Перша друкована книга в Чернігові та Лівобережній Україні
Стаття присвячена першій друкованій книзі в Чернігові і Лівобережній Україні «Перло многоцінне» Кирила Транквіліона Ставровецького 1646 року.
Збережено в:
| Дата: | 2012 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України
2012
|
| Назва видання: | Сiверянський лiтопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/39856 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Перша друкована книга в Чернігові та Лівобережній Україні / А. Адруг // Сiверянський лiтопис. — 2012. — № 5-6. — С. 22-27. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-39856 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-398562013-02-13T03:11:24Z Перша друкована книга в Чернігові та Лівобережній Україні Адруг, А. У глиб віків Стаття присвячена першій друкованій книзі в Чернігові і Лівобережній Україні «Перло многоцінне» Кирила Транквіліона Ставровецького 1646 року. Статья посвящена первой печатной книге в Чернигове и Левобережной Украине «Перло многоценное» 1646 года. The article focuses on the first printed book in the Left – Bank Ukraine and Chernigov Perl precions by Cyril Tranquillien Stavrovetskiy 1646 year. 2012 Article Перша друкована книга в Чернігові та Лівобережній Україні / А. Адруг // Сiверянський лiтопис. — 2012. — № 5-6. — С. 22-27. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. XXXX-0055 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/39856 94 (477.51) uk Сiверянський лiтопис Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
У глиб віків У глиб віків |
| spellingShingle |
У глиб віків У глиб віків Адруг, А. Перша друкована книга в Чернігові та Лівобережній Україні Сiверянський лiтопис |
| description |
Стаття присвячена першій друкованій книзі в Чернігові і Лівобережній Україні «Перло многоцінне» Кирила Транквіліона Ставровецького 1646 року. |
| format |
Article |
| author |
Адруг, А. |
| author_facet |
Адруг, А. |
| author_sort |
Адруг, А. |
| title |
Перша друкована книга в Чернігові та Лівобережній Україні |
| title_short |
Перша друкована книга в Чернігові та Лівобережній Україні |
| title_full |
Перша друкована книга в Чернігові та Лівобережній Україні |
| title_fullStr |
Перша друкована книга в Чернігові та Лівобережній Україні |
| title_full_unstemmed |
Перша друкована книга в Чернігові та Лівобережній Україні |
| title_sort |
перша друкована книга в чернігові та лівобережній україні |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
У глиб віків |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/39856 |
| citation_txt |
Перша друкована книга в Чернігові та Лівобережній Україні / А. Адруг // Сiверянський лiтопис. — 2012. — № 5-6. — С. 22-27. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
| series |
Сiверянський лiтопис |
| work_keys_str_mv |
AT adruga peršadrukovanaknigavčernígovítalívoberežníjukraíní |
| first_indexed |
2025-07-03T21:51:51Z |
| last_indexed |
2025-07-03T21:51:51Z |
| _version_ |
1836664238665367552 |
| fulltext |
22 Сіверянський літопис
УДК 94 (477.51)
Анатолій Адруг .
ПЕРША ДРУКОВАНА КНИГА В ЧЕРНІГОВІ
ТА ЛІВОБЕРЕЖНІЙ УКРАЇНІ
Стаття присвячена першій друкованій книзі в Чернігові і Лівобережній Україні
«Перло многоцінне» Кирила Транквіліона Ставровецького 1646 року.
Ключові слова: Лівобережна Україна, Чернігів, Кирило Транквіліон-Ставровецький,
книга «Перло многоцінне».
Традиції книжності в Чернігові мають глибоке і давнє коріння й сягають часів
Київської Русі. До появи друкарства кілька століть існувала і розвивалась українська
рукописна книга. Саме творці рукописних книг розробили мистецькі засади, якими
скористалися пізніше українські друкарі й гравери.
Книги віддавна дуже шанувались і коштували досить дорого. Таке шанобливе
ставлення до книги яскраво виявилось в їхньому художньому оздобленні. Книга стала
твором не лише мистецтва слова, а й образотворчого мистецтва. Як рукописним, так і
друкованим книгам майстри намагались надати гармонійних форм. Велика увага при-
ділялася красивому почерку і шрифту, орнаментальному та сюжетному оздобленню.
Від рукописних книг друковані видання отримали у спадок перш за все зовніш-
ній вигляд як зшитка аркушів, внутрішню структуру, побудову сторінок з текстом і
берегами, розміщення ілюстрацій і декоративних оздоб. Як справедливо зауважив
Я.П.Запаско, розриву між друкованою і рукописною книгами не було, а навпаки,
між ними існував постійний взаємозв’язок, глибока спадкоємність [1]. Це продов-
жувалось навіть у ХІХ ст. Поява друкованої книги дала нові імпульси розвитку
книги рукописної.
Деякі дослідники із Західної Європи ще в ХХ ст. вважали, що перша книга у схід-
них слов’ян була надрукована в Чернігові в 1493 р. У каталозі інкунабул, виданого
1799 р. у Відні, вказувалось, що «Октоїх» Іоанна Дамаскіна надруковано кирилицею
1493 р. в Черногавії (Чернігові) Георгієм Черноевиком. У процесі листування між
дослідниками з’явилася помилка: слово «Чорногорія» неправильно прочитали як
«Черногавія». Насправді ж згаданий «Октоїх» 1493 р. надрукував інок Макарій з
Чорногорії за велінням чорногорського правителя Джурджа Црноєвича. Але і в 1909 р.
німецький «Журнал шанувальників книги» сповіщав, що першим руським друкарем
був Георгій Черновиц, який надрукував у Чернігові кирилицею іллірійською мовою
«Октоїх» Іоанна Дамаскіна [2].
Насправді почав друкувати книги в Чернігові Кирило Транквіліон-Ставровець-
кий. 7 вересня 1646 р. він надрукував «у маєтностях» чернігівського Єлецького
монастиря книгу «Перло многоцінне», яка й стала чернігівським першодруком. Це
відбулося за кілька місяців до його смерті в грудні того ж таки 1646 р. Отже, до ви-
дання «Перла многоцінного» Кирило Транквіліон – Ставровецький ішов майже все
своє життя. В його життєвому шляху й діяльності далеко не все відомо. До наших днів
не дійшли звістки про те, де й коли він народився. Більшість дослідників розглядали
лише літературну творчість Кирила Транквіліона-Ставровецького, мало звертаючи
увагу на художні особливості здійснених ним книжкових видань.
Серед публікацій про життя і творчість К.Траквіліона-Ставровецького своєю ґрун-
товністю виділяється монографія С.І.Маслова, яка була підготовлена ще на початку
© Адруг Анатолій Кіндратович – кандидат мистецтвознавства, доцент Інституту
історії Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка.
Сіверянський літопис 23
ХХ ст., але побачила світ лише в 1984 р. у Києві [2]. Із пізніших праць варто назвати
статтю Я.Д.Ісаєвича та І.З.Мишка [3] і дисертаційне дослідження Т.М.Трофименко
[4]. Хоча остання робота присвячена головним чином питанням історії літератури
та місцю збірки «Перло многоціннеє» в культурному контексті тієї доби. Варто за-
уважити, що до графічних оздоб книги зверталися лише побіжно і здебільшого у
загальних працях. Тому постає потреба більше зупинитися саме на цьому питанні.
У біографії і діяльності К.Транквіліона-Ставровецького відомо далеко не все. Досі
відсутні дані про час і місце його народження. Згідно з однією із версій, він народився
в кінці 60-х – початку 70-х ХVІ ст., можливо, в Ставрові поблизу Дубно (чи, може,
довгий час там мешкав). С.І.Маслов вважав, що К.Транквіліон-Ставровецький був
українцем. На його думку, це засвідчив народний український струмінь мови його
творів і неодноразове ототожнення своєї особи з «руським» тобто українським на-
родом [5].
Де Кирило Транквіліон-Ставровецький здобув освіту, достеменно не відомо.
Невідомо також, де й коли він прийняв чернецтво. Більше даних збереглося про
той період його життя і діяльності, коли він викладав слов’янську та грецьку мови у
Львівській братській школі. На той час однією із головних ознак національної іден-
тичності була православна віра і літературна мова. В 1589 році у Львівській братській
школі стає відомим вчитель Кирило. Саме тоді існувало протистояння між братством
і львівським єпископом Гедеоном Балабаном. 1 січня 1590 р. прихильники владики
разом зі слугами прийшли до братської школи і стали лаяти вчителів та погрожувати
їм. Кирилу навіть намагалися вирвати бороду. Мабуть, з цієї причини Кирило дістав
прізвисько «безбородий». Через перешкоди у проведенні освітньої роботи львівське
братство в кінці 1591 чи на початку 1592 року розпустило своїх учителів. До 8 січня
1592 р. Кирило прибув до Вільно (Вільнюса). Про віленський період його діяльності
нічого не відомо. Відомості з’являються лише в 1614-1615 роки, коли він мав вже сан
ієромонаха і став проповідником. У той час він працював над виданням Псалтиря,
який побачив світ у друкарні Львівського братства в січні 1615 р. Мабуть, одночасно
він працював над книгою «Зерцало богословія», яка побачила світ 12 березня 1618 р.
У кінці 1619 р. в Рахманові, в маєтностях княгині Ірини Вишневецької, Кирило
видав «Євангеліє учительне», до якого увійшли повчання, котрі автор виголошував у
недільні й святкові дні. З друкарського погляду, ці дві книги дуже подібні. Той самий
шрифт, ті ж ініціали і кінцівки. Як вважають дослідники, власну друкарню Кирило
придбав, мабуть, не раніше 1615 р., бо згаданий Псалтир вийшов ще в друкарні Львів-
ського братства. А дві останні книги – вже із власної друкарні Кирила. В 1614 – 1625
роках Кирило жив у Львові, під час видання «Зерцала богословия» 1618 р. і «Євангелія
учительного» 1619 р. – на Волині, а в 1620-х роках він був пов’язаний із Замостям.
Близько 1626 року Кирило Транквіліон-Ставровецький переходить в унію, стає
греко-католиком. Цей крок – природне і логічне завершення попереднього періоду
його літературної і проповідницької діяльності. Кирило оголошував себе сином
православної церкви, а в царині теоретичних поглядів і в життєвих відносинах на-
лежав до прихильників католицизму. Ці дві книги були зустрінуті православними
без приязні, а «Євангеліє учительне» заборонене на київському соборі 1620-х років.
Як зауважив С.І. Маслов, ця постанова стала приводом до переходу в унію, а подвій-
ність у світосприйнятті правила за основу для цього кроку.
25 березня 1626 р. Кирило призначений архімандритом Чернігівського Єлецького
монастиря, який на той час належав греко-католикам. Варто нагадати, що, згідно з
Деулінським договором 1618 р., Чернігів відійшов під владу Польщі. Православне
духовенство перейшло у межі Росії. Близько 1625 р. постала смоленська і чернігів-
ська уніатська архієпископія [6]. Кирило став володіти чималими монастирськими
маєтностями, в тому числі й селами Авдіївка та Горбове. Про це згадував і Дмитро
Туптало (Ростовський) в опису Чернігівського Єлецького монастиря – «владел тыми
селами отец Кирило Ставровецкий, прозываемый безбородый, архимандрит Черни-
говский». Також у його володінні перебували 15 уволок (більше 200 десятин) землі
на річці Киянка, а також два озера (серед них і Святе), які він здавав в оренду [7].
24 Сіверянський літопис
У Чернігові Кирило і видав останню свою книгу «Перло многоцінне», яка по-
бачила світ 7 вересня 1646 р. Як зазначив сам автор, книга вийшла із його нової
друкарні. За шрифтом і орнаментальними оздобами вона дуже відрізняється від
попередніх видань «Зерцала богословія» і «Євангелія учительного». Того ж таки
1646 року Кирило Транквіліон-Ставровецький помер. Остання книга Кирила має
розлогу назву, вміщену у рамці на титульному аркуші: « Сія книга названная Перло
Многоценное. Составлена трудолюбієм през Киріла Транквіліона и проповідника
слова божія архімандрита черніговского монастыря Елецкого с всею єже о Христе
братією общего монастыря. Новые песни похвальныи; треиперсоналному бозтву отцу
и сыну, и духу святому. Ново на свет выдана з новой друкарни єго за благословени-
єм и позволєниєм старцев в маєтности монастыря черниговского Елецкого святой
пречистой его власным коштом. Року 1646, септембрия дня 7». Літери внизу МТГ
тлумачаться по-різному. Т.Н.Камєнєва і А.А.Гусєва вважають, що це, можливо, ім’я
друкаря [8]. С.І.Маслов розшифрував ці літери так: «Милостю твоею господнею» [9].
Назву книги «Перло многоцінне» автор у передмові пояснює тим, що перла на-
роджуються на глибині морській від блискавиці і «з трудністю на світ виносяться».
«Так і в той книзі слова на честь, і славу, і хвалу імені бозському суть яко перла мно-
гоціннії, рожденнії од молнії небесної, од світлості духу святого, в глубині небесної
премудрості, а винесені в мир сей дольний видимий високопарним і многозритель-
ним умом моїм, на вічную радость і ненаситимую сладость душам христолюбивим»
[10]. У 1699 р. книга «Перло многоцінне» другим виданням побачила світ у друкарні
Максима Вощанки з деякими змінами у змісті й оформленні. «Перло многоцінне»
відоме також у рукописних варіантах ХVІІ і ХVІІІ століть з чернігівського видання
1646 р., а також із кількох рукописних зібрань [11].
За змістом «Перло многоцінне» являє собою збірник статей релігійного та по-
вчального характеру, викладених віршами і прозою тогочасною українською мо-
вою. Книга поділяється на дві майже рівні частини. Перша починається казанням
«О двояких добродействах и дарах бозских». Далі йде вчення про трійцю, похвали
Богу, ангелам, святим, на свята і окрема похвала «О премудрості троякой, в веце сем
явленной». Все це викладено переважно у віршах. До другої частини входять статті
про хресні муки, поховання Христа і статті під назвою «Лекарства», які закликають
до утримання від гріха і покаяння. Все це викладено переважно прозою. Основний
текст книги має додаткові статті. На початку міститься присвята князю Самуїлу Кар-
ловичу Корецькому (в деяких примірниках присвята князю Ієремії Вишневецькому).
У частині примірників присвята взагалі відсутня, а замість неї вміщена епіграма про
теологію. В кінці збірника розміщена «Молитва о совершении книги», зміст і після-
мова друкарів видання [12]. Дослідники давньої української літератури вбачають у
творах Кирила Транквіліона-Ставровецького проблиски бароко, що проявились у
драматизованій манері викладу, інтенсивній образності, мальовничих описах [13].
«Перло многоцінне» побачило світ у греко-католицький період життя Кирила.
Тому симпатія автора до католицької церкви проявилась у творі наочно. Саме в
католицькій церкві Кирило вбачав втілення істини і джерело вічного життя. Це про-
звучало в епіграмі на герб князя С. Корецького.
Книга «Перло многоцінне» вийшла розміром в четверту частину аркуша. Сторінки
облямовані лінійними рамками. В книзі застосовані 4 шрифти, які мають спільний
рисунок. Основний текст видання надруковано одним шрифтом. Дрібніший шрифт
вжито для епіграфа одного з розділів. Шрифт деяких підзаголовків має такий же роз-
мір, як і основний. 47 ініціалів надруковано з 13 дощок. Кіновар наявний в заголовку
і на початку деяких розділів і статей [14].
Заголовок книги «Перло многоцінне» набраний шрифтами трьох видів і різного
рисунку. Окремо виділено саму назву книги та ім’я «Кирило». Рамка титульного
аркуша являє собою вертикально видовжений прямокутник, в який вписана досить
тонка арка, її п’яти спираються на абаки капітелей двох колон обабіч заголовка.
Капітелі більше схожі на елемент коринфського архітектурного ордера, але пред-
ставлені вони як декоративна композиція. Фуст колон має потовщення в середній
Сіверянський літопис 25
частині. Спираються колони на бази і п’єдестал, що мають внизу квітковий орнамент.
Зображення арки має декоративний характер. Вона оздоблена узором, який часто
застосовувався в дерев’яній архітектурі. Смуга узору обведена лініями зверху і знизу.
У двох горішніх кутах – квіти, які ростуть із капітелей. У нижній горизонтальній
частині посередині, обведене майже в колі, бачимо серце із забитими в нього трьома
цвяхами. Обабіч – листя аканта. Композиція рамки титульного аркуша симетрична
відносно центральної вертикальної осі.
Така рамка вжита лише в цьому чернігівському виданні «Перла многоцінного» і
в інших книгах не виявлена. Важко також назвати взірець, від якого відштовхувався
автор різьбленої дошки для рамки. Але загальні стилістичні особливості і композиція
дозволяють говорити про близькість до рамок на титульних аркушах видань Івана
Федорова – «Апостол» (Львів, 1573-1574 рр.) і Біблія (Острог, 1581 р.). Ксилогра-
фічні дошки І.Федорова були настільки досконалими, міцними і привабливими, що
їх використовували аж до початку ХІХ ст. Деякі друкарські матеріали І.Федорова
після його смерті потрапили за межі Львова, Острога і навіть опинились у Білорусі
та Румунії. Але більшість друкарських матеріалів дістались друкарні Львівського
братства. Дошки І.Федорова копіювали і наслідували багато друкарів [15]. Кирило
Транквіліон-Ставровецький працював тоді вчителем Львівського братства і мав до-
ступ до матеріалів тамтешньої друкарні. Це підтверджує і той факт, що дві московські
заставки з «Апостола» 1564 р. Івана Федорова були відбиті з оригінальних дощок
в «Євангелії учительному» 1619 р. (арк. 14 зв., 122 зв.), надрукованому Кирилом у
Рахманові [16]. На звороті титульного аркуша вміщено графічне відтворення герба
князів Корецьких.
Як зазначають дослідники, «Перло многоцінне» має властиві бароковим текстам
елементи. Перш за все мається на увазі так званий «заголовковий комплекс», до якого
входять назва (заголовок), посвяти, передмова і післямова, ремарки. Саме цей комп-
лекс є основою побудови твору, він організовує увагу читача, виділяє головну думку
і творить образність всередині тексту [17]. Цьому допомагають графічні елементи
оформлення книги і перш за все заставки – сюжетно-тематичне або декоративне зо-
браження вгорі на початку книги чи окремого розділу. Заставка підкреслює початок
книги або кожного розділу. Вона одночасно є і оздобою, і засобом емоційного впливу
на читача. Цей елемент відбиває задум твору в цілому або розділу, якому передує.
До змісту книги відносились заставки із сюжетно-тематичними зображеннями. В
книзі «Перло многоцінне» таких нема. В українських виданнях ХVІІ-ХVІІІ століть
заставки виступали незалежно від змісту. Це давало можливість застосовувати їх у
різних виданнях.
У порівнянні з попередніми виданнями Кирила художнє оформлення чернігів-
ської книги скромніше. В чернігівському виданні «Перла многоцінного» 1646 р.
вжито три заставки різного характеру з трьох дощок. Дві з них близькі між собою
за характером рослинного орнаменту, властивого добі бароко. Одна з них (менша
за розміром) має в центрі квітку, від якої на два боки відходять стебла з листям до-
низу, а потім розгорнуте листя зводиться догори. Тло композиції чорне, а вся вона
обведена рамкою з двох ліній чорного й білого кольору. Інша заставка більша за роз-
міром теж має чорне тло, на якому розміщена композиція із соковитого рослинного
орнаменту. Вона обведена рамкою із ліній чорного й білого кольору. В центрі широке
листя виступає над рамкою догори, чим додатково створює враження перенасичення
обважнілими формами листя. На думку Т.Н.Камєнєвої, дошки, з яких видруковано
заставки та ініціали, належали К.Транквіліону-Ставровецькому. А найбільша заставка
належить граверу Іллі і відома також у київському виданні «Требника» Петра Могили
1646 р. [18]. Ця гравюра має підпис майстра. В лівому нижньому куті можна бачити
монограму «ИА». Це не суперечить свідченню Д.Ровинського на користь авторства
гравера Іллі [19]. Але не треба відкидати можливості простого копіювання його
книжкової гравюри.
Гравер Ілля був одним із найсамобутніших, оригінальних і надзвичайно плідних
митців ХVІІ ст. Він працював переважно у Львові та Києві і виконав більше п’ятисот
26 Сіверянський літопис
гравюр. Найважливіші його твори – це гравюри на дереві до київських видань Треб-
ника (Євхологіона) Петра Могили 1646 р., Печерського Патерика 1661 р. та Біблії
(не видано). Творам майстра властиві багатство і невичерпна фантазія. Творчість
Іллі засвідчила перехід від стилю Ренесанс до бароко. Вважається, що барокові
риси в українській гравюрі виявились на початку 1650-х років саме в роботах Іллі.
Дошки, різьблені ним, використовували українські друкарі протягом ХVІІ і ХVІІІ
століть [20].
Третя заставка за розмірами займає проміжне місце і має ажурніше прокреслення
рослинних декоративних мотивів. На білому тлі (кольору паперу) прямокутна рамка
із двох чорних ліній. Із горішніх і долішніх її кутів проростають догори рослинні
елементи. Всі заставки симетричні відносно центральної вертикальної осі.
Книга «Перло многоцінне» має сім кінцівок (в деяких примірниках їх може бути
вісім), віддрукованих із двох дощок. Одна з них являє собою зображення херувима,
а інша має вигляд фігурного картуша із завитками і рослинними елементами, які
донизу виходять за межі картуша. Є також рослинні ініціальні літери.
Отже, книга «Перло многоцінне» стала першим друкованим виданням у Чернігові
та Лівобережній Україні і одночасно останнім друком Кирила Транквіліона-Став-
ровецького, здійсненим у 1646 р. У автора і видавця це була третя книга. Написана
вона тогочасною українською мовою і являє собою збірку статей та віршів нерівно-
складовою системою віршування, яка передувала силабічній поетичній системі.
Чернігівський першодрук надрукований новим шрифтом і має орнаментальні оздоби,
які відрізняються від попередніх видань автора. Нові друкарські матеріали дали мож-
ливість автору назвати книгу як видану по-новому. Гравіровані ілюстрації відсутні.
Заставки власні і одна віддрукована з дошки гравера Іллі із київської друкарні. Не
треба виключати можливості копіювання. Привертає увагу гравірована рамка титуль-
ного аркуша із заголовком, архітектурними деталями і характерними рослинними
елементами у вигляді гілок, які повторюються в ініціалах. Можливо, це свідчить
про руку одного майстра. Заставки і кінцівки вигадливого візерунка утворюють
складані орнаментальні оздоби. Після смерті Кирила Транквіліона-Ставровецького
книгодрукування в Чернігові припинилося до 1680 р., коли в друкарні, переведеній
із Новгорода-Сіверського, вийшли перші видання. А «Перло многоцінне» в 1699 р.
ще раз вийшло друком у Могильові у друкарні Максима Вощанки в дещо зміненому
за змістом вигляді.
1. Запаско Я.П. Рукописна книга як попередник української друкованої книги /
Запаско Я.П. // З історії книги на Україні. – К., 1978. – С. 90 – 91. Запаско Я.П. Пе-
редмова / Запаско Я.П. // Логвин Г.Н. З глибин. Гравюри українських стародруків
ХVІ – ХVІІІ століть / Логвин Г.Н. – К., 1990. – С.7.
2. Докладніше в: Немировский Е.А. Путешествие к истокам русского книгопеча-
тания / Немировский Е.А. – М., 1991. – С.157-158. Ситий І.М. До історії книгодру-
кування у Новгороді-Сіверському / Ситий І.М. // Література та культура Полісся.
– Ніжин, 2002. – Вип.19. – С.86.
3. Маслов С.И. Кирилл Транквиллион-Ставровецкий и его литературная дея-
тельность / Маслов С.И. – К.: Наукова думка, 1984. – 245 с.
4. Ісаєвич Я.Д. Життя і видавнича діяльність Кирила Транквіліона- Ставровецько-
го/ Ісаєвич Я.Д., Мишко І.З.//Бібліотекознавство та бібліографія. – К.. 1983. – С.32.
5. Трофименко Т.М. Збірка «Перло многоцінноє» Кирила Транквіліона-Ставро-
вецького в контексті барокової культури: автореф. лис. на здобуття наук. ступеня
канд. філолог. наук: спец. 10.01.01 «Українська література» / Т.М.Трофименко. –
Харків, 2003. – 23 с.
6. Маслов С.И. Кирилл Транквиллион-Ставровецкий и его литературная дея-
тельность / Маслов С.И. – К.: Наукова думка, 1984. – С.54 – 55.
7. Там само. – С.54 – 69.
8. Гумилевский Ф. Елецкий монастырь / Гумилевский Ф. // Историко-статисти-
ческое описание Черниговской епархии. – Чернигов, 1873. – Кн.3. – С. 6 – 11.
9. Украинские книги кирилловской печати ХVІ – ХVІІІ вв.: Каталог изданий,
Сіверянський літопис 27
хранящихся в Государственной библиотеке СССР им. В.И.Ленина. 1574 – 1 поло-
вина ХVІІ ст. / [составители Т.Н.Каменева, А.А.Гусева ]. – М., 1976. – Вып.1. – С.32.
10. Маслов С.И. Кирилл Транквиллион-Ставровецкий и его литературная дея-
тельность / Маслов С.И. – К.: Наукова думка, 1984. – С. 206.
11. Кирило Транквіліон-Ставровецький. Перло многоцінноє. Передмова до
чительника / Транквіліон-Ставровецький К.// Українська література ХVІІ ст.: син-
кретична писемність. Поезія. Драматургія. Белетристика / [Упоряд. приміт. і вступ.
стаття В.І.Крекотня]. – К., 1987. – С.269.
12. Маслов С.И. Вказ. праця. – С.207 – 209, 216 – 217.
13. Там само. – С.120 – 121.
14. Крекотень В.І. Українська література ХVІІ ст. / Крекотень В.І. // Українська
література ХVІІ ст.: синкретична писемність. Поезія. Драматургія. Белетристика. –
К., 1987. – С.12.
15. Каменева Т.Н. Черниговская типография, ее деятели и издания / Каменева
Т.Н. // Труды государственной библиотеки СССР им. В.И.Ленина. – М., 1959. –
Т.3. – С. 255.
16. Запаско Я.П. Мистецька спадщина Івана Федорова / Запаско Я.П. – Львів:
Вища школа, 1974. – С.72 – 76.
17. Там само. – С.76.
18. Трофименко Т.М. Вказ. праця. – С.9.
19. Каменева Т.Н. Черниговская типография, ее деятельность и издания / Камене-
ва Т.Н. // Труды государственной библиотеки СССР им. В.И. Ленина. – М., 1959. –
Т. 3.– С. 255. Украинские книги кирилловской печати ХVІ – ХVІІІ вв.: каталог
изданий, хранящихся в Госуд. библиотеке СССР им. В.И. Ленина / [составители
Т.Н.Каменева, А.А.Гусева; научный редактор А.А.Сидоров]. – М., 1976. – Вып. 1. –
С. 32.
20. Подробный словарь русских граверов ХVІ – ХІХ вв. / [составил Д.А. Ровин-
ский]. – СпБ, 1895. – С.338.
21. Ровинский Д.А. Подробный словарь… Т. 1. – С. 409 – 426. В’юник А.О. Гра-
вюра ХVІ – перша половина ХVІІ століття / В’юник А.О. // Історія українського
мистецтва. – К., 1967. – Т.2. – С.357 – 361. Логвин Г.Н. З глибин. Гравюри українських
стародруків ХVІ – ХVІІІ ст. / Логвин Г.Н. – К.: Дніпро, 1990. – С.57 – 58.
Статья посвящена первой печатной книге в Чернигове и Левобережной Украине
«Перло многоценное» 1646 года.
Ключевые слова: Левобережная Украина, Чернигов, Кирилл Транквиллион-Ставро-
вецкий, книга «Перло многоценное».
The article focuses on the first printed book in the Left – Bank Ukraine and Chernigov
Perl precions by Cyril Tranquillien Stavrovetskiy 1646 year.
Key words: the Left – Bank Ukraine, Chernigov, Cyril Tranquillien Stavrovetskiy, book
Perl precions.
|