№ 71. Із щотижневого зведення Секретного відділу ДПУ УСРР № 31/93 за час з 29 липня до 4 серпня 1928 р.

№ 71. Із щотижневого зведення Секретного відділу ДПУ УСРР № 31/93 за час з 29 липня до 4 серпня 1928 р.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2005
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут історії України НАН України 2005
Schriftenreihe:З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ
Schlagworte:
Оперативні документи про діяльність автокефального духовенства 1927–1928 рр.
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40312
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:№ 71. Із щотижневого зведення Секретного відділу ДПУ УСРР № 31/93 за час з 29 липня до 4 серпня 1928 р. // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2005. — № 1/2 (24/25). — С. 200-203. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-40312
record_format dspace
spelling irk-123456789-403122013-02-13T03:41:38Z № 71. Із щотижневого зведення Секретного відділу ДПУ УСРР № 31/93 за час з 29 липня до 4 серпня 1928 р. Оперативні документи про діяльність автокефального духовенства 1927–1928 рр. 2005 Article № 71. Із щотижневого зведення Секретного відділу ДПУ УСРР № 31/93 за час з 29 липня до 4 серпня 1928 р. // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2005. — № 1/2 (24/25). — С. 200-203. — укр. XXXX-0112 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40312 uk З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ Інститут історії України НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Оперативні документи про діяльність автокефального духовенства 1927–1928 рр.
Оперативні документи про діяльність автокефального духовенства 1927–1928 рр.
spellingShingle Оперативні документи про діяльність автокефального духовенства 1927–1928 рр.
Оперативні документи про діяльність автокефального духовенства 1927–1928 рр.
№ 71. Із щотижневого зведення Секретного відділу ДПУ УСРР № 31/93 за час з 29 липня до 4 серпня 1928 р.
З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ
format Article
title № 71. Із щотижневого зведення Секретного відділу ДПУ УСРР № 31/93 за час з 29 липня до 4 серпня 1928 р.
title_short № 71. Із щотижневого зведення Секретного відділу ДПУ УСРР № 31/93 за час з 29 липня до 4 серпня 1928 р.
title_full № 71. Із щотижневого зведення Секретного відділу ДПУ УСРР № 31/93 за час з 29 липня до 4 серпня 1928 р.
title_fullStr № 71. Із щотижневого зведення Секретного відділу ДПУ УСРР № 31/93 за час з 29 липня до 4 серпня 1928 р.
title_full_unstemmed № 71. Із щотижневого зведення Секретного відділу ДПУ УСРР № 31/93 за час з 29 липня до 4 серпня 1928 р.
title_sort № 71. із щотижневого зведення секретного відділу дпу усрр № 31/93 за час з 29 липня до 4 серпня 1928 р.
publisher Інститут історії України НАН України
publishDate 2005
topic_facet Оперативні документи про діяльність автокефального духовенства 1927–1928 рр.
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40312
citation_txt № 71. Із щотижневого зведення Секретного відділу ДПУ УСРР № 31/93 за час з 29 липня до 4 серпня 1928 р. // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2005. — № 1/2 (24/25). — С. 200-203. — укр.
series З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ
first_indexed 2025-07-03T22:23:03Z
last_indexed 2025-07-03T22:23:03Z
_version_ 1836666201380487168
fulltext 200 З АРХІВІВ ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ Антисоветски настроенное крыло автокефалистов, примыкающее одно- временно к внутрицерковной оппозиции, декрет* СНК расценивает, как «ох- лаждение власти от угара, которым она была объята при проведении хлебо- заготовок». […] Нач[альник] СОУ ГПУ УССР (підпис) ГОРОЖАНИН ГДА СБ України, ф. 13, спр. 370, ч. 2 (1928 р.), т. 4, арк. 88. Завірена копія. Машинопис. № 71 Із щотижневого зведення Секретного відділу ДПУ УСРР № 31/93 за час з 29 липня до 4 серпня 1928 р. СОВЕРШЕННО СЕКРЕТНО СЕКРЕТНЫЙ ОТДЕЛ ГПУ УССР ЕЖЕНЕДЕЛЬНАЯ СВОДКА № 31/93 за время с 29/7 по 4/8 1928 г[ода] […] 5. ПРАЗДНИК КНЯЗЯ ВЛАДИМИРА В КИЕВЕ [Киевский епископ ГЕОРГИЙ [1] (тихоновец) намеревался в день празд- ника  Владимира,  для  участия  в  крестных  ходах  созвать  около  100  попов. Предполагалась организация грандиозной демонстрации. НКВД через Киевский Окрадминотдел запретил устройство в этот день крестных ходов. Было разрешено только устройство молебнов у места кре- щения Руси. Уполномоченным общин было в тактичной форме раз’яснено о причинах запрещения. Окротдел ГПУ заранее через агентуру принял меры к предотвращению могущих возникнуть на почве запрещения эксцессов. Тихоновцы, запрещение приняли спокойно. Во время служения у источ- ника  верующих,  по  сравнению  с  прошлым  годом,  было  гораздо  меньше. Молебен служил МИХАИЛ [2], КОНСТАНТИН Харьковский [3], СЕРГИЙ Полтавский [4] и АНАТОЛИЙ Одесский [5], оставшиеся специально для этой цели в Киеве после Малого собора. У обновленцев праздник прошел бледно. У источника служил м. ИННО- КЕНТИЙ [6] и духовенство из Лавры. Автокефалисты  под  руководством  ЧЕХОВСКОГО,  именины  которого празднуются в этот день [7], предполагали устроить пышный крестный ход с * В тексті «дикрет». ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ 201 участием «цвета автокефалии». Предполагалось устройство торжественного богослужения под открытым небом с 7 часов вечера до поздней ночи. Все планы автокефалистов были разрушены и празднование у них ограничилось только служением днем у источника при очень небольшом стечении народа. Во время службы у источника произошел следующий инцидент: епископ сторонник ЛИПКОВСКОГО Юрий МИХНОВСКИЙ, помянул м. ЛИПКОВ- СКОГО умышленно «забыв» о БОРЕЦКОМ. Липковцы расценивают выходку МИХНОВСКОГО как открытое выступ- ление против БОРЕЦКОГО и ВПЦР. 6. ТЕНДЕНЦИИ АВТОКЕФАЛИСТОВ К ПЕРЕХОДУ В ОБНОВЛЕНЧЕСТВО За последнее время среди основной массы духовенства УАПЦ на Про- скуровщине  наблюдается  стремление  к слиянию  с обновленцами.  Тенден- ции эти исходят от авторитетных автокефальных попов […]. Мы предпола- гаем после  соответствующей подготовки, присоединить к обновленцам до 30-ти приходов УАПЦ. […] Нач[альник] СОУ ГПУ УССР КАРЛСОН Нач[альник] СО ГПУ УССР ГОРОЖАНИН ГДА СБ України, ф. 13, спр. 370, ч. 2 (1928 р.), т. 4, арк. 108–108 зв. Копія. Машинопис. Примітки: [1] Георгий (Спиридон Георгійович Делієв; 1878–1937) — архиєпископ Дніпропетровський Українського екзархату РПЦ. У 1919 закінчив Київську духовну академію зі ступенем кандидата богослів’я, 15 грудня 1921 р. прийняв чернечий постриг. Тоді ж митрополит Київський Михаїл (Єрмаков) рукопо- ложив  його  в  єпископа  Богуславського  с  призначенням  на  посаду  вікарія Київської єпархії. Керував Київською кафедрою у 1925–1928, потім — архи- єпископ Дніпропетровский. У 1937 заарештований. Розстріляний у в’язниці. [2] Михаил (Єрмаков), митрополит Київський і Галицький, патріарший екзарх України. [3] Константин (Костянтин Григорович Д’яков; 1864 [або 1871]–1937) — митрополит  Київський  і  Галицький, патріарший  екзарх  України.  Закінчив Харківську духовну  семінарію. У  1924 пострижений  у ченці  з  ім’ям  Кон- стантин. Московським патриархом Тихоном був рукоположений в єпископа Сумського. Паралельно керував Харківською єпархією. З 12 листопада 1927 — 202 З АРХІВІВ ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ архиєпископ Харківський і Охтирський, з 1929 тимчасово керував Дніпро- петровською кафедрою. З 18 травня 1927 — член Тимчасового Патріаршого Священного Синоду при заступникові патріаршого місцеблюстителя митро- полита Сергія (Страгородського). З 1935 — митрополит Київський і Галиць- кий, патріарший екзарх України. 16 вересня 1937 ув’язнений до Лукьянівсь- кої тюрми. 10 листопада 1937 загинув під час допиту. 19 жовтня 1993 рішен- ням Св. Синоду УПЦ канонізований (пам’ять 1 червня).  [4] Сергий (Олексій Миколайович Гришин; 1889–1943) — ахиєпископ Харківський  Українського  екзархату  РПЦ.  Закінчив  Санкт-Петербургську духовну академію (1915). 23 квітня 1927 рукоположений на єпископа Серпу- хівського,  призначений  керуючим  справами  Св.  Синоду  РПЦ.  З  9  квітня 1930 — архиєпископ Полтавский, потім переведений на Дніпропетровську кафедру. (За іншими даними з травня 1928 по квітень 1932 — архиєпископ Полтавський).  З  21  березня  1932 —  керуючий  Києвською  кафедрою,  з  26 червня 1934, після перенесення столиці України та Екзархату до Києва, — архиєпископ Харківський. У 1936–1941 знаходиться в Новгородській тюрмі. Після звільнення керує Московською єпархією. Помер 14 вересня 1943. [5]  Анатолій  (Андрій  Григорович  Грисюк;  1880–1938)  —  митрополит Одеський  і  Херсонський  Українського  екзархату  РПЦ.  Закінчив  Київську духовну академію (1904), магістр богослів’я (1908). З 1912 — екстраординар- ний професор Київської духовної академії. З 1913 — єпископ Чистопільський, вікарій  Казанської  єпархії,  ректор  Казанської  духовної  академії.  З  1922 — архиєпископ Самарський. У 1924–1927 знаходився в ув’язненні на Соловках. З 1928 — архиєпископ Одеський Українського екзархату РПЦ. Член Тимча- сового  Синоду  при  заступникові  місцеблюстителя  патріаршого  престолу Сергії  (Страгородському).  З  21 жовтня  1932 —  митрополит.  У  1934–1935 керував Харківською єпархією Українського екзархату РПЦ. Заарештований в липні 1936. 23 січня 1938 помер в лікарні Ухто-Печерського концтабору. [6] Інокентій (Олександр Дмитрович Пустинський; 1869–1942) — обнов- ленський митрополит Київський і Галицький у 1924–1929, магістр богослів’я. 1893 закінчив Київську духовну академію з ступенем кандидата богослів’я. 1894 прийняв чернечий постриг, рукоположений в сан ієромонаха. Працював на викладацьких та інспекторських посадах у 1895–1898. З 1899 — кандидат богослів’я, член Санкт-Петербурзького Духовного цензурного комітету, ар- химандрит. Єпископська хіротонія відбулася у 1903 (єп. Аляскінський) або в 1909 р.  (єп. Якутський). Єпископ Ташкентський і Туркестанський у 1912– 1922. У 1922 приєднався до обновленської церкви, архиєп. Курський і Обоян- ський. Митрополит Київський і Галицький з 1924 (згадується в грамоті, яку обновленський Синод у Москві послав Вселенському патріарху Григорію УІІ), ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ 203 член Пленуму Св. Синоду Російської «Живої Церкви», викладач Вищої Ук- раїнської богословської школи в Києві. У 1929–1934 — митрополит Архан- гельський і Холмогорський. У 1934–1942 проживав в Алма-Аті. За іншими відомостями був розстріляний 3 грудня 1937 в Алма-Аті. [7] Ім’я Чехівського — Володимир, тому святкування його іменин припа- дає  на свято св. рівноапостольного князя Володимира,  яке в православній церкві відзначається 29 липня. № 72 Із щотижневого зведення Секретного відділу ДПУ УСРР № 32/94 за час з 5 до 11 липня 1928 р. СОВЕРШЕННО СЕКРЕТНО СЕКРЕТНЫЙ ОТДЕЛ ГПУ УССР ЕЖЕНЕДЕЛЬНАЯ СВОДКА № 32/94 за время с 5/VIII по 11/VIII 1928 г[ода] […] А В Т О К Е Ф А Л И С Т Ы. 1. РАСПРОСТРАНЕНИЕ ПИСЬМА ВИННИЧЕНКО СРЕДИ ХАРЬКОВСКИХ АВТОКЕФАЛИСТОВ Среди автокефалистов в Харькове распространяется «открытое письмо ВИННИЧЕНКО [1] к М. ГОРЬКОМУ», помещенное в 72 номере газеты «Ук- раинские Известия», издающейся в Париже. Приняты меры к выявлению комментариев автокефалистов к этому письму. 2. ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ СЕРГИЕВСКОЙ ОБЩИНЫ г.КИЕВА Вокруг Киевского  Сергиевского  собора  сгруппировался  «цвет  липков- щины».  Председателем  общины,  как  известно,  является  В. ЧЕХОВСКИЙ, который задает тон всему совету. Недавно в Киевский отдел культа группой тихоновцев было подано заявле- ние с конкретным указанием о том, что Софиевский собор используется ав- токефальным духовенством для разжигания национальных чувств верующих. В первых числах августа во время похорон работницы Академии Наук ГРИНЧЕНКОВОЙ [2], кем то из публики на гроб был положен «жовто-бла- китный» венок. Члены церковного совета Софиевской общины никаких мер для удаления венка не приняли.

Ähnliche Einträge