Музей Лесі Українки в селі Колодяжному
В одному з чарівних куточків Волинського Полісся знаходиться с. Колодяжне. Ніби нічим не відрізняється від інших сіл Волині, але на весь світ стало воно відомим завдяки Лесі Українці, Олені Пчілці, родині Косачів, які жили й творили тут....
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Леся Українка і сучасність |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40189 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Музей Лесі Українки в селі Колодяжному / В. Комзюк // Леся Українка і сучасність: Зб. наук. пр. — Луцьк: Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2010. — Т. 6. — С. 550-555. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-40189 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-401892013-01-14T12:11:13Z Музей Лесі Українки в селі Колодяжному Комзюк, В. Музеї Лесі Українки В одному з чарівних куточків Волинського Полісся знаходиться с. Колодяжне. Ніби нічим не відрізняється від інших сіл Волині, але на весь світ стало воно відомим завдяки Лесі Українці, Олені Пчілці, родині Косачів, які жили й творили тут. 2010 Article Музей Лесі Українки в селі Колодяжному / В. Комзюк // Леся Українка і сучасність: Зб. наук. пр. — Луцьк: Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2010. — Т. 6. — С. 550-555. — укр. XXXX-0050 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40189 uk Леся Українка і сучасність Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Музеї Лесі Українки Музеї Лесі Українки |
| spellingShingle |
Музеї Лесі Українки Музеї Лесі Українки Комзюк, В. Музей Лесі Українки в селі Колодяжному Леся Українка і сучасність |
| description |
В одному з чарівних куточків Волинського Полісся знаходиться с. Колодяжне. Ніби нічим не відрізняється від інших сіл Волині, але на весь світ стало воно відомим завдяки Лесі Українці, Олені Пчілці, родині Косачів, які жили й творили тут. |
| format |
Article |
| author |
Комзюк, В. |
| author_facet |
Комзюк, В. |
| author_sort |
Комзюк, В. |
| title |
Музей Лесі Українки в селі Колодяжному |
| title_short |
Музей Лесі Українки в селі Колодяжному |
| title_full |
Музей Лесі Українки в селі Колодяжному |
| title_fullStr |
Музей Лесі Українки в селі Колодяжному |
| title_full_unstemmed |
Музей Лесі Українки в селі Колодяжному |
| title_sort |
музей лесі українки в селі колодяжному |
| publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Музеї Лесі Українки |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40189 |
| citation_txt |
Музей Лесі Українки в селі Колодяжному / В. Комзюк // Леся Українка і сучасність: Зб. наук. пр. — Луцьк: Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2010. — Т. 6. — С. 550-555. — укр. |
| series |
Леся Українка і сучасність |
| work_keys_str_mv |
AT komzûkv muzejlesíukraínkivselíkolodâžnomu |
| first_indexed |
2025-07-03T22:14:49Z |
| last_indexed |
2025-07-03T22:14:49Z |
| _version_ |
1836665721437814784 |
| fulltext |
Леся Українка і сучасність. Т. 6.
550
В. Комзюк
МУЗЕЙ ЛЕСІ УКРАЇНКИ
В СЕЛІ КОЛОДЯЖНОМУ
В одному з чарівних куточків Волинського Полісся
знаходиться с. Колодяжне. Ніби нічим не відрізняється від інших
сіл Волині, але на весь світ стало воно відомим завдяки Лесі
Українці, Олені Пчілці, родині Косачів, які жили й творили тут.
Початий у 30-х роках прогресивною громадськістю Західної
України рух за викуп косачівських будинків (у 1937 р. помер
останній власник садиби Микола Косач, молодший брат
письменниці) отримав у 1941 році підтримку влади (на рестав-
рацію й організацію експозиції держава виділила 10 тис. крб.).
Садиба, переживши варварське руйнування в роки Другої світової
війни, була відбудована і реконструйована; першу експозицію
музею Лесі Українки відкрито 1949 року. Нині волиняни мають
комплекс споруд (Лесин «білий» домик, «сірий» батьківський
будинок, літературний музей) на території 6,8 га землі, які разом
складають Колодяжненський літературно-меморіальний музей
Лесі Українки, філіал Волинського краєзнавчого музею.
10 липня 1949 р. у відремонтованому Лесиному будинку
розмістився в одній кімнаті (вітальні) музей на громадських
засадах, у другій (робочому кабінеті) – сільська бібліотека.
«Сірий» будинок Микола Косач продав ковельському
міщанинові Цибульському, а той перепродав жителю с. Колодяж-
не Архипові Федчуку. В 1954–1955 рр. останній власник розібрав
будинок і переніс в інше місце, поруч із садибою. За кошти
держави зробили копію «сірого» дому.
15 червня 1955 р. районний відділ культури видав наказ про
переведення районної бібліотеки з міста Ковеля в будинок
Косачів у село Колодяжне. Районна бібліотека була тут до
30 грудня 1960 р.
У травні 1963 р. у «сірому» будинку відкрито літературну
експозицію, а Лесин «білий» будиночок став меморіальним.
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
Музеї Лесі Українки
551
У 1980 р. в новозбудованому приміщенні літературного музею
розгорнуто експозицію, яка висвітлювала життєвий та творчий шлях
Лесі Українки. У 1991 р. було проведено реекспозицію. Над її
художнім вирішенням працювали львівські художники (головний
художник-архітектор Роман Батіг). Експозиція літературного музею
складається з таких розділів:
- «Волинськими стежками Лесі Українки»;
- «Колодяжне – колиска Лесиного таланту»;
- «Крізь все життя – до “Лісової пісні”»;
- «Історія музею. Трагедія родини Косачів».
В експозиції представлено меморіальні речі родини Косачів,
прижиттєві видання творів Лесі Українки та Олени Пчілки,
фотографії, речі побуту й етнографії Волині – рушники, крайки,
одяг; відтворено фрагменти робочого кабінету і сільської хати.
Копії автографів Лесі Українки виготовлено на папері кінця ХІХ ст.
А два будинки – Лесин «білий» і «сірий» батьківський – стали
меморіальними.
Як свідчать архівні документи, батько Лесі Українки Петро
Косач восени 1868 р. придбав у Колодяжному 471,44 десятини
землі з прилеглими до нього урочищами: Коничівщина,
Стадниця, Преслинське. Живучи в Луцьку, навесні 1879 р. він
розпочав у селі будівництво дому, що звався в родині «великим»,
пізніше «старим», а серед колодяженців – «палацом».
1882 р. будівництво було закінчено, і родина переїхала на
постійне проживання: батько, мати, Михайло, Лариса, Ольга.
Менші діти – Оксана, Микола, Ізидора – народились у Колодяж-
ному. Сім’я збільшилась, діти підростали, тому 1890 р. побудували
на садибі «білий» домик. «Щоб було просторніше, збудував за це
літо окреме літературне шале-флігель для старших дітей, і в ньому
живуть Леся і Ліля, а Миша теж, коли приїздить туди, ми ж
з малими живемо в домі. Із цього розселення маємо розвагу, то ми
ходимо до Лесі, то вона до нас на обід».
Веранда була велика, колони витесані зі стовбурів беріз.
При сонці чи в місячну ніч будиночок ніби світився білими
стінами, тому називали його «білим». На даху веранди для Лесі
влаштували солярій.
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
Леся Українка і сучасність. Т. 6.
552
Рожева кімната була не тільки спальнею, а й робочим
кабінетом письменниці. «Почуваю себе “як не може бути” (себто
як слід) в своїй новій, маленькій рожевій хатинці з білими
меандрами», бо «...тут окрім писання і живе діло, і милі для мене
люди, тут не почуваю себе зайвою на світі», – писала поетеса
в листах до М. Драгоманова та М. Павлика.
У робочому кабінеті перед вікнами стоїть письмовий стіл,
на якому копії рукописів, письмове приладдя, ваза для квітів,
поштові листівки, секретки, чашечка. Біля столу – два крісла,
обтягнуті червоним оксамитом. Праворуч – етажерка, на полич-
ках якої – твори Г. Гейне, В. Шекспіра, Дж. Байрона, В. Королен-
ка, примірники журналів «Киевская старина» та «Літературно-
науковий вістник», праці з історії та філософії.
На верхній полиці етажерки в акуратних рамочках – фото
сестер Лесі Ольги та Оксани, скляна вазочка з ломикаменем. Над
етажеркою в рамі коричневого кольору – фото дядька Михайла
Драгоманова.
Ліворуч від дверей – ліжко із червоного дерева, застелене
білим покривалом, на ліжку – гаптований рушник. У кутку –
туалетний столик із великим овальним дзеркалом. На столику
намисто, стрічка. Меблі для рожевої кімнати 1965 р. передав зять
Олени Пчілки Олександр Петров.
Блакитна кімната – вітальня з чотирма вікнами, більша за
розмірами від рожевої. Ліворуч – коминок, біля якого письмен-
ниця писала, відпочивала. Велику частину кімнати займає рояль.
Посередині кімнати – овальний стіл із червоного дерева,
покритий скатертиною. На столі – твори Г. Гейне, книга «Мифы
классической Греции» та гасова лампа. Біля стіни – невеликий
м’який диван із високою спинкою, оббитий зеленим оксамитом,
на стінах – велике дзеркало, краєвиди міст Італії, Єгипту, де
бувала письменниця.
У різні часи тут працювали, гостювали, відпочивали відомі
діячі української культури: І. Франко, Ф. Красицький, сім’ї
М. Лисенка і М. Старицького, а також М. Левицький, О. Левиць-
кий, Грицько Григоренко, Л. Старицька-Черняхівська, М. Славин-
ський, І. Стешенко. Дім Косачів у Колодяжному був своєрідним
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
Музеї Лесі Українки
553
університетом. Тут збиралась українська інтелігенція. Велися
літературні розмови, співались українські пісні, лунала музика.
1896 р. розпочато спорудження «сірого» будинку, вікна,
двері й віконниці якого пофарбовані в сірий колір, від чого пішла
його назва. Будинок має три кімнати, кухню, дві веранди.
Велика простора кімната – вітальня Косачів. Побудована за
проектом Олени Пчілки, зі сценою на невеликому підвищенні.
Щороку відзначали в родині Косачів роковини Т. Г. Шевченка.
Середину вітальні займають великий стіл під білою вишитою
полотняною скатертиною і стільці. У вечірні години кімнату
освітлювали підвісна лампа, свічник зі свічкою. Праворуч від сцени
– буфет, у якому посуд, тарілки, вазочки, чашки з маєтку тітки Лесі
Олени Косач (в одруженні Тесленко-Приходько). На столі –
меморіальні речі і шкатулка Лесі Українки з ґудзиками, запонками.
У простінку між вікнами – етажерка. На полицях – книги,
сімейний альбом, статуетки. На стіні – портрет Т. Г. Шевченка
у вишитому рушнику. У кутку праворуч – великий годинник,
поблизу нього – підставка для квітів.
У робочому кабінеті П. А. Косача стоїть старовинний
секретер із письмовим приладдям, підставкою для олівців, на
стільниці – кишеньковий годинник і підсвічник. Тут же книжкова
шафа з енциклопедичними словниками Брокгауза і Ефрона, на
верхній полиці етажерки і стінах у родинних рамочках – фото
Олени Пчілки, родини (рамочки подарував Костянтин Петров,
син Олександра Петрова).
Третя кімната служила родині за спальню. У простінку –
столик, на якому журнал «Літературно-науковий вістник» із
творами Лесі Українки, стрічки, збережені родиною Ізидори
Косач. На ліжку – полтавська плахта, сорочка, яку Ольга Косач-
Кривинюк власноручно вишила для чоловіка Михайла. Зі спальні
двері виходять на простору веранду. Тут розміщено дорожню
скриню, корзини для збирання фруктів, овальний стіл, плетене
розкладне крісло та інші речі.
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
Леся Українка і сучасність. Т. 6.
554
Косачі дуже любили Колодяжне і в листах висловлювали
свої почуття: «Колодяжне – це власне “дома”, а решта, то це все
так собі – між іншим».
Леся Українка в Колодяжному розпочала і написала близько
80 літературних творів: «Конвалія», «Сафо», «Русалка»,
«Співець», «В’язень», «Самсон», «Біда навчить», «Блакитна
троянда», «Місто смутку», «Пісні про волю» та ін. Вона записала
тут пісенну частину свята Івана Купала, щедрівки, колядки,
обрядові пісні, повір’я, казки.
Із Колодяжного поетеса давала братові Михайлу настанови
щодо створення бібліотечки кращих творів світової літератури
українською мовою і запропонувала орієнтовний список, у якому
було понад сімдесят імен письменників, серед них Байрон, Гюго,
Достоєвський, Гончаров, Пушкін, Шекспір, Шиллер, Короленко
та ін. Пропонувала те, що сама читала. Вона ж, вісімнадцятирічна
дівчина, як ініціатор цього задуму перша приступила до його
здійснення, взявшись за переклад багатьох творів німецької
й французької літератури.
Відповідно до порад і за джерелами, присланими
М. Драгомановим, Леся 1890 р. склала курс «Стародавньої історії
східних народів». Перша збірка поезій поетеси остаточно
готувалася до друку в Колодяжному. Саме тут працювала вона
над її композицією.
Музей Лесі Українки в Колодяжному дає можливість
зрозуміти велич письменниці, її внесок і внесок усієї родини
у національну культуру та вплив на свідомість наступних поколінь.
Музей щороку відвідує 30-35 тис. відвідувачів, для яких
наукові співробітники проводять більше 1 тис. екскурсій. Фонди
музею нараховують 11 тис. одиниць збереження, з них 6 тис.
основного і 5 тис. науково-допоміжного.
Наукові співробітники прагнуть численними експонатами
розкрити образ Лесі Українки як непересічне явище в культур-
ному просторі України кінця ХІХ – початку ХХ ст. Письменниця
постає перед відвідувачами як людина виняткової мужності
і принциповості, духовної краси і мистецького обдарування. Вона
знайшла себе в багатьох різновидах літературної праці – поезії,
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
Музеї Лесі Українки
555
драматургії, прозі, перекладах, фольклористиці, критиці, публі-
цистиці. Прослідковується її власна доля, доля родини, місце
Колодяжного, Волині у житті сім’ї та її благотворний вплив на
культурний процес регіону.
Музей Лесі Українки в Колодяжному – осередок науки,
культури, просвітництва.
1.
2.
3.
Колодяжненський літературно-меморіальний музей
Лесі Українки:
1. Лесин «білий домик».
2. «Сірий» батьківський будинок.
3. Літературний музей
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|