Каплиця Боїмів у Львові — недосліджена загадка XVII століття
Мабуть, кожного, хто бував у Львові, вражала неймовірною красою каплиця Боїмів, пам’ятка архітектури у стилі нідерландського маньєризму початку XVIІ століття. Та ось історія родинної усипальниці купця Боїма досліджена лише частково. Виявляється, довкола каплиці Боїмів більше вигадок і легенд, аніж п...
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2010
|
| Назва видання: | Відлуння віків |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40377 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Каплиця Боїмів у Львові — недосліджена загадка XVII століття / Г. Терещук // Відлуння віків. — 2010. — № 2(13). — С. 32-34. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-40377 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-403772013-01-16T12:13:08Z Каплиця Боїмів у Львові — недосліджена загадка XVII століття Терещук, Г. Архітектурні пам’ятки, парки та історичні ландшафти Мабуть, кожного, хто бував у Львові, вражала неймовірною красою каплиця Боїмів, пам’ятка архітектури у стилі нідерландського маньєризму початку XVIІ століття. Та ось історія родинної усипальниці купця Боїма досліджена лише частково. Виявляється, довкола каплиці Боїмів більше вигадок і легенд, аніж правди. 2010 Article Каплиця Боїмів у Львові — недосліджена загадка XVII століття / Г. Терещук // Відлуння віків. — 2010. — № 2(13). — С. 32-34. — укp. XXXX-0045 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40377 uk Відлуння віків Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Архітектурні пам’ятки, парки та історичні ландшафти Архітектурні пам’ятки, парки та історичні ландшафти |
| spellingShingle |
Архітектурні пам’ятки, парки та історичні ландшафти Архітектурні пам’ятки, парки та історичні ландшафти Терещук, Г. Каплиця Боїмів у Львові — недосліджена загадка XVII століття Відлуння віків |
| description |
Мабуть, кожного, хто бував у Львові, вражала неймовірною красою каплиця Боїмів, пам’ятка архітектури у стилі нідерландського маньєризму початку XVIІ століття. Та ось історія родинної усипальниці купця Боїма досліджена лише частково. Виявляється, довкола каплиці Боїмів більше вигадок і легенд, аніж правди. |
| format |
Article |
| author |
Терещук, Г. |
| author_facet |
Терещук, Г. |
| author_sort |
Терещук, Г. |
| title |
Каплиця Боїмів у Львові — недосліджена загадка XVII століття |
| title_short |
Каплиця Боїмів у Львові — недосліджена загадка XVII століття |
| title_full |
Каплиця Боїмів у Львові — недосліджена загадка XVII століття |
| title_fullStr |
Каплиця Боїмів у Львові — недосліджена загадка XVII століття |
| title_full_unstemmed |
Каплиця Боїмів у Львові — недосліджена загадка XVII століття |
| title_sort |
каплиця боїмів у львові — недосліджена загадка xvii століття |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Архітектурні пам’ятки, парки та історичні ландшафти |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40377 |
| citation_txt |
Каплиця Боїмів у Львові — недосліджена загадка XVII століття / Г. Терещук // Відлуння віків. — 2010. — № 2(13). — С. 32-34. — укp. |
| series |
Відлуння віків |
| work_keys_str_mv |
AT tereŝukg kaplicâboímívulʹvovínedoslídženazagadkaxviistolíttâ |
| first_indexed |
2025-07-03T22:28:22Z |
| last_indexed |
2025-07-03T22:28:22Z |
| _version_ |
1836666537849651200 |
| fulltext |
Скульптура зроблена з ка/
меня з використанням металлу
(з нього виготовлено вінок).
Львів’яни мають щастя хоча б і
щоденно підіймати очі на схи/
лену кам’яну постать Христа,
який ніби їх застерігає.
Іконографія скорботного
Ісуса найчастіше зустрічається в
народному мистецтві, у придо/
рожніх каплицях. Чому саме та/
ку скульптуру вирішив поста/
вити на родинній каплиці за/
можний купець Боїм? Цього
достеменно не відомо, як і не
виявлено ніяких первинних ви/
токів, невідомим залишилося й
ім’я автора цієї знаменитої
скульптури.
Президент Фонду збере/
ження історико/архітектурної
спадщини Львова Андрій Са/
люк упродовж десяти років
досліджує каплицю Боїмів, а
Львівська організація Ук/
раїнського товариства охорони
пам’яток, яку він очолює,
опікується унікальною пам’ят/
кою архітектури. Він припускає,
що ця скульптура зроблена Ге/
оргієм Боїмом для себе.
Скульптурою Христа замовник
висловив свій протест. Адже
32
архітектурні пам’ятки, парки та історичні ландшафти
Каплиця Боїмів у Львові —
недосліджена загадка
XVII століття
Ìабуть, кожного, хто бував у Львові, вражала ней/
мовірною красою каплиця Боїмів, пам’ятка архітекту/
ри у стилі нідерландського маньєризму початку XVIІ
століття. Та ось історія родинної усипальниці купця Боїма
досліджена лише частково. Виявляється, довкола каплиці Боїмів
більше вигадок і легенд, аніж правди.
Однак деякі відкриття, зокрема щодо скульптури скорботного
Ісуса на даху каплиці, стали відомими завдяки останнім
дослідженням. “Перехожий, зупинись і подумай, чи твоє страж/
дання є більшим, ніж моє” — ці слова латиною важко побачити
знизу. Саме вони написані під двометровою скульптурою задум/
ливого Ісуса на даху каплиці. Христос із сумом дивиться донизу, на
щоденну людську суєту.
Галина Терещук
архітектурні пам’ятки, парки та історичні ландшафти
33
перш аніж стати католиком, він був протестан/
том. Оскільки всі елементи в каплиці мають гли/
бинне значення, відтак не випадково з’явився і
образ скорботного Ісуса, що не було характер/
ним для католицизму того часу.
“Мені здається, що саме відомий художник
Дюрер найбільш розвинув тему скорботного
Христа. На його знакових роботах зображений
саме такий Ісус. Він до цієї теми звертався навіть
у саркастичному проекті на честь перемоги над
селянами у селянській війні в XVI/му столітті. Ми/
тець увінчав скульптуру скорботного селянина,
який журиться над поразкою. Посадив селянина
у таку позу, в якій попередньо Дюрер зображав
Христа, і подає цей образ, порівнюючи журбу се/
лянина з тугою, яку мав Христос на горі
Оливній”, — розповідає Андрій Салюк.
За його словами, він не випадково це прига/
дав, оскільки Альбрехт Дюрер прихильно ставив/
ся до реформації: “Георгій Боїм теж був протес/
тантом, допоки не приїхав до Львова. Тут він
прийняв католицизм. Про це йдеться в численних
архівних матеріалах. Але чи навернувся він щиро
і духовно, чи задля того, щоб бути тут патрицієм,
нормально існувати в католицькому світі?”
На думку Андрія Салюка, в даному разі вико/
ристано скульптуру Христа скорботного, іконог/
рафія якого йде саме від Дюрера, симпатика ре/
формації. “Скорботний селянин визнав поразку.
Боїм скорився з переходом на католицизм. Мож/
ливо, він сумує і переймається цією темою, а,
можливо, у душі, глибоко в серці лишаються
речі, які вилились у таку форму протесту, бо для
католицизму таке зображення Христа стало тра/
диційним значно пізніше”, — каже Андрій Салюк.
Численні таємниці каплиці Боїмів… Дослідник
припускає, що автором скульптури міг бути
Андрій Бемер, німець за походженням, якого на/
зивають архітектором родинної усипальниці. Кап/
лицю було побудовано на території тогочасного
міського цвинтаря поблизу Латинської катедри.
Саме Андрій Бемер, імовірно, і переконав Георгія
Боїма будувати каплицю не в стилі пізнього рене/
сансу, а в стилі маньєризму.
34
архітектурні пам’ятки, парки та історичні ландшафти
Це є також загадкою пам’ят/
ки архітектури: чому Боїм
змінив свою думку? Залишаєть/
ся таємницею і те, чому в кап/
лиці зображено сюжет старо/
завітного жертвування ягняти, а
“Таємна вечеря” в іконостасі
представлена не в центрі кап/
лиці, як і саме розп’яття Ісуса.
Ймовірно, коли компонували
композицію інтер’єру, це мало
глибокий зміст, але його ще ма/
ють розкрити теологи.
Каплиця була різнокольо/
ровою, а не сірою: її покривали
фарбою чотири рази, у
первісному ж вигляді вона бу/
ла поліхромною і ззовні, і все/
редині. Про це свідчить на/
явність залишків багатобарв/
ного живопису на стінах кап/
лиці. “Наші дослідження якраз
доводять: усі скульптури на
нині чорному фасаді були роз/
мальовані так само, як і скульп/
тури в інтер’єрі. Червоні плащі,
намальовані обличчя, намальо/
вані очі. Уявіть собі, як вона виг/
лядала. Каплиця була кольоро/
вою, і це до нашого сумного
розуміння відправи за
упокій”, — каже дослідник.
Сучасні технічні можливості
дозволяють так підсвітити будів/
лю, щоб уночі надавати їй первіс/
ного кольорового вигляду. Наразі
це лише у мріях президента Фон/
ду збереження історико/архітек/
турної спадщини Львова.
Усі елементи каплиці, на
щастя, збереглися, зокрема, й
усі первісні дерев’яні елементи
інтер’єру. Серед них і дерев’яні
кольорові лави, які розписані
рослинним орнаментом в
угорському стилі. Виявляється,
їх було більше, ніж залишилося.
Вхідні двері у каплицю
замінили, за припущенням
Андрія Салюка, найпізніше на
початку XIX століття. Але ковані
елементи — замок, ручка, оз/
доблення — оригінальні, пере/
несені з первісних дверей на
нову дерев’яну основу.
Легендою виявилося й те,
що родина Боїмів могла
підземним ходом проходити зі
свого помешкання на Ста/
роєврейській вулиці до кап/
лиці — у цьому місці під землею
були крипти з похованнями.
Останні археологічні до/
слідження виявили, що крипти
під родинною усипальницею
Боїмів були ще до її побудови,
під іншою попередньою спо/
рудою. Прохід під землею міг
використовуватися для іншої
каплиці, але не родиною
Боїмів, зазначає Андрій Са/
люк. До того ж достеменно не
відомо, де саме мешкала ро/
дина. Одна з версій — її буди/
нок був на вулиці Шевській.
У каплиці Боїмів відправляли
служби переважно за упокій. У
криптах усипальниці спочивали
три покоління Боїмів. Усього в
усипальниці було поховано 14
членів родини.
Австро/угорська влада на
початку XIX століття перенесла
всі поховання з центральної
частини міста на нові львівські
цвинтарі. Але де саме перепо/
ховані Боїми, невідомо — на
Личаківському чи на Стрийсь/
кому. Якщо на останньому, то
цей цвинтар було зруйновано,
і деякі скульптури перенесли
на Личаків. Решту кам’яних
надгробків подрібнили на
щебінку й посипали нею
доріжки в місті.
Немає однозначної відповіді
дослідників і щодо походження
відомого купця Георгія Боїма,
який приїхав до Львова у XVI
столітті з Угорщини.
Джерело:
http://www.radiosvoboda.org/
content/article/1950066.html
Фото Івана Дивного
|