№ 115. Додаткове свідчення Миколи Чехівського від 16 грудня 1929 р.
Збережено в:
| Дата: | 2005 |
|---|---|
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2005
|
| Назва видання: | З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40235 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | № 115. Додаткове свідчення Миколи Чехівського від 16 грудня 1929 р. // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2005. — № 1/2 (24/25). — С. 330-332. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-40235 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-402352013-02-13T03:41:10Z № 115. Додаткове свідчення Миколи Чехівського від 16 грудня 1929 р. Документи з архівної кримінальної справи на Миколу Чехівського. 1927–1930 рр. 2005 Article № 115. Додаткове свідчення Миколи Чехівського від 16 грудня 1929 р. // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2005. — № 1/2 (24/25). — С. 330-332. — укр. XXXX-0112 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40235 uk З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Документи з архівної кримінальної справи на Миколу Чехівського. 1927–1930 рр. Документи з архівної кримінальної справи на Миколу Чехівського. 1927–1930 рр. |
| spellingShingle |
Документи з архівної кримінальної справи на Миколу Чехівського. 1927–1930 рр. Документи з архівної кримінальної справи на Миколу Чехівського. 1927–1930 рр. № 115. Додаткове свідчення Миколи Чехівського від 16 грудня 1929 р. З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ |
| format |
Article |
| title |
№ 115. Додаткове свідчення Миколи Чехівського від 16 грудня 1929 р. |
| title_short |
№ 115. Додаткове свідчення Миколи Чехівського від 16 грудня 1929 р. |
| title_full |
№ 115. Додаткове свідчення Миколи Чехівського від 16 грудня 1929 р. |
| title_fullStr |
№ 115. Додаткове свідчення Миколи Чехівського від 16 грудня 1929 р. |
| title_full_unstemmed |
№ 115. Додаткове свідчення Миколи Чехівського від 16 грудня 1929 р. |
| title_sort |
№ 115. додаткове свідчення миколи чехівського від 16 грудня 1929 р. |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2005 |
| topic_facet |
Документи з архівної кримінальної справи на Миколу Чехівського. 1927–1930 рр. |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40235 |
| citation_txt |
№ 115. Додаткове свідчення Миколи Чехівського від 16 грудня 1929 р. // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2005. — № 1/2 (24/25). — С. 330-332. — укр. |
| series |
З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ |
| first_indexed |
2025-07-03T22:20:03Z |
| last_indexed |
2025-07-03T22:20:03Z |
| _version_ |
1836666012366274560 |
| fulltext |
330 З АРХІВІВ ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ
нього: як він бореться за право віри своєї...* » і далі я розповів про святкуван-
ня йом-кі-пуру в Москві.
Другий випадок — це моя промова на заручинах ЧЕРНЯХІВСЬКОЇ. Щоб
ясніші були мотиви такого експромту, я повинен зазначити, що 3-річне пере-
бування моє у німецькій неволі дало мені змогу ближче придивитися до
німецького народу, до його звичаїв, до його характеру й побуту і в наслідок
цього, хоч я й не ма[ло] лиха зазнав у їхньому полоні, та навчився поважати
його, заздрячи тому, що не мій, а німецький нарід такий могутній, культур-
ний і працьовитий і працездатний, що так він уміє любити себе й поважа-
ти...2* Увійшовши в хату де мав одбутися обряд заручин, я зовсім не був гото-
вий промовляти. Аж тут підходить до мене Володимир і каже мені: «пару
слів молодим треба сказати, Миколо». Щож тут було говорити? Підготува-
тись ніколи...3* Я й сказав, що в голову прийшло...4* Тепер же обмірковую чи
своє коротеньке слово молодим я усвідомив собі, що не слід було казати, що
дійсно воно вийшло не гаразд.
М. ЧЕХІВСЬКИЙ
ГДА СБ України, ф. 6, спр. № 67098-ФП, т. 129, арк. 129–134.
Копія. Машинопис; Арк. 127–128. Оригінал. Рукопис
5*
.
№ 115
Додаткове свідчення Миколи Чехівського
від 16 грудня 1929 р.
ДОДАТКОВЕ ПОКАЗАННЯ
Миколи ЧЕХІВСЬКОГО
У попередній своїм показанні я визнав, що УАПЦ, як церква та ще й
національна, вже в суті своєї з’являється антирадянською. Таке визнання має
ще в більшій мірі стосується до верхів УАПЦ взагалі й до ВПЦР зокрема, як
до квінт-есенції «держави» в державі.
Ідучи далі цим шляхом я прихожу до висновку, що ВПЦР підходила до
питань про проведення своїх кандидатів на ту чи іншу посаду, як з боку суто
* Крапки в тексті.
2* Крапки в тексті.
3* Крапки в тексті.
4* Крапки в тексті.
5* Рукописний варіант тексту додаткового свідчення Миколи Чеховського дещо
відрізняється від друкованого примірника, в якому виявлено багато розбіжнос-
тей. Текст звірявся за рукописом.
ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ 331
церковних міркувань, так і з боку національно-політичних. І призначала тих,
хто відповідав умовам даної місцевости з того, чи другого боку.
На підставі того-ж визнання повинен сказати що ВІЩР, вирішуючи ту чи
іншу справу й всебічно її обмірковуючи, конспіративною метою, безумовно
не занотовувала у своїх протоколах усіх думок і пропозицій. А тому, як прото-
коли ВПЦР, так і ріжні офіційні бумаги її мали характер не фотографичного
відбитку думок, які висловлювалось, а подавали тільки голі факти ухвал, ча-
сом, навіть, без певного мотивування. Усякі-же конспіративні директиви, якщо
вони потрібні були, давалися або на словах, а ні то в довірочних листах на
адресу певних осіб через руки і вже у крайніх випадках у офіційному листу-
ванні, складеному так, щоб лише межі рядків можна було винайти дійсну
думку того, хто писав.
Зв’язки УАПЦ з громадськими колами були. Громадяни цікавились опра-
вами церкви, бажали мати інформації про стан життя й роботи і брали більш-
менш активну участь у її життю — чи то роботою своєю, чи просто своїми
завітаннями до храму на ріжні урочисті відправи, як от: Шевченкові свята,
панахиди по письменниках і діячах українських, похорони, тощо.
Приклади:
1) На початку організації УАПЦ ще 1921 р. під час І Всеукр[аїнського]
собору старі діячі УАПЦ брали участь у нарадах і висловлювали думки про
потребу об’еднання навколо церкви національних елементів, як про це мені
оповідали два Володимири — брат і ДУРДУКІВСЬКИЙ.
2) Підчас ІІ-го собору до Володимира приходив за інформаціями проф.
ГАЄВСЬКИЙ і розказував, що громадянські кола вважають за потрібне не
допустити до заплямовання митрополіта Василя, але й не упиратися на відсто-
юванні його особи, як митрополіта, а шукати компромісового виходу, щоб не
довести до цілковитого занепаду УАІЩ. Доводилось чути й інші думки від
парафіян Софійського собору та й від своїх, що компроміси взагалі річ шкідли-
ва, що треба йти на все — на остаточну загибель УАПЦ, на хрест, на муки...*
Чув ці думки і Володимир та відкинувши їх пішов разом із ГАЄВСЬКИМ до
мітрополіта В. ЛИПКІВСЬКОГО, аби переговорити а ним в цій справі. ЛИП-
КІВСЬКИЙ сказав, що з своєї волі він до димісії** не подасться, а волі собору
перечити не стане.
Тут-же ГАЄВСЬКИЙ запропонував і зачитав в проект своєї резолюції
для собору в цій справі, ЛИПКІВСЬКИЙ не протестував проти неї, Володи-
мир теж, але заявив, коли не помиляюсь, що він дасть свою особисту резо-
люцію на Соборі.
* Крапки в тексті.
** Так в тексті.
332 З АРХІВІВ ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ
Ходив ГАЄВСЬКИЙ у цій же справі й, до голови ВПЦР РОМОДАНОВА.
Як поставився РОМОДАНОВ до бажання громадян не знаю. Хід же подій
собору показав, що негативно, Принаймні тактика його на соборі носила про-
вокаційно-заносистий і глузливо-зневажливий характер, як до самої УАПЦ,
так і до діячів її й зокрема до митроп. В.ЛИПКІВСЬКОГО. Гадаю, що думки
такої була більшість членів собору, що показав провал РОМОДАНОВА на
виборах голови — ВПЦР на цим же соборі.
3) Нарешті, коли взяти на увагу й роботу СВУ в церкві, то стане ще ясні-
ше, що політично-громадські кола впливали УАПЦ постійно й організовано,
наприклад: 1) СВУ заклала свою п’ятьорку і в УАПЦ, 2) СВУ на зборах своїх,
вислухавши доповідь Володимира про події на сборі, докоряла Володимиро-
ві, що він зумів одстояти ЛИПКІВСЬКОГО, 3) за директивами СВУ улаштова-
но в Софії панихиду де юра* по Франкові, а де факто** по Петлюрі, 4) тут-же
розкидано прокламації, 5) збіралися гроші на увіковічення пам’яті Петлюри,
6) покладено жовто-блакитного вінка на труну М. ГРІНЧЕНКО.
Отже справа ясна зв’язки УАПЦ з громадськими взагалі й в політично-
громадськими, навіть, були певні й постійні і впливи на УАПЦ з боку гро-
мадських кол, взагалі з боку «СВУ» не підлягають ніякому сумніву
Підсумувавши ж усе вищенаведене прихожу до висновку, що УАПЦ є
організація антирадянська й робота ії контр-революційна.
16/ХП–[19]29 р. М. ЧЕХІВСЬКИЙ
Допросил:
ГДА СБ України, ф. 6, спр. № 67098-ФП, т. 129, арк. 135 –135 зв.
Оригінал. Рукопис; Арк. 136–138. Копія. Машинопис.
№ 116
Додаткове свідчення Миколи Чехівського
від 18 грудня 1929 р.
Додаткове свідчення
МИКОЛИ ЧЕХІВСЬКОГО
Організацію УАПЦ я уявляю так. Церковні кола розпочали свою роботу
в цій справі ще за часів Скоропадщини (Священники В. Липківський, Н. Ша-
раївський, М. Мороз і диякон Дурдуківський та інші) з метою відродження
автокефалії церкви і українізації. Для них було важко українізувати церкву,
* В рукописному варіанті тексту: «de j[u]re».
** В рукописному варіанті тексту: «de facto».
|