№ 29. Із щотижневого зведення Секретного відділу ДПУ УСРР № 26/36 за час з 26 червня до 2 липня 1927 р.

№ 29. Із щотижневого зведення Секретного відділу ДПУ УСРР № 26/36 за час з 26 червня до 2 липня 1927 р.

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2005
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2005
Назва видання:З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ
Теми:
Оперативні документи про діяльність автокефального духовенства 1927–1928 рр.
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40297
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:№ 29. Із щотижневого зведення Секретного відділу ДПУ УСРР № 26/36 за час з 26 червня до 2 липня 1927 р. // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2005. — № 1/2 (24/25). — С. 131-133. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-40297
record_format dspace
spelling irk-123456789-402972013-02-13T03:36:45Z № 29. Із щотижневого зведення Секретного відділу ДПУ УСРР № 26/36 за час з 26 червня до 2 липня 1927 р. Оперативні документи про діяльність автокефального духовенства 1927–1928 рр. 2005 Article № 29. Із щотижневого зведення Секретного відділу ДПУ УСРР № 26/36 за час з 26 червня до 2 липня 1927 р. // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2005. — № 1/2 (24/25). — С. 131-133. — укр. XXXX-0112 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40297 uk З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ Інститут історії України НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Оперативні документи про діяльність автокефального духовенства 1927–1928 рр.
Оперативні документи про діяльність автокефального духовенства 1927–1928 рр.
spellingShingle Оперативні документи про діяльність автокефального духовенства 1927–1928 рр.
Оперативні документи про діяльність автокефального духовенства 1927–1928 рр.
№ 29. Із щотижневого зведення Секретного відділу ДПУ УСРР № 26/36 за час з 26 червня до 2 липня 1927 р.
З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ
format Article
title № 29. Із щотижневого зведення Секретного відділу ДПУ УСРР № 26/36 за час з 26 червня до 2 липня 1927 р.
title_short № 29. Із щотижневого зведення Секретного відділу ДПУ УСРР № 26/36 за час з 26 червня до 2 липня 1927 р.
title_full № 29. Із щотижневого зведення Секретного відділу ДПУ УСРР № 26/36 за час з 26 червня до 2 липня 1927 р.
title_fullStr № 29. Із щотижневого зведення Секретного відділу ДПУ УСРР № 26/36 за час з 26 червня до 2 липня 1927 р.
title_full_unstemmed № 29. Із щотижневого зведення Секретного відділу ДПУ УСРР № 26/36 за час з 26 червня до 2 липня 1927 р.
title_sort № 29. із щотижневого зведення секретного відділу дпу усрр № 26/36 за час з 26 червня до 2 липня 1927 р.
publisher Інститут історії України НАН України
publishDate 2005
topic_facet Оперативні документи про діяльність автокефального духовенства 1927–1928 рр.
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40297
citation_txt № 29. Із щотижневого зведення Секретного відділу ДПУ УСРР № 26/36 за час з 26 червня до 2 липня 1927 р. // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2005. — № 1/2 (24/25). — С. 131-133. — укр.
series З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ
first_indexed 2025-07-03T22:18:44Z
last_indexed 2025-07-03T22:18:44Z
_version_ 1836665929618948096
fulltext ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ 131 № 29 Із щотижневого зведення Секретного відділу ДПУ УСРР № 26/36 за час з 26 червня до 2 липня 1927 р. Совершенно секретно Еженедельная сводка Секретного отдела ГПУ УССР № 26/36 с 26-го июня по 2-е июля 1927 года включительно […] РЕЛИГИОЗНЫЕ ГРУППИРОВКИ. 1. ПОЛЕМИКА МЕЖДУ МИТРОПОЛИТОМ ЛИПКОВСКИМ И АРХИЕПИСКОПОМ ОКСИЮКОМ Получив ответное письмо митрополита ЛИПКОВСКОГО, а также полу- чив к этому времени и протоколы Никольского Собора УАПЦ, в которых за- фиксировано  оскорбительное  выступление  ЛИПКОВСКОГО  против  ОК- СИЮКА (ЛИПКОВСКИЙ назвал в этих выступлениях ОКСИЮКА – рупо- ром АНТОНИЯ ХРАПОВИЦКОГО, патр. ТИХОНА и экзарха МИХАИЛА), ОКСИЮК обратился письменно в ВПЦРаду с просьбой приложить к прото- колам Никольского собора его особое мнение по вопросу о посвящении БА- ЧИНСКОГО. В своем «особом мнении» арх. ОКСИЮК обвиняет всех, в том числе и ЛИПКОВСКОГО,  в  неправильности  и  вредности  для  УАПЦ  посвящения БАЧИНСКОГО старокатолическим епископом. Между прочим, в заключении он пишет следующее: «Посвящение БАЧИНСКОГО старокатолическим епископом считаю для УАПЦ излишним, ненужным и вредным (как это уже выявилось и выявляет- ся в жизни УАПЦ) и ничем не обоснованным: ни идеологией УАПЦ, ни осно- вами ее организации, ни неотложной необходимостью «церковной экономии». Постановление Никольского Собора по этому вопросу, вынесенное в ус- ловиях чрезвычайной поспешности,  считаю за  нарушение ранее принятой резолюции по вопросу об отношении к старокатолической церкви, и заяв- ляю о своем несогласии с ним. Считаю также, что была и есть большая необ- ходимость принять меры в целях предотвращения указанного посвящения». В целях углубления раскола по этому вопросу между ЛИПКОВСКИМ и ОКСИЮКОМ будут приняты меры к тому, чтобы «особое мнение» ОКСИЮ- КА довести до сведения широких кругов автокефалистов. 2. ОТНОШЕНИЕ МИТРОПОЛИТА ЛИПКОВСКОГО К ПЕТЛЮРЕ Митрополит ЛИПКОВСКИЙ по вопросу о «возрождении УАПЦ» хотел поместить в журнале «Церква и Життя» письмо к нему известного ШЕЛУ- ХИНА [1]. В этом письме ШЕЛУХИН, между прочим, пишет: 132 З АРХІВІВ ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ «ПЕТЛЮРА, которого я всегда считал за дурачка и мелкого авантюрис- та, как марионетка, был в этой организации игрушкой (речь идет о католи- ческой организации, во главе которой стоял униат митрополит ШЕПТИЦ- КИЙ [2] созданной в Польше в целях популяризации унии среди украинцев Западной Украины). Вот почему он в Париже, Константинополе в Вене, а потом и в Берлине, имел своими представителями попов-католиков и монар- хистов. В его голове видно зарождалась мысль самому сделаться монархом. Никто в мире не сделал столько вреда украинскому народу, как ПЕТЛЮРА со своими католиками ТОКАРЖЕВСКИМ [3], КОЧУБЕЕМ, ТЫШКЕВИЧЕМ и т.п. и сотрудником ШЕПТИЦКОГО бароном ВАСИЛЬКОМ. Когда украин- ский народ узнает все о Петлюре, то у него не будет более отвратительного имени, как ПЕТЛЮРА и это имя станет руганью». Чтобы не попала такая красочная характеристика ПЕТЛЮРЫ в автоке- фальный журнал, ЛИПКОВСКИЙ собственноручно вычеркнул ее из текста письма, передав письмо для напечатания редактору журнала харьковскому архиепископу Ивану ПАВЛОВСКОМУ. ПАВЛОВСКИЙ этот документ пока- зал Харьковскому активу автокефалистов, которые решил не подавать в Глав- лит этого письма, так как вычеркнутое место является уликой в петлюров- щине ЛИПКОВСКОГО. Нами своевременно этот документ был у автокефалистов изъят. 3. ВЗАИМООТНОШЕНИЯ ВПЦР И МИТРОПОЛИТА ЛИПКОВСКОГО В процессе расследования дела о созыве липковцами в Киеве нелегально- го собрания, и в целях использования этого момента против ЛИПКОВСКО- ГО и его сторонников, нами была вызвана делегация актива автокефалистов г. Харькова. Этой делегации мы заявили, что митр. ЛИПКОВСКИЙ проводит антисоветскую работу, что мы его считаем вредным для Соввласти и, что, если церковь не примет мер против него, то мы вынуждены будем снова пос- тавить ее в нелегальные условия, как организацию, попустительствующую антисовработе духовного руководителя. В этой беседе мы оперировали упомя- нутым выше документом, уличающим ЛИПКОВСКОГО в петлюровщине. В заключении мы потребовали от делегации довести все это дело до сведе- ния церкви, которая обязана на такую линию поведения митрополита ЛИП- КОВСКОГО соответствующим образом реагировать. По возвращении своем делегация решила широкой огласке этой беседы с нами не предавать, а послать в г. Киев в ВПЦРаду своего представителя для доклада. В Киев был командирован зам[еститель] Пред[седателя] ВПЦРады ЮНАКОВ, который сделал соответствующий доклад в ВПЦР. В результате весь актив Киевских автокефалистов, ориентирующийся на ВПЦР и еп. Ромо- данова, решил потребовать от ВПЦР энергичных действий против ЛИПКОВ- СКОГО. ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ 133 Редакционная коллегия журнала выразила митрополиту ЛИПКОВСКО- МУ недоверие, благодаря чему он вынужден был подать в отставку, как пред- седатель Коллегии. Харьковский актив и большинство Киевского, расценивают сложившу- юся  ситуацию  как  конец митрополитанства  ЛИПКОВСКОГО. Среди  этих кругов обсуждается, кто может заменить ЛИПКОВСКОГО, так как на пред- стоящем в Октябре Соборе, он должен отойти от управления церковью. Если же не уйдет, то этим заставит церковь «уйти его». Кандидатами в митрополи- ты называют арх. ОКСИЮКА и еп. МАЛЮШКЕВИЧА. […] Нач[альник] СО ГПУ УССР (підпис) ГОРОЖАНИН ГДА СБ України, ф. 13, спр. 370, ч. 1 (1927 р.), т. 2, арк. 187–188 зв. Завірена копія. Машинопис. Примітки: [1] Шелухін Сергій (псевдонім С.Павленко; 1864–1938) — громадсько- політичний діяч, педагог, правознавець, поет. В Українській ЦР — представ- ник Херсонської губернії. Належав до УПСФ, член її ЦК. З 15 січня 1918 — генеральний суддя УНР, У лютому–квітні 1918 — міністр судових справ в уряді В. Голубовича. За УД — голова української делегації на переговорах з РСФРР (23 травня – 7 жовтня 1918), член Державного Сенату (3 серпня 1918). 1919 — виконуючий обов’язки міністра юстиції УНР, член української деле- гації на Паризькій мирній конференції. З 1921 — у Чехословаччині, профе- сор карного права в УВУ та Українському педагогічному інституті ім. М. Д- рагоманова. [2] Андрей Шептицький (1865–1944) — предстоятель Української Гре- ко-Католицької  Церкви  (1901–1944),  митрополит  Галицький,  архієпископ Львiвський i єпископ Камянець-Подiльський, видатний церковний, культур- ний i громадський дiяч, філософ, вчений, знавець української культури, ме- ценат, граф. Автор філософсько-богословських та аскетичних творів, дослі- джень з історії церкви та ін. [3] Токаржевський-Карашевич Ян (1885—1954) —політичний діяч, істо- рик-геральдист,  1918–1921  —  посол  у  Туреччині,  з  1922  —  у  Тарнові (Польща), міністр закордонних справ екзильного уряду УНР, з 1924 — в Па- рижі, з 1936 — в Римі, з 1948 — в Лондоні. Автор літературних, наукових та публіцистичних праць.

Схожі ресурси