Сімферополю — 2196 років?
Ті, хто гадає, ніби Сімферополь — місто порівняно “молоде” і було засноване лише 1784 р., будуть вражені, дізнавшись, що столиці Кримської автономії… 2196 років!
Gespeichert in:
Datum: | 2011 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2011
|
Schriftenreihe: | Відлуння віків |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40409 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Сімферополю — 2196 років? / М. Семена // Відлуння віків. — 2011. — № 1-2(14-15). — С. 43-45. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-40409 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-404092013-01-16T12:13:23Z Сімферополю — 2196 років? Семена, М. Україна — скарбниця пам’яток археології Ті, хто гадає, ніби Сімферополь — місто порівняно “молоде” і було засноване лише 1784 р., будуть вражені, дізнавшись, що столиці Кримської автономії… 2196 років! 2011 Article Сімферополю — 2196 років? / М. Семена // Відлуння віків. — 2011. — № 1-2(14-15). — С. 43-45. — укp. XXXX-0045 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40409 uk Відлуння віків Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Україна — скарбниця пам’яток археології Україна — скарбниця пам’яток археології |
spellingShingle |
Україна — скарбниця пам’яток археології Україна — скарбниця пам’яток археології Семена, М. Сімферополю — 2196 років? Відлуння віків |
description |
Ті, хто гадає, ніби Сімферополь — місто порівняно “молоде” і було засноване лише 1784 р., будуть вражені, дізнавшись, що столиці Кримської автономії… 2196 років! |
format |
Article |
author |
Семена, М. |
author_facet |
Семена, М. |
author_sort |
Семена, М. |
title |
Сімферополю — 2196 років? |
title_short |
Сімферополю — 2196 років? |
title_full |
Сімферополю — 2196 років? |
title_fullStr |
Сімферополю — 2196 років? |
title_full_unstemmed |
Сімферополю — 2196 років? |
title_sort |
сімферополю — 2196 років? |
publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
publishDate |
2011 |
topic_facet |
Україна — скарбниця пам’яток археології |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40409 |
citation_txt |
Сімферополю — 2196 років? / М. Семена // Відлуння віків. — 2011. — № 1-2(14-15). — С. 43-45. — укp. |
series |
Відлуння віків |
work_keys_str_mv |
AT semenam símferopolû2196rokív |
first_indexed |
2025-07-03T22:30:09Z |
last_indexed |
2025-07-03T22:30:09Z |
_version_ |
1836666648009900032 |
fulltext |
43
Òі, хто гадає, ніби Сімферополь —
місто порівняно “молоде” і було
засноване лише 1784 р., будуть
вражені, дізнавшись, що столиці Кримської ав/
тономії… 2196 років!
У Криму розглядають можливість змінити об/
числення віку головного міста автономії. Чи при/
мирить це росіян і кримських татар?…
Разом із підготовкою документів для внесення
до списків світового надбання ЮНЕСКО кримсь/
ких музеїв Херсонесу Таврійського і Бахчиса/
райського палацу голова Республіканського
комітету АРК з охорони культурної спадщини
Сергій Тур надіслав мерові Сімферополя Віктору
Агєєву лист, у якому просить владу розглянути
питання щодо зміни обчислення терміну від дня
заснування міста. Якщо цю ідею буде підтрима/
но, то роком створення кримської столиці вва/
жатимуть 185 рік до нашої ери — дату появи сто/
лиці скіфської держави Неаполь Скіфський.
“У результаті тривалих археологічних дослід/
жень цієї пам’ятки було відкрито потужні оборонні
стіни, залишки палаців, царських мавзолеїв. Вся
відома на сьогодні інформація підтверджує, що
Неаполь Скіфський був найдавнішим населеним
пунктом Криму, який мав столичний статус, —
йдеться у листі. — Це дозволяє ставити питання
про значне удавнення історичного віку столиці
Криму. Вважаємо за доцільне внести зміни до да/
них про офіційний історичний вік Сімферополя,
тим самим збільшивши його з 226 до 2196 років”.
Кримський історик Георгій Когонашвілі,
відповідальний за зв’язки Рескому з охорони
культурної спадщини зі ЗМІ, зазначив, що
“старіння” Сімферополя дозволить йому потра/
пити до списків ЮНЕСКО, стати міжнародним
містом/пам’яткою. Таким чином кримська столи/
ця привабить велику кількість туристів,
дослідників історії, а разом з ними і кошти.
— Загальновідомо, що місто Сімферополь —
столиця Автономної Республіки Крим — було
засноване указом російської імператриці Кате/
рини II 1784 року не на порожньому місці, роз’яс/
нює свою позицію голова Рескому Сергій Тур. —
Так звану російську частину міста, яке спочатку
мало регулярне планування, заклали безпосе/
редньо на захід від кримськотатарського міста
Ак/Мечеть (Акмесджит), що існувало на цьому
місці імовірно з XV–XVI ст. У свою чергу, сама
Ак/Мечеть немов прилягала із заходу до руїн на/
багато древнішої фортеці, яку місцеве населення
називало Керменчик — “маленька фортеця”.
Показовим є й той факт, що перші архео/
логічні відкриття у цій фортеці, зроблені майже
200 років тому, були здійснені при розбиранні
руїн на каміння для будівництва споруд Сімфе/
рополя. З найперших знахідок ученим стало зро/
зуміло, що тут розташовувався зовсім не орди/
нарний населений пункт, пов’язаний з ім’ям зна/
менитого царя Скілура і ототожнений ними з
царською фортецею Неаполіс, яка згадувалася в
стародавніх текстах. З тієї миті і дотепер багатьма
поколіннями археологів накопичено багатющий
матеріал з історії і культури цього древнього
міста, що існувало з II ст. до н.е. до III ст. н.е., —
відкриті залишки оборонних стін, гробниць, па/
лацових будівель і будинків простих людей.
Найвидатнішою і найбільш значущою істо/
ричною знахідкою на городищі є надгробна пли/
та з віршованим написом старогрецькою мовою,
виявлена 1999 р. У ній названий цар Аргот —
Україна — скарбниця пам’яток археології
Залишки стародавнього Неаполя Скіфського.
nice>places.com
http://www.rackopki.ru
Сімферополю 5 2196 років?
Микола Семена
“повелитель Скіфії, багатої на кінські пасовища”.
Цей історичний персонаж раніше був відомий як
чоловік боспорської цариці Камасарії, яка жила у
середині II ст. до н.е., а для Неаполя Скіфського він
став першою історичною особою, яка достовірно
проживала і похована на території фортеці.
Знаменитий цар Скілур був, вочевидь, його
наступником. Парадоксально, але факт: такі яск/
раві знахідки й активні наукові розробки разюче
контрастували з украй занедбаним станом самої
пам’ятки, яка, до речі, має національний статус.
Останні 20 років Неаполь Скіфський перебував у
центрі особливої уваги вчених: саме в цей час бу/
ла розроблена найсучасніша концепція його пое/
тапного розвитку, а та/
кож розгорнуті дискусії
щодо деяких суперечли/
вих питань його історії.
У 2010–2011 рр., за
ініціативою Рескомітету АРК
з охорони культурної спадщини
і завдяки зусиллям Ради міністрів АРК,
на базі Неаполя був створений одной/
менний історико/археологічний за/
повідник і відновлено археологічні
дослідження. Нові знахідки і відкриття
не забарилися: поряд із баштою/мав/
золеєм були знайдені клейма на ручках амфор ро/
доського виробництва, які дозволили завершити
дискусію про час виникнення неапольскої фортеці
і остаточно підтвердити гіпотезу, за якою ця подія
сталася близько 185 року до н.е.
Згідно з найсучаснішими науковими розроб/
ками, Неаполь Скіфський постає містом із бага/
тою і різноманітною мультинаціональною культу/
рою, у якій змішалися грецькі, скіфські,
фракійські, кельтські, таврські і сарматські риси.
У II ст. до н.е. це була головна царська фортеця
Криму (Кримської Скіфії), пов’язана з іменами
правителів Аргота, Скілура і Палака.
Незабаром на місці Неаполя Скіфського
розіб’ють парк історії. Як розповів старший нау/
ковий співробітник Кримської філії Інституту ар/
хеології Юрій Зайцев під час презентації фільму
“Неаполь Скіфський. Повернення із небуття”,
“час академічного показу старожитностей минув.
Зараз Європа не боїться експериментувати.
Пам’ятку потрібно наповнити живою історією.
Ніхто не заважає використовувати макети стіно/
битних машин і підіймальних механізмів, нап/
риклад…”.
Знайдений розбитий восьми/
рядковий напис на кам’яній
плиті сьогодні є єдиним у
північному Причорномор’ї
підписним надгробком особи
царського рангу. “Це залишки мавзолею царя
Аргота. Напис грецькою мовою у віршованій
формі говорить про те, що це гробниця прослав/
леного Аргота, могутнього повелителя Скіфії, ба/
гатої на кінські пасовища. Отже ми можемо наз/
вати першого “сімферопольця”, який був царем
Неаполя. Він помер у II столітті до нашої ери”, —
відзначив Юрій Зайцев.
Вже цього літа на День міста в Сімферополі
“приміряли на себе багатовікову славу”: було про/
ведено абсолютно нову для таких випадків, а тому
і найбільш очікувану сімферопольцями подію Дня
міста — театралізовану виставу “Скіфська містерія”
на території заповідника “Неаполь Скіфський”. Уз/
довж пагорбів за територією “Неаполя” розташу/
валися “давні ремесла” — ковалі, ремісники, се/
лянки, ворожки… Городянам було запропоновано
абсолютно нові розваги — битва на мечах,
“скіфські” танці, древній “тир”, смажений бичок на
рожні, жваво йшла торгівля “історичними” това/
рами — прикрасами з орнаментами, глиняним на/
чинням, картинами і виробами.
44
Україна — скарбниця пам’яток археології
Башта над мавзолеєм царя Аргота, відтворена у 1989 р.
quickstep.narod.ru
Барельєф із зображенням Скілура і його сина Палака.
ІІ ст. до н.е. http://www.qrim.ru
Фрагментований напис з епітафією царя Аргота. ІІ ст.
до н.е. http://www.sno.pro1.ru
Ритуальний басейн на території древнього городища.
Фото Т. Берегової. http://www.segodnya.ua
Вже тоді міський голова
Сімферополя Віктор Агєєв
говорив: “Ми тут зібралися
для того, аби пригадати
історію і розуміти, звідки все
починалося. Ми святкуємо
227 років, але історія нашого
міста почалася набагато ра/
ніше. Неаполь Скіфський то/
му підтвердження…”. Гості
свята побачили “Скіфську
містерію” — епізод з життя
скіфської столиці періоду
правління царя Скілура. Сту/
денти і співробітники Крим/
ського університету культу/
ри, мистецтв і туризму пока/
зали урочисту зустріч горо/
дян на чолі зі Скілуром і ца/
рицею Амагою воїнів, які
повернулися зі вдалого по/
ходу з багатою здобиччю.
— Водночас, — підкрес/
лює Сергій Тур, — закладення
за указом Катерини II Сімфе/
рополя у кінці XVIII ст., безумовно, знакова подія в
історії міста, проте вона відображає лише один
етап у його багатовіковій історії. Фактична біог/
рафія місця, де була проголошена столиця
Таврійської губернії, набагато давніша, багатша і
багатогранніша. І в цьому сенсі Неаполь Скіфсь/
кий — безумовний його початок, точка відліку виз/
наченого, “міського” рівня цивілізації зі всіма ос/
новними складовими.
Не секрет, відзначає Сергій Тур, що Сімферо/
поль, як і весь Крим, інколи є предметом
міжетнічних розбіжностей: як приклад якраз
можна навести ситуацію з “кримськотатарською”
і “російською” версіями його заснування. “Сива
давнина” у цьому випадку має всі шанси прими/
рити російських і кримських татар, показати, що
поліетнічна і мультикультурна столиця Криму
існувала тут задовго до появи і тих, і інших,
декілька століть процвітала на перехресті сухо/
путних доріг і торгівельних магістралей на кор/
доні Сходу і Заходу.
І в цьому сенсі 1784 року відбулося не засну/
вання, а відродження сучасної столиці Криму,
яка може і повинна стати місцем нормального
цивілізованого співіснування всіх народів, які на/
селяють півострів, незалежно від їх древності і
віросповідання. У міській
раді наразі оцінюють цю
ідею і вважають, що, перш
ніж вносити зміни в обраху/
вання віку Сімферополя,
слід провести круглий стіл із
істориками, обговорити
проблему і ухвалити єдине
правильне рішення, аби на/
далі не було розбіжностей.
У зв’язку з цим у Рескомі
АРК з охорони культурної
спадщини розглядається та/
кож можлива зміна герба.
Замість бджоли з написом
“Місто користі”, як вважа/
ють, гербом Сімферополя
може бути древнє зобра/
ження скіфського вершника.
Із цього приводу в сто/
лиці Криму вже розгорають/
ся запеклі суперечки. Проти
зміни обрахування віку
міста виступили кримські
російські організації, які
вважають, що заслуга у створенні міста Сімферо/
поля (у перекладі з грецького — міста користі) на/
лежить імператриці Катерині ІІ.
Водночас, ініціативу голови Республікансько/
го комітету АР Крим з охорони культурної спад/
щини Сергія Тура, який пропонує вважати датою
заснування Сімферополя 185 рік до нашої ери, з
розумінням зустріли у кримськотатарському
меджлісі.
“Як відомо, — пише тижневик “Авдет”, — до
цього часу з політичних причин датою заснуван/
ня кримської столиці прийнято вважати дату йо/
го перейменування: після захвату Криму назва
міста була перероблена з кримськотатарського
“Акмесджит” (Біла мечеть) на штучно придумане
грецьке “Сімферополь” (Місто користі). Крім то/
го, це дозволить з’ясувати роль у кримській
історії Катерини ІІ, яка зовсім не створювала нове
місто на новому місці. Таким чином фактично
відсікався зв’язок міста з його колишньою
історією у складі кримського ханства”.
Представники меджлісу, підкреслює видання,
“неодноразово ставили під сумнів правильність
щорічного помпезного святкування чергової
річниці з дня перейменування Сімферополя у
1784 році і наполягали на поверненні місту його
справжнього віку”. Ініціативу щодо зміни віку
кримської столиці вже підтримала Громадська
рада при виконкомі Сімферопольської міськра/
ди, деякі інші громадські і національно/культурні
організації.
Адреса оригіналу статті: www.day.kiev.ua
Україна — скарбниця пам’яток археології
45
Перший заступник Голови Ради міністрів Крима
П. Бурлаков (праворуч) і міський голова Сімферополя
В. Агєєв перерізають символічну стрічку на відкритті
заповідника. http://www.ark.gov.ua
Святкування Дня міста у Сімферополі, червень 2011 р.
http://moineau2007.livejournal.com/
|