Брама Заборовського: повернення із забуття
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2011
|
| Назва видання: | Відлуння віків |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40404 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Брама Заборовського: повернення із забуття / О. Самойленко, Н. Білоус // Відлуння віків. — 2011. — № 1-2(14-15). — С. 21-25. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-40404 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-404042013-01-16T12:13:22Z Брама Заборовського: повернення із забуття Самойленко, О. Білоус, Н. Архітектурні пам’ятки, парки та історичні ландшафти 2011 Article Брама Заборовського: повернення із забуття / О. Самойленко, Н. Білоус // Відлуння віків. — 2011. — № 1-2(14-15). — С. 21-25. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. XXXX-0045 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40404 uk Відлуння віків Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Архітектурні пам’ятки, парки та історичні ландшафти Архітектурні пам’ятки, парки та історичні ландшафти |
| spellingShingle |
Архітектурні пам’ятки, парки та історичні ландшафти Архітектурні пам’ятки, парки та історичні ландшафти Самойленко, О. Білоус, Н. Брама Заборовського: повернення із забуття Відлуння віків |
| format |
Article |
| author |
Самойленко, О. Білоус, Н. |
| author_facet |
Самойленко, О. Білоус, Н. |
| author_sort |
Самойленко, О. |
| title |
Брама Заборовського: повернення із забуття |
| title_short |
Брама Заборовського: повернення із забуття |
| title_full |
Брама Заборовського: повернення із забуття |
| title_fullStr |
Брама Заборовського: повернення із забуття |
| title_full_unstemmed |
Брама Заборовського: повернення із забуття |
| title_sort |
брама заборовського: повернення із забуття |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Архітектурні пам’ятки, парки та історичні ландшафти |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40404 |
| citation_txt |
Брама Заборовського: повернення із забуття / О. Самойленко, Н. Білоус // Відлуння віків. — 2011. — № 1-2(14-15). — С. 21-25. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. |
| series |
Відлуння віків |
| work_keys_str_mv |
AT samojlenkoo bramazaborovsʹkogopovernennâízzabuttâ AT bílousn bramazaborovsʹkogopovernennâízzabuttâ |
| first_indexed |
2025-07-03T22:29:53Z |
| last_indexed |
2025-07-03T22:29:53Z |
| _version_ |
1836666632311668736 |
| fulltext |
21
архітектурні пам’ятки, парки та історичні ландшафти
Брама Заборовського:
повернення із забуття
Ïо закінченню Першої світової війни
після проведення ремонтно/рестав/
раційних робіт нижні частини Брами
деякий час залишалися відкритими, але оскільки
вони опинилися в котловані до 1 м глибиною, а від/
ведення дощової води не було влаштоване, котло/
ван і нижні елементи брами знову засипали до
рівня сучасної відмітки тротуару й заасфальтували.
Мало пройти рівно сто років, щоб
здійснилися мрії київських пам’ятко/
охоронців. Унікальну споруду ук/
раїнської барокової архітектури се/
редини XVIII ст. — Браму Заборовсько/
го — відкрили у Софії Київській у вересні цього
року після реставрації та відновлення.
Автор проекту Брами — Йоган/Готфрід Ше/
дель народився 1680 р. у містечку Вандебек, поб/
лизу Гамбурга. Архітектурної майстерності він
навчався у німецьких майстрів, близьких до шко/
ли зодчого Андреаса Шлютера. З 1713 р. Шедель
На початку минулого століття, а саме в 1911 р., увагу членів Київського товариства охорони пам’яток ста�
ровини і мистецтва, зокрема доктора історичних наук М.В. Довнар�Запольського, привернула Брама Забо�
ровського — яскравий зразок українського бароко поч. ХVІІІ ст. Він просив вікарія Київської митрополії і го�
лову згаданого товариства єпископа Чигиринського Павла "відкрити вид" на Браму, проте через смерть ос�
таннього це залишилося нездійсненим. У тому ж році відомий археолог, інженер О.Д. Ертель пропонував
відкопати Браму до рівня первісної побудови та відкрити через неї вільний доступ до Софійського собору.
Оглянувши Браму, члени товариства встановили, що з боку саду до Брами у той час була приставлена аль�
танка у вигляді легкого будиночку, котру, втім, можна було б легко переставити. Проте відкрити прохід
через неї тоді не було можливим, оскільки за Брамою розташовувався великий фруктовий сад, котрому у ви�
падку відкриття Брами загрожувало б пошкодження. Доступ до собору через цю Браму перегороджувався
митрополичими покоями та господарчими будівлями, і Брама виходила на дуже вузьку вулицю. Однак чле�
ни товариства висловилися за те, щоб зняти наносну землю з боку провулка, оскільки вона візуально змен�
шувала висоту Брами. Пропонувалося також належним чином відвести дощову воду та замінити існуючу
дерев’яну огорожу, котра закривала вид на ліпні прикраси Брами, на легшу — металеву. Огорожу було
замінено, але ж весь проект так і не був здійснений через початок Першої світової війни, а потім і революції.
Ольга Самойленко, Наталія Білоус
Східний фасад брами Заборовського. Обмірне креслення архітектора А. Меленського. 1819 р.
22
працював у Петербурзі та Москві. Під його
керівництвом побудовано палаци О. Меншикова
в Петербурзі та Оранієнбаумі. В Москві він брав
участь у будівництві дзвіниці Донського монасти/
ря та дерев’яного палацу Ганни Іоанівни. У 1731 р.
архітектора запросили до Києва для будівництва
дзвіниці Успенського собору. Й.Г. Шедель пере/
робив перший варіант проекту дзвіниці, змінив ії
пропорції та конструктивну основу, наблизив
архітектуру до класичних форм. За його проек/
том дзвіниця перетворилася з п’ятиярусної на чо/
тириярусну.
Київський період творчості Й./Г. Шеделя, який
фактично був головним архітектором Києво/Пе/
черської лаври та Київської митрополії, вва/
жається найбільш пліднім. Архітектор лишив тут
чимало своїх творінь. На території Києво/Пе/
черської лаври, крім дзвіниці, за його проектами
було зведено будинок намісника, добудовані га/
лереї до Воздвиженської церкви. Старий ака/
демічний корпус одноповерхової будівлі Київсь/
кої духовної академії на Подолі зазнав переробки
у 1732–1740 рр. теж за проектом Й./Г. Шеделя.
Значні перебудови в архітектурному ансамблі
Софійського собору також пов’язані з творчістю
Й./Г. Шеделя. Крім згаданої вже Брами, архітек/
тором у 1744–1748 рр. надбудовано дзвіницю,
яка була першою мурованою спорудою на
Софійському подвір’ї. Після пожежі 1697 р. від
неї залишились тільки перший та частина друго/
го ярусу. Імовірно, за участю Й./Г. Шеделя було
завершено й будівництво будинку митрополита.
Багаторічна робота Й./Г. Шеделя в Києві мала
значний вплив на кваліфікацію українсь/
ких будівничих. Це відбувалось за часів,
коли перемагав новий спосіб організації
архітектурно/будівельної справи, в ме/
жах якого формувалася професія
архітектора в сучасному розумінні.
Майстром було створено “Архітектурну
команду”, в якій разом з ним працювали
українські зодчі — Рубашевський, Шаро/
вар, Горох та Ковнір, яким вдалося
успішно оволодіти архітектурною
графікою та накопичити сучасний
будівельний досвід.
Браму Заборовського збудовано між
1731–1745 рр. як західний парадний в’їзд
на територію митрополичого двору з бо/
ку Золотих воріт. Свою назву вона діста/
ла від імені замовника — Київського мит/
рополита Рафаїла Заборовського (1731–1747).
Митрополит був освіченою людиною, захоплю/
вався архітектурою і будівельною справою, доб/
ре креслив і малював. Для здійснення своїх
сміливих будівельних задумів він залучив Й./
Г. Шеделя, який на той час створив у Києві кілька
визначних споруд. Та Брама Заборовського все ж
таки є одним з найкращих творінь архітектора.
На початку ХІХ ст., після планування проїзної
частини Георгіївського провулка, рівень землі
біля Брами був підвищений до 1 м, внаслідок чого
цокольна частина і бази колон опинились під
землею. Пам’ятка втратила свої попередні про/
порції, значно погіршилось її візуальне сприйнят/
тя. На жаль, втрачена була її функція західного
проїзду на митрополиче подвір’я. У 1822–1823 рр.
її замурували, кордегардії розібрали, а на місці
митрополичого двору розбили сад. Від пам’ятки
залишилась тільки її західна стіна з аркою проїзду
і фронтон з ліпним оздобленням.
Впродовж свого існування пам’ятка завжди
привертала до себе увагу архітекторів, ретельно
архітектурні пам’ятки, парки та історичні ландшафти
План Софійського монастиря. Архітектор
А. Меленський. 1819 р.
План Софійського монастиря. 1757 р.
23
досліджувалась ними. Обмірами та кресленика/
ми Брами в різні роки займалися архітектори:
А.І. Меленський, Я.А. Штейнберг, М.Й. Кресаль/
ний. Протягом певного часу проводились поточні
реставраційні роботи. За результатами досліджень
1982–1983 рр. в інституті “УкрНДІпроектрестав/
рація” архітектором Раїсою Биковою було розроб/
лено проект реставрації та відтворення пам’ятки в
її первісному вигляді. На жаль, його не було ре/
алізовано через відсутність фінансування. Лише на
початку ХХІ ст. проект відко/
реговано архітектором Васи/
лем Безякіним. У проекті були
надані й пропозиції щодо
пристосування відтвореної
Брами під музейно/вистав/
кові приміщення.
Згідно затвердженого на/
уково/методичною радою
проекту та рекомендацій
експертів ЮНЕСКО/ІСОМОS,
колективом реставраторів
Київської міжобласної спе/
ціальної науково/реставра/
ційної виробничої майстерні
проведено реставраційні та
відновлювальні роботи на
об’єкті.
Сучасна Брама Забо/
ровського — це відтворена
під час реставраційних робіт
2007–2009 рр. будівля з автентичним західним
фасадом, біля якого понижено рівень ґрунту до
первісного, внаслідок чого пам’ятці повністю по/
вернуто початкові пропорції. З’явилась мож/
ливість потрапити на подвір’я Софійського собо/
ру з заходу. Відбудову примі/
щень кордегардії з арковим
проїздом здійснено на первіс/
них фундаментах і за слідами
склепінь на стінах. Барокові
форми пам'ятки відтворено у
відповідності до обмірних
креслень східного фасаду
брами, які архітектор А. Ме/
ленський виконав у 1819 р.,
коли кордегардії брами ще не
було розібрано.
Західний фасад Брами
Заборовського по відношен/
ню до муру відступає в гли/
бину двору так, що, прими/
каючи до нього під різними
кутами, стіни огорожі утво/
рюють перед Брамою своє/
рідний невеликий курдонер.
Боки Брами фланковані дво/
ма парами перспективно розташованих колон,
увінчаних корінфськими капітелями. Колони
Брама Заборовського. Західний фасад. Фото 2008 р. До
початку останніх реставраційно>відновлюваних робіт.
Брама Заборовського. Західний фасад. Фото до 1911 р.
Східний фасад Брами Заборовського з рештками
фундаментів кордегардій. Фото 2006 р.
Реставраційно>відновлювальні роботи на східному фасаді
з боку Митрополичого саду. Жовтень 2008 р.
24
розміщені у напівциркульних
нішах, простінки яких на рівні
капітелей оздоблено ліпним
орнаментом у вигляді аканто/
вого листа та завитків. Крайні
пари колон тримають на собі
орнаментований, перспективно
розміщений парапет, на дру/
гій — еліптична арка. Обабіч ар/
ки проїзду влаштовані два ма/
сивні розкріповані та оздоблені
профільованими гуртами і
фільонками пілони. Архівольти
обох арок профільовані та оз/
доблені орнаментованими зам/
ковими каменями.
Своєрідний тимпан, що утво/
рився між арками, рясно вкри/
тий ліпним рослинним орна/
ментом з примхливо вигнутого
листя аканта. В центрі тимпа/
ну — родинний герб митропо/
лита Рафаїла Заборовського —
палаюче серце в облямуванні
пальмових гілок. Бароковий
фронтон криволінійного абрису
з декоративними вазами завер/
шує Браму. Внизу фронтон
підкреслений пластично вигну/
тим карнизом. Поле фронтону
має вигляд суцільного білого
мережива з ліпного ор/
наменту на блакитному
тлі. В мереживо впле/
тені листя аканта, ви/
ноградні грона та мас/
карони. У центрі — ве/
ликий медальйон із
зображенням схреще/
них факелів і позолоченої
корони над ними. Увінчує
фронтон рипіда. Наси/
ченість фасадів Брами За/
боровського архітектур/
ним декором, колонами у
напівкруглих нішах, зас/
тосування методу розкрі/
повування архітектурних
деталей, перспективного
розміщення деталей створюють
багату світлотіньову гру, яка на/
дає споруді винятково живо/
писного характеру та надзви/
чайної пластики, а багатий де/
кор з побіленого рельєфного
орнаменту на тлі блакитного
кольору стін — надзвичайної
святковості та легкості. Ліпний
декор Брами, за припущенням,
виконали І. та С. Стобенські, які
працювали над оздобленням
Софійської дзвіниці.
Під час проведення останніх
реставраційно/відновлюваль/
них робіт автентичний західний
фасад пам’ятки ретельно від/
реставровано.
Відбудована частина Брами
Заборовського — це однопо/
верховий з мансардними при/
міщеннями об’єм, який висту/
пає прибудованою до мурів
частиною в глибину митропо/
личого подвір’я. Посередині
об’єму — арковий проїзд, оба/
біч нього — чотири приміщення
(у минулому сторожові примі/
щення — кордегардії). Високий
двосхилий дах “із заломом” за/
микається із західного й східно/
го боків високими бароковими
фронтонами. На північному та
південному фасадах дах має
люкарни для освітлення горищ/
них приміщень. Люкарни деко/
ровані волютами та карнизами,
мають напівциркульне завер/
шення. Стіни фасадів розділено
лопатками, серед яких цент/
ральні лопатки північного та
південного фасадів плоскі, всі
інші — розкріповані та декоро/
вані прямокутними нішами. В
кожному з цих членувань роз/
міщено по одному прямокутно/
му віконному прорізу. Прорізи
оздоблені профільованими на/
личниками з прямими
сандриками, які завер/
шуються ліпним орна/
ментом у вигляді двох
зустрічних завитків,
об’єднаних пальметою.
У лівому членуванні пів/
денного фасаду на одній
вертикальній осі розмі/
щено два півциркульних
віконних прорізи для ос/
вітлення сходового мар/
шу на горище. Арковий
проїзд перекритий на/
архітектурні пам’ятки, парки та історичні ландшафти
Аерофотозйомка. 2008 р.
Сучасна містобудівна
ситуація. Пам’ятка оточена
високою фронтальною
забудовою Георгіївського
провулку.
Пілон з профільованими гуртами і
фільонками після розкриття
проїзду брами, який було
замуровано на початку XIX ст.
Влаштування гідроізоляції,
гранітних сходів та мощення після
пониження ґрунту курдонеру до
первісного рівня з боку
Георгіївського провулку.
25
півциркульним склепінням. Внутрішні поверхні
опорних стін арок та простінки обабіч вікон східно/
го фасаду оздоблені декоративними нішами.
Проїзд має металеві ворота з хвіртками.
Брама Заборовського, яка входить до системи
муру південно/західної частини території ансамблю
Софійського собору в сучасній містобудівній ситуації,
оточена фронтальною висотною забудовою Георгіївсь/
кого провулка. Проте, за своїм архітектурно/художнім
вирішенням та завдяки своїм виразним бароковим фор/
мам, вона й сьогодні
залишається архітек/
турним акцентом в
системи муру.
Пам’ятка є однією
зі збережених муро/
ваних будівель ук/
раїнської цивільної
архітектури ХVІІІ ст.,
вирішених у тради/
ціях архітектурного
стилю бароко. Вона —
невід’ємна складова
ансамблю Софійсько/
го собору, який вне/
сено до Списку все/
світньої спадщини
ЮНЕСКО.
Сучасний вигляд Брами Заборовського. Західний
фасад. Після реставраційних робіт. Фото 2011 р.
Урочисте відкриття Брами Заборовського після
реставраційних робіт. На фото: міністр культури
України Михайло Куленяк, заступник голови Київської
держадміністрації, секретар Київради Галина Герега та
генеральний директор Національного заповідника
“Софія Київська” Неля Куковальська.
Інтер’єр кордегардій Брами пристосовано під музей
українського бурштину. Бурштинові янголи.
Одна з музейних кімнат. Портрет Рафаїла
Заборовського (матеріал — бурштин).
1. Ачкасова В.Н., Тоцька І.Ф. Софійський за�
повідник у Києві. — К., 1986;
2. Болховитинов Е. Описание Киевософийского
собора и Киевской иерархии. — К., 1825;
3. Горбенко Є.В. Митрополичий будинок Софійсь�
кого монастиря // Українське мистецтвознав�
ство. — Вип. 6. — К., 1974. — С. 150 — 161;
4. Закревский Н. Описание Киева. — М., 1868;
5. Кресальный Н.И. Брама Заборовского — памят�
ник архитектуры XVIII в. // Строительство и архи�
тектура. — 1976. — № 4;
6. Кресальный Н.И. Новые исследования Брамы За�
боровского // Строительство и архитектура. —
1959. — № 3;
7. Кресальний М.Й. Софійський заповідник у
Києві. — К., 1960.
8. Нікітенко Н.М. Софійський собор. Монас�
тирські споруди ХVІІІст. // Заповідник “Софія
Київська” — К: Мистецтво, 2004. — С. 195�196.
9. Тимофієнко В.І. Історія української архітекту�
ри. — К.;Техніка, 2003.
10. Историческая справка “Памятник архитектуры
первой половины ХVІІІ века — Брама Заборовс�
кого Киево�Софийского историко�архитектур�
ного заповедника". — Киев. 1983.
11. Паспорт об’єкта культурної спадщини “Брама
Заборовського” — Київ. 2010.
|