№ 11. Витяг з протоколу Предсоборної Наради УАПЦ від 26–30 липня 1927 р.
Збережено в:
Дата: | 2005 |
---|---|
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2005
|
Назва видання: | З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40217 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | № 11. Витяг з протоколу Предсоборної Наради УАПЦ від 26–30 липня 1927 р. // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2005. — № 1/2 (24/25). — С. 87-100. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-40217 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-402172013-02-13T03:35:13Z № 11. Витяг з протоколу Предсоборної Наради УАПЦ від 26–30 липня 1927 р. Документи про підготовку до проведення ІІ Всеукраїнського Православного Церковного Собору УАПЦ 17–30 жовтня 1927 р. 2005 Article № 11. Витяг з протоколу Предсоборної Наради УАПЦ від 26–30 липня 1927 р. // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2005. — № 1/2 (24/25). — С. 87-100. — укр. XXXX-0112 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40217 uk З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ Інститут історії України НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Документи про підготовку до проведення ІІ Всеукраїнського Православного Церковного Собору УАПЦ 17–30 жовтня 1927 р. Документи про підготовку до проведення ІІ Всеукраїнського Православного Церковного Собору УАПЦ 17–30 жовтня 1927 р. |
spellingShingle |
Документи про підготовку до проведення ІІ Всеукраїнського Православного Церковного Собору УАПЦ 17–30 жовтня 1927 р. Документи про підготовку до проведення ІІ Всеукраїнського Православного Церковного Собору УАПЦ 17–30 жовтня 1927 р. № 11. Витяг з протоколу Предсоборної Наради УАПЦ від 26–30 липня 1927 р. З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ |
format |
Article |
title |
№ 11. Витяг з протоколу Предсоборної Наради УАПЦ від 26–30 липня 1927 р. |
title_short |
№ 11. Витяг з протоколу Предсоборної Наради УАПЦ від 26–30 липня 1927 р. |
title_full |
№ 11. Витяг з протоколу Предсоборної Наради УАПЦ від 26–30 липня 1927 р. |
title_fullStr |
№ 11. Витяг з протоколу Предсоборної Наради УАПЦ від 26–30 липня 1927 р. |
title_full_unstemmed |
№ 11. Витяг з протоколу Предсоборної Наради УАПЦ від 26–30 липня 1927 р. |
title_sort |
№ 11. витяг з протоколу предсоборної наради уапц від 26–30 липня 1927 р. |
publisher |
Інститут історії України НАН України |
publishDate |
2005 |
topic_facet |
Документи про підготовку до проведення ІІ Всеукраїнського Православного Церковного Собору УАПЦ 17–30 жовтня 1927 р. |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40217 |
citation_txt |
№ 11. Витяг з протоколу Предсоборної Наради УАПЦ від 26–30 липня 1927 р. // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2005. — № 1/2 (24/25). — С. 87-100. — укр. |
series |
З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ |
first_indexed |
2025-07-03T22:17:09Z |
last_indexed |
2025-07-03T22:17:09Z |
_version_ |
1836665829901467648 |
fulltext |
ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ 87
№ 11
Витяг з протоколу Предсоборної Наради УАПЦ
від 26–30 липня 1927 р.
ПРОТОКОЛ
Предсоборної Наради УАПЦ, що на підставі ухвали
відбулася в храмі св. Софії м. К[иєва] 26–30 липня 1927 р.
[...]
27 липня [1927 р.] засідання Наради відкривається о 10-й год. ранку
співом молитви.
Оголошується дозвіл Адмінвідділу від 27 липня № 4/19508 поповнити
повістку денну поточними справами.
Виступає з доповіддю по ІV-му розділу програму Собору Голова Прези-
дії ВПЦР Єп. П. РОМОДАНІВ.
Доповідач зупиняється на труднощах мати всі потрібні матеріяли, що-до
історії навіть І-го Всеукраїнського Церковного Собору, а також на неможли-
вості поділити історію УАПЦ від 1-го до 2-го Собору на певні етапи, як цього
вимагає вироблений Предсоборною Комісією програм:
Доповідач вносить на вирішення Наради такі пропозиції:
1) Відкинути поділ на етапи.
2) Винести пораду, чи слід обмежитись використанням лише архівного
матеріялу, чи слід брати на увагу і свідчення діячів церковних.
3) Винести пораду чи слід робити оцінку стану УАПЦ, бо ця оцінка нале-
жить майбутній історії і неможлива в сучасний мент життя УАПЦ, чи лише,
зазначивши певні видатки характерні для історії події та акти, освітити, з’ясу-
вати стан Церкви. Арх. К. КРОТЕВИЧ зазначає, що не можна обмежуватись
лише архівними матеріялами, не можна обійти доби, що свідчить про участь
в житті УАПЦ Арх. Парфенія. Підіймаю також питання про то, чи буде пот-
реба виступати на Соборі представникам окремих округ співдоповідачами
по розділу ІV-му.
На цьому обмірковування припиняється повідомленням Голови Наради
про те, що представник Влади просить завітати зараз до нього о. Мітрополі-
та та 5 представників Церкви.
Нарадою обрано в делегацію таких осіб: Арх. І. ОКСІЮКА*, Єп. М. БО-
РЕЦЬКОГО, Арх. К. КРОТЕВИЧА, священників: ШАРАЯ та ТАРАНА й ми-
рянина КУЛИДУ.
За пропозицією Арх. І. ОКСІЮКА в склад делегації від Всеукр[аїнської]
Пр[авославної] Ради повинні увійти Єп. РОМОДАНІВ та Єп. К. МАЛЮШКЕВИЧ.
* Тут і далі ім’я Йосипа Оксіюка чомусь надруковано І[осиф].
88 З АРХІВІВ ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ
Ухвалено зробити перерву до 1-ої години дня.
Засідання відновляється о 2-й год. дня.
Голова наради вносить пропозицію заслухати інформацію делегації до
представника Уряду.
Нарада просить Арх. І. ОКСІЮКА подати таку інформацію:
Арх. І. ОКСІЮК* доповідає:
Представник уряду зазначив, що в Харкові він представникам Харківсь-
кої Церкви зауважав про антірадянські виступи о. Мітрополіта. Президія
ВПЦР мусила довести до відома всієї Церкви заувагу уряду. Тепер представ-
ник Уряду, користуючись присутністю в Київі делегатів від округових Цер-
ков, подає всій УАПЦ відомості про виступи о. Мітрополіта, які уряд рахує
контр-революційними:
1) В розмові з В. В. ПОТІЄНКОМ о. Мітрополіт оцінював стан Радвла-
ди як стан агонії та переконував ПОТІЄНКА в тому, що не треба йому зріка-
тися сану, а краще пійти на заслання;
2) Весною цього року о. Мітрополіт, оцінюючи політичний стан УСРР, теж
висловився, що це стан агонії, що Радвладі залишилось 2–3 тижні існування;
3) Участь в нелегальній нараді 2-го червня;
4) О. Мітрополіт в листі ШЕЛУХІНА до нього викреслив місце, де ШЕ-
ЛУХІН несприятливо говорить про Петлюру; цим о. Мітрополіт визнав себе
сторонником Петлюровщини;
5) З відому о. Мітрополіта представниками УАПЦ мирянами велися пе-
реговори з тихоновцями про угоду що-до взаємного ненападу, для боротьби
та знищення обновленців, що з’являються «шайкою шпигунів» в цих перего-
ворах брав участь один з членів Президії ВПЦР.
Далі представник Влади зауважує, що не тільки Харківська Церква, а й
сама ВПЦР не оповістила в достатній мірі про загрожуючий сучасний стан
всю УАПЦ. Уряд вважає, що коли Церква не зробить з цього належних виснов-
ків, Уряд поставлений буде перед необхідністю позбавити всіх набутих прав.
Єп. П. РОМОДАНІВ: Представикові уряду доведено, що Президія ВПЦР
своєчасно про зауваги Уряду інформувала Церкву, а також зазначено й те, що
Президія ВПЦРади не давала нікому з своїх членів уповноважень на ведення
переговорів з тихонівцями. Далі о. П. РОМОДАНІВ додає: Представник Уряду
заявив, що до о. Мітрополіта Влада апелювати не може, бо вона йому не
вірить; не довіряє Влада також Президії ВПЦРади, бо остання покриває діяння
о. Мітрополіта. Голова Наради просить висловитися в якому порядкові буде
продовжуватись Нарада.
Арх. К. КРОТЕВИЧ вносить пропозицію о. Мітрополіта дати відповідь
Нараді на ті обвинувачення, які пред’явив йому представник Влади.
* Тут і далі всі підкреслення в тексті зроблено на друкарській машинці.
ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ 89
О. Мітрополіт зазначає: «представникові Влади я нічого не говорив, бо
він заявив, що мені не вірить. Нараді теж буду говорити лише тоді, коли На-
рада мені вірить».
Голова Наради просить о. Мітрополіта дати пояснення.
О. Мітрополіт каже: завдання дискредитувати Мітрополіта УАПЦ – зав-
дання давнє, але в діяльності моїй нема нічого щоб можна було-б назвати
контрреволюційним. Справа Церкви сказати, чи потрібен я, як мітрополіт, чи
ні; як потрібен, нехай Церква захищає, як ні – так і буде (Дальніші пояснення
о. Мітрополіта приводиться в його листівній заяві до Комісії).
Бр. В. М. ЧЕХІВСЬКИЙ зазначає, що не є справою Предсоборної Нара-
ди займатись слідством, на це є Вищий Церковний Суд, Великі Збори.
Арх. Ф. СЕРГІЄВ зазначає, що не Нараді займатись слідством, але право
Наради передати справу Церковному Суду.
Єп. А. ГРІНЕВИЧ: Не можна не реагувати на зауваження Влади. Влада
не довіряє о. Мітрополітові, а тому природне, що вона має віру всьому тому,
що чує про особу Мітрополіта. О. Мітрополіт діє на протязі 17 літ, у нього є
вороги, які й шкодять йому. Треба обговорити, з’ясувати все, не маючи недо-
вірства ні до о. Мітрополіта, ні до Влади. Треба просити о. Мітрополіта дати
листівне з’ясовання справи і вінних в неправдивих інформаціях (ПОТІЄНКА)
притягнути до відповідальности. Ми мусимо також засвідчити своє відно-
шення до Влади.
Єп. К. МАЛЮШКЕВИЧ: Ми мусимо поставитись зі всією серйозністю,
як до зауваження Влади, так само до з’ясовання о. Мітрополіта. Тому-то й
якесь вирішення ми мусимо прийняти. Хто мусить передати справу до Суду.
За Нарадою є право освітлення фактів, що представники мусять передати
Округовим Церквам. Треба вирішити справу, бо є загроза підвести всю Церкву
під небезпеку.
Єп. К. БЕЙ: Вносить пропозицію виділити з членів ради Комісію для з’я-
сування справи.
О. Мітрополіт зупиняє увагу Наради на пропозиції Єп. А. ГРІНЕВИЧА про
листовне спростування, а також ПОТІЄНКОМ зауважень представника Вла-
ди, що разом зі своїм висновком мусить подати Владі Предсоборна Нарада.
Бр. В. М. ЧЕХІВСЬКИЙ пропонує розглянути всі пакти серйозно і всебіч-
но та винести певну думку з приводу їх.
Арх. К. КРОТЕВИЧ: думку можна дати, але в розпоряджені Наради немає
зараз матеріялу, щоб мати те чи инше міркування з приводу зауважень.
Вноситься пропозиція вибрати Комісію з 4–5 осіб, яка-б розглянула мате-
ріяли й дала-б свої висновки.
Свящ. ШАРАЙ радить Нараді виступити в цій справі з побажанням, але
побажанням твердим. Треба дати вказівки ВПЦРаді, треба також звернутися
до о. Мітрополіта з твердим попередженням, щоб він був ще більш обереж-
90 З АРХІВІВ ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ
ним в своїх виступах і діях. Справу з’ясовання останніх подій доручити об-
раній Комісії.
Єп. А. ГРІНЕВИЧ: Ми повинні перевірити все судом, ми можемо дати
пораду, аби о. Мітрополіт спростував обвинувачення, притягнувши до відпові-
дальности судової тих, хто міг спричинитись до наклепів, може й ПОТІЄНКА.
В. М. ЧЕХІВСЬКИЙ: Потрібно розглянути кожний пакт зауваг представ-
ника Уряду, що заслухані в доповіді делегації, просити ВПЦР зробити свої
зауваження а о. Мітрополіта дати пояснення з приводу цієї справи після чого
докладно обговорити Нарадою.
Вноситься пропозиція обрати Комісію для розгляду матеріялів що-до
обвинувачень о. Мітрополіта.
Єп. К. МАЛЮШКЕВИЧ: приступає до голосування: чи обрати комісію.
Ухвалюється — обірання: запитання, з скількох осіб мусить складатись Комі-
сія: більшістю ухвалюється з 7 осіб, при чому в склад Комісії входить делега-
ція, що вислухувала зауваження Уряду, з 6 осіб і одного дообрать ще в члени
Наради.
Більшістю голосів обірається Єп. Конон БЕЙ.
На цьому Збори закінчуються перервою до 9 год. ранку 29 липня б. р.
М О Л И Т В А.
Ранішне засідання 29 липня б. р.
Нарада розпочинається молитвою. Голова Наради Єп. К. МАЛЮШКЕ-
ВИЧ звертається до Наради з запитанням: Який час збори вважають за можли-
ве продовжувати Нараду. Чи обмежити кількість промовців і час доповідей
по питаннях, що матимуть обговорюватись, чи не обмежувати.
В. М. ЧЕХІВСЬКИЙ: Скільки часу потрібно аби Нараду закінчити.
Єп. К. МАЛЮШКЕВИЧ відповідає: Нараду можна закінчити і сьогодні
при продукційності праці.
Арх. Н. ШАРАЇВСЬКИЙ хоче зачитать заяву представників Братства
ДХЦ. Заява, з пропозиції Голови Президії Наради Всеч. о. Костя Малюшке-
вича не зачитується, а переноситься в біжучі справи.
Надається слово члену Комісії свящ. К. Шараю зробити доповідь з при-
воду роботи Комісії.
Арх. Ф. СЕРГІЄВ перед доповіддю вважає потрібним присутність о. Міт-
рополіта під час зачитання доповіді Комісії.
О. Мітрополіт запрошується.
Єп. П. РОМОДАНІВ вносить пропозицію до прибуття о. Мітрополіта
розглянути 4-й розділ програму. — Приймається.
ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ 91
Вноситься позачергова заява бр. МАШКЕВИЧА про необхідність для
нього залишити Нараду за вимогою його од’їзду до Вінниці, а тому потрібно
обрати на його місце секретаря. Одноголосно обрано на секретаря Наради
свящ. Антонія КАРПОВИЧА.
В. М. ЧЕХІВСЬКИЙ вносить пропозицію тези по доповідях надіслати
до Округових Церков.
Доповідаючи по розділові 4-му Голова Президії ВПЦР Єп. П. РОМОДА-
НІВ зазначив необхідність змінити формуліровку 1-го пакту, дать історичний
нарис, а не складати історію, бо складання історії вважає зараз за неможли-
ве. Потрібно зазначити факти подій внутрішнього і зовнішнього життя Церк-
ви. ІІІ пакт — ставлення діагнозу церкви і оцінка її — не вважає для себе
можливим, зробить це сама церква... Охопити весь матеріял не уявляється
можливим, бо він розкиданий по різних Округових Церквах.
В. М. ЧЕХІВСЬКИЙ: Що-до найголовніших етапів життя УАПЦ зазна-
чив: етапи не є періоди, а більш видатні менти. Відкидати І-й пакт нема пот-
реби, потрібно виділити видатні події Церкви, а не вносить дрібниць. В справі
справознання ВПЦР потрібно дати відповідь: що зроблено і що не зроблено.
Оцінка стану: Вимагається дати практичну оцінку, що потребує дальніше
життя Церкви. Оцінка мусить бути [не] філософською, а відповідати вимо-
гам керування Церквою. Потрібно знайти матеріяли для переведення роботи
на майбутнє. Віддавати на Суд Собора без підготовки — неможливо.
АРХ. Ф. СЕРГІЄВ робить внесення: Найпочеснійший прибув: можна
перевести питання і дати слово Шираю для доповіді.
Єп. П. РОМОДАНІВ: Переривати не слід.
Єп. К. МАЛЮШКЕВИЧ ставить на голосування. За перерву — 2, остан-
ні — проти.
Єп. П. РОМОДАНІВ: Ніяких розходжень його думки з думкою В. ЧЕ-
ХОВСЬКОГО — немає.
Голова Наради: Справа ясна й не потребує більш обговорення. 1) Прийня-
ти цей 4 розділ так, як є. 2) Хто буде доповідачем і чи будуть співдоповідачі.
В. ЧЕХІВСЬКИЙ: Замінити слово «етапи» — «менти».
Голосованням 4 розділ приймається.
Голова Наради: — Доповідачем — Єп. П. РОМОДАНІВ і при ньому мо-
жуть бути співдоповідачі.
Єп. П. РОМОДАНІВ: Коли потреба виставити другого доповідача замість
мене, не маю нічого проти.
Єп. А.ГРІНЕВИЧ: Матеріяли доповідача перевірить вся Президія ВПЦР.
О. Мітрополіт: При цьому 4 розділу обов’язок дати справоздання нале-
жить Президії ВПЦР, а вона сама виділить від себе одного або двох допо-
відачів.
92 З АРХІВІВ ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ
Голова Наради: В правилах Діянь зазначено, що крім ВПЦР дає доповідь
і Напоч. о. Мітрополіт.
О. Мітрополіт: Як обранець Всеукр[аїнського] Церк[овного] Собору,
Мітрополіт мусить дати справоздання і про свою діяльність звичайно й що
торкається загального стану.
Єп. А. ГРІНЕВИЧ: Мітрополіт, як Вищий духовний керовник звичайно
мусить дати доповідь про духовне життя УАПЦ і про її моральний стан.
Голова Наради: Внесені пропозиції:
1) Доповідь Єп. А. РОМОДАНІВ сам бере на себе.
2) Єп. РОМОДАНІВ або Президія плюс о. Мітрополіт.
В. ЧЕХІВСЬКИЙ: По справах освітніх може бути окремий доповідач.
За голосуванням о. Мітрополіт о доповідач про духовне життя УАПЦ.
По розділу 4-му — Доповідач Єп. П. РОМОДАНІВ — «за» — 10.
Доповідач Президія ВПЦР — «за» — 9.
Ухвалюється по більшості голосів доповідачем 4 розділу — Єп. П. РО-
МОДАНІВ.
З’ясовується, що потреби в співдоповідачах нема.
Заслуховується доповідь Комісії.
Прот. о. К. ШАРАЙ зачитує акт Комісії: «Року Божого 1927 липня 28 дня.
Ми нижчепідписані члени Комісії, виділеної Предсоборною Нарадою УАПЦ,
в звязку з викликанням делегації Предсоборної Наради для вислухання зауваг
Держ[авного] Уряду в справі зовнішньо-правного стану УАПЦ., виконуючи
доручення Наради, склали цього акта в тому, що:
1) Комісія вважає, що УАПЦ стоїть перед реальною погрозою для самого
існування Церкви з боку зовнішнє правного і внутрішнього.
2) Комісія рахує, що на обов’язку і Президії ВПЦР і членів Предсоборної
Наради є вжити всіх заходів для точного й повного освідомлення всієї Церк-
ви що-до змісту зауваг Уряду зівнішнє-правного стану УАПЦ.
3) Комісія зазначає, що вона не має ні достатніх матеріялів, ні часу, ні
змоги для досліду й розгляду тих подій і обставин, що складають загрозу
зовнішнє-правному стану УАПЦ.
4) Визнаючи, що питання зовнішнє-правного стану нерозривно з’єднуєть-
ся в житті УАПЦ з питанням внутрішнього стану УАПЦ та праці її керівницт-
ва, Комісія рахуючи цей стан катастрофічним і надзвичайно загрозливим,
вважала-б за доцільно і своєчасно скласти особливу Комісію для досліду всіх
цих питань, запропонувавши Окр[уговим] Радам виділити по одному пред-
ставнику до складу такої Комісії, яка має передати здобуті матеріяли на розг-
ляд Церкви.
5) На погляд Комісії, було-б доцільним, коли-б Предсоборна Нарада авто-
ритетом представництва всієї УАПЦ звернулася до о. Мітрополіта і Президії
ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ 93
ВПЦР з закликом, на протязі всього часу до закінчення роботи Особливої
Комісії, виконувати свої обов’язки служіння Церкви в спільній братерській
праці в свідомості її відповідальности, не порушуючи норми церковного
життя, особливо в справі відношення до Держави.
Акт підписаний такими [особами]: Архієпископ Костянтин КРОТЕВИЧ,
Архієпископ Йосип ОКСІЮК, протоієрей К. ШАРАЙ, Єпіскоп Микола БО-
РЕЦЬКИЙ, Єп. Конон БЕЙ, мірянин М. КУЛИДА.
В. ЧЕХІВСЬКИЙ: Комісія не обгрунтовала ухвали, і тому нічого не мож-
на сказати.
Голова Наради: Комісія накреслила 5 тез: чи їх прийняти, чи обговорю-
вати.
Арх. Н. ШАРАЇВСЬКИЙ: Для нього не видно, що загрожує Церкві: Комі-
сія нічого не дала.
Голова Наради голосує: обмірковувати цей акт, чи не обмірковувати. Прий-
мається: обмірковувати.
Арх. о. Ф. СЕРГІЄВ: Комісія не виправдала завдання Наради, чим затри-
мався час. Передавати на іншу Комісію — значить затягти освітлення стану
Церкви і ставити під загрозу всю УАПЦ.
п. 1 не обгрунтований.
п. 2-й. Но констатувати Комісія повинна була ці факти. Комісія відхили-
лась від обов’язку розслідувати матеріяли і дати свій висновок Нараді.
п. 3-й. Комісію може прийдеться затримати на тиждень, а то й більш, щоб
вирішити справу, бо не можливо в такому стану надалі працювати.
п. 4-й. Як повинна жити УАПЦ і як повинна працювати Президія ВПЦР —
вказівок Комісія не дала.
п. 5-й. Дуже легкий вихід знайшла Комісія для виправдовування по цьому
пакту. На протязі останнього року часто робилися заклики Мітрополітові і
Президії ВПЦР, а ненормальний стан і довів Церкву до небезпеки. — Вно-
сить пропозицію:
Нарада мусить негайна приступити до обговорення фактів обвинувачення.
Голова Наради: В якому порядкові обмірковувати.
Арх. Н. ШАРАЇВСЬКИЙ: Чи компетентна Нарада вирішити й підготовити
це питання.
В. М. ЧЕХІВСЬКИЙ: Чи слід по кожному пакту доповіді делегації вислу-
хати доповідь Комісії й обговорити.
Голова Наради: Пропозиція: Обговорювати проект резолюції Комісії так,
як він складений. — Приймається без голосовання.
Приступає Нарада до обмірковання доповіді Комісії.
В. ЧЕХІВСЬКИЙ: Я підкреслював необхідність знову нагадати всі факти
обвинувачення і їх обговорити.
94 З АРХІВІВ ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ
Єп. А. ГРІНЕВИЧ: Просити о. Мітрополіта дати пояснення; просити
Комісію більш детально обміркувати цю справу.
Єп. М. БОРЕЦЬКИЙ: Я, як член Комісії, дивуюсь тому, що сказано: чому
Комісія ніби-то ховається й покривається пеленою і не виконала своїх обов’яз-
ків. Все ясно в роботі Комісії. Будете 3 дні працювати, а все рівно до одного
прийдете. Все це занотовано, що дала делегація. Зауваги Влади про роботу
Мітрополіта делегацією з’ясовані (цітує п. 1-й). Як не буде гарних наслідків,
то Влада регулюватиме (цітує п. 2-й). Все це потрібно поширити по округах,
щоб не сказали, що промовчав актив, промовчала й Церква. Для детального
розслідування фактів потрібно було-б викликати осіб, які перебувають дуже
далеко, — що не можливо, а як і близько, як напр. Троїцька парафія, то все
таки потрібно на це тиждень, а той більш (цітує п. 3-й) — було мало часу для
дійсного освітлення стану, й це правдиво.
(П. 5-й) Зібрані матеріяли передати на розгляд Церкві, не сказано: «на
розгляд Суду або Собору». Поки Президія ВПЦР не приступить до праці.
Церква до тих пір нічого не почує. Вважаю, аби відбулося засідання ВПЦР
на очах Наради, тоді тільки справа стане ясніша. Замки повісять раніш [нрзб.]
вирішення. Вважав-би, аби Нарада зараз розібрала цю справу.
В. ЧЕХІВСЬКИЙ: Треба, щоб Комісія обгрунтовала дані, дала фактичні
підстави до своїх висновків. Цікаво знать чи дійсно комісія мала всі данні —
всі матеріяли, чи дійсно так трудно дати фактичну відповідь: яка загроза, яка
вимога й т. инш.
О. Мітрополіт: Чогось говорять про щось катострофічне і моя особа є
причиною цієї загрози. Коли Комісія була зібрана, я подав до Комісії доклад-
ні пояснення з приводу всіх обвинувачень. Комісія не довела, чи знаходить
вона правдивими зауваження Влади і мої пояснення. Незадовольнююча
діяльність Комісії: вона повинна була дати відповідь чи підставні обвинувачен-
ня Влади. Взяти копії всіх моїх попередніх листів до Політуправління з приво-
ду вібрання та инш., де все з’ясовується. Просять зачитати всі пояснення, що
надіслані ним до Політуправління для більшого освітлення.
Арх. Н. ШАРАЇВСЬКИЙ: Я всею душою своєю хочу вийти з того стану,
в якому опинилася Церква. Я не бачу катастрофічного стану Церкви, він не
повинен бути катастрофічним. Констатуючи факт катастрофічного стану,
Комісія ніяких порад не дає. Комісія мусила найти вихід для спокійного життя
Церкви й особи Мітрополіта. Коли загрожується небезпекою Церкві на
підставі нез’ясованих фактів то треба чи ВПЦраді вийти в комісію, чи
Мітрополіту, щоб уникнути катастрофічного стану.
Єп. К. МАЛЮШКЕВИЧ: Уряд не загрожував катастрофом Церкві: Уряд
давав лише обвинувачення.
ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ 95
О. Мітрополіт з’ясовує, що не він зазначає про катастрофічний стан Церк-
ви, а сама Нарада.
Прот. Х. ГОВ’ЯДОВСЬКИЙ: Заяви о. Мітрополітом через канцелярію
ВПЦР передані Уряду.
Прот. М. ХОМИЧЕВСЬКИЙ ми стоїмо перед фактами, що силу їх треба
проаналізувати. Стан політичний викликав певну настороженість Уряду, чому
й Уряд більш насторожливо ставиться до тієї чи іншої персони. Що може
бути контр-революційним, коли ми зносилися з иншою орієнтацією, напр[ик-
лад] з тихонівською, яка має стверджений Урядом статут і має легальне існу-
вання. Не здається, що є в цьому якась загрозливість.
Факт нелегального зібрання не може мати щось жахливого, що б непо-
коїло Уряд. Він може тільки оштрафувати винних за невиконання розпоряд-
ження про зібрання.
Голова Наради: — Припиняє... Це діло Уряду зазначити розмір кари, а не
наше...
Прот. М. ХОМІЧЕВСЬКИЙ продовжує факт про відмовлення ПОТІЄНКА
Мітрополітом від зречення сану не може нас дивувати. Тут теж нема нічого
контр-революційного.
Голова Наради знов припиняє: не точно передаються факти: доповідач
не знайомий зовсім з фактами обвинувачення... доповідача.
Прот. М.Хомічевський продовжує: факт викреслення слів політичного
змісту не може мати характера політичного вчинку. Викреслено, бо не місце
в церковному органі повідомленням цілком політичного характеру, але й це з
боку життьового не може мати серйозного значіння... Ці факти є лише нас-
лідком напруженого стану Уряду, який обвинувачує нас в них.
Голова Наради: До порядку, про обмеженність. Голосує: за обмеженність
кількости промовців — за необмеженність більшість. За обмеженність пов-
ним часом — більшість. Який саме — п’ять хвилин. Необмеженність часу
для члена Комісії прийнято. Внесення В. ЧЕХІВСЬКОГО: Не обмежувати
часом о. Мітрополіта — прийнято.
В. М. ЧЕХІВСЬКИЙ: до порядку: Делегація дає точну формуліровку обви-
нувачення. Президія дає додаткові відомості, Мітрополіт пояснення.
Арх. Н. ШАРАЇВСЬКИЙ: Нам потрібно запобігти лише тяжкого стану
Церкви, а не розглядати факти й переводити слідчої роботи.
Єп. П. РОМОДАНІВ: Слід обгрунтувати думки Комісії, а не обгрунтову-
вати самі факти обвинувачення.
Єп. А. ГРІНЕВИЧ вносить пропозицію передати акт Комісії, яка складе
протокол. Акт треба відкинути в цілому.
Приймається пропозиція Єп. К. МАЛЮШКЕВИЧА зберегти вироблений
порядок.
96 З АРХІВІВ ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ
Єп. Микола Борецький: Після зауваг делегації Нарада почувала себе схви-
льованою і не дала точної формуліровки, чому Комісія не знала, які функції
на себе взяти. В заувагах Уряду говорилось, що апелювати до Мітрополіта
Уряд вважає зайвим, бо йому не вірить, а апелює до Церкви. Як же нам не
констатувати певної загрози Церкві, як з’ясувати зараз факти. Потрібно вик-
ликати Потієнка для з’ясовання розмови його з о. Мітрополітом, що була віч
на віч. Як це можливо. З приводу переговорів з слов’янами ніби-то з відому
Мітрополіта з метою повалити обновленців викликати всіх, хто був при цьо-
му — це зовсім неможливо. Ми поставили завданням з’ясувати і внутрішній
стан Церкви і можливість дальшої праці Президії ВПЦР. Ми не ухилялись і
далі все.
О. Мітрополіт: Комісія не виконала прохання Мітрополіта довести до
відома Наради та всієї Церкви пояснення Мітрополіта виходять, що Комісія
не має охоти захищати свого Мітрополіта.
Єп. М. БОРЕЦЬКИЙ: Трудно слухати слова Мітрополіта, Комісія зроби-
ла те, що вона могла зробить. 7 чоловік не можуть мати авторитету перед
всією УАПЦ й принижати авторитет Мітрополіта, або осуджувати його.
Єп. А. ГРІНЕВИЧ: Комісія без системи провела свою працю і не викона-
ла своїх завдань. Одні кажуть: нема обвинувачень, а другі — що є. Всі сили
направлені на Мітрополіта, щоб усунути його. З матеріялів, що маються у
делегації, можна думати, що чашу терпіння Уряду переповнила крапля, що
нею з’являється стаття ШЕЛУХІНА з викресленням місця про Петлюру.
О. Мітрополіт зазначає, що все це спростовано його заявою.
Голова Наради робить заувагу, що в доповідях не можна робити психоло-
гічного аналізу настроїв преставників Уряду, наше діло розглянути факти.
В. М. ЧЕХІВСЬКИЙ: Кажуть, що ми стоїмо перед загрозою катастрофіч-
ного стану Церкви. Уряд, зазначаючи, що не вірить о. Мітрополітові, цим
самим не позбавив його права подачи нової заяви для з’ясовання всіх фактів.
О. Мітрополіт: З’ясовано вже все.
В. М. ЧЕХІВСЬКИЙ: Ми повинні виявити своє відношення до Мітропо-
літа, чи ми віримо, що він є контр-революціонер, чи ні; ми повинні бути ні
теплими, ні холодними.
Голова Наради зазначає, що о. Мітрополіт не просив зачитати його заяву,
через те вона не читалась. (Передається заява о. Мітрополіта ЧЕХІВСЬКО-
МУ).
В. М. ЧЕХІВСЬКИЙ: Обговорюючи факт розмови з ПОТІЄНКОМ, пот-
рібно сказати свою думку. — Свідчить, що не допускає персонально ніякої
антирадянської роботи о. Мітрополіта, і потрібно це всім посвідчити: чи при-
пускаємо ми за о. Мітрополітом контр-революційну роботу. Зазначає, що знає
настрій і думки о. Мітрополіта і може свідчити його лояльність до Уряду.
ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ 97
2-й факт — Лист ШЕЛУХІНА. Зазначає, що коли о. Мітрополіт викрес-
лив слова, то він надсилав цей лист через ВПЦР. Просить освітити ці факти.
Голова Наради: Зачитує пояснення о. Мітрополіта в справі обвинувачен-
ня його в контр- революції від 27 липня 1927 року.
Єп. П. РОМОДАНІВ: Не знаємо, що робимо. Яку місію взяли на себе.
Коли зачитується заява з одного боку, то вона викликає й контрзаяву.
Голосується: чи зачитувати заяву о. Мітрополіта до Уряду з приводу об-
винувачень його в контр-революційній роботі- «за» — ІІ, «проти» — І.
Голова Наради зачитує копії заяви (прикладаються до протоколу).
Забіраючи собі слово по обговоренню, Єп. К. МАЛЮШКЕВИЧ зазна-
чає, що директиви Комісії були дані не ясні, через те Комісія сама встановила
розмір своєї компетенції і зробила те, що могла: виходить, що Комісія сказа-
ла, а тепер ми їй не віримо. Попробуйте самі перевірити.
Ми повинні констатувати, що погроза є, й це мусить знати вся Церква.
Комісія каже, що зараз вона не може освітити всіх фактів: та й як вона могла
б це зробити.
Треба освітити їх перед Церквою всіма засобами, що має в свойому розпо-
рядженні Церква. Замовчати, не освідомлювати Церкви, не можна, бо Уряд
обвинувачує не персону о. Мітрополіта, а всю Церкву разом з о. Мітрополітом.
Заувага, що не було часу для достатнього освітлення цієї справи, це річ
звичайна: для перевірки всіх пактів обвинувачення потрібний час. В. М. ЧЕ-
ХІВСЬКИЙ каже, що потрібно вірити о. Мітрополітові, але є різна віра. Пот-
рібна віра розумна. Для цього слід перше перевірити факти, а тоді сказати,
чи вірити чи ні. Обвинувачення ставиться й ВПЦР; коли висловлювати до-
вір’я чи недовір’я Мітрополітові, то потрібно це зробити й по відношенню
до ВПЦР. (Цітує висловлення Комісії, що потрібно дати час і т. инш.). Нас-
тоює на необхідності всебічного освітлення цієї справи. Пропонує: стави-
тись до справи серйозно й прийняти резолюцію, яку накреслила Комісія.
О. Мітрополіт: Представник Уряду вимагає, щоб Церква була освідомле-
на про вчинки Мітрополіта, а в ухвалі Комісії нічого не сказано про особу
Мітрополіта, чому Нарада і мусить висловитися з приводу обвинувачень. —
Уряд ставить обвинувачення і ВПЦРаді, що ніби вона прикривала роботу
Мітрополіта, але остання сама себе може виправдати і виправдала, бо вона
освідомляла Церкву: Ви повинні дати можливість для спростовання виправ-
дання перед Церквою і Мітрополітові.
В. М. ЧЕХІВСЬКИЙ: Що-до відносин між о. Мітрополітом і ВПЦР —
це є справа внутрішня, і зупинятись на ній не слід. Справа більш серйозна
зовнішнє-правна. Звертає увагу на І-й пакт: Церкву негайно слід сповістити,
але й потрібно зараз щось сказати ясне про загрозу. Потрібно цю сторону
з’ясувати. Ми можемо, обміркувавши справу цю, сказати ясно й недвозначно
98 З АРХІВІВ ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ
й посвідчити перед Державним представництвом про о. Мітрополіта. На осно-
ві фактичного матеріялу, що в нашому розпорядженні, й довір’я до заяви
о. Мітрополіта, що він нічого проти Влади не говорив з Потієнком, ми може-
мо свідчити про політичну певність о. Мітрополіта й через Президію ВПЦР
просити Держ[авний] Уряд зняти з о. Мітрополіта підозріння в політичній
непевності.
Арх. Ф. СЕРГІЄВ: Становище тотожне з тим, що ми переживали рік тому.
Обвинувачення о. Мітрополіта і ВПЦР мають однакове значіння; при ньому
не можна далі працювати; слід перед Урядом реабілітувати себе. Потрібно
з’ясувати, чому факти протилежні поясненням; факт залишається фактом;
коли о. Мітрополіт обвинувачується, то це вже вносить якусь непевність в
життя Церкви, що і є фактом; цілком довіряючи особі о. Мітрополіта і не
бачучи за ним і за Церквою ніякої контр-революції й петлюрівської роботи,
вес-ж таки визнати, що була необережність з боку о. Мітрополіта, і потрібно
надалі бути більш обережним.
Арх. Н. ШАРАЇВСЬКИЙ: Хочу ясности. З інформації делегації видно,
що уряд не довіряє о. Мітрополітові, і це є загрозою, катастрофічним станом
Церкви. Справа серйозна для Церкви. Дорогий для нас і о. Мітрополіт, доро-
га і ВПЦР, а найдорожче сама Церква. Не видно щирости й одвертости в цій
справі. Слід серйозно поставитись до цієї справи.
Єп. А. ГРІНЕВИЧ, аналізуючи факти обвинувачення, каже, що коли-б
о. Мітрополіт був петлюрівських поглядів, то ШЕЛУХІН не слав би такого
листа з лайком по адресі Петлюри.
Єп. Я. ЧУЛАЇВСЬКИЙ — слід прийняти резолюцію, яку прийняла Комісія.
Вноситься пропозиція принити запис промовців — приймяється. Обме-
ження промовця 5 хвилин — приймається. Слово останнє о. Мітрополітові і
В. М. ЧЕХІВСЬКОМУ.
О. Мітрополіт: Потрібно виділити в резолюції Комісії зовнішню справу
Церкви від внутрішньої. З приводу першої потрібно зараз висловитись На-
раді, а внутрішню вирішити в якій угодно спосіб.
Голова Наради голосує внесені пропозиції:
1) Прийняти тези Комісії — 18 «за», «проти» — 2 і «утримав[шихся -]» 2.
2) розподілити резолюцію Комісії на дві частини що до внутрішнього й
зовнішнього стану Церкви, й з’окрема розбірати — меншість.
Внесення В. М. ЧЕХІВСЬКОГО: Доручити Комісії обгрунтувати підстави.
Єп. П. РОМОДАНІВ: Чи має силу Комісія обгрунтовувати підставі.
Арх. І. ОКСІЮК: Ні в якому разі Комісія не може цього зробити.
В. М. ЧЕХІВСЬКИЙ: Обгрунтувати ці тези — більшістю відхиляється.
В. М. ЧЕХІВСЬКИЙ (формулює свою пропозицію): На підставі фактич-
ного матеріялу, що був у розпорядженні Наради, довіряючи зокрема заяві
ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ 99
о. Мітрополіта, що він не говорив нічого, контр-революційного характеру в
розмові з В. ПОТІЄНКОМ, Предсоборна Нарада свідчить про відсутність в
сучасний мент в настроях і діяльности о. Мітрополіта яких-будь контр-рево-
люційних ментів, і про його лояльне співчутливе відношення до державної
Радянської Влади й звертається через Президію ВПЦР до Державного пред-
ставництва зняти з о. Мітрополіта підозріння в політичній непевності.
Голова Наради: Я не можу ставити на голосування цієї пропозиції, бо,
висловлюючи довір’я, під загрозу ставимо Церкву, висловлюючи недовір’я
без розбору, теж зробимо щось шкідливе.
Заступник Голови свящ. ЯЗВИНСЬКИЙ займає головування по прохан-
ню Єп. К. МАЛЮШКЕВИЧА.
Арх. К. КРОТЕВИЧ: Пропозиція В. М. ЧЕХІВСЬКОГО йде всупереч з
пактом 3-м акта Комісії, який нами прийнятий.
Єп. П. РОМОДАНІВ запитує заст. Голови, чи мотиви відмовлення Голо-
ви Наради від поставлення на голосування пропозиції В. М. ЧЕХІВСЬКОГО
для нього мають силу.
ЯЗВИНСЬКИЙ відповідає, що він ще не з’ясував собі можливість свого
головування... і пропонує зняти з голосовання пропозицію В. Чехівського.
Голосується — пропозиція В. ЧЕХІВСЬКОГО знімається з голосовання.
О. Мітрополіт відмовляється від своєї пропозиції.
Голова Наради — Треба обрати Комісію для розгляду справи.
Арх. К. КРОТЕВИЧ: — Доручити одній особі зібрати матеріяли зо всіх
сторін, зо всіх земель.
Священник ПУХАЛЬСЬКИЙ: Зараз треба обрати Комісію.
Свящ. К. ШАРАЙ: Матеріял дати Окр[уговим] Соборам.
Голова Наради: Є ріжні способи розуміння — матеріяли передати Церкві,
або Всеукр[аїнському] Собору, або Суду. Матеріяли передати округам не
можливо, а висновки.
Єп. П. РОМОДАНІВ: Дуже влучно сказав Арх. К. КРОТЕВИЧ, що всі
матеріяли краще одному зібрати, а округові церкви теж зберуть матеріяли й
доставлять цьому обраному від Наради. о. К. ШАРАЙ теж правдиво сказав,
щоб всі округи були освідомлені.
Голова Наради: Конструкція така — обірається одна особа з членів Нара-
ди для збірання матеріялів і координування праві останніх членів Комісії. В
кожній окрузі збірається одна особа для збірки матеріялів що-до стану Цер-
кви і всі з’їзжаються до м. Київа для належних висновків.
Запитання –
1) Обирається особа з мешканців м. Київа, чи с переферії.
Приймається — необов’язково з Київа.
100 З АРХІВІВ ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ
2) Чи з членів Наради. Приймається: необов’язково з Наради. Висовують-
ся кандидатури: Єп. А. ГРІНЕВИЧА, прот. Л. КАРПОВА, Арх. І. ОКСІЮКА,
Арх. К. КРОТЕВИЧА, В. М. ЧЕХІВСЬКОГО.
Арх. І. ОКСІЮК зазначає, що він по своїй хворості бажає виїхати для
лікування і відпочинку і тому не зможе перевести збірку належних матерія-
лів чому й відмовляється. За голосованням відмовлення приймається.
Арх. К. КРОТЕВИЧ: Я є членом Вищого Церковного Суду. Мітрополіт —
Голова Вищого Церковного Суду. Отже матеріяли про о. Мітрополіта поступ-
лять до Суду, мені прийдеться їх розглядати, і тому не можу виставити своєї
кандидатури.
Нарада висловлює ту думку, що справа о. Мітрополіта повинна поступити
не до Вищого Суду, а до Всеукр[аїнського] Ц[ерковного] Собору, і тому його
кандидатуру не вважаю можливим відхилити — приймається.
Арх. К. КРОТЕВИЧ: Мент надзвичайний, і я схиляюсь перед волею Церк-
ви і не відмовляюсь допомогти в цій справі.
В. М. ЧЕХІВСЬКИЙ: Згоджується умовно: умова така: Нарада уповно-
важує його після з’ясування документальних даних звернутися до Держ[ав-
ного] Уряду з проханням зняти з о. Мітрополіта підозріння в політичній не-
певності.
Єп. П. РОМОДАНІВ: Чи не є така умова насильством над волею собор-
ноправної Церкви.
Голова Наради робить заувагу, що такого запитання ставити не можна.
В. М. ЧЕХІВСЬКИЙ: Єп. П.РОМОДАНІВ не дає ніяких підстав свого
твердження. Воно є неправдивим, безпідставним і осудливим зауваженням
про думку члена Наради.
Єп.А.ГРІНЕВИЧ: Моя пропозиція, що раніш висловлена, була не прийня-
та Нарадою, а тому я не бачу можливим для себе виставити свою кандидатуру.
Приступається до голосовання: «за» Арх. К. КРОТЕВИЧА — 16; «за»
Єп. А. ГРІНЕВИЧА — 5; «за» В. М. ЧЕХІВСЬКОГО — 6.
Обраним по більшості голосів — арх. К. КРОТЕВИЧ.
Останніх членів Комісії обірають ОЦРади.
Свящ. Д. ПУХАЛЬСЬКИЙ: Арх. К. КРОТЕВИЧ обраний Всеукр[аїнсь-
кою] Нарадою, а Винницька округа повинна мати окремого представника.
За голосованням ухвалюється: Винницька округа має право на окреме
представництво.
Перерва до 5 год. дня. […]
ЦДАВО, ф. 3984, оп. 4, спр. 167, арк. 116 зв.–126.
Копія. Машинопис.
|