Орєшек) та Нієншанцом (Канци). Як записав Самовидець, «а полк Черніговский увесь пошол до Пскова» [8, с. 167]. Детальніше описує події Лизогубівський літопис: «Тогожъ 1702 року Сіверянський літопис 27 полковникъ Чернговскій Евфимъ Лизогубъ съ полком Чернговскимъ ходили подъ шведскій городъ Оршокъ, где съ Петромъ Матвевичемъ Апраксиномъ сошедшися, енерала шведского Кренгорта збили на рчц Ижор и до Канцовъ, городка, надъ Неву прогнали» [3, с. 44]. До цього періоду належить другий список козаків, що зберігається в РДАДА і являє собою «Реестръ товариства полку Чернговского, в жилищахъ шведскихъ над ркою Шелдіхою на урочищ Лоп», укладений 28 вересня 1702 р. [11]. Вірогідно, чернігівці здійснювали розвідувальні операції, чим і пояснюється їх близькість до шведів. Цього разу поіменно перелічені всі 287 козаків Чернігівського полку (писар помилково нарахував 286). Окремо зазначені старшинські курені, решта козаків розписані по сотнях. Підрозділ Козаків Полковник 1 Полкова старшина 7 Знатне товариство полкове 17 Музика військова 8 Армаші та пушкарі 17 Курінь полковника 23 Курінь Якова Лизогуба 9 Курінь обозного та значкових 9 Курінь асаули полкового 9 Курінь асаули полкового другого 11 Курінь хоружого полкового 5 Курінь писаря полкового 12 Сотня Березнянська 8 Сотня Стольненська 5 Сотня Менська 44 Сотня Киселівська 5 Сотня Синявська 4 Сотня Понорницька 8 Сотня Білоуська 24 Сотня Вибельска 4 Сотня Слабинська 14 Сотня Ройська 10 Сотня Любецька 10 Сотня Городницька 10 Сотня Седнівська 13 Всього 287 Схоже, чернігівці перебували на чужині найдовше, до 1703 року. «Тогожъ года Евфимъ Лизогубъ, полковникъ Чернговскій, возвратяся съ подъ Оршка въ Чрнговъ, преставися Мая 30 дня» [3, с. 44]. Отже, нові документи дозволяють уточнити дії козацьких загонів на початковому етапі Північної війни та містять важливі відомості щодо персонального складу Чернігівського полку і старшини у загоні полковника І. Іскри. Текст документів подається мовою оригіналу, згідно з нормами сучасного російського правопису. Археографічне опрацювання здійснене на підставі правил передачі тексту кириличних документів ХVІ – ХVІІІ ст. науково-популярним методом. Титла розкриваються, літери «омега», «псі», «ксі», «іжиця» передані сучасними «о», «пс», «кс», «и», пропущені літери вставлені без застережень. Автори висловлюють подяку Ігорю Михайловичу Ситому за допомогу в опрацюванні тексту. 1. Гуляй А., Мицик Б. Незнані універсали гетьмана Івана Мазепи // Сіверянський літопис. – 2003. – № 1. – С. 56-67. 2. Доба гетьмана Івана Мазепи в документах / Упоряд.: С.О. Павленко. – К.: Вид. дім «Києво- Могилянська академія», 2007. – 1144 с. 3. [Лизогубівський літопис] // Сборник летописей, относящихся к истории Южной и Западной 28 Сіверянський літопис Руси / Под ред. В.Б. Антоновича. – К., 1888. – 386 с. 4. Мельник Л. До історії участі українського козацтва у військових діях у Прибалтиці в роки Північної війни (1700-1702 рр.) // На пошану 80-річчя професора Теодора Мацьківа. Науковий збірник. – Київ, 1999. 5. Оглоблин О. Гетьман Іван Мазепа та його доба. – Нью-Йорк-Київ-Львів-Париж-Торонто, 2001. 6. Павленко С. Іван Мазепа. – К.: Видавничий дім «Альтернативи», 2003. – 315 с. 7. Павленко С. Оточення гетьмана Мазепи: соратники та прибічники. – К.: Вид. дім «КМ Академія», 2004. – 602 с. 8. Літопис Самовидця / Під ред. Я. Дзири. – К.: Наукова думка, 1991. – 207 с. 9. Сокирко О. Лицарі другого сорту. Наймане військо Лівобережної Гетьманщини 1669-1726 рр.: Наукове видання. – К., Темпора, 2006. – 280 с. 10. РДАДА. – Ф. 124. – 1700. – Спр. 91. – 8 арк. 11. РДАДА. – Ф. 124. – Оп. 3. – Спр. 1304. – 8 арк. 12. Чухліб Т. Козаки і Монархи. Міжнародні відносини ранньомодерної Української держави 1648-1721 рр. – К.: Видавництво імені Олени Теліги, 2009. – 616 с. Додаток 1 СПИСКИ МАЛОРОССІЙСКИМЪ ВОЙСКАМЪ, ПОСЛАННЫМЪ ВЪ РИГУ И ВЕЛИКІЙ НОВГОРОДЪ. 1700 ГОДА СЕНТЯБРЯ 2-ГО ДНЯ* Спіски Малороссійскимъ войскамъ В нынешнемъ 1700 году сентября 2 дня в грамоте великого государя царя і великого князя Петра Алексевича всея Великая и Малыя и Блыя Росиі самодержца и государственного посолского приказа в Смоленскъ и ближнему столнику і воеводе и Володимеру Петровичю Шереметеву написано. Велено по ево великого государя указу малороссийское войска, которого числа и сколко их, имъ з началными людми к Смоленску придутъ. И із Смоленска одни под Ригу судам водянымъ путмъ, а другие сухимъ путем к Великому Новугороду отпущены будутъ, о том и великому государю писатъ чрезъ почту тотъ час. И сентября въ (…) дня прихали в Смоленскъ малоросийского войска полковникъ Іванъ Іванов синъ Искръ, а с ним наказные полковники и началные люди и рядовые казаки конницею, а пехоты с ними нетъ. И того числа по вышъ писанной великого государя указу малоросийскихъ войскъ у полковника и у наказныхъ полковников же, которымъ доведетца идти с полками, однимъ водянымъ путемъ под Ригу, а другим к Великому Новугороду, взяты у нихъ имъ полковником и началным людям и рядовым козаком списки блоруского писма на листах, и т листы переведены на руское писмо, а в тх списках написано. В первомъ списку. Козаки, которымъ бытъ до Великова Новагороду. ПОЛТАВСКОВА ПОЛКУ. Полковникъ Іван Іванов синъ Искръ, у него в курен сорокъ семъ человекъ. В курен полкового писара Александра Чуйквича четыре человека. В курен асаула Дороша Дмитрева пятъ человекъ. В курен асаула ж Івана Левенца девят человекъ. Хоружей Гаврила Рудяшка. В курен сотника** Івана Черняка дватцат три человека. В курен сотника старосанржавского Івана Іванова тритцатъ человекъ. В курен наказного сотника Федора Буриского адиннатцатъ человекъ. В курен наказного сотника новосанвжаровского девятнатцатъ человекъ. В курен сотника блицкого Матвя Цесарского дватцатъ два человека. В курен сотника кобляцкого Федора Рагули пятнатцатъ человекъ. В курен сотника соколского дватцатъ человекъ. Сіверянський літопис 29 В курен сотника кішинского Павла Обренка пятнатцатъ человекъ. В курен сотника коретврлянского* Федора Забуги девтнатцатъ человекъ. В курен сотника чиричанского Василя Шибаленка шеснатцатъ человекъ. В курен сотника маяцкого Аврама Немиренка девятнатцатъ человекъ. Всего полтавского полку двести шестъ десятъ восмъ человекъ. У того списка руку приложил писар Александръ Чуйквичъ. Во второмъ списку. ПРИЛУЦКОГО ПОЛКУ Полковникъ наказной Семенъ Федоров, у него в курен десятъ человекъ. Сотня Журавского. Сотникъ Іванъ Леонтъев, у него в курен дватцатъ два человека. Атаманъ Никифор Павлов, у него в курен четырнатцатъ человекъ. Атаманъ Кирила Степанов, у него в курен пятнатцатъ человекъ. Атаман Андрй Лукьянов, у него в курен четырнатцатъ человекъ. Сотня Ічанская. Сотник Василей Яковлевъ, у него в курен двенатцатъ человекъ. Атаман Степан Гаврилов, у него в курен шеснатцатъ человекъ. Атаман Юръя Федоров, у него в курен семнатцат человекъ. Атаман Лукьянъ Михайлов, у него в курен двенатцат человекъ. Атаман Федор Василенко, у него в курен дватцат человекъ. Атаман Филипъ Романов, у него в курен девят человекъ. Атаман Григорей Андренко, у него в курен девятъ человекъ. Атаман Игнатей Гавриленко, у него в курен пятъ человекъ. Сотня Сребрянская. Сотникъ наказной Захарй Андрянко, у него в курен девятъ человекъ. Атаман Федор Ященко, у него в курен восмъ человекъ. Атаман Лукьянъ Ященко, у него в курен девятъ человекъ. Атаманъ Тимофй Мисаненко,у него в курен пятнатцатъ человекъ. Атаман Андрй Іваненко, у него в курен десятъ человекъ. Атаман Костянтин Даниленко, у него в курен двенатцат человекъ. Атаман Григорей Гриценко, у него в курен пятнатцат человекъ. Атаман Петръ Семененко, у него в курен двенатцат человекъ. Атаман Александръ Романенко, у него в курен десят человекъ. Атаман Афонасй Гришенко, у него в курен тринатцат человекъ. Сотня Іваницкая. Сотникъ Федор Сидоров, у него в курен дватцатъ человекъ. Атаман Федоръ Василенко, у него в курен тритцат человекъ. Сотня Монастырская. Сотникъ Іванъ Демьянов, у него в курен осмнатцат человекъ. Атаман Тихан Лавриненко, у него в курен четырнатцат человекъ. Атаманъ Климъ Андрянко, у него в курен тринатцатъ человекъ. Сотня Краснянская. Сотникъ Павл Исаков синъ Загурский, у него в курен пятнатцатъ человекъ. Атаман Петръ Михаленко, у него в курен двенатцат человекъ. Атаман Павл Федоренко, у него в курен тринатцатъ человекъ. Атаман Іван Іванов, у него в курен дватцат человекъ. Атаманъ Яков Петров, у него в курен пятнатцат человекъ. Атаман Григорей Василенко, у него в курен семнатцат человекъ. Атаман Пахомъ, у него в курен четырнатцат человекъ. Атаман Степан Михаленко, у него в курен дватцат шестъ человекъ. Атаман Павл Луценко, у него в курен тринатцат человекъ. Федор Василенко, у него в курен семнатцат человекъ. * Мається на увазі келебердинська сотня. 30 Сіверянський літопис Всего Прилуцкого полку пятъ сот пятдеят человекъ. У того списка руку приложил писар Павл Загорский. В третьем списку. СТАРОДУБСКОГО ПОЛКУ Знакъ полковый первый. Полковникъ наказной Іван Юркевичъ. Есаулъ наказной Іванъ Шепелинъ. Хоружей наказной Федор Скоробогатенко. Под тм же полковым знаком сотник наказной Тимох Алексевъ. Сотникъ наказной новгородской Радион Степановъ. Сотникъ наказной почеповской Михайло Снегиръ. Всего товариства под тм полковым знаком с полковником наказным и с сотники наказными и с полковыми есаулы и с харужимъ двести шестъдесят девятъ человекъ. Знак другий. Сотникъ Павл Юдов синъ Бакланский власный. У той же сотни обозной полковой наказной. Сотникъ наказной топелскій Сила Ярмоленка Челонокъ. Сотникъ наказный отесаул талынскій Матвй Ревутъ. Тоей сотни и хоронжей, всего под тм знаком сто пятьдесятъ человекъ. Знакъ третий. Сотникъ шептаковский Карпъ Манковский. Под тем же знаком сотник наказной погарский Яковъ Семенов. Тут же есаул тоей сотни и хоружей и атаман. Всего под тм знаком сто семъ человекъ. Всего в Стародубовскомъ полку пятъ сотъ дватцатъ семъ человекъ. І всего по вышеписанным спискомъ отпущено из Смоленска к Великому Новугороду: Полковников три человека. Товариства тысяча триста сорокъ пятъ человекъ. Козаки, которымъ идти водяным путмъ под Ригу. НЖИНСКОГО ПОЛКУ. Полковникъ наказной Леонтей Шрамченок, у него в курен тритцатъ человекъ. Писаръ Федоръ Прокоповичъ, у него в курен тритцат человекъ. Хоружей Гаврила Леонтьев, у него в курен дватцат человекъ. Обозной Демьян Андревъ, у него в курен пятдесятъ семъ человекъ. Асаул Дмитрй Лучниченок, у него в курен пятдесят человекъ. Сотникъ наказной Андрй Івангородской, у него в курен пятьдесятъ пятъ человекъ. Сотникъ наказной Лавра Бадиленка, у него в курен шестьдесят четыр человека. Сотникъ наказной Марко Потороченок, у него в курен восмъдесятъ человекъ. Сотникъ наказной Іванъ Рогода, у него в курен семъдесятъ два человека. Сотникъ наказной Данила Афонасіевъ, у него в курен сто человекъ. Сотникъ наказной Григорей Полачинской, у него в курен сто дватцатъ человекъ. Сотникъ наказной прохорской Влас Годила, у него в курене девяносто шестъ человекъ. Сотникъ наказной врківской Павл Самойловъ, у него в курен шестъдесятъ человекъ. Сотникъ наказной шаповаловской Хилка Крапиченок, у него в курен девяносто пят человекъ. Сотникъ наказной Сава Рыленок, у него в курен сорокъ три человека. Сіверянський літопис 31 Сотникъ наказной девицкой Самойла Куриновской, у него в курен сорокъ шестъ человекъ. Сотникъ наказной бахнацкой, у него в курен пятдесят человекъ. Всего в Неженском полку тысяча сто человекъ. В полку полковника глуховского в курен дватцат адинъ человекъ. У полкового обозного в курен осмнатцатъ человекъ. У маляшиной сотне в дватцати в одном курене сто пятдесят человекъ. Сотникъ глуховской Василей Коробка, у него в двенатцати куренях сто пятдесят человекъ. Сотникъ кролевской Іван Маренко, у него в шеснатцати куренях сто адиннатцат человекъ. Сотникъ воронинской Потап Песокченок, у него в пяти куренях сто человекъ. Итого по вышеписанным списком отпущено из Смоленска под Ригу: Полковников наказных три человека. Товариства тысяча шестъсот пятдесят адин человекъ. І всего к Великому Новугороду и под Ригу отпущено: Полковников шестъ человекъ. Товариства две тысячи девятсот девяносто пят. А с полковникамы три тысячи адинъ человекъ. Додаток 2 Реестръ козаковъ Черниговского полка, находящихся при шведскомъ войск над ркою Шелдихою 1702 года, сентября 281 //1 Реестръ товариства полку Чернговского, в жилищахъ шведскихъ над ркою Шелдіхою на урочищ Лоп септеврія 28 року 1702 списанных Его царского пресвтлого величества войска Запорозкого полковник чернgовский его милост панъ Еvfимий Лизогубъ. Панъ Филон Ращенко, обозний полковий. Панъ Яков Еvfимович Лизогубъ. Панъ Стеfанъ Бутенко, асаулъ полковий. Панъ Михайло Красувский, асаул полковий. Честний господинъ Gавриил, капеллянъ войсковий. Пан Прокопий Якубенко, хоружий полковий. Тимоfй Ялинский, писар. Знатное товариство полковое. Панъ Иван Терпіцкий, знатний товариш2. Панъ Васил Антоновичъ3 Панъ Тимоfй Булавка4 Панъ Матвй Силичъ5 1 РДАДА. – Ф. 124. – Оп. 3. – Спр. 1304. – 8 арк. 2 Справа стоїть позначка «2» 3 Справа стоїть позначка «1» 4 Справа стоїть позначка «1» 5 Справа стоїть позначка «1» 32 Сіверянський літопис Пан Иванъ Стриевский6 Пан Іосифъ Мазапета. Пан Іванъ Рашевский.7 //1 зв8 Пан Михайло Гулевичъ. Панъ Петро Демиденко. Панъ Василъ Вербицкий. Панъ Романъ Унучко.9 Панъ Алексй Кринкевич. Пан Семенъ Молявка Панъ Михайло Половецкий Пан Хведоръ Борецкий.10 Пан Михайло Навроцкий. Панъ Гриgорий Мормлъ. //211 Музика войсковая. Тимоfй Домбровский, атаман Казмеръ Брилевичъ. Андрй Корецкий Якубъ Дмитровичъ. Даніло Уласовичъ. Отрохъ Матвенко. Василъ Лескович. Дмитро Матвенко. Армашы и пушкары. Андрй Солтанович, атаман Миско Пушкарский12 Грицко Голюнка. Хведоръ Бондаренко Самуйло Петренко Хвилунъ Сердитенко Иванъ Плетнъ Павелъ Моругий Яцко Куликъ Степанъ Кгулай Кондратъ Сердюкъ Карпъ Пилипенко13 Левунъ Журавко. Василъ Пушкар Грицко Логвинъ. //2 зв Иванъ Купренко, дякъ церкви войсковой14 Лукянъ Паламаръ.15 6 Справа стоїть позначка «1» 7 Справа стоїть позначка «1» 8 Над верхнім прізвищем і в нижньому правому куті стоїть позначка «+» 9 Перед прізвищем стоїть позначка «1» 10 Перед прізвищем стоїть позначка «1» 11 Вгорі по центру стоїть позначка «+» 12 Перед прізвищем стоїть позначка «+» 13 Перед прізвищем стоїть позначка «+» 14 Перед прізвищем стоїть позначка «’’» 15 Перед прізвищем стоїть позначка «’’» Сіверянський літопис 33 Курнъ его милости пана полковника. Михайло Третякъ, товариш значковий Иванъ Мяккий, атаманъ. Игнат Невядомский. Кондрат Прокопенко. Грицко Андренко. Силвестеръ Пиліпенко Семенъ Михайленко16 Астапъ Донцувъ. Юрко Каленко. Пархумъ Гонюченко. Лавринъ Мартіненко Сацко Осадченко. Юско Яковенко. Ніколай Ляхъ Грицко Вовченко. Игнатъ Бреусъ. Иванъ Бобровіченко.17 Гріцко Мелюченко. Тимушъ Кліміченко Василъ Хвилоненко Опанасъ Шкуромяка. Гаврило Пархоменко. Яцко Вовкъ. //318 Курнь пана Якова Лізогуба. Семенъ Соя, атаманъ. Гаврило Кришталъ. Тишко Прибуленко Яцко Остапенко19 Омеллянъ Гапоненко Антунъ Хоруженко Сидоръ Стасенко Петро Скопенецъ Матвй Якубенко Курнъ пана обозного и п.п. значкових Алексй Верещака. Харланъ Шулженко. Миколай Чикъ. Потапъ Радченко Леско Василенко20 Иванъ Василенко Мартинъ Коханъ Гарасимъ Рудникъ Хведоръ Будковский Курнъ пана асаулы Васил Скубцкий, атаман Степанъ Ничипоренко 16 Перед прізвищем стоїть позначка «+» 17 Перед прізвищем стоїть позначка «+» 18 Вгорі по центру стоїть позначка «+» 19 Перед прізвищем стоїть позначка «+» 20 Перед прізвищем стоїть позначка «+» 34 Сіверянський літопис Грицко Клочко Савка Остренецъ. //3 зв21 Василъ Безикъ Василъ Туренко22 Андрй Косачъ Иванъ Башкувский Крикъ Клугликъ. Курнъ пана асаули второго Климъ Хведорченко, атаман Гаврило Степаненко Гаврило Михайленко Юрко Грибувский Хвалй Царенко. Хведоръ Прокопенко23 Данило Соловенко24 Иванъ Шелестъ. Тимушъ Худіченко. Тарасъ Хведоренко Мартинъ Павленко. Курнъ хоружого Еvфимъ Худина, атаман Петро Надулка Хведоръ Сапга Иgнатъ Васюченко. Степанъ Жданувъ. //425 Курнъ писарский. Хведоръ Красувский, атаман26 Юско Яцуковичъ Титъ Марченко Грішко Біховецъ Гріцко Степаненко Кирило Макутренко Иванъ Яковенко Яковъ Морозъ Иванъ Соя Миско Безкоровайний Тимухъ Нелинъ27 Корнй Тарасенко Сотня БЕРЕЗИНСКАЯ28 Панъ Василъ Скоропадский, сотник Трохимъ Несторенко 21 Вгорі по центру стоїть позначка «+» 22 Перед прізвищем стоїть позначка «+» 23 Перед прізвищем стоїть позначка «хлопец» 24 Перед прізвищем стоїть позначка «+» 25 Вгорі по центру стоїть позначка «+» 26 Перед прізвищем стоїть позначка «+» 27 Перед прізвищем стоїть позначка «+» 28 Справа і над записом стоїть позначка «+» Сіверянський літопис 35 Андрий Яценко Захарко Речицкий Корнй Марченко Хвеско Вергунъ Трохимъ Хоружого Опанасъ Павленко. //4 зв.29 Сотня СТОЛЕНСКАЯ Панъ Иосифъ Семеновичъ, сотник Несторъ Асаулчикъ Якимъ Васіленко30 Крикъ Портянка Карпъ Блистовнцъ Сотня МЕНСКАЯ Панъ Иgнат Василіевич, сотникъ31 Василъ Нагурний. Иванъ Гриценко. Иванъ Мокріца. Хведоръ Гладкого зят Хведоръ Жаданъ. Степанъ Костюченко Игнатъ Ушенский Хома Коломийченко.32 Иванъ Солтанъ. Иванъ Кажанувъ. Василъ Волосуха Василъ Гомза. Василъ Скоробоgатко Хведоръ Кочуръ. Антунъ Радченко Гавріло Олйникъ Иванъ Павленко Сидоръ Капуста33 Алексй Дейнека Василъ Войтченко. Грицко Курка. //534 Хведоръ Шулга Нічипоръ Гомяніца. Еvfимъ Чепкало Василъ Зелений Хведоръ Храпачъ. Павелъ Якименко. Иванъ Пловунъ.35 Иванъ Москаленко Романъ Иванченко Савка Криченко 29 В лівому верхньому куті стоїть позначка «+» 30 Перед прізвищем стоїть позначка «+» 31 Перед прізвищем стоїть позначка «+» 32 Перед прізвищем стоїть позначка «+» 33 Перед прізвищем стоїть позначка «+» 34 Вгорі по центру стоїть позначка «+» 35 Перед прізвищем стоїть позначка «+» 36 Сіверянський літопис Крило Хвостіченко Иванъ Войтченко Тимушъ Нагурний Яцко Будникъ. Максимъ Гаращенко Яцко Бабский Степанъ Gуриненко36 Иванъ Шулга. Корнй Прщепа. Хведоръ Сидоренко Павелъ Росомаха Ничипоръ Марінченко //5 зв.37 Сотня КИСЕЛЮВСКАЯ38 Панъ Михайло Окупчинский, сотник Пилипъ Коваленко. Миколай Андрущенко Захария Костюченко Игнатъ Бойко39 Сотня СИНЯВСКАЯ.40 Панъ Прокопий Мандрика, сотник Михалъ Радченко. Микита Остапенко Василъ Грушка. Сотня ПОНУРНІЦКАЯ41 Панъ Нікиfоръ Савичъ, сотник Васілъ Gайтомченко Андрй Пича. Крикъ Расинъ Хведоръ Кузменко Хведоръ Иванченко42 Хведоръ Голота Алексй Демяненко. //643 Сотня БЛОУСКАЯ Панъ Климъ Стефановичъ, сотникъ 44Дмитро Половинка Антунъ Брагинецъ Семенъ Товстолсъ Денисъ Сагатий Онисъ Клановецъ Захаріа Логвиненко Гріцко Бруховецкий45 36 Перед прізвищем стоїть позначка «+» 37 Вгорі по центру стоїть позначка «+» 38 Зліва на полях стоїть позначка «+» 39 Перед прізвищем стоїть позначка «+» 40 Зліва на полях стоїть позначка «+» 41 Зліва на полях стоїть позначка «+» 42 Після прізвища стоїть позначка «+» 43 Вгорі по центру стоїть позначка «+» 44 Перед прізвищем стоїть позначка «+» 45 Перед прізвищем стоїть позначка «хлопець» Сіверянський літопис 37 Василъ Оніщенко Левунъ Бурненко46 Хома Ващенко Лавринъ Гребенъ47 Антунъ Шкуратъ. Гарасимъ Пскунъ Ярмола Христинич Пилипъ Лиско Тимушъ Оніщенко Якимъ Рудницкий Игнатъ Хомяченко Михалъ Лжченко48 Олихвръ Проценко Грицко Помаgайбенко49 Никита Янкувъ Отрохъ Лонкgанув //6 зв.50 Сотня ВЫБЕЛСКАЯ51 Панъ Васил Томара, сотникъ. Семенъ Гончаръ Иванъ Зубрицкий. Кондратъ Хоменко. Сотня СЛАБИНСКАЯ Панъ Иванъ Тризничъ, сотник. Хвеско Дручаникъ Отрошко Шиленко Василъ Бовшунъ52 Артемъ Глушакъ Иванъ Хвенъ. Лукянъ Кондратенко Юско Хурсъ. Степанъ Асаулка. Иванъ Лавриевъ. Михайло Чередникъ Авакумъ Кватира Алексй Мординъ. Хведоръ Коржъ.53 //7 Сотня РОЙСКАЯ Панъ Петро Стефанович, сотник Еvfимъ Кухно Хведоръ Мелниченко54 Моисй Мелещенко Семенъ Хвасовченко Захария Скакунъ 46 Перед прізвищем стоїть позначка «+» 47 Перед прізвищем стоїть позначка «+» 48 Перед прізвищем стоїть позначка «+» 49 Перед прізвищем стоїть позначка «+» 50 Вгорі по центру стоїть позначка «+» 51 Зліва на полях стоїть позначка «+» 52 Перед прізвищем стоїть позначка «+» 53 Перед прізвищем стоїть позначка «+» 54 Перед прізвищем стоїть позначка «+» 38 Сіверянський літопис Иванъ Степанцувъ Василъ Видра Омелко Клопот. Артемъ Соловей.55 Сотня ЛЮБЕЦКАЯ Панъ Васил Полонцкий, сотник Николай Тарасовичъ Олихвръ Артеменко Андрй Тулея56 Мартинъ Петричок Сезюнъ Борздикъ Кирило Березняцкий //7 зв.57 Иванъ Пилка Ярмола Кусенко Уласъ Блый Сотня ГОРОДНИЦКАЯ Панъ Андрй Стаховичъ, сотник58 Самуйло Стаховичъ59 Андрй Дубовикъ Грицко Коваленко Тишко Шворенъ60 Грицко Свириденко Левунъ Бенко. Титъ Еvдокименко Грицко Мироненко СидоръХведченко Сотня СЕДНЕВСКАЯ Панъ Хведоръ Домонтович, сотникъ Иванъ Гриgориевичъ Омеллянъ Тимошенко61 Максимъ Пекуръ //862 Окула Сахнувский Хведоръ Дума63 Петро Прачъ Степанъ Дума. Демянъ Петличний Степанъ Оникенко Гришко Криенко Сава Снgиръ Мартинъ Волудко.64 Всхъ двст осмъдесят и шист.65 55 Перед прізвищем стоїть позначка «+» 56 Перед прізвищем стоїть позначка «+» 57 Вгорі по центру стоїть позначка «+» 58 Зліва на полях стоїть позначка «+» 59 Перед прізвищем стоїть позначка «+» 60 Перед прізвищем стоїть позначка «+» 61 Перед прізвищем стоїть позначка «+» 62 Вгорі по центру стоїть позначка «+» 63 Перед прізвищем стоїть позначка «+» 64 Перед прізвищем стоїть позначка «+» 65 Скрепи вздовж тексту: «Къ сему реестру сотникъ седневский Федоръ Домонтовъ руку приложилъ »(арк. 1,2,3,4),«Къ сему реестру сотникъ седневский Федоръ Павловичъ руку приложилъ»(арк. 5,6,7,8), «Дяк Іванъ Алексевъ»(арк. 1,2,3,4,5,6,7,8)