Язловець - ключ Поділля
Важливим форпостом в обороні південно-західних кордонів Поділля за правління князів Коріатовичів у ХІV ст. став Язловець, який звався “ключем Поділля”.
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2010
|
| Назва видання: | Відлуння віків |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40384 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Язловець - ключ Поділля / Р. Підставка // Відлуння віків. — 2010. — № 2(13). — С. 65-69. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-40384 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-403842013-01-16T12:13:10Z Язловець - ключ Поділля Підставка, Р. Подорожуємо Україною Важливим форпостом в обороні південно-західних кордонів Поділля за правління князів Коріатовичів у ХІV ст. став Язловець, який звався “ключем Поділля”. 2010 Article Язловець - ключ Поділля / Р. Підставка // Відлуння віків. — 2010. — № 2(13). — С. 65-69. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. XXXX-0045 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40384 uk Відлуння віків Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Подорожуємо Україною Подорожуємо Україною |
| spellingShingle |
Подорожуємо Україною Подорожуємо Україною Підставка, Р. Язловець - ключ Поділля Відлуння віків |
| description |
Важливим форпостом в обороні південно-західних кордонів Поділля за правління князів Коріатовичів у ХІV ст. став Язловець, який звався “ключем Поділля”. |
| format |
Article |
| author |
Підставка, Р. |
| author_facet |
Підставка, Р. |
| author_sort |
Підставка, Р. |
| title |
Язловець - ключ Поділля |
| title_short |
Язловець - ключ Поділля |
| title_full |
Язловець - ключ Поділля |
| title_fullStr |
Язловець - ключ Поділля |
| title_full_unstemmed |
Язловець - ключ Поділля |
| title_sort |
язловець - ключ поділля |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Подорожуємо Україною |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40384 |
| citation_txt |
Язловець - ключ Поділля / Р. Підставка // Відлуння віків. — 2010. — № 2(13). — С. 65-69. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. |
| series |
Відлуння віків |
| work_keys_str_mv |
AT pídstavkar âzlovecʹklûčpodíllâ |
| first_indexed |
2025-07-03T22:28:48Z |
| last_indexed |
2025-07-03T22:28:48Z |
| _version_ |
1836666562628550656 |
| fulltext |
повідомляє, що серед близького оточення
Коріатовичів “…виступають восьмеро осіб: влас/
ник Сокільця пан Гринько, власник Бакоти пан
Немиря, власник Язлівця пан Рагозка, а та/
кож…”[2 — С. 36]. У біограмі цієї ж статті автор
підкреслює, що “Рагозка з Язлівця — виступив
свідком (як Rohozka de Jazlowycz) ерекційного
документа Міхала Авданця, виданого для бу/
чацької римо/католицької парафії (1373 р.). У
спеціальній літературі фігурує інша дата —
1379 р…”[2 — С. 42]. Варто згадати, що Язловець
входив до складу Подільського воєводства і че/
рез те згадується поставлений кн. Володиславом
Опольським воєвода Стефан, званий Каспром.
Пан Рагозка позначений воєводою у Язловці ли/
ше один раз — у 1373 році [8]. Існує думка, що
Стефан був язловецьким воєводою з рук Рагоз/
ПОДОРОЖУЄМО УКРАЇНОЮ
Âажливим форпостом в обороні півден/
но/західних кордонів Поділля за
правління князів Коріатовичів у ХІV ст.
став Язловець, який звався “ключем Поділля”. У
часи постійних татарських набігів виникла не/
обхідність посилити оборону краю, і на найваж/
ливіших шляхах було збудовано кам’яні
укріплення. Так, наприкінці ХІV ст. в урочищі Яз/
ловця, поблизу торгового шляху “Вія Регія” було
споруджено замок. Відтоді одна з гілок родини
Абданків — Бучацьких стала постійно проживати
у язловецькому замку. Цілком логічно з часом їх
прізвище змінилося на Язловецькі.
Населений пункт Язловець вперше згадується
у літописі в другій половині ХІV століття. В моног/
рафії відомого польського архітектора Богдана
Гверкена “Замок Язловецький”, у
розділі “Хроніка замку”, написаному
при допомозі д/ра А. Чоловського,
йдеться, що найдавніша згадка про Яз/
ловець датується 1379 р. — в історично/
му документі Міхала Бучацького
свідчить “Rahozka de Jazlowiec”, а біля
нього — згаданий воєвода Язловець/
кий [5]. Науковий співробітник Націо/
нального університету “Києво/Моги/
лянська академія”, кандидат історич/
них наук Віталій Михайловський, у
своїй статті “Правління Коріатовичів на
Поділлі (1340/і — 1394 рр.): соціальна
структура князівського оточення”
Язловець �
ключ Поділля
Руслан Підставка
Язловець на карті Г. Л. де Боплана.
Панорама Язловця та замку.
Головний фасад нижнього замку з прибудовою. Фото автора.
66
ки, і що останній позбувся Язловця до 20 червня
1391 року, коли він, уже як пан Рогозка (без Яз/
ловця), виступив свідком документа кн. Федора
Коріатовича [6]. У 1375 році Рагозка виступає як
смотрицький воєвода і посвідчує документ кн.
Олександра Коріатовича, виданий для смот/
рицьких домініканців [3], а у 1391 році був
свідком надавчого документа на Сокілець, вида/
ного панові Гринькові [1]. Припускають також, що
Язловець був викуплений у Рагозки чи його на/
щадків десь до 1424 року [7]. Перебування язло/
вецького дідича Рагозки серед найближчого ото/
чення князів Коріатовичів дає підстави припусти/
ти, що західним рубежем Поділля на 1375 р. була
р. Стрипа. Не виключено, що саме це бралося до
уваги при визначенні меж Подільського воєвод/
ства у середині ХV ст.
Найдавніша згадка про Язловецький замок: в
акті заснування (затвердження) парафіяльного
костелу Марії Магдалини Язловця згадана тери/
торія, “…починаючи від костельної стежки, аж до
замкових капітелій”, біля берегів Вільхівця. Наве/
демо цитату з книги “Пам’ятки Язловецькі”, де
вперше письмово згадується про існування замку
в 1436 році. “Ogro’d nad brzegiem Olchovca, drugi
zas’ ogro’d zaczawszy od s’ciez’ki kos’cielney; az’ do
kapiel zamkowych obok brzego’w Olchowca” [3 —
С. 26].
Язловецький замок є рицарським замком, що
належав різним магнатським сім’ям. Географічне
положення замку характерне для подільського
ландшафту. Розміщений він на підвищеному
горбі, нижче Подільського плато, в меандрі річки
Вільховець, лівої притоки Стрипи.
На північ від замку, нижче горба знаходилося
місто, обгороджене стіною, що не дотикалася до
замку. Будівельний матеріал доставлявся із
найближчих околиць. Стіни були побудовані з
твердого пісковика різноманітних відтінків — від
червоного до сіро/зеленого. Архітектурні деталі
виконані з білого вапняку.
Язловецький замок було побудовано з двох
частин :
“власне замок на найбільш високому і, водно/
час, найвужчому місці мису;
“дещо нижче, на захід — нижній замок, який
включав також палац, побудований у ХVІІ столітті
(обгороджений стіною на межі ХVІ/ХVІІ ст.).
На думку більшості дослідників ранньо/ та се/
редньовічних оборонно/фортифікаційних спо/
руд (Б. Геркен, О. Пламеницька)
Язловецький замок є одним із
найдавніших на Поділлі. Аналізу/
ючи монографію Богдана Геркена
та інші джерела, ми виділили
декілька етапів будівництва замку.
В руїнах власне (верхнього)
замку чітко виражені обриси по/
чаткової закладки (другий етап
будівництва), котра в плані має
нерегулярну, видовжену п’яти/
кутну форму з одним усіченим
(зрізаним) кутом. По відношенню
до сторін світу, замок розташову/
вався зі сходу на захід. В західно/
му куті на плані квадрата знахо/
дилася башта, а поблизу воріт,
замурованих в половині ХVІ ст.,
до північної стіни було прибудо/
подорожуємо Україною
План Язловця та замку на кадастровій карті ХІХ ст.
Комплекс нижнього замку. Фото автора.
вано житловий будинок, біля якого знаходився
глибокий колодязь. Зі східної, кутової сторони,
замок був захищений від можливих нападів
стіною з нахилом за криницею. Перед стіною був
рів, зроблений у скелі, котрий відділяв плато
замку від передпілля.
Перший період будівництва
Вищезгадана невелика башта (на плані квад/
рата обнесена валом). Всередині добре видно
різницю в укладці каменю у башті та інших
стінах замку. Хімічний аналіз будівельного роз/
чину виявив домішки гіпсу. Ці дані дали мож/
ливість висунути гіпотезу, що ця башта є найс/
тарішою частиною первісного замку. Цілком
імовірно, що перша оборонна споруда обмежу/
валася цією одинокою кам’яною баштою — сто/
рожовою вишкою, донжоном, поряд з якою
могли існувати дерев’яні укріплення — віднови/
ти які сьогодні вже неможливо. Геркен датує цю
вежу серединою — кінцем ХІІІ ст. Аналогічний
тип оборонних споруд можна прослідкувати у
ряді стародавніх укріплених міст Галицько/Во/
линської держави (Угровськ, Холм, Данилів,
Львів, Стовп, Білавино).
За походженням і типом це, безперечно, був
західноєвропейський донжон, проте поєднання у
ньому каменю і дерева (Холм) дає приклад дуже
своєрідної архітектурної інтерпретації євро/
пейської ідеї на місцевому ґрунті. В той же час,
таке поєднання, мабуть, вказує також на початко/
вий характер відповідного напряму діяльності,
оскільки всі пізніші відомі галицько/волинські
оборонні вежі будувалися лише з каменю. При
спорудженні веж Данило, звичайно, орієнтував/
ся не лише на європейську практику, а, насампе/
ред, на місцеві аналогічні споруди, які вперше
з’явилися на території князівства за часів його
батька — вірогідно, саме до його нетривалого
правління належить найраніша з/поміж веж XIII
ст. у Стовпі (від другої половини XVI ст. Столп’є),
поблизу Холма. Окрім втраченої ще за життя Да/
нила холмської вежі, він звів також вежу в Біла/
вині поблизу Холма (нині на території міста), за/
лишки якої були знищені під час останньої війни.
Попри свою рідкісність, галицько/волинські
донжони залишаються цікавими і характерними
пам’ятками оборонного будівництва й ще од/
ним — поза білокам’яними храмами — важливим
свідченням наявності елементів європейської
орієнтації у галицько/волинській оборонній
архітектурі.
Другий період — ХІІІ — ХІV ст
Нерегулярний видовжений п’ятикутник
(980 м2) з квадратною баштою в гострому
західному наріжнику. До північної сторони при/
микав житловий будинок з криницею, в північно/
західній стіні — брама. З заходу захищений ске/
лястим урвищем, зі сходу — широким (11 м), про/
ритим впоперек мису, ровом.
Третій період — І половина ХV ст.(1448 р.)
Зі східного боку прибудовано оборонні мури
нового дитинця (1180 м2), теж видовженого і п’яти/
кутного в плані з квадратною баштою у східному
наріжнику. До східної стіни первісного замку при/
будовано житловий буди/
нок
Будинок поділяв за/
мок на дві частини. У
подорожуємо Україною
Схема верхнього замку станом на 1448 р.
(за Б. Гверкеном).
підвалах та руїнах цього будин/
ку було знайдено простий го/
тичний портал. Крім того, в
східній стіні цього ж будинку та/
кож виявлено готичне нахилене
вікно зі скульптурою. Всі ці
архітектурні деталі дають мож/
ливість цілком впевнено стве/
рджувати, що дана будівля на/
лежить до готичної архітектури,
і що її можна віднести до ІІ/ї по/
ловини ХІV ст. Допомогою у
визначенні дати побудови цьо/
го будинку є згадка у заповіті
володаря замку Теодорика з
Бучача, з 1448 року, про існу/
вання в замку підвалів, котрі в
межах середньовічного замку є
тільки під цим будинком.
Четвертий період —
1550�1556, 1575�1607 рр.
Добудова подільським
воєводою Юрієм Язловецьким з
південно/західної сторони
первісного замку потужної
п’ятиярусної башти/донжона
(1) (п’ятий ярус не зберігся) з
потрійними бійницями для ве/
дення перехресного вогню; між
західним і східним дитинцями,
на місці широкого рову збудо/
вано двоповерховий з
проїздом будинок. В західному
дитинці з північного боку Ми/
колою та Ієронімом Язловець/
кими прибудовано велику
півкруглу бастею (2) (в зв’язку з
чим розібрано старий будинок
з криницею), перебудовано
західну і північну стіни, біля
яких споруджено новий житло/
вий будинок. В східному ди/
тинці до південної стіни у 1599
році прибудовано каплицю, до
північної — двоповерховий дім.
Після смерті в 1575 році геть/
мана Юрія Язловецького, замок
по черзі переходить до його
синів: Миколая та Ієроніма,
котрі з 1607 року прово/
дять подальшу перебудо/
ву замку в стилі ренесанс.
В цей період на другій зам/
ковій площі була побудо/
вана дзвіниця, а з північної
сторони, біля першої пло/
щадки — трьохярусна
напівкругла бастея, пер/
ший ярус якої також зна/
ходився нижче рівня пло/
щадки. На всіх ярусах була
розгорнута система бій/
ниць для флангового
обстрілу стін замку. Одно/
часно, була обнесена сті/
ною передзамкова тери/
торія, де були споруджені
житлові приміщення, ко/
нюшні, господарські бу/
дівлі і т.д. Ця стіна була так по/
будована, що простягалася
нижче південної стіни замку, а
зі сходу утворювала висунуті
укріплення з двома вежами.
Необхідно відзначити, що
східна частина укріплень до/
повнювала собою східну части/
ну власне замку з кутовою ве/
жею. Саме ця кутова частина не
мала до цієї пори можливості
оборони шляхом флангового
обстрілу, і тільки спорудження
вказаних укріплень усунуло цей
недолік. З вищих поверхів, тоб/
то з самого замку був можли/
вий обстріл дальніх підступів.
Замок в Язловці, в тому виг/
ляді, в якому він опинився вна/
слідок перебудов в ХVІ столітті,
може вважатися укріпленим
замком, пристосованим до вог/
непальної зброї, але з яскраво
вираженою тенденцією до руч/
ної, напівважкої зброї і систе/
мою бійниць для обстрілу
вздовж стін. Автор монографії
пропонує визначення, що в
укріпленнях замку виступає ба/
сейна система, що є проміжною
ланкою між середньовічною
системою оборони і новою, яка
уже оперує бастіонами.
Якщо врахувати, що тоді в
Польщі вже була введена бас/
тіонна система (наприклад, в
68
подорожуємо Україною
Руїни верхнього замку
Декорований портал в’їзної брами
у 3Dму ярусі замку
69
Замості), то будівництво замків з бастейною сис/
темою на південно/східних землях ще в І/й поло/
вині ХVІ століття не є результатом відставання у
військовій справі, а являється наслідком розуміння
специфічних умов ведення війни на цій території.
У П’ятому періоді — 1644�1658 роках —
Олександр Конєцпольський оточує замок зі схо/
ду, заходу і півдня зовнішнім оборонним поя/
сом — нижнім замком. Східна частина нижнього
замку складається з двох, з’єднаних стіною квад/
ратних башт, одна з яких була надбрамною, з
підйомним мостом (не збереглись); західна час/
тина — з прямокутного двоповерхового каземат/
ного будинку з арочним проїздом посередині і
двома наріжними бастіонами, до яких з заходу
примикали довгі мури з бійницями і невелички/
ми овальними бастеями.
За міцністю і оборонними засобами замок над
Вільховцем вважається однією з найкращих фор/
тець краю. Його ніколи не намагались здобути та/
тари, не спокушалось на нього і козацьке військо.
Лише через недбальство і бездарність коман/
дирів замок двічі здавали майже без бою туркам
(1672 р., 1676 р.). У турецько/польській війні він
був доведений до руїни і відбудований на почат/
ку ХVІІІ ст. Яном Конєцпольським. Та час середнь/
овічних фортець вже минув. Останні власники
замку Любомирські, Понятовські не турбувалися
про його вигляд і стан. Натомість розбудували і
прикрасили палац (1746 рік), поряд заклали парк.
Період розбудови замку припадає на 1747
рік, коли краківський каштелян Станіслав Поня/
товський перебудовує нижній замок на палац [3]
та впорядковує парк.
На даний час стан, у якому знаходиться Язло/
вецький замок, за винятком палацу, надзвичай/
но занедбаний, верхній замок потребує негайної
консервації та відбудови. Це виглядає нереаль/
ним за майже повної відсутності коштів на рес/
тавраційно/відновлювальні роботи з державного
та місцевого бюджетів. Однак, маючи досить
ґрунтовні дані про планування, архітектуру,
стилістику замку та навколишніх будівель, можна
з достатньо великою вірогідністю відтворити ці
давні споруди. Залучення науковців, істориків,
архітекторів, краєзнавців до відтворення архітек/
тури Язловця дозволить донести до сучасників і
нащадків надзвичайну самобутність та
унікальність цього міста і замку.
Перспективний проект реконструкції Язло/
вецького замку розробили фахівці/архітектори
Львівського інституту “Укрзахідпроектрестав/
рація”. Він передбачає консервацію, відбудову та
реставрацію окремих споруд верхнього замку та
пристосування їх до туристичної діяльності
(створення виставкового, культурно/мистецько/
го та розважального центру). У палаці нижнього
замку на даний час розташований монастир Сес/
тер Непорочного зачаття Діви Марії та санаторій/
профілакторій легеневого типу.
подорожуємо Україною
Контури верхнього замку (сучасний стан).
Перебудова нижнього замку на палац у ХVІІІ ст.
Фото автора.
1. Guerguin B. Zamek Jazl/owiecki." “Studia i material/y
do historii i teorii architektury i urbanistyki”,
Warszawa, 1960, s. ANEKS 1.
2. Михайловський В. М. Правління Коріатовичів на
Поділлі (1340"ві — 1394 рр.):соціальна структура
князівського оточення./В.М. Михайловський//
Всеукраїнський історичний журнал. №2 "2005. —
С. 34–47
3. Baracz S. Pamiatki jazl/owieckie." Lw. : 1862. — 230 s.
4. Sperka J. Otoczenie Wladzslawa Opolczyka w latach
1370–1401— S. 292–293.
5. Kurtyka J. Repertorium podolskie. — №18. — S. 154.
6. Розов В. Українські грамоти. — №1.— С. 20.
7. Груша А. Невядомая грамата Фёдара Карыятовича
за 1391 г. —С. 1.
8. Semkowicz W. Rod Awdancow w wiekach sred"
nich. — Poznan. 1920. — S. 267–268.
|