До основ парамузикознавства
Рецензія на монографію: Сюта Б. Основи парамузикознавства : монографія. – К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2010. – 176 с.
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2011
|
| Schriftenreihe: | Студії мистецтвознавчі |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/39380 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | До основ парамузикознавства / Г. Веселовська // Студії мистецтвознавчі. — К.: ІМФЕ НАН України, 2011. — № 3(35). — С. 127-128. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-39380 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-393802012-12-16T12:17:17Z До основ парамузикознавства Веселовська, Г. Огляди. Рецензії. Критика Рецензія на монографію: Сюта Б. Основи парамузикознавства : монографія. – К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2010. – 176 с. 2011 Article До основ парамузикознавства / Г. Веселовська // Студії мистецтвознавчі. — К.: ІМФЕ НАН України, 2011. — № 3(35). — С. 127-128. — укр. 1728–6875 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/39380 uk Студії мистецтвознавчі Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Огляди. Рецензії. Критика Огляди. Рецензії. Критика |
| spellingShingle |
Огляди. Рецензії. Критика Огляди. Рецензії. Критика Веселовська, Г. До основ парамузикознавства Студії мистецтвознавчі |
| description |
Рецензія на монографію: Сюта Б. Основи парамузикознавства : монографія. – К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2010. – 176 с. |
| format |
Article |
| author |
Веселовська, Г. |
| author_facet |
Веселовська, Г. |
| author_sort |
Веселовська, Г. |
| title |
До основ парамузикознавства |
| title_short |
До основ парамузикознавства |
| title_full |
До основ парамузикознавства |
| title_fullStr |
До основ парамузикознавства |
| title_full_unstemmed |
До основ парамузикознавства |
| title_sort |
до основ парамузикознавства |
| publisher |
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Огляди. Рецензії. Критика |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/39380 |
| citation_txt |
До основ парамузикознавства / Г. Веселовська // Студії мистецтвознавчі. — К.: ІМФЕ НАН України, 2011. — № 3(35). — С. 127-128. — укр. |
| series |
Студії мистецтвознавчі |
| work_keys_str_mv |
AT veselovsʹkag doosnovparamuzikoznavstva |
| first_indexed |
2025-07-03T21:19:19Z |
| last_indexed |
2025-07-03T21:19:19Z |
| _version_ |
1836662191221112832 |
| fulltext |
127
ДО ОСНОВ ПАРАМУЗИКОЗНАВСТВА
Коли в дитинстві мені до рук потрапля-
ли книжки з назвами «Цікава граматика»
або «Цікава біологія», то я їх прочитувала
з неабияким задоволенням, навіть якщо
сам предмет не складав для мене інте -
ресу. Ніколи не думала, що подібний ефект
багаторічної давності, своєрідне дежа вю,
станеться зі мною при ознайомленні з
науковою працею колеги-музикознавця
Богдана Сюти «Основи парамузикознав-
ства» (К., 2010). Адже за формою вона від-
повідає суворим вимогам наукової моно-
графії: є тут рекомендація солідної вченої
ради, прізвища рецензентів – чотирьох
докторів наук, зміст подано українською та
англійською мовами, вагома бібліографія
зі значною кількістю іноземних джерел,
іменний покажчик і навіть короткий слов-
ник наукових понять і термінів.
Побіжно переглядаючи зміст праці,
що складається з одинадцяти розділів і
обов’язкових Вступу й Висновків, сумніва-
єшся, чи всі складні словосполучення, як-то
«комунікативна девіація» або «ситуативно-
мовленнєвий контекст», тлумачиш правиль-
но (словничок у цьому разі дуже доречний).
Утім, перегорнувши сторінки й узявшись за
безпосереднє опанування основами пара-
музикознавства, розумієш, що читаєш ці-
каву книжку, написану в легкій і доступній
формі, насичену численними прикладами з
реальної практики музикування, сприйнят-
тя та функціонування музичного мистецтва
в цілому.
З’ясувавши, що парамузикознавство –
це «галузь наукових досліджень, що роз-
вивається поруч, суміжно із систематичним
музикознавством», і охоплює комунікатив-
не музикознавство, вивчаючи «немузичні
чинники музичного спілкування (виконання
і сприймання музики)», автор удається до
послідовного й докладного сегментування
цієї галузі, що, вочевидь, і зумовило знач-
ну кількість розділів. Сфера ця дійсно над-
звичайно широка і, власне, охоплюваний
парамузикознавством обшир виводить до-
слідження Б. Сюти за рамки традиційної
музикознавчої праці, розсуває межі безпо-
середньо мистецтвознавчого фаху, робить
її цікавою і культурологу, і психологу, і со-
ціологу, і навіть ледачому студенту (для
таких у книзі подано питання для само-
контролю). Звісно, науковим підґрунтям
розробки подібної проблематики були саме
академічні музикознавчі праці, на які автор
не раз покликається, – одного з наукових
наставників автора академіка Олександра
Костюка, а також російського вченого
Євгена Назайкінського.
Безпосереднім же стимулом до появи
«Основ парамузикознавства», є, на нашу
думку, тверезе авторське усвідомлення то-
го, що академічна музика на сьогодні функ-
сюта Б. Основи парамузикознавства :
монографія. – К. : Видавничий дім
Дмитра Бураго, 2010. – 176 с.
128
огляди. рецензії. критика
ціонує надто вузько і з усіх боків затиснута
іншим звуковим простором. Очевидно і те,
що для сучасного музиканта, не кажучи
вже про пересічну людину, музикування
не обмежується квартетами Й. Брамса або
симфоніями В.-А. Моцарта, а тому чимала
кількість прикладів, що ілюструють «вира-
зові можливості засобів парамузичної мо-
ви» або «парамузичну комунікацію в дис-
курсі глобалізації», взято зі сфери естрад-
ного виконавства, музичного побуту.
Це поєднання академічного послуху з жи-
вою практикою сучасного музичного процесу
зумовило те, що кожний розділ книги базу-
ється на серйозній теоретичній розробці, яку
автор сприймає, як правило, не з музикознав-
чої сфери, а з психології, лінгвістики, філо-
логії, філософії. Отже, парамузикознавство
від Б. Сюти тримається не на «китах» сталих
музичних дисциплін, а на ідеях Р. Якобсона,
М. Бахтіна, Н. Фейрклау, М.-В. Йоргенсона,
Л.-Дж. Філіпса й інших дослідників, і, як ре-
зультат, начебто всі ці автори розробок із
семіотики, дискурс-аналізу, інтертекстуаль-
ності і т. д. фахово розмірковують про му-
зичне мистецтво.
Звісно, залучення методологій з інших
гуманітарних знань робить працю Б. Сюти
в певному сенсі новаторською, і відповід-
но добре відомі та широковживані поняття
й терміни набирають нових якісних харак-
теристик і додаткових значень. Зокрема,
ідеться про тлумачення понять «музична
інтонація» та «дискурс у музиці».
Зрештою, можна ще кілька сторінок при-
святити достоїнствам нової книжки Б. Сюти,
але мусимо висловити деякі міркування з
приводу того, що залишилося поза увагою
автора. На нашу думку, найщедрішою зоною
для ілюстрації того, чим є парамузикознав-
ство, мав би стати музичний фольклор, сфе-
ра його розкутого виконавства і сприйняття.
Адже саме фольк лорні музичні ансамблі
стали першими вдаватися у своїй сценічній
практиці до активної театралізації виступів,
залучення слухачів-глядачів до активної дії
та ін. Крім того, не архаїчний, а сучасний
фольклор є тим, що найактивніше всотує
реалії новітнього творчо-мистецького життя
(«співочі майдани» тощо), живиться ним і
ретранслює суспільству в різноманітних ви-
конавських формах. Інший аспект, який мав
би потрапити в коло зацікавлення параму-
зикознавця, – це домінуюче нині сприйняття
музики не як живого звука, а через різнома-
нітні технічні засоби. Подібна технологізація
сприйняття музики спричинює те, що музи-
ка, колись розрахована на колективне слу-
хання, сьогодні, по-перше, є індивідуально-
вжитковою, а по-друге, звучить там, де ніко-
ли до цього не звучала. Однак відзначаючи
те, чого в цій книжці немає, насправді зо-
всім про це не жалкую. Адже парамузикоз-
навство – галузь надзвичайно перспектив-
на і, гадаю, ще не одну працю мій колега-
музикознавець присвятить її розробленню.
Ганна Веселовська
|