Музейні екскурсії в Інтернет-просторі

Компанія Google та 17 найвідоміших музеїв світу започаткували масштабний художній проект Аrtprojeсt, завдяки якому з’явилася можливість з будь/якої точки планети за допомогою Інтернету потрапити до музейних залів та роздивитися мистецькі твори у безпрецедентно високому дозволі. Google Art Project до...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2011
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2011
Назва видання:Відлуння віків
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40411
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Музейні екскурсії в Інтернет-просторі // Відлуння віків. — 2011. — № 1-2(14-15). — С. 50-52. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-40411
record_format dspace
spelling irk-123456789-404112013-01-16T12:13:35Z Музейні екскурсії в Інтернет-просторі Музейні колекції Компанія Google та 17 найвідоміших музеїв світу започаткували масштабний художній проект Аrtprojeсt, завдяки якому з’явилася можливість з будь/якої точки планети за допомогою Інтернету потрапити до музейних залів та роздивитися мистецькі твори у безпрецедентно високому дозволі. Google Art Project дозволяє відвідати кращі музеї світу абсолютно безкоштовно, більш того, навіть не залишаючи власної квартири. 2011 Article Музейні екскурсії в Інтернет-просторі // Відлуння віків. — 2011. — № 1-2(14-15). — С. 50-52. — укp. XXXX-0045 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40411 uk Відлуння віків Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Музейні колекції
Музейні колекції
spellingShingle Музейні колекції
Музейні колекції
Музейні екскурсії в Інтернет-просторі
Відлуння віків
description Компанія Google та 17 найвідоміших музеїв світу започаткували масштабний художній проект Аrtprojeсt, завдяки якому з’явилася можливість з будь/якої точки планети за допомогою Інтернету потрапити до музейних залів та роздивитися мистецькі твори у безпрецедентно високому дозволі. Google Art Project дозволяє відвідати кращі музеї світу абсолютно безкоштовно, більш того, навіть не залишаючи власної квартири.
format Article
title Музейні екскурсії в Інтернет-просторі
title_short Музейні екскурсії в Інтернет-просторі
title_full Музейні екскурсії в Інтернет-просторі
title_fullStr Музейні екскурсії в Інтернет-просторі
title_full_unstemmed Музейні екскурсії в Інтернет-просторі
title_sort музейні екскурсії в інтернет-просторі
publisher Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
publishDate 2011
topic_facet Музейні колекції
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40411
citation_txt Музейні екскурсії в Інтернет-просторі // Відлуння віків. — 2011. — № 1-2(14-15). — С. 50-52. — укp.
series Відлуння віків
first_indexed 2025-07-03T22:30:16Z
last_indexed 2025-07-03T22:30:16Z
_version_ 1836666654895898624
fulltext 50 музейні колекції для відправлення культу, тобто церемоніальних речей. С.С. Бес/ сонова, досліджуючи “конус” із Братолюбівського кургану, за її словами, “…не заглиблюючись у питання про його призначення”, дійшла висновку, що предмет сприймали як магічну річ, яку ви/ користовували “у містичних (воїнських) ритуалах” [Бессоно/ ва, Витрик, 2006, с. 61]. До вивчення виробів шоломо/ подібних та у вигляді зрізаного конусу прилучалося багато нау/ ковців, але жодна гіпотеза про призначення “великих ворварок” не знайшла незаперечного виз/ нання. Можливо, це слід поясни/ ти їх багатозначністю і у практич/ ному, і у семантичному планах. Запропонована інтерпретація де/ яких “ворварок” як декоративних деталей головних уборів скіфсь/ ких воїнів є ще однією версією використання цих предметів. Êомпанія Google та 17 найвідоміших му/ зеїв світу започаткували масштабний художній проект Аrtprojeсt, завдяки якому з’явилася можливість з будь/якої точки планети за допомогою Інтернету потрапити до музейних залів та роздивитися мистецькі твори у безпрецедентно високому дозволі. Google Art Project дозволяє відвідати кращі музеї світу абсо/ лютно безкоштовно, більш того, навіть не зали/ шаючи власної квартири. Лондонська галерея Tate, мадридський музей Тіссена/Борнеміси, Нью/Йоркський Метро/ політен/музей, паризький Версаль, а також два російські музеї — Державний Ермітаж та Держав/ на Третяковська галерея (ДТГ) — лише деякі з учасників проекту, що поєднали свої колекції з технологіями Google. До речі, Версаль став єди/ ним французьким музеєм, що потрапив до цього списку. Аrtprojeсt — це тисячі картин, розміщених в інтернет/просторі та 385 музейнизх залів, що зняті в панорамній (360 градусів) технології, яка використана й для відомого сервіса Google Maps Street View, де надано можливість віртуально мандрувати вулицями всього світу. Як розповів на презентації в лондонській Tate Britain віце/президент з розробок Google Нель/ сон Маттос, проект не переслідує комерційних 1. Артамонов М. И. Сокровища скифских курганов в собрании Государ� ственного Эрмитажа. — Л.–Прага, 1964. — 121 с. 2. Бессонова С. С., Витрик И. С. Композиция изображения на золотом “кону� се” из Братолюбовского кургана// Музейні читання: Мат.наукової конфе� ренції “Ювелірне мистецтво — погляд крізь віки”. — К., 2006. — С. 52–64. 3. Богатырев П. Г. Вопросы теории народного искусства. — М., 1971. — 350 с. 4. Болтрик Ю. В. Большие золотые ворворки у скифов//Мир Ольвии. Памят� ник исследователю и исследование памятника. К 90�летию Л.М.Славина. — К., 1996. — С. 104–109. 5. Брун В., Тильне М. История костюма от древности до нового времени. — М., 2001. — 464 с. 6. Галанина Л. К. Келермесские курганы. — М., 1997. — 362 с. 7. Золота скарбниця України. — К.,1999. — 208 с. 8. Ильинская В. А. Скифские курганы около г. Борисполя// СА — 1966. — № 3 — С.145–158. 9. Клочко Л. С. Чоловічі головні убори на землях Скіфії // Эпоха раннего же� леза: Сборник научных трудов к 60�летию С.А. Скорого. — Киев�Полтава, 2009. — С. 167 — 183. 10. Лесков А. М. Богатое скифское погребение из Восточного Крыма // СА — 1968. — №1. — С.47–162. 11. Музей історичних коштовностей України. Альбом. — К., 2004. — 464 с. 12. Полосьмак Н. В., Баркова Л. Л. Костюм и текстиль пазырыкцев Алтая (IV — ІІІ вв.до н.э.). — Новосибирск, 2005. — 232 с. 13. Раевский Д. С. Очерки идеологии скифо�сакских племен. — М., 1977. — 216 с. 14. Рябова В. О., Черняков І. Т. Призначення та походження “великих скіфсь� ких ворварок”// Музейні читання: Мат.наук. конференції “Ювелірне мисте� цтво — погляд крізь віки”. — К., 2002. — С. 41–61. 15. Тереножкин А. И., Мозолевский Б. Н. Мелитопольский курган. — К., 1988. — 264 с. 16. Яценко С. А. Костюм Древней Евразии (ираноязычные народы). — М., 2006. — 664 с. Музейні екскурсії в інтернет5просторі музейні колекції 51 цілей і не приносить компанії прибутків. “Ця ро/ бота співпадає з нашими філософськими погля/ дами щодо збереження світової культурної спад/ щини”, — сказав він. “Ми розпочали цей проект півтора роки тому з музеями з 9 країн. Наша мета — дати людям мож/ ливість нового досвіду зустрічі з творами мисте/ цтва, а Google володіє технологіями, що дозволя/ ють це реалізувати”. Інтерфейс нового сервісу надає користувачу безліч можливостей — від детального розгляду творів мистецтва до вивчення історії власне му/ зеїв та інформації про художників. Інтерактивні функції дозволяють створювати власні альбоми, ділитися ними з іншими користувачами, перехо/ дити на тематичне відео в YouTube тощо. Дирек/ тор музею Версальського палацу Жан/Жак Агайон радіє з того, що Версаль став першим французьким музеєм проекту. “Що ми від цього виграємо? Все дуже просто. Щороку Версальський палац відвідує величезна кількість туристів: близько 6 мільйонів. Однак багато людей в світі мріють побачити Версаль, але ніколи не зможуть сюди потрапити. Невідо/ мо, чи вдасться коли/небудь приїхати у Версаль тим, хто перебуває на іншому кінці світу, де/не/ будь у Патагонії, Лапландії або на Далекому Сході, а цей проект дозволяє тим, хто не має можливості приїхати до Версальського палацу, побачити його. Коли я йду Дзеркальною галереєю і намагаюся вдивитися в деталі розпису на стелі, то часто жал/ кую, що їх так важко розгледіти. /.адже не щодня ми можемо роздивитися Дзеркальну галерею з будівельних риштувань. Art project дозволяє розглянути всі деталі цього циклу, відтворює в пам’яті важливі події правління Людовика XIV”. Кожному з музеїв було надано можливість обрати одну з картин своєї колекції для знімання у надвисокому дозволі — до 7 млрд пікселів — за власною технологією Google. Якість такої зйомки у тисячу разів перевищує можливості цифрового фотоапарата. Третяковська галерея, наприклад, обрала роботу Олександра Іванова “Явління Христа народу”. До Москви приїздила команда компанії зі своїм обладнанням та освітлюваль/ ною технікою — зйомки однієї картини провади/ лись майже добу. “Реалізація виявилася дуже складною технологічно” — розповіла директор музею Ірина Лебєдєва. “Якщо для панорамної зйомки залів було потрібно якнайбільше світла, то для картини необхідно було забезпечити пов/ не затемнення — ми закривали чорним полотном навіть стелю. Для нас було принциповим, щоб якість зйомки була найкращою, ми ж бо не маємо ані таких можливостей, ані технологій, і 52 музейні колекції наданий шанс ми намагалися використати повною мірою.” За словами співробітника дирекції Ерміта/ жу Ольги Корольової, “така технологія над/ високої чіткості — не тільки сприяє спілкуван/ ню глядача з мистецьким твором. Рівень якості зображення також надає нові можли/ вості фахівцям — реставраторам, мистецт/ вознавцям, історикам.”. Автори проекту обіцяють, що сервіс тільки починає набирати обертів: не існує жодних обмежень — ані в часі, ані в кількості учас/ ників. Те, що до числа перших не потрапили деякі всесвітньовідомі музеї, означає лише те, що з якихось причин вони не змогли взя/ ти участь у першому етапі проекту, але вони ма/ ють всі можливості приєднатися пізніше. “Для по/ чатку треба було зупинитися на чомусь, щоб по/ дивитися, як це буде працювати” підкреслив Маттос. Сьогоднішні учасники також зацікавлені в розширенні своєї присутності на Art Project. Як вважає директор ДТГ, це чудовий іміджевий про/ ект, що допомагає розповісти на міжнародному рівні, що собою являє Третяковська галерея. “Ми не маємо на меті підміну емоційного спілкування з оригінальними творами мистецтва новими тех/ нологіями, але, ознайомившись з такими проек/ тами, глядачі приходять до залів музею, вже ма/ ючи певний бекграунд. Вони розглядають вже знайомі їм картини, більш осмислено сприйма/ ють творчий задум художника, приділяючи увагу окремим деталям” — підкреслила І. Лебєдєва . На жаль, до проекту не встигли потрапити, як було заплановано раніше, всесвітньовідомі єги/ петські музеї — саме в цей час в Єгипті розпоча/ лися масові акції протесту проти влади Хосні Му/ барака, які супроводжувалися пограбуваннями й пожежами. Як результат, Єгипет і весь цивілізо/ ваний світ можуть втратити унікальні культурні цінності. Під час заворушень вандали пошкодили в знаменитому Каїрському музеї 70 експонатів. На щастя, жоден артефакт не було вкрадено. Мешканці Каїру самі встали на захист музею. Як влучно заявив тодішній Голова Вищої ради у справах старожитностей Єгипту Захі Хавасс, “Екс/ понати захистив єгипетський народ”. Але є нещо/ давні прецеденти втрати об’єктів світової куль/ турної спадщини за схожих обставин. У 2003 році в Іраку після початку воєнних дій на тери/ торії країни було пограбовано Національний му/ зей у Багдаді. Всього втрачено 15 тисяч експо/ натів, повернути ж вдалося лише 6 тисяч. За матеріалами сайтів: http://www.rian.ru, www.russian.rfi.fr та http://www.digit.ru Переклад з російської Валентини Чешко Фото з сайтів: http://www.googleartproject.com, http://www.tretyakovgallery.ru, http://ru.wikipedia.org А. Дюрер. Дванадцятирічний Ісус серед книжників. 1506 р. Мадрид. Музей Тіссена> Борнеміси. О. Іванов. Явління Христа народу. 1837–1857 рр. ДТГ. Ліворуч: фрагмент лівого кута картини.