Унікальна історія Європи захована біля Хрінницького водосховища
Вже дев’ятнадцять років на берегах Хрінницького водосховища працює Волинська археологічна експедиція Інституту археології Національної академії наук України під керівництвом професора Дениса Козака. Щороку дивують сенсаційні знахідки експедиції, які відкривають нові сторінки історії не лише Волині т...
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2011
|
| Назва видання: | Відлуння віків |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40408 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Унікальна історія Європи захована біля Хрінницького водосховища / Д. Козак // Відлуння віків. — 2011. — № 1-2(14-15). — С. 39-42. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-40408 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-404082013-01-16T12:13:23Z Унікальна історія Європи захована біля Хрінницького водосховища Козак, Д. Україна — скарбниця пам’яток археології Вже дев’ятнадцять років на берегах Хрінницького водосховища працює Волинська археологічна експедиція Інституту археології Національної академії наук України під керівництвом професора Дениса Козака. Щороку дивують сенсаційні знахідки експедиції, які відкривають нові сторінки історії не лише Волині та України, а й усієї Європи. Про розкопки та знахідки у Хрінниках розповідає професор, доктор історичних наук, заступник директора Інституту археології НАН України Денис Козак. 2011 Article Унікальна історія Європи захована біля Хрінницького водосховища / Д. Козак // Відлуння віків. — 2011. — № 1-2(14-15). — С. 39-42. — укp. XXXX-0045 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40408 uk Відлуння віків Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Україна — скарбниця пам’яток археології Україна — скарбниця пам’яток археології |
| spellingShingle |
Україна — скарбниця пам’яток археології Україна — скарбниця пам’яток археології Козак, Д. Унікальна історія Європи захована біля Хрінницького водосховища Відлуння віків |
| description |
Вже дев’ятнадцять років на берегах Хрінницького водосховища працює Волинська археологічна експедиція Інституту археології Національної академії наук України під керівництвом професора Дениса Козака. Щороку дивують сенсаційні знахідки експедиції, які відкривають нові сторінки історії не лише Волині та України, а й усієї Європи. Про розкопки та знахідки у Хрінниках розповідає професор, доктор історичних наук, заступник директора Інституту археології НАН України Денис Козак. |
| format |
Article |
| author |
Козак, Д. |
| author_facet |
Козак, Д. |
| author_sort |
Козак, Д. |
| title |
Унікальна історія Європи захована біля Хрінницького водосховища |
| title_short |
Унікальна історія Європи захована біля Хрінницького водосховища |
| title_full |
Унікальна історія Європи захована біля Хрінницького водосховища |
| title_fullStr |
Унікальна історія Європи захована біля Хрінницького водосховища |
| title_full_unstemmed |
Унікальна історія Європи захована біля Хрінницького водосховища |
| title_sort |
унікальна історія європи захована біля хрінницького водосховища |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Україна — скарбниця пам’яток археології |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40408 |
| citation_txt |
Унікальна історія Європи захована біля Хрінницького водосховища / Д. Козак // Відлуння віків. — 2011. — № 1-2(14-15). — С. 39-42. — укp. |
| series |
Відлуння віків |
| work_keys_str_mv |
AT kozakd uníkalʹnaístoríâêvropizahovanabílâhrínnicʹkogovodoshoviŝa |
| first_indexed |
2025-07-03T22:30:06Z |
| last_indexed |
2025-07-03T22:30:06Z |
| _version_ |
1836666644540162048 |
| fulltext |
— Місце насправді унікальне: по периметру
Хрінницького водосховища розташовано безліч
пам’яток археології — від епохи пізнього пале/
оліту аж до пізнього середньовіччя. Власне, вся
історія людства України представлена тут. Це
унікальний заповідник історичної пам’яті ук/
раїнського народу, який треба зберегти і для нас/
тупних поколінь. Такого скупчення пам’яток в од/
ному мікрорегіоні я більше не знаю на території
всієї України.
За дев’ятнадцять років роботи експедиція, як
мовиться, має певні досягнення.
Почну з того, що написано декілька моног/
рафій на тему наших розкопок і наукових досяг/
нень. Перша — це суто наукова робота “Давні зем/
лероби Волині”, присвячена археологічним ма/
теріалам, створена мною у співавторстві з Віталієм
Шкоропадом і Богданом Прищепою. Друга, моя
особиста, під назвою “Венеди”, написана на во/
линських і подністровських матеріалах й присвя/
чена одноіменному слов’янському племені.
39
УКРАЇНА — СКАРБНИЦЯ ПАМ’ЯТОК АРХЕОЛОГІЇ
Панорама Хрінницького водосховища з висоти 60 м. talimon.livejournal.com
Хрінницьке водосховище в урочищі Набережне.
http://photo.qip.ru
Вже дев’ятнадцять років на берегах Хрінницького водосховища працює Волинська археологічна
експедиція Інституту археології Національної академії наук України під керівництвом професора
Дениса Козака. Щороку археологічну практику в експедиції проходять 200 студентів українських
вишів, зокрема і ВНУ імені Лесі Українки. Хрінницький археологічний “плацдарм” став науковою
школою для багатьох дослідників: Віталія Шкоропада, Олексія Златогорського, Віктора Баюка,
Сергія Демедюка, Михайла Вашети, Дмитра Дем’янчука та інших.
Щороку дивують сенсаційні знахідки експедиції, які відкривають нові сторінки історії не лише
Волині та України, а й усієї Європи. До того ж, працювати доводиться у швидкому рятівному ре/
жимі: не дивлячись на законодавство унікальні пам’ятки нищаться забудовами сучасних українсь/
ких магнатів. Про розкопки та знахідки у Хрінниках розповідає професор, доктор історичних наук,
заступник директора Інституту археології НАН України Денис Козак.
Унікальна історія Європи захована
біля Хрінницького водосховища
А третя робота напівпопулярної форми нази/
вається “Етюди давньої історії України”, куди я
включив свої найбільш цікаві і цінні знахідки і у
популярній формі з великою кількістю ілюстрацій
розповів про них. Шість з дев’яти етюдів написані
за матеріалами експедиції у Хрінниках. Сьогодні
ж готую четверту роботу, також присвячену опи/
су матеріалів нашої експедиції.
– Різні епохи, різні матеріали: від пізнього пале)
оліту до XV століття. Проте, наскільки відомо,
досліджено об’єкти не всіх епох. На які знахідки
експедиція звертає найбільшу увагу?
— У першу чергу активно працюємо з ма/
теріалами епохи енеоліту/бронзи: їх тут дос/
татньо, оскільки природне середовище активно
приваблювало людей селитися. Далі знаходимо
досить часто матеріали ранньозалізного часу VII/
ІІІ ст. до н.е. Беззаперечними “лідерами” у наших
дослідженнях є слов’янські старожитності від І ст.
н.е. аж до ХІІ ст. і паралельні їм матеріали східних
германців ІІІ–IV ст. н.е.
Але й інші епохи з їхніми цікавими знахідками
не залишаються поза нашою увагою, і в процесі
дослідження ми не відбираємо “гірші” чи
“кращі”, а досліджуємо все у комплексі. Завдяки
цьому експедиція має значні досягнення та нау/
кові відкриття, що стосуються багатотися/
чолітньої історії.
— Так, Ваші наукові відкриття зацікавили Європу
і змусили багатьох дослідників змінити думку сто�
совно численних історичних явищ, навіть декого —
переписати підручники.
— У першу чергу до визначних відкриттів Во/
линської експедиції необхідно зарахувати
знахідку зображення найдавнішого землеробсь/
кого знаряддя — рала. Воно було зображене на
амфорі, яку ми знайшли у споруді епохи ене/
оліту. Це епоха, під час якої на території України
процвітала так звана трипільська культура. Рало
було зображено досить реалістично і піддавало/
ся комп’ютерній обробці, завдяки чому нам вда/
лося його реставрувати і перевірити функціо/
нально.
Ми взнали навіть, скільки необхідно було зу/
силь, щоб натиснути на нього, на яку глибину у
той час проводилася оранка. Виявляється, рало
було виготовлене із суцільної дубової деревини,
спеціально витесаної, до якої згори додавалися
чепіги. До речі, чересло або ніж, який розрізав
землю, так само був дерев’яним.
Це знаряддя праці з Хрінників відноситься до
зламу IV–ІІІ тис. до н.е. і є найдавнішим у Європі.
Подібні знаряддя орного землеробства відобра/
жено у печерних малюнках на території Італії ти/
сячею років пізніше — на зламі ІІІ–ІІ тис. до н.е., а
також знайдені у болотах, але датуються ІІ–І тис.
до н.е.
Значення цієї знахідки велике і щодо ро/
зуміння суті трипільської культури. Раніше було
відомо, що це перша землеробська культура на
території України. Але довести цей факт конкрет/
ними археологічними матеріалами можливості
не було: палиця/суковатка відома також лише за
зображеннями, крем’яні та кістяні мотики хоч і
відомі, але підтверджують лише факт землероб/
ства на дуже низькому рівні. Наша знахідка, без/
посередньо пов’язана з трипільцями, відображає
реалістичну картину тієї епохи: землю орали, але
робили це дерев’яними знаряддями праці, які до
наших днів не могли зберегтися. Тепер ми завдя/
ки цьому малюнку з Хрінників маємо беззапе/
речний доказ існування орного землеробства на
Україні у носіїв трипільської культури.
Надзвичайно цікавою була й знахідка, що
відноситься до ранньозалізного часу. Тоді на те/
риторії Волині, за даними Геродота, проживало
плем’я неврів. Ми виявили садибу рибалки/нев/
ра. Житло це було надзвичайно цікавої
40
Україна — скарбниця пам’яток археології
Водосховище в урочищі Грабівець. Вид на Шибин.
http://photo.qip.ru
Хрінницьке водосховище. ГЕС. http://photo.qip.ru
конструкції: площею близько
20 квадратних метрів, з вели/
чезною ямою/вогнищем посе/
редині, над якою були сліди
від дерев’яних прутів. Ми ду/
маємо, що це була якась су/
шарня, в якій в’ялили рибу,
можливо, і м’ясо та фрукти то/
що. Під кінець дослідження
цього житла на прилавочку під
стінкою ми знайшли повний набір рибацького
знаряддя: виготовлений з кістки гарпун, захват з
ікол кабана та ніж/долото.
Коли гарпуном ловилася риба, її підтягували
вгору, а потім, як граблями, риба захватом чіпля/
лася за зябра і витягувалася повністю. Очевидно,
що цей рибалка був професіоналом, оскільки в
його сушарні могло оброблюватися до 20–30 кг
риби. І цю рибу споживало не лише місцеве насе/
лення, її сушили й для обміну. Саме поселення
неврів в Хрінниках невелике: 2–3 будиночки, кіль/
ка сімей на 15–20 осіб. На
поселенні ми знайшли на/
конечники бронзових стріл
скіфського типу того ж часу.
Отже, відбувався обмін із
скіфськими племенами —
сусідами неврів, за даними Геродота.
Не менш цікавою була знахідка, пов’язана з
давніми готськими племенами, що прийшли в Ук/
раїну з Прибалтики наприкінці ІІ ст. н.е. Витіснили
звідси слов’ян/венедів і зайняли територію Волині,
пізніше, Поділля, Правобережної і частково Ліво/
бережної України. Панували вони на Україні
впродовж двох століть. “Панування” було до/
сить своєрідним, не у сучасному розумінні
цього слова. Очевидно, що були якісь сто/
сунки, пов’язані з даниною: місцеві племе/
на, у тому числі і слов’яни, платили їм
певну данину у вигляді продуктів, ре/
чей та військової повинності, а готи
забезпечували їхній захист, певний
порядок всередині Готської дер/
жави, що відома в історії як дер/
жава Германаріха.
Основним було те, що готи за/
хопили всі торгові шляхи і
повністю перебрали на себе
торгівлю із римськими
провінціями. Останні потребу/
вали величезної кількості про/
дуктів харчування. Готи забез/
печували їх ними, а на заміну
привозили речі, необхідні їм
на місцях: вироби з металу та
кераміки. До речі, дуже багато
красивої римської кераміки
виявлено на поселенні у
Хрінниках. Мені здається, що
тут була величезна торгова і
реміснича факторія, а також —
за останніми нашими знахідка/
ми — релігійна, культова.
У Хрінниках нашою експе/
дицією вже виявлено біля 50
жител, що навіть у сучасному
розумінні цього явища — досить велике село.
Віднайдено не лише великі житлові будинки, а й
склади. Є будинки, в яких ми знайшли скарби
римських монет, навіть уламки срібних лан/
цюжків, які носили на грудях купці з римських
провінцій. Тобто тут торгували, і це був торговий
центр. Очевидно, що звідусіль сюди по Стиру зво/
зили продукти місцевого виробництва, а звідти —
від Дністра — везли все необхідне для місцевого
населення.
Кілька років тому ми наштовхну/
лися на об’єкт, який є просто унікаль/
ним для історії не тільки України, а
й усієї Європи. Ми знайшли
давнє капище/жертовник, на
якому приносилися в жертву
місцевими племенами тварини
та люди. Капище являло собою
вимощений глиною майданчик,
в середині якого було викладене
величезне вогнище діаметром до
2/х метрів із нашаруваннями тов/
щиною до півметра.
Навколо вогнища було вкопано великі горщи/
ки, в яких знаходилися певні духмяні зілля, далі
йшли ями для жертовного м’яса, і
збоку від них була яма, в якій різали
жертву. Перед капищем був вели/
кий майданчик розмірами десь
10х8 метрів, вщент заповнений
кістками тварин і людей. Ми
вважаємо, що це капище мало
міжплемінний характер:
оскільки тут розташовувався ве/
ликий торговий центр, то, оче/
видно, тут же був і великий куль/
товий центр.
Україна — скарбниця пам’яток археології
41
Житло ХІ ст.
http://vf>ndc>oasu.ucoz.ru
Зображення рала на трипільсько>
му горщику.
http://vf>ndc>oasu.ucoz.ru
Рибальське знаряддя невра.
http://vf>ndc>oasu.ucoz.ru
Сарапіс. http://vf>ndc>oasu.ucoz.ru
Капище у Хрінниках зовсім не характерне для
германців Європи, де жертву складали в якомусь
певному місці. Були так звані “святі місця” над
озерами, куди скидали предмети господарства,
зброю, людей. Поклоніння богам через вогонь,
через спалення було поширене в античному світі
та у слов’ян. В даному випадку, у Хрінниках, ми
маємо справу з якоюсь культурною і міфо/
логічною “мішаниною”.
Про те, що місцеві готи мали тісні контакти з
римськими провінціями, маємо ще одне підтве/
рдження у вигляді цікавої знахідки. В одному із
жител ми виявили бронзову фігурку бога Са/
рапіса. Саме житло було своєрідним підпільним
храмом/вівтарем. Божок розміщувався у ніші,
яка була відокремлена і закрита відносно основ/
ної частини житла.
Сарапіс — це суто античний божок, віра в яко/
го з’являється на зламі IV–ІІІ ст. до н.е. в Єгипті, а
потім набуває широкого поширення у Римі. Оче/
видно, що хтось місцевий з Хрінників перебував
досить тривалий час у Римі і приніс ці вірування
до свого поселення. Молився Сарапісу він
таємно, виступаючи таким чином своєрідним
єретиком щодо того часу, а для нас — яскравим
прикладом античного впливу на германців.
Дуже цікавими для археологів у Хрінниках є
горизонти від І–ІІ ст. н.е. до XV ст. — пам’ятки
слов’ян, наших безпосередніх предків. І саме 2011
року наша експедиція приділила їм багато уваги.
На поселенні в урочищі Шанків Яр ми знайшли
споруду XIV ст. Цей період є важким для сприй/
няття у науковому плані, оскільки поки що маємо
небагато знахідок.
Відкрили ми цілий закритий комплекс із ке/
рамічними та залізними виробами, який дає нам
уявлення про цей період історії України. Дуже
цікавою знахідкою там було підвальне
приміщення/комора, на прилавку якої була
залізна частина рогатини, що використовувалася
не лише у мисливстві, але і у військовій справі.
Знайдено також багато кінських вудил — очевид/
но, господар цього приміщення був здібним
вершником.
Цього ж року ми продовжили дослідження ве/
недів — найдавніших слов’янських племен. Вважа/
ють, що історію кожного народу необхідно почи/
нати з появою про нього згадок у писемних дже/
релах. Слов’яни як народ стали відомі під іменем
“венедів” на початку І ст. н.е. Тацит згадує їх як
племена, що проживають на схід від Вісли, вздовж
Карпат до Прип’яті. Маючи писемні дані, ми три/
валий час не могли співставити їх з археологічни/
ми. Навіть з’явилася така думка, що писемні вене/
ди поселень не мали і постійно мігрували, жили
нібито, як мавпи на деревах.
Нашій експедиціії вдалося вперше вивести ар/
хеологічний пласт цього населення і вписати його
до історичної канви. Уявіть собі: жили тисячі лю/
дей, про яких ми нічого не знали! І те, що нам вда/
лося виявити їх поселення та матеріали, я вважаю
великим науковим подвигом нашої експедиції.
До категорії важливих знахідок я б відніс та/
кож пам’ятку, яку ми виявили на північній око/
лиці села Хрінники, в урочищі Високий Берег —
спалене село ХІІ ст. Відкрили ми, зокрема,
декілька жител русичів домонгольського
періоду. Одне з них було повністю спалене, і там
збереглася вся його внутрішня архітектура. Ми
простежили у всіх деталях, крок за кроком особ/
ливості давньоруського сільського будівництва
на території Волині. Взагалі, раніше такого
унікального об’єкту не знаходили. Знаємо, що
будували зруби, але безпосередній процес уяви/
ти було важко.
Виявляється, простір між земляними стінами і
дощатою стіною/зрубом забивався глиною. В куті
житла був млин: збереглися жорна, а у великій
печі зберігся уцілілий горщик. В житлі мешкала
досить багата людина: ми знайшли частину
кінських вудил, обгорілу кістяну накладку до лу/
ка, орнаментовану візерунками, кілька ножів,
прясел. Неподалік від житла знайдено ще кілька
вудил, бронзовий позолочений натільний хрес/
тик візантійського стилю.
Ми зараз думаємо над реконструкцією повно/
го об’єкту: спочатку зробимо це графічно, а потім
відтворимо і сам процес будівництва. Це буде
цікаво не лише для науки, а й широкому загалу.
Отже, за віднайденими матеріалами наша
експедиція була успішною, і ми обов’язково про/
довжимо пошукові роботи у наступному році.
Бесіду провела журналістка прес/центру
ДП “Волинські старожитності” Олена Клєбан.
Адреса оригіналу інтерв’ю: http://vf/ndc/oasu.ucoz.ru
42
Україна — скарбниця пам’яток археології
Д.Н. Козак на розкопі. http://vf>ndc>oasu.ucoz.ru
|