№ 9. Положення про порядок організації, діяльності, звітності і ліквідації релігійних громад та систему обліку адміністративними органами складу релігійних громад та служників культу 1930 року від 29 грудня 1929 р.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2005
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут історії України НАН України 2005
Schriftenreihe:З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40215
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:№ 9. Положення про порядок організації, діяльності, звітності і ліквідації релігійних громад та систему обліку адміністративними органами складу релігійних громад та служників культу 1930 року від 29 грудня 1929 р. // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2005. — № 1/2 (24/25). — С. 61-85. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-40215
record_format dspace
spelling irk-123456789-402152013-02-13T03:34:53Z № 9. Положення про порядок організації, діяльності, звітності і ліквідації релігійних громад та систему обліку адміністративними органами складу релігійних громад та служників культу 1930 року від 29 грудня 1929 р. Офіційні документи щодо втілення в Україні антицерковної політики радянської держави. 1919–1929 2005 Article № 9. Положення про порядок організації, діяльності, звітності і ліквідації релігійних громад та систему обліку адміністративними органами складу релігійних громад та служників культу 1930 року від 29 грудня 1929 р. // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2005. — № 1/2 (24/25). — С. 61-85. — укр. XXXX-0112 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40215 uk З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ Інститут історії України НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Офіційні документи щодо втілення в Україні антицерковної політики радянської держави. 1919–1929
Офіційні документи щодо втілення в Україні антицерковної політики радянської держави. 1919–1929
spellingShingle Офіційні документи щодо втілення в Україні антицерковної політики радянської держави. 1919–1929
Офіційні документи щодо втілення в Україні антицерковної політики радянської держави. 1919–1929
№ 9. Положення про порядок організації, діяльності, звітності і ліквідації релігійних громад та систему обліку адміністративними органами складу релігійних громад та служників культу 1930 року від 29 грудня 1929 р.
З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ
format Article
title № 9. Положення про порядок організації, діяльності, звітності і ліквідації релігійних громад та систему обліку адміністративними органами складу релігійних громад та служників культу 1930 року від 29 грудня 1929 р.
title_short № 9. Положення про порядок організації, діяльності, звітності і ліквідації релігійних громад та систему обліку адміністративними органами складу релігійних громад та служників культу 1930 року від 29 грудня 1929 р.
title_full № 9. Положення про порядок організації, діяльності, звітності і ліквідації релігійних громад та систему обліку адміністративними органами складу релігійних громад та служників культу 1930 року від 29 грудня 1929 р.
title_fullStr № 9. Положення про порядок організації, діяльності, звітності і ліквідації релігійних громад та систему обліку адміністративними органами складу релігійних громад та служників культу 1930 року від 29 грудня 1929 р.
title_full_unstemmed № 9. Положення про порядок організації, діяльності, звітності і ліквідації релігійних громад та систему обліку адміністративними органами складу релігійних громад та служників культу 1930 року від 29 грудня 1929 р.
title_sort № 9. положення про порядок організації, діяльності, звітності і ліквідації релігійних громад та систему обліку адміністративними органами складу релігійних громад та служників культу 1930 року від 29 грудня 1929 р.
publisher Інститут історії України НАН України
publishDate 2005
topic_facet Офіційні документи щодо втілення в Україні антицерковної політики радянської держави. 1919–1929
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40215
citation_txt № 9. Положення про порядок організації, діяльності, звітності і ліквідації релігійних громад та систему обліку адміністративними органами складу релігійних громад та служників культу 1930 року від 29 грудня 1929 р. // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2005. — № 1/2 (24/25). — С. 61-85. — укр.
series З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ
first_indexed 2025-07-03T22:17:05Z
last_indexed 2025-07-03T22:17:05Z
_version_ 1836665826254520320
fulltext ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ 61 № 9 Положення про порядок організації, діяльності, звітності і ліквідації релігійних громад та систему обліку адміністративними органами складу релігійних громад та служників культу 1930 року від 29 грудня 1929 року* ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПОРЯДОК ОРГАНІЗАЦІЇ, ДІЯЛЬНОСТИ, ЗВІТНОСТИ І ЛІКВІДАЦІЇ РЕЛІГІЙНИХ ГРОМАД ТА СИСТЕМУ ОБЛІКУ АДМІНОРГАНАМИ СКЛАДУ РЕЛГРОМАД ТА СЛУЖНИКІВ КУЛЬТУ Пролетарі всіх країн, єднайтеся! Н А К А З Начальника Адміністративного Управління НКВС УСРР № 2 2 січня 1930 року «ПРО ПОРЯДОК ОРГАНІЗАЦІЇ, ДІЯЛЬНОСТИ, ЗВІТНОСТИ Й ЛІКВІДАЦІЇ РЕЛІГІЙНИХ ГРОМАД ТА СИСТЕМУ ОБЛІКУ АДМІНОРГАНАМИ СКЛАДУ РЕЛІГІЙНИХ ГРОМАД ТА СЛУЖНИКІВ КУЛЬТУ» 1. Прикладене положення «Про порядок організації, діяльности, звітно- сти й ліквідації релігійних громад та систему обліку складу релігійних гро- мад та служників культу адмінорганами» н а к а з у ю  прийняти до неухиль- ного керівництва й виконання в практичній роботі окрадмінвіддів у справі релігійних культів. 2. У зв’язку з змінами типового статуту й угоди у найближчий час, але не пізніш як до 1-го червня 1930 р. зобов’язати всі релігійні громади і релігійні групи перереєструвати статути й перескласти угоди на користування моли- товними будинками та культовим майном, що передано органами влади в їх користування. Рівночасно провести реєстрацію груп, що не входять до скла- ду релгромад відповідного культу, й до цього часу не були зареєстровані в зв’язку з малокількісністю. При перереєстрації простежити, щоб відомості релгромад про течію, якої вони додержуються, відповідали дійсності. * Ці документи були видані друкарським способом в м. Харкові 1930 р. у вигляді окремої брошури. 62 З АРХІВІВ ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ Перереєстрацію статутів релгромад провести за обов’язковими постанова- ми окрвиконкомів на подання адмінвідділів. Перереєстровують релгромади в округових містах окрадмінвідділи, у селах і селищах міського типу – райад- мінвідділки. Беручи на увагу важливість цього заходу, пропонується детально проін- структувати всі райадмінвідділки та покласти відповідальність за переведення перереєстрації особисто на заврайадмінвідділків. Широко сповістити релігійні громади, що в разі статут не буде перереєст- рований у даний реченець, релігійна громада буде вважатися за ліквідовану. 3. Рівночасно з перереєстрацією статутів релгромад, перевірити наявність стану та цінности культового майна, що є в користуванні релгромад. Якщо при перевірці буде виявлено, що зазначена в опису культового майна цінність менш за дійсну вартість речі, треба переоцінити їх вартість, про що зазначи- ти в опису культового майна. 4. Забезпечити, щоб після перереєстрації кожна релгромада неухильно виконувала всі зазначені в положенні правила ведення обліку складу релігій- них громад і матеріяльно-грошової звітности та своєчасно надсилала до райад- мінвідділків встановлені відомості. 5. Встановлений прикладеним положенням порядок обліку складу релгро- мад та служників культу провести в життя з 1 квітня 1930 р. До цього ж реченця окрадмінвідділи і райадмінвідділки повинні пронести відповідну підготовчу роботу. 6. Після проведення перереєстрації статутів релгромад і перевірки куль- тового майна окрадмінвідділи повинні надіслати до НКВС докладні доповідні записки  про переведену  роботу,  подавши  цифрові  відомості  про  кількість релгромад за віруванням і течією, їх кількісний склад, кількість молитовних будинків й загальну вартість молитбудинків і культового майна, що буде пере- дано в користування релігійних громад в окрузі після перереєстрації й пере- складання умов. 7. З виданням зазначеного обіжника касується : 1) За погодженням з НК РКІ надіслання релгромадами до адмінорганів списків на членів релгромад, як при реєстрації статуту, так і щорічно, що було встановлено витягом з «Діло- водства Райвиконкомів», виданого в додаток до наказу Роб[ітничо]-Сел[елян- ської] Міліції УСРР № 162 – 1928 р.; 2) Типовий статут, оголошений у бюлете- ні № 24 – 1923 р., типова угода, оголошена у бюлетені № 24 –1923 р., обіж- ник № 228 від 7/І 1925 р., обіжник № 35 з 4/ІІІ 1925 р., інструкція НКВС з 15/X 1924 р., обіжник № 6 з 8/І 1925 р., обіжник № 86221/203 з 12/V 1925 р., обіжник № 81 з 27/V 1925 р., обіжник № 1870 з 14/ІV 1925 р., обіжник № 20348 з 23/X 1925 р., обіжник № 352/203 з 9/І 1926 р., обіжник № 19 з 15/ІІ 1926 р., ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ 63 обіжник № 3 з 12/І 1926 р., обіжник № 5229/203 з 5/ІІ 1926р. і обіжник № 117 з 21/І 1926 р., обіжник № 341 з 12/IV 1927 р. і 211/203 з 13/ІІІ 1928 р. Д о д а т о к: Положення. Начальник Адмінуправління НКВС УСРР        І. Якимович «ЗАТВЕРДЖУЮ» Народн[ий] Комісар Внутр[ішніх] Справ Балицький 29 грудня 1929 р. Положення «Про порядок організації, діяльности, звітности і ліквідації релігійних громад та систему обліку адмінорганами складу релгромад та служників культу» РОЗДІЛ І Порядок організації та діяльности релігійних громад І. Організація релігійних громад 1. Потрібною умовою початку діяльности  кожної релгромади повинна бути реєстрація статуту громади. До реєстрації свого статуту в окрадмінвідділі кожна релгромада будь-якого релігійного культу не може почати своєї діяль- ности (арт. 359 Адмін[істративного] кодексу УСРР). 2. Для оформлення реєстрації статуту релігійна громада повинна подати такі документи: а) заяву до окрадмінвідділу або райадмінвідділку про реєстрацію статуту даної релгромади з підписами 50-ти фундаторів. Підписи фундаторів повинні бути завірені нотаріяльним порядком, тобто нотаріяльною конторою. У залюд- нених пунктах, де немає нотаріальної контори, підписи фундаторів завіряє народній суддя або райвиконком; у сільських місцевостях – сільрада; б) протокол зборів фундаторів у двох примірниках. Протокол повинні підписати ті ж 50 фундаторів, та скріпити своїми підписами голова та секретар зборів фундаторів; в) статут громади за типовим зразком у 3 примірниках, підписаний голо- вою і секретарем зборів фундаторів. Бути фундаторами релгромади та підпи- сувати належні документи при реєстрації статуту можуть усі громадяни УСРР, за винятком осіб, позбавлених виборчих прав судом; 64 З АРХІВІВ ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ г) заповнену облікову картку складу релігійної громади (форма № 2). 3. Подаючи вищезазначені документи на реєстрацію статуту, релгромада оплачує такі збори: а) за посвідчення підпису кожного з фундаторів релгромади на заявах про реєстрацію статуту релігійної громади в усіх випадках стягається 50 коп. нотаріяльного збору (арт. 17 Такси й Правила оплати нотаріяльних чинностей і технічної роботи з 30/X 1928 р.). Розмір, нотаріяльного збору не змінюєть- ся від того, де буде завірено підписи: у нотаріяльній конторі, нарсуді, райви- конкомі чи сільраді; б)  місцевий  збір  за  посвідчення  підпису  фундаторів  релгромади  в розмірі не більш 100% нотаріяльного збору. Місцевий збір встановлює для кожної  округи  окрвиконком  на  підставі  арт.  25  постанови  ЦВК  СРСР  з 25/ІV-26 р. «Устава про місцеві фінанси»; в) заяву про реєстрацію статуту релгромади, що її подається до окрад- мінвідділу, оплачують гербовим збором 1 крб.; г)  такий самий гербовий збір  у сумі  1 крб.  стягається з  релгромади, видаючи на руки фундаторам релгромади оригінал уже зареєстрованого ок- радмінвідділом статуту. 4. Проекти статутів, що їх додається до заяв, та всі інші (крім вищезазначе- них) потрібні при реєстрації документи жодними зборами не оплачуються. Крім цих видатків, фундатори релігійної громади, подаючи заяви про реєстра- цію, вносять гроші на оголошення в місцевому офіційному органі друку про реєстрацію даної релгромади. У разі відмови в реєстрації, внесені гроші по- вертається. 5. Окрадмінвідділи й райадмінвідділки повинні в місячний реченець зі дня одержання заяви зареєструвати статут релгромади або повідомити подав- ців заяви, що їм в реєстрації статуту відмовлено. 6. У  відміну рекомендованого раніш типового  статуту релігійних  гро- мад, пропонується додержуватися такого статуту: ТИПОВИЙ СТАТУТ РЕЛІГІЙНИХ ГРОМАД І. Мета громади 1. Релігійна громада  (найменування культу та орієнтації)  засновується при  ................  (назва  молитовного  будинку міста  ................  села  ................ району ................ округи). 2.  (Найменування культу  та орієнтації), релігійна  громада  має  на  меті об’єднання  громадян  ................  (назва),  віровизнання,  що  мешкають  в ................ (назва міста, села, залюднених пунктів, що їх об’єднує громада). ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ 65 II. Функції громади 3. Для здійснення цієї мети релігійна громада має такі функції: 1) улаш- товує молитовні збори, 2) керує майном, що його одержала за умовою від місцевих  органів  влади,  3)  бере  участь  у  з’їздах  релігійних  громад,  що  їх дозволили органи радвлади, 4) призначає (або обирає) служників культу для відправи релігійних обрядів. Релігійна громада не має права: а) організувати біблійські, місіонерські, літературні, хорові, музичні, рукодільницькі та інші зібрання та гуртки; б) провадити спеціяльну роботу серед жінок, молоді та дітей. ІІІ. Склад релгромади 4. Членом ................ (назва релігійної громади) може бути кожний грома- дянин, що належить до даного культу й має 18 років від народження. Увага. Членом даної релгромади не може бути особа, що входить до складу членів іншої релігійної громади. 5. Приймають до членів громади загальні збори членів громади відкри- тим голосуванням, простою більшістю голосів, на підставі писаної або усної заяви особи, що бажає вступити до членів даної релігійної громади. 6. Вибувають  із  членів релгромади або  за особистою заявою  того, хто вибуває, або за постановою 2/3 числа членів громади, що є в наявності по списках. 7. Уповноважені релгромади ведуть облік членів громади за встановленою формою. Відомості про склад релігійної громади й виконавчого органу її за встановленою формою один раз на рік надсилається до райадмінвідділку. IV. Кошти релгромади 8. Кошти релігійної громади складаються із добровільних пожертв членів релгромади. Обов’язкових членських внесків на члена громади покладати не можна. 9. Окремі члени громади або її уповноважені можуть провадити збір доб- ровільних пожертв  на  переведення  видатків,  що  зв’язані  з  користуванням молитбудинком та культмайном,  але  лише  через  членів  даної  релгромади. Переведення зборів поза межами членів даної релгромади можна допустити лише з дозволу окрвиконкому або райвиконкому даної місцевості. 10. Використовувати кошти релігійної громади для грошової допомоги будь-кому з громадян, в тому числі й членам релгромади, я також для органі- зації кооперативів, виробничих об’єднань і т. ін. – не дозволяється. 11.  Уповноважені  релігійної  громади  повинні  вести  грошову  звітність прибутків та видатків релгромади за встановленим порядком і двічі на рік 66 З АРХІВІВ ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ надсилати до райадмінвідділків матеріяльно-грошову звітність релгромади у 2-х примірниках. V. Керування справами громади 12. Усі питання, що виникають у житті громади, розв’язуються на загаль- них зборах відкритим голосуванням, простою більшістю голосів, за винят- ком випадків, передбачених арт. арт. 6 та 14 статуту. Загальні збори членів релігійної громади відбуваються відкрито. 13. Для виконання своїх постанов загальні збори обирають уповноваже- них зі складу членів 50-ки, що діють у межах доручень даних кожному уповно- важеному. Кількість уповноважених не повинна бути більш 5 осіб, а в релігій- них групах – одного уповноваженого. У разі громада зламає статут, відпові- дальність за зламання несуть члени 50-ки й уповноважені релгромади. Адмінорганам, що зареєстрували статут, надається право відведення  із складу членів керуючого органу релгромади або групи окремих осіб. VI. Порядок зміни статуту громади 14. Статут громади може бути змінений загальними зборами членів релі- гійної громади більшістю 2/3 голосів з наступним затвердженням округово- го адміністративного відділу або за пропозицією відповідних органів влади. VII. Порядок ліквідації громади 15. Громаду можна ліквідувати: а) за постановою округового адміністра- тивного відділу або НКНС УСРР у разі зламання статуту громади, або умо- ви, що її склала релгромада з окрадмінвідділом; б) за постановою загальних зборів громади і в) якщо кількість членів громади стане менш як 50 осіб. У в а г а. Пакт «в» не розповсюджується на релігійні групи, реєстрація яких дозволена окрадмінвідділом з кількістю членів менш 50-ти. 16. У разі ліквідації релгромади все майно, що  було в  її користуванні, повертають окрмінвідділові або райвиконкомові за інвентарним описом спеці- альні уповноважені, що їх обирають для цього ліквідаційні збори громади. У разі недостачі майна, що було в користуванні релгромади, відповідальність несуть члени п’ятидесятки. II. Реєстрація статутів малокількісних релігійних громад* 7. Релігійні об’єднання, що мають у свойому складі менш 50 членів, роз- глядаються як релігійні групи. 8. Малокількісні групи віруючих, що не мають у місцях свого находжен- ня потрібної для заснування релігійної громади кількости членів, тобто 50 * Так в тексті. Далі збережено нумерацію розділів, як в оригіналі. ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ 67 осіб, можуть об’єднуватися з віруючими інших залюднених пунктів, щоб зас- нувати релгромади, але не виходячи за межі одного району. У цих випадках у статуті  релгромади,  треба  зазначити місце  та адресу молитовні,  де  будуть провадитися релігійні збори релігійної громади. 9. Як виняток, статут релігійної громади може бути зареєстрований і в тому  разі,  якщо  заяву  про  реєстрацію  підписало  менш  50-ти  фундаторів. Можливість реєстрації малокількісних груп установлює окрадмінвідділ відпо- відно до місцевих умов, а скарги на відмову в реєстрації статуту остаточно вирішує президія окрвиконкому. Окрадмінвідділи не повинні припускати існу- вання будь-якої релгромади або групи, яка б не була зареєстрована та не лічи- лась на обліку окрадмінвідділу і райадмінвідділку. III. Пере[ре]єстрація статуту релігійних громад 10. Зміна релігійною громадою своєї релігійної орієнтації повинна розг- лядатись,  як  заснування  нової  релгромади,  тому  що  при  зміні  орієнтації змінюється склад релгромади і фундаторів, а так само і служник культу. 11. Після постанови Загальних зборів релгромади про зміну орієнтації зі складу релгромади повинна виділятися 50-ка фундаторів, члени якої повинні негайно загальним порядком подати до округового адміністративного відділу статут релгромади на реєстрацію й скласти нову умову на користування мо- литовнею та культовим майном. З релгромадами, що змінюючи орієнтацію не оформлюють зазначеним порядком перехід до іншої релігійної течії, тре- ба розривати умову на користування молитовнею як  за  зламання  статуту  і умови. Крім того, в разі потреби, перереєструвати статути релгромад можна за постановою президії окрвиконкому на подання окрадмінвідділу на території цілої округи або окремих районів. IV. Релгромади не мають прав юридичної особи 12. Тому що релгромади засновуються виключно для задоволення своїх релігійних потреб, вони не користуються правом юридичної особи, тобто не мають права, як громада, набувати у власність майно, брати на себе чи дава- ти зобов’язання, складати угоди, позивати та відповідати на суді. Це поло- ження встановлено арт. 360 Адмінкодексу УСРР: «Релігійні громади не ма- ють прав юридичної особи». 13. Договори на користування молитовним і культовим майном склада- ють від свого імени ті члени релігійних громад, що підписують договори, а не від імени релігійної громади. 14. Згідно з цим артикулом Адмінкодексу за всі обов’язки, що беруть на себе члени п’ятидесятки, коли вони підписують умову на користування мо- 68 З АРХІВІВ ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ литовнею та культовим майном, вони відповідають особисто, а не ціла релг- ромада. Церковні ради також не мають права юридичної особи і тому не мо- жуть ані від свого імени, ні від  імени релгромади складати будь-які угоди. Якщо такі угоди складено, вони жодну сторону ні до чого не зобов’язують. V. Збори релігійних громад та релігійні з’їзди 15. Щоб вирішити свої справи, релігійні громади мають право скликати загальні збори членів релгромади і збори уповноважених, повідомляючи про це органи місцевої влади. Про скликання загальних зборів релігійної грома- ди треба повідомити в округових містах округовий адміністративний відділ округового виконавчого комітету, в інших містах і селищах міського типу – адміністративний відділ районового виконавчою комітету найпізніш за три дні  до  зборів,  а  в  селах та  селищах  міського  типу нерайонового  центру – сільську раду, за належністю, найпізніш за один день, додаючи порядок ден- ний (арт. 361 Адмінкодексу УСРР). Повідомити органи місцевої влади про скликання зборів релгромади повинні обов’язково в листовній формі. 16. За арт. 362 Адмінкодексу УСРР релігійні громади можуть скликати округові і всеукраїнські з’їзди порядком правил, встановлених розділом 3-м поділу IX Адмінкодексу. 17. Здіймаючи клопотання про дозвіл на скликання округових, обласних та всеукраїнських з’їздів релігійних об’єднань, виконавчі органи цих об’єд- нань повинні подавати такі документи: а) витяг з постанови виконавчого органу про скликання з’їзду, зазна- чившії реченці початку та кінця з’їзду; б) порядок денний з’їзду з переліком усіх питань, що їх має обговорити з’їзд; в) вичерпуючі відомості про кількість учасників з’їзду, окремо служ- ників культу та віруючих, з додатком списку релоб’єднань, що їх ці учасники заступатимуть. 18. Заявика дозвіл скликати округові з’їзди та наради подається до окр- адмінвідділів. Якщо скликається з’їзд або нарада в масштабі* декількох округ, заява подається до окрадмінвідділу тієї округи, де міститься виконавчий орган релігійного  об’єднання,  що  здійняло  клопотання  про  дозвіл  на  скликання з’їзду. 19. До одержання попереднього дозволу скликання з’їздів та нарад заборо- няється. 20. Згідно з арт. 331 Адмінкодексу УСРР, Народній Комісаріят Внутрішніх Справ  АМСРР,  округові  адміністративні  відділи,  адміністративні  відділки районових виконавчих комітетів, або сільради, а так само й інші організації, * Так в тексті. ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ 69 що на них покладено обов’язок охороняти революційний лад і безпеку, ма- ють право відрядити свого представника на всякі збори, що на скликання їх треба одержати попередній дозвіл, наглядати лад і безпеку на зборах. 21. Обов’язки представників місцевої влади на цих зборах викладено в арт. 332-334 Адмінкодексу. VI. Релігійні громади і служники культу 22. Громадяни, що складають дану релігійну громаду, щоб задоволити свої релігійні потреби, мають право призначати або обрати служників культу. 23. За служників культу треба вважати всіх осіб, що беруть ту або іншу безпосередню участь у виконанні релігійних обов’язків незалежно від того, чи є виконання цих релігійних обов’язків їх професією та засобами для життя, чи вони виконують ці обов’язки без жодної матеріальної або грошової нагороди. 24. Жоден служник культу не повинен приступити до  виконання своїх релігійних обов’язків до реєстрації в окрадмінвідділі чи райадмінвідділку, за належністю, порядком, встановленим для даної округи обов’язковою постано- вою окрвиконкому. 25. Район діяльности служників культу, релігійних проповідників, настав- ників і т. інш. обмежується домівкою членів релігійного об’єднання, що вони його обслуговують, і місцем находження відповідного молитовного будинку. 26. Діяльність служників культу, релігійних проповідників і наставників, що обслуговують два чи декілька релігійних об’єднань, обмежується терито- рією, на якій постійно живуть віруючі, що входять до зазначеного релігійного об’єднання. 27. За служників культу не вважають сторожів при молитбудинках та осіб, що випікають проскури та мацу. 28. Релгромада утримує служників культу, на підставі складеної між ними умови, на кошти, що добровільно вносять на цю мету члени даної релгрома- ди. Беручи на увагу, що в сільських місцевостях релігійні громади утриму- ють служників культу в більшості натуральним способом, дозволяється про- вадження добровільних зборів пожертв поза молитовнею, поміж членів даної релгромади також і на утримання служників культу, за умовою, що ці збори провадитиме служник культу безпосередньо. 29. Служники культу, що вирішили відмовитись від релігійної діяльнос- ти, повинні подавати про це заяви до відповідного райадмінвідділку або окр- адмінвідділу.  У  своїй  заяві про  зречення від  сану  та виконання обов’язків служника релігійного культу – служник культу повинен подати такі відомості: 1) прізвище, ім’я та по батькові, 2) рік народження, 3) в яких релігійних гро- мадах служив та які обов’язки там виконував, 4) з яких причин відмовляєть- ся від виконання обов’язків служника культу, 5) чи має будь-яку власність, чи користується в даний час землею, 6) освіта, 7) в якому часописі (назва газе- 70 З АРХІВІВ ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ ти, № і дата) вміщено замітку про відмовлення від служіння в молитбудинку, 8) заняття в сучасний момент та місце домівки. 9) підпис. VII. Виконання релігійних обрядів. 30. Вільне виконання релігійних обрядів забезпечується віруючим, оскіль- ки воно не ламає революційного (громадського) ладу й не супроводжується замахами на права інших громадян (арт. 352 Адмінкодексу УСРР). 31. Переведення молитовних зборів для відправи культу й виголошення проповідей суто релігійного змісту в молитовних будинках, а так само й ви- конання релігійних обрядів, що обслуговують дану родину (молебні, панахи- ди, передсвяткові молитви служників культу й інше), як у молитовнях, так і в будинках віруючих припускається без перешкод, без окремого дозволу органів влади. Служники культу мають право відправляти релігійні обряди, а саме: хрестини, шлюб, похорони як після, так і до реєстрації відповідних актів гро- мадянського стану в адмінорганах. 32. Малокількісні релігійні групи, що не мають молитбудинків спеціяльно- го типу, можуть улаштовувати свої молитовні збори в будинках віруючих. У таких випадках керівники релігійної групи повинні раніш повідомляти органи місцевої влади про час і місце молитовних зборів. Як виняток, такі молитов- ні збори місцеві органи влади можуть забороняти в зв’язку з особливостями стану в цій місцевості або порушенням релігійною групою встановленого порядку її діяльности. 33. Релігійні обряди, що їх влаштовується поза межами молитовні з масо- вою участю віруючих на вулицях, майданах, берегах рік (хресні ходи, ношення ікон та інше), припускаються лише з писаного дозволу місцевих органів вла- ди, – окрадмінвідділів  у містах та райадмінвідділків – у селах та селищах міського типу. Особи, що влаштовують ці релігійні обряди, повинні зверта- тися за дозволом завчасно найпізніш за два дні в містах та селищах міського типу і найпізніш за п’ять днів – у сільських місцевостях. Дозволи на переведен- ня таких релігійних обрядів дають залежно від місцевих обставин. 34. Не треба вимагати одержання дозволу місцевих органів влади на пере- ведення хресних ходів у межах огорожі молитбудинку та звичайних похорон. 35. Заяви, що їх надсилають релгромади в релігійних справах до урядо- вих установ, повинні оплачуватися гербовим збором згідно з постановою ЦВК і РИК Союзу РСР з 14-го вересня 1927 року «Статут про державну гербову оплату» (Зб[ірник] Зак[онів] Союзу РСР 1927 р., № 55, арт. 553). 36. Від оплати гербовим збором, згідно з зазначеним статутом, звільнені: звертання, що їх подають до районових та відповідних до них виконав- чих комітетів і сільських рад, і ті документи, що видають ці установи, крім: а) документів дотично торговельних та промислових підприємств і б) звер- тань про видачу витягів з книг актів громадянського стану й згаданих витягів. ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ 71 Отже, за заяви релігійних громи до райадмінвідділків про дозвіл влашту- вати релігійні обряди поза межами молитовні і повідомлення органів місце- вої влади про дозвіл на влаштування загальних зборів релгромади та молитов- них зборів у будинках віруючих (для малокількісних релгромад, що не мають молитовних будинків спеціяльного типу) вимагати гербової оплати не слід. 37. Відправу обряду хрещення дорослих у сектантських релгромадах поза межами молитовні – в річках, ставках, слід припускати безперешкодно, але кожного разу з дозволу окрадмінвідділу або райадмінвідділку за належністю. VIII. Участь недолітків у виконанні релігійних обрядів 38. Діти та неповнолітні до 18 років віку не можуть бути членами релігій- них громад. А тому вони не можуть бути присутніми на загальних зборах релгромад та на всіх зібраннях, що мають на меті викладання релігії, як то: проповідницьких, біблейських та місіонерських. Як виняток, допускається підготовка до конфірмації в лютеранських громадах неповнолітніх, групою не більш як три особи й в приватному помешканні. Також у жодному разі не можна припускати влаштування спеціальних релігійних зборів для дітей та неповнолітніх та переведення поміж ними релігійного навчання. Що ж стосується загальних молитовних зборів, на яких провадиться від- права культу, то присутність на них осіб, що не досягли 18 років віку, припус- кається без перешкод. 39. Також без перешкод дозволяється неповнолітнім брати участь у цер- ковних хорах з свого власного бажання й лише підчас молитовних зборів. РОЗДІЛ II Передача в користування релгромад молитбудинків та культового майна IX. Передача молитбудинків та культмайна релгромадам 40.  Молитовні  спеціяльного  типу  й  культове  майно,  що  є  на  облікові органів радянської влади, є державне майно. 41. Молитовні спеціяльного типу й культове майно, призначене тільки на культові потреби, передається на підставі окремих постанов адмінорганів, за належністю, в безкоштовне користування віруючим, що заклали ту чи іншу релгромаду. 42. Разом з молитовнями передається в безкоштовне користування віру- ючих церковні сторожки та церковні підвали, що зв’язані, з обслуговуванням цих молитовень. Так само залишається в користуванні віруючих книги суто- релігійного змісту, що є в бібліотеках при молитовнях, після того, як переві- рять їх місцеві органи Народнього комісаріату освіти (арт. 367 Адмін[іста- тивного] код[ексу]. УСРР). 72 З АРХІВІВ ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ 43. Передача молитовень та культового майна в користування релгрома- ди  провадиться  за  постановою  округових  адміністративних  відділів  після реєстрації статуту й складення умови на користування зазначеним будинком і культовим майном з релгромадою. 44. За церковну сторожку вважається будинок, не більш як з двох житло- вих кімнат, в середині церковної огорожі, призначеній тільки для житла цер- ковного сторожа, а не будь-кого зі  служників культу. Так само за церковну сторожку вважається будинок, що його прибудовано до церковної огорожі одною стіною, а інші стіни виходять за церковну огорожу, якщо він відпові- дає зазначеним вище умовам. 45. Будинки, що не відповідають цим умовам, незалежно від того, де вони є, не вважаються за церковну сторожку. Передавати їх у користування релг- ромад можна лише в оренду за плату, на загальних підставах для всіх інших будинків, що належать державі. 46. Є випадки, коли окремий громадянин, член тої чи  іншої релігійної громади, бажає передати свій власний будинок під молитовню того культу, до якого він належить. У такому разі цей будинок передається державі, а не у власність релгромади, тому що релгромада прав юридичної особи не має й тому не має права на власність. Після оформлення передачі цього будинку державі, він передається в користування віруючим. 47. Порядок передачі державі будинку під молитовню такий: а) власник будинку повинен подати заяву до міської або сільської ради або райвиконкому про бажання передати будинок державі для використання під молитовню відповідного культу; б) будинок береться на облік молитбудинків, що є в розпорядженні ок- радмінвідділу та райадмінвідділків; в) після цього будинок передається як молитовня на загальних підста- вах у безкоштовне користування 50-ці релігійної громади (чи групи), що її членом є віруючий, що передав державі свій будинок. X. Збудування нових молитовень 48. Збудування нових молитовень припускається за умовою додержання встановлених технічно-будівельних правил. 49.  Якщо  релгромада  здіймає  клопотання  про  збудування  нової  моли- товні, – окрадмінвідділи повинні перед видачею дозволу на збудування мо- литовні вияснити, чи має релгромада досить коштів на збудування цієї моли- товні і чи не було зловживань при зборах цих коштів і після цього вимагати від релгромади проєкта молитовні, затвердженого округовим інженером. 50. Технічно-будівельні правила щодо збудування нових молитовень вста- новлено спеціяльною інструкцією, що її затверджено Найвищим Технічно- Будівельним Комітетом при НКВС УСРР з 3 червня 1929 року. ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ 73 XI. Спільне користування молитбудинками 51. Як правило, статут релгромади реєструє окрадмінвідділ лише в тому разі, коли є окремий молитбудинок для користування даної релгромади. Але, коли в даній місцевості організується більша група віруючих іншої релігій- ної течії, ніж релігійна громада, у користуванні якої находиться молитбуди- нок (а інших молитбудинків у цій місцевості немає), окрадмінвідділи мають право встановлювати спільне або чергове користування молитовним будин- ком, зареєструвавши статут знов організованої релгромади. 52. У разі, коли молитбудинок, на який претендує знов організована релі- гійна громада, має два або декілька престолів, окрадмінвідділи можуть вста- новити  одночасне  користування  релгромад  молитбудинком,  зобов’язуючи 50-ки релгромад споруджувати в молитовних будинках перетики, щоб уникну- ти непорозумінь поміж релгромадами. 53. У разі молитбудинок має лише один престол, може бути встановлено чергове користування молитбудинком. Порядок чергового користування мо- литбудинком та культовим майном встановлює окрадмінвідділ, залежно від кількісного складу релгромад та місцевих обставин.  Скарги на  вирішення окрадмінвідділів у справах спільного та чергового користування релгромад молитбудинками віруючі можуть подавати до президії окрвиконкому, вирішен- ня якого є остаточне й оскарженню до Наркомвнусправ УСРР не підлягає. 54. Спосіб чергового користування релігійних громад молитовними будин- ками  слід  встановлювати  потижневий,  цебто  кожна  громада  користується молитовним будинком на протязі одного тижня, при чому початок тижня слід рахувати з вечора кожної суботи. Коли ж між релігійними громадами, що по черзі користуються одним молитовним будинком, виникає незгода з приводу користування цим будинком у дні річних релігійних свят, як ось: Різдво, Велик- день, Трійця, то для усунення непорозумінь між громадами слід встановлюва- ти такий спосіб користування, щоб громади чергувалися не по тижнях, а по днях,  тобто:  одна  релігійна  громада  користувалась  молитовним  будинком перший день свята, друга – другий, перша знову третій,  причому першою буде та громада, що їй на цьому тижні випадає черга користуватись молитов- ним будинком; на друге свято у перший день його молитовним будинком ко- ристується та громада, що підчас попереднього свята користувалась ним на другий день цього свята і т. інш. В інші, так звані дванадесяті свята (водохреща, благовіщення, вшестя, Преображення і т. інш.), що святкуються один день, молитовним  будинком  користується  та  громада,  що  їй  припадає  черговий тиждень, при чому хресний хід на водосвяття в день водохреща й інші дні можуть улаштовувати обидві релігійні громади, користуючись для цього відпо- відною частиною культмайна; також кожна громада має право користуватись молитовним будинком та відповідною частиною культмайна для відправи так 74 З АРХІВІВ ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ званих треб (похорон, вінчання, хрещення й інш.), хоча б ці треби трапля- лись і на тижні, що на протязі його користується молитовним будинком друга громада. 55. Відповідальність за виконання умови при одночасному користуванні молитовним будинком покладається на кожну 50-ку в частині, що відповідає площі молитбудинку та кількості культового майна, що передано в її користу- вання. При черговому користуванні за виконання умови відповідають однако- во всі п’ятидесятки що по черзі користуються молитбудинками. У разі пош- кодження, кульмайна відповідає п’ятидесятка тієї релгромади, підчас користу- вання якої молитбудинком це пошкодження трапилось. 56. Церковними сторожками всі релгромади користуються теж спільно й несуть однакову відповідальність за її стан. XII. Угода на користування молитовним будинком та культовим майном 57. При передачі окрадмінвідділами релгромадам молитовних будинків та культового майна в безкоштовне користування складається між окрадмін- відділом і п’ятидесяткою даної релгромади угода. 58. Головні обов’язки, що повинні брати на себе члени п’ятидесятки, вста- новлені арт. 370 Адмін[істративного] код[ексу] УСРР. 59. Згідно з цим арт. Адмін[істративного] кодексу рекомендується такий зміст  угоди на безкоштовне користування релгромадою молитбудинком та культмайном. Угода Ми, нижчепідписані громадяни (назва села або міста), що маємо в ньому своє місце перебування та належимо по своєму віровизнанню до (назва цер- ковної течії, що їх об’єднує) церкви, склали цю угоду з (назва) виконавчим комітетом ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів (або з міською радою робітничих, селянських і червоноармійських депутатів) в тому, що цього числа (місяця й року) прийняли від нього (від неї) в безплат- не, безреченцеве користування молитовний будинок та речі культу, що в ньо- му містяться, за окремо підписаним описом, а також будинок церковної сто- рожки та земельну дільницю, що є в середині церковної огорожі, на нижче- зазначених підставах: 1. Ми, нижчепідписані громадяни, зобов’язуємось берегти передану нам за описом державну власність і користуватись нею або передавати її в корис- тування своїх одновірців лише відповідно до її призначення, беручи на себе всю відповідальність за цілість і належний вигляд всього майна. 2. Ми зобов’язуємось вживати всіх заходів до того, щоб доручене нам майно не було використано для цілей, що не відповідають арт. 1 цієї умови. ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ 75 Для  цього  зобов’язуємось  у взятому нами за  умовою  богослужбовому помешканні (і церковній сторожці) не припускати : а) політичних зібрань ворожого радянській владі напрямку; б) роздачі, продажу й хоронення брошур, листівок та всякої літерату- ри, що скеровано проти радянської влади та її окремих представників; в)  хоронення коштовних речей,  з  будь-яких причин не  записаних до актів про вилучення коштовностей або придбаних після їх складання; г) оголошення промов та речей, ворожих радянській владі та окремим її представникам; д) дзвону на сполох для скликання населення з метою зворушення його проти радянської влади і взагалі щодо користування дзвіницями, ми зобов’я- зуємось підлягати всім розпорядженням місцевого адмінвідділку, районово- го виконавчого комітету, або міської ради; е) бешкетів, що ведуть до порушення громадського спокою; ж) хоронення будь-яких речей, що є приватною власністю громадян і не є предметами культу; з) організації хорових та музичних гуртків, а також переведення реліг- ійної пропаганди серед молоді поза часом молитовних зборів. У в а г а. Переведення підготовки хору до молитовних зборів (співки) дозво- ляється безперешкодно. 3. Ми  зобов’язуємось  зі  своїх коштів переводити  оплату всіх  біжучих оплат на утримання взятого нами при умові молитовного будинку й речей культу, що є в ньому, а саме: на ремонт, страхування, хоронення його в чис- тоті й належному вигляді, на оплату місцевих податків і т. інш., не вживаючи для цього будь-яких обов’язкових внесків або зборів. 4. До  опису,  що  ми  одержуємо підчас підписання  умови  з  завіренням його підписом представників  (назва округового адміністративного відділу, райвиконкому або міської ради), ми зобов’язуємось записувати все культове майно, що знову надходить до молитовного будинку (через купівлю, пожерт- вування, передачу із інших молитовних будинків). 5. Для перевірки й огляду зданого нам державного майна, ми зобов’язує- мось на першу вимогу припускати у вільний від відправи культу час пред- ставників округового та районового виконавчого комітету або міської ради. 6. Умова може бути розірвана: а) в разі загибелі або псування переданих нам речей і неремонтування будинку; б) в разі невиконання або порушення нами обов’язків, що виникають із цієї умови. У цих випадках ми відповідаємо згідно з законами республіки. 7. Умову належить переглянути в разі нашого переходу до іншої релігій- ної течії, про що ми зобов’язуємось своєчасно повідомити (назва адмінорга- 76 З АРХІВІВ ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ ну), або при передачі молитбудннку в спільне та чергове користування з іншою релгромадою. 8. На випадок бажання нашого припинити чинність умови ми зобов’я- зуємось повідомити про це (назва адміноргану), причому до здачі органам влади майна ми лишаємось відповідальними за його цілість і належний виг- ляд, як і в усіх випадках, зазначених в арт. 6 і 7 цієї умови. 9. Кожний з нас, що підписав цю умову, може вийти із числа її учасників, подавши про це писану заяву до (назва адміноргану, що підписав угоду), але до  формального  вибуття  його  з  числа  її  учасників  повністю  відповідає  за порушення угоди. 10. Кожний громадянин, що належить до нашого віровизнання і незапля- мований по суду, має право підписати нашу угоду і після цього дня бути учас- ником у правах і обов’язках, що виникають з цієї умови, в чому відмовити йому ми не маємо права. Перший примірник цієї умови зберігається в справах (назва адмінорга- ну), а копія його видається громадянам, що її підписали і одержали в корис- тування молитовні та всі перелічені в описові речі культу. Підписи. 60. При складанні угоди складається опис культового майна, що передасть- ся релгромаді в безкоштовне користування за прикладеною формою (форма № 4). 61. Окрадмінвідділи повинні стежити, щоб у разі вибуття того чи іншого члена п’ятидесятки, склад її негайно поповнювався до відповідного числа за встановленим порядком. XІІІ. Порядок перевірки культового майна 62.  Щоб  перевірити  культове  майно,  складається  спеціальна  комісія у складі представників окрадмінвідділу, райадмінвідділку або сільради, за на- лежністю, та представника від інспектури народньої освіти. До робіт вище- зазначеної комісії повинні обов’язково притягатися представники релгрома- ди при молитбудинку, де перевіряється культове майно. Представникам окр- інспектури освіти надається право вилучати культові речі, цінні з історично- го, мистецького або археологічного боку, що їх не вживають у даний час для культових потреб, або що їх можна замінити іншими речами. 63. При перевірці складається акт про стан культового майна і всі речі, що є в наявності, заносяться до знов складеного опису. Опис складається в трьох примірниках, з яких один залишається в справах релгромади, один над- силається до окрадмінвідділу і один – до райадмінвідділку. 64. Якщо при перевірці культового майна не буде в наявності речей, за- несених до опису, за недостачу, згідно з угодою, відповідають особисто чле- ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ 77 ни  п’ятидесятки,  якщо буде  встановлено,  що  недостача  речей  культмайна трапилася в наслідок злочинної діяльности п’ятидесятки або окремих її членів, то, крім матеріальної відповідальности, окрадмінвідділи мають право розір- вати угоду з даною п’ятидесяткою на користування молитбудинком, а також притягти її членів до кримінальної відповідальности за арт. 177 Крим[іналь- ного] код[ексу] УСРР. 65. При перевірці до опису культового майна не треба заносити: а)  ікон, що  їх залишають на тимчасове користування в молитовні при- ватні особи, що повинно стверджуватись відповідними документами; б) рушників, ряден та хусток, що надходять до молитбудинку, як пожерт- вування. Цими речами релгромада може розпоряджатися за своїм поглядом, але в разі продажу релгромада повинна одержані гроші заносити в прибутко- во-видаткову книгу. 66.  Крім  цього,  при  перевірці культмайна  не  треба  заносити  до  опису розбитих дзвонів, що ними в даний час користуватися не можливо. Ці дзвони треба заносити до окремого листа. XIV. Обов’язки релігійної громади щодо виплат й податків, охорони та страхування молитбудинків та культмайна 67. Релгромади повинні виплачувати місцевий податок з будівель моли- товних будинків як у міських, так і в сільських місцевостях. Порядок обкла- дання місцевим податком будинків, що призначені, для богослужбових цілей, встановлено обіжником Наркомфіну СРСР з 10/IV 1929 р., № 398 за таким змістом: 1. Будинки, призначені для богослужбових цілей (церкви, молитовні бу- динки, синагоги і т. інше) та передані в безкоштовне користування релігій- них  громад,  підлягають  обкладанню  місцевим  податком  з  будівель  так  у міських, як і в сільських місцевостях. 2. Вартість зазначених будинків для обкладання їх місцевим податком будівель визначається за оцінками держстраху, причому належить урахову- вати вартість тільки самих будинків, не включаючи до оцінки внутрішнього їх обладнання і речей релігійного культу, що є в них. 3. Податок з будинків, призначених для богослужбових цілей, стягаєть- ся на загальних підставах за ставкою, встановленою в даній союзній респуб- ліці для складання інших будівель. 4. Вимоги про виплату податку звертають до ради тої релігійної громади, що їй надано будинок за договором у безкоштовне користування, причому раду громади попереджують, що невиплата в реченець податку тягне за собою розрив договору і відібрання будинку, переданого в користування громаді. 5. У разі невиплати належних сум податку протягом двох місяців, після призначеного для платежу реченця – місцевий фінвідділ порушує перед ви- 78 З АРХІВІВ ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ конкомом клопотання про розрив договору та відібрання будинку, що його передано в користування релігійної громади, що не сплатила в реченець подат- ку за цей будинок. 6. Передбаченому цим обіжником порядкові обкладання згаданих будин- ків надається чинність з 1 жовтня 1929 р. З цього реченця обіжник Наркомфіну Союзу РСР з 29 вересня 1928 р. та всі раніш видані розпорядження і пояснення по цьому питанню втратили силу. 68. За постановою Раднаркому УСРР з 20/І 1929 р. крайня ставка місцев- ого податку з будівель підвищена до 1/2% (раніш була 1/4) матеріяльної вартос- ти  будівель,  що  її  визначається  через  оцінку на  підставі  правил,  виданих Народним Комісаріятом Фінансів Союзу РСР. 69. Будівлі, призначені для релігійної мети, оподатковуються на загальних підставах, як і всі будівлі. 70. Згідно з арт. 370 Адмін[істративного] кодексу, релгромади повинні страхувати молитбудинки та культове майно, що передано в їх користування. Страхову полісу виписується на ім’я відповідного округового адміністративно- го відділу. Розмір страхової плати, а також страхової нагороди за згорілі моли- товні вираховується на підставі тарифних обіжників держстраху по страхуван- ню від вогню з 20-го грудня 1923 р., з квітня 1926 р. та з 14/VI 1926 р. 71. Кошти, одержані як страхова премія, від органів страхування, викорис- товується за постановою президії окрвиконкому або на культосвітні або куль- турно-побутові  потреби даного міста  чи села,  відповідно до  висловленого бажання трудящого населення даної місцевости. 72. Рента за земельні дільниці під молитовними будинками стягається в містах і селищах міського типу. Розмір ренти встановлюють місцеві органи Наркомфіну УСРР. У сільських місцевостях ренти за земельні дільниці під молитовнями не стягають. 73. Для охорони, молитовних будинків  і культового майна релгромади повинні утримувати нічних сторожів. XV. Фінансова діяльність релігійної громади 74. Порядок придбання коштів на утримання молитовень та культового майна встановлено арт. 364 Адмін[істративного] код[ексу] УСРР. Релгрома- ди мають право провадити збір на утримання молитовень та культового май- на, як в самій молитовні, так і поза нею, проте лише поміж членами даної релігійної громади. Провадження такого збору поза колом членів даної релі- гійної громади може дозволити лише округовий виконавчий комітет за вис- новком  адміністративного  відділу  або  районового  виконавчого комітет,  за належністю, залежно від місця збору. 75. Кошти релігійних громад можуть складатись з: ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ 79 1) складчини для придбання тільки майна для релігійної мети і для задо- волення інших релігійних потреб. Влаштовувати такі збори надається право лише  окремим  членам  релігійної  громади,  тому що  релгромада  в  цілому юридичних прав не має; 2)  зборів  добровільних  пожертв  на  покриття видатків,  що  зв’язані  з утриманням молитовного будинку та культового майна, як в самих молитовних будинках, так і поза ними, але лише в межах осідку членів даної релгромади і тільки з них. При переведенні збору на потреби молитовного будинку та культового майна поміж членами громади поза молитовним будинком треба дотримува- тись такого порядку: а) загальні збори членів релігійної громади ухвалюють постанову про потребу переведення зборів і зазначають точно мету зборів: на ремонт молит- будинку, виплату страхування і т. ін.; б) уповноважені релігійною громадою збірщики надсилають до місцево- го виконавчого комітету протокол загальних зборів громади про переведення збору і повідомляють його про день переведення збору. Виконком повинен доглядати, щоб переведення збору не відбилося на поповнення населенням державних або міських податків, не дозволяючи переведення збору підчас стягання цих податків; в) збір не може мати характеру обов’язкових членських внесків та прова- дитись будь-якими примусовими заходами стягання. Збірщиків. що їх замічено у вимаганні грошей, притягають до відповідальности, а самий збір припиня- ється; г) після закінчення збору збірщики повідомляють виконком про розмір зібраної суми, причому виконком стежить за витрачанням, згідно з оголоше- ною метою збору. Збір поза молитовним будинком дозволяється і на утримання сторожів молитовних будинків. Збір же на утримання служника культу поза молитовним будинком доз- воляється лише в тому разі, якщо ці збори провадить сам служник культу. з) Продажу свічок у молитовних будинках православного віровизнан- ня підчас молитовних зборів та виконання релігійних обрядів. 76. Так усі находження коштів, як і витрати, що їх робить релгромада на утримання молитовного будинку, культового майна і служників культу релгро- мада повинна заносити до прибутково-видаткової книги, яка повинна бути в кожній релгромаді за прикладеною формою (форма № 5). Крім того, в релгро- мадах православного віровизнання повинна вестись «свічна книга» (форма № 6), в яку заносяться прибутки й витрати, зв’язані з продажем свічок. 77. Треба стежити, щоб у прибутково-видатковій книзі при запису окре- мих статтей прибутків і витрат точно додержувалось номенклятури книг, тобто 80 З АРХІВІВ ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ вносились суми в статті прибутку й витрат відповідно до назви статті й лише у випадках, коли надходять, або витрачуються гроші за статтею, що її не перед- бачено номенклатурою книги, дозволяється внесення цих сум до статті «різні надхождення» або «різні видатки». В статті утримання служників культу по- винно бути окремо зазначено суми, що їх видається як безпосередня плата, окремо гроші, виплачені за помешкання для служників культу і окремо прибут- ковий податок, що виплачує релгромада за служника культу. 78. Прибутково-видаткова книга дійсна на 1 рік. Після закінчення року, книга разом з виправдуючими документами повинна зберігатися в архіві рел- громади, а до нової книги вноситься на прибуток суми, що залишились від минулого звітного року. 79. Через кожні 6 місяців до райадмінвідділку надсилається піврічна мате- ріяльно-грошова звітність за встановленою формою (форма № 7) в двох при- мірниках, з яких один райадмінвідділок надсилає до окрадмінвідділу. РОЗДІЛ III Порядок закриття молитбудинків та ліквідації релігійних громад 80. Закриття молитовних будинків може статися або за бажанням значної більшости населення даного залюдненого пункту, або в разі не знайдеться в даній місцевості така релігійна громада, яка взяла б цей молитовний будинок в своє користування. Порядок закриття молитбудинків установлює арт. 371– 373 Адмін[істративного] кодексу. 81. При надісланні до НКВС справ про закриття молитовень, що функціо- нують, окрадмінвідділи повинні подавати такі відомості та матеріяли: а) скільки членів релгромади при даній молитовні і якої течії; б) скільки молитовень того самого культу є в даній місцевості, як вони розподілені між поодинокими течіями; в) скільки всіх віруючих того самого культу є в даній місцевості; г) скільки дорослого населення та з них виборців і скільки всього насе- лення є в даній місцевості (напр., при закритті церков – скільки українців і росіян, при закритті синагог – скільки євреїв і т.інш.); д) в містах: витяги з протоколів загальних зборів робітників фабрик і заводів, як також зборів службовців і кустарів; у селах: витяг з протоколу загальних зборів виборців села,  а якщо в селі є заводи, то й копії протоколів загальних зборів робітників; е) витяг з протоколу загальних зборів релгромади даної молитовні так в селі, як і в місті (незалежно від того, чи постанова буде позитивна, чи нега- тивна); ж) зібрані підписи за закриття молитовні, якщо вони є; ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ 81 з) всі скарги релгромади разом з підписами проти закриття, якщо вони поступили, з висновком про них та про правдивість підписів; и) випис з протоколу засідання президії окрвиконкому в цій справі; 82. При надсиланні справи до НКВС, окрадмінвідділи надсилають рівно- часно і доповідну записку, зазначивши в ній всі потрібні відомості й з пояс- ненням матеріялів, а також висвітлюють питання, як проведено роботу в справі закриття молитовні і як проходило оформлення цієї справи, та відомості про матеріальну можливість після закриття молитовні пристосувати її для культ- освітніх потреб. У в а г а. У надісланих до НКВС витягах з протоколів зібрань трудящих у містах і селах у справі закриття молитовень обов’язкозо повинно бути точно зазначено, скільки було присутніх на зібранні, скільки голосувало за закриття молитовні, скільки проти і скільки утрималося. 83. Кожну справу про закриття кожної окремої молитовні окрадмінвід- діли надсилають до НКВС, зокрема, не можна, наприклад, ні в якому разі надсилати одної спільної справи про закриття декількох церков та синагог. 84. Закриття молитовних будинків, що через свій кепський технічний стан загрожують громадській безпеці, провадиться після огляду їх комісією, виді- леною округовим адміністративним відділом. Огляд молитовні комісією повинен провадитись у присутності представ- ника від релгромади, що користується цим молитбудинком. Якщо цей молит- будинок  є  на  обліку  інспектури охорони пам’яток  історичної культури,  до участи в комісії притягається представник від зазначеної інспектури або окр- музею. 85. Про наслідки огляду комісія складає відповідний акт, зазначаючи в ньому, яку саме роботу треба перевести по ремонту молитовного будинку і в якій термін. 86. Під  актом повинен бути підпис  представника релгромади.  Про на- слідки огляду повідомляється п’ятидесятка релгромади, що користується цим молитбудинком. Остаточно акт технічного огляду затверджується округовим інженером. 87. Коли в призначений комісією термін відповідного ремонту молитов- ного будинку не буде зроблено і інша п’ятидесятка не виявить бажання взяти цей молитбудинок у своє користування при умові виконати зазначений в акті технічного огляду ремонт, молитовний будинок закривається після ухвален- ня відповідної постанови президії окрвиконкому. У матеріялах про закриття зазначених молитовень повинна бути підпис- ка від уповноважених релігійної громади, що вона відмовляється від переве- дення зазначеного в акті ремонту. 88. За арт. 373 молитовні будинки закриваються в тому разі, коли: 82 З АРХІВІВ ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ 1) в даному залюдненому пункті в п’ятидесятці віруючих, що взяла мо- литбудинок в своє користування, за будь-якими причинами залишається менше належної кількости членів і не знайдеться поміж віруючими даного залюдне- ного пункту осіб, що бажали б поповнити п’ятидесятку; 2) якщо релгромада, що користується молитовним будинком, відмов- ляється  провести  ремонт  у молитбудинку,  що  своїм  станом  загрожує  гро- мадській безпеці. 89. Крім зазначених випадків, питання про закриття молитбудинку може бути порушено державними установами, якщо закриття того чи іншого молит- будинку потрібно з міркувань державної ваги, – наприклад: виникає потреба знести молитбудинок для збудування на тому місці заводу, електростанції і ін. У такому разі питання про закриття даної молитовні безпосередньо вирі- шує президія окрвиконкому, постанова якої надсилається через НКВС УСРР на затвердження президії ВУЦВК’у. 90. Культове майно з закритих молитовень використовується таким по- рядком: 1) речі культового майна з дорогоцінних металів передається до дер- жавного сховища Наркомфіну через окрфінвідділи; 2) речі культового майна повсякденного характеру (меблі, люстри, кили- ми та ін.) зараховується до державного фонду і реалізується, згідно з арт. 11 постанови ЦВК і РНК СРСР з 11-го червня 1926 р. «Про вивласнення дер- жавного майна» (Зб[ірник] Зак[онів] СРСР 1926 р., № 42, арт. 305); 3) усі інші речі культу, наприклад: ризи, хоругви, хрести, покривці тощо передається в  користування  п’ятидесятки  релігійної  громади  відповідного культу, що в її віданні є молитовня, в цьому ж або найближчому залюдненому пункті. Одержані в своє користування з закритого молитбудинку речі, уповно- важені релгромади повинні занести до загального списку культового майна. РОЗДІЛ IV Порядок вилучення дзвонів з молитовних будинків, що функціонують 91. У зв’язку з клопотанням трудящих про вилучення дзвонів із молитов- них будинків і використання коштів від цього на культурно-соціяльні потре- би даної місцевости встановлено такий порядок вилучення дзвонів: 1) вилучати дзвони з молитових будинків можна лише за постановою окрвиконкомів на подання райвиконкомів або міськрад округових центрів; 2) райвиконкоми чи міськради округових центрів входять з клопотан- ням про це перед окрвиконкомами за випадків, коли цього вимагає більшість трудящої людности даного залюдненого пункту або дільниці даного залюдне- ного пункту, на терені якої є цей молитовний будинок; ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ 83 3) постанови зборів  трудящих про  вилучення дзвонів  із молитовних будинків подається на розгляд до відповідної міської, селищної або сільської ради, обговорюється на пленумах чи на президіях рад і через райвиконком надсилається на остаточне розв’язання до окрвиконкому. через відповідний окрадмінвідділ. Постанови президії окрвиконкому є остаточні і оскарженню не підлягають; 4) місцеві органи влади реалізують вилучені дзвони через «Рудметал- торг», а кошти від реалізації цих дзвонів повертають до прибуткової частини міського, селищного або сільського бюджету за належністю. Ці кошти йдуть безпосередньо на культурно-освітні потреби даної місцевости; 5) передача вилучених дзвонів «Рудметалторгу» провадиться відповід- ними окрадмінвідділами згідно з обіжником Адмінуправління НКВС з 17/ХІ 1929 р. № 313. РОЗДІЛ V Облік складу релгромад та служників культу 92. За членів релгромад треба вважати лише тих осіб, що висловили своє бажання бути членами релгромади за встановленим типовим статутом поряд- ком, тобто, що заявили про це на загальних зборах релгромади або подали писану заяву. У справах релгромади повинні бути протоколи загальних зборів, де зазначено прізвища знов прийнятих членів релгромад. Як прийом нових членів до релігійної громади, так і вибуття їх зі складу громади повинні своє- часно відмічатись у книзі «Обліку складу релгромад». Книга «Обліку складу релгромад» повинна обов’язково вестись у кожній релгромаді за прикладе- ною формою (форма № 2). 93.  Адмінуправління  НКВС  касує  надіслання  релгромадами  до  окр- адмінвідділів та райадмінвідділків списків на всіх членів релгромад. Замість цього релгромади повинні щорічно не пізніш як до 1 вересня надсилати до райадмінвідділків загальні цифрові відомості про склад релгромади за фор- мою облікової картки (форма № 2) у двох примірниках та відомості про ке- руючий орган релгромади (форма № 3) теж у двох примірниках. Треті примір- ники зазначених відомостей залишаються в справах релгромади. 94. Зазначені відомості про склад релгромади й її керуючий орган по- винні складатись на підставі списочного обліку складу релгромади за станом на той час, коли надсилається відомості до райадмінвідділку (серпень місяць). 95. Відповідальність за правдивість та своєчасність надіслання зазначе- них відомостей покладається на членів керуючих органів релгромад і зокре- ма на голів рад релігійних громад при церквах, римсько-католицьких костьо- лах, лютеранських кирхах і синагогах. У разі спільного чи чергового корис- тування декількох релгромад молитбудинком, вищезазначені  відомості по- винна надсилати до райадмінвідділків кожна релгромада окремо. 84 З АРХІВІВ ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ Окрадмінвідділи та райадмінвідділки повинні стежити і перевіряти прав- дивість ведення книг обліку складу релгромад, застосовуючи в разі зловжи- вань відповідні заходи впливу, аж до розриву угоди з п’ятидесяткою, що корис- тується зазначеним молитбудинком. Ведення списочного обліку релігійних громад як в окрадмінвідділах, так і в райадмінвідділках касується і встановлю- ється карткова система обліку. Одержавши від релгромади облікові картки про  їх склад (форма № 2), райадмінвідділок перевіряє правильність їх складання й залишає один при- мірник облікової картки в себе, а другий надсилає до окрадмінвідділу. Об- лікові картки складу релгромад у райадмінвідділках треба зберігати в окремій скриньці з розподілом на віровизнання і течії православного віровизнання. Якщо одним молитовним будинком користуються спільно чи по черзі декіль- ка громад, облікові картки на кожну релгромаду повинні бути окремі. У цьо- му разі райадмінвідділок користується молитбудинком спільно або по черзі з другою релгромадою, щоб уникнути можливих помилок у справі обліку мо- литбудинків. У разі закриття молитбудинку, облікова картка на релгромаду, що вона ним користувалась, здається до архіву і якщо зазначеній релгромаді буде на- дано в користування інший молитбудинок, на неї складається нова облікова картка після затвердження її статуту. Одержавши від райадмінвідділків картки релгромад, окрадмінвідділ пе- ревіряє правильність їх складання і розподіляє по районах, а в кожному рай- оні по віровизнаннях і течіях у такому порядку, як і в райадмінвідділках. Осо- бисті справи, що їх ведуть у райадмінвідділках та окрадмінвідділах на кожну релгромаду, за введенням цієї системи обліку релгромад, повинні складатись з  зареєстрованого  статуту,  списку п’ятидесятки,  списку керуючого  органу релгромади, списку служників культу даного молитовного будинку, піврічної матеріяльно-грошової звітности і актів перевірки культового майна цього ж молитбудинку. На підставі карткового обліку молитбудинків та складу релгромад окрад- мінвідділи складають загальні відомості про кількість релгромад в окрузі, кількість віруючого населення по віровизнаннях та течіях, кількість молито- вень, кількість служників культу й надсилають їх один раз на рік до НКВС (форма №  8). Ці  відомості  повинні  надсилатись  до  НКВС разом  з  річним звітом окрадмінвідділу по роботі в справах культів. Така система обліку складу релгромад максимально зменшує й спрощує технічну роботу окрадмінвідділів й райадмінвідділків у цій справі й перекла- дає основну вагу її на релгромади. Але до відомостей, що їх даватимуть рел- громади, треба підходити досить критично й зосередити увагу на перевірці правдивости обліку й відчитности, що їх буде переводити релгромада, вжи- ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ 85 ваючи відповідних заходів до зловживань з боку релгромад та порушень вста- новлених правил. Порядок і форма обліку служників культу залишається стара. Треба лише, щоб облік служників культу більш відповідав дійсності, для чого є потреба: а) картки на служників культу (форма № 9) заповнювати у трьох при- мірниках, з яких один давати на руки служникові культу з відміткою про реєст- рацію, другий залишати у райадмінвідділку, а третій пересилати до окрадмін- відділу. До НКВС облікових карток на служників культу надсилати не слід; б)  у разі  служник культу реєструється  раніш у окрадмінвідділі,  окр- адмінвідділ повинен повідомити про це райадмінвідділок того ж району, куди йде служник культу, й надсилати його облікову картку. Коли служник культу вибуває в другу округу тимчасово, його картку надсилати в другу округу не треба; в) встановити чіткість і своєчасність у повідомленні райадмінвідділками окрадмінвідділів про пересування, вибуття й прибуття служників по районах. Після прибуття або вибуття служників культу з тої чи іншої громади райадмін- відділок повинен негайно повідомити про це окрадмінвідділ; г) у випадках порушення служниками культу обов’язкової постанови «Про облік і реєстрацію служників культу» окрадмінвідділи повинні повністю використовувати адміністративні права, що їх надає їм обов’язкова постанова. 96. Для ліпшої постановки обліку молитовень, релгромад та служників культу треба, щоб Окрадмінвідділи мали для цього спеціяльні шафи. Ці шафи розподіляється на дві половини: перша для обліку молитбудинків та релгро- мад, друга – для обліку служників культу. У кожній половині зробити скринь- ки з кількістю районів з надписом назви району. У цих скриньках порайонно треба зберігати реєстраційні картки релгромад по віровизнаннях і течіях, а також реєстраційні картки служників культу (схема шафи прикладається). Д о д а т о к: форми*. Начальник Адмінуправління НКВС УСРР І. Якимович ЦДАВО України, ф. 5, оп. 2, спр. 252. Друкарський примірник. * Вказані в додатку форми не друкуються.