Чи легко палац зруйнувати?
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2010
|
| Назва видання: | Відлуння віків |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40372 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Чи легко палац зруйнувати? / О. Дудар, В. Дудар // Відлуння віків. — 2010. — № 2(13). — С. 9-10. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-40372 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-403722013-01-16T12:13:01Z Чи легко палац зруйнувати? Дудар, О. Дудар, В. Червона книга пам’яток 2010 Article Чи легко палац зруйнувати? / О. Дудар, В. Дудар // Відлуння віків. — 2010. — № 2(13). — С. 9-10. — укp. XXXX-0045 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40372 uk Відлуння віків Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Червона книга пам’яток Червона книга пам’яток |
| spellingShingle |
Червона книга пам’яток Червона книга пам’яток Дудар, О. Дудар, В. Чи легко палац зруйнувати? Відлуння віків |
| format |
Article |
| author |
Дудар, О. Дудар, В. |
| author_facet |
Дудар, О. Дудар, В. |
| author_sort |
Дудар, О. |
| title |
Чи легко палац зруйнувати? |
| title_short |
Чи легко палац зруйнувати? |
| title_full |
Чи легко палац зруйнувати? |
| title_fullStr |
Чи легко палац зруйнувати? |
| title_full_unstemmed |
Чи легко палац зруйнувати? |
| title_sort |
чи легко палац зруйнувати? |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Червона книга пам’яток |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40372 |
| citation_txt |
Чи легко палац зруйнувати? / О. Дудар, В. Дудар // Відлуння віків. — 2010. — № 2(13). — С. 9-10. — укp. |
| series |
Відлуння віків |
| work_keys_str_mv |
AT dudaro čilegkopalaczrujnuvati AT dudarv čilegkopalaczrujnuvati |
| first_indexed |
2025-07-03T22:28:03Z |
| last_indexed |
2025-07-03T22:28:03Z |
| _version_ |
1836666515473039360 |
| fulltext |
Ìокрі стіни, дірявий
клейончастий дах,
двір, схожий на
поле військових маневрів, єди/
ною “окрасою” якого є приси/
паний снігом трактор — такі
наслідки реставраційних робіт
у Жовківському замку — колись
одному з найпишніших палаців
України.
Сушити стіни доведеться ро/
ками. Жовква не один рік на/
магається стати туристичною
меккою. Туристів тут справді не
бракує, ось тільки рідко вони
затримуються довше, аніж на
день. Адже, щоб оглянути
руїни, нехай і дуже мальов/
ничі, більше часу не знадобить/
ся. І чи не в найжалюгіднішому
стані (якщо не зважати на
унікальну синагогу XVII
століття) є Жовківський замок,
закладений 1594 року заснов/
ником міста, коронним гетьма/
ном і великим канцлером
Станіставом Жолкевським.
І лише підготовка до святкування 400/річчя надання Жовкві
Магдебурзького права дала палацу другий шанс. Стаханівськими
темпами звели п’ятиповерхівку, куди швидко переселили людей,
які мали в палаці... квартири. Знайшли місце й для школи, й для
більшості інших установ, що тут “квартирували”. Дехто, звісно, за/
лишився, та поспішати їм нікуди, адже затіяні реставраційні робо/
ти, схоже, затягнуться ще надовго.
Нині в замку міститься Державний історико/архітектурний за/
повідник. Тож біля центрального входу туристів зустрічає інфор/
маційний щит, згідно з яким кожен охочий може оглянути
внутрішній двір за символічну ціну в одну гривню (все інше рестав/
рується). Ті, хто спокуситься на таку атракцію,
зможе помилуватися тільки ровами до поясу.
Єдине пристойне місце Жовківського замку —
фасад, який виходить на середмістя. Його
підрихтували до річниці надання місту Магде/
бурзького права. Якщо ж піти за периметром —
облуплені стіни, напівзруйнована вежа, прова/
лене перекриття, а під ногами — порожні пляшки
і брудне сміття.
Звісно, можна було б усе списати на брак
фінансування. Та насправді гроші на рестав/
рацію виділили, ось тільки із самими роботами і
співпрацею між замовниками, виконавцями і
проектантами щось ніяк не складеться. Тендер
червона книга пам’яток
9
Оксана Дудар
Віктор Дудар
зруйнувати?
Чи легко палац
на замiну даху ще 2008 року
виграла волинська фiрма “Нова
Аркада”. На два роки заплану/
вали два етапи робiт — спершу
мали звести крокви, нашити
дошки та зробити тимчасове
покриття з плiвки, а потiм, до
кiнця 2009 року, мiдний дах.
Нині на вулиці вже 2010/й, а
замість мідного даху — рубе/
ройд та плівка, продерта місця/
ми під вагою снігу.
Коли зняли старий дах, по/
чали бетонувати перекриття,
хоча це планували робити тіль/
ки наступного року, коли кор/
пус уже мав стояти під новим
дахом. Зрештою, рік видався
щедрим на опади, а плівка,
зрозуміло, не змогла захистити
приміщення від вологи. Тонни
води потрапили у пазухи
склепінь між першим і другим
поверхами. Аби просушити їх,
знадобляться роки і сотні тисяч
гривень. Тож про реставрацію
інтер’єрів годі й мріяти.
Завдали шкоди замку і про/
ектанти, які вирішили дерев’яні
перекриття замінити металеви/
ми. Вага змінилася приблизно
на 50 тонн. Стіна такого наван/
таження не витримала і трісну/
ла. Підрядник, який опікується
не одним замком, до рестав/
раційних робіт залучив найма/
них робітників, які слова “рес/
таврація”, здається, ніколи й не
чули.
Працювали за радянським
принципом — що державне, то
не моє. Штукатурили і мурува/
ли взимку, і все штукатурене і
намуроване відразу ж відпада/
ло. Тендерні гроші освоїли, а
там хоч потоп, до того ж у пря/
мому значенні — приміщення
замку вже двічі заливало. Спер/
шу постраждав музей у палацо/
вому корпусі, а нещодавно за/
лило кухонний корпус.
“У жовтнi 2008 року розiбра/
ли перекриття, — розповiла
Софiя Каськун, директор музею
“Жовкiвський замок”. — Дощ
восени, снiг узимку — i 9 берез/
ня минулого року в нас у музеї
вже потекло. А коли пiшли лип/
невi дощi, то всерединi падав
такий самий рясний дощ, як i на
вулицi. На другому поверсі ут/
ворився акварiум. Тепер у пазу/
хах склепiнь досi стоїть вода.
Музей переїхав в iнше
примiщення замку, де пiчок не/
10
червона книга пам’яток
Невеличкий екскурс у минуле
За свою історію у понад чотири сотні років замок не раз пере+
ходив із рук у руки, його гостями були високопоставлені особи —
королі, посли. Найбільших змін споруда зазнала за часів, коли
стала королівською резиденцією Яна ІІІ Собеського і центром
суспільного життя тодішньої Польщі. Шатри башт покрили
тоді позолоченою мідною бляхою, з’явилися нові яруси, а вікна
стали значно більшими. Саме у Жовківському замку Яна ІІІ Со+
беського вітали з перемогою над турками під Віднем.
Нинішній вигляд замку мало нагадує середньовічну твердиню:
зникли колони, арки, скульптури (на фасаді замку були статуї
перших чотирьох власників — Жолкевських, Давидовичів, Собесь+
ких та Радзивіллів). І, звісно, рови — подекуди у 17 метрів завши+
ршки. 1706+1707+го, у часи Північної війни, Жовківський замок пе+
ретворився на ставку російського царя Петра І. Як вважають
історики, саме тут був розроблений план перемоги над шведами.
Сумні часи для Жовківського замку почалися з ХІХ століття,
коли 1887 року його на аукціоні купив Артур Глодовський. Новий
власник почав розбирати твердиню на будматеріали. Саме тоді
зникли статуї чотирьох власників, парадні сходи, каплиця і
західна вежа, а в самому замку оселилися уряд міста й повіту і
гімназія.
А 1915 року російські війська спалили замок. Після тривалої
відбудови він надовго втратив свою колишню могутність і кра+
су. За радянських часів тут містилися школа, суд, прокуратура.
А велика кількість колишніх панських покоїв перетворилася на
помешкання для пересічних мешканців Жовкви.
|