Фінансове забезпечення процесу формування конкурентних переваг промисловим підприємством в умовах кризи

Розглянуто існуючі форми і методи фінансового забезпечення процесу формування конкурентних переваг промисловим підприємством в умовах кризи, на основі порівняльного аналізу визначено їх переваги та недоліки у використанні....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2010
Автор:	Самофалов, Ю.Є.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2010
Назва видання:	Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/39667
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Фінансове забезпечення процесу формування конкурентних переваг промисловим підприємством в умовах кризи / Ю.Є. Самофалов // Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку: Зб. наук. пр. — Донецьк: ІЕП НАНУ, 2010. — С. 315-330. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-39667
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-396672013-02-13T03:48:05Z Фінансове забезпечення процесу формування конкурентних переваг промисловим підприємством в умовах кризи Самофалов, Ю.Є. Розглянуто існуючі форми і методи фінансового забезпечення процесу формування конкурентних переваг промисловим підприємством в умовах кризи, на основі порівняльного аналізу визначено їх переваги та недоліки у використанні. Рассмотрены существующие формы и методы финансового обеспечения процесса формирования конкурентных преимуществ промышленным предприятием в условиях кризиса, на основе сравнительного анализа определены их преимущества и недостатки в использовании. Existent forms and methods of the financial providing of process of forming of competitive edges an industrial enterprise are considered in the conditions of crisis, on the basis of the conducted comparative analysis their advantages and failings are certain in the use. 2010 Article Фінансове забезпечення процесу формування конкурентних переваг промисловим підприємством в умовах кризи / Ю.Є. Самофалов // Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку: Зб. наук. пр. — Донецьк: ІЕП НАНУ, 2010. — С. 315-330. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 2220-7961 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/39667 uk Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	Розглянуто існуючі форми і методи фінансового забезпечення процесу формування конкурентних переваг промисловим підприємством в умовах кризи, на основі порівняльного аналізу визначено їх переваги та недоліки у використанні.
format	Article
author	Самофалов, Ю.Є.
spellingShingle	Самофалов, Ю.Є. Фінансове забезпечення процесу формування конкурентних переваг промисловим підприємством в умовах кризи Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку
author_facet	Самофалов, Ю.Є.
author_sort	Самофалов, Ю.Є.
title	Фінансове забезпечення процесу формування конкурентних переваг промисловим підприємством в умовах кризи
title_short	Фінансове забезпечення процесу формування конкурентних переваг промисловим підприємством в умовах кризи
title_full	Фінансове забезпечення процесу формування конкурентних переваг промисловим підприємством в умовах кризи
title_fullStr	Фінансове забезпечення процесу формування конкурентних переваг промисловим підприємством в умовах кризи
title_full_unstemmed	Фінансове забезпечення процесу формування конкурентних переваг промисловим підприємством в умовах кризи
title_sort	фінансове забезпечення процесу формування конкурентних переваг промисловим підприємством в умовах кризи
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2010
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/39667
citation_txt	Фінансове забезпечення процесу формування конкурентних переваг промисловим підприємством в умовах кризи / Ю.Є. Самофалов // Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку: Зб. наук. пр. — Донецьк: ІЕП НАНУ, 2010. — С. 315-330. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series	Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку
work_keys_str_mv	AT samofalovûê fínansovezabezpečennâprocesuformuvannâkonkurentnihperevagpromislovimpídpriêmstvomvumovahkrizi
first_indexed	2025-07-03T21:40:46Z
last_indexed	2025-07-03T21:40:46Z
_version_	1836663541008957440
fulltext	Ю.Є. Самофалов ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ ПРОМИСЛОВИМ ПІДПРИЄМСТВОМ В УМОВАХ КРИЗИ Розглянуто існуючі форми і методи фінансового забезпечення процесу формування конкурентних переваг промисловим підприємством в умовах кризи, на основі порівняльного аналізу визначено їх переваги та недоліки у використанні. Рассмотрены существующие формы и методы финансового обеспечения процесса формирования конкурентных преимуществ промышленным предприятием в условиях кризиса, на основе сравнительного анализа определены их преимущества и недостатки в использовании. Existent forms and methods of the financial providing of process of forming of competitive edges an industrial enterprise are considered in the conditions of crisis, on the basis of the conducted comparative analysis their advantages and failings are certain in the use. © Ю.Є. Самофалов, 2010 Унаслідок впливу світової фінансової кризи та накопичених протягом попередніх років невирішених проблем на даний час у промисловому комплексі України і, перш за все, в провідній його галузі – машинобудуванні – спостерігається значне зниження обсягів виробництва та обсягу експорту високотехнологічної продукції на стратегічно важливих для економіки держави підприємствах. Важливою проблемою є стабілізація роботи підприємств машинобудівної галузі, які постійно зіштовхуються з необхідністю оновлення та розширення виробництва, одержання та найбільш повного використання інноваційно-економічного та науково-технічного потенціалу. Сучасні вимоги підйому промислового виробництва обумовлюють необхідність опори на розвиток машинобудування як галузі, яка виробляє засоби виробництва. Такий розвиток в умовах посилення конкуренції на ринках машинобудівної продукції потребує підвищення машинобудівними підприємствами ефективності виробничо-господарської діяльності. Найважливішим фактором ефективності виробничо-господарської діяльності в даних умовах виступають конкурентні переваги машинобудівних підприємств. Але водночас суб'єкти господарювання в умовах невизначеності стикаються з такою серйозною перешкодою, як хронічний дефіцит фінансових ресурсів. Вони являють собою найважливіший фактор еконо- мічного зростання та відновлення, що забезпечує можливість модернізації діючих виробництв, створення й упровадження новітньої техніки і технологій, сучасних систем організації та управління економічними процесами, якісного відновлення виробничої, транс- портної, ринкової інфраструктури. Науковою базою вирішення проблем у галузі управління конкурентними перевагами є сучасна теорія конкуренції. Більшість її аспектів достатньо розроблені й допомагають правильно спрямовувати прикладні розробки і практичні дії на посилення конкурентних позицій підприємства на ринку. Суттєвий внесок у формування сучасної методології конкуренції та її розвиток зробили І. Ансофф [1], М. Енрайт, Дж. Макартур, М. Портер [2], К. Прахалад, Г. Хемел, А. Чандлер. Дослідженню аспектів конкуренції як стратегічного інструменту управління підприємством в умовах кризи приділяли увагу в своїх працях такі українські вчені, як О.І. Амоша [3], Я.Г. Берсуцький [4], І.П. Булєєв [5], М.О. Кизим [6], М.М. Лепа [7], В.А. Панков, В.С. Пономаренко, О.М. Тридід, М.Г. Чумаченко. Проте питання поєднання процесів формування конкурентних переваг з прискоренням виведення підприємства з кризи залишаються невирішеними і потребують подальшого наукового розгляду, адже стійкі конкурентні переваги є запорукою стабілізації та розвитку вітчизняних промислових підприємств. Зокрема, набувають значущості питання щодо роз- робки методів фінансового забезпечення процесу формування конкурентних переваг промисловим підприємством, які б ураховували негативний вплив кризи та відповідали особливостям національної економіки. Метою роботи є аналіз і розробка рекомендацій щодо розвитку методів фінансового забезпечення процесу формування конкурентних переваг промисловим підприємством, що дозволить залучити й ефективно використовувати відповідні ресурси. Сьогодні гостро постає проблема державної підтримки підприємств. Як важливий інструмент такої підтримки найчастіше розглядається бюджетне фінансування і створення спеціальних режимів інвестиційної діяльності. Але обмеженість бюджетних ресурсів обумовлює потребу пошуку шляхів надання найбільш необхідних державних послуг з найменшими витратами. Для цього необхідно чітко визначати цілі та завдання, установлювати їх пріоритети і розробляти програми, спрямовані на їх досягнення. Згідно з положеннями програми діяльності Кабінету Міністрів України «Подолання впливу світової фінансово-економічної кризи та поступальний розвиток» у промисловому комплексі завданням уряду є стабілізація роботи промислових підприємств, здійснення ефективної політики енергозбереження, підвищення технологічного рівня та конкурентоспро- можності вітчизняної промисловості. Зокрема, у машинобудуванні передбачається: 1) забезпечення дотримання Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” щодо мінімізації впливу фінансової кризи на розвиток автомобілебудування та інших галузей вітчизняної промисловості; 2) розроблення механізмів державної підтримки суб’єктів господарювання машинобудівної галузі із застосуванням механізму здешевлення банківських кредитів; 3) розроблення механізмів державної підтримки для придбання вітчизняної складної високотехнологічної продукції із застосуванням лізингу; 4) розроблення гармонізованих із міжнародними стандартів на продукцію промисловості відповідно до Державної програми стандартизації на 2006-2010 рр.; 5) посилення роботи із сприяння просуванню вітчизняної продукції на європейські та світові ринки, надання підтримки промисловим суб’єктам господарювання у розвитку вистав- кової діяльності; 6) сприяння створенню мережі промислових кластерів з виробництва конкурентоспроможної продукції; 7) забезпечення розвитку галузевої інформаційно-аналітичної системи в розрізі галузей промисловості; 8) розроблення та сприяння прийняттю Закону України “Про фінансові механізми підтримки розвитку експорту”, яким передбачаються інституційні заходи та розширення функцій відкритого акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” у сфері кредитування та страхування експорту товарів з високою часткою доданої вартості. Обґрунтовуючи засади державної політики щодо підтримки суб'єктів господарювання, треба визначити, що така фінансова підтримка надається під затверджені проекти вико- ристання коштів, бізнес-плани та проекти санації підприємств. Однак непослідовна за змістом та неефективна за результатами нормативно-законодавча активність держави з питань антикризового розвитку конкурентних виробництв засвідчила незрілість інвестиційних умов, необхідних для ефективної фінансової адаптації. Йдеться насамперед про розбудову стійкої та орієнтованої на виробництво системи комерційних банків і адекватної ринковим відносинам системи розрахунків (за параметрами прозорості, швидкості, відповідальності). Розвинена банківська система мала б компенсувати втрати реального сектору від порушення схем централізованих державних фінансових потоків, перебираючи на себе перерозподільну функцію та забезпечуючи її реалізацію за ринково- комерційними принципами і критеріями. Однак девальвація гривні, зниження цінової конкурентоспроможності українських виробників привело до нарощування дефіциту поточного рахунку платіжного балансу (на кінець серпня 2008 р. – 6,5% ВВП). Зовнішній борг України досяг 100 млрд. дол. США, в тому числі державний борг – 15 млрд. дол. У цих складних умовах банківська система, вимушена погашати свою заборгованість перед захід- ними банками, виявилася нездатною обслуговувати реальну економіку і сама знаходиться на межі розвалу. Кредит МВФ в 16,5 млрд. дол. в Україну не рятує, оскільки, за розрахунками авторитетних зарубіжних експертів, потреба України в зовнішніх позиках в 2009 р. складає, як мінімум, 55 млрд. дол. Державна підтримка економічних суб'єктів може здійснюватися у формах: 1) безпосередньо фінансової підтримки (спрямованої на збільшення фінансових ресурсів у підприємстві); 2) опосередкованої підтримки (спрямованої на зменшення потреб у фінансових ресурсах). Безпосередня фінансова підтримка підприємств в умовах кризи має дві форми прояву (рис. 1). Функціональні основи державної антикризової підтримки, такі як матеріально-технічне забезпечення, визначаються діяльністю державного матеріального резерву, що здійснює ефективний перерозподіл ресурсів, отриманих після ліквідації підприємств. Звичайно, можна дискутувати стосовно того, належить цей вид підтримки до прямого фінансування чи до опосередкованого. Ураховуючи той факт, що переважна більшість боржників не виконують своїх кредитних зобов'язань перед кредиторами, державні гарантії трансформуються в одну із форм бюджетних субсидій чи позик (якщо кошти все ж вдається повернути), а отже, правомірним є віднесення цієї форми підтримки до прямого фінансування, яку можна найлегше ідентифікувати. Субсидії можуть виділятися окремим підприємствам або галузям, але найбільш дієвим способом регулювання є субсидування пріоритетної галузі індустрії. Так, найбільш відомим прикладом такого субсидіювання стала ініціатива створення авіаційної індустрії світового класу в Європі. Багато європейських підприємств одержали субсидії на покриття стартових витрат. Численні наукові дослідження фіксують, що разом з позитивними наслідками державної антикризової підтримки практика розкриває і вузькі місця в її реалізації: 1. Нецільове використання державних коштів. 2. Посадові зловживання державних службовців та корупція. 3. Недосконалість інструментарію та методологічного забезпечення фінансової підтримки. 4. Відсутність дієвого контролю за ефективністю витрачання коштів. Безпосередня державна фінансова підтримка підприємств Фінансування інвестиційних проектів Поліпшення збуту шляхом прямих державних закупівель Продукції за підвищеними цінами Придбання продукції, що не має збуту Бюджетні позики державним підприємствам інших форм власності Гарантії повернення коштів приватним банкам Поліпшення збуту продукції Фінансова допомога споживачам певної продукції Встановлення додаткового оподаткування імпорту аналогічних товарів Фінансування розвитку інфраструктури Пряма фінансова підтримка Непряма фінансова підтримка Бюджетні асигнування Пряме субсидування Дотування Бюджетне кредитування Гарантії повернення коштів Страхування кредитів Страхування депозитів Страхування експорту Рис. 1. Безпосередня державна підтримка промислових підприємств в умовах кризи 5. Недоліки в діяльності державних органів, відповідальних за практичну реалізацію державних заходів щодо фінансової підтримки підприємств. 6. Дефіцити у фінансовому забезпеченні заходів щодо підтримки фінансового оздоровлення підприємств. Отже, можна констатувати, що важелі прямої державної підтримки підприємств здебільшого не спрацьовують, а це свідчить про недосконалість діючої системи надання фінансової допомоги. Сьогоднішня ситуація у фінансовому секторі України характеризується відсутністю довгострокової стратегії розвитку, дефіцитом власних джерел інвестиційних ресурсів, неефек- тивною амортизаційною політикою, нерозвиненістю ринку капіталів і, як наслідок, обмеженням можливостей підприємства щодо використання якомога більшої кількості джерел інвестування. Наведені недоліки зменшують потенційні можливості фінансування підприємств та гальмують здійснення господарської діяльності підприємства в цілому, незалежно від форми власності та організаційно-правової форми господарювання. У вітчизняній науковій літературі виділяються такі основні методи фінансового забезпечення підприємств: самофінансування; кредитно-позикове (або позикове); акціонерне; державне; проектне; венчурне; лізинг (лізингове фінансування). Внутрішні джерела власних коштів підприємства формуються в процесі господарської діяльності та відіграють значну роль в житті будь-якого підприємства, оскільки визначають його здатність до самофінансування (self financing). Очевидно, що підприємство, здатне повністю або значною мірою покривати свої фінансові потреби за рахунок внутрішніх джерел, отримує значні конкурентні переваги і сприятливі можливості для зростання за рахунок зменшення витрат щодо залучення додаткового капіталу і зниження ризиків. Кредитно-позикове фінансування є привабливішим: отримання кредиту «в принципі» не пов'язане з розмірами виробництва позичальника, стійкістю отримання прибутку, котиру- ванням акцій на ринку, обсяги капіталу, що залучається, теоретично можуть бути скільки завгодно великими, оформлення і отримання може бути здійснене в найкоротші терміни і т.д. Головна проблема – переконати банкіра видати кредит на прийнятних умовах. При акціонерному фінансуванні організація виходить на ринок із своїми акціями, тобто отримує кошти від додаткового продажу акцій або шляхом збільшення кількості власників, або за рахунок додаткових внесків вже існуючих власників. У другому випадку продає на ринку термінові цінні папери – облігації, які дають право їх утримувачам на довгострокове отримання поточного доходу і повернення капіталу, що надається, відповідно до умов, визначених при організації даної облігаційної позики. Державне фінансування – найбільш бажаний метод фінансування, що припускає отримання коштів з бюджетів різного рівня. Привабливість даної форми фінансування – дже- рело практично безкоштовне, нерідко отримані суми не повертаються, їх витрачання слабо контролюється. За економічним змістом договір лізингу близький до операцій з кредитування. Лізингодавець (орендодавець) прагне отримати відсоток на здійснену ним інвестицію – прид- бання майна і передача його лізингоодержувачу (орендарю), для якого це форма фінансування придбання активів. У результаті операції фінансового лізингу в активі балансу орендаря з'являється великий об'єкт, у пасиві – заборгованість перед лізингодавцем у сумі майбутніх платежів. Ураховуючи специфіку побудови фінансової системи України, можна вважати, що венчурний капітал може скласти конкуренцію банківському капіталу в сфері фінансування ризикових високотехнологічних проектів. Акумуляція коштів багатьох інвесторів дозволяє венчурним фондам формувати великі за вартістю портфелі фінансових активів і тим самим істотно розширює інвестиційні можливості. Тому для ефективної реалізації впровадження у промисловість вітчизняних наукових досліджень та інноваційних проектів необхідно більш активно залучати й ефективно використовувати як альтернативний метод фінансування венчурний капітал. Рис. 2. Взаємозв'язок методів і форм фінансового забезпечення процесу формування підприємством конкурентних переваг в умовах кризи Самофінан- сування Кредитно-позико- ве фінансування Акціонерне фінансування Державне фінансування Змішане фінансування Проектне фінансування Венчурне фінансування Лізинг Форми фінансового забезпечення Форми кредитно- позикового (позико- вого фінансування) Форми акціонерного фінансування Форми державного фінансування Форми проектного фінансування Форми венчурного фінансування Форми лізингу власні державне бюджетування іноземне інвестування інші джерела Методи фінансового забезпечення Джерела фінансового забезпечення К ре ди ти О бл іг ац ій на п оз ик а П оз ик ов і к ош ти на се ле нн я Ем іс ія зв ич ай ни х ак ці й Ем іс ія п ри ві ле йо ва ни х ак ці й В ис ок ое фе кт ив ні ін но - ва ці йн о- ін ве ст иц ій ні пр ое кт и Ц іл ьо ві п ро гр ам и У р ам ка х де рж ав ни х зо вн іш ні х по зи к З по вн им р ег ре со м Бе з п ра ва р ег ре су З об ме ж ен им р ег ре со м В ен чу рн і ф он ди В ен чу рн і ф ір ми Ф ін ан со ви й О пе ра ти вн ий П ов ор от ни й В українській практиці найбільшого поширення набули такі методи, як самофінансування, кредитне, державне і змішане фінансування. Взаємозв'язок методів і форм фінансового забезпечення процесу формування підприємством конкурентних переваг в умовах кризи можна подати таким чином (рис. 2). Порівняння найбільш поширених форм фінансового забезпечення підприємства наведено в таблиці. Таблиця Порівняння форм фінансового забезпечення підприємств Форми фінан- сового забезпе- чення Сутність Переваги використання форми Обмеження використання форми 1 2 3 4 Самофінан- сування Використання власних фінан- сових ресурсів підприємства Підвищення фінансової стійкості за рахунок додатково сфор- мованого з прибутку власного капіталу. Формування і використання власних коштів, що відбувається стабільно упродовж року. Спрощений механізм прийняття управлінських рішень. Висока норма прибутку інвестованого капіталу, оскільки не потребує сплати позикового процента в будь-яких його формах. Істотне зниження ризику неплатоспроможності та банкрут- ства при їх використанні У зв’язку з обмеженістю фінансових ресурсів під- приємств цей метод може використовуватися при фінансуванні інновацій при реалізації невеликих, зокрема, локальних іннова- ційних проектів Кредитно- позикове Може виступати в таких фор- мах, характерних для про- мислових підприємств: кре- дит; залучення позикових коштів населення. У господарській діяльності промислових підприємств Високий обсяг можливого залучення при реалізації базисних інновацій і великомасштабних інноваційних проектів; значний зовнішній контроль за ефективністю використання Складність залучення і оформлення, необхідність надання відповідних га- рантій або застави майна підприємства; підвищення ризику банкрутст- ва у зв'язку з Продовження таблиці 1 2 3 4 кредитово-позикове фінансування вико- ристовується в основному на оборотні кошти, будівництво, реконструкцію, придбання устаткування і транспорту. невчасністю погашення отриманих позик і втрат частини прибутку у зв'язку з необхідністю сплати по- зикового відсотка Акціонерне фінансування В акціонерному фінансуванні інвесторами є комерційні банки й інституційні інвес- тори. Може виступати у формі емісії звичайних та приві- лейованих акцій Варіабельність використання інвестицій у підприємства Нецільовий характер інвестицій; робота тільки на ринку цінних паперів, а не на ринку реальних проектів; високий рівень ризику інвестора Державне фінансування При державному фінансуванні можливими інвесторами можуть бути уряди іноземних держав, міжнародні фінансові інститути, підприємства й організації України. Державне фінансування інновацій здійснюється в таких формах, як: фінансова підтримка високоефективних іннова- Можливість державного регулювання і контролю інвестицій Нецільовий характер фінансування; зростання зовнішнього і внутрішнього державного боргу; збільшення витратної частини бюджету ційно-інвестиційних проектів; фінансування в рамках цільових програм; фінансу- вання проектів у рамках дер- жавних зовнішніх позик Закінчення таблиці 1 2 3 4 Лізинг Розрізняють три види лізингу: фінансовий, оперативний і поворотний. Звичайно це довготривалі операції на тер- мін від 1,5 до 3,5 року. У лізинг сьогодні здаються прак- тично всі види устаткування у всіх галузях промисловості. Найбільшим успіхом користу- ються автотранспортні засоби, будівельна і дорожна техніка тощо Інвестування у формі майна на відміну від грошового кредиту знижує ризик неповернення коштів, оскільки за лізінгодавцем зберігаються права власності на передане майно; лізингове майно не числиться у лізінгоодержувача на балансі, що не збільшує його активи і звільняє від сплати податку на це майно Вартість лізингу більша, ніж ціна покупки або бан- ківського кредиту; лізінгоодержувач не є власником своїх оборот- них коштів Таким чином, розглянувши у таблиці існуючі методи фінансового забезпечення господарської діяльності промислових підприємств, можна зробити такий висновок. Державне фінансування діяльності промислових підприємств не може розглядатися як основний метод фінансового забезпечення через мізерну частку коштів, виділених з державного бюджету України. Найбільш корисним та ефективним з боку держави є підтримка та стимулювання виробничо-господарської діяльності підприємств шляхом розробки спеціальних цільових пільгових програм, прийняття нормативно-правових актів та ін. При акціонерному фінансуванні існує великий ризик втрати контролю за діяльністю підприємства через умови отримання залученими інвесторами акціонерної частки підпри- ємства. Також на практиці виникає багато труднощів з організації емісії цінних паперів та залучення інвесторів з причини недосконалості українського законодавства і відсутності роз- виненого фондового ринку. Використання банківських кредитів (у першу чергу, довгострокових) стримується відсутністю механізмів довгострокового кредитування по прийнятних процентних ставках. Також слід ураховувати сучасний стан незадовільного функціонування банківського сектору України в умовах кризи. Використання лізингових відносин стримують також слабка методологічна база, відсутність практичного досвіду і недосконалість законодавства. Слід зазначити, що Закон України «Про лізинг» не відповідає чинному податковому законодавству, якому властиві понятійна неоднозначність, зайва деталізація і регламентація дій суб'єктів лізингу. Необхідність розробки моделі управління фінансовим забезпеченням обумовлена відсутністю системи організованого цілеспрямованого фінансування антикризових заходів у цілому й інноваційних проектів і програм зокрема. Під моделлю фінансування (фінансового забезпечення) розуміється зовнішній прояв суті фінансування (фінансового забезпечення). Наведена модель управління фінансовим забезпеченням процесу формування підприємством конкурентних переваг в умовах кризи (рис. 3) складається з таких трьох взаємопов'язаних механізмів (блоків, підсистем): 1) механізму залучення, акумуляції та розподілу коштів; 2) механізму фінансування ресурсного забезпечення проектів (програм); 3) механізму фінансового контролю і поворотності коштів. Механізм (блок, підсистема) залучення, акумуляції та розподілу коштів передбачає форми і джерела фінансування, форми застави, акумуляцію грошових надходжень, оцінку (розрахунок) потреби у коштах і порядок фінансування проектів або програм (порядок розподілу коштів). Механізм (блок, підсистема) фінансування ресурсного забезпечення проектів (програм) включає: Ошибка! Рис. 3. Модель управління фінансовим забезпеченням процесу формування підприємством конкурентних переваг в умовах кризи Модель управління фінансовим забезпеченням процесу формування підприємством конкурентних переваг в умовах кризи Механізм залучення, акумуляції та розподілу фінансових ресурсів Механізм фінансового контролю і поворотності коштів Ф ор ми і д ж ер ел а фі на нс ув ан ня Ф ор ми за ст ав и А ку му ля ці я гр ош ов их на дх од ж ен ь О ці нк а (р оз ра ху но к) по тр еб и у фі на нс ов их ре су рс ах Ро зп од іл ко ш ті в К он тр ол ь ва рт ос ті пр ое кт у (п ро гр ам и) К он тр ол ь еф ек ти вн ос ті ви ко ри ст ан ня вл ас ни х і п оз ик ов их ко ш ті в С ис те ма по во ро тн ос ті вл ас ни х і п оз ик ов их ко ш ті в Механізм фінансування ресурсного забезпечення проектів (програм) Фінансування проектно- документарного забезпечення Фінансування матеріально-технічного й інформаційного забезпечення Фінансування кадрового забезпечення і стимулювання Н Д Д К Р ТЕ О п ро ек ту Бі зн ес -п ла н пр ое кт у К ом пл ек т те хн ол ог іч но ї до ку ме нт ац ії Бу ді вн иц тв о ви ро бн ич их пл ощ Те хн ол ог ія , ма ш ин и й ус та тк ув ан ня М ат ер іа ли , ен ер ге ти чн і й ін ш і р ес ур си Ін фо рм ац ій но - те хн ол ог іч ні й ін ш і з ас об и О пл ат а пр ац і ко ма нд и і п ер - со на лу п ро ек ту А дм ін іс тр ат ив но - уп ра вл ін сь кі ви тр ат и М ат ер іа ль не ст им ул ю ва нн я пр ац ів ни кі в Ек он ом іч не ст им ул ю ва нн я ви ро бн ич ої і т ор го во ї ді ял ьн ос ті 1) фінансування забезпечення проектної документації; 2) фінансування матеріально-технічного й інформаційного забезпечення; 3) фінансування кадрового забезпечення і стимулювання. Механізм (блок, підсистема) фінансового контролю і поворотності коштів покликаний забезпечувати: 1) збалансованість між потребою у фінансових ресурсах і реальними можливостями їх отримання поодинці або по декількох можливих каналах; 2) своєчасність і повноту виконання фінансових зобов'язань підприємства; 3) раціональність витрачання матеріальних цінностей і грошових ресурсів підприємства; 4) вирішення інших завдань. При ухваленні рішення про реалізацію фінансування необхідно враховувати: ціну власного капіталу; ціну залученого капіталу; структуру капіталу (співвідношення власних та залучених коштів). Ціна власного капіталу для самофінансування є нижньою межею рентабельності: рішення про реалізацію фінансового забезпечення при прибутковості менше ціни капіталу може серйозно погіршити основні фінансові показники підприємства, призвести до неплатоспроможності і банкрутства. Для кредитора ціна власного капіталу є гарантією повернення вкладених коштів, показником достатнього рівня фінансової надійності обсягу інвестицій. Для оцінки ефективності використання позикових коштів використовують два показники: норму прибутку на одиницю активів об'єкта інвестування (чистий дохід до виплати відсотків по позиках, ділений на акціонерний капітал, плюс довгострокова заборгованість) і норму прибутку на одиницю акціонерного капіталу (дивіденди, ділені на акціонерний капітал). Потім визначається коефіцієнт ефективності позикових коштів. Природно, чим дешевше позикові кошти, тим вигідніше брати кредит. Висновки. Таким чином, запропоновано модель фінансового забезпечення процесу формування конкурентних переваг в умовах кризи, що включає структуру взаємозв’язку між оптимальними виробничими та фінансовими параметрами, яка ґрунтується на функціонуванні механізму залучення, розподілу та контролю за використанням коштів, що дозволяє реалізовувати системний підхід до здійснення процесу формування підприємством конкурентних переваг в умовах кризи та підвищувати його ефективність. Література 1. Ансофф И. Стратегическое управление / И. Ансофф; [сокр.пер. с англ.; научн.ред. и авт.предисл. Л.И. Евенко]. – М.: Экономика, 1989. – 519 с. 2. Портер М. Стратегія конкуренції / М. Портер: пер. з англ. А. Олійник, Р. Спільський. – К.: Основа, 1997. – 392 с. 3. Амоша О.І. Інноваційний шлях розвитку України: проблеми та їх рішення / О.І. Амоша // Економіст. – 2005. - № 6. – С. 28-32. 4. Берсуцький Я.Г. Поточне управління виробництвом у машинобудівній промисловості / Я.Г. Берсуцький. – Донецьк: ІЕП НАН України, 2000. – 197 с. 5. Булеев И.П. Антикризисное управление предприятием / И.П. Булеев, Н.Е. Брюховецкая. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 1999. - 178 с. 6. Кизим Н.А. Организация крупномасштабных экономико-производственных систем / Н.А. Кизим. – Х.: Бизнес Информ, 2000. – 108 с. 7. Лепа Н.Н. Управление конкурентными преимуществами предприятия / Н.Н. Лепа / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти. – Донецк: Юго-Восток, 2003. – 296 с. Надійшла до редакції 24.02.2010 р.

Фінансове забезпечення процесу формування конкурентних переваг промисловим підприємством в умовах кризи

Репозитарії

Схожі ресурси